Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жіноча громада на Буковині українське жіноче товариство на Буковині початку ХХ ст значиме в українському феміністському

Жіноча громада Буковини

Жіноча громада Буковини

«Жіноча громада на Буковині» — українське жіноче товариство на Буковині початку ХХ ст, значиме в українському феміністському русі.

Жіноча громада Буковини
Типорганізація
Засновано1906
Сферафемінізм
Місце діяльностіБуковина

Передумови створення

На початок 1900-х рр. на теренах Герцогстві Буковина легально діяли дві жіночі організації:

Те, що українське жіноцтво Буковини дозріло до активної громадської діяльності, продемонструвало створення таємної організації українських семінаристок «Кружок українських дівчат», ліквідованої в 1904 році.
Весною 1905 року у великодньому номері «Буковини» було надруковано звернення Омеляна Поповича «До Русинок на Буковині». корифей українського руху в краї закликав буковинок створити товариство, що згуртувало б жінок української національності без огляду на стани та конфесійну приналежність. Після цього звернення розпочалася активна підготовча робота до організації потужного жіночого товариства на Буковині, значну роль у якій відігравала дружина ініціатора — .

Створення товариства

13 травня 1906 року у Чернівцях відбулися установчі збори, на яких засновано товариство «Жіноча громада». У зібранні взяла участь велика кількість жінок з різних населених пунктів Буковини. Серед засновниць чимало було представниць «Мироносиць» та колишніх учасниць «Кружка українських дівчат». Метою організації ініціаторками було визначено дбати про освіту українського жіноцтва як міського так і сільського, а також про економічне піднесення українського народу через розвиток господарства та домашнього промислу.
Головою товариства було обрано Емілію Кумановську, секретаркою — Константину Малицьку.

До сформованої управи товариства увійшли: , (представниця виділу «Мироносиць»), та (остання голова «Кружка українських дівчат»).

Австрійський період

Просвітницька діяльність

Від початку діяльності товариства, його провід, наслідуючи приклад Наталії Кобринської, робив акцент на самоосвіті учасниць. Регулярно проводились різноманітні відчити в аудіторіях Чернівецького університету за участю професорів Степана Смаль-Стоцького, Омеляна Калужняцького, Єротея Пігуляка, Климентій Ганкевич тощо. Лекції читалися також самими активістками «Жіночої громади» — , Ольгою Кобилянською.

Водночас було відкрито цілу мережу гуртків товариства у сільських районах краю — Вашківцях, Чорториї, Вижниці, Оршівцях, Волоці, Раранчі, Кіцмані, Чорногузах, Розтоках.
Безпосередньою організаторкою такого гуртка виступала як правило місцева активістка (сільська вчителька чи дружина місцевого пароха), і вже їй надавалась допомога центральним проводом товариства. Відповідальною за цей напрямок була Константина Малицька.

Відповідальною за дитячі садки була (дружина Мирона Кордуби), яка опікувалась місцевими дитячими установами, особливо українським садочком «Мироносиць». Водночас, завдяки її ініціативі та наполегливості, в Чернівцях «Жіночою громадою» було відкрито й нові садочки — два на околиці міста (на Монастиріську та Каличанці), і один (перед війною) в самому центрі.
В рамках просвітницького напрямку діяльності товариства організовувались аматорські театральні вистави. Регулярно організовувались «Шевченківські свята».

З особливим розмахом організувала «Жіноча громада» святкування 50-річчя своєї соратниці Ольги Кобилянської.

Економічна діяльність

Поряд з просвітництвом, «Жіноча громада» активно включилася й у інший, передбачений статутом, напрямок діяльності. Завдяки ініціативі в Чернівцях по вулиці Руській відкрили кравецьку майстерню, де дівчат навчали крою та шиттю. Все робилося для того, щоб залучити якнайбільше міської молоді в навчання практичній справі й розвинути національне та духовне виховання.

Майстерня дуже швидко розвинулася майже до промислових масштабів. Вже як підприємство (яке в народі називали «Кравецька робітня») її було розміщено при «Народному Домі». Поступово, поряд з одягом, почали шити й білизну для кількох місцевих магазинів. Завдяки зусиллям Емілії Стернюк та було налагоджено постійні ринки збуту продукції. При цьому, збували не тільки продукцію «Кравецької робітні», а й допомагали в реалізації власних виробів українкам із сільських місцевостей Буковини, що було для останніх неабиякою допомогою.
Майстерня «Жіночої громади» дуже швидко стала широковідома і вважалася чи не найкращою в Чернівцях. В 1912 році для балу у крайового президента Ієроніма фон Алєсані робітницями товариства було пошито 12 суконь.

З 1909-го року при «Робітні» започаткували роботу вишивального цеху, який доробляв принесені буковинськими майстринями вироби для реалізації, а також виробляв власну продукцію. В 1911–1912 рр. тільки у «вишивальні» було задіяно близько 200 майстринь.

Водночас «Жіноча громада» не обмежувалась тільки реалізацією вишивок, яка проводилась доволі успішно. Організовувались тематичні виставки буковинської вишивки як в Чернівцях, так і за межами Буковини. У 1912 році «Жіноча громада» брала участь у «Виставці народного мистецтва» у Коломиї, що відбувалась під патронатом архікнягині Зіти. 1913-го року буковинська вишивка з успіхом демонструвалася у Києві та Газі. А з виставки у Відні «Жіноча громада» привезла золоту медаль. Після цього робітні товариства почали регулярно отримувати замовлення й зі столиці.

Перша світова війна

З початком Першої світової у Чернівцях було створено «Комітет допомоги пораненим», організаторкою якого, разом з іншими жіночими організаціями, була й «Жіноча громада». Щоправда, робота в комітеті була нетривалою. Вже восени 1914 року майже вся Буковина була зайнята російськими військами, і в умовах прифронтової зони було заборонено діяльність всіх громадських організацій.

В середині 1917 року австрійські війська з союзниками відбили Буковину й просунулися на схід. Водночас у Чернівцях і в краї почалося відновлюватись цивільне життя.

У січні 1918 року у столиці краю було проведено перше післявоєнне зібрання «Жіночої громади», на якому визначили найближчі плани та обрано керівництво. Головою товариства стала Євгенія Кордуба, а секретаркою — .

У першу чергу зусилля активісток були спрямовані на відновлення роботи дитячих садочків, та надання допомоги пораненим українцям.

Того ж року «Жіноча громада» влаштувала в Чернівцях урочистий прийом воякам УСС на чолі з старшинами Дмитром Вітовським та Іваном Андрухом. Допомагав в організації заходів УСС-івський хор Гайворонського.

Осінь 1918 року була періодом, коли на уламках Австро-Угорської імперії намагалися створити ЗУНР й об'єднати всіх українців в єдиній державі. У формуванні західно-українського державного утворення в складі буковинської делегації УНРади брали участь й представниці жіноцтва краю. Зокрема, Михайлина Левицька та . Представниці «Жіночої громади» брали найактивнішу участь у підготовці та проведенні Буковинського віча (3 листопада 1918), й організації української влади на Буковині.

Але не зважаючі ні на що, у кінці цього ж року Румунським королівством була окупована вся територія Буковини.

Румунська окупація

Відновлення діяльності

Окупаційним режимом відразу було введено стан облоги на теренах Буковини, й заборонено діяльність всіх українських організацій. Перші три роки румунської окупації активістки «Жіночої громади» разом з представницями інших українських жіночих організацій змушені були працювати у рамках неформального об'єднання «Комітет українських жінок».

Основними напрямками діяльності останнього було надання допомоги: ув'язненим окупаційним режимом лідерам та активістам українського руху Буковини, тим хто повертався з фронту, дітям загиблих на полях війни українців. Поряд з цим «Комітетом» було налагоджено постійний зв'язок з таборами для інтернованих українських вояків у Брашові та Ораді, куди регулярно (аж до їх закриття) відправлялися одяг, харчі та література.

1921–1925 рр. стали періодом відновлення «Жіночої громади», який виявився досить складним. Українці Буковини, після поразки 1918 року, у своїй переважній більшості були зневірені та деморалізовані. У зв'язку з цим було вирішено зробити акцент на культурно-освітній напрямок роботи. Було організовано цілу низку «відчитів», дитячі вистави, курси народних танців, організовано урочистості з нагоди 35-ліття творчої діяльності Ольги Кобилянської.

З 1921–1922 навчального року завдяки «Жіночій громаді» при «Українському Народному Домі» почала діяти їдальня для студентської та учнівської молоді.

Делегатки від «Жіночої громади» брали участь у Конгресі українок у Львові (1921).

1922-го р. товариство розгорнуло широкомасштабну акцію із захисту українських шкіл на Буковині. Було направлено делегацію українських матерів до секретаріату та королеви Марії.

У жовтні 1925 року делегаткою «Жіночої громади» на жіночому конгресі національних меншин в Бухаресті була Ольга Гузар, яка сміливо виступила на захист всього українства Румунії. Того ж року при «Народному Домі» було відкрито дитячу установу, де на повному пансіоні перебувало двадцятеро дітей-сиріт. Розпочалась підготовка і збір коштів для спорудження в Чернівцях «Будинку для сиріт».

Незважаючи на відсутність в Королівстві Румунія виборчих прав у жінок, буковинкам 1926-го р. вдалося добитися обрання двох українок (Катерини Костецької та Михайлини Левицької) до «Громадської ради Чернівців».

1927-го р. було проведено низку успішних виставок вишивки, організовано урочистості з нагоди 40-річчя творчої діяльності О.Кобилянської, влаштовано прийом у Чернівцях [ru].

Наперекір обставинам

Усвідомлюючи необхідність пошуку нових підходів з огляду на складні умови окупації, 2 лютого 1929 року в Чернівцях проведено перший післявоєнний жіночий з'їзд українок Буковини під головуванням Ольги Гузар. Почесною головою було обрано О. Ю. Кобилянську. Зібрання ухвалило рішення про реорганізацію роботи «Жіночої громади», поширення її діяльності на всі населені пункти краю, запланувало низку заходів для покращення економічного становища на селі. Крім того, засновано «Жіночий Національний Фонд», який повинен був акумулювати ресурси для потреб дитячих садків, сиротинця, майстерень. У планах було відновлення роботи жіночої бурси.

Необхідність розвивати економічний напрямок діяльності «Жіночої громади» підтвердилася під час проведення другого жіночого з'їзду (восени 1931). Крім того, на зібранні все голоснішими ставали заклики про необхідність активізації поширення на Буковині української національної ідеї.

У рамках економічного напрямку товариством було організовано «Курси кооперативного підприємництва», до яких проявляла підвищений інтерес місцева молодь.

Новаторством «Жіночої громади» були регулярні «медичні рейди» у села Буковини, що отримали надзвичайно позитивну оцінку від місцевого населення.

Новим етапом в діяльності товариства стала допомога жертвам голодомору в Україні (1932–1933). Багатьом людям вдавалося вибратися з УРСР чи залишитись живими у перестрілках на кордоні. Допомога їм стала однією з головних напрямків діяльності «Жіночої громади».

1933-го р., поряд з іншою діяльністю, товариство з успіхом узяло участь у виставці народного промислу в Чикаго, долучилося до облаштування надгробку Іванові Франко у Львові.

У 1930-х рр. «Жіноча громада» (як і весь український рух Буковини) намагалася вирішувати ще одну проблему — нестачу кадрів. Найбільш активних громадян (українську інтелігенцію) Буковини окупаційний режим фактично відправляв у «заслання» вглиб королівства. Вийти з цієї непростої ситуації допомогли українські студентки з товариств «Запороже» та «Чорноморе». Зокрема, саме за допомоги цих дівчат проводились регулярні дитячі «літні курси» з вивчення української мови.

Влітку 1934 року «Жіночу громаду» відвідала Софія Русова, яка була в захваті від організації роботи товариства. Особливо з огляду на умови, в яких воно змушене було працювати.

У другій половині 1930-х товариство продовжувало активно працювати на культурно-освітньому напрямку, наскільки це було можливо й дозволялося окупаційним режимом. Перед Другою світовою на Буковині знову відновлено «стан облоги» й заборонено діяльність всіх українських товариств. Власне як і будь-яку найменшу активність українства.

Відродження

У 1990-ті за ініціативи та зусиллями національно-свідомої інтелігенції на Буковині почалося відродження українського Жіночого Руху. Зокрема, створені «Жіноча асоціація», «Союз українок», а 26 січня 1993 року письменниця, журналістка і громадська діячка Галина Тарасюк зареєструвала «Жіночу Громаду Буковини». На установчих зборах організації її було обраного головою, а до Ради Громади ввійшли відомі буковинки: журналістка, заввідділу культури обласного радіо , головна лікарка міської дитячої лікарні , ведуча інженерка-фізик одного з провідних чернівецьких наукових інститутів , директорка інтернату для дітей-сиріт , відома буковинська майстриня і художниця , директорка музею Володимира Івасюка , директорка обласного художнього музею , працівниця банку Світлана Житарюк та ін.

«Жіноча Громада Буковини» розпочала свою діяльність з благодійності. Зокрема, з моральної і матеріальної допомоги дитячим і старечим сиротинцям, дітям з інвалідністю, чорнобильцям та постраждалим від місцевого лиха – алопеції. Чернівецькі «громадянки» також опікувалися талановитими дітьми Буковини, проводили конкурси поезії та художньої творчості для юнацтва, були співорганізаторками фестивалю «Надія» та конкурсу імені Володимира Івасюка для обдарованих школярів та школярок. Також сприяли виданню дитячих поетичних збірок, як-то відродженого альманаху «Ластівка»; допомогли видати перші поетичні збірки талановитим поетесам – інвалідам дитинства Ганні Дущак та , організовували благодійні виставки жінок-художниць та народних майстринь.

Дякуючи тісній співпраці з американськими, канадськими та європейськими феміністськими організаціями, в тім числі і з Австрійським католицьким жіночим рухом, оздоровлювали дітей з алопецією, чорнобильців та сиріт у санаторіях за кордоном, надавали посильну гуманітарну допомогу багатодітним та малозабезпеченим сім’ям. У 1993 році очільниця організації Галина Тарасюк у складі групи народних дипломатів і громадських діячів України відвідала США з метою обміну досвідом діяльності з тамтешніми громадськими організаціями.

«Жіноча Громада Буковини» була серед ініціаторів заснування 15 серпня 1997 року Ордену княгині Ольги (державної нагороди України для відзначення жінок за визначні заслуги в державній, виробничій, громадській, науковій, освітянській, культурній, благодійницькій та інших сферах суспільної діяльності, вихованні дітей у сім'ї) та Всеукраїнського Дня матері.

У 2000 році, після переїзду голови ЖГБ Галини Тарасюк у Київ, Громаду очолили відомі громадські діячки і науковці та .

Керівниці «Жіночої громади»

Див. також

Джерела

1. Буковина: її минуле і сучасне. Ред. Д. Квітковського, Т. Бриндзана, А. Жуковського. — Париж—Філядельфія—Дітройт: Зелена Буковина, 1956. с. 833–846 [ 27 вересня 2013 у Wayback Machine.]
2.
3.
4. Невтомна діячка жіночого руху, шляхетна українка Ольга Гузар

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhinocha gromada na Bukovini ukrayinske zhinoche tovaristvo na Bukovini pochatku HH st znachime v ukrayinskomu feministskomu rusi Zhinocha gromada BukoviniTiporganizaciyaZasnovano1906SferafeminizmMisce diyalnostiBukovinaPeredumovi stvorennyaNa pochatok 1900 h rr na terenah Gercogstvi Bukovina legalno diyali dvi zhinochi organizaciyi Mironosici yak haritativna organizaciya osnovni zusillya spryamovuvala na blagodijnist i obmezhuvalas zdebilshogo bukovinkami greko katolickogo virospovidannya Obshestvo russkih zhenshin cherez svoye vidverte moskvofilstvo tak i ne stalo populyarnim u bilshosti bukovinok Te sho ukrayinske zhinoctvo Bukovini dozrilo do aktivnoyi gromadskoyi diyalnosti prodemonstruvalo stvorennya tayemnoyi organizaciyi ukrayinskih seminaristok Kruzhok ukrayinskih divchat likvidovanoyi v 1904 roci Vesnoyu 1905 roku u velikodnomu nomeri Bukovini bulo nadrukovano zvernennya Omelyana Popovicha Do Rusinok na Bukovini korifej ukrayinskogo ruhu v krayi zaklikav bukovinok stvoriti tovaristvo sho zgurtuvalo b zhinok ukrayinskoyi nacionalnosti bez oglyadu na stani ta konfesijnu prinalezhnist Pislya cogo zvernennya rozpochalasya aktivna pidgotovcha robota do organizaciyi potuzhnogo zhinochogo tovaristva na Bukovini znachnu rol u yakij vidigravala druzhina iniciatora Stvorennya tovaristva13 travnya 1906 roku u Chernivcyah vidbulisya ustanovchi zbori na yakih zasnovano tovaristvo Zhinocha gromada U zibranni vzyala uchast velika kilkist zhinok z riznih naselenih punktiv Bukovini Sered zasnovnic chimalo bulo predstavnic Mironosic ta kolishnih uchasnic Kruzhka ukrayinskih divchat Metoyu organizaciyi iniciatorkami bulo viznacheno dbati pro osvitu ukrayinskogo zhinoctva yak miskogo tak i silskogo a takozh pro ekonomichne pidnesennya ukrayinskogo narodu cherez rozvitok gospodarstva ta domashnogo promislu Golovoyu tovaristva bulo obrano Emiliyu Kumanovsku sekretarkoyu Konstantinu Malicku Do sformovanoyi upravi tovaristva uvijshli predstavnicya vidilu Mironosic ta ostannya golova Kruzhka ukrayinskih divchat Avstrijskij periodProsvitnicka diyalnist Vid pochatku diyalnosti tovaristva jogo provid nasliduyuchi priklad Nataliyi Kobrinskoyi robiv akcent na samoosviti uchasnic Regulyarno provodilis riznomanitni vidchiti v auditoriyah Cherniveckogo universitetu za uchastyu profesoriv Stepana Smal Stockogo Omelyana Kaluzhnyackogo Yeroteya Pigulyaka Klimentij Gankevich tosho Lekciyi chitalisya takozh samimi aktivistkami Zhinochoyi gromadi Olgoyu Kobilyanskoyu Vodnochas bulo vidkrito cilu merezhu gurtkiv tovaristva u silskih rajonah krayu Vashkivcyah Chortoriyi Vizhnici Orshivcyah Voloci Raranchi Kicmani Chornoguzah Roztokah Bezposerednoyu organizatorkoyu takogo gurtka vistupala yak pravilo misceva aktivistka silska vchitelka chi druzhina miscevogo paroha i vzhe yij nadavalas dopomoga centralnim provodom tovaristva Vidpovidalnoyu za cej napryamok bula Konstantina Malicka Vidpovidalnoyu za dityachi sadki bula druzhina Mirona Kordubi yaka opikuvalas miscevimi dityachimi ustanovami osoblivo ukrayinskim sadochkom Mironosic Vodnochas zavdyaki yiyi iniciativi ta napoleglivosti v Chernivcyah Zhinochoyu gromadoyu bulo vidkrito j novi sadochki dva na okolici mista na Monastirisku ta Kalichanci i odin pered vijnoyu v samomu centri V ramkah prosvitnickogo napryamku diyalnosti tovaristva organizovuvalis amatorski teatralni vistavi Regulyarno organizovuvalis Shevchenkivski svyata Z osoblivim rozmahom organizuvala Zhinocha gromada svyatkuvannya 50 richchya svoyeyi soratnici Olgi Kobilyanskoyi Ekonomichna diyalnist Poryad z prosvitnictvom Zhinocha gromada aktivno vklyuchilasya j u inshij peredbachenij statutom napryamok diyalnosti Zavdyaki iniciativi v Chernivcyah po vulici Ruskij vidkrili kravecku majsternyu de divchat navchali kroyu ta shittyu Vse robilosya dlya togo shob zaluchiti yaknajbilshe miskoyi molodi v navchannya praktichnij spravi j rozvinuti nacionalne ta duhovne vihovannya Majsternya duzhe shvidko rozvinulasya majzhe do promislovih masshtabiv Vzhe yak pidpriyemstvo yake v narodi nazivali Kravecka robitnya yiyi bulo rozmisheno pri Narodnomu Domi Postupovo poryad z odyagom pochali shiti j biliznu dlya kilkoh miscevih magaziniv Zavdyaki zusillyam Emiliyi Sternyuk ta bulo nalagodzheno postijni rinki zbutu produkciyi Pri comu zbuvali ne tilki produkciyu Kraveckoyi robitni a j dopomagali v realizaciyi vlasnih virobiv ukrayinkam iz silskih miscevostej Bukovini sho bulo dlya ostannih neabiyakoyu dopomogoyu Majsternya Zhinochoyi gromadi duzhe shvidko stala shirokovidoma i vvazhalasya chi ne najkrashoyu v Chernivcyah V 1912 roci dlya balu u krajovogo prezidenta Iyeronima fon Alyesani robitnicyami tovaristva bulo poshito 12 sukon Z 1909 go roku pri Robitni zapochatkuvali robotu vishivalnogo cehu yakij doroblyav prineseni bukovinskimi majstrinyami virobi dlya realizaciyi a takozh viroblyav vlasnu produkciyu V 1911 1912 rr tilki u vishivalni bulo zadiyano blizko 200 majstrin Vodnochas Zhinocha gromada ne obmezhuvalas tilki realizaciyeyu vishivok yaka provodilas dovoli uspishno Organizovuvalis tematichni vistavki bukovinskoyi vishivki yak v Chernivcyah tak i za mezhami Bukovini U 1912 roci Zhinocha gromada brala uchast u Vistavci narodnogo mistectva u Kolomiyi sho vidbuvalas pid patronatom arhiknyagini Ziti 1913 go roku bukovinska vishivka z uspihom demonstruvalasya u Kiyevi ta Gazi A z vistavki u Vidni Zhinocha gromada privezla zolotu medal Pislya cogo robitni tovaristva pochali regulyarno otrimuvati zamovlennya j zi stolici Persha svitova vijnaZ pochatkom Pershoyi svitovoyi u Chernivcyah bulo stvoreno Komitet dopomogi poranenim organizatorkoyu yakogo razom z inshimi zhinochimi organizaciyami bula j Zhinocha gromada Shopravda robota v komiteti bula netrivaloyu Vzhe voseni 1914 roku majzhe vsya Bukovina bula zajnyata rosijskimi vijskami i v umovah prifrontovoyi zoni bulo zaboroneno diyalnist vsih gromadskih organizacij V seredini 1917 roku avstrijski vijska z soyuznikami vidbili Bukovinu j prosunulisya na shid Vodnochas u Chernivcyah i v krayi pochalosya vidnovlyuvatis civilne zhittya U sichni 1918 roku u stolici krayu bulo provedeno pershe pislyavoyenne zibrannya Zhinochoyi gromadi na yakomu viznachili najblizhchi plani ta obrano kerivnictvo Golovoyu tovaristva stala Yevgeniya Korduba a sekretarkoyu U pershu chergu zusillya aktivistok buli spryamovani na vidnovlennya roboti dityachih sadochkiv ta nadannya dopomogi poranenim ukrayincyam Togo zh roku Zhinocha gromada vlashtuvala v Chernivcyah urochistij prijom voyakam USS na choli z starshinami Dmitrom Vitovskim ta Ivanom Andruhom Dopomagav v organizaciyi zahodiv USS ivskij hor Gajvoronskogo Osin 1918 roku bula periodom koli na ulamkah Avstro Ugorskoyi imperiyi namagalisya stvoriti ZUNR j ob yednati vsih ukrayinciv v yedinij derzhavi U formuvanni zahidno ukrayinskogo derzhavnogo utvorennya v skladi bukovinskoyi delegaciyi UNRadi brali uchast j predstavnici zhinoctva krayu Zokrema Mihajlina Levicka ta Predstavnici Zhinochoyi gromadi brali najaktivnishu uchast u pidgotovci ta provedenni Bukovinskogo vicha 3 listopada 1918 j organizaciyi ukrayinskoyi vladi na Bukovini Ale ne zvazhayuchi ni na sho u kinci cogo zh roku Rumunskim korolivstvom bula okupovana vsya teritoriya Bukovini Rumunska okupaciyaVidnovlennya diyalnosti Okupacijnim rezhimom vidrazu bulo vvedeno stan oblogi na terenah Bukovini j zaboroneno diyalnist vsih ukrayinskih organizacij Pershi tri roki rumunskoyi okupaciyi aktivistki Zhinochoyi gromadi razom z predstavnicyami inshih ukrayinskih zhinochih organizacij zmusheni buli pracyuvati u ramkah neformalnogo ob yednannya Komitet ukrayinskih zhinok Osnovnimi napryamkami diyalnosti ostannogo bulo nadannya dopomogi uv yaznenim okupacijnim rezhimom lideram ta aktivistam ukrayinskogo ruhu Bukovini tim hto povertavsya z frontu dityam zagiblih na polyah vijni ukrayinciv Poryad z cim Komitetom bulo nalagodzheno postijnij zv yazok z taborami dlya internovanih ukrayinskih voyakiv u Brashovi ta Oradi kudi regulyarno azh do yih zakrittya vidpravlyalisya odyag harchi ta literatura 1921 1925 rr stali periodom vidnovlennya Zhinochoyi gromadi yakij viyavivsya dosit skladnim Ukrayinci Bukovini pislya porazki 1918 roku u svoyij perevazhnij bilshosti buli znevireni ta demoralizovani U zv yazku z cim bulo virisheno zrobiti akcent na kulturno osvitnij napryamok roboti Bulo organizovano cilu nizku vidchitiv dityachi vistavi kursi narodnih tanciv organizovano urochistosti z nagodi 35 littya tvorchoyi diyalnosti Olgi Kobilyanskoyi Z 1921 1922 navchalnogo roku zavdyaki Zhinochij gromadi pri Ukrayinskomu Narodnomu Domi pochala diyati yidalnya dlya studentskoyi ta uchnivskoyi molodi Delegatki vid Zhinochoyi gromadi brali uchast u Kongresi ukrayinok u Lvovi 1921 1922 go r tovaristvo rozgornulo shirokomasshtabnu akciyu iz zahistu ukrayinskih shkil na Bukovini Bulo napravleno delegaciyu ukrayinskih materiv do sekretariatu ta korolevi Mariyi U zhovtni 1925 roku delegatkoyu Zhinochoyi gromadi na zhinochomu kongresi nacionalnih menshin v Buharesti bula Olga Guzar yaka smilivo vistupila na zahist vsogo ukrayinstva Rumuniyi Togo zh roku pri Narodnomu Domi bulo vidkrito dityachu ustanovu de na povnomu pansioni perebuvalo dvadcyatero ditej sirit Rozpochalas pidgotovka i zbir koshtiv dlya sporudzhennya v Chernivcyah Budinku dlya sirit Nezvazhayuchi na vidsutnist v Korolivstvi Rumuniya viborchih prav u zhinok bukovinkam 1926 go r vdalosya dobitisya obrannya dvoh ukrayinok Katerini Kosteckoyi ta Mihajlini Levickoyi do Gromadskoyi radi Chernivciv 1927 go r bulo provedeno nizku uspishnih vistavok vishivki organizovano urochistosti z nagodi 40 richchya tvorchoyi diyalnosti O Kobilyanskoyi vlashtovano prijom u Chernivcyah ru Naperekir obstavinam Usvidomlyuyuchi neobhidnist poshuku novih pidhodiv z oglyadu na skladni umovi okupaciyi 2 lyutogo 1929 roku v Chernivcyah provedeno pershij pislyavoyennij zhinochij z yizd ukrayinok Bukovini pid golovuvannyam Olgi Guzar Pochesnoyu golovoyu bulo obrano O Yu Kobilyansku Zibrannya uhvalilo rishennya pro reorganizaciyu roboti Zhinochoyi gromadi poshirennya yiyi diyalnosti na vsi naseleni punkti krayu zaplanuvalo nizku zahodiv dlya pokrashennya ekonomichnogo stanovisha na seli Krim togo zasnovano Zhinochij Nacionalnij Fond yakij povinen buv akumulyuvati resursi dlya potreb dityachih sadkiv sirotincya majsteren U planah bulo vidnovlennya roboti zhinochoyi bursi Neobhidnist rozvivati ekonomichnij napryamok diyalnosti Zhinochoyi gromadi pidtverdilasya pid chas provedennya drugogo zhinochogo z yizdu voseni 1931 Krim togo na zibranni vse golosnishimi stavali zakliki pro neobhidnist aktivizaciyi poshirennya na Bukovini ukrayinskoyi nacionalnoyi ideyi U ramkah ekonomichnogo napryamku tovaristvom bulo organizovano Kursi kooperativnogo pidpriyemnictva do yakih proyavlyala pidvishenij interes misceva molod Novatorstvom Zhinochoyi gromadi buli regulyarni medichni rejdi u sela Bukovini sho otrimali nadzvichajno pozitivnu ocinku vid miscevogo naselennya Novim etapom v diyalnosti tovaristva stala dopomoga zhertvam golodomoru v Ukrayini 1932 1933 Bagatom lyudyam vdavalosya vibratisya z URSR chi zalishitis zhivimi u perestrilkah na kordoni Dopomoga yim stala odniyeyu z golovnih napryamkiv diyalnosti Zhinochoyi gromadi 1933 go r poryad z inshoyu diyalnistyu tovaristvo z uspihom uzyalo uchast u vistavci narodnogo promislu v Chikago doluchilosya do oblashtuvannya nadgrobku Ivanovi Franko u Lvovi U 1930 h rr Zhinocha gromada yak i ves ukrayinskij ruh Bukovini namagalasya virishuvati she odnu problemu nestachu kadriv Najbilsh aktivnih gromadyan ukrayinsku inteligenciyu Bukovini okupacijnij rezhim faktichno vidpravlyav u zaslannya vglib korolivstva Vijti z ciyeyi neprostoyi situaciyi dopomogli ukrayinski studentki z tovaristv Zaporozhe ta Chornomore Zokrema same za dopomogi cih divchat provodilis regulyarni dityachi litni kursi z vivchennya ukrayinskoyi movi Vlitku 1934 roku Zhinochu gromadu vidvidala Sofiya Rusova yaka bula v zahvati vid organizaciyi roboti tovaristva Osoblivo z oglyadu na umovi v yakih vono zmushene bulo pracyuvati U drugij polovini 1930 h tovaristvo prodovzhuvalo aktivno pracyuvati na kulturno osvitnomu napryamku naskilki ce bulo mozhlivo j dozvolyalosya okupacijnim rezhimom Pered Drugoyu svitovoyu na Bukovini znovu vidnovleno stan oblogi j zaboroneno diyalnist vsih ukrayinskih tovaristv Vlasne yak i bud yaku najmenshu aktivnist ukrayinstva VidrodzhennyaU 1990 ti za iniciativi ta zusillyami nacionalno svidomoyi inteligenciyi na Bukovini pochalosya vidrodzhennya ukrayinskogo Zhinochogo Ruhu Zokrema stvoreni Zhinocha asociaciya Soyuz ukrayinok a 26 sichnya 1993 roku pismennicya zhurnalistka i gromadska diyachka Galina Tarasyuk zareyestruvala Zhinochu Gromadu Bukovini Na ustanovchih zborah organizaciyi yiyi bulo obranogo golovoyu a do Radi Gromadi vvijshli vidomi bukovinki zhurnalistka zavviddilu kulturi oblasnogo radio golovna likarka miskoyi dityachoyi likarni veducha inzhenerka fizik odnogo z providnih cherniveckih naukovih institutiv direktorka internatu dlya ditej sirit vidoma bukovinska majstrinya i hudozhnicya direktorka muzeyu Volodimira Ivasyuka direktorka oblasnogo hudozhnogo muzeyu pracivnicya banku Svitlana Zhitaryuk ta in Zhinocha Gromada Bukovini rozpochala svoyu diyalnist z blagodijnosti Zokrema z moralnoyi i materialnoyi dopomogi dityachim i starechim sirotincyam dityam z invalidnistyu chornobilcyam ta postrazhdalim vid miscevogo liha alopeciyi Chernivecki gromadyanki takozh opikuvalisya talanovitimi ditmi Bukovini provodili konkursi poeziyi ta hudozhnoyi tvorchosti dlya yunactva buli spivorganizatorkami festivalyu Nadiya ta konkursu imeni Volodimira Ivasyuka dlya obdarovanih shkolyariv ta shkolyarok Takozh spriyali vidannyu dityachih poetichnih zbirok yak to vidrodzhenogo almanahu Lastivka dopomogli vidati pershi poetichni zbirki talanovitim poetesam invalidam ditinstva Ganni Dushak ta organizovuvali blagodijni vistavki zhinok hudozhnic ta narodnih majstrin Dyakuyuchi tisnij spivpraci z amerikanskimi kanadskimi ta yevropejskimi feministskimi organizaciyami v tim chisli i z Avstrijskim katolickim zhinochim ruhom ozdorovlyuvali ditej z alopeciyeyu chornobilciv ta sirit u sanatoriyah za kordonom nadavali posilnu gumanitarnu dopomogu bagatoditnim ta malozabezpechenim sim yam U 1993 roci ochilnicya organizaciyi Galina Tarasyuk u skladi grupi narodnih diplomativ i gromadskih diyachiv Ukrayini vidvidala SShA z metoyu obminu dosvidom diyalnosti z tamteshnimi gromadskimi organizaciyami Zhinocha Gromada Bukovini bula sered iniciatoriv zasnuvannya 15 serpnya 1997 roku Ordenu knyagini Olgi derzhavnoyi nagorodi Ukrayini dlya vidznachennya zhinok za viznachni zaslugi v derzhavnij virobnichij gromadskij naukovij osvityanskij kulturnij blagodijnickij ta inshih sferah suspilnoyi diyalnosti vihovanni ditej u sim yi ta Vseukrayinskogo Dnya materi U 2000 roci pislya pereyizdu golovi ZhGB Galini Tarasyuk u Kiyiv Gromadu ocholili vidomi gromadski diyachki i naukovci ta Kerivnici Zhinochoyi gromadi Emiliya Kumanovska 1906 1908 1908 1909 1909 1912 1912 1914 1917 1919 Mihajlina Levicka 1919 1921 Komitet ukrayinskih zhinok 1921 1925 1925 1930 Olga Guzar 1930 1932 1932 1934 1934 1938 1938 Div takozhFeminizm v Ukrayini Zhinki v Ukrayini Vseukrayinske zhinoche tovaristvo imeni Oleni TeligiDzherela1 Bukovina yiyi minule i suchasne Red D Kvitkovskogo T Brindzana A Zhukovskogo Parizh Filyadelfiya Ditrojt Zelena Bukovina 1956 s 833 846 27 veresnya 2013 u Wayback Machine 2 3 4 Nevtomna diyachka zhinochogo ruhu shlyahetna ukrayinka Olga Guzar

Дата публікації:
Топ