Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші географічні об єкти з назвою Ель Карак Ель Ка рак Ель Керак араб الكرك місто на заході Йор

Ель-Карак (Йорданія)

Ель-Карак (Йорданія)
У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Ель-Карак.

Ель-Ка́рак, Ель-Керак (араб. الكرك‎) — місто на заході Йорданії, адміністративний центр і найбільший населений пункт однойменної провінції. Місто розвинулось навколо фортеці хрестоносців, що височіє на висоті близько 1000 метрів над рівнем моря, з якої можна легко бачити Мертве море.

Місто
Ель-Карак
الكرك
image

Координати 31°11′00″ пн. ш. 35°42′00″ сх. д. / 31.18333333336077828334964579° пн. ш. 35.7000000000277779577118054° сх. д. / 31.18333333336077828334964579; 35.7000000000277779577118054Координати: 31°11′00″ пн. ш. 35°42′00″ сх. д. / 31.18333333336077828334964579° пн. ш. 35.7000000000277779577118054° сх. д. / 31.18333333336077828334964579; 35.7000000000277779577118054

Країна image Йорданія
Статус адмінцентр провінції
Провінція Ель-Карак
Мер Мохаммед Майта
Дата заснування 1140
Перша згадка 850 до н. е.
Попередні назви 1) Кір Моаб,
2) Кір,
3) Кірхаре,
4) Кірхарешет,
5) Кіргерес,
6) Каракмоба,
7) Хірха,
8) Крак-де-Моав
Площа 765 км²
Висота 930-1000 м
Офіційна мова арабська
Населення 22 581  (2008)
Агломерація 68 810 (2003)
Міста-побратими Велико-Тирново (9 квітня 2009), Велико-Тирново (9 квітня 2009)
Часовий пояс , влітку
Телефонний код +(962)2
GeoNames 250625
OSM ↑2926346 ·R (Провінція Ель-Карак)
Офіційний сайт alkarak.net  (англ.)
image
image
Ель-Карак
Ель-Карак (Йорданія)
image Ель-Карак у Вікісховищі
image
Вид на околиці з замку в Ель-Караку

Географія

Місто розташовано у західній частині країни, неподалік від Мертвого моря та ізраїльського кордону. Ель-Карак розміщується на плато трикутної форми, що має висоту понад 300—400 м над навколишньою територією.

Клімат Ель-Карака є типовим середземноморським — більша частина опадів припадає на зимовий період. Оскільки місто розташовано на висоті близько 1000 м над рівнем моря, зими є досить прохолодними, зрідка випадає сніг. Середня температура січня— близько 10 °C, липня — 28°.

Історія

image
Карта півдня Близького Сходу, бл. 830 до н. е.
   Царство Моав
   Юдейське царство
   Філістимлянські міста-держави
   Фінікійські держави
   Царство Аммон
   Царство Ідумея (Едом)
   арабські племена
   Набатейські племена
   Арамейські племена

Територія сучасного Ель-Карака була заселена ще за залізної доби, близько 2400 року до н. е., і населяли її племена моавитян. 850 року до н. е. цар моавитян Меша об'єднав розрізнені племена у так зване царство Моав, куди увійшов і Кір Моаб (букв. «столиця моабітів»). У IX столітті до н. е. Ель-Карак згадується й у Біблії під назвами Кір, Кірхаре, Кірхарешет і Кір Херес.

Згодом Ель-Карак потрапив у залежність від Ассирії, правителем якої тоді був Тіглатпаласар III, який засилав до міста бранців з завойованого ним Дамаска.

За часів розквіту Стародавньої Греції та з часів завоювань Александра Македонського Ель-Карак був відомий під назвою Харха.

105 року Кірхаре був завойований римлянами, які перейменували місто на Каракмоба — «фортеця, що охороняє царство Моав». 295 року н. э. Римська імперія розділила Палестину на три частини. Ель-Карак увійшов до складу Палестини Терції зі столицею у Петрі.

У IV столітті Ель-Карак відійшов до Візантії та став єпархією. 636 року Ель-Карак був вперше завойований мусульманами, й місцеві християни почали жити за законами шаріату.

Початок становлення Ель-Карака як неприступної фортеці припав на XII століття, коли на Близькому Сході з'явились хрестоносці. Зведення фортеці почалось 1142 року під керівництвом , який одночасно був і сеньйором Трансйорданії та дворецьким короля Фулька V Єрусалимського, більш відомого як Фульк Молодий. Хрестоносці назвали новий форт Крак Моавський або Крак-де-Моав, що означає «фортеця у Землі Моавській». Її будівництво було завершено 1161 року. Тоді ж Ель-Карак став столицею та резиденцією короля Зайордання. Крак-де-Моав увійшов до низки фортець, що протягнулись від єгипетського кордону (біля Акабської затоки) до Туреччини.

З 1188 року замок Крак чи аль-Керак, який був захоплений Салах ад-Діном, більше ніколи не належав хрестоносцям на відміну від багатьох інших фортець на Близькому Сході, що змінювали господарів упродовж всього XIII століття.

За часів правління Аюбідів (до 1263) та Мамлюків місто стало столицею території, що охоплювала більшу частину сучасної Йорданії, відіграючи упродовж двох століть одну з центральних ролей у внутрішній політиці Близького Сходу. 1263 року правитель Мамлюків Бейбарс розширив замок і збудував нові вежі. Також було перебудовано вхід до міста. Було прибрано браму, а до міста можна було потрапити лише через підземний хід, який можна бачити дотепер.

За всю свою історію Ель-Карак зазнавав величезної кількості облог, й жодного разу до XIX століття його не вдалось узяти штурмом. 1840 року Ібрагім-паша з Єгипту захопив фортецю Ель-Карак та зруйнував більшу частину її захисних споруд. 1868 року в Ель-Караку правив Мохаммед аль-Маджалі, який брав участь у руйнуванні Моавитського каменю.

В більш пізній період Ель-Карак все частіше ставав притулком заколотників, а замок використовувався як місце проведення родинних рад. З 1894 року, після встановлення над тією територією турецької влади, мамлюкський палац всередині фортеці використовувався як в'язниця. Арабське повстання поклало край турецькій владі над містом.

Після Першої світової війни Ель-Карак перебував у складі південної провінції . Після його падіння Ель-Карак відійшов до французів, а у липні 1920 року місцеві племена оголосили його незалежним регіоном Арабської держави Моав. 1921 року та територія стала еміратом Зайордання. У 1990-их роках Ель-Карак почав позиціонуватись як важливий туристичний центр Йорданії; а 1999, за допомоги США, навколо міста було утворено вільну економічну зону.

Економіка

Ель-Карак є особливою промисловою зоною Йорданії. Найбільші підприємства, розташовані безпосередньо в Ель-Караку:

  • Camel Textile International Corp (Тайвань);
  • Honorway Apparel Ltd;
  • У місті поширено виробництво різних товарів народного вжитку, сувенірів та інших предметів домашнього побуту.

В Ель-Караку є невелика електростанція потужністю 24,5 МВт. Вона має одну газову турбіну і три дизельні. На станції працюють лише 10 осіб.

На території, прилеглій до Ель-Карака, досить інтенсивно розвивається зрошувальне сільське господарство. Там вирощують переважно пшеницю та ячмінь, а також локально культивуються маслини й виноград.

Транспорт

Колись Ель-Карак розташовувався на так званій Дорозі Царів, яка була важливим торговим шляхом Близького Сходу, що брав початок у Сирії й закінчувався у Єгипті.

Нині місто розташовано на захід від головної автомобільної магістралі країни — Пустельного Шосе, що простягнулось країною з півночі на південь та об'єднало всі великі населені пункти в єдину транспортну систему. У тому ж місці й у тому ж напрямку простягнулась і залізниця. Автобуси з Ель-Карака регулярно вирушають до Аммана, Ет-Тафіли, Маана, Акаби. Окрім Акаби, Ель-Карак використовує ізраїльські порти для транспортування своєї продукції.

Пам'ятки

План старої частини міста
image
image
image
image
image
image
1. Вежа Бурж-аль-Захір 2.Вхід до міста (аль-Муаззама Іса) 3.Вхід до міста

4. Вежа Бурж-аль-Сауб 5. Вежа Бурж-аль-Банаві 5. Замок

Червоною лінією позначено зруйновані стіни разрушенные стены
  • Замок. Розташований у південній частині міста. Його будівництво почалось 1142 року й тривало близько 20 років.
  • Бурж-аль-Захір (Burj-al-Zāhir) — найбільша вежа, розташована у північно-західній частині міста. Була збудована за наказом султана мамлюків Бейбарса у 1260–1277 роках.
  • Бурж аль-Банаві (Burj al-Banawī) — вежа на південному сході міста, яку було зведено також за наказом Бейбарса .
  • Бурж аль-Сауб (Burj al-Sā'ub) — вежа, розташована трохи на південний схід від вежі Бурж аль-Банаві. Вона відрізняється від решти своїм зовнішнім виглядом і наявністю парапету з машикулями — навісними бійницями. Дата закладення вежі дотепер невідома.

Музеї

  • Каракський археологічний музей, відкритий 1980 року всередині старого замку. Містить експонати, що належать до періоду моавитян, а також подальших періодів: набатейського, римського, візантійського, часів правління хрестоносців і мусульман.
  • Ісламський музей Мазар — розташований у містечку аль-Мазар біля Ель-Карака. У музеї є колекція предметів та експонатів (скульптура, кераміка й монети), що відображають цивілізацію, традиції, побут і культуру ісламського населення.

Мавзолеї

  • Мавзолей пророка Нуха. Також поряд із містом розташована його гробниця.
  • Мавзолей Сулеймана або (Соломона) — пророка та ізраїльського царя. Розташований у містечку .
  • Мавзолей Зайд ібн Алі ібн аль-Хусейна — праправнука пророка Магомета

Освіта

В Ель-Караку розташований один з найбільших вишів Йорданії — . Він був заснований 22 березня 1981. Нині в Університеті навчаються близько 17 тисяч студентів на 12-ти основних факультетах.

Міста-побратими

Примітки

  1. Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с.
  2. Йорданія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. . Архів оригіналу за 4 грудня 2008. Процитовано 20 листопада 2015.
  4. Al Karak in Encarta[недоступне посилання з квітня 2019]
  5. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 листопада 2015.
  6. . Архів оригіналу за 18 липня 2010. Процитовано 20 листопада 2015.
  7. . Архів оригіналу за 15 січня 2007. Процитовано 20 листопада 2015.
  8. . Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 20 листопада 2015.
  9. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 березня 2022.
  10. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 листопада 2015.
  11. (1888), Travels in Arabia Deserta. Cambridge University Press. Jonathan Cape edition (1936). стор. 65
  12. . Архів оригіналу за 6 травня 2005. Процитовано 20 листопада 2015.
  13. . Архів оригіналу за 10 грудня 2008. Процитовано 20 листопада 2015.
  14. Qualifying Industrial Zone and the United States
  15. . Архів оригіналу за 20 листопада 2008. Процитовано 20 листопада 2015.
  16. . Архів оригіналу за 31 жовтня 2010. Процитовано 20 листопада 2015.
  17. Honorway Apparel Ltd
  18. . Архів оригіналу за 11 травня 2008. Процитовано 20 листопада 2015.
  19. . Архів оригіналу за 15 лютого 2011. Процитовано 20 листопада 2015.
  20. . Архів оригіналу за 31 серпня 2010. Процитовано 20 листопада 2015.

Література

  • Мала енциклопедія міст = Малая энциклопедия городов. — М. : "Торсинг", 2001.
  • Britannica Online Encyclopedia
  • Abel F. M. Qir Haraseth // Géographie de la Palestine II. — Paris, 1938. — С. 418-419.
  • Avi-Yonah, Michael. The Madaba Mosaic Map. — Jerusalem : Israel Exploration Society, 1954. — С. 42.
  • Dalman, Gustaf. Aramäisch-Neuhebräisches Handwörterbuch zu Targum, Talmud und Midrasch. — Frankfurt : OLMS, 1938 (перевид. 1987). — .

Посилання

  • City of Al Karak [ 16 листопада 2015 у Wayback Machine.] (араб.)
  • Khirbet Kerak Ware [ 24 лютого 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
  • (англ.)
  • Site of Al Karak [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Virtual Karak Resources Project [ 8 листопада 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Туризм у Йорданії/Ель-Карак [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Туризм в Ель-Караку [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Photos of Al Karak [ 18 лютого 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
  • (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu El Karak El Ka rak El Kerak arab الكرك misto na zahodi Jordaniyi administrativnij centr i najbilshij naselenij punkt odnojmennoyi provinciyi Misto rozvinulos navkolo forteci hrestonosciv sho visochiye na visoti blizko 1000 metriv nad rivnem morya z yakoyi mozhna legko bachiti Mertve more Misto El Karak الكرك Koordinati 31 11 00 pn sh 35 42 00 sh d 31 18333333336077828334964579 pn sh 35 7000000000277779577118054 sh d 31 18333333336077828334964579 35 7000000000277779577118054 Koordinati 31 11 00 pn sh 35 42 00 sh d 31 18333333336077828334964579 pn sh 35 7000000000277779577118054 sh d 31 18333333336077828334964579 35 7000000000277779577118054 Krayina Jordaniya JordaniyaStatus admincentr provinciyiProvinciya El KarakMer Mohammed MajtaData zasnuvannya 1140Persha zgadka 850 do n e Poperedni nazvi 1 Kir Moab 2 Kir 3 Kirhare 4 Kirhareshet 5 Kirgeres 6 Karakmoba 7 Hirha 8 Krak de MoavPlosha 765 km Visota 930 1000 mOficijna mova arabskaNaselennya 22 581 2008 Aglomeraciya 68 810 2003 Mista pobratimi Veliko Tirnovo 9 kvitnya 2009 Veliko Tirnovo 9 kvitnya 2009 Chasovij poyas UTC 2 vlitku UTC 3Telefonnij kod 962 2GeoNames 250625OSM 2926346 R Provinciya El Karak Oficijnij sajt alkarak net angl El KarakEl Karak Jordaniya El Karak u VikishovishiVid na okolici z zamku v El KarakuGeografiyaMisto roztashovano u zahidnij chastini krayini nepodalik vid Mertvogo morya ta izrayilskogo kordonu El Karak rozmishuyetsya na plato trikutnoyi formi sho maye visotu ponad 300 400 m nad navkolishnoyu teritoriyeyu Klimat El Karaka ye tipovim seredzemnomorskim bilsha chastina opadiv pripadaye na zimovij period Oskilki misto roztashovano na visoti blizko 1000 m nad rivnem morya zimi ye dosit proholodnimi zridka vipadaye snig Serednya temperatura sichnya blizko 10 C lipnya 28 IstoriyaKarta pivdnya Blizkogo Shodu bl 830 do n e Carstvo Moav Yudejske carstvo Izrayilske carstvo Filistimlyanski mista derzhavi Finikijski derzhavi Carstvo Ammon Carstvo Idumeya Edom Aram Assiriya arabski plemena Nabatejski plemena Aramejski plemena Teritoriya suchasnogo El Karaka bula zaselena she za zaliznoyi dobi blizko 2400 roku do n e i naselyali yiyi plemena moavityan 850 roku do n e car moavityan Mesha ob yednav rozrizneni plemena u tak zvane carstvo Moav kudi uvijshov i Kir Moab bukv stolicya moabitiv U IX stolitti do n e El Karak zgaduyetsya j u Bibliyi pid nazvami Kir Kirhare Kirhareshet i Kir Heres Zgodom El Karak potrapiv u zalezhnist vid Assiriyi pravitelem yakoyi todi buv Tiglatpalasar III yakij zasilav do mista branciv z zavojovanogo nim Damaska Za chasiv rozkvitu Starodavnoyi Greciyi ta z chasiv zavoyuvan Aleksandra Makedonskogo El Karak buv vidomij pid nazvoyu Harha 105 roku Kirhare buv zavojovanij rimlyanami yaki perejmenuvali misto na Karakmoba fortecya sho ohoronyaye carstvo Moav 295 roku n e Rimska imperiya rozdilila Palestinu na tri chastini El Karak uvijshov do skladu Palestini Terciyi zi stoliceyu u Petri U IV stolitti El Karak vidijshov do Vizantiyi ta stav yeparhiyeyu 636 roku El Karak buv vpershe zavojovanij musulmanami j miscevi hristiyani pochali zhiti za zakonami shariatu Pochatok stanovlennya El Karaka yak nepristupnoyi forteci pripav na XII stolittya koli na Blizkomu Shodi z yavilis hrestonosci Zvedennya forteci pochalos 1142 roku pid kerivnictvom yakij odnochasno buv i senjorom Transjordaniyi ta dvoreckim korolya Fulka V Yerusalimskogo bilsh vidomogo yak Fulk Molodij Hrestonosci nazvali novij fort Krak Moavskij abo Krak de Moav sho oznachaye fortecya u Zemli Moavskij Yiyi budivnictvo bulo zaversheno 1161 roku Todi zh El Karak stav stoliceyu ta rezidenciyeyu korolya Zajordannya Krak de Moav uvijshov do nizki fortec sho protyagnulis vid yegipetskogo kordonu bilya Akabskoyi zatoki do Turechchini Z 1188 roku zamok Krak chi al Kerak yakij buv zahoplenij Salah ad Dinom bilshe nikoli ne nalezhav hrestonoscyam na vidminu vid bagatoh inshih fortec na Blizkomu Shodi sho zminyuvali gospodariv uprodovzh vsogo XIII stolittya Za chasiv pravlinnya Ayubidiv do 1263 ta Mamlyukiv misto stalo stoliceyu teritoriyi sho ohoplyuvala bilshu chastinu suchasnoyi Jordaniyi vidigrayuchi uprodovzh dvoh stolit odnu z centralnih rolej u vnutrishnij politici Blizkogo Shodu 1263 roku pravitel Mamlyukiv Bejbars rozshiriv zamok i zbuduvav novi vezhi Takozh bulo perebudovano vhid do mista Bulo pribrano bramu a do mista mozhna bulo potrapiti lishe cherez pidzemnij hid yakij mozhna bachiti doteper Za vsyu svoyu istoriyu El Karak zaznavav velicheznoyi kilkosti oblog j zhodnogo razu do XIX stolittya jogo ne vdalos uzyati shturmom 1840 roku Ibragim pasha z Yegiptu zahopiv fortecyu El Karak ta zrujnuvav bilshu chastinu yiyi zahisnih sporud 1868 roku v El Karaku praviv Mohammed al Madzhali yakij brav uchast u rujnuvanni Moavitskogo kamenyu V bilsh piznij period El Karak vse chastishe stavav pritulkom zakolotnikiv a zamok vikoristovuvavsya yak misce provedennya rodinnih rad Z 1894 roku pislya vstanovlennya nad tiyeyu teritoriyeyu tureckoyi vladi mamlyukskij palac vseredini forteci vikoristovuvavsya yak v yaznicya Arabske povstannya poklalo kraj tureckij vladi nad mistom Pislya Pershoyi svitovoyi vijni El Karak perebuvav u skladi pivdennoyi provinciyi Pislya jogo padinnya El Karak vidijshov do francuziv a u lipni 1920 roku miscevi plemena ogolosili jogo nezalezhnim regionom Arabskoyi derzhavi Moav 1921 roku ta teritoriya stala emiratom Zajordannya U 1990 ih rokah El Karak pochav pozicionuvatis yak vazhlivij turistichnij centr Jordaniyi a 1999 za dopomogi SShA navkolo mista bulo utvoreno vilnu ekonomichnu zonu EkonomikaEl Karak ye osoblivoyu promislovoyu zonoyu Jordaniyi Najbilshi pidpriyemstva roztashovani bezposeredno v El Karaku Camel Textile International Corp Tajvan Honorway Apparel Ltd U misti poshireno virobnictvo riznih tovariv narodnogo vzhitku suveniriv ta inshih predmetiv domashnogo pobutu V El Karaku ye nevelika elektrostanciya potuzhnistyu 24 5 MVt Vona maye odnu gazovu turbinu i tri dizelni Na stanciyi pracyuyut lishe 10 osib Na teritoriyi prileglij do El Karaka dosit intensivno rozvivayetsya zroshuvalne silske gospodarstvo Tam viroshuyut perevazhno pshenicyu ta yachmin a takozh lokalno kultivuyutsya maslini j vinograd Transport Kolis El Karak roztashovuvavsya na tak zvanij Dorozi Cariv yaka bula vazhlivim torgovim shlyahom Blizkogo Shodu sho brav pochatok u Siriyi j zakinchuvavsya u Yegipti Nini misto roztashovano na zahid vid golovnoyi avtomobilnoyi magistrali krayini Pustelnogo Shose sho prostyagnulos krayinoyu z pivnochi na pivden ta ob yednalo vsi veliki naseleni punkti v yedinu transportnu sistemu U tomu zh misci j u tomu zh napryamku prostyagnulas i zaliznicya Avtobusi z El Karaka regulyarno virushayut do Ammana Et Tafili Maana Akabi Okrim Akabi El Karak vikoristovuye izrayilski porti dlya transportuvannya svoyeyi produkciyi Pam yatkiPlan staroyi chastini mista1 Vezha Burzh al Zahir 2 Vhid do mista al Muazzama Isa 3 Vhid do mista 4 Vezha Burzh al Saub 5 Vezha Burzh al Banavi 5 Zamok Chervonoyu liniyeyu poznacheno zrujnovani stini razrushennye stenyZamok Roztashovanij u pivdennij chastini mista Jogo budivnictvo pochalos 1142 roku j trivalo blizko 20 rokiv Burzh al Zahir Burj al Zahir najbilsha vezha roztashovana u pivnichno zahidnij chastini mista Bula zbudovana za nakazom sultana mamlyukiv Bejbarsa u 1260 1277 rokah Burzh al Banavi Burj al Banawi vezha na pivdennomu shodi mista yaku bulo zvedeno takozh za nakazom Bejbarsa Burzh al Saub Burj al Sa ub vezha roztashovana trohi na pivdennij shid vid vezhi Burzh al Banavi Vona vidriznyayetsya vid reshti svoyim zovnishnim viglyadom i nayavnistyu parapetu z mashikulyami navisnimi bijnicyami Data zakladennya vezhi doteper nevidoma Muzeyi Karakskij arheologichnij muzej vidkritij 1980 roku vseredini starogo zamku Mistit eksponati sho nalezhat do periodu moavityan a takozh podalshih periodiv nabatejskogo rimskogo vizantijskogo chasiv pravlinnya hrestonosciv i musulman Islamskij muzej Mazar roztashovanij u mistechku al Mazar bilya El Karaka U muzeyi ye kolekciya predmetiv ta eksponativ skulptura keramika j moneti sho vidobrazhayut civilizaciyu tradiciyi pobut i kulturu islamskogo naselennya Mavzoleyi Mavzolej proroka Nuha Takozh poryad iz mistom roztashovana jogo grobnicya Mavzolej Sulejmana abo Solomona proroka ta izrayilskogo carya Roztashovanij u mistechku Mavzolej Zajd ibn Ali ibn al Husejna prapravnuka proroka MagometaOsvitaV El Karaku roztashovanij odin z najbilshih vishiv Jordaniyi Vin buv zasnovanij 22 bereznya 1981 Nini v Universiteti navchayutsya blizko 17 tisyach studentiv na 12 ti osnovnih fakultetah Mista pobratimiBirmingem SShA PrimitkiAtlas svitu K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 966 631 546 7 Jordaniya Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Arhiv originalu za 4 grudnya 2008 Procitovano 20 listopada 2015 Al Karak in Encarta nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 20 listopada 2015 Arhiv originalu za 18 lipnya 2010 Procitovano 20 listopada 2015 Arhiv originalu za 15 sichnya 2007 Procitovano 20 listopada 2015 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2015 Procitovano 20 listopada 2015 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 19 bereznya 2022 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 20 listopada 2015 1888 Travels in Arabia Deserta Cambridge University Press Jonathan Cape edition 1936 stor 65 Arhiv originalu za 6 travnya 2005 Procitovano 20 listopada 2015 Arhiv originalu za 10 grudnya 2008 Procitovano 20 listopada 2015 Qualifying Industrial Zone and the United States Arhiv originalu za 20 listopada 2008 Procitovano 20 listopada 2015 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2010 Procitovano 20 listopada 2015 Honorway Apparel Ltd Arhiv originalu za 11 travnya 2008 Procitovano 20 listopada 2015 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2011 Procitovano 20 listopada 2015 Arhiv originalu za 31 serpnya 2010 Procitovano 20 listopada 2015 LiteraturaMala enciklopediya mist Malaya enciklopediya gorodov M Torsing 2001 Britannica Online Encyclopedia Abel F M Qir Haraseth Geographie de la Palestine II Paris 1938 S 418 419 Avi Yonah Michael The Madaba Mosaic Map Jerusalem Israel Exploration Society 1954 S 42 Dalman Gustaf Aramaisch Neuhebraisches Handworterbuch zu Targum Talmud und Midrasch Frankfurt OLMS 1938 perevid 1987 ISBN 978 3 487 01602 3 PosilannyaCity of Al Karak 16 listopada 2015 u Wayback Machine arab Khirbet Kerak Ware 24 lyutogo 2008 u Wayback Machine angl angl Site of Al Karak 5 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Virtual Karak Resources Project 8 listopada 2015 u Wayback Machine angl Turizm u Jordaniyi El Karak 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Turizm v El Karaku 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Photos of Al Karak 18 lyutogo 2022 u Wayback Machine angl angl

Дата публікації:
Топ