Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Перська кампанія або Вторгнення в Персію також знана як Вторгнення в Іран (перс. اشغال ایران در جنگ جهانی اول) — військові дії, що відбувалися під час Першої світової війни на території Ірану між військами країн Антанти (Російська імперія, Британська імперія) з одного боку й османськими військами — з іншого. Для російських військ ці військові дії були частиною Кавказької кампанії, а для британських — частиною Месопотамської кампанії.
| Перська кампанія | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Близькосхідний театр воєнних дій Першої світової війни | |||||||
 Османська армія в Урмії, 1916 рік | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 |   | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Микола Юденич, , | |||||||
| Військові сили | |||||||
| 34 000 штиків, 1 900 сабель, | 32 000 штиків, 10 340 сабель, | ||||||
| Втрати | |||||||
| невідомо | невідомо | ||||||
Початок бойових дій
Іран протягом Першої світової війни зберігав нейтралітет. Однак його територія стала місцем військових дій відразу після вступу Османської імперії у війну. Причиною цього було те, що Іран займав важливе стратегічне положення та мав істотні запаси нафти.
До 1914 Іран, що переживав період занепаду, перетворився на напівколонію європейських держав. Британська та Російська імперія розділили його на сфери впливу: Росія отримала північну частину, а Британія — південну, з винятковим правом розробки нафтових родовищ в цих регіонах. Стратегічні плани Центральних держав в Ірані полягали в тому, щоб спробувати відрізати своїх противників від іранської й азербайджанської нафти та створити проти них єдиний фронт ісламських країн. За допомогою Османської імперії, що оголосила країнам Антанти джихад, Німецька імперія збиралася залучити на свою сторону мусульманські країни Центральної Азії — Іран, Емірат Афганістан, північно-західну частину Індії (Пакистан); а також Єгипет. Для цієї мети в Стамбулі було засновано (нім. Nachrichtenstelle für den Orient). Зокрема, в Ірані німці покладали великі надії на свого консула Вільгельма Вассмусса, що отримав прізвисько «німецький Лоуренс». Він переконував своє начальство в Стамбулі в тому, що зуміє підняти в Ірані повстання проти Британської імперії.
30 жовтня 1914 кораблі османського флоту, в числі яких були і німецькі «Гебен» і «Бреслау», обстріляли російські порти на Чорному морі. Таким чином Османська імперія вступила в Першу світову війну на боці Німеччини. 1 листопада війну Османській імперії оголосила Російська імперія, 5 листопада — Британська імперія, союзник Росії по Антанті, а 8 листопада підрозділи османської 3-ї армії (3-а та 5-а піхотні дивізії, посилені курдськими кінними загонами), вторглися на територію Іранського Азербайджану. В цей час на півночі Ірану знаходилася невелика угруповання російських військ під командуванням генерала Назарбекова. Переважаючі сили османів і курдів під командуванням Халіл-бея взяли місто Урмію і захопили близько тисячі російських полонених.
Військові операції у 1915
У 1915 німецько-османське командування мало намір продовжувати наступ в Північному Ірані з метою виходу в Азербайджан і Емірат Афганістан. 14 січня османи та курди раптовою атакою захопили Тебриз. Російське командування, оцінивши стратегічне значення іранської ділянки фронту, виділило для його захисту 4-й Кавказький корпус. Він складався в основному з козачої кінноти, а також вірменських добровольчих батальйонів. Вже 30 січня у Тебриз ввійшли російські війська під командуванням генерала Ф. Чернозубова.
У квітні Халіл-бей знову спробував взяти Тебриз. Тоді відбулася одна з перших великих битв між вірменами й османами: 1-й вірменський батальйон під командуванням Андраніка успішно відбивав османські атаки до підходу основних сил російської армії. У Діліманській битві (15 квітня) генералу Назарбекову вдалося розгромити османів і витіснити їх з території Ірану.
В цей час в тилу у османів спалахнуло повстання християнського населення — вірмен та ассирійців. 5-я дивізія корпусу Халіл-бея, кинута проти них, оточила повсталих в місті Ван. Російське командування вирішило прийти на допомогу повстанцям і продовжило наступ. У травні-червні російські війська просунулися на 80-100 кілометрів, взявши Урмію і знявши облогу з Вана (18 травня). Однак влітку 1915 сили росіян були ослаблені через нестачу боєприпасів і перекидання частини військ на німецький фронт, де в цей час йшло відступ. В результаті в липні 4-й Кавказький корпус був змушений перейти до оборони.
З боку османів наступ вела ударне угрупування Абдул Керім-паші. Її метою було обійти росіян з півночі і взяти їх в кільце. Для протидії цьому з резервних частин був сформований загін під командуванням генерала Баратова. Але він вів наступ недостатньо енергійно, тому османське ударне угрупування не змогло виконати поставлене завдання, але і не була розбите, встигнувши відступити і зайняти оборонні позиції. Тим не менш, російська армія зберегла майже всі території, зайняті навесні.
Британські війська в серпні 1915 року зайняли Бушир.
Спроба заколоту проти Антанти
Восени 1915 ситуація в Ірані стала викликати занепокоєння союзників. Діяльність агентів Центральних держав почала приносити результати. У листопаді на їхньому боці почали активно діяти загони іранської жандармерії. У британській зоні впливу вони захопили міста Шираз, Йєзд і Керман. Мохаммад Таки, командувач жандармерією в Хамадані, вступив в бій з Перської козачою бригадою (яка була одним з основних інструментів російського впливу в Ірані). Жандарми зуміли роззброїти козаків, і деякі з них навіть перейшли на бік Мохаммада Таки, вислухавши виголошену ним патріотичну промову. За допомогою своїх людей в іранському уряді османи сподівалися підняти загальне повстання проти росіян і британців і отримати згоду на введення в Іран османських військ, що дало б можливість скоординувати дії іранської жандармерії й османської армії. Вільгельм Вассмусс був заарештований у британській зоні впливу, але зумів втекти.
Для встановлення повного військового контролю на півночі Ірану російське командування сформувало кавалерійський корпус, командування яким доручило генералу Миколі Баратову. До складу корпусу входили 3 батальйону, 39 сотень і 20 гармат. Корпус був переправлений до Ірану з Баку по Каспійському морю, і 30 жовтня 1915 висадився в порту . 11 листопада корпус увійшов в Казвін, звідки повів наступ на Кум і Хамадан. Іранська жандармерія була не в змозі протистояти йому. Хамадан був зайнятий росіянами в грудні, пронімецькі загони відступили до Керманшаху. Мета операції була досягнута, однак в цей час в Ель-Куті (Межиріччя) османами була блоковане десятитисячне угрупування британських військ під командуванням генерала Таунсенда. У зв'язку з цим на прохання британців корпус Баратова продовжив наступ.
В Хорасан був направлений російський загін з Туркестанського військового округу (100 чоловік при 4 гарматах). Діючи спільно з британським загоном в Сістані, вони контролювали весь Східний Іран, не дозволяючи агентам Центральних держав проникати в Емірат Афганістан та Індію.
Заключний етап кампанії (1916—1918)
Корпус Баратова продовжував наступ і 16 лютого 1916 увійшов в Керманшах, а в кінці квітня — в Ханекін, в Межиріччі (150 кілометрів від Багдада). Проте допомогти Таунсенд він вже не встигав — 29 квітень британські війська в Ель-Куті здалися. У травні Іран повністю очищений від пронімецьких загонів жандармерії, їх учасники були змушені піти в Османську імперію. Мохаммад Такі поступив на службу в німецький повітряний флот, надалі збив 25 літаків супротивника і був нагороджений Залізним хрестом.
В квітня 1916 британське командування звернулося до російських союзників з проханням надати допомогу британським військам у Багдаді, яким загрожувало оточення османськими військами. У зв'язку з цим командиру другої сотні 1-го Уманського кошового отамана Головатова полку Кубанського козачого війська осавула В. Д. Гамалію було наказано виступити 27 квітня зі своєю сотнею в рейд і протягом 14 діб з'єднатися з британськими військами, що оборонялися в районі Басри, щоб створити у османів враження, що сотня — це головний дозор великої російської угруповання, який поспішає на допомогу британцям, і відволікти цим частину османських сил від союзників. Сотня Гамалія витримала перехід з Керманшаха в Месопотамію, пройшовши (за легендою) близько 1000 верст по тилах османської армії за 10 діб. Реально ж, було пройдено менше 300 верст (по прямій між Керманшасі і Зорбатіей (Zurbatiyah) близько 158 км). Втрати сотні склали 1 офіцер і 7 козаків. Мета була досягнута.
Сконцентрувавши за цей час вдесятеро найсильніші за чисельністю війська, британці витіснили османів з долини Тигра. За виявлену мужність і хоробрість Гамалій отримав орден Георгія 4-го ступеня і британський орден, офіцери сотні були нагороджені золотою Георгіївською зброєю, а всі нижні чини — георгіївськими хрестами. Це був другий випадок в історії, коли георгіївськими нагородами нагороджувалося цілий підрозділ (перший — екіпаж крейсера «Варяг»).
У липні 1916 проти корпусу Баратова пішла в наступ 6-я османська армія, яка звільнилася після взяття Ель-Кута. Корпусу Баратова, хоч він і був до того часу посилений (13 батальйонів і дружин, 65 ескадронів і сотень, 35 гармат), довелося відступити на 300 кілометрів, залишивши Керманшах, Кум і Хамадан. У листопаді в Тегерані відбулася спроба державного перевороту, проте Султан Ахмад-шах сховався в російському посольстві, а війська генерала Баратова придушили повстання. Члени Меджлісу, учасники перевороту, безперешкодно втекли на захід. У грудні Баратов знову очистив від пронімецьких сил Кум і Хамадан, в березні 1917 — Керманшах, а 4 квітня знову взяв Ханекін. В кампанію 1917 планувалося спільний наступ корпусу Баратова з британцями через Багдад на Мосул. Проте цього разу плани порушив нездоровий клімат Месопотамії, що змусила Баратова повернути свій корпус в Іран, щоб провести там літо.
До того часу в Росії вже відбулася Лютнева революція з її наказом № 1, який скасовував єдиноначальність в армії. Так що в Протягом 1917 російська армія поступово розвалювалася, а після Жовтневої революції Росія оголосила про негайний вихід з війни. Тому месопотамську кампанію британці закінчували самі. Після розвалу Російської імперії британці стали єдиною серйозною військовою силою в Ірані.
Наприкінці 1917 року в іранському порту Ензелі з метою «радянізації» російського корпусу в Ірані висадився десант матросів-більшовиків під командуванням Ф. Раскольнікова. Однак цей загін був оточений підрозділами Перської козачої дивізії і був змушений повернутися в Росію. Російські війська були виведені з Ірану в кінці 1917 — початку 1918.
Примітки
- Erickson 2001, p. 192-193
Література
- Edward J. Erickson. "Ordered to Die: A History of the Ottoman Army in the First World War". Greenwood Publishing Group, 2001.
- История первой мировой войны 1914—1918 гг.
- Корсун Н. Г.:ПМВ на Кавказском фронте
- Лиддел Гарт: History of the WW1
- Андрей Серба. Казачество и Персия [ 26 серпня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Perska kampaniya abo Vtorgnennya v Persiyu takozh znana yak Vtorgnennya v Iran pers اشغال ایران در جنگ جهانی اول vijskovi diyi sho vidbuvalisya pid chas Pershoyi svitovoyi vijni na teritoriyi Iranu mizh vijskami krayin Antanti Rosijska imperiya Britanska imperiya z odnogo boku j osmanskimi vijskami z inshogo Dlya rosijskih vijsk ci vijskovi diyi buli chastinoyu Kavkazkoyi kampaniyi a dlya britanskih chastinoyu Mesopotamskoyi kampaniyi Perska kampaniya Blizkoshidnij teatr voyennih dij Pershoyi svitovoyi vijni Osmanska armiya v Urmiyi 1916 rik Osmanska armiya v Urmiyi 1916 rik Data gruden 1914 30 zhovtnya 1918 Misce Iran Rezultat Patova situaciya Vivedennya vijsk Osmanskoyi imperiyi pislya pidpisannya Mudroskogo peremir ya Storoni Osmanska imperiya Rosijska imperiya Britanska imperiya Komanduvachi Mikola Yudenich Vijskovi sili 34 000 shtikiv 1 900 sabel 32 000 shtikiv 10 340 sabel 300 garmat Perska kozacka brigada Vtrati nevidomo nevidomoPochatok bojovih dijIran protyagom Pershoyi svitovoyi vijni zberigav nejtralitet Odnak jogo teritoriya stala miscem vijskovih dij vidrazu pislya vstupu Osmanskoyi imperiyi u vijnu Prichinoyu cogo bulo te sho Iran zajmav vazhlive strategichne polozhennya ta mav istotni zapasi nafti Do 1914 Iran sho perezhivav period zanepadu peretvorivsya na napivkoloniyu yevropejskih derzhav Britanska ta Rosijska imperiya rozdilili jogo na sferi vplivu Rosiya otrimala pivnichnu chastinu a Britaniya pivdennu z vinyatkovim pravom rozrobki naftovih rodovish v cih regionah Strategichni plani Centralnih derzhav v Irani polyagali v tomu shob sprobuvati vidrizati svoyih protivnikiv vid iranskoyi j azerbajdzhanskoyi nafti ta stvoriti proti nih yedinij front islamskih krayin Za dopomogoyu Osmanskoyi imperiyi sho ogolosila krayinam Antanti dzhihad Nimecka imperiya zbiralasya zaluchiti na svoyu storonu musulmanski krayini Centralnoyi Aziyi Iran Emirat Afganistan pivnichno zahidnu chastinu Indiyi Pakistan a takozh Yegipet Dlya ciyeyi meti v Stambuli bulo zasnovano nim Nachrichtenstelle fur den Orient Zokrema v Irani nimci pokladali veliki nadiyi na svogo konsula Vilgelma Vassmussa sho otrimav prizvisko nimeckij Lourens Vin perekonuvav svoye nachalstvo v Stambuli v tomu sho zumiye pidnyati v Irani povstannya proti Britanskoyi imperiyi 30 zhovtnya 1914 korabli osmanskogo flotu v chisli yakih buli i nimecki Geben i Breslau obstrilyali rosijski porti na Chornomu mori Takim chinom Osmanska imperiya vstupila v Pershu svitovu vijnu na boci Nimechchini 1 listopada vijnu Osmanskij imperiyi ogolosila Rosijska imperiya 5 listopada Britanska imperiya soyuznik Rosiyi po Antanti a 8 listopada pidrozdili osmanskoyi 3 yi armiyi 3 a ta 5 a pihotni diviziyi posileni kurdskimi kinnimi zagonami vtorglisya na teritoriyu Iranskogo Azerbajdzhanu V cej chas na pivnochi Iranu znahodilasya nevelika ugrupovannya rosijskih vijsk pid komanduvannyam generala Nazarbekova Perevazhayuchi sili osmaniv i kurdiv pid komanduvannyam Halil beya vzyali misto Urmiyu i zahopili blizko tisyachi rosijskih polonenih Vijskovi operaciyi u 1915U 1915 nimecko osmanske komanduvannya malo namir prodovzhuvati nastup v Pivnichnomu Irani z metoyu vihodu v Azerbajdzhan i Emirat Afganistan 14 sichnya osmani ta kurdi raptovoyu atakoyu zahopili Tebriz Rosijske komanduvannya ocinivshi strategichne znachennya iranskoyi dilyanki frontu vidililo dlya jogo zahistu 4 j Kavkazkij korpus Vin skladavsya v osnovnomu z kozachoyi kinnoti a takozh virmenskih dobrovolchih bataljoniv Vzhe 30 sichnya u Tebriz vvijshli rosijski vijska pid komanduvannyam generala F Chernozubova U kvitni Halil bej znovu sprobuvav vzyati Tebriz Todi vidbulasya odna z pershih velikih bitv mizh virmenami j osmanami 1 j virmenskij bataljon pid komanduvannyam Andranika uspishno vidbivav osmanski ataki do pidhodu osnovnih sil rosijskoyi armiyi U Dilimanskij bitvi 15 kvitnya generalu Nazarbekovu vdalosya rozgromiti osmaniv i vitisniti yih z teritoriyi Iranu V cej chas v tilu u osmaniv spalahnulo povstannya hristiyanskogo naselennya virmen ta assirijciv 5 ya diviziya korpusu Halil beya kinuta proti nih otochila povstalih v misti Van Rosijske komanduvannya virishilo prijti na dopomogu povstancyam i prodovzhilo nastup U travni chervni rosijski vijska prosunulisya na 80 100 kilometriv vzyavshi Urmiyu i znyavshi oblogu z Vana 18 travnya Odnak vlitku 1915 sili rosiyan buli oslableni cherez nestachu boyepripasiv i perekidannya chastini vijsk na nimeckij front de v cej chas jshlo vidstup V rezultati v lipni 4 j Kavkazkij korpus buv zmushenij perejti do oboroni Z boku osmaniv nastup vela udarne ugrupuvannya Abdul Kerim pashi Yiyi metoyu bulo obijti rosiyan z pivnochi i vzyati yih v kilce Dlya protidiyi comu z rezervnih chastin buv sformovanij zagin pid komanduvannyam generala Baratova Ale vin viv nastup nedostatno energijno tomu osmanske udarne ugrupuvannya ne zmoglo vikonati postavlene zavdannya ale i ne bula rozbite vstignuvshi vidstupiti i zajnyati oboronni poziciyi Tim ne mensh rosijska armiya zberegla majzhe vsi teritoriyi zajnyati navesni Britanski vijska v serpni 1915 roku zajnyali Bushir Sproba zakolotu proti AntantiVoseni 1915 situaciya v Irani stala viklikati zanepokoyennya soyuznikiv Diyalnist agentiv Centralnih derzhav pochala prinositi rezultati U listopadi na yihnomu boci pochali aktivno diyati zagoni iranskoyi zhandarmeriyi U britanskij zoni vplivu voni zahopili mista Shiraz Jyezd i Kerman Mohammad Taki komanduvach zhandarmeriyeyu v Hamadani vstupiv v bij z Perskoyi kozachoyu brigadoyu yaka bula odnim z osnovnih instrumentiv rosijskogo vplivu v Irani Zhandarmi zumili rozzbroyiti kozakiv i deyaki z nih navit perejshli na bik Mohammada Taki visluhavshi vigoloshenu nim patriotichnu promovu Za dopomogoyu svoyih lyudej v iranskomu uryadi osmani spodivalisya pidnyati zagalne povstannya proti rosiyan i britanciv i otrimati zgodu na vvedennya v Iran osmanskih vijsk sho dalo b mozhlivist skoordinuvati diyi iranskoyi zhandarmeriyi j osmanskoyi armiyi Vilgelm Vassmuss buv zaareshtovanij u britanskij zoni vplivu ale zumiv vtekti Dlya vstanovlennya povnogo vijskovogo kontrolyu na pivnochi Iranu rosijske komanduvannya sformuvalo kavalerijskij korpus komanduvannya yakim doruchilo generalu Mikoli Baratovu Do skladu korpusu vhodili 3 bataljonu 39 soten i 20 garmat Korpus buv perepravlenij do Iranu z Baku po Kaspijskomu moryu i 30 zhovtnya 1915 visadivsya v portu 11 listopada korpus uvijshov v Kazvin zvidki poviv nastup na Kum i Hamadan Iranska zhandarmeriya bula ne v zmozi protistoyati jomu Hamadan buv zajnyatij rosiyanami v grudni pronimecki zagoni vidstupili do Kermanshahu Meta operaciyi bula dosyagnuta odnak v cej chas v El Kuti Mezhirichchya osmanami bula blokovane desyatitisyachne ugrupuvannya britanskih vijsk pid komanduvannyam generala Taunsenda U zv yazku z cim na prohannya britanciv korpus Baratova prodovzhiv nastup V Horasan buv napravlenij rosijskij zagin z Turkestanskogo vijskovogo okrugu 100 cholovik pri 4 garmatah Diyuchi spilno z britanskim zagonom v Sistani voni kontrolyuvali ves Shidnij Iran ne dozvolyayuchi agentam Centralnih derzhav pronikati v Emirat Afganistan ta Indiyu Zaklyuchnij etap kampaniyi 1916 1918 Korpus Baratova prodovzhuvav nastup i 16 lyutogo 1916 uvijshov v Kermanshah a v kinci kvitnya v Hanekin v Mezhirichchi 150 kilometriv vid Bagdada Prote dopomogti Taunsend vin vzhe ne vstigav 29 kviten britanski vijska v El Kuti zdalisya U travni Iran povnistyu ochishenij vid pronimeckih zagoniv zhandarmeriyi yih uchasniki buli zmusheni piti v Osmansku imperiyu Mohammad Taki postupiv na sluzhbu v nimeckij povitryanij flot nadali zbiv 25 litakiv suprotivnika i buv nagorodzhenij Zaliznim hrestom V kvitnya 1916 britanske komanduvannya zvernulosya do rosijskih soyuznikiv z prohannyam nadati dopomogu britanskim vijskam u Bagdadi yakim zagrozhuvalo otochennya osmanskimi vijskami U zv yazku z cim komandiru drugoyi sotni 1 go Umanskogo koshovogo otamana Golovatova polku Kubanskogo kozachogo vijska osavula V D Gamaliyu bulo nakazano vistupiti 27 kvitnya zi svoyeyu sotneyu v rejd i protyagom 14 dib z yednatisya z britanskimi vijskami sho oboronyalisya v rajoni Basri shob stvoriti u osmaniv vrazhennya sho sotnya ce golovnij dozor velikoyi rosijskoyi ugrupovannya yakij pospishaye na dopomogu britancyam i vidvolikti cim chastinu osmanskih sil vid soyuznikiv Sotnya Gamaliya vitrimala perehid z Kermanshaha v Mesopotamiyu projshovshi za legendoyu blizko 1000 verst po tilah osmanskoyi armiyi za 10 dib Realno zh bulo projdeno menshe 300 verst po pryamij mizh Kermanshasi i Zorbatiej Zurbatiyah blizko 158 km Vtrati sotni sklali 1 oficer i 7 kozakiv Meta bula dosyagnuta Skoncentruvavshi za cej chas vdesyatero najsilnishi za chiselnistyu vijska britanci vitisnili osmaniv z dolini Tigra Za viyavlenu muzhnist i horobrist Gamalij otrimav orden Georgiya 4 go stupenya i britanskij orden oficeri sotni buli nagorodzheni zolotoyu Georgiyivskoyu zbroyeyu a vsi nizhni chini georgiyivskimi hrestami Ce buv drugij vipadok v istoriyi koli georgiyivskimi nagorodami nagorodzhuvalosya cilij pidrozdil pershij ekipazh krejsera Varyag U lipni 1916 proti korpusu Baratova pishla v nastup 6 ya osmanska armiya yaka zvilnilasya pislya vzyattya El Kuta Korpusu Baratova hoch vin i buv do togo chasu posilenij 13 bataljoniv i druzhin 65 eskadroniv i soten 35 garmat dovelosya vidstupiti na 300 kilometriv zalishivshi Kermanshah Kum i Hamadan U listopadi v Tegerani vidbulasya sproba derzhavnogo perevorotu prote Sultan Ahmad shah shovavsya v rosijskomu posolstvi a vijska generala Baratova pridushili povstannya Chleni Medzhlisu uchasniki perevorotu bezpereshkodno vtekli na zahid U grudni Baratov znovu ochistiv vid pronimeckih sil Kum i Hamadan v berezni 1917 Kermanshah a 4 kvitnya znovu vzyav Hanekin V kampaniyu 1917 planuvalosya spilnij nastup korpusu Baratova z britancyami cherez Bagdad na Mosul Prote cogo razu plani porushiv nezdorovij klimat Mesopotamiyi sho zmusila Baratova povernuti svij korpus v Iran shob provesti tam lito Do togo chasu v Rosiyi vzhe vidbulasya Lyutneva revolyuciya z yiyi nakazom 1 yakij skasovuvav yedinonachalnist v armiyi Tak sho v Protyagom 1917 rosijska armiya postupovo rozvalyuvalasya a pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi Rosiya ogolosila pro negajnij vihid z vijni Tomu mesopotamsku kampaniyu britanci zakinchuvali sami Pislya rozvalu Rosijskoyi imperiyi britanci stali yedinoyu serjoznoyu vijskovoyu siloyu v Irani Naprikinci 1917 roku v iranskomu portu Enzeli z metoyu radyanizaciyi rosijskogo korpusu v Irani visadivsya desant matrosiv bilshovikiv pid komanduvannyam F Raskolnikova Odnak cej zagin buv otochenij pidrozdilami Perskoyi kozachoyi diviziyi i buv zmushenij povernutisya v Rosiyu Rosijski vijska buli vivedeni z Iranu v kinci 1917 pochatku 1918 PrimitkiErickson 2001 p 192 193LiteraturaEdward J Erickson Ordered to Die A History of the Ottoman Army in the First World War Greenwood Publishing Group 2001 Istoriya pervoj mirovoj vojny 1914 1918 gg Korsun N G PMV na Kavkazskom fronte Liddel Gart History of the WW1 Andrej Serba Kazachestvo i Persiya 26 serpnya 2014 u Wayback Machine