Ганс Еміль Ріхард фрейхерр фон Функ (нім. Hans Emil Richard Freiherr von Funck; нар. 23 грудня 1891, Аахен — пом. 14 лютого 1979, Фірзен) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал танкових військ Вермахту (1944). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям (1943). Учасник Першої та Другої світових війн; командував з'єднаннями і об'єднаннями.
Ганс фон Функ | |||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Hans von Funck | |||||||||||||||||||
Народження | 23 грудня 1891 Аахен, Рейнська провінція | ||||||||||||||||||
Смерть | 14 лютого 1979 (87 років) Фірзен, Північний Рейн-Вестфалія | ||||||||||||||||||
Країна | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх | ||||||||||||||||||
Приналежність | Райхсгеер Рейхсвер Вермахт | ||||||||||||||||||
Вид збройних сил | Сухопутні війська | ||||||||||||||||||
Рід військ | кіннота танкові війська | ||||||||||||||||||
Роки служби | 1914–1945 | ||||||||||||||||||
Звання | Генерал танкових військ | ||||||||||||||||||
Формування | 3-тя танкова дивізія | ||||||||||||||||||
Командування | 5-та легка дивізія 7-ма танкова дивізія XXIII армійський корпус XXXXVII танковий корпус 7-ма армія | ||||||||||||||||||
Війни / битви | |||||||||||||||||||
Титул | барон | ||||||||||||||||||
Нагороди |
Біографія
Військова кар'єра
- 3 серпня 1914 — фанен-юнкер
- 23 вересня 1914 — фанен-юнкер-єфрейтор
- 14 листопада 1914 — фанен-юнкер-унтерофіцер
- 23 лютого 1915 — фенрих
- 18 червня 1915 — лейтенант
- 1 квітня 1923 — оберлейтенант
- 1 квітня 1928 — ротмістр
- 1 серпня 1934 — майор
- 1 вересня 1936 — оберстлейтенант
- 6 січня 1939 — оберст
- 1 січня 1941 — генерал-майор
- 1 вересня 1942 — генерал-лейтенант
- 1 березня 1944 — генерал танкових військ
Ганс Еміль Ріхард фрейхерр фон Функ народився 23 грудня 1891 року в місті Аахен у прусській Рейнській провінції в родині голови тамтешнього місцевого правління Пауля Йоханнеса фон Функа та його дружини Марі (уроджена фон Лютцов). Закінчив гімназію в Кошліні. З 1911 року до літа 1914 року Ганс вивчав право в Грайфсвальді та Фрайбурзі.
3 серпня 1914 року, відразу після вступу Німецької імперії у війну, полишив навчання в університеті та поступив фанен-юнкером до запасного ескадрону 1-го Бранденбурзького драгунського полку № 2 (нім. 1. Brandenburgischen Dragoner-Regiments Nr. 2) у Шведті.
З 11 жовтня 1914 року разом з полком прибув на Західний фронт, де взяв участь у бойових діях. Напередодні Різдва був поранений. Після госпіталізації та одужання продовжив службу в 2-му драгунському полку. 18 червня 1915 року став лейтенантом. Протягом війни воював на різних посадах у кавалерійських частинах німецької армії, командував ескадроном. Війну завершив командиром 3-ї роти 11-го кулеметно-снайперського батальйону.
Після війни залишився у лавах прикордонної стражі Веймарської республіки. Брав участь у сутичках на східних кордонах країни. Був поранений. Потім продовжив службу у рейхсвері. Командував підрозділами та частинами кінноти, інженерних військах, військах зв'язку, гірської піхоти тощо. 16 серпня 1936 року призначений начальником оперативного відділу IV корпусу, а вже за місяць переведений до Люфтваффе, де пробув нетривалий строк. 30 листопада 1936 року здобув посаду військового аташе при посольстві Німеччини в Іспанії. Пробув на дипломатичній роботі три роки, до того ж одночасно був військовим аташе при німецькій амбасаді в Португалії з серпня до жовтня 1939 року.
15 жовтня 1939 року повернувся із закордонного відрядження, одночасно отримав призначення на посаду командира 5-го танкового полку 3-ї танкової дивізії. Під час Французької кампанії танковий полк оберста фон Функа діяв у складі XVI моторизованого корпусу генерала Гепнера. Фон Функ командував частиною під час боїв на каналі Альберта і в боях на південь від Брюсселя, а також в переслідуванні противника після падіння Дюнкерка на захід від Парижа, що завершилося капітуляцією Франції.
У листопаді 1940 року Ганса фон Функа призначили замість Фрідріха Кюна командиром 3-ї танкової бригади своєї дивізії. А вже на початку 1941 року він став командиром 5-ї легкої дивізії, що готувалася до відправлення до Північної Африки. Протягом місяця Функ займався комплектуванням, оснащенням та формуванням нового з'єднання, зокрема підготовлював танкові частини до перекидання морем в Африку, але 14 лютого 1941 року його призначили на заміну Ервіну Роммелю командиром 7-ї танкової дивізії, що входила до XXXIX моторизованого корпусу генерала танкових військ Рудольфа Шмідта, який готувався до вторгнення до СРСР.
22 червня 1941 року, з початком операції «Барбаросса», 7-ма танкова дивізія вторглася до Радянського Союзу. Діючи в першому ешелоні 3-ї танкової групи генерал-полковника Германа Гота, дивізія фон Функа прорвала прикордонні позиції радянських військ, вела бої з оточеними військами під Мінськом, на «лінії Сталіна», на переправах через Західну Двіну, під Смоленськом, на переправах через Дніпро, під Вітебськом, Вязьмою, Клином і Москвою.
15 липня 1941 року Ганс фон Функ був удостоєний Лицарського хреста Залізного хреста № 356 за вміле керівництво дивізією та здобуті бойові успіхи.
У ході боїв на Східному фронтові дивізія фон Функа здобула багато перемог. Так, до 13 жовтня лише один 78-й танковий артилерійський полк доповів про знищення 263 радянських танків, 124 польових гармат, 69 протитанкових гармат, 760 вантажівок, 48 дотів, 4 літаків, 5 складів боєприпасів, 6 паровозів і бронепоїздів. Разом з цим, втрати німецької дивізії також були вельми високі. ДО 15 листопада дивізія втратила 290 осіб загиблими, 783 пораненими і 45 полоненими або зниклими безвісти — всього 1118 людей.
Втім, найбільших втрат танкова дивізія генерал-майора Ганса фон Функа зазнала взимку 1941/42 року, коли розпочався стратегічний контрнаступ Червоної армії під Москвою. За штатом чисельність кожного батальйону становила близько 700 осіб. Але, на 23 січня в I батальйоні 6-го моторизованого полку в строю залишалося всього 5 офіцерів, 25 унтер-офіцерів і 161 рядовий. У II батальйоні того ж полку було всього 17 офіцерів, 72 унтер-офіцери і 328 рядових, а II батальйон 7-го моторизованого полку скоротився до 7 офіцерів, 54 унтер-офіцерів і 293 рядових. На якийсь момент у 25-м танковому полку залишалося всього п'ять боєздатних танків: чотири Pz-38 (t) і 1 Pz IV, а основна частина особового складу була кинута в бій у вигляді зведеного піхотного підрозділу.
Втягнувшись (разом з іншими силами 9-ї армії) в безжальні бої на Ржевському виступі, II батальйон 6-го моторизованого полку поніс такі втрати, що його довелося розформувати, так само як і один з танкових батальйонів. У 25-му танковому полку залишилося всього чотири роти, а до складу 7-го мотоциклетного батальйону ввели залишки 37-го розвідувального батальйону.
Загалом за період з 22 червня 1941 року до 23 січня 1942 роки 7-ма танкова дивізія втратила 2 055 чоловік убитими, 5 737 — пораненими, 313 — зниклими безвісти і полоненими і 1 089 — хворими (в основному з обмороженнями чи хворобами, які переносяться вошами). Всього втрати склали 9203 людини, в тому числі 336 офіцерів (на початок кампанії дивізія нараховувала близько 400 офіцерів і 14 000 нижніх чинів). На 27 травня в дивізії фон Функа залишалося всього 8589 офіцерів і нижніх чинів, більшість з яких прибули в дивізію вже після початку кампанії.
У травні 1942 року з огляду на високі втрати в живій силі дивізія була відведена в Південну Францію для відпочинку і поповнення. Тут вона нарешті отримала сучасні танки німецького виробництва, включаючи 35 Pz IIIJ і 30 Pz IVG. Одночасно був розформований штаб 7-ї моторизованої бригади.
У листопаді того ж року дивізія взяла участь в окупації вішістської Франції, дійшовши до Марселя і Тулона.
У грудні 1942 року після оточення німецьких військ під Сталінградом танкова дивізія генерала фон Функа була перекинута на південну ділянку Східного фронту і перебувала в ролі резерву групи армій «Дон». Після провалу спроби визволити 6-ту армію з котла, німецькій дивізії довелося битися на річці Донець та в Східній Україні в районі Артемівська. Згодом Ганс фон Функ організовував відбиття потужного наступу радянських військ у напрямку на Ростов-на-Дону. Зимову кампанію 1942/1943 року дивізія починала з 95 танками, з яких 20 були абсолютно застарілих моделей. За період з 7 січня по 27 лютого 1943 року, за час найактивніших боїв, дивізія знищила або захопила 354 радянських танки, 124 гармат, 276 протитанкових гармат, 70 мінометів, 414 вантажівок і інше спорядження. Втрати самої дивізії склали 12 танків.
Пізніше дивізія вела бої під Ізюмом і під Харковом. Особливо важкі втрати дивізія понесла під час операції «Цитадель» — останнього наступу Гітлера на Східному фронті. Дивізія фон Функа діяла у складі III танкового корпусу генерала танкових військ Брайта у першому ешелоні 1-ї танкової армії, вела бої під Харковом. До кінця битви в строю залишилося 15 танків, а особового складу вистачало не більше ніж на три батальйони. Після битви на Курській дузі 7-ма танкова дивізія була перетворене на бойову групу.
20 серпня 1943 року генерал-лейтенант фон Функ за станом здоров'я пішов з посади командира 7-ї танкової дивізії, прокомандувавши нею більш ніж два роки у найсуворіших умовах війни на Східному фронті, й був виведений до резерву фюрера.
7 грудня 1943 року його відкликали з резерву та призначили командиром XXIII армійського корпусу 9-ї армії, що тримав оборону на відносно спокійній ділянці німецько-радянського фронту на оршансько-вітебському напрямку.
З березня 1944 року генерал Ганс фон Функ очолив XXXXVII танковий корпус, який відступав під тиском радянських військ на заході України та в Молдові, а потім протистояв спробам Червоної армії прорвати оборону на півночі Румунії та вийти на оперативний простір і вийти на Балкани.
У боях проти сил 2-го та 3-го Українських фронтів корпус генерала фон Функа зазнав величезних втрат і у травні 1944 року був перекинутий на північ Франції на відновлення боєздатності.
З червня 1944 року XXXXVII танковий корпус, що перебував у складі сил 7-ї армії, бився у Нормандії, потім відступав на схід Франції, бої в Лотарингії. 5 вересня 1944 року через погіршення здоров'я внаслідок старих поранень, генерал фон Функ був замінений на посаді командира XXXXVII танкового корпусу генерал-лейтенантом Генріхом фон Лютвіцем і відкликаний до резерву фюрера.
28 лютого 1945 року звільнений у відставку з лав збройних сил за станом здоров'я. Однак 8 травня 1945 року був взятий у полон радянськими військами і перебував військовополоненим до 1955 року, доки не був звільнений 9 жовтня 1955 року разом з багатьма іншими німецькими генералами, офіцерами і солдатами.
14 лютого 1979 року генерал Ганс фон Функ помер у місті Фірзен, у західнонімецькій землі Північний Рейн-Вестфалія.
Див. також
Література
- Beevor, Antony (2009). D-Day: The Battle for Normandy. London: Viking. .(англ.)
- Thomas, Franz (1997). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 1: A–K. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. .(нім.)
- Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. .
- Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. .
Посилання
- . на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 20 серпня 2019. Процитовано 26 серпня 2019. (нім.)
- General der Panzertruppe Hans Freiherr von Funck. на geocities.ws. (англ.)
- Funck, Freiherr von, Hans [ 27 серпня 2019 у Wayback Machine.] — нагороди генерала танкових військ фон Функа(англ.)
- Funck, Hans Emil Richard Freiherr von [ 2 березня 2021 у Wayback Machine.]
Примітки
- Виноски
- Джерела
- General der Panzertruppe Hans Freiherr von Funck
- . Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 27 серпня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gans Emil Rihard frejherr fon Funk nim Hans Emil Richard Freiherr von Funck nar 23 grudnya 1891 Aahen pom 14 lyutogo 1979 Firzen nimeckij voyenachalnik chasiv Tretogo Rejhu general tankovih vijsk Vermahtu 1944 Kavaler Licarskogo hresta Zaliznogo hresta z Dubovim listyam 1943 Uchasnik Pershoyi ta Drugoyi svitovih vijn komanduvav z yednannyami i ob yednannyami Gans fon FunkHans von FunckNarodzhennya23 grudnya 1891 1891 12 23 Aahen Rejnska provinciyaSmert14 lyutogo 1979 1979 02 14 87 rokiv Firzen Pivnichnij Rejn VestfaliyaKrayina Nimecka imperiya Vejmarska respublika Tretij RejhPrinalezhnist Rajhsgeer Rejhsver VermahtVid zbrojnih sil Suhoputni vijskaRid vijskkinnota tankovi vijskaRoki sluzhbi1914 1945Zvannya General tankovih vijskFormuvannya3 tya tankova diviziyaKomanduvannya5 ta legka diviziya 7 ma tankova diviziya XXIII armijskij korpus XXXXVII tankovij korpus 7 ma armiyaVijni bitviPersha svitova vijna Zahidnij front Druga svitova vijna Zahidnij front Francuzka kampaniya Shidnij front Operaciya Barbarossa Zahidnij front Operaciya Overlord Operaciya Lyezh TitulbaronNagorodiLicarskij hrest Zaliznogo hresta z Dubovim listyam Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasuZolotij nimeckij hrest Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasuGanzejskij hrest Gamburg Nagrudnij znak Za poranennya v sribli Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Medal Za Ispansku kampaniyu Zolotij Ispanskij hrest z mechamiVijskova medal Ispaniya Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Nagrudnij znak Za tankovu ataku BiografiyaVijskova kar yera 3 serpnya 1914 fanen yunker 23 veresnya 1914 fanen yunker yefrejtor 14 listopada 1914 fanen yunker unteroficer 23 lyutogo 1915 fenrih 18 chervnya 1915 lejtenant 1 kvitnya 1923 oberlejtenant 1 kvitnya 1928 rotmistr 1 serpnya 1934 major 1 veresnya 1936 oberstlejtenant 6 sichnya 1939 oberst 1 sichnya 1941 general major 1 veresnya 1942 general lejtenant 1 bereznya 1944 general tankovih vijsk Gans Emil Rihard frejherr fon Funk narodivsya 23 grudnya 1891 roku v misti Aahen u prusskij Rejnskij provinciyi v rodini golovi tamteshnogo miscevogo pravlinnya Paulya Johannesa fon Funka ta jogo druzhini Mari urodzhena fon Lyutcov Zakinchiv gimnaziyu v Koshlini Z 1911 roku do lita 1914 roku Gans vivchav pravo v Grajfsvaldi ta Frajburzi 3 serpnya 1914 roku vidrazu pislya vstupu Nimeckoyi imperiyi u vijnu polishiv navchannya v universiteti ta postupiv fanen yunkerom do zapasnogo eskadronu 1 go Brandenburzkogo dragunskogo polku 2 nim 1 Brandenburgischen Dragoner Regiments Nr 2 u Shvedti Z 11 zhovtnya 1914 roku razom z polkom pribuv na Zahidnij front de vzyav uchast u bojovih diyah Naperedodni Rizdva buv poranenij Pislya gospitalizaciyi ta oduzhannya prodovzhiv sluzhbu v 2 mu dragunskomu polku 18 chervnya 1915 roku stav lejtenantom Protyagom vijni voyuvav na riznih posadah u kavalerijskih chastinah nimeckoyi armiyi komanduvav eskadronom Vijnu zavershiv komandirom 3 yi roti 11 go kulemetno snajperskogo bataljonu Pislya vijni zalishivsya u lavah prikordonnoyi strazhi Vejmarskoyi respubliki Brav uchast u sutichkah na shidnih kordonah krayini Buv poranenij Potim prodovzhiv sluzhbu u rejhsveri Komanduvav pidrozdilami ta chastinami kinnoti inzhenernih vijskah vijskah zv yazku girskoyi pihoti tosho 16 serpnya 1936 roku priznachenij nachalnikom operativnogo viddilu IV korpusu a vzhe za misyac perevedenij do Lyuftvaffe de probuv netrivalij strok 30 listopada 1936 roku zdobuv posadu vijskovogo atashe pri posolstvi Nimechchini v Ispaniyi Probuv na diplomatichnij roboti tri roki do togo zh odnochasno buv vijskovim atashe pri nimeckij ambasadi v Portugaliyi z serpnya do zhovtnya 1939 roku 15 zhovtnya 1939 roku povernuvsya iz zakordonnogo vidryadzhennya odnochasno otrimav priznachennya na posadu komandira 5 go tankovogo polku 3 yi tankovoyi diviziyi Pid chas Francuzkoyi kampaniyi tankovij polk obersta fon Funka diyav u skladi XVI motorizovanogo korpusu generala Gepnera Fon Funk komanduvav chastinoyu pid chas boyiv na kanali Alberta i v boyah na pivden vid Bryusselya a takozh v peresliduvanni protivnika pislya padinnya Dyunkerka na zahid vid Parizha sho zavershilosya kapitulyaciyeyu Franciyi U listopadi 1940 roku Gansa fon Funka priznachili zamist Fridriha Kyuna komandirom 3 yi tankovoyi brigadi svoyeyi diviziyi A vzhe na pochatku 1941 roku vin stav komandirom 5 yi legkoyi diviziyi sho gotuvalasya do vidpravlennya do Pivnichnoyi Afriki Protyagom misyacya Funk zajmavsya komplektuvannyam osnashennyam ta formuvannyam novogo z yednannya zokrema pidgotovlyuvav tankovi chastini do perekidannya morem v Afriku ale 14 lyutogo 1941 roku jogo priznachili na zaminu Ervinu Rommelyu komandirom 7 yi tankovoyi diviziyi sho vhodila do XXXIX motorizovanogo korpusu generala tankovih vijsk Rudolfa Shmidta yakij gotuvavsya do vtorgnennya do SRSR 22 chervnya 1941 roku z pochatkom operaciyi Barbarossa 7 ma tankova diviziya vtorglasya do Radyanskogo Soyuzu Diyuchi v pershomu esheloni 3 yi tankovoyi grupi general polkovnika Germana Gota diviziya fon Funka prorvala prikordonni poziciyi radyanskih vijsk vela boyi z otochenimi vijskami pid Minskom na liniyi Stalina na perepravah cherez Zahidnu Dvinu pid Smolenskom na perepravah cherez Dnipro pid Vitebskom Vyazmoyu Klinom i Moskvoyu 15 lipnya 1941 roku Gans fon Funk buv udostoyenij Licarskogo hresta Zaliznogo hresta 356 za vmile kerivnictvo diviziyeyu ta zdobuti bojovi uspihi U hodi boyiv na Shidnomu frontovi diviziya fon Funka zdobula bagato peremog Tak do 13 zhovtnya lishe odin 78 j tankovij artilerijskij polk dopoviv pro znishennya 263 radyanskih tankiv 124 polovih garmat 69 protitankovih garmat 760 vantazhivok 48 dotiv 4 litakiv 5 skladiv boyepripasiv 6 parovoziv i bronepoyizdiv Razom z cim vtrati nimeckoyi diviziyi takozh buli velmi visoki DO 15 listopada diviziya vtratila 290 osib zagiblimi 783 poranenimi i 45 polonenimi abo zniklimi bezvisti vsogo 1118 lyudej Proriv nimeckoyi 3 yi tankovoyi grupi do Minska 24 28 chervnya 1941 Vtim najbilshih vtrat tankova diviziya general majora Gansa fon Funka zaznala vzimku 1941 42 roku koli rozpochavsya strategichnij kontrnastup Chervonoyi armiyi pid Moskvoyu Za shtatom chiselnist kozhnogo bataljonu stanovila blizko 700 osib Ale na 23 sichnya v I bataljoni 6 go motorizovanogo polku v stroyu zalishalosya vsogo 5 oficeriv 25 unter oficeriv i 161 ryadovij U II bataljoni togo zh polku bulo vsogo 17 oficeriv 72 unter oficeri i 328 ryadovih a II bataljon 7 go motorizovanogo polku skorotivsya do 7 oficeriv 54 unter oficeriv i 293 ryadovih Na yakijs moment u 25 m tankovomu polku zalishalosya vsogo p yat boyezdatnih tankiv chotiri Pz 38 t i 1 Pz IV a osnovna chastina osobovogo skladu bula kinuta v bij u viglyadi zvedenogo pihotnogo pidrozdilu Vtyagnuvshis razom z inshimi silami 9 yi armiyi v bezzhalni boyi na Rzhevskomu vistupi II bataljon 6 go motorizovanogo polku ponis taki vtrati sho jogo dovelosya rozformuvati tak samo yak i odin z tankovih bataljoniv U 25 mu tankovomu polku zalishilosya vsogo chotiri roti a do skladu 7 go motocikletnogo bataljonu vveli zalishki 37 go rozviduvalnogo bataljonu Zagalom za period z 22 chervnya 1941 roku do 23 sichnya 1942 roki 7 ma tankova diviziya vtratila 2 055 cholovik ubitimi 5 737 poranenimi 313 zniklimi bezvisti i polonenimi i 1 089 hvorimi v osnovnomu z obmorozhennyami chi hvorobami yaki perenosyatsya voshami Vsogo vtrati sklali 9203 lyudini v tomu chisli 336 oficeriv na pochatok kampaniyi diviziya narahovuvala blizko 400 oficeriv i 14 000 nizhnih chiniv Na 27 travnya v diviziyi fon Funka zalishalosya vsogo 8589 oficeriv i nizhnih chiniv bilshist z yakih pribuli v diviziyu vzhe pislya pochatku kampaniyi U travni 1942 roku z oglyadu na visoki vtrati v zhivij sili diviziya bula vidvedena v Pivdennu Franciyu dlya vidpochinku i popovnennya Tut vona nareshti otrimala suchasni tanki nimeckogo virobnictva vklyuchayuchi 35 Pz IIIJ i 30 Pz IVG Odnochasno buv rozformovanij shtab 7 yi motorizovanoyi brigadi U listopadi togo zh roku diviziya vzyala uchast v okupaciyi vishistskoyi Franciyi dijshovshi do Marselya i Tulona U grudni 1942 roku pislya otochennya nimeckih vijsk pid Stalingradom tankova diviziya generala fon Funka bula perekinuta na pivdennu dilyanku Shidnogo frontu i perebuvala v roli rezervu grupi armij Don Pislya provalu sprobi vizvoliti 6 tu armiyu z kotla nimeckij diviziyi dovelosya bitisya na richci Donec ta v Shidnij Ukrayini v rajoni Artemivska Zgodom Gans fon Funk organizovuvav vidbittya potuzhnogo nastupu radyanskih vijsk u napryamku na Rostov na Donu Zimovu kampaniyu 1942 1943 roku diviziya pochinala z 95 tankami z yakih 20 buli absolyutno zastarilih modelej Za period z 7 sichnya po 27 lyutogo 1943 roku za chas najaktivnishih boyiv diviziya znishila abo zahopila 354 radyanskih tanki 124 garmat 276 protitankovih garmat 70 minometiv 414 vantazhivok i inshe sporyadzhennya Vtrati samoyi diviziyi sklali 12 tankiv Piznishe diviziya vela boyi pid Izyumom i pid Harkovom Osoblivo vazhki vtrati diviziya ponesla pid chas operaciyi Citadel ostannogo nastupu Gitlera na Shidnomu fronti Diviziya fon Funka diyala u skladi III tankovogo korpusu generala tankovih vijsk Brajta u pershomu esheloni 1 yi tankovoyi armiyi vela boyi pid Harkovom Do kincya bitvi v stroyu zalishilosya 15 tankiv a osobovogo skladu vistachalo ne bilshe nizh na tri bataljoni Pislya bitvi na Kurskij duzi 7 ma tankova diviziya bula peretvorene na bojovu grupu 20 serpnya 1943 roku general lejtenant fon Funk za stanom zdorov ya pishov z posadi komandira 7 yi tankovoyi diviziyi prokomanduvavshi neyu bilsh nizh dva roki u najsuvorishih umovah vijni na Shidnomu fronti j buv vivedenij do rezervu fyurera 7 grudnya 1943 roku jogo vidklikali z rezervu ta priznachili komandirom XXIII armijskogo korpusu 9 yi armiyi sho trimav oboronu na vidnosno spokijnij dilyanci nimecko radyanskogo frontu na orshansko vitebskomu napryamku Z bereznya 1944 roku general Gans fon Funk ocholiv XXXXVII tankovij korpus yakij vidstupav pid tiskom radyanskih vijsk na zahodi Ukrayini ta v Moldovi a potim protistoyav sprobam Chervonoyi armiyi prorvati oboronu na pivnochi Rumuniyi ta vijti na operativnij prostir i vijti na Balkani U boyah proti sil 2 go ta 3 go Ukrayinskih frontiv korpus generala fon Funka zaznav velicheznih vtrat i u travni 1944 roku buv perekinutij na pivnich Franciyi na vidnovlennya boyezdatnosti Z chervnya 1944 roku XXXXVII tankovij korpus sho perebuvav u skladi sil 7 yi armiyi bivsya u Normandiyi potim vidstupav na shid Franciyi boyi v Lotaringiyi 5 veresnya 1944 roku cherez pogirshennya zdorov ya vnaslidok starih poranen general fon Funk buv zaminenij na posadi komandira XXXXVII tankovogo korpusu general lejtenantom Genrihom fon Lyutvicem i vidklikanij do rezervu fyurera 28 lyutogo 1945 roku zvilnenij u vidstavku z lav zbrojnih sil za stanom zdorov ya Odnak 8 travnya 1945 roku buv vzyatij u polon radyanskimi vijskami i perebuvav vijskovopolonenim do 1955 roku doki ne buv zvilnenij 9 zhovtnya 1955 roku razom z bagatma inshimi nimeckimi generalami oficerami i soldatami 14 lyutogo 1979 roku general Gans fon Funk pomer u misti Firzen u zahidnonimeckij zemli Pivnichnij Rejn Vestfaliya Div takozhVilibald fon Langermann Valter Venk Genrih fon Fitingof Erih Shtraube Traugott Gerr Valter ModelLiteraturaBeevor Antony 2009 D Day The Battle for Normandy London Viking ISBN 978 0 670 88703 3 angl Thomas Franz 1997 Die Eichenlaubtrager 1939 1945 Band 1 A K Osnabruck Germany Biblio Verlag ISBN 978 3 7648 2299 6 nim Scherzer Veit 2007 Ritterkreuztrager 1939 1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer Luftwaffe Kriegsmarine Waffen SS Volkssturm sowie mit Deutschland verbundeter Streitkrafte nach den Unterlagen des Bundesarchives Jena Germany Scherzers Miltaer Verlag ISBN 978 3 938845 17 2 Patzwall Klaus D Scherzer Veit 2001 Das Deutsche Kreuz 1941 1945 Geschichte und Inhaber Band II Norderstedt Germany Verlag Klaus D Patzwall ISBN 978 3 931533 45 8 Posilannya na lexikon der wehrmacht de Arhiv originalu za 20 serpnya 2019 Procitovano 26 serpnya 2019 nim General der Panzertruppe Hans Freiherr von Funck na geocities ws angl Funck Freiherr von Hans 27 serpnya 2019 u Wayback Machine nagorodi generala tankovih vijsk fon Funka angl Funck Hans Emil Richard Freiherr von 2 bereznya 2021 u Wayback Machine PrimitkiVinoski DzherelaGeneral der Panzertruppe Hans Freiherr von Funck Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2012 Procitovano 27 serpnya 2019 Komanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami Tretogo RejhuPoperednik sformovana komandir 5 yi legkoyi diviziyi 1 sichnya 7 lyutogo 1941 Nastupnik general major Joganes ShtrajhPoperednik general major Ervin Rommel komandir 7 yi tankovoyi diviziyi 14 lyutogo 1941 18 listopada 1942 Nastupnik oberst Nikolaus fon FormannPoperednik oberst Nikolaus fon Formann komandir 7 yi tankovoyi diviziyi 9 grudnya 1942 16 serpnya 1943 Nastupnik oberst Volfgang GlasemerPoperednik general vid infanteriyi Jogannes Frisner komandir XXIII armijskogo korpusu 7 grudnya 1943 2 lyutogo 1944 Nastupnik general lejtenant Otto TimannPoperednik general lejtenant Nikolaus fon Formann komandir XXXXVII tankovogo korpusu 5 bereznya 5 veresnya 1944 Nastupnik general lejtenant Genrih frejherr fon LyutvicPoperednik SS oberstgrupenfyurer Paul Gausser komanduvach 7 yi armiyi TVO 21 24 serpnya 1944 Nastupnik general tankovih vijsk Genrih Eberbah