Кандида́т на чле́нство в ЄС — статус для держави, яка прагне стати повноцінним членом європейського міждержавного об'єднання (Європейського Союзу). Набуття статусу кандидата на членство в ЄС є бажаною ціллю для низки держав. Європейський Союз є об'єднанням такого типу, де держави-члени юридично залишаються суверенними, але добровільно «об'єднали свої суверенітети для того, щоб збільшити свою потужність та вплив у світі, якого жодна з них не могла б досягти наодинці». Процес розширення Європейського Союзу супроводжується певними змінами правового статусу на кожному етапі й делегуванням суверенних повноважень до спільних органів ЄС. Питання членства у Європейському Союзі стає більш актуальним в умовах зростаючої глобалізації.
Європейський Союз налічує 27 держав-членів. Нині статус держав-кандидатів мають Албанія, Боснія і Герцеговина, Грузія, Молдова, Північна Македонія, Сербія, Туреччина, Україна та Чорногорія, а Косово є потенційним кандидатом (Берлінський процес).
28 лютого 2022 року, через чотири дні після початку широкомасштабного російського вторгнення під час російсько-української війни, Президент України Володимир Зеленський підписав заявку на членство України в Європейському Союзі. Разом із головою ВРУ Русланом Стефанчуком та прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем було підписано «Спільну заяву». Вже 1 березня 2022 року Зеленський виступив у Європейському парламенті з проханням про прийняття України до ЄС за спеціальною пришвидшеною процедурою. 23 червня Україна та Молдова отримали статус кандидатів на членство в ЄС.
Отримання державою статусу кандидата на членство в ЄС не означає перехід на євро, скасування спеціального дозволу на роботу чи отримання дозволу на проживання в державах-членах ЄС, якщо тільки це не буде закріплене окремими домовленостями.
Правова основа
Можливість прийняття певної держави до складу Європейського Союзу закріплена в статті 49 «Договору про Європейський Союз». В ній ідеться про те, що теоретично кожна країна може подати заявку на вступ до ЄС. Однак на практиці державні органи кандидата повинні виконати для цього низку вимог. Цілий ряд передумов вступу до ЄС відображенні у статті 40 вищевказаного договору. Інші вимоги до держав, які оголосили про бажання приєднатися до ЄС, містяться у так званих Копенгагенських критеріях. Ці критерії, яким мають відповідати держави-кандидати на вступ до Європейського Союзу, були схвалені на засіданні Європейської Ради в Копенгагені у червні 1993 р. Таким чином правова основа отримання членства в Європейському Союзі відображена в трьох джерелах. До них належать:
- Договір про Європейський Союз (Маастрихтський договір) 1992 року;
- Декларація Європейської Ради в Копенгагені (Копенгагенські критерії) 1993 року;
- Рамкові угоди для переговорів з особливими умовами для кожної держави-кандидата.
Вимоги
Географічний критерій
Інтеграційні процеси, що тривалий час почали відбуватися в Європі, оголили на порядку денному проблему формування європейської ідентичності. Відомо, що під географічним критерієм розуміють певну ідентифікацію Європи з певною географічною одиницею. Зазначене питання географічної локалізації є досить проблематичним, позаяк Європа, окрім Європейського Союзу, представлена у таких організаціях, як СОТ, ООН та НАТО. Більш того Європа не є статичною географічною величиною, оскільки її географічні кордони зафіксовані не зовсім чітко. У 1987 році від Марокко було надано заявку на вступ до ЄС. Однак вона не отримала погодження через те, що країна не є європейською.
До 2004 року дискусії навколо географічного критерію членства в ЄС не вважалися актуальними, через те, що держави-члени цілком відповідали визначенню «європейська держава». Разом з тим у практиці ЄС на той час вже існували випадки відмови у вступі саме у зв'язку з невідповідністю географічному критерію. Останній закріплений у Договорі про Європейський Союз. У статті 49 йдеться про те, що «будь-яка європейська держава, яка поважає цінності Європейського Союзу, та віддана їх поширенню, може подати заявку на набуття членства у Союзі» (англ. Any European State which respects the values referred to in Article 2 and is committed to promoting them may apply to become a member of the Union.). Таким чином, даний Договір визначає два основоположні критерії членства, серед яких — географічний. Наразі не затверджено жодних нормативних приписів, які б встановлювали, за яким саме принципом відносити державу до європейської, а також щодо визначення меж Європи як такої. Дослідники схильні вважати, що «східний кордон ЄС» багато в чому визначається не за географічними, а за політичними та ідеологічними ознаками. Звідси виникають заяви, про можливість існування Європи «від Атлантики до Уралу»; «від Бреста до Баку», «від Кабо да Рока до Камчатки». Ще більше поглиблює проблему із визначенням територіальних меж Європи надання членства в ОБСЄ, до складу якої входять такі очевидно не європейські держави, як Узбекистан, Монголія, Канада, Сполучені Штати Америки.
Особливо дискусійною була ситуація, коли у 2004 році до Європейського Союзу вступили одразу десять держав, серед яких Кіпр та Мальта. Розташування останніх заледве збігається з географічними кордонами Європи. Саме тому Європейська комісія була змушена надати офіційне роз'яснення, що: «географічне розташування Кіпру, глибинні зв'язки, які протягом двох тисяч років розташовували острів біля самого джерела європейської культури й цивілізації, потужність європейського впливу, що проявляється в цінностях, які поділяються народом Кіпру, та в реаліях культурного, економічного, політичного і соціального життя його громадян, чисельність його контактів будь-якого виду зі Співтовариством — усе це надає Кіпру, поза всяким сумнівом, його європейську ідентичність і характер, а також підтверджує його покликання належати до Співтовариства». Після цього науковці розпочали обговорення появи так званої «європейської ідентичності», яка охоплює як географічний критерій, так і лінгвістичний, історичний та культурний.
Політичні та правові критерії
Держави члени Європейського союзу визнають, що плюралістична демократія та правова держава є важливо необхідними для забезпечення реалізації принципу поваги до всіх прав людини та основних свобод, розвитку контактів між людьми та вирішення інших пов'язаних з цим питань гуманітарного характеру. Згадані держави висловили свою прихильність до ідеалів демократії та політичного плюралізму, а також свою спільну рішучість будувати демократичне суспільство на основі вільних виборів та верховенства закону. Держави члени ЄС підтвердили своє зобов'язання повною мірою виконувати всі положення «Заключного акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі» (Гельсінські угоди) та інших документів ОБСЄ. Згадані держави визнали, що співпраця між ними, а також активна участь окремих осіб, груп, організацій та установ суттєво необхідні для забезпечення постійного досягнення їх загальних цілей. Захист та заохочення прав людини та основних свобод є однією з основних цілей правління й підтверджують, що визнання цих прав і свобод є основою свободи, справедливості та миру.
До держав-кандидатів, на основі договору про Європейський Союз, декларація Європейської Ради в Копенгагені (Копенгагенські критерії) та певних рамкових угод висувається цілий ряд вимог, невідповідність яким унеможливлює прийняття країни до спільноти. Правова система держави-кандидата повинна забезпечувати реалізацію права людини вільно вибирати та розвивати відповідно до міжнародних стандартів у галузі прав людини свої політичні, соціальні, економічні та культурні цінності. Вони втілюються в життя шляхом вільних виборів, які проводяться через розумні проміжки часу шляхом таємного голосування або рівноцінної процедури вільного голосування в умовах, які забезпечують на практиці вільний вираз думки виборцями під час виборів своїх представників. Своєю чергою на уряді та державних органах влади покладено обов'язок дотримуватися Конституції та іншими законами. Під час спільної наради в 1990 році був прийнятий «Документ Копенгагенської наради Конференції щодо людського виміру НБСЄ», який особливу увагу приділяв вимогам для повноцінного співіснування держави та політичної системи.
Зокрема було наголошено на існуванні чіткого поділу між державою та політичними партіями й останні не зливатимуться з державою. Діяльність уряду та правоохоронних й судових органів здійснюється відповідно до системи, встановленої законом й реалізується поза політичної системи. Повага до такої системи має бути забезпечена збройними силами та поліцією, які мають знаходитися під контролем цивільних органів влади та бути підзвітними їм. Держава-кандидат повинна гарантувати, що тексти законів, які мають відповідати зобов'язанням з міжнародного права, будуть доступні всім для ознайомлення. Всі люди рівні перед законом і мають право без будь-якої дискримінації на рівний захист. В правовій системі держави мають бути відсутніми будь-які закони, що дискримінують особу за будь-якою ознакою. Кожній людині повинні гарантуватися ефективні засоби правового захисту проти адміністративних чи кримінальних рішень, гарантуватися повага до основних прав та забезпечуватися не нанесення шкоди з боку правової системи. Має забезпечуватися незалежність суддів та неупереджене функціонування державної судової системи, а також незалежність адвокатів та їх доступність для людини. Будь-якій людині, яка переслідується в судовому порядку, має бути надане право захищати себе особисто або без зволікання за допомогою обраного нею захисника, або, якщо ця особа не має у своєму розпорядженні достатніх засобів для оплати послуг захисника, на безоплатне отримання таких послуг. Найголовнішим принципом в судовій системі повинно бути твердження, що ніхто не буде звинувачений, судимий чи засуджений за будь-який злочин, якщо тільки це не передбачено законом, а винність не буде доведено згідно закону. Держава-кандидат повинна приєднатися до міжнародно-правових інструментів у галузі захисту прав людини та забезпеченні верховенства закону на національному рівні. Держави-члени ЄС своєю чергою підтвердили, що вони приєдналися до міжнародного пакту про цивільні та політичні права, до міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права та до інших відповідних міжнародно-правових інструментів. Це було зроблено для того, щоб доповнити внутрішні заходи правового захисту та краще забезпечувати повагу державами-членами до міжнародних зобов'язань (Європейська конвенція про права людини, Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права тощо).
Політичні та правові критерії не є вичерпними й для кожної держави в кандидати на членство в ЄС є окремими в залежності від ряду обставин. В 1998 році після набуття чинності Угоди про партнерство та співпрацю між Україною та ЄС розпочався процес адаптації українського законодавства. Однією з вимог цього міжнародного договору було забезпечення приблизної відповідності (апроксимації) українського законодавства положенням права ЄС. В Постанові Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999 року «Про концепцію адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» було затверджено процес адаптації українського законодавства, при реалізації якого повинні братися до уваги основні положення актів ЄС настільки, наскільки це доцільно для України, беручи до уваги економічні, політичні та соціальні наслідки прийняття відповідних правових норм. Гострим питанням на порядку денному є проблема корупції в Україні. Євродепутати неодноразово закликали до реформ у сфері верховенства права, управління та боротьби з корупцією. Вони відзначали, що певний прогрес є помітним, але широко поширена корупція продовжує заважати процесу реформ. Наступною вимогою до України з боку ЄС є зосередження уваги навколо рішення Конституційного Суду, яким визнали електронне декларування чиновників неконституційним, що являє собою загрозу реформі. Водночас Європарламент висловлює занепокоєння через явище олігархічного впливу шляхом захоплення політичної влади, що послаблює діяльність Верховної Ради. Не вирішеним залишається мовне питання. Європейський союз недноразово закликав Україну виконати рекомендації Венеціанської комісії щодо закону про освіту, нагадуючи про спільні цінності демократії, верховенства права, повагу до міжнародного законодавства, в тому числі прав представників меншин. Рада експертів з конституційного права Венеціанської комісії Ради Європи ще у 2019 році заявила, що закон про державну мову України не забезпечує балансу між зміцненням української мови та захистом мовних прав меншин. Новий Закон України про освіту, а саме його розділ про мову освіти в державних освітніх закладах викликав критику в таких сусідніх країнах, як Румунія, Росія, Польща та Угорщина. Залишається гострою проблемою сприйняття суспільством «сексуальних меншин». У 2013 році представники ЛГБТ-спільноти закликали Європейський Союз домогтися, аби Україна ухвалила закон про заборону дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації під час прийняття на роботу. У відкритому листі до керівництва Євросоюзу сексменшини наголошували, що "якщо захист прав ЛГБТ і боротьба проти гомофобії є офіційно проголошеною основою внутрішньої та зовнішньої політики ЄС то Україна має неухильно її дотримуватися. В іншому випадку покаранням за відмову має бути відмова у візовій лібералізації. У 2017 році Європейська комісія проти расизму та нетерпимості (ЄКРН) при Раді Європи опублікувала низку висновків щодо виконання її рекомендацій, що були надані Україні. ЄКРН рекомендувала українській владі включити сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність як ознаку до Кримінального кодексу, а також до всіх обставин, що обтяжують покарання за злочини. В 2019 році верховна рада виконала цю рекомендації, включивши поняття «сексуальної належності», однак ЄКРН заявила, що хоча й вітає таке прийняття, але воно не відповідає раніше наданим вимогам.
Економічні критерії
Критерії для держав, які проголосили курс на приєднання до Європейського Союзу, містяться в Копенгагенських критеріях. Основними є два критерії: наявність функціонуючої ринкової економіки та спроможність впоратися з конкурентним тиском і ринковими силами всередині Європейського Союзу. Процес оцінки відповідності економічним критеріям контролює Європейська комісія, яка досліджує наступний ряд підкритеріїв. З боку функціонуючої ринкової економіки:
- висока якість управління економікою;
- макроекономічна стабільність (включаючи адекватну стабільність цін, а також стійкі державні фінанси та зовнішні рахунки);
- належне функціонування ринку товарів і послуг (включаючи бізнес-середовище, вплив держави на товарні ринки, а також приватизацію та реструктуризацію);
- належне функціонування фінансового ринку (включаючи фінансову стабільність і доступ до фінансів);
- належне функціонування ринку праці.
З боку спроможності бути конкурентоспроможним у ЄС, потрібно володіти:
- достатнім обсягом людського капіталу, освіти, досліджень, інновацій та майбутніх розробок у цій галузі;
- достатнім обсягом і якістю фізичного капіталу та інфраструктури;
- провести зміни в секторі та структурі підприємств в економіці, включаючи роль МСП (малих та середніх підприємств);
- достатнім ступенем і темпами економічної інтеграції з ЄС, ціновою конкурентоспроможністю.
Держава кандидат, щоб володіти повноцінно функціонуючою ринковою економікою, необхідно мати макроекономічну стабільність. Остання являє собою стабільність цін, стійкі державні фінанси та зовнішні рахунки, вільну взаємодію ринкових сил (включаючи лібералізовані ціни та торгівлю), вільний вхід і вихід з ринку (включаючи питання створення/банкрутства підприємств). Не менш важливо є адекватна правова система (включаючи систему прав власності, дотримання законів, виконання контрактів), ефективність судової системи. Для того, щоб мати можливість впоратися з конкурентним тиском при вступі до ЄС, держава-кандидат має реструктуризувати свою економіку в цілому. У цьому контексті надзвичайно важливою є реструктуризація секторів, які представляють «кістяк» економіки. Очевидно, що жодна країна не має однакового економічного середовища, але все ж таки необхідно щоб кожна держава-кандидат відповідала вищезгаданим критеріям. Їх невиконання означає втрату можливості приєднання до ЄС.
У березні 2007 року відбулися переговори між Україною та ЄС щодо укладення нової посиленої угоди на заміну Угоди про партнерство та співробітництво відповідно до Плану дій Україна-ЄС. Під час Саміту Україна-ЄС у вересні 2008 року сторони досягнули домовленості, що нова посилена угода буде називатися Угодою про асоціацію. Протягом 2007—2012 років відбувся 21 раунд переговорів щодо Угоди про асоціацію та 18 раундів переговорів щодо розділу Угоди про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі.
У 2014 році Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, яка набула чинності у 2017 році. Ця угода включала поглиблення співпраці з зоною вільної торгівлі (DCFTA), яка встановлювала вільну торгівлю промисловими товарами та деяку лібералізацію торгівлі сільськогосподарськими товарами та послугами між Україною та ЄС. Після російського вторгнення та подачі заявки Президентом України з проханням про прийняття до ЄС за пришвидшеною процедурою, Європейська комісія розпочала більш поглиблений аналіз відповідність українською державою двох основних економічних критеріїв для вступу до ЄС. Голова представництва Європейського Союзу в Україні Матті Маасікас повідомив наступне: «Україна подала свої зобов'язання щодо членства на п'ятий день війни. Виконавча влада ЄС, Європейська комісія почали працювати над його аналізом, на його думку, як того вимагали країни-члени ЄС. Ця робота зосереджена на тому, чи відповідає Україна двом основним критеріям членства в ЄС. : функціонуюча демократія і функціонуюча ринкова економіка. Результати роботи мають бути готовими до червня».
Ряд аналітиків наголошують на тому, що якби Україна приєдналася до ЄС сьогодні, вона була б найбіднішою країною в спільноті, з валовим внутрішнім продуктом на душу населення приблизно в третину від колишньої комуністичної Болгарії, теперішнього найбіднішого члена ЄС. Україна також була б однією з найбільших як за територією, так і за чисельністю населення. Уряду України доведеться провести масштабні економічні реформи, щоб довести свою здатність бути корисним, а не тягарем для ЄС. На заваді цьому стоїть фінансовий тягар війни та завдані російськими військами економічні збитки. Аналітики та деякі політики зазначають, що вимоги щодо вступу до ЄС не повинні бути пом'якшеними для України. Свого часу українськими фахівцями було проведене дослідження ранжування гравітаційного потенціалу країн ЄС і України. Згідно з ним Україна посіла 20 місце серед 25 на той час держав-членів ЄС, що оцінилося українськими фахівцями як позитивна перспектива для подальшої євроінтеграції. Шлях України до ЄС пролягає лише через вагомі внутрішні соціально-економічні трансформації.
Процедура
Процес вступу до ЄС покликаний повністю привести державу потенційного кандидата у відповідність до демократичних, економічних та соціальних стандартів спільноти, які вважаються одними з найвищих у світі. Процедура поділена на чотири основні етапи: подання заявки, висування кандидатури, переговори та приєднання. На етапі подання заявки уповноважена особа або державний орган підписує документ про подання, засвідчуючи таким чином офіційність наміру приєднання до ЄС. Потім Єврокомісія, отримавши подання від держави, розглядає його та за результатами опрацювання публікує рекомендацію підтримати заявку або відхилити. Потім подання має схвалити Європейська рада, що потребує одностайності під час голосування й отримання схвалення більшістю голосів. Лише після цього держава офіційно буде вважатися кандидатом на вступ до ЄС. Після цього Єврокомісія пропонує вже державі-кандидату рамкові переговори, які також мають бути одноголосно схвалені двадцяти сімома членами ЄС. Переговори відбуваються на двосторонніх міжурядових конференціях між державами-членами та державою-кандидатом. Потім Єврокомісія, використовуючи свій мандат, контролює та керує переговорами про приєднання. Обговорення поділене на 35 розділів, що згруповані у шість основних кластерів. До них належать: основи (фундаментальні принципи); внутрішні ринки; конкурентоспроможність та інклюзивне зростання; «зелена політика» на порядку денному та стійка взаємодія; ресурси, сільське господарство та згуртованість; зовнішні відносини. Цей збір загальних законів, прав та обов'язків, які пов'язують усіх членів ЄС також відомий під назвою «acquis communautaire». Держави-кандидати повинні прийняти його та впровадити перш ніж отримають змогу приєднатися до європейської спільноти. Таким чином стає зрозумілим, що процес суворо лінійний: кожен наступний розділ обговорюється лише після того, як попередній остаточно закритий з позитивною оцінкою. Основи, які охоплюють питання правосуддя, прав людини та державні інституції, є першим розділом, який потребує обговорення, але до нього повертаються також і наприкінці, що підкреслює значущість, яку ЄС надає демократичним цінностям. Слід пам'ятати, що статус держави-кандидата не дає автоматичного права на вступ до ЄС.
Лише коли всі питання відповідності будуть погоджені за підтримки Ради ЄС, Комісії та Європейського парламенту підписується договір про вступ, а вже потім ратифікується державою-кандидатом та представниками поточних держав-членів ЄС. В документі містяться детальні умови членства, усі перехідні домовленості та терміни, а також деталі фінансових домовленостей та будь-які застереження. Лише після ратифікації договору всіма членами ЄС, а також настання встановленої у договорі дати приєднання, держава-кандидат стає повноправним членом спільноти. Текст має бути одностайно ратифікований Радою ЄС та всіма національними парламентами кожної держави-члена (нижньою та верхньою палатами), а також більшістю голосів у Європейському парламенті. Лише після цього новий член ЄС отримує змогу мати своїх представників у Раді ЄС, Комісії ЄС, а також у Європейському парламенті. Ці три інституції є головними у прийнятті рішень в ЄС, а це означає, що новий член ЄС стане частиною процесу прийняття рішень у спільноті.
Загалом шлях від отримання статусу кандидата до повноцінного вступу в ЄС є складним та тривалим. Він може розтягнутися від кількох років навіть на десятиліття. Вирішальною є виключна прихильність до процесу розширення та політична воля всіх 27 держав-членів. Навіть якщо так званий «офіційний Брюссель» веде переговори та підготовчу роботу, решта країн може відмовити в одноголосній підтримці. Саме необхідність досягнення консенсусу є постійною перешкодою розширення. На приклад, нині Болгарія блокує переговори про вступ Північної Македонії та Албанії через давню суперечку, пов'язану з історичними та мовними розбіжностями.
Класифікація та статус
Потенційні кандидати
Під це визначення підпадають держави, які публічно оголосили про намір приєднання до ЄС у майбутньому, але ще не отримали статусу держави-кандидата. У вересні 2005 року було відкрито переговори щодо Угоди про стабілізацію та асоціацію (SAA) з Боснією і Герцеговиною, а 16 червня 2008 року держава та Європейський Союз підписали Угоду про стабілізацію та асоціацію. SAA набув чинності в червні 2015 року. У лютому 2016 року країна подала заявку на вступ до ЄС, але дотепер ще не отримала статусу держави-кандидата. У 2008 році ЄС підтвердив свою готовність сприяти економічному та політичному розвитку Косово через чітку європейську перспективу. Угода про стабілізацію та асоціацію між ЄС і Косово була ініційована в липні 2014 року і набула чинності в квітні 2016 року, проте дотепер уряд Косово офіційно не подав заявку на членство.
Держави-кандидати
Держава стає офіційним кандидатом до вступу лише тоді, коли цілком готова взяти на себе перелік обов'язків, а між цією державою та ЄС відкриті офіційні переговори. Статус «держави-кандидата» надається лише після підписання угоди про вступ, і це означає, що країна стане повноправним членом ЄС з дати, зазначеної в договорі про вступ, після того, як завершиться ратифікація цього договору в усіх державах-членах ЄС. На сьогодні 7 держав мають статус кандидата в ЄС: Албанія, Туреччина, Північна Македонія, Чорногорія, Сербія, Молдова та Україна. 12 березня 2015 року міністр закордонних справ Ісландії Гуннар Брагі Свейнссон заявив, що він направив лист до ЄС, що відкликає заявку на членство, особисто від себе без схвалення Альтінга (однопалатного парламенту). Однак, Європейський Союз заявив, що Ісландія офіційно не відкликала заявку й надалі продовжує вважати її державою-кандидатом. В подальшому під час кожної зміни в парламенті дискусія про відновлення активного статусу кандидата розпочинається знову.
Вступ до ЄС Північної Македонії, яка є кандидатом з 2005 року, блокує Греція, яка вимагає від зміни конституційної назви від сусідньої країни. останньої. Чорногорія отримала статус кандидата в ЄС у грудні 2010 року й переговорний процес щодо цієї держави також ще не розпочався, однією з найважливіших проблем у цій країні є корупція, для боротьби з якою потрібне нове антикорупційне законодавство. Сербія офіційно набула статусу кандидата на вступ 1 березня 2012 року на саміті ЄС. 21 січня 2014 року відбулася перша Міжурядова конференція, що означало офіційний початок переговорів про вступ Сербії. Перевірка розділу 27 — «Довкілля» відбулася у 2014 році, а звіт був прийнятий Радою в грудні 2016 року без початкового контрольного показника. У грудні 2016 року ЄС запросив Сербію представити свою переговорну позицію щодо розділу 27, що остання й зробила в лютому 2020 року. Найбільш гостра ситуація склалася з навколо приєднання Туреччини до ЄС. Процес інтеграції був розпочатий ще в 1987 році, а статус кандидата отримано на саміті у Гельсінкі у 1999 році. Процес перевірки законодавства Туреччини відповідності вимогам ЄС завершився у жовтні 2006 року й основні висновки комісії були позитивними. Економіка країни також відповідає вимогам. Вступ Туреччини підтримують такі передові держави, як Франція та Німеччина, бо за минулі 25 років Туреччина виконала більшість умов для вступу, які були пред'явлені європейськими лідерами. Проте в Євросоюзі через значний опозиційний супротив прийняття Туреччини до ЄС остання дотепер залишається кандидатом. Серед аргументів критиків ствердження, що Туреччина не дотримується ключових принципів ліберальної демократії, наголошення на тому, що лише мала частина території Туреччини перебуває у Європі, а також тривалий греко-турецький конфлікт.
Албанія подала заявку на членство в ЄС у квітні 2009 року й отримала статус кандидата в червні 2014 року. У квітні 2018 року Комісія видала беззастережну рекомендацію відкрити переговори про вступ. Рада визначила шлях до початку переговорів про вступ у червні 2019 року, залежно від прогресу, досягнутого в таких ключових сферах, як судова система, боротьба з корупцією та організованою злочинністю, розвідувальні служби та державне управління. У березні 2020 року члени Європейської ради схвалили рішення Ради з загальних питань про відкриття переговорів про вступ з Албанією, а в липні 2020 року проєкт переговорної бази був представлений державам-членам.
28 лютого 2022 року, через чотири дні після початку широкомасштабного російського вторгнення під час російсько-української війни, Президент України Володимир Зеленський підписав заявку на членство України в Європейському Союзі. Разом із головою ВРУ Русланом Стефанчуком та прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем було підписано «Спільну заяву». Вже 1 березня 2022 року Зеленський виступив у Європейському парламенті з проханням про прийняття Україна до ЄС за спеціальною пришвидшеною процедурою. 23 червня Україна отримала підтримку та статус кандидата на членство в ЄС.
Асоційоване членство
Асоційоване членство — це статус для держави, який виключає право голосу під час розгляду різних питань в ЄС. На відміну від статусу кандидата, що має на увазі повне дотримання вимог «acquis communautaire», асоційоване членство допускає дотримання однієї чи декількох вимог. Між державами асоційованими членами та членами ЄС допустима співпраця та консультації. які, разом з тим, будуть призупинені, якщо країни не виконають взятих на себе зобов'язань. Колишній прем'єр-міністр Бельгії, доповідач Європейського парламенту з питань конституційного майбутнього Європи Гі Вергофстадт наголошує, що ті європейські країни, які вважають повне членство не прийнятним для себе можуть подати заявку на другий тип співпраці — «асоційоване членство». Це дає доступ до внутрішнього ринку з його вільним рухом товарів, послуг, капіталу та переміщенням людей. Для цього державі потрібно буде лише застосовувати ті правила та положення, які необхідні для створення рівних умов для внутрішньої торгівлі. Очевидно, це також означає, що держава не матимете повного представництва та відповідного права голосу на рівні ЄС.
Беззаперечним фактом є те, що в останні роки ЄС перемістив фокус від розширення до поглибленої інтеграції держав. Проблемні питання, як то перегляд Великою Британією своїх відносин з ЄС та все менша ймовірність приєднання Туреччини до ЄС вимагать пошуку нових шляхів співпраці. У світлі цих викликів британський політик Ендрю Дафф пропонує новий тип асоційованого членства, за якого країни погоджуються з цінностями ЄС, але не з усією його діяльністю чи політичними цілями. За його твердженням це дало б одним країнам поштовх до членства, а іншим — альтернативу. Разом з таким видом співробітництва унеможливлювався б ризик того, що будь-які майбутні зміни договору будуть заблоковані однією чи іншою державою-членом. З кожним роком вимоги до членства в спільноті підвищуються й важливо, щоб усі країни-кандидати усвідомлювали ймовірну потенційну зміну характеру спільноти, до якої вони прагнуть приєднатися. Саме тому альтернативою десятилітнім процесам очікування членства було б відродження концепції, яка обговорювалася на початку 2000-х років — асоційоване членство як попередній етап для повного членства в ЄС. Особливо актуальним це питання постало після того, як Україна почала вимагати для себе особливої пришвидшеної процедури вступу до ЄС, що викликане військовими діями з боку РФ. Слідом за Україною про швидке членство заговорили Молдова та Грузія. Проте результати саміту ЄС у Версалі 10 і 11 березня виявилися більш ніж стриманими. Замість того, щоб посилати тіснішу співпрацю ЄС знову зайняв позицію, яку європейські аналітики називають «оборонною проти нових членів». Саме ця проблема відкриває перед ЄС лише два шляхи вирішення: продовжувати залишитися на поточному курсі або вибрати інновацію, яка була б сильним інструментом. Продовження нинішньої політики відкине асоціації України та інших країн до процесу, що триває десятиліття, який є дуже невизначеним, як показує приклад Туреччини. Саме в цій ситуації аналітики вбачать корисність статусу асоційованого членства, оскільки його можна реалізувати відносно швидко. Асоційовані члени отримають доступ до тих же переваг, які вони вже отримали відповідно до Угод про асоціацію з ЄС. Вони можуть бути доповнені додатковими положеннями та стимулами. разом з тим слід наголосити, що повноцінна участь в інституціях ЄС буде неможливо на цьому етапі. Таким чином, шлях до повноправного членства міг би зайняти більше часу, але не викликають постійного розчарування відтермінуванням.
Примітки
- Біловол, Біленко, 2020, с. 282.
- Рудич, 2006, с. 311.
- Brzozowski, Alexandra (1 березня 2022). . www.euractiv.com (брит.). Архів оригіналу за 11 квітень 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
- Treisman, Rachel (28 лютого 2022). . NPR (англ.). Архів оригіналу за 1 березень 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
- Siebold, Sabine; Melander, Ingrid (23 червня 2022). EU grants Ukraine candidate status in 'historic moment'. Reuters (англ.). Процитовано 23 червня 2022.
- EU awards Ukraine and Moldova candidate status. BBC News (брит.). 23 червня 2022. Процитовано 23 червня 2022.
- Bevington, Matt (31 березня 2020). . UK in a changing Europe (брит.). Архів оригіналу за 12 лютий 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
- Базилевич, 2018, с. 65-66.
- . ec.europa.eu. Архів оригіналу за 1 квітень 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
- Біловол, Біленко, 2020, с. 282-283.
- Jason, Gordon (July 22nd, 2021). . The Business Professor, LLC. Архів оригіналу за 10 березень 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
- Коппитерс, Емерсон, Хёйссен, 2005, с. 224.
- . www.mfa.gov.cy. Архів оригіналу за 22 жовтень 2021. Процитовано 7 квітня 2022.
- Загребельна, 2019, с. 348-351.
- Галас, 2017, с. 119-123.
- Антонович, 2014, с. 270.
- . Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 17 квітень 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
- . www.osce.org (англ.). Архів оригіналу за 1 квітень 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
- Шевчук, Станіслав. . minjust.gov.ua (рос.). Міністерство юстиції України. Архів оригіналу за 4 квітень 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
- . hromadske.ua (рос.). Архів оригіналу за 29 березень 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
- Антонович, 2014, с. 193-198.
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 24 лютий 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 1 березень 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 24 лютий 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- . LB.ua. Архів оригіналу за 24 березень 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- . www.eurointegration.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 17 квітень 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- . European Commission website (англ.). Directorate-General for Communication. Архів оригіналу за 14 серпень 2020. Процитовано 17.04.2022.
- Azizi, Abdula (1 січня 2015). Economic Criteria for EU Membership and Legislation on Economic Reforms in Macedonia. Procedia Economics and Finance (англ.). Т. 26. с. 709—716. doi:10.1016/S2212-5671(15)00821-7. ISSN 2212-5671. Процитовано 16 квітня 2022.
- . www.bsmu.edu.ua. Архів оригіналу за 31 березень 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
- (амер.). Архів оригіналу за 22 березень 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- . Interfax-Ukraine (англ.). Архів оригіналу за 17 квітень 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- . the Guardian (англ.). 10 березня 2022. Архів оригіналу за 13 квітень 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- Беліченко, 2008, с. 216.
- Базилевич, 2018, с. 309-311.
- . Practical Law (амер.). Архів оригіналу за 17 квітень 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
- . Practical Law (амер.). Архів оригіналу за 17 квітень 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
- Gill, Joanna (2 березня 2022). . euronews (рос.). Архів оригіналу за 23 березень 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- . Practical Law (амер.). Архів оригіналу за 11 березень 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
- . www.assembly.coe.int. Архів оригіналу за 17 квітень 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
- . ec.europa.eu (англ.). Архів оригіналу за 11 квітень 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
- Шакурова, 2020, с. 151.
- Демчук, 2004, с. 114-116.
- ILLUGADÓTTIR, VERA (13 березня 2015). . RÚV – Ríkisútvarpið (ісл.). Архів оригіналу за 16 березень 2020. Процитовано 17 квітня 2022.
- Орлова, Кухина, 2014, с. 167-170.
- Mojsovska, Silvana (1 грудня 2021). . Comparative Southeast European Studies (англ.). Т. 69, № 4. с. 561—574. doi:10.1515/soeu-2021-0072. ISSN 2701-8202. Архів оригіналу за 6 лютий 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
- Bojadzievski, Jane (12 серпня 2021 3:03 PM). . VOA (англ.). Архів оригіналу за 15 січень 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
- . POLITICO (амер.). 6 травня 2015. Архів оригіналу за 6 березень 2022. Процитовано 7 квітня 2022.
- Kohler, Manfred (13 лютого 2020). . www.euractiv.com (брит.). Архів оригіналу за 19 січень 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
- . EUROPP. 6 березня 2013. Архів оригіналу за 6 березень 2022. Процитовано 7 квітня 2022.
- Wittkowsky, Andreas (4 квітня 2022). . www.euractiv.com (брит.). Архів оригіналу за 8 квітень 2022. Процитовано 7 квітня 2022.
- Baltag, Dorina (3 березня 2022). . Social Europe (брит.). Архів оригіналу за 5 квітень 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
Джерела
Книги
- Антонович М. М. та ін. Українська Революція гідності, РФ і міжнародне право. — К : К.І.С, 2014. — С. 1016. — .
- Базилевич В. Д. та ін. Економічна стратегія та політика реалізації європейського вектору розвитку України: концептуальні засади, виклики та протиріччя. — К : Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2018. — С. 536. — .
- Демчук П. О. Міжнародні відносини та проблеми євроатлантичної інтеграції / Національна академія оборони України. — К : ППП, 2004. — С. 264. — .
- Коппитерс Б., Емерсон М., Хёйссен М. и др. Европеизация и разрешение конфликтов: конкретные исследования европейской периферии: сборник научных трудов. — М : Весь Мир, 2005. — С. 224. — .
- Рудич Ф. М та ін. Громадянське суспільство в сучасній Україні: специфіка становлення, тенденція розвитку. — К : Парламентське вид-во, 2006. — С. 412. — .
Статті
- Біловол В. С., Біленко А. О. Правові основи членства держав у Європейському союзі та перспективи для України // Юридичний науковий електронний журнал. — К, 2020. — № 1. — С. 282–284. — ISSN 2524-0374.
- Беліченко А. Г. // Гуманітарний вісник ЗДІА. — З, 2008. — № 33. — С. 206–216. — DOI: .
- Галас Ю. М. «Європейська ідентичність» як результат трансформації географічного критерію членства в ЄС // Закарпатські правові читання ДВНЗ "УжНУ". — К, 2017. — № 1. — С. 119-123.
- Загребельна І. Визначення «Європейської» країни в умовах географічного критерію членства в ЄС // Підприємництво, господарство і право. — К, 2019. — № 12. — С. 348–351. — ISSN 2663-5321.
- Орлова Ю.М., Кухнина Л.Ю. Механизм и перспективы расширения Европейского Союза // Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского. — Н.-Н, 2014. — № 3. — С. 167–170.
- Шакурова Н. Е. Расширение Европейского Союза на восток в контексте эволюции политической системы единой Европы // Гражданин. Выборы. Власть. — М, 2020. — Т. 17, № 3. — С. 147-158.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kandida t na chle nstvo v YeS status dlya derzhavi yaka pragne stati povnocinnim chlenom yevropejskogo mizhderzhavnogo ob yednannya Yevropejskogo Soyuzu Nabuttya statusu kandidata na chlenstvo v YeS ye bazhanoyu cillyu dlya nizki derzhav Yevropejskij Soyuz ye ob yednannyam takogo tipu de derzhavi chleni yuridichno zalishayutsya suverennimi ale dobrovilno ob yednali svoyi suvereniteti dlya togo shob zbilshiti svoyu potuzhnist ta vpliv u sviti yakogo zhodna z nih ne mogla b dosyagti naodinci Proces rozshirennya Yevropejskogo Soyuzu suprovodzhuyetsya pevnimi zminami pravovogo statusu na kozhnomu etapi j deleguvannyam suverennih povnovazhen do spilnih organiv YeS Pitannya chlenstva u Yevropejskomu Soyuzi staye bilsh aktualnim v umovah zrostayuchoyi globalizaciyi Yevropejskij Soyuz nalichuye 27 derzhav chleniv Nini status derzhav kandidativ mayut Albaniya Bosniya i Gercegovina Gruziya Moldova Pivnichna Makedoniya Serbiya Turechchina Ukrayina ta Chornogoriya a Kosovo ye potencijnim kandidatom Berlinskij proces 28 lyutogo 2022 roku cherez chotiri dni pislya pochatku shirokomasshtabnogo rosijskogo vtorgnennya pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni Prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij pidpisav zayavku na chlenstvo Ukrayini v Yevropejskomu Soyuzi Razom iz golovoyu VRU Ruslanom Stefanchukom ta prem yer ministrom Ukrayini Denisom Shmigalem bulo pidpisano Spilnu zayavu Vzhe 1 bereznya 2022 roku Zelenskij vistupiv u Yevropejskomu parlamenti z prohannyam pro prijnyattya Ukrayini do YeS za specialnoyu prishvidshenoyu proceduroyu 23 chervnya Ukrayina ta Moldova otrimali status kandidativ na chlenstvo v YeS Otrimannya derzhavoyu statusu kandidata na chlenstvo v YeS ne oznachaye perehid na yevro skasuvannya specialnogo dozvolu na robotu chi otrimannya dozvolu na prozhivannya v derzhavah chlenah YeS yaksho tilki ce ne bude zakriplene okremimi domovlenostyami Pravova osnovaMozhlivist prijnyattya pevnoyi derzhavi do skladu Yevropejskogo Soyuzu zakriplena v statti 49 Dogovoru pro Yevropejskij Soyuz V nij idetsya pro te sho teoretichno kozhna krayina mozhe podati zayavku na vstup do YeS Odnak na praktici derzhavni organi kandidata povinni vikonati dlya cogo nizku vimog Cilij ryad peredumov vstupu do YeS vidobrazhenni u statti 40 vishevkazanogo dogovoru Inshi vimogi do derzhav yaki ogolosili pro bazhannya priyednatisya do YeS mistyatsya u tak zvanih Kopengagenskih kriteriyah Ci kriteriyi yakim mayut vidpovidati derzhavi kandidati na vstup do Yevropejskogo Soyuzu buli shvaleni na zasidanni Yevropejskoyi Radi v Kopengageni u chervni 1993 r Takim chinom pravova osnova otrimannya chlenstva v Yevropejskomu Soyuzi vidobrazhena v troh dzherelah Do nih nalezhat Dogovir pro Yevropejskij Soyuz Maastrihtskij dogovir 1992 roku Deklaraciya Yevropejskoyi Radi v Kopengageni Kopengagenski kriteriyi 1993 roku Ramkovi ugodi dlya peregovoriv z osoblivimi umovami dlya kozhnoyi derzhavi kandidata VimogiGeografichnij kriterij Integracijni procesi sho trivalij chas pochali vidbuvatisya v Yevropi ogolili na poryadku dennomu problemu formuvannya yevropejskoyi identichnosti Vidomo sho pid geografichnim kriteriyem rozumiyut pevnu identifikaciyu Yevropi z pevnoyu geografichnoyu odiniceyu Zaznachene pitannya geografichnoyi lokalizaciyi ye dosit problematichnim pozayak Yevropa okrim Yevropejskogo Soyuzu predstavlena u takih organizaciyah yak SOT OON ta NATO Bilsh togo Yevropa ne ye statichnoyu geografichnoyu velichinoyu oskilki yiyi geografichni kordoni zafiksovani ne zovsim chitko U 1987 roci vid Marokko bulo nadano zayavku na vstup do YeS Odnak vona ne otrimala pogodzhennya cherez te sho krayina ne ye yevropejskoyu Geografichni mezhi Yevropi zgidno z najposhirenishoyu tochkoyu zoru Yevropejska teritoriya derzhav sho znahodyatsya v Yevropi Azijski teritoriyi derzhav sho znahodyatsya v Yevropi Teritoriyi sho inkoli vidnosyat do mezh Yevropi Do 2004 roku diskusiyi navkolo geografichnogo kriteriyu chlenstva v YeS ne vvazhalisya aktualnimi cherez te sho derzhavi chleni cilkom vidpovidali viznachennyu yevropejska derzhava Razom z tim u praktici YeS na toj chas vzhe isnuvali vipadki vidmovi u vstupi same u zv yazku z nevidpovidnistyu geografichnomu kriteriyu Ostannij zakriplenij u Dogovori pro Yevropejskij Soyuz U statti 49 jdetsya pro te sho bud yaka yevropejska derzhava yaka povazhaye cinnosti Yevropejskogo Soyuzu ta viddana yih poshirennyu mozhe podati zayavku na nabuttya chlenstva u Soyuzi angl Any European State which respects the values referred to in Article 2 and is committed to promoting them may apply to become a member of the Union Takim chinom danij Dogovir viznachaye dva osnovopolozhni kriteriyi chlenstva sered yakih geografichnij Narazi ne zatverdzheno zhodnih normativnih pripisiv yaki b vstanovlyuvali za yakim same principom vidnositi derzhavu do yevropejskoyi a takozh shodo viznachennya mezh Yevropi yak takoyi Doslidniki shilni vvazhati sho shidnij kordon YeS bagato v chomu viznachayetsya ne za geografichnimi a za politichnimi ta ideologichnimi oznakami Zvidsi vinikayut zayavi pro mozhlivist isnuvannya Yevropi vid Atlantiki do Uralu vid Bresta do Baku vid Kabo da Roka do Kamchatki She bilshe pogliblyuye problemu iz viznachennyam teritorialnih mezh Yevropi nadannya chlenstva v OBSYe do skladu yakoyi vhodyat taki ochevidno ne yevropejski derzhavi yak Uzbekistan Mongoliya Kanada Spolucheni Shtati Ameriki Osoblivo diskusijnoyu bula situaciya koli u 2004 roci do Yevropejskogo Soyuzu vstupili odrazu desyat derzhav sered yakih Kipr ta Malta Roztashuvannya ostannih zaledve zbigayetsya z geografichnimi kordonami Yevropi Same tomu Yevropejska komisiya bula zmushena nadati oficijne roz yasnennya sho geografichne roztashuvannya Kipru glibinni zv yazki yaki protyagom dvoh tisyach rokiv roztashovuvali ostriv bilya samogo dzherela yevropejskoyi kulturi j civilizaciyi potuzhnist yevropejskogo vplivu sho proyavlyayetsya v cinnostyah yaki podilyayutsya narodom Kipru ta v realiyah kulturnogo ekonomichnogo politichnogo i socialnogo zhittya jogo gromadyan chiselnist jogo kontaktiv bud yakogo vidu zi Spivtovaristvom use ce nadaye Kipru poza vsyakim sumnivom jogo yevropejsku identichnist i harakter a takozh pidtverdzhuye jogo poklikannya nalezhati do Spivtovaristva Pislya cogo naukovci rozpochali obgovorennya poyavi tak zvanoyi yevropejskoyi identichnosti yaka ohoplyuye yak geografichnij kriterij tak i lingvistichnij istorichnij ta kulturnij Politichni ta pravovi kriteriyi Derzhavi chleni Yevropejskogo soyuzu viznayut sho plyuralistichna demokratiya ta pravova derzhava ye vazhlivo neobhidnimi dlya zabezpechennya realizaciyi principu povagi do vsih prav lyudini ta osnovnih svobod rozvitku kontaktiv mizh lyudmi ta virishennya inshih pov yazanih z cim pitan gumanitarnogo harakteru Zgadani derzhavi vislovili svoyu prihilnist do idealiv demokratiyi ta politichnogo plyuralizmu a takozh svoyu spilnu rishuchist buduvati demokratichne suspilstvo na osnovi vilnih viboriv ta verhovenstva zakonu Derzhavi chleni YeS pidtverdili svoye zobov yazannya povnoyu miroyu vikonuvati vsi polozhennya Zaklyuchnogo aktu Naradi z bezpeki i spivrobitnictva v Yevropi Gelsinski ugodi ta inshih dokumentiv OBSYe Zgadani derzhavi viznali sho spivpracya mizh nimi a takozh aktivna uchast okremih osib grup organizacij ta ustanov suttyevo neobhidni dlya zabezpechennya postijnogo dosyagnennya yih zagalnih cilej Zahist ta zaohochennya prav lyudini ta osnovnih svobod ye odniyeyu z osnovnih cilej pravlinnya j pidtverdzhuyut sho viznannya cih prav i svobod ye osnovoyu svobodi spravedlivosti ta miru Do derzhav kandidativ na osnovi dogovoru pro Yevropejskij Soyuz deklaraciya Yevropejskoyi Radi v Kopengageni Kopengagenski kriteriyi ta pevnih ramkovih ugod visuvayetsya cilij ryad vimog nevidpovidnist yakim unemozhlivlyuye prijnyattya krayini do spilnoti Pravova sistema derzhavi kandidata povinna zabezpechuvati realizaciyu prava lyudini vilno vibirati ta rozvivati vidpovidno do mizhnarodnih standartiv u galuzi prav lyudini svoyi politichni socialni ekonomichni ta kulturni cinnosti Voni vtilyuyutsya v zhittya shlyahom vilnih viboriv yaki provodyatsya cherez rozumni promizhki chasu shlyahom tayemnogo golosuvannya abo rivnocinnoyi proceduri vilnogo golosuvannya v umovah yaki zabezpechuyut na praktici vilnij viraz dumki viborcyami pid chas viboriv svoyih predstavnikiv Svoyeyu chergoyu na uryadi ta derzhavnih organah vladi pokladeno obov yazok dotrimuvatisya Konstituciyi ta inshimi zakonami Pid chas spilnoyi naradi v 1990 roci buv prijnyatij Dokument Kopengagenskoyi naradi Konferenciyi shodo lyudskogo vimiru NBSYe yakij osoblivu uvagu pridilyav vimogam dlya povnocinnogo spivisnuvannya derzhavi ta politichnoyi sistemi Sudova zala v budivli Yevropejskogo sudu z prav lyudini Strasburg Franciya Krayini na yaki poshiryuyetsya diya Konvenciyi pro zahist prav lyudini i osnovopolozhnih svobod Zokrema bulo nagolosheno na isnuvanni chitkogo podilu mizh derzhavoyu ta politichnimi partiyami j ostanni ne zlivatimutsya z derzhavoyu Diyalnist uryadu ta pravoohoronnih j sudovih organiv zdijsnyuyetsya vidpovidno do sistemi vstanovlenoyi zakonom j realizuyetsya poza politichnoyi sistemi Povaga do takoyi sistemi maye buti zabezpechena zbrojnimi silami ta policiyeyu yaki mayut znahoditisya pid kontrolem civilnih organiv vladi ta buti pidzvitnimi yim Derzhava kandidat povinna garantuvati sho teksti zakoniv yaki mayut vidpovidati zobov yazannyam z mizhnarodnogo prava budut dostupni vsim dlya oznajomlennya Vsi lyudi rivni pered zakonom i mayut pravo bez bud yakoyi diskriminaciyi na rivnij zahist V pravovij sistemi derzhavi mayut buti vidsutnimi bud yaki zakoni sho diskriminuyut osobu za bud yakoyu oznakoyu Kozhnij lyudini povinni garantuvatisya efektivni zasobi pravovogo zahistu proti administrativnih chi kriminalnih rishen garantuvatisya povaga do osnovnih prav ta zabezpechuvatisya ne nanesennya shkodi z boku pravovoyi sistemi Maye zabezpechuvatisya nezalezhnist suddiv ta neuperedzhene funkcionuvannya derzhavnoyi sudovoyi sistemi a takozh nezalezhnist advokativ ta yih dostupnist dlya lyudini Bud yakij lyudini yaka peresliduyetsya v sudovomu poryadku maye buti nadane pravo zahishati sebe osobisto abo bez zvolikannya za dopomogoyu obranogo neyu zahisnika abo yaksho cya osoba ne maye u svoyemu rozporyadzhenni dostatnih zasobiv dlya oplati poslug zahisnika na bezoplatne otrimannya takih poslug Najgolovnishim principom v sudovij sistemi povinno buti tverdzhennya sho nihto ne bude zvinuvachenij sudimij chi zasudzhenij za bud yakij zlochin yaksho tilki ce ne peredbacheno zakonom a vinnist ne bude dovedeno zgidno zakonu Derzhava kandidat povinna priyednatisya do mizhnarodno pravovih instrumentiv u galuzi zahistu prav lyudini ta zabezpechenni verhovenstva zakonu na nacionalnomu rivni Derzhavi chleni YeS svoyeyu chergoyu pidtverdili sho voni priyednalisya do mizhnarodnogo paktu pro civilni ta politichni prava do mizhnarodnogo paktu pro ekonomichni socialni ta kulturni prava ta do inshih vidpovidnih mizhnarodno pravovih instrumentiv Ce bulo zrobleno dlya togo shob dopovniti vnutrishni zahodi pravovogo zahistu ta krashe zabezpechuvati povagu derzhavami chlenami do mizhnarodnih zobov yazan Yevropejska konvenciya pro prava lyudini Fakultativnij protokol do Mizhnarodnogo paktu pro gromadyanski ta politichni prava tosho Politichni ta pravovi kriteriyi ne ye vicherpnimi j dlya kozhnoyi derzhavi v kandidati na chlenstvo v YeS ye okremimi v zalezhnosti vid ryadu obstavin V 1998 roci pislya nabuttya chinnosti Ugodi pro partnerstvo ta spivpracyu mizh Ukrayinoyu ta YeS rozpochavsya proces adaptaciyi ukrayinskogo zakonodavstva Odniyeyu z vimog cogo mizhnarodnogo dogovoru bulo zabezpechennya pribliznoyi vidpovidnosti aproksimaciyi ukrayinskogo zakonodavstva polozhennyam prava YeS V Postanovi Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 16 serpnya 1999 roku Pro koncepciyu adaptaciyi zakonodavstva Ukrayini do zakonodavstva Yevropejskogo Soyuzu bulo zatverdzheno proces adaptaciyi ukrayinskogo zakonodavstva pri realizaciyi yakogo povinni bratisya do uvagi osnovni polozhennya aktiv YeS nastilki naskilki ce docilno dlya Ukrayini beruchi do uvagi ekonomichni politichni ta socialni naslidki prijnyattya vidpovidnih pravovih norm Gostrim pitannyam na poryadku dennomu ye problema korupciyi v Ukrayini Yevrodeputati neodnorazovo zaklikali do reform u sferi verhovenstva prava upravlinnya ta borotbi z korupciyeyu Voni vidznachali sho pevnij progres ye pomitnim ale shiroko poshirena korupciya prodovzhuye zavazhati procesu reform Nastupnoyu vimogoyu do Ukrayini z boku YeS ye zoseredzhennya uvagi navkolo rishennya Konstitucijnogo Sudu yakim viznali elektronne deklaruvannya chinovnikiv nekonstitucijnim sho yavlyaye soboyu zagrozu reformi Vodnochas Yevroparlament vislovlyuye zanepokoyennya cherez yavishe oligarhichnogo vplivu shlyahom zahoplennya politichnoyi vladi sho poslablyuye diyalnist Verhovnoyi Radi Ne virishenim zalishayetsya movne pitannya Yevropejskij soyuz nednorazovo zaklikav Ukrayinu vikonati rekomendaciyi Venecianskoyi komisiyi shodo zakonu pro osvitu nagaduyuchi pro spilni cinnosti demokratiyi verhovenstva prava povagu do mizhnarodnogo zakonodavstva v tomu chisli prav predstavnikiv menshin Rada ekspertiv z konstitucijnogo prava Venecianskoyi komisiyi Radi Yevropi she u 2019 roci zayavila sho zakon pro derzhavnu movu Ukrayini ne zabezpechuye balansu mizh zmicnennyam ukrayinskoyi movi ta zahistom movnih prav menshin Novij Zakon Ukrayini pro osvitu a same jogo rozdil pro movu osviti v derzhavnih osvitnih zakladah viklikav kritiku v takih susidnih krayinah yak Rumuniya Rosiya Polsha ta Ugorshina Zalishayetsya gostroyu problemoyu sprijnyattya suspilstvom seksualnih menshin U 2013 roci predstavniki LGBT spilnoti zaklikali Yevropejskij Soyuz domogtisya abi Ukrayina uhvalila zakon pro zaboronu diskriminaciyi za oznakoyu seksualnoyi oriyentaciyi pid chas prijnyattya na robotu U vidkritomu listi do kerivnictva Yevrosoyuzu seksmenshini nagoloshuvali sho yaksho zahist prav LGBT i borotba proti gomofobiyi ye oficijno progoloshenoyu osnovoyu vnutrishnoyi ta zovnishnoyi politiki YeS to Ukrayina maye neuhilno yiyi dotrimuvatisya V inshomu vipadku pokarannyam za vidmovu maye buti vidmova u vizovij liberalizaciyi U 2017 roci Yevropejska komisiya proti rasizmu ta neterpimosti YeKRN pri Radi Yevropi opublikuvala nizku visnovkiv shodo vikonannya yiyi rekomendacij sho buli nadani Ukrayini YeKRN rekomenduvala ukrayinskij vladi vklyuchiti seksualnu oriyentaciyu ta gendernu identichnist yak oznaku do Kriminalnogo kodeksu a takozh do vsih obstavin sho obtyazhuyut pokarannya za zlochini V 2019 roci verhovna rada vikonala cyu rekomendaciyi vklyuchivshi ponyattya seksualnoyi nalezhnosti odnak YeKRN zayavila sho hocha j vitaye take prijnyattya ale vono ne vidpovidaye ranishe nadanim vimogam Ekonomichni kriteriyi Kriteriyi dlya derzhav yaki progolosili kurs na priyednannya do Yevropejskogo Soyuzu mistyatsya v Kopengagenskih kriteriyah Osnovnimi ye dva kriteriyi nayavnist funkcionuyuchoyi rinkovoyi ekonomiki ta spromozhnist vporatisya z konkurentnim tiskom i rinkovimi silami vseredini Yevropejskogo Soyuzu Proces ocinki vidpovidnosti ekonomichnim kriteriyam kontrolyuye Yevropejska komisiya yaka doslidzhuye nastupnij ryad pidkriteriyiv Z boku funkcionuyuchoyi rinkovoyi ekonomiki visoka yakist upravlinnya ekonomikoyu makroekonomichna stabilnist vklyuchayuchi adekvatnu stabilnist cin a takozh stijki derzhavni finansi ta zovnishni rahunki nalezhne funkcionuvannya rinku tovariv i poslug vklyuchayuchi biznes seredovishe vpliv derzhavi na tovarni rinki a takozh privatizaciyu ta restrukturizaciyu nalezhne funkcionuvannya finansovogo rinku vklyuchayuchi finansovu stabilnist i dostup do finansiv nalezhne funkcionuvannya rinku praci Z boku spromozhnosti buti konkurentospromozhnim u YeS potribno voloditi dostatnim obsyagom lyudskogo kapitalu osviti doslidzhen innovacij ta majbutnih rozrobok u cij galuzi dostatnim obsyagom i yakistyu fizichnogo kapitalu ta infrastrukturi provesti zmini v sektori ta strukturi pidpriyemstv v ekonomici vklyuchayuchi rol MSP malih ta serednih pidpriyemstv dostatnim stupenem i tempami ekonomichnoyi integraciyi z YeS cinovoyu konkurentospromozhnistyu Derzhava kandidat shob voloditi povnocinno funkcionuyuchoyu rinkovoyu ekonomikoyu neobhidno mati makroekonomichnu stabilnist Ostannya yavlyaye soboyu stabilnist cin stijki derzhavni finansi ta zovnishni rahunki vilnu vzayemodiyu rinkovih sil vklyuchayuchi liberalizovani cini ta torgivlyu vilnij vhid i vihid z rinku vklyuchayuchi pitannya stvorennya bankrutstva pidpriyemstv Ne mensh vazhlivo ye adekvatna pravova sistema vklyuchayuchi sistemu prav vlasnosti dotrimannya zakoniv vikonannya kontraktiv efektivnist sudovoyi sistemi Dlya togo shob mati mozhlivist vporatisya z konkurentnim tiskom pri vstupi do YeS derzhava kandidat maye restrukturizuvati svoyu ekonomiku v cilomu U comu konteksti nadzvichajno vazhlivoyu ye restrukturizaciya sektoriv yaki predstavlyayut kistyak ekonomiki Ochevidno sho zhodna krayina ne maye odnakovogo ekonomichnogo seredovisha ale vse zh taki neobhidno shob kozhna derzhava kandidat vidpovidala vishezgadanim kriteriyam Yih nevikonannya oznachaye vtratu mozhlivosti priyednannya do YeS U berezni 2007 roku vidbulisya peregovori mizh Ukrayinoyu ta YeS shodo ukladennya novoyi posilenoyi ugodi na zaminu Ugodi pro partnerstvo ta spivrobitnictvo vidpovidno do Planu dij Ukrayina YeS Pid chas Samitu Ukrayina YeS u veresni 2008 roku storoni dosyagnuli domovlenosti sho nova posilena ugoda bude nazivatisya Ugodoyu pro asociaciyu Protyagom 2007 2012 rokiv vidbuvsya 21 raund peregovoriv shodo Ugodi pro asociaciyu ta 18 raundiv peregovoriv shodo rozdilu Ugodi pro stvorennya pogliblenoyi ta vseohoplyuyuchoyi zoni vilnoyi torgivli U 2014 roci Ukrayina pidpisala Ugodu pro asociaciyu z YeS yaka nabula chinnosti u 2017 roci Cya ugoda vklyuchala pogliblennya spivpraci z zonoyu vilnoyi torgivli DCFTA yaka vstanovlyuvala vilnu torgivlyu promislovimi tovarami ta deyaku liberalizaciyu torgivli silskogospodarskimi tovarami ta poslugami mizh Ukrayinoyu ta YeS Pislya rosijskogo vtorgnennya ta podachi zayavki Prezidentom Ukrayini z prohannyam pro prijnyattya do YeS za prishvidshenoyu proceduroyu Yevropejska komisiya rozpochala bilsh pogliblenij analiz vidpovidnist ukrayinskoyu derzhavoyu dvoh osnovnih ekonomichnih kriteriyiv dlya vstupu do YeS Golova predstavnictva Yevropejskogo Soyuzu v Ukrayini Matti Maasikas povidomiv nastupne Ukrayina podala svoyi zobov yazannya shodo chlenstva na p yatij den vijni Vikonavcha vlada YeS Yevropejska komisiya pochali pracyuvati nad jogo analizom na jogo dumku yak togo vimagali krayini chleni YeS Cya robota zoseredzhena na tomu chi vidpovidaye Ukrayina dvom osnovnim kriteriyam chlenstva v YeS funkcionuyucha demokratiya i funkcionuyucha rinkova ekonomika Rezultati roboti mayut buti gotovimi do chervnya Ryad analitikiv nagoloshuyut na tomu sho yakbi Ukrayina priyednalasya do YeS sogodni vona bula b najbidnishoyu krayinoyu v spilnoti z valovim vnutrishnim produktom na dushu naselennya priblizno v tretinu vid kolishnoyi komunistichnoyi Bolgariyi teperishnogo najbidnishogo chlena YeS Ukrayina takozh bula b odniyeyu z najbilshih yak za teritoriyeyu tak i za chiselnistyu naselennya Uryadu Ukrayini dovedetsya provesti masshtabni ekonomichni reformi shob dovesti svoyu zdatnist buti korisnim a ne tyagarem dlya YeS Na zavadi comu stoyit finansovij tyagar vijni ta zavdani rosijskimi vijskami ekonomichni zbitki Analitiki ta deyaki politiki zaznachayut sho vimogi shodo vstupu do YeS ne povinni buti pom yakshenimi dlya Ukrayini Svogo chasu ukrayinskimi fahivcyami bulo provedene doslidzhennya ranzhuvannya gravitacijnogo potencialu krayin YeS i Ukrayini Zgidno z nim Ukrayina posila 20 misce sered 25 na toj chas derzhav chleniv YeS sho ocinilosya ukrayinskimi fahivcyami yak pozitivna perspektiva dlya podalshoyi yevrointegraciyi Shlyah Ukrayini do YeS prolyagaye lishe cherez vagomi vnutrishni socialno ekonomichni transformaciyi ProceduraProces vstupu do YeS poklikanij povnistyu privesti derzhavu potencijnogo kandidata u vidpovidnist do demokratichnih ekonomichnih ta socialnih standartiv spilnoti yaki vvazhayutsya odnimi z najvishih u sviti Procedura podilena na chotiri osnovni etapi podannya zayavki visuvannya kandidaturi peregovori ta priyednannya Na etapi podannya zayavki upovnovazhena osoba abo derzhavnij organ pidpisuye dokument pro podannya zasvidchuyuchi takim chinom oficijnist namiru priyednannya do YeS Potim Yevrokomisiya otrimavshi podannya vid derzhavi rozglyadaye jogo ta za rezultatami opracyuvannya publikuye rekomendaciyu pidtrimati zayavku abo vidhiliti Potim podannya maye shvaliti Yevropejska rada sho potrebuye odnostajnosti pid chas golosuvannya j otrimannya shvalennya bilshistyu golosiv Lishe pislya cogo derzhava oficijno bude vvazhatisya kandidatom na vstup do YeS Pislya cogo Yevrokomisiya proponuye vzhe derzhavi kandidatu ramkovi peregovori yaki takozh mayut buti odnogolosno shvaleni dvadcyati simoma chlenami YeS Peregovori vidbuvayutsya na dvostoronnih mizhuryadovih konferenciyah mizh derzhavami chlenami ta derzhavoyu kandidatom Potim Yevrokomisiya vikoristovuyuchi svij mandat kontrolyuye ta keruye peregovorami pro priyednannya Obgovorennya podilene na 35 rozdiliv sho zgrupovani u shist osnovnih klasteriv Do nih nalezhat osnovi fundamentalni principi vnutrishni rinki konkurentospromozhnist ta inklyuzivne zrostannya zelena politika na poryadku dennomu ta stijka vzayemodiya resursi silske gospodarstvo ta zgurtovanist zovnishni vidnosini Cej zbir zagalnih zakoniv prav ta obov yazkiv yaki pov yazuyut usih chleniv YeS takozh vidomij pid nazvoyu acquis communautaire Derzhavi kandidati povinni prijnyati jogo ta vprovaditi persh nizh otrimayut zmogu priyednatisya do yevropejskoyi spilnoti Takim chinom staye zrozumilim sho proces suvoro linijnij kozhen nastupnij rozdil obgovoryuyetsya lishe pislya togo yak poperednij ostatochno zakritij z pozitivnoyu ocinkoyu Osnovi yaki ohoplyuyut pitannya pravosuddya prav lyudini ta derzhavni instituciyi ye pershim rozdilom yakij potrebuye obgovorennya ale do nogo povertayutsya takozh i naprikinci sho pidkreslyuye znachushist yaku YeS nadaye demokratichnim cinnostyam Slid pam yatati sho status derzhavi kandidata ne daye avtomatichnogo prava na vstup do YeS Lishe koli vsi pitannya vidpovidnosti budut pogodzheni za pidtrimki Radi YeS Komisiyi ta Yevropejskogo parlamentu pidpisuyetsya dogovir pro vstup a vzhe potim ratifikuyetsya derzhavoyu kandidatom ta predstavnikami potochnih derzhav chleniv YeS V dokumenti mistyatsya detalni umovi chlenstva usi perehidni domovlenosti ta termini a takozh detali finansovih domovlenostej ta bud yaki zasterezhennya Lishe pislya ratifikaciyi dogovoru vsima chlenami YeS a takozh nastannya vstanovlenoyi u dogovori dati priyednannya derzhava kandidat staye povnopravnim chlenom spilnoti Tekst maye buti odnostajno ratifikovanij Radoyu YeS ta vsima nacionalnimi parlamentami kozhnoyi derzhavi chlena nizhnoyu ta verhnoyu palatami a takozh bilshistyu golosiv u Yevropejskomu parlamenti Lishe pislya cogo novij chlen YeS otrimuye zmogu mati svoyih predstavnikiv u Radi YeS Komisiyi YeS a takozh u Yevropejskomu parlamenti Ci tri instituciyi ye golovnimi u prijnyatti rishen v YeS a ce oznachaye sho novij chlen YeS stane chastinoyu procesu prijnyattya rishen u spilnoti Zagalom shlyah vid otrimannya statusu kandidata do povnocinnogo vstupu v YeS ye skladnim ta trivalim Vin mozhe roztyagnutisya vid kilkoh rokiv navit na desyatilittya Virishalnoyu ye viklyuchna prihilnist do procesu rozshirennya ta politichna volya vsih 27 derzhav chleniv Navit yaksho tak zvanij oficijnij Bryussel vede peregovori ta pidgotovchu robotu reshta krayin mozhe vidmoviti v odnogolosnij pidtrimci Same neobhidnist dosyagnennya konsensusu ye postijnoyu pereshkodoyu rozshirennya Na priklad nini Bolgariya blokuye peregovori pro vstup Pivnichnoyi Makedoniyi ta Albaniyi cherez davnyu superechku pov yazanu z istorichnimi ta movnimi rozbizhnostyami Klasifikaciya ta statusDokladnishe Podalshe rozshirennya Yevropejskogo Soyuzu ta Shidne partnerstvo Potencijni kandidati Dokladnishe Vstup Kosova do Yevropejskogo Soyuzu ta Islandiya ta Yevropejskij Soyuz Pid ce viznachennya pidpadayut derzhavi yaki publichno ogolosili pro namir priyednannya do YeS u majbutnomu ale she ne otrimali statusu derzhavi kandidata U veresni 2005 roku bulo vidkrito peregovori shodo Ugodi pro stabilizaciyu ta asociaciyu SAA z Bosniyeyu i Gercegovinoyu a 16 chervnya 2008 roku derzhava ta Yevropejskij Soyuz pidpisali Ugodu pro stabilizaciyu ta asociaciyu SAA nabuv chinnosti v chervni 2015 roku U lyutomu 2016 roku krayina podala zayavku na vstup do YeS ale doteper she ne otrimala statusu derzhavi kandidata U 2008 roci YeS pidtverdiv svoyu gotovnist spriyati ekonomichnomu ta politichnomu rozvitku Kosovo cherez chitku yevropejsku perspektivu Ugoda pro stabilizaciyu ta asociaciyu mizh YeS i Kosovo bula inicijovana v lipni 2014 roku i nabula chinnosti v kvitni 2016 roku prote doteper uryad Kosovo oficijno ne podav zayavku na chlenstvo Derzhavi kandidati Dokladnishe Vstup Albaniyi do Yevropejskogo Soyuzu Vstup Bosniyi ta Gercegovini do Yevropejskogo Soyuzu Vstup Pivnichnoyi Makedoniyi do Yevropejskogo Soyuzu Vstup Chornogoriyi do Yevropejskogo Soyuzu Vstup Serbiyi do Yevropejskogo Soyuzu Vstup Turechchini do Yevropejskogo Soyuzu Moldova ta Yevropejskij Soyuz Ukrayina i Yevropejskij Soyuz Vstup Ukrayini do Yevropejskogo Soyuzuta Gruziya ta Yevropejskij Soyuz Derzhava staye oficijnim kandidatom do vstupu lishe todi koli cilkom gotova vzyati na sebe perelik obov yazkiv a mizh ciyeyu derzhavoyu ta YeS vidkriti oficijni peregovori Status derzhavi kandidata nadayetsya lishe pislya pidpisannya ugodi pro vstup i ce oznachaye sho krayina stane povnopravnim chlenom YeS z dati zaznachenoyi v dogovori pro vstup pislya togo yak zavershitsya ratifikaciya cogo dogovoru v usih derzhavah chlenah YeS Na sogodni 7 derzhav mayut status kandidata v YeS Albaniya Turechchina Pivnichna Makedoniya Chornogoriya Serbiya Moldova ta Ukrayina 12 bereznya 2015 roku ministr zakordonnih sprav Islandiyi Gunnar Bragi Svejnsson zayaviv sho vin napraviv list do YeS sho vidklikaye zayavku na chlenstvo osobisto vid sebe bez shvalennya Altinga odnopalatnogo parlamentu Odnak Yevropejskij Soyuz zayaviv sho Islandiya oficijno ne vidklikala zayavku j nadali prodovzhuye vvazhati yiyi derzhavoyu kandidatom V podalshomu pid chas kozhnoyi zmini v parlamenti diskusiya pro vidnovlennya aktivnogo statusu kandidata rozpochinayetsya znovu Vstup do YeS Pivnichnoyi Makedoniyi yaka ye kandidatom z 2005 roku blokuye Greciya yaka vimagaye vid zmini konstitucijnoyi nazvi vid susidnoyi krayini ostannoyi Chornogoriya otrimala status kandidata v YeS u grudni 2010 roku j peregovornij proces shodo ciyeyi derzhavi takozh she ne rozpochavsya odniyeyu z najvazhlivishih problem u cij krayini ye korupciya dlya borotbi z yakoyu potribne nove antikorupcijne zakonodavstvo Serbiya oficijno nabula statusu kandidata na vstup 1 bereznya 2012 roku na samiti YeS 21 sichnya 2014 roku vidbulasya persha Mizhuryadova konferenciya sho oznachalo oficijnij pochatok peregovoriv pro vstup Serbiyi Perevirka rozdilu 27 Dovkillya vidbulasya u 2014 roci a zvit buv prijnyatij Radoyu v grudni 2016 roku bez pochatkovogo kontrolnogo pokaznika U grudni 2016 roku YeS zaprosiv Serbiyu predstaviti svoyu peregovornu poziciyu shodo rozdilu 27 sho ostannya j zrobila v lyutomu 2020 roku Najbilsh gostra situaciya sklalasya z navkolo priyednannya Turechchini do YeS Proces integraciyi buv rozpochatij she v 1987 roci a status kandidata otrimano na samiti u Gelsinki u 1999 roci Proces perevirki zakonodavstva Turechchini vidpovidnosti vimogam YeS zavershivsya u zhovtni 2006 roku j osnovni visnovki komisiyi buli pozitivnimi Ekonomika krayini takozh vidpovidaye vimogam Vstup Turechchini pidtrimuyut taki peredovi derzhavi yak Franciya ta Nimechchina bo za minuli 25 rokiv Turechchina vikonala bilshist umov dlya vstupu yaki buli pred yavleni yevropejskimi liderami Prote v Yevrosoyuzi cherez znachnij opozicijnij suprotiv prijnyattya Turechchini do YeS ostannya doteper zalishayetsya kandidatom Sered argumentiv kritikiv stverdzhennya sho Turechchina ne dotrimuyetsya klyuchovih principiv liberalnoyi demokratiyi nagoloshennya na tomu sho lishe mala chastina teritoriyi Turechchini perebuvaye u Yevropi a takozh trivalij greko tureckij konflikt Albaniya podala zayavku na chlenstvo v YeS u kvitni 2009 roku j otrimala status kandidata v chervni 2014 roku U kvitni 2018 roku Komisiya vidala bezzasterezhnu rekomendaciyu vidkriti peregovori pro vstup Rada viznachila shlyah do pochatku peregovoriv pro vstup u chervni 2019 roku zalezhno vid progresu dosyagnutogo v takih klyuchovih sferah yak sudova sistema borotba z korupciyeyu ta organizovanoyu zlochinnistyu rozviduvalni sluzhbi ta derzhavne upravlinnya U berezni 2020 roku chleni Yevropejskoyi radi shvalili rishennya Radi z zagalnih pitan pro vidkrittya peregovoriv pro vstup z Albaniyeyu a v lipni 2020 roku proyekt peregovornoyi bazi buv predstavlenij derzhavam chlenam 28 lyutogo 2022 roku cherez chotiri dni pislya pochatku shirokomasshtabnogo rosijskogo vtorgnennya pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni Prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij pidpisav zayavku na chlenstvo Ukrayini v Yevropejskomu Soyuzi Razom iz golovoyu VRU Ruslanom Stefanchukom ta prem yer ministrom Ukrayini Denisom Shmigalem bulo pidpisano Spilnu zayavu Vzhe 1 bereznya 2022 roku Zelenskij vistupiv u Yevropejskomu parlamenti z prohannyam pro prijnyattya Ukrayina do YeS za specialnoyu prishvidshenoyu proceduroyu 23 chervnya Ukrayina otrimala pidtrimku ta status kandidata na chlenstvo v YeS Asocijovane chlenstvo Nadannya statusu krayini kandidata na chlenstvo v YeS moneta vipushena NBU u 2022 roci Asocijovane chlenstvo ce status dlya derzhavi yakij viklyuchaye pravo golosu pid chas rozglyadu riznih pitan v YeS Na vidminu vid statusu kandidata sho maye na uvazi povne dotrimannya vimog acquis communautaire asocijovane chlenstvo dopuskaye dotrimannya odniyeyi chi dekilkoh vimog Mizh derzhavami asocijovanimi chlenami ta chlenami YeS dopustima spivpracya ta konsultaciyi yaki razom z tim budut prizupineni yaksho krayini ne vikonayut vzyatih na sebe zobov yazan Kolishnij prem yer ministr Belgiyi dopovidach Yevropejskogo parlamentu z pitan konstitucijnogo majbutnogo Yevropi Gi Vergofstadt nagoloshuye sho ti yevropejski krayini yaki vvazhayut povne chlenstvo ne prijnyatnim dlya sebe mozhut podati zayavku na drugij tip spivpraci asocijovane chlenstvo Ce daye dostup do vnutrishnogo rinku z jogo vilnim ruhom tovariv poslug kapitalu ta peremishennyam lyudej Dlya cogo derzhavi potribno bude lishe zastosovuvati ti pravila ta polozhennya yaki neobhidni dlya stvorennya rivnih umov dlya vnutrishnoyi torgivli Ochevidno ce takozh oznachaye sho derzhava ne matimete povnogo predstavnictva ta vidpovidnogo prava golosu na rivni YeS Bezzaperechnim faktom ye te sho v ostanni roki YeS peremistiv fokus vid rozshirennya do pogliblenoyi integraciyi derzhav Problemni pitannya yak to pereglyad Velikoyu Britaniyeyu svoyih vidnosin z YeS ta vse mensha jmovirnist priyednannya Turechchini do YeS vimagat poshuku novih shlyahiv spivpraci U svitli cih viklikiv britanskij politik Endryu Daff proponuye novij tip asocijovanogo chlenstva za yakogo krayini pogodzhuyutsya z cinnostyami YeS ale ne z usiyeyu jogo diyalnistyu chi politichnimi cilyami Za jogo tverdzhennyam ce dalo b odnim krayinam poshtovh do chlenstva a inshim alternativu Razom z takim vidom spivrobitnictva unemozhlivlyuvavsya b rizik togo sho bud yaki majbutni zmini dogovoru budut zablokovani odniyeyu chi inshoyu derzhavoyu chlenom Z kozhnim rokom vimogi do chlenstva v spilnoti pidvishuyutsya j vazhlivo shob usi krayini kandidati usvidomlyuvali jmovirnu potencijnu zminu harakteru spilnoti do yakoyi voni pragnut priyednatisya Same tomu alternativoyu desyatilitnim procesam ochikuvannya chlenstva bulo b vidrodzhennya koncepciyi yaka obgovoryuvalasya na pochatku 2000 h rokiv asocijovane chlenstvo yak poperednij etap dlya povnogo chlenstva v YeS Osoblivo aktualnim ce pitannya postalo pislya togo yak Ukrayina pochala vimagati dlya sebe osoblivoyi prishvidshenoyi proceduri vstupu do YeS sho viklikane vijskovimi diyami z boku RF Slidom za Ukrayinoyu pro shvidke chlenstvo zagovorili Moldova ta Gruziya Prote rezultati samitu YeS u Versali 10 i 11 bereznya viyavilisya bilsh nizh strimanimi Zamist togo shob posilati tisnishu spivpracyu YeS znovu zajnyav poziciyu yaku yevropejski analitiki nazivayut oboronnoyu proti novih chleniv Same cya problema vidkrivaye pered YeS lishe dva shlyahi virishennya prodovzhuvati zalishitisya na potochnomu kursi abo vibrati innovaciyu yaka bula b silnim instrumentom Prodovzhennya ninishnoyi politiki vidkine asociaciyi Ukrayini ta inshih krayin do procesu sho trivaye desyatilittya yakij ye duzhe neviznachenim yak pokazuye priklad Turechchini Same v cij situaciyi analitiki vbachat korisnist statusu asocijovanogo chlenstva oskilki jogo mozhna realizuvati vidnosno shvidko Asocijovani chleni otrimayut dostup do tih zhe perevag yaki voni vzhe otrimali vidpovidno do Ugod pro asociaciyu z YeS Voni mozhut buti dopovneni dodatkovimi polozhennyami ta stimulami razom z tim slid nagolositi sho povnocinna uchast v instituciyah YeS bude nemozhlivo na comu etapi Takim chinom shlyah do povnopravnogo chlenstva mig bi zajnyati bilshe chasu ale ne viklikayut postijnogo rozcharuvannya vidterminuvannyam PrimitkiBilovol Bilenko 2020 s 282 Rudich 2006 s 311 Brzozowski Alexandra 1 bereznya 2022 www euractiv com brit Arhiv originalu za 11 kviten 2022 Procitovano 6 kvitnya 2022 Treisman Rachel 28 lyutogo 2022 NPR angl Arhiv originalu za 1 berezen 2022 Procitovano 6 kvitnya 2022 Siebold Sabine Melander Ingrid 23 chervnya 2022 EU grants Ukraine candidate status in historic moment Reuters angl Procitovano 23 chervnya 2022 EU awards Ukraine and Moldova candidate status BBC News brit 23 chervnya 2022 Procitovano 23 chervnya 2022 Bevington Matt 31 bereznya 2020 UK in a changing Europe brit Arhiv originalu za 12 lyutij 2022 Procitovano 17 kvitnya 2022 Bazilevich 2018 s 65 66 ec europa eu Arhiv originalu za 1 kviten 2022 Procitovano 17 kvitnya 2022 Bilovol Bilenko 2020 s 282 283 Jason Gordon July 22nd 2021 The Business Professor LLC Arhiv originalu za 10 berezen 2022 Procitovano 6 kvitnya 2022 Koppiters Emerson Hyojssen 2005 s 224 www mfa gov cy Arhiv originalu za 22 zhovten 2021 Procitovano 7 kvitnya 2022 Zagrebelna 2019 s 348 351 Galas 2017 s 119 123 Antonovich 2014 s 270 Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Arhiv originalu za 17 kviten 2022 Procitovano 13 kvitnya 2022 www osce org angl Arhiv originalu za 1 kviten 2022 Procitovano 6 kvitnya 2022 Shevchuk Stanislav minjust gov ua ros Ministerstvo yusticiyi Ukrayini Arhiv originalu za 4 kviten 2022 Procitovano 13 kvitnya 2022 hromadske ua ros Arhiv originalu za 29 berezen 2022 Procitovano 13 kvitnya 2022 Antonovich 2014 s 193 198 Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 24 lyutij 2022 Procitovano 16 kvitnya 2022 Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 1 berezen 2022 Procitovano 16 kvitnya 2022 Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 24 lyutij 2022 Procitovano 16 kvitnya 2022 LB ua Arhiv originalu za 24 berezen 2022 Procitovano 16 kvitnya 2022 www eurointegration com ua ros Arhiv originalu za 17 kviten 2022 Procitovano 16 kvitnya 2022 European Commission website angl Directorate General for Communication Arhiv originalu za 14 serpen 2020 Procitovano 17 04 2022 Azizi Abdula 1 sichnya 2015 Economic Criteria for EU Membership and Legislation on Economic Reforms in Macedonia Procedia Economics and Finance angl T 26 s 709 716 doi 10 1016 S2212 5671 15 00821 7 ISSN 2212 5671 Procitovano 16 kvitnya 2022 www bsmu edu ua Arhiv originalu za 31 berezen 2022 Procitovano 17 kvitnya 2022 amer Arhiv originalu za 22 berezen 2022 Procitovano 16 kvitnya 2022 Interfax Ukraine angl Arhiv originalu za 17 kviten 2022 Procitovano 16 kvitnya 2022 the Guardian angl 10 bereznya 2022 Arhiv originalu za 13 kviten 2022 Procitovano 16 kvitnya 2022 Belichenko 2008 s 216 Bazilevich 2018 s 309 311 Practical Law amer Arhiv originalu za 17 kviten 2022 Procitovano 6 kvitnya 2022 Practical Law amer Arhiv originalu za 17 kviten 2022 Procitovano 6 kvitnya 2022 Gill Joanna 2 bereznya 2022 euronews ros Arhiv originalu za 23 berezen 2022 Procitovano 16 kvitnya 2022 Practical Law amer Arhiv originalu za 11 berezen 2022 Procitovano 6 kvitnya 2022 www assembly coe int Arhiv originalu za 17 kviten 2022 Procitovano 6 kvitnya 2022 ec europa eu angl Arhiv originalu za 11 kviten 2022 Procitovano 6 kvitnya 2022 Shakurova 2020 s 151 Demchuk 2004 s 114 116 ILLUGADoTTIR VERA 13 bereznya 2015 RUV Rikisutvarpid isl Arhiv originalu za 16 berezen 2020 Procitovano 17 kvitnya 2022 Orlova Kuhina 2014 s 167 170 Mojsovska Silvana 1 grudnya 2021 Comparative Southeast European Studies angl T 69 4 s 561 574 doi 10 1515 soeu 2021 0072 ISSN 2701 8202 Arhiv originalu za 6 lyutij 2022 Procitovano 17 kvitnya 2022 Bojadzievski Jane 12 serpnya 2021 3 03 PM VOA angl Arhiv originalu za 15 sichen 2022 Procitovano 17 kvitnya 2022 POLITICO amer 6 travnya 2015 Arhiv originalu za 6 berezen 2022 Procitovano 7 kvitnya 2022 Kohler Manfred 13 lyutogo 2020 www euractiv com brit Arhiv originalu za 19 sichen 2022 Procitovano 17 kvitnya 2022 EUROPP 6 bereznya 2013 Arhiv originalu za 6 berezen 2022 Procitovano 7 kvitnya 2022 Wittkowsky Andreas 4 kvitnya 2022 www euractiv com brit Arhiv originalu za 8 kviten 2022 Procitovano 7 kvitnya 2022 Baltag Dorina 3 bereznya 2022 Social Europe brit Arhiv originalu za 5 kviten 2022 Procitovano 16 kvitnya 2022 DzherelaKnigi Antonovich M M ta in Ukrayinska Revolyuciya gidnosti RF i mizhnarodne pravo K K I S 2014 S 1016 ISBN 978 617 684 088 6 Bazilevich V D ta in Ekonomichna strategiya ta politika realizaciyi yevropejskogo vektoru rozvitku Ukrayini konceptualni zasadi vikliki ta protirichchya K Kiyivskij nacionalnij universitet im Tarasa Shevchenka 2018 S 536 ISBN 978 617 7457 71 7 Demchuk P O Mizhnarodni vidnosini ta problemi yevroatlantichnoyi integraciyi Nacionalna akademiya oboroni Ukrayini K PPP 2004 S 264 ISBN 966 96321 6 1 Koppiters B Emerson M Hyojssen M i dr Evropeizaciya i razreshenie konfliktov konkretnye issledovaniya evropejskoj periferii sbornik nauchnyh trudov M Ves Mir 2005 S 224 ISBN 5 7777 0318 6 Rudich F M ta in Gromadyanske suspilstvo v suchasnij Ukrayini specifika stanovlennya tendenciya rozvitku K Parlamentske vid vo 2006 S 412 ISBN 966 611 427 5 Statti Bilovol V S Bilenko A O Pravovi osnovi chlenstva derzhav u Yevropejskomu soyuzi ta perspektivi dlya Ukrayini Yuridichnij naukovij elektronnij zhurnal K 2020 1 S 282 284 ISSN 2524 0374 Belichenko A G Gumanitarnij visnik ZDIA Z 2008 33 S 206 216 DOI nazva Ekonomichni zasadi evrointegracijnoyi politiki Ukrayini Galas Yu M Yevropejska identichnist yak rezultat transformaciyi geografichnogo kriteriyu chlenstva v YeS Zakarpatski pravovi chitannya DVNZ UzhNU K 2017 1 S 119 123 Zagrebelna I Viznachennya Yevropejskoyi krayini v umovah geografichnogo kriteriyu chlenstva v YeS Pidpriyemnictvo gospodarstvo i pravo K 2019 12 S 348 351 ISSN 2663 5321 Orlova Yu M Kuhnina L Yu Mehanizm i perspektivy rasshireniya Evropejskogo Soyuza Vestnik Nizhegorodskogo universiteta im N I Lobachevskogo N N 2014 3 S 167 170 Shakurova N E Rasshirenie Evropejskogo Soyuza na vostok v kontekste evolyucii politicheskoj sistemy edinoj Evropy Grazhdanin Vybory Vlast M 2020 T 17 3 S 147 158