Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Диві́зія — село, центр сільської громади в Білгород-Дністровському районі Одеської області України. З 17 липня 2020 року — адміністративний центр Дивізійської сільської громади Білгород-Дністровського району, створеної в рамках адміністративно-територіальної реформи в Україні 2015—2020 рр
| село Дивізія | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Одеська область |
| Район |  Білгород-Дністровський район |
| Громада | Дивізійська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51040030010052012 |
| Облікова картка | Дивізія |
| Основні дані | |
| Засноване | 1818 |
| Населення | 2078 |
| Площа | 3,28 км² |
| Густота населення | 633,54 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 68150-68151 |
| Телефонний код | +380 4844 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 45°56′31″ пн. ш. 29°57′55″ сх. д. / 45.94194° пн. ш. 29.96528° сх. д.Координати: 45°56′31″ пн. ш. 29°57′55″ сх. д. / 45.94194° пн. ш. 29.96528° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 9 м |
| Водойми | Хаджидер |
| Відстань до районного центру | 35 км |
| Найближча залізнична станція | Кулевча |
| Відстань до залізничної станції | 12 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 68151, с. Дивізія, вул. Миру, 100 |
| Карта | |
  Дивізія | |
 Дивізія | |
| Мапа | |
| | |
Розташоване поблизу річки Хаджидер, що впадає до лиману Хаджидер, за 35 км від районного центру і за 12 км від залізничної станції Кулевча (на лінії Одеса-Ізмаїл). Найближчим населеним пунктом до Дивізії є село Безім'янка. Сільраді підпорядковане село Лиман. У селі Дивізія працює сільськогосподарське підприємство «Україна».
Найбільші вулиці села — вулиця Леніна і вулиця Першотравнева.
Історія
Назви поселення, що знайдені на історичних картах різного часу:
- 1792 — турецько-татарське поселення Ису….
- 1823 — фр. Dewedgi, рос. Деведжи.
- 1868 — рос. Дивизія.
- 1877 — рум. Divisyu.
- 1897 — нім. Diwizia.
- 1901 — нім. Diwisija.
- 1921 — рос. Дивизія.
- 1925 — англ. Divisiya.
В околицях Дивізії виявлені стоянка епохи мезоліту (10-8 тисяч років тому), поселення епохи бронзи (II тисячоліття до н. е.) та перших століть нашої ери.
Село офіційно засноване в 1818 році солдатами, що відслужили свій термін. Солдати іменували себе «дивізійними». Звідси пішла назва села, у якому згодом стали селитися селяни-втікачі.
У 1823 році відбулося освячення Свято-Архангело-Михайлівського храму. У 1866 році було відкрито однокласне парафіяльне училище для дітей, перетворене в 1874 роців училище Міністерства народної освіти. У 1874 році відбулося відкриття однокласної школи, яка була перетворена в 1906 році в двокласну. 31 березня 1899 була відкрита церковна бібліотека.
Станом на 1886 рік у селі, центрі Дивізійської волості Аккерманського повіту Бессарабської губернії, мешкало 2326 осіб, налічувалось 285 дворових господарств, існували православна церква, школа та лавка.
Радянська влада встановлена в січні 1918 року. У період окупації краю Румунією жителі села активно виступали за возз'єднання з Радянською Україною. У липні 1918 року вони вигнали волосного субпрефекта і призначили на цю посаду свого представника, учасника революційного руху. Після масових арештів і репресій сюди повернувся ставленик окупантів.
1924 року був створений підпільний революційний комітет, а в період підготовки до збройного повстання — підрайонний комітет бойових організацій. Багато жителів Дивізії брали участь у Татарбунарському повстанні, 14 з них були арештовані поліцією після придушення повстання, п'ятеро засуджені трибуналом до тюремного ув'язнення.
1930 року 11 селян були внесені жандармами до списків осіб, підозрюваних у комуністичній пропаганді. У 1931 році поліція заарештувала за розповсюдження листівок Л. Мирощенков, А. Колесніченко, С. Козачкова і Г. Котляренко. Трибунал засудив їх до тюремного ув'язнення строком від 3 до 10 років і штрафу в 10 тис. лей. 1935 році в Дивізії діяли 45 революціонерів-підпільників. Це було найбільше підпілля в повіті. Радянська влада відновлена в червні 1940 року.
В період Німецько-радянської війни 511 жителів села зі зброєю в руках билися з ворогом на фронтах, 106 з них нагороджені орденами і медалями СРСР. 273 людини загинули в боротьбі з нацизмом.
За 1967—1977 роки в селі побудовано 120 нових індивідуальних будинків і шістнадцяті-квартирний будинок для фахівців сільського господарства і вчителів. У селі є середня і восьмирічна школи, де 30 вчителів навчають 520 учнів, будинок культури з залом на 650 місць, дві бібліотеки з книжковим фондом 18,5 тис. примірників, дільнична лікарня на 50 ліжок з амбулаторією (18 медпрацівників, з них 4 лікаря), три дошкільних дитячих заклади, 11 магазинів, їдальня, будинок побуту з ательє з пошиття одягу, хімчисткою і телеательє, відділення зв'язку, ощадна каса.
На території Дивізії знаходиться центральна садиба багатогалузевого сільгосппідприємства «Україна», за яким закріплено 9,6 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі 8,4 тис. га орної землі. Сільгосппідприємство спеціалізується на вирощуванні племінних телиць для всіх господарств району та виробництві яєць. Підсобні підприємства — лісопильня, черепичний цех, вино-завод.
Населення
Дворів — 1112, населення — 3026 осіб. (1983)
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2333 особи, з яких 1057 чоловіків та 1276 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2080 осіб.
У 2002 році виборче право мали 2076 осіб. Під час виборів у селі формуються дві виборчі дільниці..
2078 (2009)
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 92,59 % |
| російська | 5,00 % |
| молдовська | 0,96 % |
| болгарська | 0,72 % |
| вірменська | 0,29 % |
| гагаузька | 0,29 % |
| білоруська | 0,05 % |
АТП (адміністративно-територіальний поділ)
- 16 ст. — Золота орда → Ногайська орда → Мала Ногайська орда → Білгородська орда
- 17-18 ст. — Османська імперія \ Сілістра (еялет) \ \ Буджацька орда
- 1818 — Російська імперія \ Новоросія \ Бессарабська область \ Аккерманський повіт \ Дивізійська волость \ село Дивізія
- 1849 — Російська імперія \ Новоросія \ Бессарабська область \ Буджак \ Аккерманський повіт \ Дивізійська волость \ село Дивізія
- 1856 — Османська імперія \ Молдовське князівство
- 1858 — Османська імперія \ Об'єднане князівство Волощини і Молдови
- 1859 — Османська імперія \ Князівство Румунія
- 1859 — Російська імперія \ Новоросійський край \ Бессарабська губернія \ Буджак (історична область) \ Аккерманський повіт \ 3-ій участок \ Дивізійська волость \ село Дивізія (№ 285)
 | ...село казенное Дивизія... в балке при речке Гаджидеръ... церковь православная-1... |  |
- 1873–1918 — Російська імперія \ Новоросійська група \ Бессарабська губернія \ Буджак \ Аккерманський повіт \ 2-ий стан \ Дивізійська волость \ село Дивізія
- 1918–1940 — Румунське королівство \ цинут Ністру \ Аккерманський жудець \ \ комуна Дивізія
- 07.08.1940 — СРСР \ УРСР \ Аккерманська область \ Тузлівський район \ Дивізійська сільська рада \ село Дивізія
- 07.12.1940 — СРСР \ УРСР \ Ізмаїльська область \ Тузлівський район \ Дивізійська сільська рада \ село Дивізія
- 1941–1944 — Румунське королівство \ Губернаторство Бессарабія \ Аккерманський жудець \ \ комуна Дивізія
- 01.09.1946 — СРСР \ УРСР \ Ізмаїльська область \ Тузлівський район \ Дивізійська сільська рада \ село Дивізія (№ 309)
- 15.02.1954 — СРСР \ УРСР \ Одеська область \ Тузлівський район \ Дивізійська сільська рада \ село Дивізія
- 01.01.1959 — СРСР \ УРСР \ Одеська область \ Татарбунарський район \ Дивізійська сільська рада \ село Дивізія
- 01.01.1979 — СРСР \ УРСР \ Одеська область \ Татарбунарський район \ Дивізійська сільська рада \ село Дивізія
- 24 серпня 1991 — Україна \ Одеська область \ Татарбунарський район \ Дивізійська сільська рада \ село Дивізія
Релігія
| | ...В 1823 г. основана деревня Кебабча. В этом же году основан приход и к нему приписано селение Дивизиу (ныне с. Дивизия)... | |
| | ...Деревня Дивизиу (ныне с. Дивизия) основана в 1818 г. Приписана она была к приходу с. Тузлы. В 1823 г. состоялось освящение Свято-Архангело-Михайловского храма. В 1866 г. состоялось открытие одноклассного приходского училища для детей обоего пола, преобразованного в 1874 г. в училище Министерства народного просвещения. Епископ Кишиневский и Хотинский Павел (Лебедев) посетил приход в 1873 и 1876 гг. В 1874 г. состоялось открытие одноклассной школы, преобразованной в 1906 г. в двухклассную. 31 марта 1899 г. была открыта церковная библиотека. В 1907 г. введена вакансия второго священника. 25 сентября 1914 г. на должность второго священника назначен заштатный протоиерей Димитрий Чекира. 22 октября 1995 г. митрополит Агафангел совершил освящение Свято-Архангело-Михайловского храма... | |
- 1813 — Вселенська Православна Церква \ РПЦ \ Єпархія Кишинівська і Хотинська \
- 1818 — Вселенська Православна Церква \ РПЦ \ Єпархія Кишинівська і Хотинська \ парафія с. Тузли
- 1823 — Вселенська Православна Церква \ РПЦ \ Єпархія Кишинівська і Хотинська \ парафія с. Кебабча
- 1823 — Вселенська Православна Церква \ РПЦ \ Єпархія Кишинівська і Хотинська \ парафія с. Дивізія (Свято-Архангело-Михайлівський храм)
- 1864 — Вселенська Православна Церква \ РумПЦ \ Митрополія Бессарабська \ Єпіскопія Нижньо-Дунайська \ ---------- округа \ парафія с. Дивізія (Свято-Архангело-Михайлівський храм)
- 1878 — Вселенська Православна Церква \ РПЦ \ Єпархія Кишинівська і Хотинська \ парафія с. Дивізія (Свято-Архангело-Михайлівський храм)
- 1918 — Вселенська Православна Церква \ РумПЦ \ Митрополія Кишинівська і Бессарабська \ Єпіскопія Нижньо-Дунайська \ ---------- округа \ парафія с. Дивізія (Свято-Архангело-Михайлівський храм)
- 1923 — Вселенська Православна Церква \ РумПЦ \ Митрополія Кишинівська і Бессарабська \ Єпіскопія Четатя-Альбе-Ізмаїл \ ---------- округа \ парафія с. Дивізія (Свято-Архангело-Михайлівський храм)
- 1944 — Вселенська Православна Церква \ РПЦ \ Єпархія Кишинівська і Молдавська \ парафія с. Дивізія (Свято-Архангело-Михайлівський храм)
- 1992 — Вселенська Православна Церква \ Патріархат Московський і всієї Руси \ УПЦ МП \ Митрополія Київська і всієї України\ Митрополія Одеська та Ізмаїльська \ Татарбунарський благочинний округ \ парафія с. Дивізія (Свято-Архангело-Михайлівський храм)
- 1992 — Вселенська Православна Церква \ РумПЦ \ Митрополія Бессарабська \
- 1992 — Патріархат Київський і всієї Руси-України \ УПЦ КП \ Єпархія Одеська \
Пам'ятники
На честь тих що загинули в боротьбі з нацизмом споруджено обеліск. У селі є пам'ятник В. І. Леніну.
Відомі люди
- Учасник Татарбунарського повстання 1924 р. Д. Р. Максименко.
- Голова колгоспу «Україна» (с. Дивізія) Кожушко Микола Григорович, убитий румунами (* 1898 — † 19 січня 1943)
- Знатний комбайнер колгоспу «Україна» (с. Дивізія) Ф. А. Матвієнко
- За трудові успіхи 183 особи нагороджені орденами і медалями Союзу РСР, у тому числі двома орденами Леніна та орденом Жовтневої Революції — голова правління колгоспу С. Т. Волков, орденом Леніна — доярка Т. В. Гончаренко, орденом Жовтневої Революції — садівник К. О. Бондаренко та агроном В. Е. Дяченко.
Примітки
- Мапа новопридбаної області від Порти Отоманскої (1792)
- Спеціальна карта європейської Росії (1921) (аркуш 33 атласу)
- Карта Бессарабський фронт (російсько-турецька війна 1856—1877)
- Австрійські топографічні мапи заходу України (квадрат 48-46) (1890—1910)
- România în perioada 1878-1913. Harta este scanată din "Andrees Handatlas" din 1901.
- Карту 1868 року за дореформенною орфографією перевидав у 1921 році «Картографический отдел [ru]». 1923 року була «Справа топографів»:
- Мухин И., Попов Р. (русский) . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано Русская армия в великой войне.,
- Первые репрессии бывших офицеров и начало дела «Весна» [ 21 червня 2013 у Wayback Machine.].
- Сергеев С. В., Долгов Е. И. История частей топографической службы. — М. : ЗАО «Аксиом», 2012. — С. 31. — 641 с.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- . Архів оригіналу за 27 травня 2012. Процитовано 27 лютого 2010.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 28 лютого 2008.
- с Дивізія Одеська область, Татарбунарський район[недоступне посилання з квітня 2019]
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- Списки населенных мест Российской Империи, III. Бессарабская область (по сведениям 1859 года)
- Губерніи Новороссійской группы (1886) (стр. № 128 (№ п\п 154))
- Історична мапа королівства
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 218.
- Украинская ССР: Административно-территориальное деление (на 1 января 1979 года) / В. И. Кирненко (ред. коллегия). — К. : Гл. ред. Укр. Сов. энциклопедии, 1979. — С. 228.(рос.)
- . Архів оригіналу за 19 грудня 2010. Процитовано 12 березня 2010.
- Кишинёвская епархия Православной Церкви Молдавии.[недоступне посилання з травня 2019]
- . Архів оригіналу за 12 листопада 2009. Процитовано 18 березня 2010.
- . Архів оригіналу за 19 січня 2009. Процитовано 18 березня 2010.
- . Архів оригіналу за 6 листопада 2007. Процитовано 18 березня 2010.
Джерела, посилання і література
- Статистическое описание Бессарабии или Буджака. — Аккерман, 1899. (див. стор. 133) [ 12 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Дивизия (Татарбунарский район) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Справочник почтовых индексов: Украина: Одесская область: Татарбунарский район: Дивизия: Почтовые индексы (кода)
- Вигляд з космосу на сайті Вікімапія [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Diviziya znachennya Divi ziya selo centr silskoyi gromadi v Bilgorod Dnistrovskomu rajoni Odeskoyi oblasti Ukrayini Z 17 lipnya 2020 roku administrativnij centr Divizijskoyi silskoyi gromadi Bilgorod Dnistrovskogo rajonu stvorenoyi v ramkah administrativno teritorialnoyi reformi v Ukrayini 2015 2020 rrselo Diviziya Avtobusna zupinka u seli Pobudovana u 60 h rokah HH st Avtobusna zupinka u seli Pobudovana u 60 h rokah HH st Krayina Ukrayina Oblast Odeska oblast Rajon Bilgorod Dnistrovskij rajon Gromada Divizijska silska gromada Kod KATOTTG UA51040030010052012 Oblikova kartka Diviziya Osnovni dani Zasnovane 1818 Naselennya 2078 Plosha 3 28 km Gustota naselennya 633 54 osib km Poshtovij indeks 68150 68151 Telefonnij kod 380 4844 Geografichni dani Geografichni koordinati 45 56 31 pn sh 29 57 55 sh d 45 94194 pn sh 29 96528 sh d 45 94194 29 96528 Koordinati 45 56 31 pn sh 29 57 55 sh d 45 94194 pn sh 29 96528 sh d 45 94194 29 96528 Serednya visota nad rivnem morya 9 m Vodojmi Hadzhider Vidstan do rajonnogo centru 35 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Kulevcha Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 12 km Misceva vlada Adresa radi 68151 s Diviziya vul Miru 100 Karta Diviziya Diviziya Mapa Diviziya u Vikishovishi Roztashovane poblizu richki Hadzhider sho vpadaye do limanu Hadzhider za 35 km vid rajonnogo centru i za 12 km vid zaliznichnoyi stanciyi Kulevcha na liniyi Odesa Izmayil Najblizhchim naselenim punktom do Diviziyi ye selo Bezim yanka Silradi pidporyadkovane selo Liman U seli Diviziya pracyuye silskogospodarske pidpriyemstvo Ukrayina Najbilshi vulici sela vulicya Lenina i vulicya Pershotravneva IstoriyaToponim Ojkonim Nazvi poselennya sho znajdeni na istorichnih kartah riznogo chasu 1792 turecko tatarske poselennya Isu 1823 fr Dewedgi ros Devedzhi 1868 ros Diviziya 1877 rum Divisyu 1897 nim Diwizia 1901 nim Diwisija 1921 ros Diviziya 1925 angl Divisiya Hronologiya V okolicyah Diviziyi viyavleni stoyanka epohi mezolitu 10 8 tisyach rokiv tomu poselennya epohi bronzi II tisyacholittya do n e ta pershih stolit nashoyi eri Selo oficijno zasnovane v 1818 roci soldatami sho vidsluzhili svij termin Soldati imenuvali sebe divizijnimi Zvidsi pishla nazva sela u yakomu zgodom stali selitisya selyani vtikachi U 1823 roci vidbulosya osvyachennya Svyato Arhangelo Mihajlivskogo hramu U 1866 roci bulo vidkrito odnoklasne parafiyalne uchilishe dlya ditej peretvorene v 1874 rociv uchilishe Ministerstva narodnoyi osviti U 1874 roci vidbulosya vidkrittya odnoklasnoyi shkoli yaka bula peretvorena v 1906 roci v dvoklasnu 31 bereznya 1899 bula vidkrita cerkovna biblioteka Stanom na 1886 rik u seli centri Divizijskoyi volosti Akkermanskogo povitu Bessarabskoyi guberniyi meshkalo 2326 osib nalichuvalos 285 dvorovih gospodarstv isnuvali pravoslavna cerkva shkola ta lavka Radyanska vlada vstanovlena v sichni 1918 roku U period okupaciyi krayu Rumuniyeyu zhiteli sela aktivno vistupali za vozz yednannya z Radyanskoyu Ukrayinoyu U lipni 1918 roku voni vignali volosnogo subprefekta i priznachili na cyu posadu svogo predstavnika uchasnika revolyucijnogo ruhu Pislya masovih areshtiv i represij syudi povernuvsya stavlenik okupantiv 1924 roku buv stvorenij pidpilnij revolyucijnij komitet a v period pidgotovki do zbrojnogo povstannya pidrajonnij komitet bojovih organizacij Bagato zhiteliv Diviziyi brali uchast u Tatarbunarskomu povstanni 14 z nih buli areshtovani policiyeyu pislya pridushennya povstannya p yatero zasudzheni tribunalom do tyuremnogo uv yaznennya 1930 roku 11 selyan buli vneseni zhandarmami do spiskiv osib pidozryuvanih u komunistichnij propagandi U 1931 roci policiya zaareshtuvala za rozpovsyudzhennya listivok L Miroshenkov A Kolesnichenko S Kozachkova i G Kotlyarenko Tribunal zasudiv yih do tyuremnogo uv yaznennya strokom vid 3 do 10 rokiv i shtrafu v 10 tis lej 1935 roci v Diviziyi diyali 45 revolyucioneriv pidpilnikiv Ce bulo najbilshe pidpillya v poviti Radyanska vlada vidnovlena v chervni 1940 roku V period Nimecko radyanskoyi vijni 511 zhiteliv sela zi zbroyeyu v rukah bilisya z vorogom na frontah 106 z nih nagorodzheni ordenami i medalyami SRSR 273 lyudini zaginuli v borotbi z nacizmom Za 1967 1977 roki v seli pobudovano 120 novih individualnih budinkiv i shistnadcyati kvartirnij budinok dlya fahivciv silskogo gospodarstva i vchiteliv U seli ye serednya i vosmirichna shkoli de 30 vchiteliv navchayut 520 uchniv budinok kulturi z zalom na 650 misc dvi biblioteki z knizhkovim fondom 18 5 tis primirnikiv dilnichna likarnya na 50 lizhok z ambulatoriyeyu 18 medpracivnikiv z nih 4 likarya tri doshkilnih dityachih zakladi 11 magaziniv yidalnya budinok pobutu z atelye z poshittya odyagu himchistkoyu i teleatelye viddilennya zv yazku oshadna kasa Na teritoriyi Diviziyi znahoditsya centralna sadiba bagatogaluzevogo silgosppidpriyemstva Ukrayina za yakim zakripleno 9 6 tis ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 8 4 tis ga ornoyi zemli Silgosppidpriyemstvo specializuyetsya na viroshuvanni pleminnih telic dlya vsih gospodarstv rajonu ta virobnictvi yayec Pidsobni pidpriyemstva lisopilnya cherepichnij ceh vino zavod NaselennyaDvoriv 1112 naselennya 3026 osib 1983 Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2333 osobi z yakih 1057 cholovikiv ta 1276 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 2080 osib U 2002 roci viborche pravo mali 2076 osib Pid chas viboriv u seli formuyutsya dvi viborchi dilnici 2078 2009 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 92 59 rosijska 5 00 moldovska 0 96 bolgarska 0 72 virmenska 0 29 gagauzka 0 29 biloruska 0 05 ATP administrativno teritorialnij podil 16 st Zolota orda Nogajska orda Mala Nogajska orda Bilgorodska orda 17 18 st Osmanska imperiya Silistra eyalet Budzhacka orda 1818 Rosijska imperiya Novorosiya Bessarabska oblast Akkermanskij povit Divizijska volost selo Diviziya 1849 Rosijska imperiya Novorosiya Bessarabska oblast Budzhak Akkermanskij povit Divizijska volost selo Diviziya 1856 Osmanska imperiya Moldovske knyazivstvo 1858 Osmanska imperiya Ob yednane knyazivstvo Voloshini i Moldovi 1859 Osmanska imperiya Knyazivstvo Rumuniya 1859 Rosijska imperiya Novorosijskij kraj Bessarabska guberniya Budzhak istorichna oblast Akkermanskij povit 3 ij uchastok Divizijska volost selo Diviziya 285 selo kazennoe Diviziya v balke pri rechke Gadzhider cerkov pravoslavnaya 1 1873 1918 Rosijska imperiya Novorosijska grupa Bessarabska guberniya Budzhak Akkermanskij povit 2 ij stan Divizijska volost selo Diviziya 1918 1940 Rumunske korolivstvo cinut Nistru Akkermanskij zhudec komuna Diviziya 07 08 1940 SRSR URSR Akkermanska oblast Tuzlivskij rajon Divizijska silska rada selo Diviziya 07 12 1940 SRSR URSR Izmayilska oblast Tuzlivskij rajon Divizijska silska rada selo Diviziya 1941 1944 Rumunske korolivstvo Gubernatorstvo Bessarabiya Akkermanskij zhudec komuna Diviziya 01 09 1946 SRSR URSR Izmayilska oblast Tuzlivskij rajon Divizijska silska rada selo Diviziya 309 15 02 1954 SRSR URSR Odeska oblast Tuzlivskij rajon Divizijska silska rada selo Diviziya 01 01 1959 SRSR URSR Odeska oblast Tatarbunarskij rajon Divizijska silska rada selo Diviziya 01 01 1979 SRSR URSR Odeska oblast Tatarbunarskij rajon Divizijska silska rada selo Diviziya 24 serpnya 1991 Ukrayina Odeska oblast Tatarbunarskij rajon Divizijska silska rada selo DiviziyaReligiyaPravoslavna cerkva V 1823 g osnovana derevnya Kebabcha V etom zhe godu osnovan prihod i k nemu pripisano selenie Diviziu nyne s Diviziya Derevnya Diviziu nyne s Diviziya osnovana v 1818 g Pripisana ona byla k prihodu s Tuzly V 1823 g sostoyalos osvyashenie Svyato Arhangelo Mihajlovskogo hrama V 1866 g sostoyalos otkrytie odnoklassnogo prihodskogo uchilisha dlya detej oboego pola preobrazovannogo v 1874 g v uchilishe Ministerstva narodnogo prosvesheniya Episkop Kishinevskij i Hotinskij Pavel Lebedev posetil prihod v 1873 i 1876 gg V 1874 g sostoyalos otkrytie odnoklassnoj shkoly preobrazovannoj v 1906 g v dvuhklassnuyu 31 marta 1899 g byla otkryta cerkovnaya biblioteka V 1907 g vvedena vakansiya vtorogo svyashennika 25 sentyabrya 1914 g na dolzhnost vtorogo svyashennika naznachen zashtatnyj protoierej Dimitrij Chekira 22 oktyabrya 1995 g mitropolit Agafangel sovershil osvyashenie Svyato Arhangelo Mihajlovskogo hrama 1813 Vselenska Pravoslavna Cerkva RPC Yeparhiya Kishinivska i Hotinska 1818 Vselenska Pravoslavna Cerkva RPC Yeparhiya Kishinivska i Hotinska parafiya s Tuzli 1823 Vselenska Pravoslavna Cerkva RPC Yeparhiya Kishinivska i Hotinska parafiya s Kebabcha 1823 Vselenska Pravoslavna Cerkva RPC Yeparhiya Kishinivska i Hotinska parafiya s Diviziya Svyato Arhangelo Mihajlivskij hram 1864 Vselenska Pravoslavna Cerkva RumPC Mitropoliya Bessarabska Yepiskopiya Nizhno Dunajska okruga parafiya s Diviziya Svyato Arhangelo Mihajlivskij hram 1878 Vselenska Pravoslavna Cerkva RPC Yeparhiya Kishinivska i Hotinska parafiya s Diviziya Svyato Arhangelo Mihajlivskij hram 1918 Vselenska Pravoslavna Cerkva RumPC Mitropoliya Kishinivska i Bessarabska Yepiskopiya Nizhno Dunajska okruga parafiya s Diviziya Svyato Arhangelo Mihajlivskij hram 1923 Vselenska Pravoslavna Cerkva RumPC Mitropoliya Kishinivska i Bessarabska Yepiskopiya Chetatya Albe Izmayil okruga parafiya s Diviziya Svyato Arhangelo Mihajlivskij hram 1944 Vselenska Pravoslavna Cerkva RPC Yeparhiya Kishinivska i Moldavska parafiya s Diviziya Svyato Arhangelo Mihajlivskij hram 1992 Vselenska Pravoslavna Cerkva Patriarhat Moskovskij i vsiyeyi Rusi UPC MP Mitropoliya Kiyivska i vsiyeyi Ukrayini Mitropoliya Odeska ta Izmayilska Tatarbunarskij blagochinnij okrug parafiya s Diviziya Svyato Arhangelo Mihajlivskij hram 1992 Vselenska Pravoslavna Cerkva RumPC Mitropoliya Bessarabska 1992 Patriarhat Kiyivskij i vsiyeyi Rusi Ukrayini UPC KP Yeparhiya Odeska Pam yatnikiNa chest tih sho zaginuli v borotbi z nacizmom sporudzheno obelisk U seli ye pam yatnik V I Leninu Vidomi lyudiUchasnik Tatarbunarskogo povstannya 1924 r D R Maksimenko Golova kolgospu Ukrayina s Diviziya Kozhushko Mikola Grigorovich ubitij rumunami 1898 19 sichnya 1943 Znatnij kombajner kolgospu Ukrayina s Diviziya F A Matviyenko Za trudovi uspihi 183 osobi nagorodzheni ordenami i medalyami Soyuzu RSR u tomu chisli dvoma ordenami Lenina ta ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi golova pravlinnya kolgospu S T Volkov ordenom Lenina doyarka T V Goncharenko ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi sadivnik K O Bondarenko ta agronom V E Dyachenko PrimitkiMapa novopridbanoyi oblasti vid Porti Otomanskoyi 1792 Specialna karta yevropejskoyi Rosiyi 1921 arkush 33 atlasu Karta Bessarabskij front rosijsko turecka vijna 1856 1877 Avstrijski topografichni mapi zahodu Ukrayini kvadrat 48 46 1890 1910 Romania in perioada 1878 1913 Harta este scanată din Andrees Handatlas din 1901 Kartu 1868 roku za doreformennoyu orfografiyeyu perevidav u 1921 roci Kartograficheskij otdel ru 1923 roku bula Sprava topografiv Muhin I Popov R russkij Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano Russkaya armiya v velikoj vojne Pervye repressii byvshih oficerov i nachalo dela Vesna 21 chervnya 2013 u Wayback Machine Do 1930 roku majzhe vsi oficeri spivrobitniki KVT buli rozstrilyani Sergeev S V Dolgov E I Istoriya chastej topograficheskoj sluzhby M ZAO Aksiom 2012 S 31 641 s Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Arhiv originalu za 27 travnya 2012 Procitovano 27 lyutogo 2010 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 28 lyutogo 2008 s Diviziya Odeska oblast Tatarbunarskij rajon nedostupne posilannya z kvitnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 zhovtnya 2019 Spiski naselennyh mest Rossijskoj Imperii III Bessarabskaya oblast po svedeniyam 1859 goda Gubernii Novorossijskoj gruppy 1886 str 128 p p 154 Istorichna mapa korolivstva Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 218 Ukrainskaya SSR Administrativno territorialnoe delenie na 1 yanvarya 1979 goda V I Kirnenko red kollegiya K Gl red Ukr Sov enciklopedii 1979 S 228 ros Arhiv originalu za 19 grudnya 2010 Procitovano 12 bereznya 2010 Kishinyovskaya eparhiya Pravoslavnoj Cerkvi Moldavii nedostupne posilannya z travnya 2019 Arhiv originalu za 12 listopada 2009 Procitovano 18 bereznya 2010 Arhiv originalu za 19 sichnya 2009 Procitovano 18 bereznya 2010 Arhiv originalu za 6 listopada 2007 Procitovano 18 bereznya 2010 Dzherela posilannya i literaturaStatisticheskoe opisanie Bessarabii ili Budzhaka Akkerman 1899 div stor 133 12 lyutogo 2019 u Wayback Machine Diviziya Tatarbunarskij rajon 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Spravochnik pochtovyh indeksov Ukraina Odesskaya oblast Tatarbunarskij rajon Diviziya Pochtovye indeksy koda Viglyad z kosmosu na sajti Vikimapiya Arhivovano 25 serpnya 2011 u WebCite