Михайло Іванович Марченко (19 вересня 1902 — 22 січня 1983) — український історик, автор численних праць з історії України доби середньовіччя, перший радянський ректор Львівського державного університету імені Івана Франка, дід журналіста і дисидента Валерія Марченка.
Марченко Михайло Іванович | |
---|---|
Народився | 19 вересня 1902 Гатне, Хотівська волость, Київський повіт, Київська губернія, Російська імперія |
Помер | 22 січня 1983 (80 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Гатне |
Місце проживання | Харків, Львів, Київ |
Країна | СРСР |
Національність | українець |
Діяльність | історик |
Alma mater | Інститут червоної професури при ВУЦВК |
Галузь | історія України |
Заклад | Інститут історії України НАН України ЛНУ ім. І. Франка КНУ імені Тараса Шевченка |
Посада | ректор Львівського державного університету імені Івана Франка |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Партія | КПРС |
Відомий завдяки: | перший радянський ректор Львівського державного університету імені Івана Франка, дід журналіста-дисидента Валерія Марченка |
Діти | Марченко Ніна Михайлівна |
Родичі | Марченко Валерій Веніамінович |
Біографія
Ранні роки
Народився 19 вересня 1902 року у с. Гатне Хотівської волості Київської губернії в сім'ї казенних селян. У 1911 році померла мати, Федора Антонівна. Старші брати взяли на себе опіку молодшим. У 1918 році Михайло закінчив двокласну земську школу. Працював разом з братом Степаном на своїй ділянці землі.
В лютому 1919 р. Михайло Марченко був обраний секретарем ревкому та комбіду в с. Гатному.
У 1920—1923 рр. працював у своєму господарстві й водночас завідував сельбудом сільськогосподарської профшколи у Боярці. У 1922 році став членом КСМУ.
У 1923 р. комітет незаможних селян с. Гатного направив Михайла вчитися до Київської військової артилерійської школи. До 1926 року він перебував у війську: спочатку червоноармійцем 3-го радіобатальйону у Києві, згодом служив у військовій частині у Харкові, обирався депутатом міської ради (1925—1926).
Після військової служби протягом 1926—1928 років працював головою правління споживчої кооперації у с. Гатному.
У 1927 році вступив до ВКП(б)-КП(б)У. Протягом 1927—1928: член пленуму Будаївського райкому (Київська округа), у 1928—1929 — член пленуму Київського сільського райкому КП(б)У.
У 1929 році Михайла Марченка виключили з партії, але незабаром поновили за необґрунтованістю звинувачень.
У 1928—1930 роках — очолював сільськогосподарську комуну ім. Г. І. Петровського у с. Гостомель Київської округи.
Інститут червоної професури та Інститут історії АН УРСР
У 1932—1937 роках Михайло Марченко навчався в Інституті червоної професури (ІЧП) при ВУЦВК (Харків — Київ). Спочатку він закінчив Інститут підготовки кадрів до ІЧП (дворічний курс підготовчого відділу), а потім трирічний курс основного (історичного) відділу Інституту червоної професури. Спеціалізувався на історії України.
У 1936 році був включений до складу бригади викладачів, які у липні-вересні 1936 р. залучалися до викладання на курсах перепідготовки завкультпропів райкомів КП(б)У.
Відповідно до рішення Секретаріату ЦК КП(б)У від 28 серпня 1937 року М. І. Марченко був відряджений на роботу до Інституту історії АН УРСР.
Репресії 1937 року та фізичне знищенням багатьох співробітників Інституту історії України (зокрема, розстріли завідувача відділу історії феодалізму Т. Т. Скубицького, старшого наукового співробітника М. Ф. Трегубенка, старшого наукового співробітника Г. Я. Слюсаренка) зумовили необхідність поповнення штату співробітників Інституту.
Згаданими обставинами зумовлений і той факт, що випускник Інституту червоної професури М. І. Марченко, ще не маючи наукових здобутків і не захистивши дисертації, відразу одержав призначення на посаду завідувача сектору феодальної доби. При цьому підлеглими Марченка стали більш досвідчені науковці, так як М. Н. Петровський та О. П. Оглоблин.
Ректор Львівського державного університету імені Івана Франка
7 вересня 1939 року, з початком другої світової війни, Михайла Марченка призвали до лав РСЧА на посаду старшого інструктора відділу пропаганди Політуправління Київського особливого військового округу, частини якого (вже як Українського фронту) 17 вересня перетнули польський кордон і вступили на західноукраїнські землі.
16 жовтня 1939 року Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило: «Затвердити ректором Львівського університету товариша Марченка Михайла Івановича, звільнивши його від роботи в Інституті історії Академії наук».
Перебування Михайла Марченка на посаді ректора Львівського університету є чи не найцікавішою сторінкою життя Михайла Івановича, його зоряним часом. Про цей період О. С. Рубльов писав: «Стратегічний курс сталінського керівництва СРСР на щойно приєднаних територіях полягав у намаганні якнайшвидше інтегрувати їх у тоталітарну радянську систему шляхом нівелювання місцевої специфіки, „зміцнення“ кадрів місцевої інтелігенції та керівників завдяки надсиланню численних уповноважених і фахівців зі сходу. І якщо пересічна якість таких приїжджих була невисокою, то все ж таки траплялися і щасливі винятки. До останніх належав і М. І. Марченко».
У 1940 році захистив дисертацію «Боротьба Польщі і Росії за Україну». Пізніше його онук, відомий дисидент Валерій Марченко, згадуватиме, що книжка «Боротьба Росії та Польщі за Україну» «навчила багатьох любити Батьківщину» і додасть: «Я, наприклад, один із них».
Українізація Львівського університету
1 грудня 1939 року Університет Яна Казимира був перейменований на Львівський державний університет СРСР, а з січня 1940 року отримав нову назву — Львівський державний університет ім. Івана Франка.
«Зараз після приходу Червоної Армії київський професор Марченко, призначений совєтською владою ректором Львівського університету, почав доповнювати університет новими силами, — свідчив один з викладачів ЛДУ. — Було з чого радіти: наново в цьому університеті постали катедри української мови, літератури, історії, всі студенти мусили вивчати українську мову. Львівський університет розрісся втроє […] Величезна більшість студентів одержувала щомісячні стипендії, безплатне мешкання, дешевий харч, і молодь просто вдиралась ліктями до святині науки».
«З моєї санкції, без відома вищестоящих органів радянської влади було вивішено вивіску на університеті українською мовою: „Львівський український державний університет“, тоді як за затвердженим згодом статутом університету слід було називати „Львівський державний університет“», — з матеріалів справи НКВС[].
«На початку травня 1940 року мною була вивішена на дошці наказів ректора й розіслана деканам факультетів постанова колегії Наркомосу УРСР, в якій пропонувалося мені, як ректорові, збільшити відсоток складу студентів з числа українців.»[]
«Делегація польських студентів домагалася викладів польської історії і літератури польською мовою. На це Марченко дослівно відповів: „Якщо бажаєте викладів польською мовою, переїдьте, будь ласка, до Варшавського університету. Тут є український університет і виклади відбуватимуться українською мовою…“».
ГУЛАГ — ув'язнення
У ніч з 22 на 23 червня 1941 року Михайла Марченка заарештували як «активного українського націоналіста». Етапований з Києва, утримувався у в'язницях Томська, Маріїнська, Новосибірська. У листопаді-грудні 1941 року у Томській тюрмі № 3 прочитав для в'язнів кілька лекцій. Звільнений за браком доказів у лютому 1944 року, працював у Новосибірському педагогічному інституті, викладав історію СРСР на курсах підвищення кваліфікації вчителів та у військовому училищі.
З 1945 року викладав у Київському педагогічному інституті, де 1956 року на партзборах виступив зі спогадами про перебування у Гулазі, висловив думку, що «українська культура за роки радянської влади розвивалася менше, ніж в дореволюційні роки, що зараз немає майже українських шкіл і ми маємо факти, коли в школах діти не можуть навчатися українською мовою».
Наукова робота
«Що він звершив, той учений, коли більшість його праць антинаціональна, більшовицька? ... Вчені, котрі були беззастережно проти радянської влади, давно знищені. Залишилися в крайньому кращому разі такі, як мій дід - будівничі, які з жахом дивляться на витвір своїх рук. Чи ж дивина, що після самовідданої буремної юності, виснажливої, завдяки сталінським концтаборам, зрілості, вони не знаходять сил при старості на новий пошук, утвердження або заперечення. Абстрактне добро та праця в межах можливого - ось невиголошене кредо старого професора»
Після ліквідації 1956 року історичного факультету Київського педагогічного інституту до кінця життя працював професором історичного факультету Київського державного університету.
Докторська дисертація «Українська історіографія (з давніших часів до середини XIX ст.)» (1960, захист у Ленінградському державному університеті). Професор — з 1962 року.
Арешт онука і останні роки життя
25 червня 1973 онук, Валерій Марченко, був заарештований співробітниками КДБ. За вироком Київського обласного суду від 27 грудня 1973 року (відповідно до ст. 62 ч. 1 Кримінального кодексу УРСР «Антирадянська пропаґанда та аґітація»), засуджений до 6 років позбавлення волі в колонії суворого режиму і 2-х років заслання. З вироку суду: «Летом 1971 года у себя на дому изготовил антисоветскую статью „Страшний якийсь тягар“ и имел намерение передать за границу для опубликования ее в националистических издательствах». «В начале 1972 года у себя дома с целью подрыва и ослабления Советской власти и для распространения и передачи за границу написал антисоветский документ под названием „За караваном ідейності“, в котором возводит злобную клевету на советский государственный и общественный строй».
Бібліографія
Монографії та рукописи
- Стародавня Русь у боротьбі з кочівниками до навали монголо-татар. Монографія (рукопис). — Київ: Радянська школа.
- Перший ректор Київського університету М. О. Максимович, як історик. Монографія (рукопис). Вид-во КДУ.
- Українська історіографія від давніх часів до середини XIX ст. — Київ: Фенікс, 2011 (надруковано за рукописом 1971).
Наукові праці та статті
- Шевченко і пригнічені народності царської Росії. Пам'яті Т. Г. Шевченка. Зб. статей до 125-ліття з дня народження. 1814—1939. — К.: АН УРСР, 1939.
- До питання про розвиток феодальних відносин у 50-60-х роках на Україні. Записки історичного та філологічного факультетів Львівського держуніверситету. — Т. 1. — Львів, 1940.
- Боротьба Росії і Польщі за Україну в другій половині XVII ст. (1654—1664 рр.). — К.: АН УРСР, 1941.
- Общественно-политические отношения в Сибири во второй половине XVIII века, накануне Пугачевского восстания. "Ученые записки Новосибирского гос. пед. ин-та, вып. 1. — Новосибирск, 1945.
- Історія СРСР. Вип. 1: Університет на дому. — К.: Радянська школа, 1949. (У співавторстві з Ю. Я. Білан і В. Н. Котов).
- Історія СРСР. Вип. 2: Університет на дому. — К.: Радянська школа, 1950.
- Визвольна війна українського народу 1648—1654 рр. — К.: Т-во для поширення політ. та науков. знань, 1953.
- Історичне значення возз'єднання України з Росією. Доповідь наукової сесії Київ. пед. інституту, присвяченої 300-річчю возз'єднання України з Росією. — К., 1954.
- Видатний історик України О. М. Лазаревський. — К.: АН УРСР, 1958. (Співавтор Полухін Л. К.).
- Історичне минуле українського народу в творчості Т. Г. Шевченка. — К.: Радянська школа, 1957.
- З історії антикріпосницьких рухів на Україні в XVII ст. Переяславське повстання 1666 р. // Вісник істор. факультету КДУ. — 1958. — № 2.
- Українська історіографія (з давніх часів до середини XIX ст.). — К.: Вид-во Київ. держуніверситету, 1959.
- Українські літописи і хроніка XVII—XVIII ст. Матеріали до вивчення історії української літератури: У 5 т. — Т. 1. Упорядкували акад. О. І. Білецький і доц. Ф. Я. Шлом. — К.: Радянська школа, 1959.
- Погляди Т. Г. Шевченка на історію українського народу // Український історичний журнал. — 1961. — № 1.
- Історія української культури (з давніх часів до середини XVII століття). — К.: Радянська школа, 1961.
- Історична наука в Київському університеті (1861—1917). Історія Київського державного університету (До 125-річчя університету). — К., 1959.
- Визначний центр української культури (До історії Києва, т. 1) // Радянська культура. — 1959. — 24 верес.
- Стародавній Київ (до XIII ст.). Перший розділ в «Історії Києва». — К., 1968.
- Київ і його роль у житті України в XIV — першій половині XVII ст. Другий розділ в «Історії Києва». — К., 1968.
Статті в енциклопедіях
- Бантиш-Каменський Дмитро Миколайович — український історик першої половини XIX ст. // УРЕ, т. 1.
- Бантиш-Каменський Микола Миколайович — український історик кінця XVIII — поч. XIX ст. // УРЕ, т. 1. — К., 1959.
- Безбородьки Олександр та Ілля Андрійовичі — державні діячі Російської імперії кінця XVIII — поч. XIX ст. // УРЕ, т. 1. — К., 1959.
- Боболинський Леонтій — український літописець XVII ст. // УРЕ, т. 1. — К., 1959.
- Галицько-Волинський літопис XIII ст. // УРЕ, т. 3. — К., 1960.
- Грабянка Григорій — український історик XVIII ст. // УРЕ, т. 3. — К., 1960.
- Густинський літопис // УРЕ, т. 3. — К., 1960.
- Літопис Густинського монастиря // УРЕ, т. 3. — К., 1960.
- Історія Русів // УРЕ, т. 5. — К., 1961.
- Київський літопис XII ст. // УРЕ, т. 6. — К., 1961.
- Копистенський Захарія — український письменник кінця XVI — поч. XVII ст. // УРЕ, т. 7. — К., 1962.
- Короткий опис Малої Росії з 1506 по 1777 р., виданий Василем Рубаном у Петербурзі. // УРЕ, т. 7. — К., 1962.
- Короткий опис Малоросії, складений у 30-х роках XVIII ст. // УРЕ, т. 7. — К., 1962.
- Львівський літопис // УРЕ, т. 8. — К., 1962.
- Літопис Самовидця // УРЕ, т. 8. — К., 1962.
- Літопис в Руських і польских сторонах що ся діяло і якого року // УРЕ, т. 8. — К., 1962.
- Маркевич Микола Андрійович — український дворянський історик, письменник та етнограф // УРЕ, т. 8., К., 1962.
- Маркевич Олександр Михайлович — український історик та етнограф XIX ст. // УРЕ, т. 8. — К., 1962.
- Маркович Яків Андрійович — український мемуарист XVIII ст. // УРЕ, т. 8. — К., 1962.
- Межигірський літопис XVII ст. // УРЕ, т. 9., К. — 1962.
- Родзянки — рід українських поміщиків, що походив з козацької старшини. Серед них М. В. Родзянко — голова III та IV Державних дум // УРЕ, т. 12. — К., 1963.
- Строєв Павло Михайлович (1796—1876) — російський археограф і історик // УРЕ, т. 14. — К., 1963.
- Тризна Йосиф — український церковний діяч і письменник XVII ст. // УРЕ, т. 14. — К., 1963.
- Рубан Василь Григорович — український історик та письменник другої половини XVIII ст. // УРЕ, т. 12. — К., 1963.
- Синопсис Інокентія Гізеля (1674 р.) — перша друкована книга з історії України і Росії // УРЕ, т. 12. — К., 1963.
- Історія українського мистецтва (видання)
- Іпатіївський літопис // Радянська енциклопедія історії України, т. 1. — К., 1969.
- Київська академія // Радянська енциклопедія історії України, т. 1. — К., 1969.
- Лаврентіївський літопис // Радянська енциклопедія історії України, т. 2. — К., 1970.
- Літопис в Руських і польских сторонах що ся діяло і якого року // Радянська енциклопедія історії України, т. 2. — К., 1970.
- Баркулавівський літопис // Радянська енциклопедія історії України, т. 2. — К., 1970.
- Авраамки літопис // Радянська енциклопедія історії України, т. 2. — К., 1970.
- Літопис Грабянки // Радянська енциклопедія історії України, т. 2. — К., 1970.
- Лизогубівський літопис // Радянська енциклопедія історії України, т. 1. — К., 1969.
- Ключевський В. Й. // Радянська енциклопедія історії України, т. 3. — К., 1971.
- Літопис самовидця // Радянська енциклопедія історії України, т. 3. — К., 1971.
- Літописець Волині і України самовидця // Радянська енциклопедія історії України, т. 3. — К., 1971.
- Маркович Яків Андрійович // Радянська енциклопедія історії України, т. 3. — К., 1971.
- Маркович Олександр Михайлович // Радянська енциклопедія історії України, т. 3. — К., 1971.
Статті в газетах і журналах
- Визвольна війна українського народу в 1648—1654 рр. // Комсомольський пропагандист. —1938. — № 10.
- Друкар книг пред тим не виданих // Ілюстрований журнал «Україна». — 1948. — № 8.
- Польські пани — одвічні вороги Литви // Комуніст. — 1938. — 5 квіт.
- З героїчного минулого України. Іван Богун // Пролетарська правда. — 1939. — 28 січ.; Вісті. — 1939. — 12 жовт.
- Історичний урок польській шляхті // Комуніст. — 1938. — 28 черв.
- Отмена крепостного права в России // Советская Украина. — 1938. — ноябрь.
- Западная Украина — земля украинских рабочих и крестьян (в связи с событиями воссоединения Западной Украины с УССР) // Красная Армия. — 1939. — 18 сент.
- Разгром Деникина на Украине // Вільна Україна. — 1939. — 20 груд.
- Революція 1905 року в Росії // Вільна Україна. — 1939. — 24 груд.
- Возз'єднання Закарпатської України з Українською РСР // Радянська Україна. — 1945. — 24 листоп.
- Наукова праця з історії Української РСР (До виходу в світ історії Української РСР, т. 1) // Вільна Україна та інші газети, РАТАУ. — 1954. — 3 берез.
- Освободительная война украинского народа 1648—1654 гг. // Сталинское племя. — 1953. — Груд.
- Научный труд по истории Украины // . — 1954. — 10 квіт.
- Видатний діяч культури. (Пам'яті М. П. Драгоманова) // Радянська Україна. — 1966. — 18 верес.
- Розвиток української культури в другій половині XIX ст. // Радянська школа. — 1966. — № 11.
- Настійна вимога часу. Колективна стаття // Дніпро. — 196. — № 11.
- На ниві освіти // Літературна Україна. — 1967. — 3 січ. Ця ж стаття надрукована в Пряшеві в газеті «Нове життя»; 27 січня 1967 р. у Канаді «Наше життя».
- З історії шкільної освіти на Україні // Радянська освіта. — 1967. — 4 лют.
- Микола Костомаров як історик України // Наша культура Додаток до «Нашого слова». — Варшава. — 1967. — Травень.
- Микола Костомаров як історик України // в Канаді. — 1967. — 5 квіт.; Нове життя в Словаччині та в інших друкованих органах за рубежем.
Примітки
- . UAHistory (укр.). 23 січня 2016. Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 14 березня 2017.
- Мілена Рудницька, Західна Україна під більшовиками // Сизифова праця професора, 1958. — С. 186
- . Архів Львівського університету (укр.). Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
- Валерій Марченко, «Занапащена Кліо» // Листи до матері з неволі. — К.: Фундація ім. Олега Ольжича, 1994. — 500 с.
Джерела і посилання
- О. С. Рубльов. Марченко Михайло Іванович [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 540. — .
- О. С. Рубльов. Маловідомі сторінки біографії українського історика // Український історичний журнал. — 1996. — № 1. — ISSN 0130-5247.
- Валерій Марченко: Занапащена Кліо // Листи до матері з неволі,. — К., Фундація ім. Олега Ольжича, 1994. — 500 с.
- Марченко Михайло Іванович[недоступне посилання з червня 2019]
- Мілена Рудницька: Західна Україна під більшовиками // Сизифова праця професора. — 1958. — 494 с.
Посилання
- Марченко Михайло Іванович // ЕСУ
- Марченко Михайло Іванович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 102-103.
- Видатні люди. Михайло Марченко [ 22 січня 2021 у Wayback Machine.] [ 22 січня 2021 у Wayback Machine.]
Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . (жовтень 2017) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Marchenko Mihajlo Ivanovich Marchenko 19 veresnya 1902 22 sichnya 1983 ukrayinskij istorik avtor chislennih prac z istoriyi Ukrayini dobi serednovichchya pershij radyanskij rektor Lvivskogo derzhavnogo universitetu imeni Ivana Franka did zhurnalista i disidenta Valeriya Marchenka Marchenko Mihajlo IvanovichNarodivsya19 veresnya 1902 1902 09 19 Gatne Hotivska volost Kiyivskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer22 sichnya 1983 1983 01 22 80 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaGatneMisce prozhivannyaHarkiv Lviv KiyivKrayina SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnististorikAlma materInstitut chervonoyi profesuri pri VUCVKGaluzistoriya UkrayiniZakladInstitut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini LNU im I Franka KNU imeni Tarasa ShevchenkaPosadarektor Lvivskogo derzhavnogo universitetu imeni Ivana FrankaNaukovij stupindoktor istorichnih naukPartiyaKPRSVidomij zavdyaki pershij radyanskij rektor Lvivskogo derzhavnogo universitetu imeni Ivana Franka did zhurnalista disidenta Valeriya MarchenkaDitiMarchenko Nina MihajlivnaRodichiMarchenko Valerij VeniaminovichBiografiyaRanni roki Narodivsya 19 veresnya 1902 roku u s Gatne Hotivskoyi volosti Kiyivskoyi guberniyi v sim yi kazennih selyan U 1911 roci pomerla mati Fedora Antonivna Starshi brati vzyali na sebe opiku molodshim U 1918 roci Mihajlo zakinchiv dvoklasnu zemsku shkolu Pracyuvav razom z bratom Stepanom na svoyij dilyanci zemli V lyutomu 1919 r Mihajlo Marchenko buv obranij sekretarem revkomu ta kombidu v s Gatnomu U 1920 1923 rr pracyuvav u svoyemu gospodarstvi j vodnochas zaviduvav selbudom silskogospodarskoyi profshkoli u Boyarci U 1922 roci stav chlenom KSMU U 1923 r komitet nezamozhnih selyan s Gatnogo napraviv Mihajla vchitisya do Kiyivskoyi vijskovoyi artilerijskoyi shkoli Do 1926 roku vin perebuvav u vijsku spochatku chervonoarmijcem 3 go radiobataljonu u Kiyevi zgodom sluzhiv u vijskovij chastini u Harkovi obiravsya deputatom miskoyi radi 1925 1926 Pislya vijskovoyi sluzhbi protyagom 1926 1928 rokiv pracyuvav golovoyu pravlinnya spozhivchoyi kooperaciyi u s Gatnomu U 1927 roci vstupiv do VKP b KP b U Protyagom 1927 1928 chlen plenumu Budayivskogo rajkomu Kiyivska okruga u 1928 1929 chlen plenumu Kiyivskogo silskogo rajkomu KP b U U 1929 roci Mihajla Marchenka viklyuchili z partiyi ale nezabarom ponovili za neobgruntovanistyu zvinuvachen U 1928 1930 rokah ocholyuvav silskogospodarsku komunu im G I Petrovskogo u s Gostomel Kiyivskoyi okrugi Institut chervonoyi profesuri ta Institut istoriyi AN URSR U 1932 1937 rokah Mihajlo Marchenko navchavsya v Instituti chervonoyi profesuri IChP pri VUCVK Harkiv Kiyiv Spochatku vin zakinchiv Institut pidgotovki kadriv do IChP dvorichnij kurs pidgotovchogo viddilu a potim tririchnij kurs osnovnogo istorichnogo viddilu Institutu chervonoyi profesuri Specializuvavsya na istoriyi Ukrayini U 1936 roci buv vklyuchenij do skladu brigadi vikladachiv yaki u lipni veresni 1936 r zaluchalisya do vikladannya na kursah perepidgotovki zavkultpropiv rajkomiv KP b U Vidpovidno do rishennya Sekretariatu CK KP b U vid 28 serpnya 1937 roku M I Marchenko buv vidryadzhenij na robotu do Institutu istoriyi AN URSR Represiyi 1937 roku ta fizichne znishennyam bagatoh spivrobitnikiv Institutu istoriyi Ukrayini zokrema rozstrili zaviduvacha viddilu istoriyi feodalizmu T T Skubickogo starshogo naukovogo spivrobitnika M F Tregubenka starshogo naukovogo spivrobitnika G Ya Slyusarenka zumovili neobhidnist popovnennya shtatu spivrobitnikiv Institutu Zgadanimi obstavinami zumovlenij i toj fakt sho vipusknik Institutu chervonoyi profesuri M I Marchenko she ne mayuchi naukovih zdobutkiv i ne zahistivshi disertaciyi vidrazu oderzhav priznachennya na posadu zaviduvacha sektoru feodalnoyi dobi Pri comu pidleglimi Marchenka stali bilsh dosvidcheni naukovci tak yak M N Petrovskij ta O P Ogloblin Rektor Lvivskogo derzhavnogo universitetu imeni Ivana Franka 7 veresnya 1939 roku z pochatkom drugoyi svitovoyi vijni Mihajla Marchenka prizvali do lav RSChA na posadu starshogo instruktora viddilu propagandi Politupravlinnya Kiyivskogo osoblivogo vijskovogo okrugu chastini yakogo vzhe yak Ukrayinskogo frontu 17 veresnya peretnuli polskij kordon i vstupili na zahidnoukrayinski zemli 16 zhovtnya 1939 roku Politbyuro CK KP b U uhvalilo Zatverditi rektorom Lvivskogo universitetu tovarisha Marchenka Mihajla Ivanovicha zvilnivshi jogo vid roboti v Instituti istoriyi Akademiyi nauk Perebuvannya Mihajla Marchenka na posadi rektora Lvivskogo universitetu ye chi ne najcikavishoyu storinkoyu zhittya Mihajla Ivanovicha jogo zoryanim chasom Pro cej period O S Rublov pisav Strategichnij kurs stalinskogo kerivnictva SRSR na shojno priyednanih teritoriyah polyagav u namaganni yaknajshvidshe integruvati yih u totalitarnu radyansku sistemu shlyahom nivelyuvannya miscevoyi specifiki zmicnennya kadriv miscevoyi inteligenciyi ta kerivnikiv zavdyaki nadsilannyu chislennih upovnovazhenih i fahivciv zi shodu I yaksho peresichna yakist takih priyizhdzhih bula nevisokoyu to vse zh taki traplyalisya i shaslivi vinyatki Do ostannih nalezhav i M I Marchenko U 1940 roci zahistiv disertaciyu Borotba Polshi i Rosiyi za Ukrayinu Piznishe jogo onuk vidomij disident Valerij Marchenko zgaduvatime sho knizhka Borotba Rosiyi ta Polshi za Ukrayinu navchila bagatoh lyubiti Batkivshinu i dodast Ya napriklad odin iz nih Ukrayinizaciya Lvivskogo universitetu 1 grudnya 1939 roku Universitet Yana Kazimira buv perejmenovanij na Lvivskij derzhavnij universitet SRSR a z sichnya 1940 roku otrimav novu nazvu Lvivskij derzhavnij universitet im Ivana Franka Zaraz pislya prihodu Chervonoyi Armiyi kiyivskij profesor Marchenko priznachenij sovyetskoyu vladoyu rektorom Lvivskogo universitetu pochav dopovnyuvati universitet novimi silami svidchiv odin z vikladachiv LDU Bulo z chogo raditi nanovo v comu universiteti postali katedri ukrayinskoyi movi literaturi istoriyi vsi studenti musili vivchati ukrayinsku movu Lvivskij universitet rozrissya vtroye Velichezna bilshist studentiv oderzhuvala shomisyachni stipendiyi bezplatne meshkannya deshevij harch i molod prosto vdiralas liktyami do svyatini nauki Z moyeyi sankciyi bez vidoma vishestoyashih organiv radyanskoyi vladi bulo vivisheno vivisku na universiteti ukrayinskoyu movoyu Lvivskij ukrayinskij derzhavnij universitet todi yak za zatverdzhenim zgodom statutom universitetu slid bulo nazivati Lvivskij derzhavnij universitet z materialiv spravi NKVS dzherelo Na pochatku travnya 1940 roku mnoyu bula vivishena na doshci nakaziv rektora j rozislana dekanam fakultetiv postanova kolegiyi Narkomosu URSR v yakij proponuvalosya meni yak rektorovi zbilshiti vidsotok skladu studentiv z chisla ukrayinciv dzherelo Delegaciya polskih studentiv domagalasya vikladiv polskoyi istoriyi i literaturi polskoyu movoyu Na ce Marchenko doslivno vidpoviv Yaksho bazhayete vikladiv polskoyu movoyu pereyidte bud laska do Varshavskogo universitetu Tut ye ukrayinskij universitet i vikladi vidbuvatimutsya ukrayinskoyu movoyu GULAG uv yaznennya U nich z 22 na 23 chervnya 1941 roku Mihajla Marchenka zaareshtuvali yak aktivnogo ukrayinskogo nacionalista Etapovanij z Kiyeva utrimuvavsya u v yaznicyah Tomska Mariyinska Novosibirska U listopadi grudni 1941 roku u Tomskij tyurmi 3 prochitav dlya v yazniv kilka lekcij Zvilnenij za brakom dokaziv u lyutomu 1944 roku pracyuvav u Novosibirskomu pedagogichnomu instituti vikladav istoriyu SRSR na kursah pidvishennya kvalifikaciyi vchiteliv ta u vijskovomu uchilishi Z 1945 roku vikladav u Kiyivskomu pedagogichnomu instituti de 1956 roku na partzborah vistupiv zi spogadami pro perebuvannya u Gulazi visloviv dumku sho ukrayinska kultura za roki radyanskoyi vladi rozvivalasya menshe nizh v dorevolyucijni roki sho zaraz nemaye majzhe ukrayinskih shkil i mi mayemo fakti koli v shkolah diti ne mozhut navchatisya ukrayinskoyu movoyu Naukova robota Sho vin zvershiv toj uchenij koli bilshist jogo prac antinacionalna bilshovicka Vcheni kotri buli bezzasterezhno proti radyanskoyi vladi davno znisheni Zalishilisya v krajnomu krashomu razi taki yak mij did budivnichi yaki z zhahom divlyatsya na vitvir svoyih ruk Chi zh divina sho pislya samoviddanoyi buremnoyi yunosti visnazhlivoyi zavdyaki stalinskim konctaboram zrilosti voni ne znahodyat sil pri starosti na novij poshuk utverdzhennya abo zaperechennya Abstraktne dobro ta pracya v mezhah mozhlivogo os nevigoloshene kredo starogo profesora Pislya likvidaciyi 1956 roku istorichnogo fakultetu Kiyivskogo pedagogichnogo institutu do kincya zhittya pracyuvav profesorom istorichnogo fakultetu Kiyivskogo derzhavnogo universitetu Doktorska disertaciya Ukrayinska istoriografiya z davnishih chasiv do seredini XIX st 1960 zahist u Leningradskomu derzhavnomu universiteti Profesor z 1962 roku Aresht onuka i ostanni roki zhittya 25 chervnya 1973 onuk Valerij Marchenko buv zaareshtovanij spivrobitnikami KDB Za virokom Kiyivskogo oblasnogo sudu vid 27 grudnya 1973 roku vidpovidno do st 62 ch 1 Kriminalnogo kodeksu URSR Antiradyanska propaganda ta agitaciya zasudzhenij do 6 rokiv pozbavlennya voli v koloniyi suvorogo rezhimu i 2 h rokiv zaslannya Z viroku sudu Letom 1971 goda u sebya na domu izgotovil antisovetskuyu statyu Strashnij yakijs tyagar i imel namerenie peredat za granicu dlya opublikovaniya ee v nacionalisticheskih izdatelstvah V nachale 1972 goda u sebya doma s celyu podryva i oslableniya Sovetskoj vlasti i dlya rasprostraneniya i peredachi za granicu napisal antisovetskij dokument pod nazvaniem Za karavanom idejnosti v kotorom vozvodit zlobnuyu klevetu na sovetskij gosudarstvennyj i obshestvennyj stroj Bibliografiya Monografiyi ta rukopisi Starodavnya Rus u borotbi z kochivnikami do navali mongolo tatar Monografiya rukopis Kiyiv Radyanska shkola Pershij rektor Kiyivskogo universitetu M O Maksimovich yak istorik Monografiya rukopis Vid vo KDU Ukrayinska istoriografiya vid davnih chasiv do seredini XIX st Kiyiv Feniks 2011 nadrukovano za rukopisom 1971 Naukovi praci ta statti Shevchenko i prignicheni narodnosti carskoyi Rosiyi Pam yati T G Shevchenka Zb statej do 125 littya z dnya narodzhennya 1814 1939 K AN URSR 1939 Do pitannya pro rozvitok feodalnih vidnosin u 50 60 h rokah na Ukrayini Zapiski istorichnogo ta filologichnogo fakultetiv Lvivskogo derzhuniversitetu T 1 Lviv 1940 Borotba Rosiyi i Polshi za Ukrayinu v drugij polovini XVII st 1654 1664 rr K AN URSR 1941 Obshestvenno politicheskie otnosheniya v Sibiri vo vtoroj polovine XVIII veka nakanune Pugachevskogo vosstaniya Uchenye zapiski Novosibirskogo gos ped in ta vyp 1 Novosibirsk 1945 Istoriya SRSR Vip 1 Universitet na domu K Radyanska shkola 1949 U spivavtorstvi z Yu Ya Bilan i V N Kotov Istoriya SRSR Vip 2 Universitet na domu K Radyanska shkola 1950 Vizvolna vijna ukrayinskogo narodu 1648 1654 rr K T vo dlya poshirennya polit ta naukov znan 1953 Istorichne znachennya vozz yednannya Ukrayini z Rosiyeyu Dopovid naukovoyi sesiyi Kiyiv ped institutu prisvyachenoyi 300 richchyu vozz yednannya Ukrayini z Rosiyeyu K 1954 Vidatnij istorik Ukrayini O M Lazarevskij K AN URSR 1958 Spivavtor Poluhin L K Istorichne minule ukrayinskogo narodu v tvorchosti T G Shevchenka K Radyanska shkola 1957 Z istoriyi antikriposnickih ruhiv na Ukrayini v XVII st Pereyaslavske povstannya 1666 r Visnik istor fakultetu KDU 1958 2 Ukrayinska istoriografiya z davnih chasiv do seredini XIX st K Vid vo Kiyiv derzhuniversitetu 1959 Ukrayinski litopisi i hronika XVII XVIII st Materiali do vivchennya istoriyi ukrayinskoyi literaturi U 5 t T 1 Uporyadkuvali akad O I Bileckij i doc F Ya Shlom K Radyanska shkola 1959 Poglyadi T G Shevchenka na istoriyu ukrayinskogo narodu Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1961 1 Istoriya ukrayinskoyi kulturi z davnih chasiv do seredini XVII stolittya K Radyanska shkola 1961 Istorichna nauka v Kiyivskomu universiteti 1861 1917 Istoriya Kiyivskogo derzhavnogo universitetu Do 125 richchya universitetu K 1959 Viznachnij centr ukrayinskoyi kulturi Do istoriyi Kiyeva t 1 Radyanska kultura 1959 24 veres Starodavnij Kiyiv do XIII st Pershij rozdil v Istoriyi Kiyeva K 1968 Kiyiv i jogo rol u zhitti Ukrayini v XIV pershij polovini XVII st Drugij rozdil v Istoriyi Kiyeva K 1968 Statti v enciklopediyah Bantish Kamenskij Dmitro Mikolajovich ukrayinskij istorik pershoyi polovini XIX st URE t 1 Bantish Kamenskij Mikola Mikolajovich ukrayinskij istorik kincya XVIII poch XIX st URE t 1 K 1959 Bezborodki Oleksandr ta Illya Andrijovichi derzhavni diyachi Rosijskoyi imperiyi kincya XVIII poch XIX st URE t 1 K 1959 Bobolinskij Leontij ukrayinskij litopisec XVII st URE t 1 K 1959 Galicko Volinskij litopis XIII st URE t 3 K 1960 Grabyanka Grigorij ukrayinskij istorik XVIII st URE t 3 K 1960 Gustinskij litopis URE t 3 K 1960 Litopis Gustinskogo monastirya URE t 3 K 1960 Istoriya Rusiv URE t 5 K 1961 Kiyivskij litopis XII st URE t 6 K 1961 Kopistenskij Zahariya ukrayinskij pismennik kincya XVI poch XVII st URE t 7 K 1962 Korotkij opis Maloyi Rosiyi z 1506 po 1777 r vidanij Vasilem Rubanom u Peterburzi URE t 7 K 1962 Korotkij opis Malorosiyi skladenij u 30 h rokah XVIII st URE t 7 K 1962 Lvivskij litopis URE t 8 K 1962 Litopis Samovidcya URE t 8 K 1962 Litopis v Ruskih i polskih storonah sho sya diyalo i yakogo roku URE t 8 K 1962 Markevich Mikola Andrijovich ukrayinskij dvoryanskij istorik pismennik ta etnograf URE t 8 K 1962 Markevich Oleksandr Mihajlovich ukrayinskij istorik ta etnograf XIX st URE t 8 K 1962 Markovich Yakiv Andrijovich ukrayinskij memuarist XVIII st URE t 8 K 1962 Mezhigirskij litopis XVII st URE t 9 K 1962 Rodzyanki rid ukrayinskih pomishikiv sho pohodiv z kozackoyi starshini Sered nih M V Rodzyanko golova III ta IV Derzhavnih dum URE t 12 K 1963 Stroyev Pavlo Mihajlovich 1796 1876 rosijskij arheograf i istorik URE t 14 K 1963 Trizna Josif ukrayinskij cerkovnij diyach i pismennik XVII st URE t 14 K 1963 Ruban Vasil Grigorovich ukrayinskij istorik ta pismennik drugoyi polovini XVIII st URE t 12 K 1963 Sinopsis Inokentiya Gizelya 1674 r persha drukovana kniga z istoriyi Ukrayini i Rosiyi URE t 12 K 1963 Istoriya ukrayinskogo mistectva vidannya Ipatiyivskij litopis Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini t 1 K 1969 Kiyivska akademiya Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini t 1 K 1969 Lavrentiyivskij litopis Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini t 2 K 1970 Litopis v Ruskih i polskih storonah sho sya diyalo i yakogo roku Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini t 2 K 1970 Barkulavivskij litopis Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini t 2 K 1970 Avraamki litopis Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini t 2 K 1970 Litopis Grabyanki Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini t 2 K 1970 Lizogubivskij litopis Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini t 1 K 1969 Klyuchevskij V J Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini t 3 K 1971 Litopis samovidcya Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini t 3 K 1971 Litopisec Volini i Ukrayini samovidcya Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini t 3 K 1971 Markovich Yakiv Andrijovich Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini t 3 K 1971 Markovich Oleksandr Mihajlovich Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini t 3 K 1971 Statti v gazetah i zhurnalah Vizvolna vijna ukrayinskogo narodu v 1648 1654 rr Komsomolskij propagandist 1938 10 Drukar knig pred tim ne vidanih Ilyustrovanij zhurnal Ukrayina 1948 8 Polski pani odvichni vorogi Litvi Komunist 1938 5 kvit Z geroyichnogo minulogo Ukrayini Ivan Bogun Proletarska pravda 1939 28 sich Visti 1939 12 zhovt Istorichnij urok polskij shlyahti Komunist 1938 28 cherv Otmena krepostnogo prava v Rossii Sovetskaya Ukraina 1938 noyabr Zapadnaya Ukraina zemlya ukrainskih rabochih i krestyan v svyazi s sobytiyami vossoedineniya Zapadnoj Ukrainy s USSR Krasnaya Armiya 1939 18 sent Razgrom Denikina na Ukraine Vilna Ukrayina 1939 20 grud Revolyuciya 1905 roku v Rosiyi Vilna Ukrayina 1939 24 grud Vozz yednannya Zakarpatskoyi Ukrayini z Ukrayinskoyu RSR Radyanska Ukrayina 1945 24 listop Naukova pracya z istoriyi Ukrayinskoyi RSR Do vihodu v svit istoriyi Ukrayinskoyi RSR t 1 Vilna Ukrayina ta inshi gazeti RATAU 1954 3 berez Osvoboditelnaya vojna ukrainskogo naroda 1648 1654 gg Stalinskoe plemya 1953 Grud Nauchnyj trud po istorii Ukrainy 1954 10 kvit Vidatnij diyach kulturi Pam yati M P Dragomanova Radyanska Ukrayina 1966 18 veres Rozvitok ukrayinskoyi kulturi v drugij polovini XIX st Radyanska shkola 1966 11 Nastijna vimoga chasu Kolektivna stattya Dnipro 196 11 Na nivi osviti Literaturna Ukrayina 1967 3 sich Cya zh stattya nadrukovana v Pryashevi v gazeti Nove zhittya 27 sichnya 1967 r u Kanadi Nashe zhittya Z istoriyi shkilnoyi osviti na Ukrayini Radyanska osvita 1967 4 lyut Mikola Kostomarov yak istorik Ukrayini Nasha kultura Dodatok do Nashogo slova Varshava 1967 Traven Mikola Kostomarov yak istorik Ukrayini v Kanadi 1967 5 kvit Nove zhittya v Slovachchini ta v inshih drukovanih organah za rubezhem Primitki UAHistory ukr 23 sichnya 2016 Arhiv originalu za 15 bereznya 2017 Procitovano 14 bereznya 2017 Milena Rudnicka Zahidna Ukrayina pid bilshovikami Sizifova pracya profesora 1958 S 186 Arhiv Lvivskogo universitetu ukr Arhiv originalu za 29 sichnya 2022 Procitovano 29 sichnya 2022 Valerij Marchenko Zanapashena Klio Listi do materi z nevoli K Fundaciya im Olega Olzhicha 1994 500 s Dzherela i posilannyaO S Rublov Marchenko Mihajlo Ivanovich 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 540 ISBN 978 966 00 1028 1 O S Rublov Malovidomi storinki biografiyi ukrayinskogo istorika Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1996 1 ISSN 0130 5247 Valerij Marchenko Zanapashena Klio Listi do materi z nevoli K Fundaciya im Olega Olzhicha 1994 500 s Marchenko Mihajlo Ivanovich nedostupne posilannya z chervnya 2019 Milena Rudnicka Zahidna Ukrayina pid bilshovikami Sizifova pracya profesora 1958 494 s PosilannyaMarchenko Mihajlo Ivanovich ESU Marchenko Mihajlo Ivanovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 102 103 Vidatni lyudi Mihajlo Marchenko 22 sichnya 2021 u Wayback Machine 22 sichnya 2021 u Wayback Machine Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki zhovten 2017