Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вінценц Мюллер (нім. Vincenz Müller; нар. 5 листопада 1894, Айхах, Королівство Баварія — пом. 15 травня 1961, Східний Берлін) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-лейтенант (1943) вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1944). Учасник Першої та Другої світових воєн. У часи Першої світової бився на Західному та Близькосхідному театрах війни, дістав декілька поранень. У роки Другої світової служив на штабних посадах, був командиром дивізій, корпусу, армії. У липні 1944 року після розгрому німецької групи армій «Центр» у Білорусі потрапив до радянського полону. Брав активну участь у роботі антинацистських організацій та рухів. У післявоєнний час один з творців збройних сил Східної Німеччини. Покінчив життя самогубством.
| Вінцент Мюллер | |||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Vincenz Müller | |||||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||||
| Народження | 5 листопада 1894 Айхах, Королівство Баварія | ||||||||||||||||||||
| Смерть | 15 травня 1961 (66 років) Східний Берлінd | ||||||||||||||||||||
| Поховання | d | ||||||||||||||||||||
| Країна | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх НДР | ||||||||||||||||||||
| Приналежність |  Райхсгеер Рейхсвер Вермахт ННА | ||||||||||||||||||||
| Вид збройних сил |  Сухопутні війська | ||||||||||||||||||||
| Рід військ | інженерні війська | ||||||||||||||||||||
| Освіта | Королівське прусське училище Касселя | ||||||||||||||||||||
| Роки служби | 1908–1945 1952–1958 | ||||||||||||||||||||
| Партія | Національно-демократична партія Німеччини[d] | ||||||||||||||||||||
| Член | d | ||||||||||||||||||||
| Звання |  Генерал-лейтенант генерал-лейтенант ННА | ||||||||||||||||||||
| Формування | Група армій «C» 17-та армія | ||||||||||||||||||||
| Командування | 57-ма піхотна дивізія 56-та піхотна дивізія XII армійський корпус 4-та армія | ||||||||||||||||||||
| Війни / битви | |||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||||||||
 Вінценц Мюллер у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||
)
)
)
Біографія
Військова кар'єра
- 1 жовтня 1913 — волонтер
- 30 вересня 1914 — лейтенант
- червень 1918 — обер-лейтенант
- 1 лютого 1927 — гауптман
- ? — майор
- 1 квітня 1936 — оберст-лейтенант
- 1 січня 1939 — оберст
- 1 лютого 1942 — генерал-майор
- 1 березня 1943 — генерал-лейтенант
Вінценц Мюллер народився 5 листопада 1894 року у баварському місті Айхах, у родині власника шкіряного заводу. Навчався спочатку в Айхаху, потім його віддали на навчання до гуманітарної гімназії в Меттені (Нижня Баварія), яку він закінчив у липні 1913 року. 1 жовтня того ж року вступив добровольцем на військову службу спочатку до баварської армії, пізніше він приєднався до . Служив у 1-му (Баварському) саперному полку в Мюнхені. У травні 1914 року він у званні унтер-офіцера був відряджений на навчання до Королівського прусського військового училища в Касселі, де його і застав початок війни.
Перша світова війна
З початком Першої світової війни брав участь у боях у складі свого саперного батальйону, розташованому у Вогезах. 6 вересня під час бою отримав сліпе вогнепальне поранення в шию і був відправлений у госпіталь, в якому перебував до листопада 1914 року. 30 вересня 1914 року отримав перше офіцерське звання — лейтенант. З 13 листопада 1914 року В. Мюллер знову перебував у запасному батальйоні в Ульмі, а в грудні — на Західному фронті у складі 13-го резервного батальйону в районі Боном. Наприкінці 1914 року В. Мюллера призначили командиром взводу у 28-ій Баденській піхотній дивізії. У травні 1915 року в її складі брав участь у битві в Артуа.
У червні 1915 року лейтенант В.Мюллер у складі групи німецьких саперів (250 осіб) був відправлений у розпорядження німецької військової місії в Османську імперію. Брав участь у боях за Дарданелли на півдні півострова у складі південної групи військ. На початку листопада був поранений англійською гранатою і пролежав чотири тижні в лазареті.
У травні 1916 року В. Мюллер у складі саперного загону направлений до Месопотамії, у середині червня 1916 загін прибув до Багдада. В червні-жовтні 1916 року у складі 15-го турецького саперного батальйону командував ротою під час наступу 13-го турецького армійського корпусу на територію Персії. Наприкінці листопада важкохворий на тиф і малярію Мюллер повернувся до Німеччини. Майже шість місяців перебував у військовому госпіталі в Ульмі.
У липні 1917 року був виписаний зі шпиталю та знову направлений до Туреччини, на цей раз викладачем до турецького військово-інженерного училища в Константинополі. На початку лютого 1918 року повернувся до Німеччини і був приписаний до Вюртемберзького саперного запасного батальйону в Ульмі. У червні 1918 року йому було присвоєно звання обер-лейтенанта.
Згодом його перевели в 2-й гвардійський запасний саперний батальйон у Берліні, що входив до гвардійського резервного інженерно-саперного полку, єдиного вогнеметного полку кайзерівської армії. З середини вересня 1918 року і до кінця війни командував 9-ю саперною ротою 7-ї армії на фронті поблизу Ени.
У післявоєнний час продовжував службу в прикордонній стражі, потім служив в інженерних військах рейхсверу. Після приходу до влади нацистів продовжував службу в різних штабних структурах сухопутних військ. 1935—1937 — начальник мобілізаційної групи Генерального штабу сухопутних військ вермахту. У 1937—1938 роках навчання в Академії вермахту. Надалі служив начальником оперативного відділу в штабі 2-ї групи військ генерала від інфантерії А.Штрауса.
Друга світова війна
Початок Другої світової війни оберст В.Мюллер зустрів на посаді начальника оперативного відділу штабу групи армій «C», яка на час проведення Польської кампанії забезпечувала прикриття німецько-французького кордону за лінією Мажино. У Французькій кампанії група армій генерал-полковника В. фон Лееба діяла на південному фланзі ударного угруповання вермахту, на завершальному етапі прорвала французьку лінію Мажино. 20 грудня 1940 року призначений начальником штабу 17-ї армії, щойно створеної на базі II корпусного округу. До початку кампанії проти СРСР з'єднання армії виконували охоронні функції на східному кордоні.
22 червня 1941 року брав участь у вторгненні до СРСР, частини 17-ї армії під командуванням генерала від інфантерії К.-Г. фон Штюльпнагеля перейшли в наступ у складі групи армій «Південь» генерал-фельдмаршала Г. фон Рундштедта. Армія наступала у складі ударного угрупування через Львів, Тернопіль, вела бої на укріплених рубежах у Західній Україні. Наступаючи через Проскурів і Вінницю з'єднання армії оточили і знищили в районі Умані угрупування 6-ї та 12-ї армій Південного фронту, вийшли до Дніпра, форсували його і захопили великі плацдарми на лівому березі, Полтаву і Дніпропетровськ. У ході подальшого наступу частини армії просунулися на схід до річки Сіверський Донець, зайняли оборону в районі Донбасу, де і вели бої до середини 1942 роки.
11 липня 1942 року частини армії перейшли в наступ в районі нижньої течії Дона, форсували його, захопили Ростов-на-Дону, вели наступальні бої на території Кубані, в західній частині Північного Кавказу, частково захопили Новоросійськ. Генерал-лейтенант В. Мюллер весною 1943 року був госпіталізований та повернувся на фронт лише восени 1943 року.
З 1 до 19 вересня 1943 року командував 57-ю піхотною дивізією, яка входила до LII армійського корпусу генерала від інфантерії О. Отта. Оборонні бої під Краснопіллям у ході стратегічного наступу радянських військ після битви на Курській дузі, потім бої на Полтавщині під Сватками, Розбишівкою, Остапівкою, Березовою Лукою, у яких дивізія зазнала важких втрат.
З середини вересня 1943 року генерал-лейтенант В.Мюллер нетривалий строк виконував обов'язки командира 56-ї піхотної дивізії XXXXI танкового корпусу генерала танкових військ Й. Гарпе. З 15 листопада 1943 до 10 червня 1944 року В.Мюллер командував корпусною групою «D», що складалася з розгромлених під час битви за Дніпро підрозділів його 56-ї та генерал-майора 262-ї піхотних дивізій групи армій «Центр».
7 квітня 1944 року В.Мюллер був представлений до Лицарського хреста Залізного хреста.
10 червня 1944 року змінив генерала К. фон Тіппельскірха на посаді командира 12-го армійського корпусу. 22 червня 1944 року радянські війська почали стратегічний наступ в Білорусі проти групи армій «Центр». Основні удари на першому етапі завдавали проти 3-ї танкової і 9-ї армій, які перебували відповідно північ і на південь від фронту оборони 4-ї армії, у складі якої перебував корпус В. Мюллера. В ніч з 29 по 30 червня за наказом командування генерал В. Мюллер почав планомірний відступ у район південніше Мінська. Курт фон Тіппельскірх, командувач 4-ю армією разом зі своїм штабом евакуювався в тил, надавши право В. Мюллеру віддавати необхідні накази по армії в тому випадку, якщо зв'язок буде перервана. Фактично з 30 червня і до 8 липня генерал-лейтенант В. Мюллер був командувачем 4-ю армією. 3 липня радянськими військами був узятий Мінськ, на схід від якого в оточенні опинилися головні сили 4-ї армії (близько 100 000 осіб). Попри наполегливим зверненням командира 12-го корпусу по радіо до вищого командування що він певен в успіху прориву, В. Мюллер, який перебував у 18-й панцергренадерській дивізії й був готовий діяти, його керівництво ніяк не відреагувало. Врешті-решт 8 липня 1944 року частина оточених під Мінськом німецьких частин була роздроблена, штаб 12-го корпусу був розсіяний, а генерал-лейтенант В.Мюллер капітулював зі своїми військами.
У радянському полоні
Після капітуляції та здачі в полон, колишній командир XII корпусу генерал-лейтенант В.Мюллер почав активно співпрацювати з Радами та брати участь в антинацистській діяльності. Вже у серпні 1944 року він став членом і «Союзу німецьких офіцерів» (нім. Bund Deutscher Offiziere) під проводом захопленого в полон під Сталінградом генерала артилерії В. фон Зейдліц-Курцбаха. На відміну від більшості німецьких генералів, що перебували в радянському полоні, В. Мюллер швидко став затятим комуністом. Наприкінці 1944 року він разом з генерал-лейтенантами (командир XXXXI танкового корпусу) і Рудольфом Бамлером (командир 12-ї піхотної дивізії) відвідував спеціальні курси антифашистів у Красногорську. Вважається, що саме в цей період він був завербований радянськими спецслужбами та стежив за своїми соратниками в Національному комітеті «Вільна Німеччина».
8 грудня 1944 Мюллер підписався під відозвою НКВН (так званому зверненні 50 генералів) на адресу німецької групи армій «Північ».
Післявоєнний час
1948 році, на відміну від основної маси німецьких військовиків, В.Мюллер доволі швидко звільнився з радянського полону та вступив до . У 1949—1952 роках він був першим заступником голови цієї партії і віце-президентом Народної палати НДР. У 1952 році він знову повернувся до військової діяльності і взяв активну участь у створенні нової армії НДР. В. Мюллер був одним з небагатьох колишніх генералів вермахту, які отримали це звання також і на службі в Національній Народної Армії.
З 1 вересня 1952 року по 29 лютого 1956 року він обіймав посаду начальника штабу і заступника начальника . 1 жовтня 1952 йому було присвоєно звання генерал-лейтенанта. З 1 березня 1956 до 1 березня 1958 В.Мюллер очолював Головний штаб Національної Народної армії, одночасно будучи заступником Віллі Штофа.
Вінценц Мюллер доклав багато зусиль на створення Збройних силах Східної Німеччини, налагоджував їхню діяльність перші, найскладніші роки. Водночас він був відомий серед керівництва політичного та військового НДР, як прибічник сильної, але незалежної від Радянського Союзу Національної армії. До того ж він підтримував тісні контакти зі своїми колишніми колегами, що опинилися на Заході. Так, відомо, що В. Мюллер потай вів перемовини із щодо можливостей налагодження більш плідних та ефективних зв'язків між двома частинами роз'єднаної Німеччини.
Поступово ставлення до колишнього генерала вермахту стало змінюватися, його почали вважати політично неблагонадійним і в лютому 1958 року він був відправлений у відставку. Після цього він все більше підпадав під тиск Штазі. У 1960 році Мюллер був оголошений таким, що страждає на шизофренію і деякий час перебував в шпиталі. У цей час з'явилися дані про його причетність до масових вбивств євреїв в Артемівську і розстрілів військовополонених. 12 травня 1961 року морально і фізично виснажений В. Мюллер розбився на смерть, вистрибнувши з балкона власного будинку в передмісті Берліна.
Див. також
Література
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile ((нім.)) . Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN .
- Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, , S. 604.
- Lapp, Peter. General bei Hitler und Ulbricht. Vincenz Müller — Eine deutsche Karriere, Christoph Links Verlag, Berlin 2003,
Твори
- Мюллер Винценц. Я нашел подлинную родину. Записки немецкого генерала = Generalleutnant A.D. Vinzenz Müller Ich fand das wahre Vaterland. — М. : Прогресс, 1974. — 100 000 прим. (рос.)
Примітки
Посилання
- Generalleutnant Vincenz Müller. на geocities.ws. (англ.)
- Müller, Vincenz — нагороди генерал-лейтенанта В.Мюллера (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vincenc Myuller nim Vincenz Muller nar 5 listopada 1894 Ajhah Korolivstvo Bavariya pom 15 travnya 1961 Shidnij Berlin nimeckij voyenachalnik chasiv Tretogo Rejhu general lejtenant 1943 vermahtu Kavaler Licarskogo hresta Zaliznogo hresta 1944 Uchasnik Pershoyi ta Drugoyi svitovih voyen U chasi Pershoyi svitovoyi bivsya na Zahidnomu ta Blizkoshidnomu teatrah vijni distav dekilka poranen U roki Drugoyi svitovoyi sluzhiv na shtabnih posadah buv komandirom divizij korpusu armiyi U lipni 1944 roku pislya rozgromu nimeckoyi grupi armij Centr u Bilorusi potrapiv do radyanskogo polonu Brav aktivnu uchast u roboti antinacistskih organizacij ta ruhiv U pislyavoyennij chas odin z tvorciv zbrojnih sil Shidnoyi Nimechchini Pokinchiv zhittya samogubstvom Vincent MyullerVincenz MullerNarodzhennya5 listopada 1894 1894 11 05 Ajhah Korolivstvo BavariyaSmert15 travnya 1961 1961 05 15 66 rokiv Shidnij Berlin dPohovannyadKrayina Nimecka imperiya Vejmarska respublika Tretij Rejh NDRPrinalezhnist Rajhsgeer Rejhsver Vermaht NNAVid zbrojnih sil Suhoputni vijskaRid vijskinzhenerni vijskaOsvitaKorolivske prusske uchilishe KasselyaRoki sluzhbi1908 1945 1952 1958PartiyaNacionalno demokratichna partiya Nimechchini d ChlendZvannya General lejtenant general lejtenant NNAFormuvannyaGrupa armij C 17 ta armiyaKomanduvannya57 ma pihotna diviziya 56 ta pihotna diviziya XII armijskij korpus 4 ta armiyaVijni bitviPersha svitova vijna Zahidnij front Persha bitva bilya Arrasu Druga bitva pri Artua Tretya bitva bilya Arrasa Blizkoshidnij front Dardanelska operaciya Mesopotamska kampaniya Perska kampaniya Druga svitova vijna Zahidnij front Francuzka kampaniya Operaciya Tannenbaum Shidnij front Operaciya Barbarossa Bitva pid Umannyu Rostovska operaciya 1941 Operaciya Blau Voronezko Voroshilovgradska operaciya 1942 Bitva za Kavkaz Novorosijska operaciya Operaciya Bagration Minska operaciyaNagorodiLicarskij hrest Zaliznogo hresta Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu Zolotij nimeckij hrest Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Licarskij hrest ordena Fridriha Vyurtemberg Orden Medzhida 5 stupenya Medal Liakat Gallipolijska zirka Za poranennya nagrudnij znak Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Orden Mihaya Horobrogo 3 go klasu Komandor ordena Koroni Rumuniyi Orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu v zoloti Vincenc Myuller u VikishovishiBiografiyaVijskova kar yera 1 zhovtnya 1913 volonter 30 veresnya 1914 lejtenant cherven 1918 ober lejtenant 1 lyutogo 1927 gauptman major 1 kvitnya 1936 oberst lejtenant 1 sichnya 1939 oberst 1 lyutogo 1942 general major 1 bereznya 1943 general lejtenant Vincenc Myuller narodivsya 5 listopada 1894 roku u bavarskomu misti Ajhah u rodini vlasnika shkiryanogo zavodu Navchavsya spochatku v Ajhahu potim jogo viddali na navchannya do gumanitarnoyi gimnaziyi v Metteni Nizhnya Bavariya yaku vin zakinchiv u lipni 1913 roku 1 zhovtnya togo zh roku vstupiv dobrovolcem na vijskovu sluzhbu spochatku do bavarskoyi armiyi piznishe vin priyednavsya do Sluzhiv u 1 mu Bavarskomu sapernomu polku v Myunheni U travni 1914 roku vin u zvanni unter oficera buv vidryadzhenij na navchannya do Korolivskogo prusskogo vijskovogo uchilisha v Kasseli de jogo i zastav pochatok vijni Persha svitova vijna Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni brav uchast u boyah u skladi svogo sapernogo bataljonu roztashovanomu u Vogezah 6 veresnya pid chas boyu otrimav slipe vognepalne poranennya v shiyu i buv vidpravlenij u gospital v yakomu perebuvav do listopada 1914 roku 30 veresnya 1914 roku otrimav pershe oficerske zvannya lejtenant Z 13 listopada 1914 roku V Myuller znovu perebuvav u zapasnomu bataljoni v Ulmi a v grudni na Zahidnomu fronti u skladi 13 go rezervnogo bataljonu v rajoni Bonom Naprikinci 1914 roku V Myullera priznachili komandirom vzvodu u 28 ij Badenskij pihotnij diviziyi U travni 1915 roku v yiyi skladi brav uchast u bitvi v Artua U chervni 1915 roku lejtenant V Myuller u skladi grupi nimeckih saperiv 250 osib buv vidpravlenij u rozporyadzhennya nimeckoyi vijskovoyi misiyi v Osmansku imperiyu Brav uchast u boyah za Dardanelli na pivdni pivostrova u skladi pivdennoyi grupi vijsk Na pochatku listopada buv poranenij anglijskoyu granatoyu i prolezhav chotiri tizhni v lazareti U travni 1916 roku V Myuller u skladi sapernogo zagonu napravlenij do Mesopotamiyi u seredini chervnya 1916 zagin pribuv do Bagdada V chervni zhovtni 1916 roku u skladi 15 go tureckogo sapernogo bataljonu komanduvav rotoyu pid chas nastupu 13 go tureckogo armijskogo korpusu na teritoriyu Persiyi Naprikinci listopada vazhkohvorij na tif i malyariyu Myuller povernuvsya do Nimechchini Majzhe shist misyaciv perebuvav u vijskovomu gospitali v Ulmi U lipni 1917 roku buv vipisanij zi shpitalyu ta znovu napravlenij do Turechchini na cej raz vikladachem do tureckogo vijskovo inzhenernogo uchilisha v Konstantinopoli Na pochatku lyutogo 1918 roku povernuvsya do Nimechchini i buv pripisanij do Vyurtemberzkogo sapernogo zapasnogo bataljonu v Ulmi U chervni 1918 roku jomu bulo prisvoyeno zvannya ober lejtenanta Zgodom jogo pereveli v 2 j gvardijskij zapasnij sapernij bataljon u Berlini sho vhodiv do gvardijskogo rezervnogo inzhenerno sapernogo polku yedinogo vognemetnogo polku kajzerivskoyi armiyi Z seredini veresnya 1918 roku i do kincya vijni komanduvav 9 yu sapernoyu rotoyu 7 yi armiyi na fronti poblizu Eni U pislyavoyennij chas prodovzhuvav sluzhbu v prikordonnij strazhi potim sluzhiv v inzhenernih vijskah rejhsveru Pislya prihodu do vladi nacistiv prodovzhuvav sluzhbu v riznih shtabnih strukturah suhoputnih vijsk 1935 1937 nachalnik mobilizacijnoyi grupi Generalnogo shtabu suhoputnih vijsk vermahtu U 1937 1938 rokah navchannya v Akademiyi vermahtu Nadali sluzhiv nachalnikom operativnogo viddilu v shtabi 2 yi grupi vijsk generala vid infanteriyi A Shtrausa Druga svitova vijna Pochatok Drugoyi svitovoyi vijni oberst V Myuller zustriv na posadi nachalnika operativnogo viddilu shtabu grupi armij C yaka na chas provedennya Polskoyi kampaniyi zabezpechuvala prikrittya nimecko francuzkogo kordonu za liniyeyu Mazhino U Francuzkij kampaniyi grupa armij general polkovnika V fon Leeba diyala na pivdennomu flanzi udarnogo ugrupovannya vermahtu na zavershalnomu etapi prorvala francuzku liniyu Mazhino 20 grudnya 1940 roku priznachenij nachalnikom shtabu 17 yi armiyi shojno stvorenoyi na bazi II korpusnogo okrugu Do pochatku kampaniyi proti SRSR z yednannya armiyi vikonuvali ohoronni funkciyi na shidnomu kordoni 22 chervnya 1941 roku brav uchast u vtorgnenni do SRSR chastini 17 yi armiyi pid komanduvannyam generala vid infanteriyi K G fon Shtyulpnagelya perejshli v nastup u skladi grupi armij Pivden general feldmarshala G fon Rundshtedta Armiya nastupala u skladi udarnogo ugrupuvannya cherez Lviv Ternopil vela boyi na ukriplenih rubezhah u Zahidnij Ukrayini Nastupayuchi cherez Proskuriv i Vinnicyu z yednannya armiyi otochili i znishili v rajoni Umani ugrupuvannya 6 yi ta 12 yi armij Pivdennogo frontu vijshli do Dnipra forsuvali jogo i zahopili veliki placdarmi na livomu berezi Poltavu i Dnipropetrovsk U hodi podalshogo nastupu chastini armiyi prosunulisya na shid do richki Siverskij Donec zajnyali oboronu v rajoni Donbasu de i veli boyi do seredini 1942 roki 11 lipnya 1942 roku chastini armiyi perejshli v nastup v rajoni nizhnoyi techiyi Dona forsuvali jogo zahopili Rostov na Donu veli nastupalni boyi na teritoriyi Kubani v zahidnij chastini Pivnichnogo Kavkazu chastkovo zahopili Novorosijsk General lejtenant V Myuller vesnoyu 1943 roku buv gospitalizovanij ta povernuvsya na front lishe voseni 1943 roku Z 1 do 19 veresnya 1943 roku komanduvav 57 yu pihotnoyu diviziyeyu yaka vhodila do LII armijskogo korpusu generala vid infanteriyi O Otta Oboronni boyi pid Krasnopillyam u hodi strategichnogo nastupu radyanskih vijsk pislya bitvi na Kurskij duzi potim boyi na Poltavshini pid Svatkami Rozbishivkoyu Ostapivkoyu Berezovoyu Lukoyu u yakih diviziya zaznala vazhkih vtrat Z seredini veresnya 1943 roku general lejtenant V Myuller netrivalij strok vikonuvav obov yazki komandira 56 yi pihotnoyi diviziyi XXXXI tankovogo korpusu generala tankovih vijsk J Garpe Z 15 listopada 1943 do 10 chervnya 1944 roku V Myuller komanduvav korpusnoyu grupoyu D sho skladalasya z rozgromlenih pid chas bitvi za Dnipro pidrozdiliv jogo 56 yi ta general majora 262 yi pihotnih divizij grupi armij Centr Vincenc Myuller na marshi miru v Lejpcigu 22 chervnya 1950 roku 7 kvitnya 1944 roku V Myuller buv predstavlenij do Licarskogo hresta Zaliznogo hresta 10 chervnya 1944 roku zminiv generala K fon Tippelskirha na posadi komandira 12 go armijskogo korpusu 22 chervnya 1944 roku radyanski vijska pochali strategichnij nastup v Bilorusi proti grupi armij Centr Osnovni udari na pershomu etapi zavdavali proti 3 yi tankovoyi i 9 yi armij yaki perebuvali vidpovidno pivnich i na pivden vid frontu oboroni 4 yi armiyi u skladi yakoyi perebuvav korpus V Myullera V nich z 29 po 30 chervnya za nakazom komanduvannya general V Myuller pochav planomirnij vidstup u rajon pivdennishe Minska Kurt fon Tippelskirh komanduvach 4 yu armiyeyu razom zi svoyim shtabom evakuyuvavsya v til nadavshi pravo V Myulleru viddavati neobhidni nakazi po armiyi v tomu vipadku yaksho zv yazok bude perervana Faktichno z 30 chervnya i do 8 lipnya general lejtenant V Myuller buv komanduvachem 4 yu armiyeyu 3 lipnya radyanskimi vijskami buv uzyatij Minsk na shid vid yakogo v otochenni opinilisya golovni sili 4 yi armiyi blizko 100 000 osib Popri napoleglivim zvernennyam komandira 12 go korpusu po radio do vishogo komanduvannya sho vin peven v uspihu prorivu V Myuller yakij perebuvav u 18 j pancergrenaderskij diviziyi j buv gotovij diyati jogo kerivnictvo niyak ne vidreaguvalo Vreshti resht 8 lipnya 1944 roku chastina otochenih pid Minskom nimeckih chastin bula rozdroblena shtab 12 go korpusu buv rozsiyanij a general lejtenant V Myuller kapitulyuvav zi svoyimi vijskami General lejtenant V Myuller na zustrichi z V Pikom zliva napravo V Myuller V Pik ta V Shtof 1 bereznya 1957 roku U radyanskomu poloni Pislya kapitulyaciyi ta zdachi v polon kolishnij komandir XII korpusu general lejtenant V Myuller pochav aktivno spivpracyuvati z Radami ta brati uchast v antinacistskij diyalnosti Vzhe u serpni 1944 roku vin stav chlenom i Soyuzu nimeckih oficeriv nim Bund Deutscher Offiziere pid provodom zahoplenogo v polon pid Stalingradom generala artileriyi V fon Zejdlic Kurcbaha Na vidminu vid bilshosti nimeckih generaliv sho perebuvali v radyanskomu poloni V Myuller shvidko stav zatyatim komunistom Naprikinci 1944 roku vin razom z general lejtenantami komandir XXXXI tankovogo korpusu i Rudolfom Bamlerom komandir 12 yi pihotnoyi diviziyi vidviduvav specialni kursi antifashistiv u Krasnogorsku Vvazhayetsya sho same v cej period vin buv zaverbovanij radyanskimi specsluzhbami ta stezhiv za svoyimi soratnikami v Nacionalnomu komiteti Vilna Nimechchina 8 grudnya 1944 Myuller pidpisavsya pid vidozvoyu NKVN tak zvanomu zvernenni 50 generaliv na adresu nimeckoyi grupi armij Pivnich Pislyavoyennij chas 1948 roci na vidminu vid osnovnoyi masi nimeckih vijskovikiv V Myuller dovoli shvidko zvilnivsya z radyanskogo polonu ta vstupiv do U 1949 1952 rokah vin buv pershim zastupnikom golovi ciyeyi partiyi i vice prezidentom Narodnoyi palati NDR U 1952 roci vin znovu povernuvsya do vijskovoyi diyalnosti i vzyav aktivnu uchast u stvorenni novoyi armiyi NDR V Myuller buv odnim z nebagatoh kolishnih generaliv vermahtu yaki otrimali ce zvannya takozh i na sluzhbi v Nacionalnij Narodnoyi Armiyi Z 1 veresnya 1952 roku po 29 lyutogo 1956 roku vin obijmav posadu nachalnika shtabu i zastupnika nachalnika 1 zhovtnya 1952 jomu bulo prisvoyeno zvannya general lejtenanta Z 1 bereznya 1956 do 1 bereznya 1958 V Myuller ocholyuvav Golovnij shtab Nacionalnoyi Narodnoyi armiyi odnochasno buduchi zastupnikom Villi Shtofa Vincenc Myuller doklav bagato zusil na stvorennya Zbrojnih silah Shidnoyi Nimechchini nalagodzhuvav yihnyu diyalnist pershi najskladnishi roki Vodnochas vin buv vidomij sered kerivnictva politichnogo ta vijskovogo NDR yak pribichnik silnoyi ale nezalezhnoyi vid Radyanskogo Soyuzu Nacionalnoyi armiyi Do togo zh vin pidtrimuvav tisni kontakti zi svoyimi kolishnimi kolegami sho opinilisya na Zahodi Tak vidomo sho V Myuller potaj viv peremovini iz shodo mozhlivostej nalagodzhennya bilsh plidnih ta efektivnih zv yazkiv mizh dvoma chastinami roz yednanoyi Nimechchini Postupovo stavlennya do kolishnogo generala vermahtu stalo zminyuvatisya jogo pochali vvazhati politichno neblagonadijnim i v lyutomu 1958 roku vin buv vidpravlenij u vidstavku Pislya cogo vin vse bilshe pidpadav pid tisk Shtazi U 1960 roci Myuller buv ogoloshenij takim sho strazhdaye na shizofreniyu i deyakij chas perebuvav v shpitali U cej chas z yavilisya dani pro jogo prichetnist do masovih vbivstv yevreyiv v Artemivsku i rozstriliv vijskovopolonenih 12 travnya 1961 roku moralno i fizichno visnazhenij V Myuller rozbivsya na smert vistribnuvshi z balkona vlasnogo budinku v peredmisti Berlina Div takozhGottard Gejnrici Vend fon Vitersgajm Rajner Shtagel Fridrih Gossbah Edgar FojhtingerLiteraturaFellgiebel Walther Peer 2000 1986 Die Trager des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 1945 Die Inhaber der hochsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile nim Friedberg Germany Podzun Pallas ISBN 978 3 7909 0284 6 Veit Scherzer Die Ritterkreuztrager 1939 1945 Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer Luftwaffe Kriegsmarine Waffen SS Volkssturm sowie mit Deutschland verbundete Streitkrafte nach den Unterlagen des Bundesarchivs Scherzers Militaer Verlag Ranis Jena 2007 ISBN 978 3 938845 17 2 S 604 Lapp Peter General bei Hitler und Ulbricht Vincenz Muller Eine deutsche Karriere Christoph Links Verlag Berlin 2003 ISBN 3 86153 286 7TvoriMyuller Vincenc Ya nashel podlinnuyu rodinu Zapiski nemeckogo generala Generalleutnant A D Vinzenz Muller Ich fand das wahre Vaterland M Progress 1974 100 000 prim ros PrimitkiPosilannyaGeneralleutnant Vincenz Muller na geocities ws angl Muller Vincenz nagorodi general lejtenanta V Myullera angl Komanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami Tretogo Rejhu Poperednik general lejtenant Otto Fretter Piko komandir 57 yi pihotnoyi diviziyi 1 19 veresnya 1943 Nastupnik general major Adolf Trovic Poperednik general lejtenant komandir 56 yi pihotnoyi diviziyi 15 veresnya zhovten 1943 Nastupnik rozformovana Poperednik sformovana komandir korpusnoyi grupi D 15 listopada 1943 10 chervnya 1944 Nastupnik general major Verngard Pamberg Poperednik general vid infanteriyi Kurt fon Tippelskirh komandir XII go armijskogo korpusu 4 chervnya lipen 1944 Nastupnik rozformovanij Poperednik general vid infanteriyi Kurt fon Tippelskirh komanduvach 4 yi armiyi 30 chervnya 7 lipnya 1944 Nastupnik general vid infanteriyi Kurt fon Tippelskirh