Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Едгар Фойхтінгер (нім. Edgar Feuchtinger; нар. 9 листопада 1894, Мец, Ельзас-Лотарингія — пом. 21 січня 1960, Берлін) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1944). Учасник Першої та Другої світових війн. У роки Першої світової служив в артилерії, бився на Східному та Західному фронтах. Після завершення воєнних дій продовжив службу в лавах Рейхсверу, з приходом до влади нацистів служив на різних штабних та командних посадах. Командував артилерійським полком, артилерійською бригадою, танковою дивізією. Командував частинами та з'єднаннями у Французькій кампанії, боях під Ленінградом, потім у битві на Західному фронті проти союзних військ, що висадилися в Нормандії. З 1944 року практично не брав участь в активних діях і не керував підпорядкованими військами, займався незаконним привласненням військового майна, особистим збагаченням, за що за вироком військового трибуналу був визнаним винним та засудженим до страти. Пізніше розжалуваний до солдата й відправлений на фронт, але дезертував і переховувався до окупації союзниками Німеччини. Перебував у полоні, після визволення працював. З 1953 року займався шпигунською діяльністю на користь радянської воєнної розвідки. Помер від серцевого нападу в Берліні.
| Едгар Фойхтінгер | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Edgar Feuchtinger | ||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||
| Народження | 9 листопада 1894 Мец, Ельзас-Лотарингія | |||||||||||||||||||
| Смерть | 21 січня 1960 (65 років) Берлін | |||||||||||||||||||
| Країна | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх | |||||||||||||||||||
| Приналежність |  Райхсгеер Вермахт | |||||||||||||||||||
| Вид збройних сил |  Сухопутні війська | |||||||||||||||||||
| Рід військ | польова артилерія, танкові війська | |||||||||||||||||||
| Роки служби | 1914–1945 | |||||||||||||||||||
| Звання |  Генерал-лейтенант | |||||||||||||||||||
| Командування | 21-ша танкова дивізія | |||||||||||||||||||
| Війни / битви | ||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||
 Едгар Фойхтінгер у Вікісховищі | ||||||||||||||||||||
)
)
)Біографія
Військова кар'єра
Едгар Фойхтінгер народився 9 листопада 1894 року в місті Мец у прусській провінції Ельзас-Лотарингія. 1907 році поступив на навчання до кадетської школи в Карлсруе. Після завершення продовжив військову службу в лавах Сухопутних військ Німецької імперії. 7 серпня 1914 року на початковій фазі Першої світової війни отримав звання фанен-юнкер та прийнятий на службу до 14-го Баденського полку польової артилерії. Бився на Східному та Західному фронтах; брав активну участь у боях під Верденом, на Соммі та в другій битві на Ені. Відзначений низкою нагород, у тому числі Залізними хрестами обох ступенів.
Після капітуляції Німеччини у війні залишився в лавах Збройних сил Веймарської республіки, проходив службу на різних командних та штабних посадах в артилерії. Напередодні вторгнення німецького вермахту до Польщі був командиром 3-го дивізіону 26-го артилерійського полку 26-ї піхотної дивізії.
26 серпня 1939 року призначений командиром артилерійського полку 227-ї піхотної дивізії. Командував полком у ході Французької кампанії, бився в Голландії та в Бельгії. У подальшому до осені 1941 року виконував окупаційні функції у Франції.
У жовтні 1941 року 227-ма піхотна дивізія, до складу якої входив артилерійський полк оберст Е.Фойхтінгера перекинутий з Франції на Східний фронт під Ленінград, де група армій вермахту «Північ» вела затяті бої за опанування другою столицею СРСР. Командував частиною до серпня 1942 року, доки не був виведений до резерву фюрера.
27 листопада 1942 року німецьке командування віддало наказ розпочати операцію «Ліла» — план із силового захоплення Тулону й оволодіння французьким флотом. Чотири бойові групи, зокрема група A, якою керував оберст Е. Фойхтінгер, зі складу 7-ї танкової дивізії та 2-ї танкової дивізії СС, увійшли до міста близько 4:00 ранку. Швидко опанувавши форт Ламалже (фр. Lamalgue), німці затримали адмірала , але не змогли запобігти тому, щоб його начальник штабу відправив попередження кораблям флоту. О 5:25 ранку, німецькі танки увірвали силоміць на військово-морську базу і адмірал віддав з борту флагмана французького лінкора , наказ затопити кораблі. В результаті акту самозатоплення 77 бойових кораблів та суден військово-морських сил Франції, щоб уникнути захоплення нацистською Німеччиною були затоплені на рейді військово-морської бази.
У квітні 1943 року Е.Фойхтінгер отримав під своє командування «Швидкісну артилерійську бригаду» (нім. "Schnelle Artillerie-Brigade 931"), концептуально нове з'єднання артилерії вермахту, призначене для швидкого реагування і проведення стрімких маневрів на широкому фронті берегової оборони французького узбережжя. Згодом самохідна артилерійська бригада Е.Фойхтінгера отримала назву швидка бригада «Вест». Через чотири місяці бригада була збільшена до розмірів стандартної танкової дивізії та отримала назву 21-ша танкова дивізія. Формування її здійснювалось на фондах розгромленого в Тунісі корпусу «Африка» та багато ветеранів цього об'єднання увійшло до складу танкової дивізії Е. Фойхтінгера.
На травень 1944 року 21-ша танкова дивізія дислокувалась на півострові Котантен, зі штаб-квартирою в місті Кан. На момент початку союзного вторгнення до Нормандії, генерал Е.Фойхтінгер перебував у Парижі й 6 червня з коханкою прибув до району висадки противника на плацдарми. Однак, як командир дивізії він не дуже поринув у процес керування військами, віддавши право своїм підлеглим командирам на місці вирішувати як діяти краще. Дивізія вела запеклі бої за Кан до серпня 1944 року.
1 серпня 1944 року командиру дивізії було присвоєне звання генерал-лейтенант, а 6 серпня 1944 року відзначено Лицарським хрестом Залізного хреста. За спогадами командирів 21-ї танкової дивізії їхній генерал практично не керував своїми військами, та навіть коли з'єднання разом з 7-ою армією генерала танкових військ Г.фон Функа було розгромлено у Фалезькому котлі, комдив щасно уник оточення й втік з поля битви.
Після реформування та відновлення боєздатності, 21-ша танкова дивізія вела важкі бої із союзними військами у Північному Ельзасі; у цей час командир дивізії проводив час у Целле. Місцеве населення привернуло увагу, як дивно бойовий генерал розважається разом з подругами та деякими офіцерами вдалі від фронту. Колишній командир Г.Бальк також звернув свою увагу на факти постійного зловживання службовим становищем командиром 21-ї дивізії, контрабанді коштовностей з території окупованої Франції та навіть придбанню там генералом власного замку.
5 січня 1945 року генерал-лейтенант Е.Фойхтінгер був заарештований та звинувачений у розтраті й незаконному привласненні військового майна, збагаченні за рахунок євреїв та витоку таємної інформації своїм південноамериканським коханкам. Його ув'язнили в Торгау та за вироком військового трибуналу визнали винним, позбавили усіх військових нагород, понизили у званні до каноніра (найнижче звання в німецькій артилерії) та засудили до страти.
Лише особисте втручання А.Гітлера дозволило опальному генералу уникнути смерті. 2 березня 1945 року за наказом фюрера Е.Фойхтінгера визволили з-під варти та відправили до 20-ї панцергренадерської дивізії каноніром. Однак, колишній генерал дезертував і до частини не прибув; його пошуки розпочалися тільки 12 квітня, але марно. Е.Фойхтінгер переховувався на своїй фермі під Целле. 29 травня 1945 року він у генеральській формі з'явився перед британськими військовими, яким здався в полон. Збіглого генерала переміщували між таборами військовополонених, але коли його доставили до табору у Штадталлендорфі, офіцери вермахту виступили категорично проти присутності Е.Фойхтінгера в таборі.
Перед союзниками він позиціював себе жертвою нацистського режиму й врешті-решт здобув у 1946 році раннє звільнення з табору. Після повернення до Німеччини працював у різних компаніях.
У травні 1953 року на центральній залізничному вокзалі Крефельда Едгар Фойхтінгер шляхом шантажу був завербований агентом ГРУ В.Михайловим, який продемонстрував колишньому генералу якісь компрометуючі документи. Йому було визначене завдання збору та передачі усілякої інформації про переозброєння Західної Німеччини. Протягом семи років Фойхтінгер передав радянській розвідці близько 1 000 документів, що містили таємну інформацію. У січні 1960 року він повертався до Берліна потягом, коли з ним стався серцевий напад, що призвів до його смерті.
Див. також
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Едгар Фойхтінгер |
- Dermot Bradley, Karl-Friedrich Hildebrand, Markus Rövekamp: Die Generale des Heeres 1921—1945, Band 3, Osnabrück, 1994
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile (German) . Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN .
- Mitcham, Samuel W Defenders of Fortress Europe Washington, D.C.: Potomac Books, 2009.
- Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. .(нім.)
Посилання
- . на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 30 травня 2018. (англ.)
- Generalleutnant Edgar Feuchtinger. на geocities.ws. (англ.)
- Feuchtinger, Edgar — нагороди генерала-лейтенанта Фойхтінгера (англ.)
- Feuchtinger, Edgar [ 5 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Generalleutnant Edgar Feuchtinger [ 3 травня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки
- Виноски
- Бойова група A, якою керував оберст Е. Фойхтінгер мала у своєму складі 69-й панцергренадерський полк, 1-й дивізіон самохідного артилерійського полку, роту 49-го танкового саперного батальйону, 90-й протитанковий дивізіон 10-ї танкової дивізії.
- Джерела
- Falltöter von rechts. Der Spiegel. 20 грудня 1961.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Edgar Fojhtinger nim Edgar Feuchtinger nar 9 listopada 1894 Mec Elzas Lotaringiya pom 21 sichnya 1960 Berlin nimeckij voyenachalnik chasiv Tretogo Rejhu general lejtenant vermahtu Kavaler Licarskogo hresta Zaliznogo hresta 1944 Uchasnik Pershoyi ta Drugoyi svitovih vijn U roki Pershoyi svitovoyi sluzhiv v artileriyi bivsya na Shidnomu ta Zahidnomu frontah Pislya zavershennya voyennih dij prodovzhiv sluzhbu v lavah Rejhsveru z prihodom do vladi nacistiv sluzhiv na riznih shtabnih ta komandnih posadah Komanduvav artilerijskim polkom artilerijskoyu brigadoyu tankovoyu diviziyeyu Komanduvav chastinami ta z yednannyami u Francuzkij kampaniyi boyah pid Leningradom potim u bitvi na Zahidnomu fronti proti soyuznih vijsk sho visadilisya v Normandiyi Z 1944 roku praktichno ne brav uchast v aktivnih diyah i ne keruvav pidporyadkovanimi vijskami zajmavsya nezakonnim privlasnennyam vijskovogo majna osobistim zbagachennyam za sho za virokom vijskovogo tribunalu buv viznanim vinnim ta zasudzhenim do strati Piznishe rozzhaluvanij do soldata j vidpravlenij na front ale dezertuvav i perehovuvavsya do okupaciyi soyuznikami Nimechchini Perebuvav u poloni pislya vizvolennya pracyuvav Z 1953 roku zajmavsya shpigunskoyu diyalnistyu na korist radyanskoyi voyennoyi rozvidki Pomer vid sercevogo napadu v Berlini Edgar FojhtingerEdgar FeuchtingerNarodzhennya9 listopada 1894 1894 11 09 Mec Elzas LotaringiyaSmert21 sichnya 1960 1960 01 21 65 rokiv BerlinKrayina Nimecka imperiya Vejmarska respublika Tretij RejhPrinalezhnist Rajhsgeer VermahtVid zbrojnih sil Suhoputni vijskaRid vijskpolova artileriya tankovi vijskaRoki sluzhbi1914 1945Zvannya General lejtenantKomanduvannya21 sha tankova diviziyaVijni bitviPersha svitova vijna Zahidnij front Verdenska bitva Bitva na Sommi Druga bitva na Eni Druga svitova vijna Zahidnij front Francuzka kampaniya Gollandska operaciya Belgijska kampaniya Shidnij front Blokada Leningrada Tihvinskij nastup Zahidnij front Operaciya Lila Operaciya Overlord NagorodiLicarskij hrest Zaliznogo hresta Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu Sribnij nimeckij hrest Hrest Voyennih zaslug I klasu z mechami Hrest Voyennih zaslug II klasu z mechami Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Licarskij hrest 2 go klasu ordena Ceringenskogo leva Licarskij hrest 2 go klasu ordena Fridriha Vyurtemberg Ganzejskij hrest Gamburg Medal za horobrist Avstro Ugorshina Za poranennya nagrudnij znak Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Edgar Fojhtinger u VikishovishiBiografiyaVijskova kar yera 7 serpnya 1914 fanen yunker 18 serpnya 1915 lejtenant 1 kvitnya 1925 ober lejtenant 1 listopada 1929 gauptman 1 listopada 1935 major 1 serpnya 1938 oberst lejtenant 1 serpnya 1941 oberst 1 serpnya 1943 general major 1 serpnya 1944 general lejtenant Edgar Fojhtinger narodivsya 9 listopada 1894 roku v misti Mec u prusskij provinciyi Elzas Lotaringiya 1907 roci postupiv na navchannya do kadetskoyi shkoli v Karlsrue Pislya zavershennya prodovzhiv vijskovu sluzhbu v lavah Suhoputnih vijsk Nimeckoyi imperiyi 7 serpnya 1914 roku na pochatkovij fazi Pershoyi svitovoyi vijni otrimav zvannya fanen yunker ta prijnyatij na sluzhbu do 14 go Badenskogo polku polovoyi artileriyi Bivsya na Shidnomu ta Zahidnomu frontah brav aktivnu uchast u boyah pid Verdenom na Sommi ta v drugij bitvi na Eni Vidznachenij nizkoyu nagorod u tomu chisli Zaliznimi hrestami oboh stupeniv Pislya kapitulyaciyi Nimechchini u vijni zalishivsya v lavah Zbrojnih sil Vejmarskoyi respubliki prohodiv sluzhbu na riznih komandnih ta shtabnih posadah v artileriyi Naperedodni vtorgnennya nimeckogo vermahtu do Polshi buv komandirom 3 go divizionu 26 go artilerijskogo polku 26 yi pihotnoyi diviziyi 26 serpnya 1939 roku priznachenij komandirom artilerijskogo polku 227 yi pihotnoyi diviziyi Komanduvav polkom u hodi Francuzkoyi kampaniyi bivsya v Gollandiyi ta v Belgiyi U podalshomu do oseni 1941 roku vikonuvav okupacijni funkciyi u Franciyi U zhovtni 1941 roku 227 ma pihotna diviziya do skladu yakoyi vhodiv artilerijskij polk oberst E Fojhtingera perekinutij z Franciyi na Shidnij front pid Leningrad de grupa armij vermahtu Pivnich vela zatyati boyi za opanuvannya drugoyu stoliceyu SRSR Komanduvav chastinoyu do serpnya 1942 roku doki ne buv vivedenij do rezervu fyurera 27 listopada 1942 roku nimecke komanduvannya viddalo nakaz rozpochati operaciyu Lila plan iz silovogo zahoplennya Tulonu j ovolodinnya francuzkim flotom Chotiri bojovi grupi zokrema grupa A yakoyu keruvav oberst E Fojhtinger zi skladu 7 yi tankovoyi diviziyi ta 2 yi tankovoyi diviziyi SS uvijshli do mista blizko 4 00 ranku Shvidko opanuvavshi fort Lamalzhe fr Lamalgue nimci zatrimali admirala ale ne zmogli zapobigti tomu shob jogo nachalnik shtabu vidpraviv poperedzhennya korablyam flotu O 5 25 ranku nimecki tanki uvirvali silomic na vijskovo morsku bazu i admiral viddav z bortu flagmana francuzkogo linkora nakaz zatopiti korabli V rezultati aktu samozatoplennya 77 bojovih korabliv ta suden vijskovo morskih sil Franciyi shob uniknuti zahoplennya nacistskoyu Nimechchinoyu buli zatopleni na rejdi vijskovo morskoyi bazi U kvitni 1943 roku E Fojhtinger otrimav pid svoye komanduvannya Shvidkisnu artilerijsku brigadu nim Schnelle Artillerie Brigade 931 konceptualno nove z yednannya artileriyi vermahtu priznachene dlya shvidkogo reaguvannya i provedennya strimkih manevriv na shirokomu fronti beregovoyi oboroni francuzkogo uzberezhzhya Zgodom samohidna artilerijska brigada E Fojhtingera otrimala nazvu shvidka brigada Vest Cherez chotiri misyaci brigada bula zbilshena do rozmiriv standartnoyi tankovoyi diviziyi ta otrimala nazvu 21 sha tankova diviziya Formuvannya yiyi zdijsnyuvalos na fondah rozgromlenogo v Tunisi korpusu Afrika ta bagato veteraniv cogo ob yednannya uvijshlo do skladu tankovoyi diviziyi E Fojhtingera Na traven 1944 roku 21 sha tankova diviziya dislokuvalas na pivostrovi Kotanten zi shtab kvartiroyu v misti Kan Na moment pochatku soyuznogo vtorgnennya do Normandiyi general E Fojhtinger perebuvav u Parizhi j 6 chervnya z kohankoyu pribuv do rajonu visadki protivnika na placdarmi Odnak yak komandir diviziyi vin ne duzhe porinuv u proces keruvannya vijskami viddavshi pravo svoyim pidleglim komandiram na misci virishuvati yak diyati krashe Diviziya vela zapekli boyi za Kan do serpnya 1944 roku 1 serpnya 1944 roku komandiru diviziyi bulo prisvoyene zvannya general lejtenant a 6 serpnya 1944 roku vidznacheno Licarskim hrestom Zaliznogo hresta Za spogadami komandiriv 21 yi tankovoyi diviziyi yihnij general praktichno ne keruvav svoyimi vijskami ta navit koli z yednannya razom z 7 oyu armiyeyu generala tankovih vijsk G fon Funka bulo rozgromleno u Falezkomu kotli komdiv shasno unik otochennya j vtik z polya bitvi Pislya reformuvannya ta vidnovlennya boyezdatnosti 21 sha tankova diviziya vela vazhki boyi iz soyuznimi vijskami u Pivnichnomu Elzasi u cej chas komandir diviziyi provodiv chas u Celle Misceve naselennya privernulo uvagu yak divno bojovij general rozvazhayetsya razom z podrugami ta deyakimi oficerami vdali vid frontu Kolishnij komandir G Balk takozh zvernuv svoyu uvagu na fakti postijnogo zlovzhivannya sluzhbovim stanovishem komandirom 21 yi diviziyi kontrabandi koshtovnostej z teritoriyi okupovanoyi Franciyi ta navit pridbannyu tam generalom vlasnogo zamku 5 sichnya 1945 roku general lejtenant E Fojhtinger buv zaareshtovanij ta zvinuvachenij u roztrati j nezakonnomu privlasnenni vijskovogo majna zbagachenni za rahunok yevreyiv ta vitoku tayemnoyi informaciyi svoyim pivdennoamerikanskim kohankam Jogo uv yaznili v Torgau ta za virokom vijskovogo tribunalu viznali vinnim pozbavili usih vijskovih nagorod ponizili u zvanni do kanonira najnizhche zvannya v nimeckij artileriyi ta zasudili do strati Lishe osobiste vtruchannya A Gitlera dozvolilo opalnomu generalu uniknuti smerti 2 bereznya 1945 roku za nakazom fyurera E Fojhtingera vizvolili z pid varti ta vidpravili do 20 yi pancergrenaderskoyi diviziyi kanonirom Odnak kolishnij general dezertuvav i do chastini ne pribuv jogo poshuki rozpochalisya tilki 12 kvitnya ale marno E Fojhtinger perehovuvavsya na svoyij fermi pid Celle 29 travnya 1945 roku vin u generalskij formi z yavivsya pered britanskimi vijskovimi yakim zdavsya v polon Zbiglogo generala peremishuvali mizh taborami vijskovopolonenih ale koli jogo dostavili do taboru u Shtadtallendorfi oficeri vermahtu vistupili kategorichno proti prisutnosti E Fojhtingera v tabori Pered soyuznikami vin poziciyuvav sebe zhertvoyu nacistskogo rezhimu j vreshti resht zdobuv u 1946 roci rannye zvilnennya z taboru Pislya povernennya do Nimechchini pracyuvav u riznih kompaniyah U travni 1953 roku na centralnij zaliznichnomu vokzali Krefelda Edgar Fojhtinger shlyahom shantazhu buv zaverbovanij agentom GRU V Mihajlovim yakij prodemonstruvav kolishnomu generalu yakis komprometuyuchi dokumenti Jomu bulo viznachene zavdannya zboru ta peredachi usilyakoyi informaciyi pro pereozbroyennya Zahidnoyi Nimechchini Protyagom semi rokiv Fojhtinger peredav radyanskij rozvidci blizko 1 000 dokumentiv sho mistili tayemnu informaciyu U sichni 1960 roku vin povertavsya do Berlina potyagom koli z nim stavsya sercevij napad sho prizviv do jogo smerti Div takozhOtto Lansel Gans Golnik Fridrih Kyun Teodor Busse Kurt fon Tippelskirh Traugott GerrLiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Edgar Fojhtinger Dermot Bradley Karl Friedrich Hildebrand Markus Rovekamp Die Generale des Heeres 1921 1945 Band 3 Osnabruck 1994 Fellgiebel Walther Peer 2000 1986 Die Trager des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 1945 Die Inhaber der hochsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile German Friedberg Germany Podzun Pallas ISBN 978 3 7909 0284 6 Mitcham Samuel W Defenders of Fortress Europe Washington D C Potomac Books 2009 Scherzer Veit 2007 Ritterkreuztrager 1939 1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer Luftwaffe Kriegsmarine Waffen SS Volkssturm sowie mit Deutschland verbundeter Streitkrafte nach den Unterlagen des Bundesarchives Jena Germany Scherzers Miltaer Verlag ISBN 978 3 938845 17 2 nim Posilannya na lexikon der wehrmacht de Arhiv originalu za 14 lyutogo 2017 Procitovano 30 travnya 2018 angl Generalleutnant Edgar Feuchtinger na geocities ws angl Feuchtinger Edgar nagorodi generala lejtenanta Fojhtingera angl Feuchtinger Edgar 5 listopada 2016 u Wayback Machine Generalleutnant Edgar Feuchtinger 3 travnya 2018 u Wayback Machine PrimitkiVinoski Bojova grupa A yakoyu keruvav oberst E Fojhtinger mala u svoyemu skladi 69 j pancergrenaderskij polk 1 j divizion samohidnogo artilerijskogo polku rotu 49 go tankovogo sapernogo bataljonu 90 j protitankovij divizion 10 yi tankovoyi diviziyi Dzherela Falltoter von rechts Der Spiegel 20 grudnya 1961 Komanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami Tretogo Rejhu Poperednik general major komandir 21 yi tankovoyi diviziyi 15 travnya 1943 15 sichnya 1944 Nastupnik general major Osvin Grolig Poperednik general lejtenant komandir 21 yi tankovoyi diviziyi 8 travnya 1944 25 sichnya 1945 Nastupnik oberst Gelmut Collenkopf