Алжир — північноафриканська країна, що розташовується на північному заході континенту від середземноморського узбережжя на півночі, через гірський хребет Атласу до гірського масиву Ахаггар, що в центрі Сахари, на півдні . Загальна площа країни 2 381 741 км² (10-те місце у світі, 1-ше на континенті), з яких на суходіл припадає 2 381 741 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км². Площа країни майже у 3 рази більша за площу України, і майже в 3,5 рази більша за площу Техасу.
Географія Алжиру | |
---|---|
Географічне положення Алжиру | |
Географічне положення | |
Континент | Африка |
Регіон | Північна Африка |
Координати | 28°00′ пн. ш. 3°00′ сх. д. / 28.000° пн. ш. 3.000° сх. д. |
Територія | |
Площа | 2,38 млн км² (10-те) |
• суходіл | 100 % |
• води | 0 % |
Морське узбережжя | 998 км |
Державний кордон | 6734 км |
Рельєф | |
Тип | здебільшого рівнини і плато, на півночі й півдні — гори |
Найвища точка | гора Тахат (3003 м) |
Найнижча точка | шотт Мельгір (-40 м) |
Клімат | |
Тип | тропічний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | (230 км) |
Найбільше озеро | Шотт-Мельгір (5 515 км²) |
Інше | |
Природні ресурси | вуглеводні, залізні руди, фосфати, уранові руди, руди кольорових металів |
Стихійні лиха | землетруси, зсуви ґрунту |
Екологічні проблеми | ерозія ґрунтів, , опустелювання |
Назва
Офіційна назва — Алжирська Народно-Демократична Республіка, Алжир (араб. الجزائر). Назва країни походить від назви столиці країни, міста Алжир. Назва ж міста Ель-Джаза́їр з арабської перекладається як острови, оскільки уздовж узбережжя знаходилися чотири острови, що належали племені Бані Мазганнаї, на яких і було засновано місто 1525 року. До української мови назва прийшла з арабської через спотворену французьку.
Історія дослідження території
Географічне положення
Алжир — північноафриканська країна, що межує з сімома іншими країнами: на сході — з Лівією (спільний кордон — 989 км) і Тунісом (1034 км), на півдні з Нігером (951 км) і Малі (1359 км), на південному заході — з Мавританією (460 км) і Західною Сахарою (41 км), на заході — з Марокко (1900 км). Загальна довжина державного кордону — 6734 км. Алжир омивається водами Середземного моря, крайня західна частина якого має власну назву — море Альборан. Загальна довжина морського узбережжя 998 км.
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Зона континентального шельфу і права на нього не заявлені. встановлена на відстань 32-52 морських миль від узбережжя.
Крайні пункти
Алжир лежить між 37°05′23′′ і 18°58′05′′ паралелями північної широти, 8°40′00′′ меридіаном західної і 5°21′00′′ меридіаном східної довготи.
Крайні пункти:
- крайня північна точка — мис 37°05′23″ пн. ш. 7°12′48″ сх. д. / 37.08972° пн. ш. 7.21333° сх. д. у провінції Скікда;
- крайня південна точка — 18°58′05″ пн. ш. 3°21′27″ сх. д. / 18.96806° пн. ш. 3.35750° сх. д. безлюдне місце на південь від , провінція Адрар;
- крайня західна точка — 27°40′00″ пн. ш. 8°40′01″ зх. д. / 27.66667° пн. ш. 8.66694° зх. д. західний кордон уздовж меридіана;
- крайня східна точка — трифінія Лівії, Алжиру і Нігеру 23°30′00″ пн. ш. 12°00′00″ сх. д. / 23.50000° пн. ш. 12.00000° сх. д. у провінції Таманрассет.
Час
Час в Алжирі: UTC+1 (-1 година різниці часу з Києвом).
Геологія
Корисні копалини
Надра Алжиру багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ, залізну руду, фосфати, уранові руди, свинець, цинк.
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
Середні висоти — 800 м; найнижча точка — шотт Мельгір (40 м нижче рівня моря); найвища точка — гора Тахат (3003 м). Алжир займає центральну частину Атлаських гір і пустелі Сахара, на його території знаходяться гори Ахаггар і низовина Шотт-Мельгір. На півночі гірської частини розташований невисокий гірський хребет Тель-Атлас, що простягається на півночі, вздовж узбережжя прорізують нечисленні бухти і долини. Телль-Атлас підноситься над рівнем моря більш ніж на 1830 м і має у своєму складі масиви Тлемсен, і , Меджерду. Південна частина Телль-Атласу являє собою високе плато середньою висотою 1070 м. Розташований далі на південь Сахарський Атлас (абсолютні висоти до 2330 м) підіймається на висоту 150 м над рівнем плато і потім знижується убік Сахари на 300 м. Найбільш піднесеною частиною Сахарського Атласу є гірські системи Ксур, Амур і . Центральна височинна частина Алжиру — плато , навколо якого піщані пустелі — Великий Західний і Великий Східний Ерги. На південному сході Алжиру— гірська область Ахаггар, де поблизу південного кордону розташована найвища вершина країни — гора Тахат (2908 м). Середня відмітка висот у Сахарі — близько 460 м над рівнем моря. Велику частину Сахари займають кам'янисті (гамади) і галечникові пустелі (), приблизно 1/4 частину території займають — піщані пустелі (ерги).
- Рельєф Алжиру
- Гіпсометрична карта Алжиру
- Рельєф Алжиру
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Карта країни (англ.)
- Гора Тахат
- Гірський масив Ахаггар
- Ландшафти Ахаггару
- Останці на плато Тассілі
Узбережжя
Острови
Клімат
Більша частина території Алжиру (пустеля Сахара) лежить у тропічному кліматичному поясі. Увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Переважають східні пасатні вітри. Північна частина країни, найбільш населена, лежить у субтропічному кліматичному поясі. Влітку переважають тропічні повітряні маси з ясною тихою антициклонічною погодою, взимку — помірні з похмурою дощовою досить вітряною циклонічною. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, можливе випадіння снігу. Кількість атмосферних опадів на узбережжі від 500 до 1000 мм, у пустелях — не більше 200 мм.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Алжиру (за Кеппеном)
- Кліматограма міста Алжир (північ)
- Кліматограма міста Таманрассет (південь)
- Сніг у горах Кабілії
Алжир є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 11,67 км³. Найдовша річка країни — (700 км — річище, 230 км — постійний водотік).
Станом на 2012 рік в країні налічувалось 5700 км² зрошуваних земель.
- Місток через річку Шеліфф у місті Ес-Шеліфф
- Гірський потік у горах Атлас
- Річка Суммам
- Вед Аб'яд
Річки
Річки країни належать басейну Середземного моря Атлантичного океану і течуть на північ з північних схилів Атласу. Більша частина внутрішньої території належить до безстічних областей Сахари.
Озера
Болота
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
На узбережжі рослинність середземноморського типу (маквіс), на більш зволожених схилах гір — ліси з коркового і вічнозеленого дуба, алеппської сосни, в інших частинах Алжиру — напівпустельні й пустельні формації.
Земельні ресурси Алжиру (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 17,3 %,
- орні землі — 3,1 %,
- багаторічні насадження — 0,4 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 13,8 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 0,6 %;
- інше — 82 %.
Тваринний світ
зоогеографічно територія країни належить до Середземноморської підобласті Голарктичної області, середземноморське узбережжя і гори Атлас — до , пустеля Сахара — до .
Охорона природи
- Національні парки Алжиру
Алжир є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- (MARPOL),
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: землетруси у гірських районах Атласу; зсуви ґрунту і повіді у сезон дощів.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- ерозію ґрунтів через та екстенсивне тваринництво;
- опустелювання;
- забруднення вод скиданням неочищених побутових стоків, відходів нафтопереробки, інших промислових викидів;
- води Середземного моря поблизу узбережжя забруднені нафтовими плямами, мінеральними добривами, що потрапляють з полів;
- недостатні запаси питної води.
Див. також
Примітки
- Algeria, Geography. Factbook.
- Поспелов Е. М., 2001.
- Котляков В. М., 2006.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 24 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Атлас. Географія материків і океані, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Африка : фізико-географічний нарис. — вид. 2-ге, перероб. і доп. — К. : Радянська школа, 1957. — 232 с.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
- Фізична географія материків і океанів. Африка : навч.-метод. посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 184 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Алжир // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 1. А-К. — 671 с.
- (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Африка. — М. : Прогресс, 1976. — 288 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2001.
- (рос.) Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. В. Солодовников, В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Французькою
- (фр.) . L'Algérie : Espace et Société. — Paris : Masson, 1996. — 251 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Алжиру |
- Географічні карти Алжиру [Архівовано 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.] на Вікісховищі.
- Карти Алжиру : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Algeria : ( )[англ.] : [арх. 7 квітня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 24 June. — Дата звернення: 7 квітня 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Алжир : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- Mediterranean conifer and mixed forests (PA0513) : ( )[англ.] // National Wildlife Federation. — .
- Barbary Macaque: Macaca sylvanus : ( )[англ.] / C. Michael Hogan // Globaltwitcher.com. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alzhir pivnichnoafrikanska krayina sho roztashovuyetsya na pivnichnomu zahodi kontinentu vid seredzemnomorskogo uzberezhzhya na pivnochi cherez girskij hrebet Atlasu do girskogo masivu Ahaggar sho v centri Sahari na pivdni Zagalna plosha krayini 2 381 741 km 10 te misce u sviti 1 she na kontinenti z yakih na suhodil pripadaye 2 381 741 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 0 km Plosha krayini majzhe u 3 razi bilsha za ploshu Ukrayini i majzhe v 3 5 razi bilsha za ploshu Tehasu Geografiya AlzhiruGeografichne polozhennya AlzhiruGeografichne polozhennyaKontinent AfrikaRegion Pivnichna AfrikaKoordinati 28 00 pn sh 3 00 sh d 28 000 pn sh 3 000 sh d 28 000 3 000TeritoriyaPlosha 2 38 mln km 10 te suhodil 100 vodi 0 Morske uzberezhzhya 998 kmDerzhavnij kordon 6734 kmRelyefTip zdebilshogo rivnini i plato na pivnochi j pivdni goriNajvisha tochka gora Tahat 3003 m Najnizhcha tochka shott Melgir 40 m KlimatTip tropichnijVnutrishni vodiNajdovsha richka 230 km Najbilshe ozero Shott Melgir 5 515 km InshePrirodni resursi vuglevodni zalizni rudi fosfati uranovi rudi rudi kolorovih metalivStihijni liha zemletrusi zsuvi gruntuEkologichni problemi eroziya gruntiv opustelyuvannyaNazvaOficijna nazva Alzhirska Narodno Demokratichna Respublika Alzhir arab الجزائر Nazva krayini pohodit vid nazvi stolici krayini mista Alzhir Nazva zh mista El Dzhaza yir z arabskoyi perekladayetsya yak ostrovi oskilki uzdovzh uzberezhzhya znahodilisya chotiri ostrovi sho nalezhali plemeni Bani Mazgannayi na yakih i bulo zasnovano misto 1525 roku Do ukrayinskoyi movi nazva prijshla z arabskoyi cherez spotvorenu francuzku Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaPorivnyannya rozmiriv teritoriyi Alzhiru ta SShA Alzhir pivnichnoafrikanska krayina sho mezhuye z simoma inshimi krayinami na shodi z Liviyeyu spilnij kordon 989 km i Tunisom 1034 km na pivdni z Nigerom 951 km i Mali 1359 km na pivdennomu zahodi z Mavritaniyeyu 460 km i Zahidnoyu Saharoyu 41 km na zahodi z Marokko 1900 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 6734 km Alzhir omivayetsya vodami Seredzemnogo morya krajnya zahidna chastina yakogo maye vlasnu nazvu more Alboran Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 998 km Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km Zona kontinentalnogo shelfu i prava na nogo ne zayavleni vstanovlena na vidstan 32 52 morskih mil vid uzberezhzhya Krajni punkti Dokladnishe Alzhir lezhit mizh 37 05 23 i 18 58 05 paralelyami pivnichnoyi shiroti 8 40 00 meridianom zahidnoyi i 5 21 00 meridianom shidnoyi dovgoti mis Tinduftrifiniya TahatKrajni punkti Alzhiru Krajni punkti krajnya pivnichna tochka mis 37 05 23 pn sh 7 12 48 sh d 37 08972 pn sh 7 21333 sh d 37 08972 7 21333 u provinciyi Skikda krajnya pivdenna tochka 18 58 05 pn sh 3 21 27 sh d 18 96806 pn sh 3 35750 sh d 18 96806 3 35750 bezlyudne misce na pivden vid provinciya Adrar krajnya zahidna tochka 27 40 00 pn sh 8 40 01 zh d 27 66667 pn sh 8 66694 zh d 27 66667 8 66694 zahidnij kordon uzdovzh meridiana krajnya shidna tochka trifiniya Liviyi Alzhiru i Nigeru 23 30 00 pn sh 12 00 00 sh d 23 50000 pn sh 12 00000 sh d 23 50000 12 00000 u provinciyi Tamanrasset Chas Dokladnishe Chas v Alzhiri Chas v Alzhiri UTC 1 1 godina riznici chasu z Kiyevom GeologiyaDokladnishe Geologiya Alzhiru Div takozh Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Alzhiru Nadra Alzhiru bagati na ryad korisnih kopalin naftu prirodnij gaz zaliznu rudu fosfati uranovi rudi svinec cink Sejsmichnist Dokladnishe Sejsmichnist Alzhiru Vulkanizm Div takozh RelyefDokladnishe Seredni visoti 800 m najnizhcha tochka shott Melgir 40 m nizhche rivnya morya najvisha tochka gora Tahat 3003 m Alzhir zajmaye centralnu chastinu Atlaskih gir i pusteli Sahara na jogo teritoriyi znahodyatsya gori Ahaggar i nizovina Shott Melgir Na pivnochi girskoyi chastini roztashovanij nevisokij girskij hrebet Tel Atlas sho prostyagayetsya na pivnochi vzdovzh uzberezhzhya prorizuyut nechislenni buhti i dolini Tell Atlas pidnositsya nad rivnem morya bilsh nizh na 1830 m i maye u svoyemu skladi masivi Tlemsen i Medzherdu Pivdenna chastina Tell Atlasu yavlyaye soboyu visoke plato serednoyu visotoyu 1070 m Roztashovanij dali na pivden Saharskij Atlas absolyutni visoti do 2330 m pidijmayetsya na visotu 150 m nad rivnem plato i potim znizhuyetsya ubik Sahari na 300 m Najbilsh pidnesenoyu chastinoyu Saharskogo Atlasu ye girski sistemi Ksur Amur i Centralna visochinna chastina Alzhiru plato navkolo yakogo pishani pusteli Velikij Zahidnij i Velikij Shidnij Ergi Na pivdennomu shodi Alzhiru girska oblast Ahaggar de poblizu pivdennogo kordonu roztashovana najvisha vershina krayini gora Tahat 2908 m Serednya vidmitka visot u Sahari blizko 460 m nad rivnem morya Veliku chastinu Sahari zajmayut kam yanisti gamadi i galechnikovi pusteli priblizno 1 4 chastinu teritoriyi zajmayut pishani pusteli ergi Relyef Alzhiru Gipsometrichna karta Alzhiru Relyef Alzhiru Suputnikovij znimok poverhni krayini Karta krayini angl Gora Tahat Girskij masiv Ahaggar Landshafti Ahaggaru Ostanci na plato Tassili Uzberezhzhya Ostrovi Dokladnishe KlimatDokladnishe Bilsha chastina teritoriyi Alzhiru pustelya Sahara lezhit u tropichnomu klimatichnomu poyasi Uves rik panuyut tropichni povitryani masi Spekotna posushliva pogoda z velikimi dobovimi amplitudami temperaturi Perevazhayut shidni pasatni vitri Pivnichna chastina krayini najbilsh naselena lezhit u subtropichnomu klimatichnomu poyasi Vlitku perevazhayut tropichni povitryani masi z yasnoyu tihoyu anticiklonichnoyu pogodoyu vzimku pomirni z pohmuroyu doshovoyu dosit vitryanoyu ciklonichnoyu Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya i rozpodilu atmosfernih opadiv mozhlive vipadinnya snigu Kilkist atmosfernih opadiv na uzberezhzhi vid 500 do 1000 mm u pustelyah ne bilshe 200 mm Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Alzhiru za Keppenom Klimatograma mista Alzhir pivnich Klimatograma mista Tamanrasset pivden Snig u gorah Kabiliyi Alzhir ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 11 67 km Najdovsha richka krayini 700 km richishe 230 km postijnij vodotik Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 5700 km zroshuvanih zemel Mistok cherez richku Sheliff u misti Es Sheliff Girskij potik u gorah Atlas Richka Summam Ved Ab yad Richki Dokladnishe Richki krayini nalezhat basejnu Seredzemnogo morya Atlantichnogo okeanu i techut na pivnich z pivnichnih shiliv Atlasu Bilsha chastina vnutrishnoyi teritoriyi nalezhit do bezstichnih oblastej Sahari Ozera Dokladnishe Bolota Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Flora Alzhiru Na uzberezhzhi roslinnist seredzemnomorskogo tipu makvis na bilsh zvolozhenih shilah gir lisi z korkovogo i vichnozelenogo duba aleppskoyi sosni v inshih chastinah Alzhiru napivpustelni j pustelni formaciyi Zemelni resursi Alzhiru ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 17 3 orni zemli 3 1 bagatorichni nasadzhennya 0 4 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 13 8 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 0 6 inshe 82 Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe zoogeografichno teritoriya krayini nalezhit do Seredzemnomorskoyi pidoblasti Golarktichnoyi oblasti seredzemnomorske uzberezhzhya i gori Atlas do pustelya Sahara do Div takozh Ssavci Alzhiru Ptahi Alzhiru taOhorona prirodiDokladnishe Prirodno zapovidnij fond Alzhiru Nacionalni parki Alzhiru Alzhir ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Konvenciyi pro zaboronu vijskovogo vplivu na prirodne seredovishe ENMOD Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu MARPOL Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha zemletrusi u girskih rajonah Atlasu zsuvi gruntu i povidi u sezon doshiv Sered ekologichnih problem varto vidznachiti eroziyu gruntiv cherez ta ekstensivne tvarinnictvo opustelyuvannya zabrudnennya vod skidannyam neochishenih pobutovih stokiv vidhodiv naftopererobki inshih promislovih vikidiv vodi Seredzemnogo morya poblizu uzberezhzhya zabrudneni naftovimi plyamami mineralnimi dobrivami sho potraplyayut z poliv nedostatni zapasi pitnoyi vodi Div takozh Ekoregioni AlzhiruDiv takozhAfrika MagribPrimitkiAlgeria Geography Factbook Pospelov E M 2001 Kotlyakov V M 2006 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 24 June Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Atlas Geografiya materikiv i okeani 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Afrika fiziko geografichnij naris vid 2 ge pererob i dop K Radyanska shkola 1957 232 s Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2001 2004 Fizichna geografiya materikiv i okeaniv Afrika navch metod posibnik L Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2017 184 s ISBN 978 617 10 0374 3 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Alzhir Afrika enciklopedicheskij spravochnik v 2 h tt gl red A Gromyko M Sovetskaya enciklopediya 1986 T 1 A K 671 s ros Babaev A G Drozdov N N Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Afrika M Progress 1976 288 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Yuzhnaya Amerika Afrika Avstraliya i Okeaniya Antarktida 4 e pererab M Prosveshenie 1986 269 s ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Pospelov E M Geograficheskie nazvaniya mira Toponimicheskij slovar M AST 2001 ros Strany Afriki Politiko ekonomicheskij spravochnik red V Solodovnikov V Rumyancev M Izdatelstvo politicheskoj literatury 1969 318 s ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 Francuzkoyu fr L Algerie Espace et Societe Paris Masson 1996 251 s ISBN 2225851468 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Alzhiru Geografichni karti Alzhiru Arhivovano 11 zhovtnya 2017 u Wayback Machine na Vikishovishi Karti Alzhiru angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Algeria angl arh 7 kvitnya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 24 June Data zvernennya 7 kvitnya 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Alzhir ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku Mediterranean conifer and mixed forests PA0513 angl National Wildlife Federation Barbary Macaque Macaca sylvanus angl C Michael Hogan Globaltwitcher com