Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття про острів Про частково визнану державу див Республіка Китай Про інші значення див Тайвань значення та Формоза

Географія Тайваню

Географія Тайваню
Ця стаття про острів. Про частково визнану державу див. Республіка Китай.
Про інші значення див. Тайвань (значення) та Формоза (значення).

Тайва́нь, або Тайва́н; спрощ.: 台湾; кит. трад.: 臺灣; піньїнь: Táiwān; певедзі: Tâi-oân) — острів у Східній Азії. Керується урядом Республіки Китай, яка також володіє Орхідськими островами, в Тихому океані, а також Пескадорськими, Кінменськими і островами Мацзу.

Тайвань
кит. Táiwān
image
Карта
image
Географія
23°46′ пн. ш. 121°00′ сх. д. / 23.767° пн. ш. 121.000° сх. д. / 23.767; 121.000Координати: 23°46′ пн. ш. 121°00′ сх. д. / 23.767° пн. ш. 121.000° сх. д. / 23.767; 121.000
Континент Азія
Місцерозташування Південна Азія
Акваторія Східнокитайське море, Південнокитайське море, Філіппінське море, Тайванська протока
Площа 35882,6258 км² (39-те місце)
Довжина 394 км
Ширина 144 км
Берегова лінія 1239,5756 км
Найвища точка Юйшань, 3952 м (4-те місце)
Країна
image Китайська Республіка
(Адм. одиниця) Тайвань
Населення 23 269 633 особи (2016)
(8-ме місце)
image
image
Тайвань
Тайвань (Республіка Китай)
image Тайвань у Вікісховищі

Окрім Республіки Китай, на володіння островом претендує комуністичний уряд Китайської Народної Республіки (див. два Китаї). Найбільше місто — Новий Тайбей. Розташований у південній частині Східної Азії, на південний схід від континентального Китаю. На сході та північному сході Тайвань межує з водами Японії і островами Рюкю. На південь від нього розташовані Філіппіни. Тайвань омивається Тихим океаном на сході, Південнокитайським морем і Лусонською протокою на півдні, Тайванською протокою на заході та Східнокитайським морем на сході. Площа острова становить 35.801 км², довжина — 394 км, ширина — 144 км. На Тайвані переважають скелясті уступчасті гори вкриті тропічними та субтропічними лісами.

Традиційна європейська назва — Формо́за (порт. Formosa, МФА: [fuɾ.ˈmo.zɐ] «Красива»).

Загальний огляд

Див. також: Населення Тайваню

Острів витягнутий з півночі на південь на 394 км, ширина близько 140 км, площа 35 834 км².

Східні береги часто обривисті, західні пологі. Протяжність берегової лінії — 1566 км. Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя.

Уздовж усього острова тягнуться вкриті лісами Тайванські гори (найвища точка — гора Юйшань, 3952 м); на півночі — група згаслих вулканів, на заході — прибережна рівнина (тут мешкає 90 % населення острова).

Клімат

Клімат на півночі субтропічний, на півдні — тропічний мусонний. Сума опадів на рівнинній частині — 1500—2500 мм, у горах понад 5000 мм. У серпні та вересні часті тайфуни.

На Тайвані із червня по серпень триває сезон дощів. Для північної частини острова характерна висока хмарність упродовж усього року. На півдні 90 % річних опадів випадає під час сезону дощів.

Кліматограма (Північ)
СЛБКТЧЛСВЖЛГ
 
 
83
 
 
19
14
 
 
170
 
 
20
14
 
 
180
 
 
22
16
 
 
178
 
 
26
19
 
 
235
 
 
29
22
 
 
326
 
 
32
25
 
 
245
 
 
34
26
 
 
322
 
 
34
26
 
 
361
 
 
31
25
 
 
149
 
 
28
22
 
 
83
 
 
24
19
 
 
73
 
 
21
16
Середня макс. і мін. температури повітря (°C)
Атмосферні опади (мм), за рік : 2405,1 мм.

Джерело: Central Weather Bureau
Кліматограма (Центр)
СЛБКТЧЛСВЖЛГ
 
 
36
 
 
22
13
 
 
88
 
 
22
14
 
 
94
 
 
25
16
 
 
135
 
 
28
20
 
 
225
 
 
30
23
 
 
343
 
 
32
24
 
 
246
 
 
33
25
 
 
317
 
 
33
25
 
 
98
 
 
32
24
 
 
16
 
 
30
22
 
 
19
 
 
27
18
 
 
26
 
 
24
14
Середня макс. і мін. температури повітря (°C)
Атмосферні опади (мм), за рік : 1641,9 мм.

Джерело: Central Weather Bureau
Кліматограма (Південь)
СЛБКТЧЛСВЖЛГ
 
 
16
 
 
24
16
 
 
21
 
 
25
17
 
 
39
 
 
27
19
 
 
70
 
 
29
22
 
 
197
 
 
31
25
 
 
415
 
 
32
26
 
 
391
 
 
32
26
 
 
417
 
 
32
26
 
 
242
 
 
31
26
 
 
43
 
 
30
24
 
 
19
 
 
28
21
 
 
16
 
 
25
17
Середня макс. і мін. температури повітря (°C)
Атмосферні опади (мм), за рік : 1884,9 мм.

Джерело: Central Weather Bureau
Кліматограма (Схід)
СЛБКТЧЛСВЖЛГ
 
 
43
 
 
23
17
 
 
48
 
 
24
17
 
 
43
 
 
25
19
 
 
74
 
 
28
21
 
 
157
 
 
30
23
 
 
248
 
 
31
25
 
 
281
 
 
32
26
 
 
308
 
 
32
26
 
 
299
 
 
31
25
 
 
236
 
 
29
23
 
 
78
 
 
27
21
 
 
42
 
 
24
18
Середня макс. і мін. температури повітря (°C)
Атмосферні опади (мм), за рік : 1857 мм.

Джерело: Central Weather Bureau

Річки

Докладніше: Список річок Тайваню

Річки острова — гірські та багатоводні. Використовуються для зрошення і гідроенергетики. Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 67 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 3820 км² зрошуваних земель.

Флора і фауна

image
Ведмідь

Вологі тропічні ліси з великою видовою різноманітністю (понад 3000 видів, з яких понад 1500 ендемічні —  Chamaecyparis formosensis, ялиця Кавакамі Abies kawakamii, Cinnamonum camphora).

На нижніх частинах схилів — вологі вічнозелені ліси з панданусів, пальм, бамбуку, ліан; вище — широколистяні листопадні та змішані ліси з камфори, кипарисів, ялини, ялиці, деревоподібних папоротей, та ін.

На висоті 3300 м ліси заміщаються поясами кущів рододендрону і високогірними луками. Прибережні рівнини зайняті полями рису, батату, плантаціями цукрової тростини, ананасів та ін. Уздовж узбережжя — місцями мангрові ліси.

У минулому в гірських лісах траплялося багато ендемічних видів — лазурова сорока, тайванський чорний ведмідь, плямистий олень, прісноводний лосось і багато інших.

Див. також: Ссавці Тайваню, Птахи Тайваню та

Природні ресурси

Корисні копалини

Природні ресурси: невеликі родовища золота, міді, кам'яного вугілля, природного газу, вапняку, мармуру та азбесту.

Землеробство

Понад половину території острова займають ліси та чагарники, переважно в гірських районах, 24 % — орні землі (в основному на рівнині), 15 % території використовується для інших потреб. 5 % території займають пасовища, 1 % — багаторічні культури.

Екологічний стан

До найбільш серйозних екологічних проблем відносяться забруднення повітря, забруднення води промисловими водами та каналізацією, зараження джерел питної води, незаконне вивезення тварин, занесених до Червоної книги, а також забруднення радіоактивними відходами. Загрозу здоров'ю населення і місцевих лісах становлять кислотні дощі. На думку місцевих вчених, понад половина кислотних опадів потрапляє на острів з материкової частини Китаю під час періоду мусонів.

Стихійні лиха

Див. також: Сейсмічність Тайваню
image
Землетрус на Тайвані 1999

Населення острова часто потерпає від землетрусів і тайфунів. Так, 21 вересня 1999 року, в центрі острова стався землетрус, в результаті якого загинуло 2415 осіб, постраждало — 11 305 та ще 29 зникло безвісти. До людських жертв і значних руйнувань призводять також і селеві потоки та зсуви, що виникають унаслідок проливних дощів.

Національні парки

image
Парк Кендін

На острові налічується 17 заказників, 20 біосферних заповідників, 8 національних парків:

  1. Янміншань
  2. Юйшань
  3. Тароко
  4. Шейпа
  5. Цзіньмень

34 лісових резерватів (загальна площа 452 тис. га). Створено 13 особливих ландшафтних зон: Північного узбережжя, Північно-Східного узбережжя, Східного узбережжя, затоки Дапен, Маулін, Сіраю, гори Алішань, Жіюетань (Озеро Сонця і Місяця), Південного узбережжя, Острови Пенху, Східна рифтова долина Хуадун, гори Саншань, Островів Мацзу.

Історія

Докладніше: Історія Тайваню
image
Аборигени Тайваню

Історія острова Тайвань сягає десятків тисяч років. Вважається, що раптова поява культури, заснованої на сільському господарстві приблизно в 3000 році до нашої ери, відображає прибуття предків сучасних корінних народів Тайваню. З кінця 13-го до початку 17-го століть китайці поступово вступали в контакт з Тайванем і почали там оселятися. Південна частина острова, названа португальськими дослідниками Формозою, була колонізована голландцями в 17 столітті, а іспанці побудували поселення на півночі. Ці європейські поселення супроводжувалися прибуттям , включаючи хакка.

У 1662 році Коксінґа, вірний династії Мін, який втратив контроль над материковим Китаєм у 1644 році, переміг голландців і створив базу на острові. Його війська зазнали поразки від династії Цін у 1683 році, і частини Тайваню дедалі більше інтегрувалися в імперію Цін. Після першої японо-китайської війни 1895 року Цін поступився Тайванем разом із Пенху Японській імперії. Тайвань виробляв рис і цукор для експорту до Японської імперії, а також служив базою для японського вторгнення в Південно-Східну Азію та Тихий океан під час Другої світової війни. Японська імперська освіта була реалізована на Тайвані, і багато тайванців також воювали за Японію під час війни.

image
Метою сучасного Руху за незалежність Тайваню є офіційне проголошення незалежності та суверенності «Тайванської держави»

У 1945 році, після завершення бойових дій у Другій світовій війні, націоналістичний уряд Республіки Китай на чолі з Гоміньданом узяв під свій контроль Тайвань. У 1949 році, після втрати контролю над материковим Китаєм під час громадянської війни в Китаї, уряд Республіки Китай відійшов на Тайвань, а Чан Кайші оголосив воєнний стан. Гоміньдан керував Тайванем (разом з островами Кінмень, Уцю та Мацзу на протилежному боці Тайванської протоки) як однопартійною державою протягом сорока років, до демократичних реформ у 1980-х роках, які призвели до перших в історії прямих президентських виборів (1996). У післявоєнний період Тайвань пережив швидку індустріалізацію та економічне зростання, відоме як «тайванське диво», був відомий як один із «чотирьох тигрів».

Див. також

Примітки

  1. Вісник Академії Наук УРСР. Київ, 1951. С.5.
  2. 內政部戶政司. . www.ris.gov.tw (zh-TW) . Архів оригіналу за 16 грудня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  3. . 29 березня 2014. Архів оригіналу за 29 березня 2014. Процитовано 10 вересня 2017.
  4. European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription
  5. Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Taiwan, Geography. Factbook.

Посилання

Література

Українською

Англійською

  • (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya pro ostriv Pro chastkovo viznanu derzhavu div Respublika Kitaj Pro inshi znachennya div Tajvan znachennya ta Formoza znachennya Tajva n abo Tajva n sprosh 台湾 kit trad 臺灣 pinyin Taiwan pevedzi Tai oan ostriv u Shidnij Aziyi Keruyetsya uryadom Respubliki Kitaj yaka takozh volodiye Orhidskimi ostrovami v Tihomu okeani a takozh Peskadorskimi Kinmenskimi i ostrovami Maczu Tajvankit TaiwanKartaGeografiya23 46 pn sh 121 00 sh d 23 767 pn sh 121 000 sh d 23 767 121 000 Koordinati 23 46 pn sh 121 00 sh d 23 767 pn sh 121 000 sh d 23 767 121 000Kontinent AziyaMisceroztashuvannya Pivdenna AziyaAkvatoriya Shidnokitajske more Pivdennokitajske more Filippinske more Tajvanska protokaPlosha 35882 6258 km 39 te misce Dovzhina 394 kmShirina 144 kmBeregova liniya 1239 5756 kmNajvisha tochka Yujshan 3952 m 4 te misce KrayinaKitajska RespublikaAdm odinicya TajvanNaselennya 23 269 633 osobi 2016 8 me misce TajvanTajvan Respublika Kitaj Tajvan u Vikishovishi Okrim Respubliki Kitaj na volodinnya ostrovom pretenduye komunistichnij uryad Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki div dva Kitayi Najbilshe misto Novij Tajbej Roztashovanij u pivdennij chastini Shidnoyi Aziyi na pivdennij shid vid kontinentalnogo Kitayu Na shodi ta pivnichnomu shodi Tajvan mezhuye z vodami Yaponiyi i ostrovami Ryukyu Na pivden vid nogo roztashovani Filippini Tajvan omivayetsya Tihim okeanom na shodi Pivdennokitajskim morem i Lusonskoyu protokoyu na pivdni Tajvanskoyu protokoyu na zahodi ta Shidnokitajskim morem na shodi Plosha ostrova stanovit 35 801 km dovzhina 394 km shirina 144 km Na Tajvani perevazhayut skelyasti ustupchasti gori vkriti tropichnimi ta subtropichnimi lisami Tradicijna yevropejska nazva Formo za port Formosa MFA fuɾ ˈmo zɐ Krasiva Zagalnij oglyadDiv takozh Naselennya Tajvanyu Ostriv vityagnutij z pivnochi na pivden na 394 km shirina blizko 140 km plosha 35 834 km Shidni beregi chasto obrivisti zahidni pologi Protyazhnist beregovoyi liniyi 1566 km Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya Uzdovzh usogo ostrova tyagnutsya vkriti lisami Tajvanski gori najvisha tochka gora Yujshan 3952 m na pivnochi grupa zgaslih vulkaniv na zahodi priberezhna rivnina tut meshkaye 90 naselennya ostrova Klimat Klimat na pivnochi subtropichnij na pivdni tropichnij musonnij Suma opadiv na rivninnij chastini 1500 2500 mm u gorah ponad 5000 mm U serpni ta veresni chasti tajfuni Na Tajvani iz chervnya po serpen trivaye sezon doshiv Dlya pivnichnoyi chastini ostrova harakterna visoka hmarnist uprodovzh usogo roku Na pivdni 90 richnih opadiv vipadaye pid chas sezonu doshiv Klimatograma Pivnich SLBKTChLSVZhLG 83 19 14 170 20 14 180 22 16 178 26 19 235 29 22 326 32 25 245 34 26 322 34 26 361 31 25 149 28 22 83 24 19 73 21 16 Serednya maks i min temperaturi povitrya C Atmosferni opadi mm za rik 2405 1 mm Dzherelo Central Weather Bureau Klimatograma Centr SLBKTChLSVZhLG 36 22 13 88 22 14 94 25 16 135 28 20 225 30 23 343 32 24 246 33 25 317 33 25 98 32 24 16 30 22 19 27 18 26 24 14 Serednya maks i min temperaturi povitrya C Atmosferni opadi mm za rik 1641 9 mm Dzherelo Central Weather Bureau Klimatograma Pivden SLBKTChLSVZhLG 16 24 16 21 25 17 39 27 19 70 29 22 197 31 25 415 32 26 391 32 26 417 32 26 242 31 26 43 30 24 19 28 21 16 25 17 Serednya maks i min temperaturi povitrya C Atmosferni opadi mm za rik 1884 9 mm Dzherelo Central Weather Bureau Klimatograma Shid SLBKTChLSVZhLG 43 23 17 48 24 17 43 25 19 74 28 21 157 30 23 248 31 25 281 32 26 308 32 26 299 31 25 236 29 23 78 27 21 42 24 18 Serednya maks i min temperaturi povitrya C Atmosferni opadi mm za rik 1857 mm Dzherelo Central Weather Bureau Richki Dokladnishe Spisok richok Tajvanyu Richki ostrova girski ta bagatovodni Vikoristovuyutsya dlya zroshennya i gidroenergetiki Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 67 km Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 3820 km zroshuvanih zemel Flora i faunaVedmid Vologi tropichni lisi z velikoyu vidovoyu riznomanitnistyu ponad 3000 vidiv z yakih ponad 1500 endemichni Chamaecyparis formosensis yalicya Kavakami Abies kawakamii Cinnamonum camphora Na nizhnih chastinah shiliv vologi vichnozeleni lisi z pandanusiv palm bambuku lian vishe shirokolistyani listopadni ta zmishani lisi z kamfori kiparisiv yalini yalici derevopodibnih paporotej ta in Na visoti 3300 m lisi zamishayutsya poyasami kushiv rododendronu i visokogirnimi lukami Priberezhni rivnini zajnyati polyami risu batatu plantaciyami cukrovoyi trostini ananasiv ta in Uzdovzh uzberezhzhya miscyami mangrovi lisi U minulomu v girskih lisah traplyalosya bagato endemichnih vidiv lazurova soroka tajvanskij chornij vedmid plyamistij olen prisnovodnij losos i bagato inshih Kozorig tajvanskij Arenga tajvanska Byulbyul tajvanskij Kuripka tajvanska Div takozh Ssavci Tajvanyu Ptahi Tajvanyu taPrirodni resursiKorisni kopalini Prirodni resursi neveliki rodovisha zolota midi kam yanogo vugillya prirodnogo gazu vapnyaku marmuru ta azbestu Zemlerobstvo Ponad polovinu teritoriyi ostrova zajmayut lisi ta chagarniki perevazhno v girskih rajonah 24 orni zemli v osnovnomu na rivnini 15 teritoriyi vikoristovuyetsya dlya inshih potreb 5 teritoriyi zajmayut pasovisha 1 bagatorichni kulturi Ekologichnij stan Do najbilsh serjoznih ekologichnih problem vidnosyatsya zabrudnennya povitrya zabrudnennya vodi promislovimi vodami ta kanalizaciyeyu zarazhennya dzherel pitnoyi vodi nezakonne vivezennya tvarin zanesenih do Chervonoyi knigi a takozh zabrudnennya radioaktivnimi vidhodami Zagrozu zdorov yu naselennya i miscevih lisah stanovlyat kislotni doshi Na dumku miscevih vchenih ponad polovina kislotnih opadiv potraplyaye na ostriv z materikovoyi chastini Kitayu pid chas periodu musoniv Stihijni liha Div takozh Sejsmichnist Tajvanyu Zemletrus na Tajvani 1999 Naselennya ostrova chasto poterpaye vid zemletrusiv i tajfuniv Tak 21 veresnya 1999 roku v centri ostrova stavsya zemletrus v rezultati yakogo zaginulo 2415 osib postrazhdalo 11 305 ta she 29 zniklo bezvisti Do lyudskih zhertv i znachnih rujnuvan prizvodyat takozh i selevi potoki ta zsuvi sho vinikayut unaslidok prolivnih doshiv Nacionalni parkiPark Kendin Na ostrovi nalichuyetsya 17 zakaznikiv 20 biosfernih zapovidnikiv 8 nacionalnih parkiv Yanminshan Yujshan Taroko Shejpa Czinmen 34 lisovih rezervativ zagalna plosha 452 tis ga Stvoreno 13 osoblivih landshaftnih zon Pivnichnogo uzberezhzhya Pivnichno Shidnogo uzberezhzhya Shidnogo uzberezhzhya zatoki Dapen Maulin Sirayu gori Alishan Zhiyuetan Ozero Soncya i Misyacya Pivdennogo uzberezhzhya Ostrovi Penhu Shidna riftova dolina Huadun gori Sanshan Ostroviv Maczu IstoriyaDokladnishe Istoriya Tajvanyu Aborigeni Tajvanyu Istoriya ostrova Tajvan syagaye desyatkiv tisyach rokiv Vvazhayetsya sho raptova poyava kulturi zasnovanoyi na silskomu gospodarstvi priblizno v 3000 roci do nashoyi eri vidobrazhaye pributtya predkiv suchasnih korinnih narodiv Tajvanyu Z kincya 13 go do pochatku 17 go stolit kitajci postupovo vstupali v kontakt z Tajvanem i pochali tam oselyatisya Pivdenna chastina ostrova nazvana portugalskimi doslidnikami Formozoyu bula kolonizovana gollandcyami v 17 stolitti a ispanci pobuduvali poselennya na pivnochi Ci yevropejski poselennya suprovodzhuvalisya pributtyam vklyuchayuchi hakka U 1662 roci Koksinga virnij dinastiyi Min yakij vtrativ kontrol nad materikovim Kitayem u 1644 roci peremig gollandciv i stvoriv bazu na ostrovi Jogo vijska zaznali porazki vid dinastiyi Cin u 1683 roci i chastini Tajvanyu dedali bilshe integruvalisya v imperiyu Cin Pislya pershoyi yapono kitajskoyi vijni 1895 roku Cin postupivsya Tajvanem razom iz Penhu Yaponskij imperiyi Tajvan viroblyav ris i cukor dlya eksportu do Yaponskoyi imperiyi a takozh sluzhiv bazoyu dlya yaponskogo vtorgnennya v Pivdenno Shidnu Aziyu ta Tihij okean pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Yaponska imperska osvita bula realizovana na Tajvani i bagato tajvanciv takozh voyuvali za Yaponiyu pid chas vijni Metoyu suchasnogo Ruhu za nezalezhnist Tajvanyu ye oficijne progoloshennya nezalezhnosti ta suverennosti Tajvanskoyi derzhavi U 1945 roci pislya zavershennya bojovih dij u Drugij svitovij vijni nacionalistichnij uryad Respubliki Kitaj na choli z Gomindanom uzyav pid svij kontrol Tajvan U 1949 roci pislya vtrati kontrolyu nad materikovim Kitayem pid chas gromadyanskoyi vijni v Kitayi uryad Respubliki Kitaj vidijshov na Tajvan a Chan Kajshi ogolosiv voyennij stan Gomindan keruvav Tajvanem razom z ostrovami Kinmen Ucyu ta Maczu na protilezhnomu boci Tajvanskoyi protoki yak odnopartijnoyu derzhavoyu protyagom soroka rokiv do demokratichnih reform u 1980 h rokah yaki prizveli do pershih v istoriyi pryamih prezidentskih viboriv 1996 U pislyavoyennij period Tajvan perezhiv shvidku industrializaciyu ta ekonomichne zrostannya vidome yak tajvanske divo buv vidomij yak odin iz chotiroh tigriv Div takozhMista Tajvanyu Tajvanska opera Spisok gir TajvanyuPrimitkiVisnik Akademiyi Nauk URSR Kiyiv 1951 S 5 內政部戶政司 www ris gov tw zh TW Arhiv originalu za 16 grudnya 2017 Procitovano 10 veresnya 2017 29 bereznya 2014 Arhiv originalu za 29 bereznya 2014 Procitovano 10 veresnya 2017 European Portuguese Convert Text to IPA Transcription Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Taiwan Geography Factbook PosilannyaPortal Geografiya Portal Tajvan Tajvan Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Tajvan Malyj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 4 t SPb 1907 1909 ros Istoriya konfliktu mizh Tajvanem i KNR video Formoza ostrov Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref The World Factbook Taiwan LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Tajvan Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv pidruch dlya stud vish navch zakl u 2 t za red P G Shishenka K Vidavnictvo Kiyivskogo nac un t im T Shevchenka 2009 T 1 Aziya 643 s ISBN 978 966 439 257 7 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587

Дата публікації:
Топ