Де́льфи (дав.-гр. Δελφοί) — давньогрецьке місто в південно-східній Фокіді (Греція), загальногрецький релігійний центр із храмом та оракулом Аполлона. Згідно з легендою, це місце називалося Піфо (Πυθώ), у давнину тут була священна земля, що служила резиденцією головного оракула Піфії. Оракул був загальногрецьким за своїм характером і також сприяв певній консолідації давньогрецьких полісів, незважаючи на те, що ідея об'єднання Греції протягом століть була далека від реалізації. Стародавні греки вважали, що центр світу знаходиться в Дельфах, відзначений кам'яною пам'яткою, відомою як омфал (пуп). Священна ділянка знаходилася в районі Фокіди, але керування ним було відібрано у фокійців, які намагалися вимагати гроші у паломників, і передано в руки амфіктіонян або групи грецьких племен, що жили головним чином у Центральній Греції. За легендою, місто було названо на ім'я сина Аполлона [en] Згідно із Судою, Дельфи отримали свою назву від Дельфіни (дракайни), яка жила там і була вбита Аполлоном (в інших джерелах змієм був Піфон). З початку VI століття до н.е. і до кінця IV століття н.е. тут проходили загальногрецькі Піфійські ігри. Жваві зв'язки з Дельфами мав Херсонес Таврійський.
Дельфи грец. Δελφοί | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Толос у Дельфах | ||||
| ||||
Основні дані | ||||
38°28′45″ пн. ш. 22°29′45″ сх. д. / 38.47917° пн. ш. 22.49583° сх. д. | ||||
Країна | Греція | |||
Регіон | Фокіда | |||
Площа | 412 км² км² | |||
Населення | 2 373 (2001) | |||
Висота НРМ | 570 м | |||
Телефонний код | (+30) 22650 | |||
Часовий пояс | і | |||
OSM | ↑1936526 ·R (Дельфи) | |||
Поштові індекси | 330 54 | |||
Міська влада | ||||
Мер міста | Панайотіс Калісіс | |||
Вебсайт | delphi.gr | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Дельфи у Вікісховищі |
Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №393393 (англ.) |
Дельфи займають чітко окреслену ділянку на південно-західному схилі гори Парнас. В даний час там знаходиться величезна археологічна пам'ятка, а з 1938 року частина національного парку Парнас. Поруч з археологічною пам'яткою знаходиться [en]. Стародавній район, визнаний ЮНЕСКО об'єктом Всесвітньої спадщини, дуже вплинув на древній світ, про що свідчать різні пам'ятки, побудовані там більшістю важливих давньогрецьких міст-держав, що демонструють їх фундаментальну еллінську єдність. Не можна було б усунути вплив дельфійського оракула з писемної історії на той час.
Розкопками, що почалися в 1892 році, були відкриті храм Аполлона Піфійського (VI—IV століття до н.е.), скарбниці сіфносців (близько 525 року до н.е.), афінян (початок V століття до н.е.), стоя чи галерея-портик афінян (475 рік до н.е.), театр (II століття до н.е.) та інші споруди.
На честь Дельф було названо середовище розробки Delphi та однойменна мова програмування, а також [en] на супутнику Юпітера Європі.
Географія
Дельфи розташовані на [en] між Амфісою на заході і Лівадією на сході. Дорога йде північним схилом перевалу між горою Парнас на півночі і горами півострова [ru] на півдні. Острів трикутної форми вдається в Коринфську затоку. Перевал є єдиною долиною річки, яка тече зі сходу на захід, утворюючи природний кордон на півночі півострова Десфіну і забезпечуючи легкий шлях через нього. Руїни стародавніх Дельф розташовані за 9,5 кілометрів від узбережжя Коринфської затоки (місто Ітеа) на південо-західному схилі гори Парнас на висоті 700 метрів над рівнем моря. Сучасне мале місто [en] знаходиться неподалік, на захід від руїн. [ru] входить в периферійну одиницю Фокіди. Община включає і приморське мале місто [ru].
Зі східного боку долина з'єднується з іншою долиною з півночі на південь, що веде з [ru] в Дістомо. На південь від Дистомона долина перетинається із затокою [ru]. Це місце відоме як Паралія Дістомо (пляж Дістомо). Андікіра, головний порт Фокіса, знаходиться трохи нижче по узбережжю.
Із західного боку долина сполучається з іншою з півночі на південь між Амфісою та Ітеєю. В Амфісі долина закінчується глухим кутом. Це місто сьогодні важливіше, бо через гірські перевали прокладено шлях на егейську сторону Греції. Ці стратегічні місця були місцями важких боїв та репресій під час Другої світової війни.
На північному боці долини, на звуженій ділянці, нависає відріг Парнаса, місце, де розташована давня Крісса, що колись правила всією долиною. І Амфіса, і Кріса згадуються в каталозі кораблів «Іліади». Це була мікенська фортеця. Археологічні дати долини сягають раннього елладського періоду. Ці ранні дати можна порівняти з ранніми датами в Дельфах, припускаючи, що Дельфи були присвоєні і перетворені фокейцями з давньої Кріси. Вважається, що руїни [ru], нині є частиною порту Ітеа, були портом Кріси з тією ж назвою, і що етимологічно назва Кіра походить від Кріси.
Етимологія
Грецьке слово Δελφοί сходить до Індоєвропейського кореню δελφύς — «матка», «лоно», «утроба». Звідси походять і слова αδελφός — «брат» або букв. «єдиноутробний», та дельфін — «новонароджене немовля», «утробний» (утробний можливо, через зовнішню схожість з немовлям або через те, що крик дельфіна схожий на крик дитини). Причина такої назви, мабуть, пов'язана з тим, що у поданні стародавніх греків, неподалік храму Аполлона знаходився Пуп Землі.
Історія
Унаслідок розкопок 1893—1901, 1922—1925, 1930 років відтворено план Дельфів. Розкопано скарбниці, збудовані різними містами Греції, театр і стадіон. Знайдено багато статуй (серед них «Візничий» — 5 ст. до н. е.), понад 5000 написів.
За античними джерелами до оракула Аполлона в місті вже були оракули інших божеств (Геї, Феміди, Посейдона тощо), за гомерівським гімном Аполлон сам обрав Дельфи місцем для свого святилища, вбивши Піфона, який тут оселився.
Найважливішим місцем у Дельфах було священне коло Аполлона в північній частині міста, оточене мурами й розташоване на 6 терасах, які з'єднувала священна дорога, що звивалася спіраллю від вхідної брами до найвищої тераси, де споруджено храм богові. Обабіч дороги містилися скарбниці грецьких держав, пам'ятники й статуї. Біля входу до храму були написи: medén ágan — «нічого над міру» і gnóthi sautón — «пізнай самого себе». Там стояла і статуя Гомера. У другій вузькій залі горів вічний вогонь, біля нього містилися вівтар Посейдона, статуї мойр, Аполлона Мойрагета (проводиря мойр). У найвіддаленішій частині святині (мабуть, у підземній залі) над розколиною сиділа на триніжку піфія. Жрецтво храму в Дельфах у період розквіту грецьких полісів перебувало під впливом аристократичної Спарти.
У місті були також статуя Аполлона, саркофаг Діоніса і напівкруглий камінь — омфал, що вважався пупом землі (тут Аполлон поховав переможеного Піфона). У північно-західній частині кола містився театр. Біля підніжжя східного скелястого муру струменіла вода священного Кастильського джерела, у якому прочани здійснювали очисне омовіння. Біля джерела була священна ділянка міфологічного персонажа Автоноя. На північний схід від Аполлонового кола містилося коло Афіни Пронаї (охоронниці святині).
Для оборони святині в 6 ст. до н.е. постала дельфійська амфіктіонія, яка згодом, спираючись на авторитет та багатства оракула, перетворилася в могутню і впливову політичну спілку. У 189 р. до н.е. Дельфи підпали під владу Риму; 86 року до н.е. твори Фідія, Праксітеля, Полігнота й інших, які прикрашали священне коло, забрав Сулла, а потім вони стали власністю Нерона. Відтак храм не раз грабували; остаточно його зруйнував Феодосій І (близько 390 року).
Міфологія
Зевс послав із країв світла двох орлів, і вони зустрілися на піфійській скелі (або там зустрілись лебеді, або ворони). Ця зустріч означила, що там був Пуп Землі, який охороняли дві Горгони..
Колись частка Дельф належала Геї, вона відала її Феміді, а та подарувала Аполлону. За трезенським оповіданням, Дельфи раніше належали Посейдону, а Калаврія - Аполлону. Пізніше вони обмінялися місцевостями. На південь від храму Аполлона у Дельфах був храм Геї. Статую Аполлона у Дельфах у вигляді колони згадує [en].
У місті був також провісник Діоніса (?). За орфіками була труна старшого Діоніса, він лежить під триніжком або в Омфалі (див. Загрей).
По Евріпіду, Дельфи намагалися пограбувати воїни Кадма.
Відповідно до міфічної традиції, існували такі храми Аполлона:
- Храм з дерев лавра, у Темпах.
- З бджолиного воску та крил (збудований Птерасом). За іншою легендою, з папороті. Віднесений у край гіпербореїв.
- З міді роботи Гефеста (або Гефеста та Афіни).
- Кам'яні роботи Трофонія та Агамеда. Згорів в 548/547 роках до н.е. За археологічними даними, побудований у другій половині VII століття до н.е.
- Побудований амфіктіонами, будівельник Спінфар. Зруйнований землетрусом приблизно 373 року до н.е. і потім перебудований. Його руїни збереглися досі.
На третьому храмі сиділо шість золотих птахів (у Піндара «чарівниці»), які зачаровували відвідувачів, і ті вмирали. Зевс вразив храм перуном, вбивши птахів і сховавши храм від людських очей, птахів же Афіна наділила пророчим даром. Цих птахів ототожнюють з сиренами.
По повідомленням Павсанія, у Дельфах показували камінь, який Крон нібито проковтнув замість Зевса.
Піфійські ігри
«Піфійські ігри» (або «ПІфії») були після Олімпійських ігор другими за значністю загально-еллінськими іграми античності. Спочатку Ігри проводили кожні вісім років, а починаючи з 586 року до н.е. на честь Аполлона Піфійського почали проводити кожні чотири роки.
Спочатку ігри складалися лише з одного виду змагань — співу під акомпанемент кіфари. Пізніше додалися інші художні та атлетичні змагання, такі як змагання на колісницях та верхова їзда. У театрі міста Дельфи проводились музичні змагання, а на стадіоні Дельф — атлетичні. Перегони на колісницях влаштовували на рівнині біля сусіднього міста Крісса.
Проведення Піфійських ігор було заборонено приблизно в той же час, що й проведення Олімпійських ігор (близько 394 н.е.).
- Театр в Дельфах
- Вид з Дельф
- Храм Афіни Пронаї
- Стадіон
- Гімнасій
- Храм Аполлона
-
Див. також
Література
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
Джерела іноземною мовою
- Broad, William J. The Oracle: Ancient Delphi and the Science Behind its Lost Secrets, New York : Penguin, 2006. .
- Connelly, Joan Breton, Portrait of a Priestess: Women and Ritual in Ancient Greece, Princeton University Press, 2007.
- Call of Duty: Black Ops 4 (2018) "Ancient Evil"
- Dempsey, T., Reverend, The Delphic oracle, its early history, influence and fall, Oxford: B.H. Blackwell, 1918.
- Castro Belen, Liritzis Ioannis and Nyquist Anne (2015) Oracular Functioning And Architecture of Five Ancient Apollo Temples Through Archaeastronomy: Novel Approach And Interpretation Nexus Network Journal, Architecture & Mathematics, 18(2), 373-395 (DOI:10.1007/s00004-015-0276-2)
- Farnell, Lewis Richard, The Cults of the Greek States, in five volumes, Clarendon Press, 1896–1909. (Cf. especially, volume III and volume IV on the Pythoness and Delphi).
- Fearn, David (2007). Bacchylides: Politics, Performance, Poetic Tradition. Oxford University Press. ISBN .
- Goodrich, Norma Lorre, Priestesses, New York: F. Watts, 1989.
- Guthrie, William Keith Chambers, The Greeks and their Gods, 1955.
- Harissis H. 2015. “A Bittersweet Story: The True Nature of the Laurel of the Oracle of Delphi” Perspectives in Biology and Medicine. Volume 57, Number 3, Summer 2014, pp. 295-298.
- Harissis, H. (2019). Pindar's Paean 8 and the birth of the myth of the first temples of Delphi. Acta Classica: Proceedings of the Classical Association of South Africa. 62 (1): 78—123.
- Herodotus, The Histories
- Homeric Hymn to Pythian Apollo
- Kase, Edward W. (1970). A Study of the Role of Krisa in the Mycenaean Era (Master's Thesis). Loyola University. 2467.
- Liritzis, I; Castro, Β (2013). Delphi and Cosmovision: Apollo's absence at the land of the hyperboreans and the time for consulting the oracle. Journal of Astronomical History and Heritage. 16 (2): 184—206. Bibcode:2013JAHH...16..184L.
- Lloyd-Jones, Hugh (1976). The Delphic Oracle. Greece & Rome. 23 (1): 60—73. doi:10.1017/S0017383500018283.
- Manas, John Helen, Divination, ancient and modern, New York, Pythagorean Society, 1947.
- Miller, Stephen G. (2004). Ancient Greek Athletics. New Haven and London: Yale University Press.
- Parke, Herbert William (1939). A history of the Delphic oracle. Oxford: Basil Blackwell.
- Plutarch "Lives"
- Seyffert, Oskar, "Dictionary of Classical Antiquities", London: W. Glaisher, 1895.
- Spiller, Henry A., John R. Hale, and Jelle Z. de Boer. "The Delphic Oracle: A Multidisciplinary Defense of the Gaseous Vent Theory." Clinical Toxicology 40.2 (2000) 189–196.
Посилання
- Дельфи // Релігійна політика стародавніх і середньовічних держав: Навч. посібник / Омельчук В. В., Ліснича В. М. — Київ : Персонал, 2011. — С. 564.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Delphi |
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (листопад 2016) |
- Wells, John C. (2000) [1990]. Longman Pronunciation Dictionary (вид. new). Harlow, England: Longman. с. 209. ISBN .
- Гаспаров М. Л. Занимательная Греция. Дельфы. // infoliolib.info. оригіналу за 5 листопада 2011. Процитовано 29 квітня 2012.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=
() - Suda, pi,3137. оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 9 квітня 2021.
- Suda, delta,210. оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 9 квітня 2021.
- Kase, 1970, pp. 1–2
- Kase, 1970, pp. 4–5
- Kase, 1970, pp. 5
- Схолії к Піндару. Піфійські пісні IV 3 // Примітки Гаспаров М. Л. в кн. Піндар. Вакхілід. Оди. Фрагменти. — М., 1980. — С. 422.
- Кулишова О. В. Дельфійський омфал: уявлення про географічний та сакральний центр у стародавніх греків // Вісник давньої історії. — 2006. — № 4. — С. 140—153.
- Есхіл. Евменіди 40; Евріпід. Ион 225
- о Фемиді см. Лукан. Фарсалія V 81
- Павсаний. Опис Еллади X 5, 6
- Павсаний. Опис Еллади II 33, 2; X 5, 6
- Плутарх. Про те, що Піфія більше не віщує віршами 17
- [ru], фр. 12 Бернабе = Климент. Стромати I 164, 3
- Примітка И. И. Ковалєвої в кн. Плутарх. Застольные беседы. — М., 1990. — С. 453.
- Лосєв О. Ф. Мифология греков и римлян. — М., 1996. — С. 370—371.
- Евріпід. Вакханки 1335
- Павсаний. Опис Еллади X 5, 9-13
- , пеан 8, ст. 66
- Піндар, пеан 8, ст. 67
- Кулишова, 2001, с. 89.
- Кулишова, 2001, с. 91.
- Піндар, пеан 8, ст. 70-85; Примечания А. А. Григорьевой в кн. Афиней. Пир мудрецов. Кн. 1—8. — М., 2003. — С. 581.
- Примітки Гаспаров М. Л.а в кн. Піндар. Вакхілід. Оди. Фрагменти. — М., 1980.
- Псевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека. I
- Павсаний. Описание Эллады. X, 24, 5
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
De lfi dav gr Delfoi davnogrecke misto v pivdenno shidnij Fokidi Greciya zagalnogreckij religijnij centr iz hramom ta orakulom Apollona Zgidno z legendoyu ce misce nazivalosya Pifo Py8w u davninu tut bula svyashenna zemlya sho sluzhila rezidenciyeyu golovnogo orakula Pifiyi Orakul buv zagalnogreckim za svoyim harakterom i takozh spriyav pevnij konsolidaciyi davnogreckih polisiv nezvazhayuchi na te sho ideya ob yednannya Greciyi protyagom stolit bula daleka vid realizaciyi Starodavni greki vvazhali sho centr svitu znahoditsya v Delfah vidznachenij kam yanoyu pam yatkoyu vidomoyu yak omfal pup Svyashenna dilyanka znahodilasya v rajoni Fokidi ale keruvannya nim bulo vidibrano u fokijciv yaki namagalisya vimagati groshi u palomnikiv i peredano v ruki amfiktionyan abo grupi greckih plemen sho zhili golovnim chinom u Centralnij Greciyi Za legendoyu misto bulo nazvano na im ya sina Apollona en Zgidno iz Sudoyu Delfi otrimali svoyu nazvu vid Delfini drakajni yaka zhila tam i bula vbita Apollonom v inshih dzherelah zmiyem buv Pifon Z pochatku VI stolittya do n e i do kincya IV stolittya n e tut prohodili zagalnogrecki Pifijski igri Zhvavi zv yazki z Delfami mav Hersones Tavrijskij Delfi grec Delfoi Tolos u DelfahTolos u DelfahOsnovni dani38 28 45 pn sh 22 29 45 sh d 38 47917 pn sh 22 49583 sh d 38 47917 22 49583 Krayina GreciyaRegion FokidaPlosha 412 km km Naselennya 2 373 2001 Visota NRM 570 mTelefonnij kod 30 22650Chasovij poyas UTC 2 i UTC 3OSM 1936526 R Delfi Poshtovi indeksi 330 54 Miska vlada Mer mista Panajotis KalisisVebsajt delphi gr Mapa Delfi u Vikishovishi Svitova spadshina YuNESKO ob yekt 393393 angl Delfi zajmayut chitko okreslenu dilyanku na pivdenno zahidnomu shili gori Parnas V danij chas tam znahoditsya velichezna arheologichna pam yatka a z 1938 roku chastina nacionalnogo parku Parnas Poruch z arheologichnoyu pam yatkoyu znahoditsya en Starodavnij rajon viznanij YuNESKO ob yektom Vsesvitnoyi spadshini duzhe vplinuv na drevnij svit pro sho svidchat rizni pam yatki pobudovani tam bilshistyu vazhlivih davnogreckih mist derzhav sho demonstruyut yih fundamentalnu ellinsku yednist Ne mozhna bulo b usunuti vpliv delfijskogo orakula z pisemnoyi istoriyi na toj chas Rozkopkami sho pochalisya v 1892 roci buli vidkriti hram Apollona Pifijskogo VI IV stolittya do n e skarbnici sifnosciv blizko 525 roku do n e afinyan pochatok V stolittya do n e stoya chi galereya portik afinyan 475 rik do n e teatr II stolittya do n e ta inshi sporudi Na chest Delf bulo nazvano seredovishe rozrobki Delphi ta odnojmenna mova programuvannya a takozh en na suputniku Yupitera Yevropi GeografiyaKarta svyatilish Starodavnoyi Greciyi Mapa Delf Ruyini Hrama Apollona v Delfah Model antichnogo svyatilisha Apollona v Delfah Hudozhnya rekonstrukciya svyatilisha Apollona v Delfah Delfi roztashovani na en mizh Amfisoyu na zahodi i Livadiyeyu na shodi Doroga jde pivnichnim shilom perevalu mizh goroyu Parnas na pivnochi i gorami pivostrova ru na pivdni Ostriv trikutnoyi formi vdayetsya v Korinfsku zatoku Pereval ye yedinoyu dolinoyu richki yaka teche zi shodu na zahid utvoryuyuchi prirodnij kordon na pivnochi pivostrova Desfinu i zabezpechuyuchi legkij shlyah cherez nogo Ruyini starodavnih Delf roztashovani za 9 5 kilometriv vid uzberezhzhya Korinfskoyi zatoki misto Itea na pivdeno zahidnomu shili gori Parnas na visoti 700 metriv nad rivnem morya Suchasne male misto en znahoditsya nepodalik na zahid vid ruyin ru vhodit v periferijnu odinicyu Fokidi Obshina vklyuchaye i primorske male misto ru Zi shidnogo boku dolina z yednuyetsya z inshoyu dolinoyu z pivnochi na pivden sho vede z ru v Distomo Na pivden vid Distomona dolina peretinayetsya iz zatokoyu ru Ce misce vidome yak Paraliya Distomo plyazh Distomo Andikira golovnij port Fokisa znahoditsya trohi nizhche po uzberezhzhyu Iz zahidnogo boku dolina spoluchayetsya z inshoyu z pivnochi na pivden mizh Amfisoyu ta Iteyeyu V Amfisi dolina zakinchuyetsya gluhim kutom Ce misto sogodni vazhlivishe bo cherez girski perevali prokladeno shlyah na egejsku storonu Greciyi Ci strategichni miscya buli miscyami vazhkih boyiv ta represij pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Na pivnichnomu boci dolini na zvuzhenij dilyanci navisaye vidrig Parnasa misce de roztashovana davnya Krissa sho kolis pravila vsiyeyu dolinoyu I Amfisa i Krisa zgaduyutsya v katalozi korabliv Iliadi Ce bula mikenska fortecya Arheologichni dati dolini syagayut rannogo elladskogo periodu Ci ranni dati mozhna porivnyati z rannimi datami v Delfah pripuskayuchi sho Delfi buli prisvoyeni i peretvoreni fokejcyami z davnoyi Krisi Vvazhayetsya sho ruyini ru nini ye chastinoyu portu Itea buli portom Krisi z tiyeyu zh nazvoyu i sho etimologichno nazva Kira pohodit vid Krisi EtimologiyaGrecke slovo Delfoi shodit do Indoyevropejskogo korenyu delfys matka lono utroba Zvidsi pohodyat i slova adelfos brat abo bukv yedinoutrobnij ta delfin novonarodzhene nemovlya utrobnij utrobnij mozhlivo cherez zovnishnyu shozhist z nemovlyam abo cherez te sho krik delfina shozhij na krik ditini Prichina takoyi nazvi mabut pov yazana z tim sho u podanni starodavnih grekiv nepodalik hramu Apollona znahodivsya Pup Zemli IstoriyaUnaslidok rozkopok 1893 1901 1922 1925 1930 rokiv vidtvoreno plan Delfiv Rozkopano skarbnici zbudovani riznimi mistami Greciyi teatr i stadion Znajdeno bagato statuj sered nih Viznichij 5 st do n e ponad 5000 napisiv Za antichnimi dzherelami do orakula Apollona v misti vzhe buli orakuli inshih bozhestv Geyi Femidi Posejdona tosho za gomerivskim gimnom Apollon sam obrav Delfi miscem dlya svogo svyatilisha vbivshi Pifona yakij tut oselivsya Najvazhlivishim miscem u Delfah bulo svyashenne kolo Apollona v pivnichnij chastini mista otochene murami j roztashovane na 6 terasah yaki z yednuvala svyashenna doroga sho zvivalasya spirallyu vid vhidnoyi brami do najvishoyi terasi de sporudzheno hram bogovi Obabich dorogi mistilisya skarbnici greckih derzhav pam yatniki j statuyi Bilya vhodu do hramu buli napisi meden agan nichogo nad miru i gnothi sauton piznaj samogo sebe Tam stoyala i statuya Gomera U drugij vuzkij zali goriv vichnij vogon bilya nogo mistilisya vivtar Posejdona statuyi mojr Apollona Mojrageta provodirya mojr U najviddalenishij chastini svyatini mabut u pidzemnij zali nad rozkolinoyu sidila na trinizhku pifiya Zhrectvo hramu v Delfah u period rozkvitu greckih polisiv perebuvalo pid vplivom aristokratichnoyi Sparti U misti buli takozh statuya Apollona sarkofag Dionisa i napivkruglij kamin omfal sho vvazhavsya pupom zemli tut Apollon pohovav peremozhenogo Pifona U pivnichno zahidnij chastini kola mistivsya teatr Bilya pidnizhzhya shidnogo skelyastogo muru strumenila voda svyashennogo Kastilskogo dzherela u yakomu prochani zdijsnyuvali ochisne omovinnya Bilya dzherela bula svyashenna dilyanka mifologichnogo personazha Avtonoya Na pivnichnij shid vid Apollonovogo kola mistilosya kolo Afini Pronayi ohoronnici svyatini Dlya oboroni svyatini v 6 st do n e postala delfijska amfiktioniya yaka zgodom spirayuchis na avtoritet ta bagatstva orakula peretvorilasya v mogutnyu i vplivovu politichnu spilku U 189 r do n e Delfi pidpali pid vladu Rimu 86 roku do n e tvori Fidiya Praksitelya Polignota j inshih yaki prikrashali svyashenne kolo zabrav Sulla a potim voni stali vlasnistyu Nerona Vidtak hram ne raz grabuvali ostatochno jogo zrujnuvav Feodosij I blizko 390 roku MifologiyaZevs poslav iz krayiv svitla dvoh orliv i voni zustrilisya na pifijskij skeli abo tam zustrilis lebedi abo voroni Cya zustrich oznachila sho tam buv Pup Zemli yakij ohoronyali dvi Gorgoni Kolis chastka Delf nalezhala Geyi vona vidala yiyi Femidi a ta podaruvala Apollonu Za trezenskim opovidannyam Delfi ranishe nalezhali Posejdonu a Kalavriya Apollonu Piznishe voni obminyalisya miscevostyami Na pivden vid hramu Apollona u Delfah buv hram Geyi Statuyu Apollona u Delfah u viglyadi koloni zgaduye en U misti buv takozh provisnik Dionisa Za orfikami bula truna starshogo Dionisa vin lezhit pid trinizhkom abo v Omfali div Zagrej Po Evripidu Delfi namagalisya pograbuvati voyini Kadma Vidpovidno do mifichnoyi tradiciyi isnuvali taki hrami Apollona Hram z derev lavra u Tempah Z bdzholinogo vosku ta kril zbudovanij Pterasom Za inshoyu legendoyu z paporoti Vidnesenij u kraj giperboreyiv Z midi roboti Gefesta abo Gefesta ta Afini Kam yani roboti Trofoniya ta Agameda Zgoriv v 548 547 rokah do n e Za arheologichnimi danimi pobudovanij u drugij polovini VII stolittya do n e Pobudovanij amfiktionami budivelnik Spinfar Zrujnovanij zemletrusom priblizno 373 roku do n e i potim perebudovanij Jogo ruyini zbereglisya dosi Na tretomu hrami sidilo shist zolotih ptahiv u Pindara charivnici yaki zacharovuvali vidviduvachiv i ti vmirali Zevs vraziv hram perunom vbivshi ptahiv i shovavshi hram vid lyudskih ochej ptahiv zhe Afina nadilila prorochim darom Cih ptahiv ototozhnyuyut z sirenami Delfijskij tolos Hram Afini Pronaj Po povidomlennyam Pavsaniya u Delfah pokazuvali kamin yakij Kron nibito prokovtnuv zamist Zevsa Pifijski igriDokladnishe Pifijski igri Pifijski igri abo PIfiyi buli pislya Olimpijskih igor drugimi za znachnistyu zagalno ellinskimi igrami antichnosti Spochatku Igri provodili kozhni visim rokiv a pochinayuchi z 586 roku do n e na chest Apollona Pifijskogo pochali provoditi kozhni chotiri roki Spochatku igri skladalisya lishe z odnogo vidu zmagan spivu pid akompanement kifari Piznishe dodalisya inshi hudozhni ta atletichni zmagannya taki yak zmagannya na kolisnicyah ta verhova yizda U teatri mista Delfi provodilis muzichni zmagannya a na stadioni Delf atletichni Peregoni na kolisnicyah vlashtovuvali na rivnini bilya susidnogo mista Krissa Provedennya Pifijskih igor bulo zaboroneno priblizno v toj zhe chas sho j provedennya Olimpijskih igor blizko 394 n e Teatr v Delfah Vid z Delf Hram Afini Pronayi Stadion Gimnasij Hram Apollona Pup ZemliDiv takozhDelfijskij orakul Delfijski maksimiLiteraturaSlovnik antichnoyi mifologiyi K Naukova dumka 1985 236 storinok Dzherela inozemnoyu movoyu Broad William J The Oracle Ancient Delphi and the Science Behind its Lost Secrets New York Penguin 2006 ISBN 1 59 420081 5 Connelly Joan Breton Portrait of a Priestess Women and Ritual in Ancient Greece Princeton University Press 2007 ISBN 0691127468 Call of Duty Black Ops 4 2018 Ancient Evil Dempsey T Reverend The Delphic oracle its early history influence and fall Oxford B H Blackwell 1918 Castro Belen Liritzis Ioannis and Nyquist Anne 2015 Oracular Functioning And Architecture of Five Ancient Apollo Temples Through Archaeastronomy Novel Approach And Interpretation Nexus Network Journal Architecture amp Mathematics 18 2 373 395 DOI 10 1007 s00004 015 0276 2 Farnell Lewis Richard The Cults of the Greek States in five volumes Clarendon Press 1896 1909 Cf especially volume III and volume IV on the Pythoness and Delphi Fearn David 2007 Bacchylides Politics Performance Poetic Tradition Oxford University Press ISBN 9780199215508 Goodrich Norma Lorre Priestesses New York F Watts 1989 ISBN 0531151131 Guthrie William Keith Chambers The Greeks and their Gods 1955 Harissis H 2015 A Bittersweet Story The True Nature of the Laurel of the Oracle of Delphi Perspectives in Biology and Medicine Volume 57 Number 3 Summer 2014 pp 295 298 Harissis H 2019 Pindar s Paean 8 and the birth of the myth of the first temples of Delphi Acta Classica Proceedings of the Classical Association of South Africa 62 1 78 123 Herodotus The Histories Homeric Hymn to Pythian Apollo Kase Edward W 1970 A Study of the Role of Krisa in the Mycenaean Era Master s Thesis Loyola University 2467 Liritzis I Castro B 2013 Delphi and Cosmovision Apollo s absence at the land of the hyperboreans and the time for consulting the oracle Journal of Astronomical History and Heritage 16 2 184 206 Bibcode 2013JAHH 16 184L Lloyd Jones Hugh 1976 The Delphic Oracle Greece amp Rome 23 1 60 73 doi 10 1017 S0017383500018283 Manas John Helen Divination ancient and modern New York Pythagorean Society 1947 Miller Stephen G 2004 Ancient Greek Athletics New Haven and London Yale University Press Parke Herbert William 1939 A history of the Delphic oracle Oxford Basil Blackwell Plutarch Lives Seyffert Oskar Dictionary of Classical Antiquities London W Glaisher 1895 Spiller Henry A John R Hale and Jelle Z de Boer The Delphic Oracle A Multidisciplinary Defense of the Gaseous Vent Theory Clinical Toxicology 40 2 2000 189 196 Posilannya Delfi Religijna politika starodavnih i serednovichnih derzhav Navch posibnik Omelchuk V V Lisnicha V M Kiyiv Personal 2011 S 564 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Delphi Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2016 Wells John C 2000 1990 Longman Pronunciation Dictionary vid new Harlow England Longman s 209 ISBN 978 0 582 36467 7 Gasparov M L Zanimatelnaya Greciya Delfy infoliolib info originalu za 5 listopada 2011 Procitovano 29 kvitnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr datepublished dovidka Suda pi 3137 originalu za 20 kvitnya 2021 Procitovano 9 kvitnya 2021 Suda delta 210 originalu za 20 kvitnya 2021 Procitovano 9 kvitnya 2021 Kase 1970 pp 1 2 Kase 1970 pp 4 5 Kase 1970 pp 5 Sholiyi k Pindaru Pifijski pisni IV 3 Primitki Gasparov M L v kn Pindar Vakhilid Odi Fragmenti M 1980 S 422 Kulishova O V Delfijskij omfal uyavlennya pro geografichnij ta sakralnij centr u starodavnih grekiv Visnik davnoyi istoriyi 2006 4 S 140 153 Eshil Evmenidi 40 Evripid Ion 225 o Femidi sm Lukan Farsaliya V 81 Pavsanij Opis Elladi X 5 6 Pavsanij Opis Elladi II 33 2 X 5 6 Plutarh Pro te sho Pifiya bilshe ne vishuye virshami 17 ru fr 12 Bernabe Kliment Stromati I 164 3 Primitka I I Kovalyevoyi v kn Plutarh Zastolnye besedy M 1990 S 453 Losyev O F Mifologiya grekov i rimlyan M 1996 S 370 371 Evripid Vakhanki 1335 Pavsanij Opis Elladi X 5 9 13 pean 8 st 66 Pindar pean 8 st 67 Kulishova 2001 s 89 Kulishova 2001 s 91 Pindar pean 8 st 70 85 Primechaniya A A Grigorevoj v kn Afinej Pir mudrecov Kn 1 8 M 2003 S 581 Primitki Gasparov M L a v kn Pindar Vakhilid Odi Fragmenti M 1980 Psevdo Apollodor Mifologicheskaya biblioteka I Pavsanij Opisanie Ellady X 24 5