Ця стаття може містити . (жовтень 2018) |
Ди́ке По́ле (лат. Loca deserta, пол. Dzikie Pola) — традиційна назва чорноморських степів у XVI—XVII століттях. У вузькому розумінні — історична назва нерозмежованих і слабо заселених причорноморських степів між середньою і нижньою течією Дністра на заході, нижньою течією Дону і Сіверським Дінцем на сході, від лівої притоки Дніпра — Самари і верхів'їв приток Південного Бугу — Синюхи та Інгулу на півночі, до Чорного і Азовського морів та Криму на півдні.
Дике Поле | |
Країна | Росія і Україна |
---|---|
Дике Поле у Вікісховищі |
Координати: 48°48′22″ пн. ш. 40°15′50″ сх. д. / 48.80638580002777616° пн. ш. 40.26396500002777401° сх. д.
У широкому розумінні — назва всього Великого Євразійського Степу, який також називали Великою Скіфією в часи античності чи Великою Тартарією в часи середньовіччя у європейських і Дешт-і-Кипчак у східних (переважно перських) джерелах.
Історичні аспекти
Зі стародавніх часів у Дикому Полі панував кочовий спосіб життя і осіле життя (цивілізація) установлювалось з великими проблемами. Серед племен, які населяли Дике Поле — скіфи, сармати, гуни, половці, поляни (жителі Поля, полів), хазари. Все життя Дикого Поля це взаємодія і боротьба між кочовим і осілим способом життя — сармати, скіфи, гуни, хазари, болгари і греки. На зміну Великої Хазарії прийшла Київська Русь, на зміну Київській Русі — Монгольська імперія, на зміну їй — Велике князівство Литовське, потім — Річ Посполита та Російська імперія, в часи якої кочове життя на цих теренах в стародавньому варіанті припинило своє існування. Але очевидно, що в нашу епоху кочове життя продовжує своє існування в нових формах (нео-кочівники), і землі колишнього Дикого Поля дають для цього чудову нагоду.
В найширшому розумінні ще в часи середньовіччя постійно обговорювалася проблема взаємовідносин поля (степової сільської і кочівної культури) і города (міської культури). Значна частина населення України аж до XX століття мешкала переважно у сільській місцевості і в цьому розумінні теж являли собою людей поля, що проявлялась в особливостях психології (напр. в порівнянні з жителями міської Північно-Східної Русі, Західної України, Польщі і Литви).
У XVI—XVII століттях уряд Польсько-Литовської держави Диким Полем вважав українські землі, що розташовувалися на схід і південь від Білої Церкви, і роздавав їх магнатам і шляхті у приватну власність як незаселені, хоча там проживало українське населення.
Степи Дикого Поля були придатними для розвитку землеробства, скотарства та промислів, що спричиняло колонізацію їх ще в добу Київської держави. Перешкоджали цьому набіги степових кочівників, що хвилями прокочувалися по цих землях від найдавніших часів (кімерійці, скіфи, сармати, гуни, авари, хозари, печеніги, половці, монголо-татари та ін.).
Особливо сприятливими для заселення українцями Дике Поле стало у XIV—XV століттях, коли ці землі ввійшли до складу Великого князівства Литовського. Під впливом небезпеки від нападів кримських татар, що зростала тут у XV столітті сформувалося українське козацтво.
Наприкінці XVIII століття назва «Дике Поле» перестала вживатися.
Завдяки своєму розташуванню цей регіон здавна належав до числа залюднених. Однак від початку I тисячоліття до н. е. до середини II тисячоліття н. е. він став ареною напруженої боротьби осілих землеробських племен і степових кочівників. Серед них останніми були монголо-татари. Після їх спустошень за причорноморськими степами на тривалий час закріпилася назва «Дике поле».
Зі сходу «Дике поле» обмежовується державним кордоном з Російською імперією, на півночі — Сіверським Дінцем, Оріллю та Тясьмином, а на заході — Синюхою і Кодимою (притоками Південного Бугу), державним кордоном з Молдовою. Не входить до неї Крим, який разом з прилеглими територіями Приазов'я і Причорномор'я до 1783 р. складав окреме політичне об'єднання — Кримське ханство.
На території Дикого Поля розташовані сучасні Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Харківська та Херсонська області України.
Нині Степова Україна — важливий промислово-аграрний регіон України. Тут зосереджена більшість підприємств гірничодобувної, металургійної, машинобудівної та хімічної промисловості. На нього припадає понад 40 % посівних площ, на яких у 1990 році було вироблено понад 34 % валової продукції сільського господарства. На цій території розташована більшість міст України, людність яких перевищила мільйон чоловік, а загальна чисельність населення краю становить понад 40 % усіх громадян держави.
Геологія, археологія ареалу
Донбас — це частина легендарного Дикого Поля. Саме тут міститься унікальна пам’ятка української та світової археології — Амвросіївська стоянка пізньопалеолітичних мисливців на бізонів, яка єдина збереглася у світі в задовільному стані. Тут-таки славнозвісні , , Мергелева гряда, яку ще називають «українським Стоунхенджем».
Дике Поле на географічних картах
1620 року Ісаак Масса видав мапу «Russiae, vulgo Moscovia. Pars Australis. Auctore Isaaco Massa» (укр. «Росія, в просторіччі Московія»). Видавець карти — Віллем Янсзон Блау (Амстердам). На мапі міститься назва «OCRAINA», на південь від якої розташоване Dikoia Pole (укр. Дике Поле). Так з легкої руки Ісаака Масси до європейської науки увійшла українська назва південних придніпровських степів «Дике поле», яку на картах почали позначати як «Dikoia Pole». На мапі Масси ми бачимо московську «Окраїну», яка не має жодного відношення до подальшої «України». «Окраїна» поміщена у верхів'ї Оки, Дону (Рязанщина).
1633 року Ісаак Масса видав мапу «Novissima Russiae Tabula. Authore Isaaco Massa». Мапа була опублікована в «Доповненнях до Атласу Меркатора». На мапі південна Московщина показана як Ocraina, на південь від якої знаходиться Dikoia Pole (Дике поле).. Мапа Ісака Масси «Novissima Russia tabula» нагадує карту Г. Геррітса, видану у 1613 році (обидва автори в різний час користувалися одним і тим же джерелом). 1640 року, в Амстердамі, карту видав голландський картограф та гравер Генріх Гондіус (картограф) (Henricvs Hondivs; 1573—1650)..
1648 року на основі карти «Tabula Geographica Ukrainska» (1639 р.) Г. Боплан видав «Загальну карту України». Повна назва — «Delineatio Generalis Camporum Desertorum vulgo Ukraina. Cum adjacentibus Provinciis» (Зукр. Загальний план Диких полів, простіше кажучи Україна. З суміжними провінціями)..
1655 року Нікола Сансон у Парижі видав мапу «Estats De La Couronne De Pologne ou sont les Royaume de Pologne, Duches et Provinces De Prusse, Cuiave, Mazovie, Russie Noire &c Duches De Lithuanie, Volynie Podolie &c. De L'Ukraine &c … 1655» (укр. Держави Корони Польської або Королівство Польське, князівства та провінції Пруссія, Куява, Мазовія, Чорна Русь та князівства Литовські, Волинь Подільські…). Мапа вирізняється деталізацією. Створена вона на основі карт Боплана. На мапі зазначено назву Ukraine (Україна). Назва Ukraine накладається на назву Volynie, охоплює Правобережну та Лівобережну Україну, від Києва до гирла Дніпра (Чорного моря). На карті топонім Dikia Pole (Дике Поле) міститься на лівобережжі Сіверського Дінця..
1679 року Ніколас Вісхер старший (Nicolaes Visscher I; 1618–1679), голландський картограф, син Клааса Янсзона Вісхера, видав карту «Tabula nova totius REGNI POLONIÆ. in quo sunt Ducatus et Provinciae Prussia, Cujavia, Mazovia, Russia Nigra, &c. DUCATUS LITHUANIA, UKRANIA, &c. in qua Volhynia, et Podolia. cum suis Palatinatibus ac Confinys». Мапа була надрукована в Амстердамі. Це мідна гравюра в чотирьох по-різному забарвлених версіях. Гравюри зроблені з «Карти Королівства Польського» Ніколя Сансона (видання 1655 р.). На мапі зазначено назву Ukraine (Україна) саме так, як її використовував Боплан та Сансон. Назва «Ukraine» накладається на назву «Volynie», охоплює Правобережну та Лівобережну Україну, від Києва до гирла Дніпра (Чорного моря). На карті топонім Dikia Pole (Дике Поле) міститься на лівобережжі Сіверського Дінця..
1681 року видана Мозесом Піттом в складі «Англійського Атласу» (про що свідчить римське позначення XII у верхньому лівому куті), яка є перевиданням карти Яна Янсона, що в свою чергу була складена на основі «Генеральної» та «Спеціальної карти України» Боплана. В порівнянні до карти Боплана в ній лише частково змінено пропорції та додано згадки про Лоєвську (1649 р.) і Берестецьку битви (1651 р.). Карта вказує на територію України виокремлену Зборівським договором (1649 р.), і яка була підконтрольною Війську Запорозькому, Гетьманщині (в межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств). Карта загалом повторює весь обшир інформації, що її роками збирав і описував Боплан. Крім великої кількості географічних назв, вона містить безліч історичних посилань на відомі битви поряд з такими несподіваними речами, як місце козацької скарбниці (Scabnica woyskowa Kosasky). Тут теж позначено всі пороги та більшість островів Дніпра, три Великі татарські переправи через Дніпро (Wielka Przeprawa Tatarska). Рівень граверної роботи Ґерарда Вальке, що гравірував цю карту, дещо нижчий за рівень Вільяма Гондія, який працював з Бопланом. Одна з перших друкованих мап з назвою «Україна».
1745 року Гійом Деліль. Карта — «Nova et Accurata Regni Hungariae Tabula, ad Usum Serenissimi Burgundiae Ducis Le royaume de Hongrie et des pays qui en dependoient autrefois Dressée sur un grand nombre de memoires et Cartes manuscrites ou imprimées Rectifiez par les observations du c.te Marsilii et quelques autres / Par Guillaume De l’Isle geographe, de l’Academie Royale des Sciences Chez I. Covens et C. Mortier» (Мапа нової Угорщини). Середня Наддніпрянщина (Правобережна та Лівобережна) позначена як Ukraine (Україна), південніше — напис Dzyke Pole (Дике поле). В межах Руського воєводства виділено Pokucie (Покуття)..
1720 року Матеус Зойтер. Карта — «Poloniae Regnum ut et Magni Ducatus Lithuaniae Accuratiss. Delineatione Reprasentat. Opera et studio Matth. Seutteri, Chalc. August» (Польське королівство й Велике князівство Литовське). На карті детально показана територія України від Полтави (Pultawa) до Львова (Lemberg). Україну (Ukrania) на карті утворює Волинь разом з Поділлям. Назва Ukrainia частково накладається на назву «Russia Rubra». Південніше Ukrania — напис COSACKIRA. Написи Ukrainia, Russia Rubra та COSACKIRA позначені на мапі шрифтом великого розміру, що свідчить про увагу автора до цих територій. Південь України — Dzike Polie (Дике поле). Волинь (Volhynia) на даній карті складається з двох регіонів: Volhynia Superior (Верхня Волинь) та Volhynia Inferior (Низова Волинь). На північному сході Україна межує з Московією (Moscoviae)..
Історико-економічна хронологія розвитку
XIII–XVI
Монголо-татарські завоювання у Східній і Центральній Європі призвели до великих як політичних, так і демографічних змін. Під натиском військ Батия значна частина населення із степової і лісостепової зони відійшла у більш захищені місця Карпат і Полісся, що призвело до знелюднення не лише Північного Причорномор'я, але й південноруських князівств, включених до складу Золотої Орди.
Нечисленне татарське населення та асимільовані ним рештки половців переважно зосереджувались у приморських районах. Тому знелюдніла значна частина степів становила своєрідну санітарну зону між християнським і мусульманським світом. Здебільшого татари використовували її для полювання й випасу худоби, особливо в посушливі роки. Населення руських прикордонних князівств — для різних промислів поза межами своїх князівств.
Ослаблені феодальними міжусобицями, напруженою боротьбою з монголо-татарськими завойовниками давньоруські землі з XIV століття стали об'єктом експансіоністських устремлінь правителів Литви та Польщі. На кінець XIV століття більша частина земель сучасної України опинилася у складі Великого князівства Литовського.
Литовські князі, зміцнюючи південні рубежі своєї держави, зводили в Подністров'ї та в Подніпров'ї на узбережжі Чорного моря, укріплені замки, влаштовували в них гарнізони. Це сприяло переселенню до степової зони здебільшого української людності. Однак цей процес виявився досить короткотривалим. Уже наприкінці XV століття під натиском турецько-татарської експансії Литва втрачає свої позиції в Причорномор'ї. У 1482 році кримський хан Менглі-Гірей з великими військами під час походу на Київ спустошив значну частину поселень Степової України. Після цього походу мали місце ряд інших набігів кримських орд в різні райони України, під ударами яких українська людність змушена була відходити у більш захищені місця. Тому за Північним Причорномор'ям закріпилася назва «Дике поле», а в російській документації — «Поле».
XVI–XVII
Для боротьби з експансіоністськими устремліннями турецько-татарських феодалів польсько-литовські магнати на правобережжі Дніпра з кінця XIV століття будують нові замки, а для їх оборони із своїх підданих формують козацькі загони, звільняючи козаків від селянських повинностей. Наступ польсько-литовських феодалів на українські землі та закріпачення селян спричинили масові втечі селян від своїх панів на околиці й поступове освоєння незаселених районів.
Важливу роль в проникненні української людності в причорноморські степи відігравала Запорізька Січ. Збудована за дніпровськими порогами Січ з другої половини XVI століття стала не тільки центром низового козацтва, але й форпостом народної колонізації причорноморських степів. На Запорожжі шукали притулку люди виштовхнуті з насиджених місць як соціальним, так і національним гнобленням. Тут вони ставали не тільки воїнами — охоронцями своєї землі, але й освоювачами природних багатств краю.
Після невдач у Визвольній війні й повернення польських феодалів на Волинь, Поділля й Правобережну Україну міграційні процеси в Україні посилились. Розпочався масовий перехід української людності на Лівобережжя і в степову зону. Завдяки цьому активно освоювалося межиріччя Дніпра і Дону. Це дозволило царському урядові приступити до реалізації висунутих ще у 40-х роки XVII століття планів побудови в цьому районі укріплених поселень — форпостів російської урядової колонізації у східній частині запорозьких вольностей (Маяк, Соляний-Тор, Городок — у Подонців'ї, Богородицьк та Сергіївськ — в Подніпров'ї), що ще більше активізувало освоєння степової частини лівобережжя Дніпра.
XVIII
Однак репресії царських військ проти булавінців, розгром Старої Січі та перехід запорожців у межі Кримського ханства і, нарешті, перенесення кордонів Росії з узбережжя Азовського моря в межиріччя Орелі й Самари після невдач Петра І при Пруті, не тільки на тривалий час загальмували заселення краю, але й призвели до скорочення чисельності його населення.
Тільки з кінця 20-х — початку 30-х роках XVIII століття починається подальше заселення степів, обумовлене стихійним переходом на південь українців, організованим переселенням царським урядом державних селян, поверненням запорожців на старі місця, а також поселенням на півдні вихідців із сусідніх держав. Значний вплив на цей процес мало перенесення російсько-турецького кордону після війни 1735–1739 років з межиріччя Орелі й Самари на узбережжя Азовського моря.
З метою прискорення заселення краю та зміцнення своїх позицій Причорномор'ї царський уряд вдався у 50-х роках до поселення тут іноземних військовослужбовців (сербів, хорватів, македонян, молдаван і ін.), які погодилися перейти на військову службу до Росії й поселитися на її околицях, а також росіян-розкольників, що жили в Речі Посполитій та Туреччині. З іноземних військовослужбовців він вирішив сформувати два військово-землеробських поселення (Нову Сербію та Слов'яносербію) і розмістити їх на флангах збудованої у 1731—1735 роках Української лінії, щоб таким чином прикрити південні кордони та посилити тиск на Запорожжя. Оскільки необхідної кількості іноземців для укомплектування 4 полків не набралось, царський уряд дозволив зачисляти до них і місцевих жителів та переселенців з інших регіонів України і сусідніх держав, за винятком поміщицьких селян, які прожили за своїми володільцями більше 10 років.
Однак масова урядова колонізація регіону розгорнулася тільки після ліквідації Запорозької Січі. У 1776–1782 роках в межах створених на запорозьких землях Азовської і Новоросійської губерній було засновано 569 поселень, у тому числі 488 на землях, що належали кошу. Серед них 478 — складали приватновласницькі.
На початку 1784 року у Катеринославському намісництві, до якого ввійшли Азовська і Новоросійська губернії, нараховувалось 2209 поселень, в тому числі 45 міських, в яких мешкало 708190 осіб. Серед них українці становили 73,77 %, з них: росіяни — 12,23, молдавани і румуни — 6,22, греки — 3,47, вірмени — 2,62, а на решту (представників більше 30 етнічних груп) припадало лише 1,69 %. Отже, основний тягар освоєння регіону на початковому етапі випав на долю українців. До кінця XVIII століття чисельність населення в регіоні досягла майже 1 млн осіб, але частка українців впала до 64,76 %.
Завдяки наполегливій праці цього багатоетнічного населення освоювались різні види природних ресурсів краю. Найголовнішим з них була земля. З понад 14,5 млн десятин землі близько 60 % до кінця XVIII ст. було відведено під ріллю, що свідчить про значні досягнення населення в землеробстві. Важливу роль продовжувало відігравати скотарство. Найбільше розводили великої рогатої худоби, коней і овець.
Розвиток сільського господарства стимулював заведення підприємств по переробці сільськогосподарської продукції. На початку 90-х років XVIII століття тут діяло близько 3 тис. різних типів млинів, декотрі з яких мали понад 10 каменів для помелу зерна, виготовлення круп і т. д. Діяло в регіоні 113 ґуралень і 56 різного типу підприємств, у тому числі два цукрових заводи, що переробляли привізну цукрову тростину.
Велику роль в освоєнні природних ресурсів відіграли Торські і Бахмутські соляні промисли, що забезпечували не тільки Слобожанщину й частково Лівобережну Україну, але й південно-західні повіти Росії сіллю. З їх роботою тісно пов'язані пошуки кам'яного вугілля, залізних руд, що поклало початок розвитку вугледобувної та металургійної промисловості нинішнього Донбасу.
Багатогалузеве господарство краю спонукало населення до обміну результатами праці, розвитку торгівлі, тим більше що з давніх часів через нього пролягали важливі шляхи, які з'єднували регіон з країнами Європи та Азії й іншими українськими землями. Найпоширенішим товаром, що доставлявся з Причорномор'я на ринки України та сусідніх держав, була риба і продукти з неї. Поруч з рибою до інших регіонів доставлялась сіль як самосадкова з приморських лиманів, так і кухонна з Торських та Бахмутських промислів. У центральні райони Росії та в інші країни, крім риби, доставлялась продукція тваринництва. Наприкінці XVIII ст. все більшого розвитку стала набувати поруч з ярмарковою стаціонарна торгівля. У великих містах працювали десятки крамниць, в яких можна було придбати не лише місцеві товари, але й привізні, в тому числі заморські фрукти, вина, не кажучи про широкий вибір ремісничих виробів.
Перелічені фактори стимулювали розвиток міст краю, які протягом другої половини XVIII століття з військово-оборонних центрів переростають в осередки ремесла і торгівлі. Особливо це стосується таких «перезаснованих» міст, як Вітовці — Миколаїв, Біліховичи — Херсон та Гаджибея — Одеси, які за короткий час перетворилися на великі промислові та торговельні центри регіону.
Див. також
Примітки
- Дикі поля [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] — Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . // Т. 2. — 1957. — С. 509—524.
- Ганна Трегуб. Степ без індустріального чаду [ 7 вересня 2014 у Wayback Machine.] // tyzhden.ua, 7 вересня 2014
- Байцар Андрій Назви «Окраіна» та «Дике Поле» на картах голландського картографа Ісаака Абрахамсона Масса (перша пол. XVII ст.) http://baitsar.blogspot.com/2018/01/xvii.html [ 4 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Байцар Андрій Назви «Україна», «Дике Поле» та «Чорний шлях» на «Загальній карті України» Гійома Боплана. 1648 р. https://baitsar.blogspot.com/2018/09/1648.html [ 28 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Байцар Андрій Назва «Україна» на картах французького картографа та історика Нікола Сансона (друга пол. XVII ст.) https://baitsar.blogspot.com/2017/01/xvii_29.html [ 28 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Байцар Андрій Назва «Україна» на картах голландського картографа Ніколаса Вісхера старшого (друга пол. XVII ст.) https://baitsar.blogspot.com/2017/10/xvii_80.html [ 28 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2020.
- Байцар Андрій Назви «Україна» та «Покуття» на карті Угорщини французького картографа Гійома Деліля. 1745 р. https://baitsar.blogspot.com/2018/08/1745.html [ 29 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Байцар Андрій Назви «Україна», «Козаки», «Дике Поле» та «Червона Русь» на карті «POLONIE REGNUM UT ET MAGNI DUCATUS LITHUANIAE…» німецького географа Матеуса Зойтера (1720 р.)https://baitsar.blogspot.com/2017/10/polonie-regnum-ut-et-magni-ducatus.html [ 7 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
Джерела та література
- В. О. Щербак Дике Поле [ 17 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 381. — .
- Байцар Андрій Назви «Окраіна» та «Дике Поле» на картах голландського картографа Ісаака Абрахамсона Масса (перша пол. XVII ст.) http://baitsar.blogspot.com/2018/01/xvii.html [ 4 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Байцар Андрій Назви «Україна», «Дике Поле» та «Чорний шлях» на «Загальній карті України» Гійома Боплана. 1648 р. https://baitsar.blogspot.com/2018/09/1648.html [ 28 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Байцар Андрій Назви «Україна» на картах французького картографа та історика Нікола Сансона (друга пол. XVII ст.) https://baitsar.blogspot.com/2017/01/xvii_29.html [ 28 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Байцар Андрій Назва «Україна» на картах голландського картографа Ніколаса Вісхера старшого (друга пол. XVII ст.) https://baitsar.blogspot.com/2017/10/xvii_80.html [ 28 вересня 2018 у Wayback Machine.]</ref>.
- Байцар Андрій Назви «Україна» та «Покуття» на карті Угорщини французького картографа Гійома Деліля. 1745 р. https://baitsar.blogspot.com/2018/08/1745.html [ 29 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Байцар Андрій Назви «Україна», «Козаки», «Дике Поле» та «Червона Русь» на карті «POLONIE REGNUM UT ET MAGNI DUCATUS LITHUANIAE…» німецького географа Матеуса Зойтера (1720 р.)https://baitsar.blogspot.com/2017/10/polonie-regnum-ut-et-magni-ducatus.html [ 7 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Эвлия Челеби Книга путешествий [ 25 травня 2011 у Wayback Machine.]. Сейахатнаме. Земли Северного Кавказа, Поволжья и Подонья (1657-).
- В. О. Пірко / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 224 с.
Посилання
- Дике Поле [ 1 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .
- Дике поле // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 280.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dike pole znachennya Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni zhovten 2018 Di ke Po le lat Loca deserta pol Dzikie Pola tradicijna nazva chornomorskih stepiv u XVI XVII stolittyah U vuzkomu rozuminni istorichna nazva nerozmezhovanih i slabo zaselenih prichornomorskih stepiv mizh serednoyu i nizhnoyu techiyeyu Dnistra na zahodi nizhnoyu techiyeyu Donu i Siverskim Dincem na shodi vid livoyi pritoki Dnipra Samari i verhiv yiv pritok Pivdennogo Bugu Sinyuhi ta Ingulu na pivnochi do Chornogo i Azovskogo moriv ta Krimu na pivdni dzherelo ne vkazane 2091 den Dike Pole Krayina Rosiya i Ukrayina Dike Pole u Vikishovishi Koordinati 48 48 22 pn sh 40 15 50 sh d 48 80638580002777616 pn sh 40 26396500002777401 sh d 48 80638580002777616 40 26396500002777401 Camporum Desertorum spustosheni polya Step abo Dike Pole na mapi Boplana 1648 Mapa 1772 U 1705 amsterdamskij miskij golova Nikolaas Vitsen opublikuvav mapu Tartariyi abo Tatariyi Zemlya tartariv Dikogo Polya de v shirokomu rozuminni U shirokomu rozuminni nazva vsogo Velikogo Yevrazijskogo Stepu yakij takozh nazivali Velikoyu Skifiyeyu v chasi antichnosti chi Velikoyu Tartariyeyu v chasi serednovichchya u yevropejskih i Desht i Kipchak u shidnih perevazhno perskih dzherelah dzherelo ne vkazane 2091 den Istorichni aspektiZi starodavnih chasiv u Dikomu Poli panuvav kochovij sposib zhittya i osile zhittya civilizaciya ustanovlyuvalos z velikimi problemami Sered plemen yaki naselyali Dike Pole skifi sarmati guni polovci polyani zhiteli Polya poliv hazari Vse zhittya Dikogo Polya ce vzayemodiya i borotba mizh kochovim i osilim sposobom zhittya sarmati skifi guni hazari bolgari i greki Na zminu Velikoyi Hazariyi prijshla Kiyivska Rus na zminu Kiyivskij Rusi Mongolska imperiya na zminu yij Velike knyazivstvo Litovske potim Rich Pospolita ta Rosijska imperiya v chasi yakoyi kochove zhittya na cih terenah v starodavnomu varianti pripinilo svoye isnuvannya Ale ochevidno sho v nashu epohu kochove zhittya prodovzhuye svoye isnuvannya v novih formah neo kochivniki i zemli kolishnogo Dikogo Polya dayut dlya cogo chudovu nagodu V najshirshomu rozuminni she v chasi serednovichchya postijno obgovoryuvalasya problema vzayemovidnosin polya stepovoyi silskoyi i kochivnoyi kulturi i goroda miskoyi kulturi Znachna chastina naselennya Ukrayini azh do XX stolittya meshkala perevazhno u silskij miscevosti i v comu rozuminni tezh yavlyali soboyu lyudej polya sho proyavlyalas v osoblivostyah psihologiyi napr v porivnyanni z zhitelyami miskoyi Pivnichno Shidnoyi Rusi Zahidnoyi Ukrayini Polshi i Litvi U XVI XVII stolittyah uryad Polsko Litovskoyi derzhavi Dikim Polem vvazhav ukrayinski zemli sho roztashovuvalisya na shid i pivden vid Biloyi Cerkvi i rozdavav yih magnatam i shlyahti u privatnu vlasnist yak nezaseleni hocha tam prozhivalo ukrayinske naselennya Stepi Dikogo Polya buli pridatnimi dlya rozvitku zemlerobstva skotarstva ta promisliv sho sprichinyalo kolonizaciyu yih she v dobu Kiyivskoyi derzhavi Pereshkodzhali comu nabigi stepovih kochivnikiv sho hvilyami prokochuvalisya po cih zemlyah vid najdavnishih chasiv kimerijci skifi sarmati guni avari hozari pechenigi polovci mongolo tatari ta in Osoblivo spriyatlivimi dlya zaselennya ukrayincyami Dike Pole stalo u XIV XV stolittyah koli ci zemli vvijshli do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo Pid vplivom nebezpeki vid napadiv krimskih tatar sho zrostala tut u XV stolitti sformuvalosya ukrayinske kozactvo Naprikinci XVIII stolittya nazva Dike Pole perestala vzhivatisya Zavdyaki svoyemu roztashuvannyu cej region zdavna nalezhav do chisla zalyudnenih Odnak vid pochatku I tisyacholittya do n e do seredini II tisyacholittya n e vin stav arenoyu napruzhenoyi borotbi osilih zemlerobskih plemen i stepovih kochivnikiv Sered nih ostannimi buli mongolo tatari Pislya yih spustoshen za prichornomorskimi stepami na trivalij chas zakripilasya nazva Dike pole Zi shodu Dike pole obmezhovuyetsya derzhavnim kordonom z Rosijskoyu imperiyeyu na pivnochi Siverskim Dincem Orillyu ta Tyasminom a na zahodi Sinyuhoyu i Kodimoyu pritokami Pivdennogo Bugu derzhavnim kordonom z Moldovoyu Ne vhodit do neyi Krim yakij razom z prileglimi teritoriyami Priazov ya i Prichornomor ya do 1783 r skladav okreme politichne ob yednannya Krimske hanstvo Na teritoriyi Dikogo Polya roztashovani suchasni Dnipropetrovska Donecka Zaporizka Kirovogradska Luganska Mikolayivska Odeska Poltavska Harkivska ta Hersonska oblasti Ukrayini Nini Stepova Ukrayina vazhlivij promislovo agrarnij region Ukrayini Tut zoseredzhena bilshist pidpriyemstv girnichodobuvnoyi metalurgijnoyi mashinobudivnoyi ta himichnoyi promislovosti Na nogo pripadaye ponad 40 posivnih plosh na yakih u 1990 roci bulo virobleno ponad 34 valovoyi produkciyi silskogo gospodarstva Na cij teritoriyi roztashovana bilshist mist Ukrayini lyudnist yakih perevishila miljon cholovik a zagalna chiselnist naselennya krayu stanovit ponad 40 usih gromadyan derzhavi Geologiya arheologiya arealuDonbas ce chastina legendarnogo Dikogo Polya Same tut mistitsya unikalna pam yatka ukrayinskoyi ta svitovoyi arheologiyi Amvrosiyivska stoyanka piznopaleolitichnih mislivciv na bizoniv yaka yedina zbereglasya u sviti v zadovilnomu stani Tut taki slavnozvisni Mergeleva gryada yaku she nazivayut ukrayinskim Stounhendzhem Dike Pole na geografichnih kartah1620 roku Isaak Massa vidav mapu Russiae vulgo Moscovia Pars Australis Auctore Isaaco Massa ukr Rosiya v prostorichchi Moskoviya Vidavec karti Villem Yanszon Blau Amsterdam Na mapi mistitsya nazva OCRAINA na pivden vid yakoyi roztashovane Dikoia Pole ukr Dike Pole Tak z legkoyi ruki Isaaka Massi do yevropejskoyi nauki uvijshla ukrayinska nazva pivdennih pridniprovskih stepiv Dike pole yaku na kartah pochali poznachati yak Dikoia Pole Na mapi Massi mi bachimo moskovsku Okrayinu yaka ne maye zhodnogo vidnoshennya do podalshoyi Ukrayini Okrayina pomishena u verhiv yi Oki Donu Ryazanshina 1633 roku Isaak Massa vidav mapu Novissima Russiae Tabula Authore Isaaco Massa Mapa bula opublikovana v Dopovnennyah do Atlasu Merkatora Na mapi pivdenna Moskovshina pokazana yak Ocraina na pivden vid yakoyi znahoditsya Dikoia Pole Dike pole Mapa Isaka Massi Novissima Russia tabula nagaduye kartu G Gerritsa vidanu u 1613 roci obidva avtori v riznij chas koristuvalisya odnim i tim zhe dzherelom 1640 roku v Amsterdami kartu vidav gollandskij kartograf ta graver Genrih Gondius kartograf Henricvs Hondivs 1573 1650 1648 roku na osnovi karti Tabula Geographica Ukrainska 1639 r G Boplan vidav Zagalnu kartu Ukrayini Povna nazva Delineatio Generalis Camporum Desertorum vulgo Ukraina Cum adjacentibus Provinciis Zukr Zagalnij plan Dikih poliv prostishe kazhuchi Ukrayina Z sumizhnimi provinciyami 1655 roku Nikola Sanson u Parizhi vidav mapu Estats De La Couronne De Pologne ou sont les Royaume de Pologne Duches et Provinces De Prusse Cuiave Mazovie Russie Noire amp c Duches De Lithuanie Volynie Podolie amp c De L Ukraine amp c 1655 ukr Derzhavi Koroni Polskoyi abo Korolivstvo Polske knyazivstva ta provinciyi Prussiya Kuyava Mazoviya Chorna Rus ta knyazivstva Litovski Volin Podilski Mapa viriznyayetsya detalizaciyeyu Stvorena vona na osnovi kart Boplana Na mapi zaznacheno nazvu Ukraine Ukrayina Nazva Ukraine nakladayetsya na nazvu Volynie ohoplyuye Pravoberezhnu ta Livoberezhnu Ukrayinu vid Kiyeva do girla Dnipra Chornogo morya Na karti toponim Dikia Pole Dike Pole mistitsya na livoberezhzhi Siverskogo Dincya 1679 roku Nikolas Visher starshij Nicolaes Visscher I 1618 1679 gollandskij kartograf sin Klaasa Yanszona Vishera vidav kartu Tabula nova totius REGNI POLONIAE in quo sunt Ducatus et Provinciae Prussia Cujavia Mazovia Russia Nigra amp c DUCATUS LITHUANIA UKRANIA amp c in qua Volhynia et Podolia cum suis Palatinatibus ac Confinys Mapa bula nadrukovana v Amsterdami Ce midna gravyura v chotiroh po riznomu zabarvlenih versiyah Gravyuri zrobleni z Karti Korolivstva Polskogo Nikolya Sansona vidannya 1655 r Na mapi zaznacheno nazvu Ukraine Ukrayina same tak yak yiyi vikoristovuvav Boplan ta Sanson Nazva Ukraine nakladayetsya na nazvu Volynie ohoplyuye Pravoberezhnu ta Livoberezhnu Ukrayinu vid Kiyeva do girla Dnipra Chornogo morya Na karti toponim Dikia Pole Dike Pole mistitsya na livoberezhzhi Siverskogo Dincya Typus Generalis Ukrainae sive Palatinatuum Podoliae Kioviensis et Braczlaviensis terras nova delineatione exhibens 1681 1681 roku vidana Mozesom Pittom v skladi Anglijskogo Atlasu pro sho svidchit rimske poznachennya XII u verhnomu livomu kuti yaka ye perevidannyam karti Yana Yansona sho v svoyu chergu bula skladena na osnovi Generalnoyi ta Specialnoyi karti Ukrayini Boplana V porivnyanni do karti Boplana v nij lishe chastkovo zmineno proporciyi ta dodano zgadki pro Loyevsku 1649 r i Berestecku bitvi 1651 r Karta vkazuye na teritoriyu Ukrayini viokremlenu Zborivskim dogovorom 1649 r i yaka bula pidkontrolnoyu Vijsku Zaporozkomu Getmanshini v mezhah Kiyivskogo Chernigivskogo i Braclavskogo voyevodstv Karta zagalom povtoryuye ves obshir informaciyi sho yiyi rokami zbirav i opisuvav Boplan Krim velikoyi kilkosti geografichnih nazv vona mistit bezlich istorichnih posilan na vidomi bitvi poryad z takimi nespodivanimi rechami yak misce kozackoyi skarbnici Scabnica woyskowa Kosasky Tut tezh poznacheno vsi porogi ta bilshist ostroviv Dnipra tri Veliki tatarski perepravi cherez Dnipro Wielka Przeprawa Tatarska Riven gravernoyi roboti Gerarda Valke sho graviruvav cyu kartu desho nizhchij za riven Vilyama Gondiya yakij pracyuvav z Boplanom Odna z pershih drukovanih map z nazvoyu Ukrayina 1745 roku Gijom Delil Karta Nova et Accurata Regni Hungariae Tabula ad Usum Serenissimi Burgundiae Ducis Le royaume de Hongrie et des pays qui en dependoient autrefois Dressee sur un grand nombre de memoires et Cartes manuscrites ou imprimees Rectifiez par les observations du c te Marsilii et quelques autres Par Guillaume De l Isle geographe de l Academie Royale des Sciences Chez I Covens et C Mortier Mapa novoyi Ugorshini Serednya Naddnipryanshina Pravoberezhna ta Livoberezhna poznachena yak Ukraine Ukrayina pivdennishe napis Dzyke Pole Dike pole V mezhah Ruskogo voyevodstva vidileno Pokucie Pokuttya 1720 roku Mateus Zojter Karta Poloniae Regnum ut et Magni Ducatus Lithuaniae Accuratiss Delineatione Reprasentat Opera et studio Matth Seutteri Chalc August Polske korolivstvo j Velike knyazivstvo Litovske Na karti detalno pokazana teritoriya Ukrayini vid Poltavi Pultawa do Lvova Lemberg Ukrayinu Ukrania na karti utvoryuye Volin razom z Podillyam Nazva Ukrainia chastkovo nakladayetsya na nazvu Russia Rubra Pivdennishe Ukrania napis COSACKIRA Napisi Ukrainia Russia Rubra ta COSACKIRA poznacheni na mapi shriftom velikogo rozmiru sho svidchit pro uvagu avtora do cih teritorij Pivden Ukrayini Dzike Polie Dike pole Volin Volhynia na danij karti skladayetsya z dvoh regioniv Volhynia Superior Verhnya Volin ta Volhynia Inferior Nizova Volin Na pivnichnomu shodi Ukrayina mezhuye z Moskoviyeyu Moscoviae Istoriko ekonomichna hronologiya rozvitkuXIII XVI Mongolo tatarski zavoyuvannya u Shidnij i Centralnij Yevropi prizveli do velikih yak politichnih tak i demografichnih zmin Pid natiskom vijsk Batiya znachna chastina naselennya iz stepovoyi i lisostepovoyi zoni vidijshla u bilsh zahisheni miscya Karpat i Polissya sho prizvelo do znelyudnennya ne lishe Pivnichnogo Prichornomor ya ale j pivdennoruskih knyazivstv vklyuchenih do skladu Zolotoyi Ordi Nechislenne tatarske naselennya ta asimilovani nim reshtki polovciv perevazhno zoseredzhuvalis u primorskih rajonah Tomu znelyudnila znachna chastina stepiv stanovila svoyeridnu sanitarnu zonu mizh hristiyanskim i musulmanskim svitom Zdebilshogo tatari vikoristovuvali yiyi dlya polyuvannya j vipasu hudobi osoblivo v posushlivi roki Naselennya ruskih prikordonnih knyazivstv dlya riznih promisliv poza mezhami svoyih knyazivstv Oslableni feodalnimi mizhusobicyami napruzhenoyu borotboyu z mongolo tatarskimi zavojovnikami davnoruski zemli z XIV stolittya stali ob yektom ekspansionistskih ustremlin praviteliv Litvi ta Polshi Na kinec XIV stolittya bilsha chastina zemel suchasnoyi Ukrayini opinilasya u skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo Litovski knyazi zmicnyuyuchi pivdenni rubezhi svoyeyi derzhavi zvodili v Podnistrov yi ta v Podniprov yi na uzberezhzhi Chornogo morya ukripleni zamki vlashtovuvali v nih garnizoni Ce spriyalo pereselennyu do stepovoyi zoni zdebilshogo ukrayinskoyi lyudnosti Odnak cej proces viyavivsya dosit korotkotrivalim Uzhe naprikinci XV stolittya pid natiskom turecko tatarskoyi ekspansiyi Litva vtrachaye svoyi poziciyi v Prichornomor yi U 1482 roci krimskij han Mengli Girej z velikimi vijskami pid chas pohodu na Kiyiv spustoshiv znachnu chastinu poselen Stepovoyi Ukrayini Pislya cogo pohodu mali misce ryad inshih nabigiv krimskih ord v rizni rajoni Ukrayini pid udarami yakih ukrayinska lyudnist zmushena bula vidhoditi u bilsh zahisheni miscya Tomu za Pivnichnim Prichornomor yam zakripilasya nazva Dike pole a v rosijskij dokumentaciyi Pole XVI XVII Stepova Ukrayina Kam yani Mogili Dlya borotbi z ekspansionistskimi ustremlinnyami turecko tatarskih feodaliv polsko litovski magnati na pravoberezhzhi Dnipra z kincya XIV stolittya buduyut novi zamki a dlya yih oboroni iz svoyih piddanih formuyut kozacki zagoni zvilnyayuchi kozakiv vid selyanskih povinnostej Nastup polsko litovskih feodaliv na ukrayinski zemli ta zakripachennya selyan sprichinili masovi vtechi selyan vid svoyih paniv na okolici j postupove osvoyennya nezaselenih rajoniv Vazhlivu rol v proniknenni ukrayinskoyi lyudnosti v prichornomorski stepi vidigravala Zaporizka Sich Zbudovana za dniprovskimi porogami Sich z drugoyi polovini XVI stolittya stala ne tilki centrom nizovogo kozactva ale j forpostom narodnoyi kolonizaciyi prichornomorskih stepiv Na Zaporozhzhi shukali pritulku lyudi vishtovhnuti z nasidzhenih misc yak socialnim tak i nacionalnim gnoblennyam Tut voni stavali ne tilki voyinami ohoroncyami svoyeyi zemli ale j osvoyuvachami prirodnih bagatstv krayu Pislya nevdach u Vizvolnij vijni j povernennya polskih feodaliv na Volin Podillya j Pravoberezhnu Ukrayinu migracijni procesi v Ukrayini posililis Rozpochavsya masovij perehid ukrayinskoyi lyudnosti na Livoberezhzhya i v stepovu zonu Zavdyaki comu aktivno osvoyuvalosya mezhirichchya Dnipra i Donu Ce dozvolilo carskomu uryadovi pristupiti do realizaciyi visunutih she u 40 h roki XVII stolittya planiv pobudovi v comu rajoni ukriplenih poselen forpostiv rosijskoyi uryadovoyi kolonizaciyi u shidnij chastini zaporozkih volnostej Mayak Solyanij Tor Gorodok u Podonciv yi Bogorodick ta Sergiyivsk v Podniprov yi sho she bilshe aktivizuvalo osvoyennya stepovoyi chastini livoberezhzhya Dnipra XVIII Odnak represiyi carskih vijsk proti bulavinciv rozgrom Staroyi Sichi ta perehid zaporozhciv u mezhi Krimskogo hanstva i nareshti perenesennya kordoniv Rosiyi z uzberezhzhya Azovskogo morya v mezhirichchya Oreli j Samari pislya nevdach Petra I pri Pruti ne tilki na trivalij chas zagalmuvali zaselennya krayu ale j prizveli do skorochennya chiselnosti jogo naselennya Tilki z kincya 20 h pochatku 30 h rokah XVIII stolittya pochinayetsya podalshe zaselennya stepiv obumovlene stihijnim perehodom na pivden ukrayinciv organizovanim pereselennyam carskim uryadom derzhavnih selyan povernennyam zaporozhciv na stari miscya a takozh poselennyam na pivdni vihidciv iz susidnih derzhav Znachnij vpliv na cej proces malo perenesennya rosijsko tureckogo kordonu pislya vijni 1735 1739 rokiv z mezhirichchya Oreli j Samari na uzberezhzhya Azovskogo morya Z metoyu priskorennya zaselennya krayu ta zmicnennya svoyih pozicij Prichornomor yi carskij uryad vdavsya u 50 h rokah do poselennya tut inozemnih vijskovosluzhbovciv serbiv horvativ makedonyan moldavan i in yaki pogodilisya perejti na vijskovu sluzhbu do Rosiyi j poselitisya na yiyi okolicyah a takozh rosiyan rozkolnikiv sho zhili v Rechi Pospolitij ta Turechchini Z inozemnih vijskovosluzhbovciv vin virishiv sformuvati dva vijskovo zemlerobskih poselennya Novu Serbiyu ta Slov yanoserbiyu i rozmistiti yih na flangah zbudovanoyi u 1731 1735 rokah Ukrayinskoyi liniyi shob takim chinom prikriti pivdenni kordoni ta posiliti tisk na Zaporozhzhya Oskilki neobhidnoyi kilkosti inozemciv dlya ukomplektuvannya 4 polkiv ne nabralos carskij uryad dozvoliv zachislyati do nih i miscevih zhiteliv ta pereselenciv z inshih regioniv Ukrayini i susidnih derzhav za vinyatkom pomishickih selyan yaki prozhili za svoyimi volodilcyami bilshe 10 rokiv Odnak masova uryadova kolonizaciya regionu rozgornulasya tilki pislya likvidaciyi Zaporozkoyi Sichi U 1776 1782 rokah v mezhah stvorenih na zaporozkih zemlyah Azovskoyi i Novorosijskoyi gubernij bulo zasnovano 569 poselen u tomu chisli 488 na zemlyah sho nalezhali koshu Sered nih 478 skladali privatnovlasnicki Na pochatku 1784 roku u Katerinoslavskomu namisnictvi do yakogo vvijshli Azovska i Novorosijska guberniyi narahovuvalos 2209 poselen v tomu chisli 45 miskih v yakih meshkalo 708190 osib Sered nih ukrayinci stanovili 73 77 z nih rosiyani 12 23 moldavani i rumuni 6 22 greki 3 47 virmeni 2 62 a na reshtu predstavnikiv bilshe 30 etnichnih grup pripadalo lishe 1 69 Otzhe osnovnij tyagar osvoyennya regionu na pochatkovomu etapi vipav na dolyu ukrayinciv Do kincya XVIII stolittya chiselnist naselennya v regioni dosyagla majzhe 1 mln osib ale chastka ukrayinciv vpala do 64 76 Zavdyaki napoleglivij praci cogo bagatoetnichnogo naselennya osvoyuvalis rizni vidi prirodnih resursiv krayu Najgolovnishim z nih bula zemlya Z ponad 14 5 mln desyatin zemli blizko 60 do kincya XVIII st bulo vidvedeno pid rillyu sho svidchit pro znachni dosyagnennya naselennya v zemlerobstvi Vazhlivu rol prodovzhuvalo vidigravati skotarstvo Najbilshe rozvodili velikoyi rogatoyi hudobi konej i ovec Rozvitok silskogo gospodarstva stimulyuvav zavedennya pidpriyemstv po pererobci silskogospodarskoyi produkciyi Na pochatku 90 h rokiv XVIII stolittya tut diyalo blizko 3 tis riznih tipiv mliniv dekotri z yakih mali ponad 10 kameniv dlya pomelu zerna vigotovlennya krup i t d Diyalo v regioni 113 guralen i 56 riznogo tipu pidpriyemstv u tomu chisli dva cukrovih zavodi sho pereroblyali priviznu cukrovu trostinu Veliku rol v osvoyenni prirodnih resursiv vidigrali Torski i Bahmutski solyani promisli sho zabezpechuvali ne tilki Slobozhanshinu j chastkovo Livoberezhnu Ukrayinu ale j pivdenno zahidni poviti Rosiyi sillyu Z yih robotoyu tisno pov yazani poshuki kam yanogo vugillya zaliznih rud sho poklalo pochatok rozvitku vugledobuvnoyi ta metalurgijnoyi promislovosti ninishnogo Donbasu Bagatogaluzeve gospodarstvo krayu sponukalo naselennya do obminu rezultatami praci rozvitku torgivli tim bilshe sho z davnih chasiv cherez nogo prolyagali vazhlivi shlyahi yaki z yednuvali region z krayinami Yevropi ta Aziyi j inshimi ukrayinskimi zemlyami Najposhirenishim tovarom sho dostavlyavsya z Prichornomor ya na rinki Ukrayini ta susidnih derzhav bula riba i produkti z neyi Poruch z riboyu do inshih regioniv dostavlyalas sil yak samosadkova z primorskih limaniv tak i kuhonna z Torskih ta Bahmutskih promisliv U centralni rajoni Rosiyi ta v inshi krayini krim ribi dostavlyalas produkciya tvarinnictva Naprikinci XVIII st vse bilshogo rozvitku stala nabuvati poruch z yarmarkovoyu stacionarna torgivlya U velikih mistah pracyuvali desyatki kramnic v yakih mozhna bulo pridbati ne lishe miscevi tovari ale j privizni v tomu chisli zamorski frukti vina ne kazhuchi pro shirokij vibir remisnichih virobiv Perelicheni faktori stimulyuvali rozvitok mist krayu yaki protyagom drugoyi polovini XVIII stolittya z vijskovo oboronnih centriv pererostayut v oseredki remesla i torgivli Osoblivo ce stosuyetsya takih perezasnovanih mist yak Vitovci Mikolayiv Bilihovichi Herson ta Gadzhibeya Odesi yaki za korotkij chas peretvorilisya na veliki promislovi ta torgovelni centri regionu Div takozhZaselennya i osvoyennya Donechchini Desht i KipchakPrimitkiDiki polya 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 2 1957 S 509 524 Ganna Tregub Step bez industrialnogo chadu 7 veresnya 2014 u Wayback Machine tyzhden ua 7 veresnya 2014 20140907 Bajcar Andrij Nazvi Okraina ta Dike Pole na kartah gollandskogo kartografa Isaaka Abrahamsona Massa persha pol XVII st http baitsar blogspot com 2018 01 xvii html 4 sichnya 2018 u Wayback Machine Bajcar Andrij Nazvi Ukrayina Dike Pole ta Chornij shlyah na Zagalnij karti Ukrayini Gijoma Boplana 1648 r https baitsar blogspot com 2018 09 1648 html 28 veresnya 2018 u Wayback Machine Bajcar Andrij Nazva Ukrayina na kartah francuzkogo kartografa ta istorika Nikola Sansona druga pol XVII st https baitsar blogspot com 2017 01 xvii 29 html 28 veresnya 2018 u Wayback Machine Bajcar Andrij Nazva Ukrayina na kartah gollandskogo kartografa Nikolasa Vishera starshogo druga pol XVII st https baitsar blogspot com 2017 10 xvii 80 html 28 veresnya 2018 u Wayback Machine Arhiv originalu za 29 veresnya 2020 Bajcar Andrij Nazvi Ukrayina ta Pokuttya na karti Ugorshini francuzkogo kartografa Gijoma Delilya 1745 r https baitsar blogspot com 2018 08 1745 html 29 veresnya 2018 u Wayback Machine Bajcar Andrij Nazvi Ukrayina Kozaki Dike Pole ta Chervona Rus na karti POLONIE REGNUM UT ET MAGNI DUCATUS LITHUANIAE nimeckogo geografa Mateusa Zojtera 1720 r https baitsar blogspot com 2017 10 polonie regnum ut et magni ducatus html 7 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Dzherela ta literaturaV O Sherbak Dike Pole 17 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 381 ISBN 966 00 0405 2 Bajcar Andrij Nazvi Okraina ta Dike Pole na kartah gollandskogo kartografa Isaaka Abrahamsona Massa persha pol XVII st http baitsar blogspot com 2018 01 xvii html 4 sichnya 2018 u Wayback Machine Bajcar Andrij Nazvi Ukrayina Dike Pole ta Chornij shlyah na Zagalnij karti Ukrayini Gijoma Boplana 1648 r https baitsar blogspot com 2018 09 1648 html 28 veresnya 2018 u Wayback Machine Bajcar Andrij Nazvi Ukrayina na kartah francuzkogo kartografa ta istorika Nikola Sansona druga pol XVII st https baitsar blogspot com 2017 01 xvii 29 html 28 veresnya 2018 u Wayback Machine Bajcar Andrij Nazva Ukrayina na kartah gollandskogo kartografa Nikolasa Vishera starshogo druga pol XVII st https baitsar blogspot com 2017 10 xvii 80 html 28 veresnya 2018 u Wayback Machine lt ref gt Bajcar Andrij Nazvi Ukrayina ta Pokuttya na karti Ugorshini francuzkogo kartografa Gijoma Delilya 1745 r https baitsar blogspot com 2018 08 1745 html 29 veresnya 2018 u Wayback Machine Bajcar Andrij Nazvi Ukrayina Kozaki Dike Pole ta Chervona Rus na karti POLONIE REGNUM UT ET MAGNI DUCATUS LITHUANIAE nimeckogo geografa Mateusa Zojtera 1720 r https baitsar blogspot com 2017 10 polonie regnum ut et magni ducatus html 7 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Evliya Chelebi Kniga puteshestvij 25 travnya 2011 u Wayback Machine Sejahatname Zemli Severnogo Kavkaza Povolzhya i Podonya 1657 V O Pirko Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Shidnij vidavnichij dim 2004 224 s PosilannyaDike Pole 1 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Dike pole Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 280