Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вулиця Січових Стрільців вулиця у Галицькому районі Львова Простягається від вулиці Гнатюка до перехрестя із вулицями Кр

Вулиця Січових Стрільців (Львів)

Вулиця Січових Стрільців (Львів)

Вулиця Січових Стрільців — вулиця у Галицькому районі Львова. Простягається від вулиці Гнатюка до перехрестя із вулицями Крушельницької і Словацького та утворює перехрестя з вулицею Костюшка, а також прилучається вулиця Університетська.

Вулиця Січових Стрільців
Львів
image
Вигляд на вул. Січових Стрільців від парку імені Івана Франка
Вигляд на вул. Січових Стрільців від парку імені Івана Франка
МісцевістьІсторичний центр Львова
РайонГалицький
Назва на честьУкраїнських Січових Стрільців
Колишні назви
Маєр Ґассе, Маєрівка, 3 Мая, 17 Вересня, 3 Мая, 29 Юніштрассе, 3 Мая, 17 Вересня
австрійського періоду (українською)Маєр Ґассе
австрійського періоду (німецькою)Mayer Gasse
польського періоду (польською)Majerówka, 3-go Maja
радянського періоду (українською)17 Вересня
радянського періоду (російською)17 Сентября
Загальні відомості
Протяжність350 м
Координати початку49°50′28″ пн. ш. 24°01′32″ сх. д. / 49.8413861° пн. ш. 24.0257167° сх. д. / 49.8413861; 24.0257167Координати: 49°50′28″ пн. ш. 24°01′32″ сх. д. / 49.8413861° пн. ш. 24.0257167° сх. д. / 49.8413861; 24.0257167
Координати кінця49°50′20″ пн. ш. 24°01′20″ сх. д. / 49.8389444° пн. ш. 24.0224417° сх. д. / 49.8389444; 24.0224417
поштові індекси79007
Транспорт
Маршрутні таксі№ 33
Зупинки громадського транспорту«вул. Січових Стрільців»
Руходносторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі№ 2—21
Архітектурні пам'ятки№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 12, 14
Навчальні закладильвівський коледж «Інфокомунікації» НУ «Львівська політехніка», львівський навчально-науковий інститут університету банківської справи; інститут післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки Львівського національного університету імені Івана Франка, факультет міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка
Заклади культуриНаукова бібліотека Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького
Поштові відділенняВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)
Забудовасецесія, історизм, класицизм
ПаркиПарк імені Івана Франка
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr2630478
Мапа
image Вулиця Січових Стрільців у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Січових Стрільців.

Назва

Історія

Вулиця прокладалась у 1840–х роках серед садів, які належали ботаніку та помологу Йозефу Меєру, за що і отримала назву Маєрівка. Спочатку вулиця забудовувалась віллами та невеликими палациками. Однак згодом місто поглинуло цю околицю, й до кінця XIX століття вулиця була забудована великими кам'яницями. Вже у 1871 році вулиця вважалась найповажнішою у Львові через знаходження на ній урядового будинку Повіту та Сервітутів (будинок № 8), а також будинку Ощадної Каси (будинок № 2). Будівництво у 1877—1881 роках Галицького крайового сейму (нині головний корпус ЛНУ ім. Франка) пожвавило подальший розвиток дільниці і вже у міжвоєнний період тут зосередилася більшість фінансових установ міста, зокрема, дисконтний Варшавський банк, земський кредитний банк, акційний спілчанський банк, Австро-Угорський банк та багато інших. До другої світової війни її називали львівською «Волл-Стріт».

Забудова

В архітектурному ансамблі вулиці Січових Стрільців переважають віденська сецесія, історизм та класицизм. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

З непарного боку вулиці

№ 1 — чиншові чотириповерхові кам'яниці, споруджені у 1876—1877 роках за проєктом польського архітектора Фелікса Ксенжарського в стилі неоренесансу на замовлення Галицького кредитного банку. Ще до завершення будівельних робіт кам'яниці перейшли у власність княгині Гелени Санґушко і 1879 року, княгиня провела у будинку реконструкцію першого поверху, облаштувавши там кав'ярню та цукерню. На початку 1900-х років власницею кам'яниць була княгиня Тереза Сапіга. Нині будинок № 1 при колишній вул. 3 Мая має інший номер та належить до сусідньої (вулиці Гнатюка).

№ 3 (давніше — вул. Маєровська, 1; вул. 3 Травня, 3) — у давнішому будинку, що стояв на цьому місці, від 1878 року містилося бюро львівського архітектора та будівничого Зигмунта Кендзерського.

у 1885—1887 роках на місці цієї кам'яниці (конскрипційний № 135 2/4) у поєднанні стилів неоренесанс та необароко споруджена будівля дирекції Цісарсько-королівських державних залізниць Східної Галичини. Спорудженню передував конкурс, на якому обрано проєкт Вінцента Равського-молодшого. Триярусний колонний портик увінчано аттиком зі скульптурою Гермеса-Меркурія на колесі з піднятою лівою рукою, що символізує динаміку залізничного руху. Над вікнами другого поверху на сандриках розташовані символічні скульптурні групи, що символізують Механіку, Електрику та Телеграф, а поряд розташовані складні барельєфи з залізничним устаткуванням, яких згори «охороняють» маскарони левів. Скульптурне оздоблення фасаду будинку авторства Леонарда Марконі. У 1913 році дирекція залізниць переїхала у нову будівлю, що при нинішній вулиці Гоголя, 1, а у будинку при колишній вулиці 3 Мая, 3 залишився один із найпрестижніших на той час готелів у Львові — готель «Імперіал», що працював там від 1897 року, а також працювала кав'ярня «Європейська». У плані будівля колишньої дирекції залізниць нагадує літеру «П», її брама провадила на велике подвір'я, що 1896 року почалося забудовуватися триповерховими кам'яницями. Згодом подвір'я стало частиною внутрішньої вулички, що мала виходи до готелю «Гранд» та на вулицю Сикстуську (нині — вулиця Дорошенка). За прізвищем власника готелю «Гранд» Єфраїма Гаусмана цю вуличку названо пасажем Гаусмана. 1915 року в готелі «Імперіал» зупинявся відомий американський письменник Джон Рід. Пізніше тут були торговельний дім галантереї і парфумерії «Імпор». Від часу закінчення війни у колишній будівлі дирекції залізниць містяться офіси різних установ. Зокрема, за радянських часів, у 1950-х роках — середня сільськогосподарська школа з підготовки голів колгоспів, у 1992—2019 роках тут містилося регіональне відділення фонду держмайна України у Львівській області, а нині тут міститься відділення «Правекс-Банку».

19 травня 2010 року за ініціативи благодійного фонду «Збереження історико-архітектурної спадщини міста Львова» стартувала громадська ініціатива «Врятувати Меркурія». Метою став збір коштів на реставрацію скульптури Гермеса-Меркурія. На той час у скульптури були відсутні частини руки з жезлом-кадуцеєм, на іншій втрачено палець, крила, пошкоджено обличчя, експерти побоювалися, що скульптура взагалі може впасти. Завдяки доброчинним внескам львів'ян вдалося зібрати понад 32000 гривень, які було витрачено на попередній огляд скульптури, складання проєкту реставрації та на частину реставраційних робіт. Безпосередні реставраційні роботи скульптури розпочалися у червні 2012 року, Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ GmbH) долучилося до ініціативи в рамках проєкту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова». Сума реставраційних робіт склала 160000 гривень. Скульптуру реставрували фахівці кафедри реставрації НУ «Львівська політехніка» під науковим керівництвом доцента кафедри Олега Рибчинського, скульптурні роботи виконала скульпторка Любов Булгакова, всі роботи супроводжував експерт GIZ, скульптор-реставратор Дірк Брюггеман. Реставрація скульптури Гермеса-Меркурія завершена у листопаді 2012 року.

2014 року у фасаді будинку з боку проїзду Крива Липа без будь-яких дозвільних документів пробито вхід й добудовано двоярусний майданчик ресторану. У серпні 2017 року майданчик через його незаконне будівництво був демонтований.

№ 5 (давніше — вул. Маєровська, 3, вул. 3 Мая, 5; конскрипційний № 671 2/4) — колишня чиншова (прибуткова) кам'яниця, споруджена наприкінці 1860-х років. Від 1868 року тут діяв фотосалон Едварда Тшемеського, який окрім фотографії займався тиражуванням креслень, ілюструванням наукової літератури. Близько 1902 року тут влаштував свою майстерню скульптор-модерніст Станіслав Казимир Островський. У внутрішньому дворі розташований двоповерховий будинок-флігель, споруджений 1898 року за проєктом Івана Левинського у стилі історизму для родини дідича Медики і бургомістра Перемишля Юзефа Бенедикта Павліковського. Тут містилася приватна бібліотека та велика колекція старожитностей Павліковських, зокрема, рукописи, печатки, монети твори мистецтва. Останній з нащадків Павліковських — Ян Ґвальберт (1860—1939), який викладав від 1891 року на рільничих студіях у Дублянах, переїхав з Медики до Львова, а 1921 року передав власну колекцію (26000 книг, понад 26000 творів мистецтва) до «Оссолінеуму». Нині у кам'яниці Павліковських міститься бібліотека Товариства сліпих. У міжвоєнний період в будинку містилися Земський кредитний банк та львівський відділ Лодзинського депозитного банку, торговельно-промисловий дім «Аустрополь» та фотоательє Губера.

Також у 1929—1936 роках у цьому ж будинку діяла легальна кооперативна видавничо-торговельна спілка «Книжка» (повна назва — «Видавнича спілка „Книжка“ з обмеженою порукою у Львові»), що займалося друком та розповсюдженням літератури комуністичного спрямування, засноване Володимиром Огоновським та Л. Кухтою. Після арешту засновників спілки у червні 1931 року, спілкою до вересня 1932 року керувала Надія Кухта.

За радянських часів, у 1950-х роках, тут містилося навчально-виробниче підприємство товариства глухонімих, обласний автомотоклуб та облторг, у 1960—1980 роках — туристичний клуб «Карпати», а також з того часу в будинку, що знаходиться на подвір'ї розташована та функціонує Львівська обласна організація Українського товариства сліпих і бібліотека для незрячих та працювало кафе «Молочне». В цьому будинку у перші роки незалежності також містилося виставкове бюро «Експобізнессервіс», піцерія «Нью-Йорк» та магазин будматеріалів «Європлак». Комерційні площі першого поверху будинку нині займають кав'ярня Львівської майстерні шоколаду (офіційно відкрита 1 травня 2013 року) та від 2015 року ресторан «Red Pepper». Тут також міститься львівський обласний осередок партії «Українське об'єднання патріотів — УКРОП».

№ 7 (давніше — вул. Маєровська, 5, вул. 3 Мая, 9; конскрипційний № 672 2/4) — кам'яниця збудована наприкінці XIX століття. Тут від 1902 року містився Акційний спілчанський банк. У міжвоєнний період одне з приміщень першого поверху будинку займала крамниця фабрики парфумів та косметики «L'Esprit» доктора В. Айзенберга, а також магазин килимів Тасса та продаж друкарських машин Уріха. Від 1939 року до 1976 року тут містився електротехнічний технікум, від 1976 року — профтехучилище зв'язку. У вересні 1976 року навчальному закладу було передано це приміщення на тодішній вулиці 17 Вересня, 7. У 1978 році навчальний заклад реорганізовано у Технічне училище № 59, від 1984 року — середнє професійно-технічне училище (СПТУ) № 59, а від 1992 року — у професійно-технічне училище № 59. Нині — Львівський фаховий коледж «Інфокомунікації» НУ «Львівська політехніка». На першому поверсі тут також містяться чоловіча перукарня «Вальгалла Барбершоп» та аптека «Алтея».

№ 9 (давніше — вул. Маєровська, 7, вул. 3 Мая, 9; конскрипційний № 660 2/4) — єдина банківська споруда, зведена у період історизму, яка досі використовується за призначенням. Нині тут розташоване відділення № 10013/03 ПАТ «Державний ощадний банк України». Будівлю у стилі флорентійського ренесансу (імітація палаццо Строцці у Флоренції) споруджено у 1897—1898 роках для Австро-Угорського банку. Проєкт Юліана Захаревича та віденського . Завдяки застосуванню металевих перекриттів архітекторам вдалося створити велику операційну залу без колон та масивних перегородок. Скульптурні зображення людських голів на фасаді виконав ймовірно Леонард Марконі. Зал реконструйовано в стилі модернізованого неокласицизму у 1914—1917 роках за проєктом Івана Багенського. До першої світової війни тут містився Австро-угорський банк, у 1920—1930-х роках — Польський промисловий банк, а також львівський відділ поштової ощадної каси. За радянських часів тут містилася центральна ощадна каса № 6319, а також клуб міліції, що славився своїми танцювальними вечорами.

№ 11 (давніше — вул. Маєровська, 9, вул. 3 Мая, 11; конскрипційний № 727 2/4) — житловий будинок, зведений 1901 року за проєктом Карела Боубліка. 1902 року на другому поверсі будинку відкрито кав'ярню під назвою «Американська». У попередньому будинку, що знаходився на цьому місці і належав графині Р. Лянцкоронській, у 1880—1881 роках діяла майстерня скульптора Тадеуша Блотницького. За короткий час він виконав тут низку робіт, зокрема статую Світезянки на замовлення магістрату для фонтану на площі Галицькій. В партері кам'яниці до 1912 року містився Салон витончених мистецтв (Лятура), а на першому поверсі будинку містилася кав'ярня «Американська», де щоденно у дев'ятій вечора відбувалися концерти військової музики. Наступні десятиліття у партері діяв кінотеатр зі зміною назв і власників.

Так, упродовж 1912—1918 років в партері будинку діяв кінотеатр «Еліт» Ісаака та Абіша Вехслерів, а обабіч нього в будинку діяли фотосалони: «Ріволі» та «Ван Дик», а на другому поверсі працювала кав’ярня «Американська» Якуба Клярфельда. У 1926—1931 роках — кінотеатр «Ванда» Генрика Шеера, а також за довідником 1929 року в будинку розташовувався Польський гарантійний банк. У 1931—1933 роках — кінотеатр «Оаза» (власником була центральна каса сільськогосподарських союзів), 1933—1944 роках — кінотеатр «Муза» (власниками були центральна каса сільськогосподарських союзів та подружжя Хільди і Шуліма Розенбахів). Приміщення, розташовані обабіч кінотеатру, напередодні війни займали крамниця галицького нафтового товариства «Галіція» та гуртівня колоніальних товарів Юліуша Прівеса.

У радянський період, 1944—1991 роках — кінотеатр «Кінотеатр імені Зої Космодем'янської», обабіч якого були Львівське обласне управління кінофікації та львівський обласний союз кінофотопрацівників, а також у 1940—1950-х роках тут містився фінансово-кредитний технікум.

У 1991 році кінотеатр перейменований на «Левеня». 1993 року приміщення кінотеатру передано на баланс міста, а наприкінці 1990-х років кінопокази тут припинилися і вже 2000 року державне КП «Левеня» було ліквідовано, а кінотеатр остаточно припинив свою діяльність. Нині тут містяться Львівський навчально-науковий інститут університету банківської справи та ресторан «Інтемпо».

№ 13 (давніше — вул. Маєровська, 11, вул. 3 Мая, 11-А; конскрипційний № 730 2/4) — чотириповерхова наріжна кам'яниця (інша адреса — вул. Костюшка, 8), споруджена 1869 року за проєктом архітектора Едмунда Келера. Наприкінці XIX — початку XX століття тут містився Кредитний банк (до 1907 року — банк Теннера), у 1919–1939 роках будівля належала нафтовому товариству «Галіція», а також містилася крамниця фотоапаратів «Кінофот». Наприкінці 2000-х років тут містилося відділення «Надра Банку», крамниці годинників «Секундочка», взуття «Браво» та «Копіцентр». В приміщенні, яке займав банк нині міститься продуктовий магазин, а замість «Секундочки» — магазин електроніки та ІТ-послуг.

№ 15 — у міжвоєнний період в будинку містився центральний кооперативний банк «Крайової спілки кредитової», також магазин канцелярського приладдя «Економат» Гандельсмана, букіністична крамниця Шульберґа та продаж автопокришок «Sair». Наприкінці 2000-х років — кафе-клуб «Стрілець» та продуктова крамниця «Провіант».

№ 17 (давніше — вул. Маєровська, 13а, вул. 3 Мая, 17; конскрипційний № 834 2/4) — триповерхова чиншова кам'яниця, збудована у 1878—1879 роках за проєктом архітектора Міхала Фехтера у стилі неоренесансу на замовлення Еліаша та Шимона Гешелесів. Вже 1 червня 1880 року новими власниками будинку стали Клара Розенштайн та Анна Берлінер. Наступні роки кам'яниця належала лише представникам львівської єврейської громади: до 1920-х років — родині Ґольдбаумів, упродовж 1930-х років — родині Франзосів. На замовлення Соломона Ґольдбаума протягом 1900—1913 років архітектор Саломон Рімер здійснив переробку вікон першого поверху на двері крамниць та пробив широкі прорізи вітрин, укріпивши стіни металевим каркасом. Нині — житловий багатоквартирний будинок, перший поверх якого займають приміщення комерційного призначення: крамниці, заклади побутового обслуговування.

№ 19 (давніше — вул. Маєровська, 15, вул. 3 Мая, 19; конскрипційний № 720 2/4) — колишній прибутковий будинок княгині Кароліни з Соколовських Понінської. Розробкою проєкту займалося архітектурне бюро Івана Левинського. Будинок споруджений у 1889—1890 роках за проєктом Яна Томаша Кудельського у стилі неоренесансу. 1901 року будинок перейшов у власність до Калікста Понінського, спадкоємця княгині Понінської. 1903 року будинок придбав президент торгово-промислової палати Самуїл Горовиць. У міжвоєнний період колишня кам'яниця Понінської належала Міхалу Мар'яну Баворовському. Тут також був відділ страхового товариства «Сілезія». По війні елітний житловий будинок переобладнали під навчальний заклад. У 1940—1950-х роках тут містився гірничо-паливний технікум, згодом — на університетський корпус. Нині тут міститься факультет міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка.

№ 21 (давніше — вул. Маєровська, 17, вул. 3 Мая, 21; конскрипційний № 791 2/4) — чотириповерхова чиншова кам'яниця, споруджена у 1874—1875 роках за проєктом архітектора Емануеля Ґалля у стилі неоренесансу як приватний будинок Емануель та Юзефа Галлів. Фасад оформлено орнаментальними рельєфами. 1893 року до правої офіцини кам'яниці була добудована пральня. На початку XX століття власником будинку був відомий львівський лікар Фердинанд Обтулович. Родині Обтуловичів будинок належав до 1930-х років. Нині — житловий багатоквартирний будинок, а у приміщеннях першого поверху містяться низка офісів, кафетерій, у тильній офіцині — копіювальний центр.

З парного боку вулиці

№ 2 (давніше — вул. Маєровська, 2, вул. 3 Мая, 2; конскрипційний № 638 2/4) — найстаріша на вулиці чотириповерхова наріжна кам'яниця, збудована у 1846—1847 роках в стилі пізнього класицизму для графа Каєтана Карницького. Автор проєкту невідомий. Будинок прикрашено рельєфами грифонів, орлів, скульптурними картинами «Амур на спині сфінкса», «Лисиця бореться зі змією» та аттику, який утворюють два леви, що тримають картуш з рельєфним зображенням Святого Архістратига Михаїла, ймовірно, авторства каменяра Франца Щудловського, який навчався у майстерні Антона Шімзера. Майстерня Щудловського містилася у кам'яниці при сусідній вул. Різницькій (нині — вулиця Наливайка), 5.

В будинку від 1869 року містилася Галицька ощадна каса, яка 1891 року була перенесена до новозбудованого будинку на розі сучасних вулиці Гнатюка та проспекту Свободи (нині — Музей етнографії та художнього промислу), а сама кам'яниця стала чиншовою. В партері будинку розташовувалася цукерня Вогноута і Барона, згодом кав'ярня «Центральна». На початку XX століття кам'яниця належала родині Шемеловських. Тут діяла Спілка польських купців і промисловців, а у партері містилася кімната для сніданків та працював ресторан «Мусяловича і Яніка». У 1912 році в будинку мешкав кавалер ордену Франца-Йосифа . Наприкінці 1930-х років цю ж саму адресу мало бюро постачання будівельних матеріалів Станіслава Матальського.

За радянських часів, у 1940—1950-х роках у подвір'ї будинку була контора тресту «Головмука», у партері містилося кафе «Чанахи» (за часів незалежності — «Бістро», потім магазин побутової техніки). До 1980-х років будинок прийшов до стану цілковитої руїни і у 1990-х роках капітально відремонтований. 14 липня 2011 року тут відкрився перший виномаркет всеукраїнської мережі «Поляна». Станом на травень 2021 року, будинок перебуває на реставрації.

№ 4 (давніше — вул. Маєровська, 4, вул. 3 Мая, 4; конскрипційний № 666 2/4) — у 1860—1939 роках кам'яниця належала Кшечуновичам — відомій польській шляхетській родині вірменського походження. У міжвоєнний період в будинку під № 4 перебували Третій податковий уряд, Малопольська спілка тапіцерів (виробники м'яких меблів). Нині на першому поверсі будинку міститься львівське відділення № 3 ПАТ «Банк Інвестицій і заощаджень», а також тут працюють салон краси «Sister's Beauty», весільний салон «Wedberry's», офіс мережі туристичних агенцій «Join UP!» та український центр вивчення громадської думки «Соціоінформ».

№ 6 (давніше — вул. Маєровська, 6, вул. 3 Мая, 6; конскрипційний № 670 2/4) — кам'яниця збудована у 1870-х роках за проєктом архітектора Едмунда Келера для родини графа Станіслава Бадені. Приміщення будинку декоровано в стилі неорококо. Над вікнами другого поверху під графською короною були встановлені герби родин Бадені та Маєрів. У 1938 році родина Бадені подарувала будинок Львівському університету. Нині тут міститься Наукова бібліотека Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, в залах якої збереглась неорокайльна ліпнина стелі й інші автентичні елементи інтер'єру.

image
Львів, вул. Січових Стрільців 8 (1919 рік)
image
Гвинтові сходи в будинку № 8 по вул. Січових Стрільців у Львові

№ 8 (давніше — вул. Маєровська, 8, вул. 3 Мая, 8; конскрипційний № 712 2/4) — кам'яниця Вінтерів збудована у 1840—1843 роках (як випливає з листа Людвіка Вінтера до магістрату Львова щодо стану даху будинку датованого 11 червня 1874 роком). Вказаний лист підписаний Людвіком Вінтером як співвласником будинку, а також вказується, що він діє від імені інших співвласників будинку: Кароліни Вінтер, Юліуша Вінтер, Корнела Вінтер, Олександра Вінтер та Емілії Вінтер. Людвік Вінтер працював суддею апеляційного та кримінального суду у Львові та перебував на цій посаді принаймні у 1839—1850 роках.

У друкованих виданнях вперше будинок згадується в довіднику «Handbuch des Lemberger Statthalterei-Gebietes in Galizien» за 1860 рік із зазначенням того, що у ньому містилася Дирекція фонду в справах відміни та викупу кріпосних повинностей Львівського адміністративного округу, утворена 29 жовтня 1853 року (деякі з працівників мешкали у цьому будинку, зокрема податковий інспектор Якуб Кульчицький та канцелярист Корнель Вінтер). У 1872 році вже згадується, що будинок перебував у власності колишнього радника Двору Корнеля Вінтера, тоді вже пенсіонера, який мешкав там принаймні до початку першої світової війни.

Під тим самим конскрипційним номером будинок згадується у довіднику «Skorowidz król. stoł. miasta Lwowa z oznaczeniem podziału miasta, nazw ulic i placów, oliczbowania domów numerami konskrypcyjnemi i orjentacyjnemi z wymienieniem właścicieli realności — tudzież nazw, i numerów dawniejszych» за 1889 рік. При цьому, в інших джерелах підтверджується, що у 1889 році власниками будинку були вже спадкоємці Людвіка Вінтера..

У 1883 році в будинку містився кабінет лікаря Владислава Биліцького.

Станом на 1900 рік будинок перебував у власності Гелени Вінтер та графині Софії Дідушицької, а серед мешканців були адвокати Вільгельм Ґольцер, Марцин Самуель Ґоровиць, Леонард та Лешек Маєвські — принаймні до 1902 року. 1901 року в будинку народився польський поет єврейського походження Ян Мар'ян Гешелес. Від 1902 року і принаймні до 1935 року в будинку містилося Львівське староство та Рахункова комісія з регулювання земельного податку Львова та Львівського повіту, а в міжвоєнний період — видавництво «Mercury». Станом на 1910 рік тут містилася Повітова шкільна рада, Товариство податкових урядників (голова — Володимир Макаревич, заступник голови — Антоній Конопацький). Власниками будинку у 1912—1914 роках були адвокат Юліуш Вінтер та аускультант (нижчий ранг судового урядника) Рудольф Вінтер, пізніше щонайменше з 1922 року співвласником будинку в листуванні іменувався страховий урядник Модест Ольш (хоча найбільш імовірно власником 5/12 часток в будинку була його дружина Гелена - можливо в дівоцтві Вінтер). Тут також мешкав радник цісарсько-королівського Намісництва у Королівстві Галичини та Володимирії Кароль Франц. З 1912 року по 1924 рік в будинку надалі знаходилось Львівське староство (на підставі договору оренди від 19 лютого 1912 року) та мешкали: староста повіту та радник намісника Антоній Шидловський.

Станом на 1916 рік в будинку мешкав правник, австрійський урядник [pl], якого 2 січня 1918 року призначено радником Двору. З 5 листопада 1924 року в будинку (в частині яку до цього частково займало Львівське староство) жили окружний суддя Тадеуш Саметра (займав на третьому поверсі 4 кімнати з кухнею та туалетом), телефоніст Львівського воєводства — Ян Мальчевський з дружиною та однією дитиною (займав на третьому поверсі 2 кімнати без туалету та кухні), податковий урядник Владислав Сохацький з дружиною та 6 дітьми (займав на третьому поверсі дві кімнати без туалету та кухні). У 1925 році телефоніст Львівського воєводства Ян Мальчевський передав право користування кімнатами як офісом адвокату Роману Отто. Цікавим фактом є виникнення у 1927 році публічного спору між власниками кам'яниці та податковим урядником Владиславом Сохацьким за користування туалетом на третьому поверсі з залученням магістрату Львова та поліції. За довідником 1929 року, в будинку містився Банковий дім Ґрюса. У 1930 році подвір'я кам'яниці використовувала фірма Чеховічка і Глімера.

У 1939 році в будинку функціювала лабораторія д-ра П. Тона, кабінет дантиста Якуба Дінера.

Нині тут містяться IT-офіс, магазин жіночого одягу, весільний салон, крамниця канцтоварів, хостели та точильна майстерня.

image
Довідник власників нерухомості Львова (1872 рік)
image
Довідник власників нерухомості Львова (1889 рік)
Докладніше: Кам'яниця Вінтерів

№ 10 (давніше — вул. Маєровська, 10, вул. 3 Мая, 10; конскрипційний № 722 2/4) — колишня кам'яниця будівничого Самуеля Галля в стилі класицизму, оздоблена 1844 року рельєфами невідомого скульптора — жіночими масками та фігурками путті. У 1890—1894 роках у подвір'ї цього будинку мав власну майстерню польський скульптор, реставратор Станіслав Левандовський. У міжвоєнний період на першому поверсі будинку містився ресторан Якуба Михальського, а також містилося фотоательє «Ріволі», меблевий магазин Цайсера та єврейська громадська організація [ru]. На часі німецької окупації, у 1941—1944 роках, тут діяв Український літературно-мистецький клуб. У радянський час тут працювала чайна, а також від повоєнних років тут міститься Державна заслужена хорова капела України «Трембіта», від часу незалежності з'явилися салон ігрових автоматів та нотаріальна контора. Нині тут містяться офіс благодійного фонду «Українсько-німецька перспектива», адвокатська фірма «Логуш, Борсук, Бронфман і Калишевич», Вабі Сабі (азійська кухня), М-паб «Студентський» та комісійний магазин «Luhovsky».

№ 12 (давніше — вул. Маєровська, 12, вул. 3 Мая, 12; конскрипційний № 646 2/4) — колишня чиншова (прибуткова) кам'яниця банкіра Мойсея Рогатина, збудована за проєктом Романа Фелінського у стилі пізньої сецесії, поєднаної з німецьким «югендстилем» для кам'яничника Мойсея Рогатина на місці давнішої кам'яниці Ромашканів. Проєкт 1911—1912 років, реалізація тривала до 1913 року. Скульптурне оздоблення у вигляді двох лицарів, що тримають геральдичний щит виконав Тадеуш Блотницький, як і барельєфи з фігурами ангелів і демонів на стінах будинку. На першому поверсі містилася кав'ярня, яка декілька разів змінювала назву — «Лувр», «Ренесанс», «Ріц», з інтер'єром оформленим за ескізами Фелінського з великими алегоричними полотнами Фелікса Вигживальського. Перед початком другої світової війни в будинку містилися банковий дім Якоба Уляма, пансіонат «Каштелянка», пансіонат «Каштелянка», страхове товариство «Пласт», львівська філія італійської страхової компанії [it].

За радянських часів, у 1950-х роках — їдальня № 9, у 1960—1970 роках, тут містилося популярне серед студентів Львівського державного університету імені Франка та львівського політехнічного інституту кафе «Веселка». На початку 1980-х років кафе переробили на ресторан «Фестивальний», а у другій половині 2000-х років тут відкрили ресторан української національної кухні «Пузата хата».

№ 14 (давніше — вул. Маєровська, 14, вул. 3 Мая, 14; конскрипційний № 896 2/4) — чотириповерхова неоренесансова кам'яниця, збудована у 1883—1884 роках за проєктом архітектора Юліана Захаревича, як приватна кам'яниця посла до Галицького сейму Станіслава Брикчинського. Близько 1900 року Брикчинський продає свою кам'яницю Галицькому кредитному банку, а наприкінці 1900-х років новим власником стає провідна австрійська банківська установа «Королівсько-цісарський упривілейований кредитний заклад торгівлі і промислу» (нині — сучасний Creditanstalt). На замовлення львівської філії цієї банківської установи архітектурне бюро Юзефа Сосновського та Альфреда Захаревича-молодшого виконало проєкт ґрунтовної реконструкції будинку. У 1909—1911 роках згадана фірма провела реконструкцію будинку. Зокрема, головний вхід був перенесений на південний фасад, у подвір'ї добудували простору операційну залу. На початку 1920-х років кам'яниця перейшла у власність Варшавського дисконтного банку. На замовлення нового власника у 1922–1923 роках за проєктом Міхала Уляма здійснено надбудову п'ятого поверху та мансардного ярусу будинку. У 1926 році були зміцнені опори сходової клітки. По війні будинок перейшов у власність університету. Нині тут міститься юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка.

№ 16 (давніше — вул. Маєровська, 16, вул. 3 Мая, 16; конскрипційний № 645 2/4) — колишня будівля філії краківського страхового товариства «Флоріанка» (інша назва — «Товариство взаємних убезпечень у Кракові»), збудована у стилі неоренесансу за проєктом Юліуша Гохберґера у 1887 році, за іншими даними — архітектор Людвік Балдвін-Рамулт. Фасад прикрашала статуя святого Флоріана, покровителя Кракова (нині втрачена). Страхове товариство було власником будинку до кінця 1930-х років. Але не всі приміщення використовували як банківські офіси. Відомо, що на верхніх поверхах були влаштовані помешкання. Наприкінці 1880-х років частину приміщень винаймало шляхетське казино. У 1940—1950-х роках тут були трести «Львіввуглерозвідка» та «Львіввуголь», пізніше власником будівлі став львівський університет. Нині тут міститься інститут післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки Львівського національного університету імені Івана Франка.

  • image
    Колишній прибутковий будинок графа Каєтана Карницького (вул. Січових Стрільців, 2)
  • image
    Колишній будинок Дирекції залізниць (вул. Січових Стрільців, 3)
  • image
    Колишній прибутковий будинок банкіра Мойсея Рогатина (вул. Січових Стрільців, 12)
  • image
    Будівля колишнього австрійського кредитного торгово-промислового банку (вул. Січових Стрільців, 14)

Транспорт

Тролейбус

У 1966 році тодішньою вулицею 17 Вересня (нині — вулиця Січових Стрільців) було прокладено тролейбусну лінію та облаштовано кінцеву зупинку тролейбусних маршрутів № 1, 3, 9 навпроти (кінотеатру імені Зої Космодем'янської) (нині — приміщення Львівського навчально-наукового інституту університету банківської справи). Тролейбусні маршрути № 1, 3 та 9 сполучали центр міста Львова з вулицями Окружною, 1 Травня (нині — вул. Городоцька, зупинка «Льотне поле») та головним залізничним вокзалом. Також частково вулицею 17 Вересня курсував тролейбусний маршрут № 2, що сполучав вулицю Окружну з вулицею Стрийською (зупинка «Львівський автобусний завод»).

На початку 1970-х років тролейбусний маршрут № 9 подовжили від вулиці Окружної до львівського аеропорту, № 1 тепер курсував від площі Галицької (зупинка «Центр») до автобусного заводу, а тролейбусний маршрут № 3 скасований. Натомість з'являється тролейбусний маршрут № 10, що сполучив вулиці 17 Вересня та Прапорну (згодом — вул. Жешувська, нині — вулиця Ряшівська). 1972 року до вже існуючих маршрутів додався ще й тролейбусний маршрут № 13, що сполучив вулицю 17 Вересня та вул. Городоцьку (зупинка «Вулиця Окружна» поблизу Левандівського мосту).

1974 року тролейбусний маршрут № 13 скасований. Натомість з'являється тролейбусний маршрут № 12, що сполучив вулиці 17 Вересня та 1 Травня (нині — вул. Городоцька, зупинка «Льотне поле»).

1992 року кінцева зупинка всіх тролейбусних маршрутів з вулиці Січових Стрільців перенесена на вулицю Університетську і відтоді рух тролейбусів вулицею Січових Стрільців не здійснюється.

Автобус

Відповідно до нової транспортної схеми, яка була запроваджена у Львові у 2012 році, від зупинки «Вулиця Січових Стрільців» тепер курсує маршрутне таксі № 33, що сполучає вул. Січових Стрільців з ТВК «Південний» та вул. Виговського, при якій розташований цей торгово-виробничий комплекс.

Примітки

  1. Міське відділення поштового зв'язку: Львів—7. ukrposhta.com. Укрпошта. оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 5 березня 2022.
  2. Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 квітня 2021.
  3. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  4. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 56.
  5. Мельник І. Вулиці Львова, 2017, с. 297.
  6. Schneider A. Przewodnik po mieście Lwowie. Wydany staraniem komitetu zawiazanego na przyjęcie gości z Wielkopolski, Prus, Szlązka i Krakowa, przybyłych na Zjazd do Lwowa dnia 13 sierpnia 1871 [ 22 серпня 2019 у Wayback Machine.]… — S. 36.
  7. Львів на фотографії-2: 1860-2011… — С. 39.
  8. Franciszek Barański . — Lwów: H. Altenberg, 1904. — S. 142. (пол.)
  9. Бірюльов Ю. О. Кендзерський Зигмунт // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 181. — .
  10. Мельник І. Краківське передмістя, 2011, с. 79.
  11. Мельник І. Краківське передмістя, 2011, с. 275.
  12. Wiczkowski Józef . — Lwów: Skład Główny w księgarni H. Altenberga; nakł. Wydziału Gospodarczego X. Zjazdu Lekarzy i Przyrodników Polskich, oraz Reprezentacyi M. Lwowa, 1907. — S. 592. (пол.)
  13. Мельник І. Краківське передмістя, 2011, с. 80.
  14. Архітектура Львова, 2008, с. 273, 274.
  15. Мельник І. Краківське передмістя, 2011, с. 81.
  16. Ініціатива «Врятувати Меркурія». heritage.lviv.ua. Товариство охорони пам'яток. оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 1 травня 2021.
  17. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Січових Стрільців, 03 — офісний будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 1 травня 2021.
  18. Врятувати Меркурія. Фото. zaxid.net. Zaxid.net. 8 лютого 2011. оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 1 травня 2021.
  19. У Львові відреставрували скульптуру Меркурія. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. 13 листопада 2012. оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 1 травня 2021.
  20. Тетяна Козирєва // День. — № 208. — 2012.
  21. Бобкова С. Руйнівника пам'ятки шукають вдень зі свічкою // Леополіс (додаток до газети Високий замок). — 27 листопада 2014. — № 48 (429). — С. 5.
  22. У Львові демонтували шість літніх майданчиків. Перелік. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 1 травня 2021.
  23. Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893–1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 86. — . (пол.)
  24. Biriulow J. Rzeźba lwowska… — S. 187.
  25. Мельник І. Краківське передмістя, 2011, с. 82.
  26. Архітектура Львова, 2008, с. 293, 294.
  27. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 51.
  28. Драк М. Революції безсмертя. Місцями революційної слави на Львівщині. — Львів : Каменяр, 1977. — С. 47—48.
  29. Львов: справочник, 1949, с. 132.
  30. Ілько Лемко. Січових стрільців вул. Житловий будинок (№ 5). pslava.info. Прадідівська слава. оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
  31. Львівська Майстерня Шоколаду. вул. Січових Стрільців, 5. chocolate.lviv.ua. оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 17 червня 2019.
  32. Інформація про заклад. redpepper.com.ua. оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
  33. Franciszek Barański . — Lwów: H. Altenberg, 1904. — S. 143. (пол.)
  34. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 58.
  35. Ілько Лемко. Січових стрільців вул. Житловий будинок (№ 7). pslava.info. Прадідівська слава. оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
  36. Львов: справочник, 1949, с. 117.
  37. . vsp-lki.lviv.ua. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 17 червня 2019.
  38. Biriulow J. Rzeźba lwowska… — S. 157.
  39. Мельник І. Вулиця Січових Стрільців // Поступ. — 2006. — 28—29 січня. — № 17. — С. 15.
  40. Львов: справочник, 1949, с. 168.
  41. Мельник Б. Вулиця 17 Вересня / З історії львівських вулиць. — Львів: Вільна Україна, 1990. — вип. 1. — С. 18—19.
  42. Мельник І. (18 січня 2007). Вулиця Січових Стрільців. explorer.lviv.ua. Процитовано 27 квітня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  43. Мельник І. Краківське передмістя, 2011, с. 276.
  44. Сьомочкін І. В. Карел Боублік — чеський архітектор у Львові // Галицька брама. — № 16, 1996. — С. 15.
  45. Бірюльов Ю. О. Музи кав'ярень старого Львова // Галицька брама. — № 6, 1995. — С. 12.
  46. Biriulow J. Rzeźba lwowska… — S. 111—112.
  47. Павло Кучерський, Оксана Лепак. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Січових Стрільців, 11 — кінотеатр (не діє). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  48. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 60.
  49. Павло Кучерський. Проєкт «Інтерактивний Львів»: Січових Стрільців, 11 — корпус університету Банківської справи. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  50. Ілько Лемко. Січових стрільців вул. Будинок (№ 13). pslava.info. Прадідівська слава. оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
  51. Ілько Лемко. Січових стрільців вул. Житловий будинок (№ 15). pslava.info. Прадідівська слава. оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
  52. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Січових Стрільців, 17 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 27 квітня 2021.
  53. Бірюльов Ю. Кудельський Ян Томаш, с. 653.
  54. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Січових Стрільців, 19 — корпус ЛНУ ім. Франка (колишній житловий будинок). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 27 квітня 2021.
  55. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 52.
  56. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Січових Стрільців, 21 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 27 квітня 2021.
  57. Мельник І. Краківське передмістя, 2011, с. 83.
  58. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 54.
  59. Львов: справочник, 1949, с. 141.
  60. Przemysław Włodek, Adam Kulewski Lwów: przewodnik. — Pruszkow: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2006. — S. 169. — .
  61. Цікавинки з історії Львова, 2011, с. 15.
  62. Архітектура Львова, 2008, с. 220, 221.
  63. Cielątkowska R., Onyszczenko-Szwec L. Detal architektury mieszkaniowej Lwowa XIX—XX wieku. — Gdańsk: Zakład Poligrafii Politechniki Gdańskiej, 2006. — S. 50. — . (пол.)
  64. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 52. — . (пол.)
  65. «Поляна» відкриється в «європейській столиці» України. zaxid.net. Zaxid.net. 12 липня 2011. оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 27 квітня 2021.
  66. Перелік та графік роботи відділень ПАТ «Банк Інвестицій і заощаджень» (PDF). bisbank.com.ua. (PDF) оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 17 червня 2019.
  67. Офіційний сайт салону краси «Sister's Beauty». Процитовано 17 червня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  68. Офіційний сайт туристичної агенції «Join UP!». joinuplviv.com. оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 17 червня 2019.
  69. Працедавці — програма соціології УКУ. Український центр вивчення громадської думки «Соціоінформ». ucu.edu.ua. Український католицький університет. оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
  70. Мельник І. Краківське передмістя, 2011, с. 85.
  71. . — Lemberg: (b.w.); Aerarial-Staats-Druckerei, ok. 1860. — S. 13. (нім.)
  72. . — Lwów: Nakładem Karola Wilda, 1872. — S. 179. (пол.)
  73. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913 [ 2 вересня 2020 у Wayback Machine.]. — Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — 695 s.+84 s. (dodatek) (пол.)
  74. . — Lwów: Fr. Reichman, 1914. — S. 448. (пол.)
  75. . — Lwów: z drukarni Instytutu Stauropigiańskiego; nakł. król. stoł. miasta Lwowa, 1889. — S. 65. (пол.)
  76. . — Lemberg: k.k. Galizischen Aerarial Druckerei, 1850. — S. 219. (нім.)
  77. Kleczewski A. . — Lwów: Nakład księgarni F. H. Richtera, 1883. — S. 22. (пол.)
  78. Reichman F. … — S. 37, 98, 177, 178
  79. Gowin S. Szkatułka na serce // Cracovia Leopolis. — 2017. — № 3 (88). — S. 32. — ISSN 1234-8600. (пол.)
  80. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — S. 7. (пол.)
  81. M. Sonnenschein . — Lwów: (b.w.), ok. 1926. — S. 113. (пол.)
  82. Jan Rudolf Spigel . — Lwów: (b.w.); Drukarnia Artura Goldmana, 1909. — S. 59. (пол.)
  83. . — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — S. 28. (пол.)
  84. // Gazeta Lwowska. — nr 3. — 1918. — 4 stycznia. — S. 1. (пол.)
  85. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 21.
  86. Biriulow J. Rzeźba lwowska… — S. 25.
  87. Львов: справочник, 1949, с. 131.
  88. Ілько Лемко. Січових стрільців вул. Будинок (№ 10). pslava.info. Прадідівська слава. оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
  89. Архітектура Львова, 2008, с. 485.
  90. Lewicki J. Roman Feliński — architekt i urbanista, pioner nowoczesnej architektury. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 49—53. — . (пол.)
  91. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 51.
  92. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 13.
  93. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою IIL_52 не вказано текст
  94. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Січових Стрільців, 14 — корпус ЛНУ ім. Франка (колишній житловий будинок). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 27 квітня 2021.
  95. Бірюльов Ю. Бальдвін-Рамулт Людвіґ, с. 180.
  96. Сьомочкін І. В. Святий Флоріан — хоронитель від вогню і покровитель пожежних // Галицька брама. — № 5 (29), 1997. — С. 9.
  97. Ілько Лемко. Вул. Січових Стрільців, 16 — корпус ЛНУ ім. Франка (колишній будинок страхової фірми). pslava.info. Прадідівська слава. оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
  98. lvivtrans.net. Львівський електротранспорт. Архів оригіналу за 12 квітня 2012. Процитовано 5 березня 2022.
  99. . lvivtrans.net. Львівський електротранспорт. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 5 березня 2022.
  100. lvivtrans.net. Львівський електротранспорт. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 5 березня 2022.
  101. lvivtrans.net. Львівський електротранспорт. Архів оригіналу за 12 квітня 2012. Процитовано 5 березня 2022.
  102. lvivtrans.net. Львівський електротранспорт. Архів оригіналу за 4 січня 2012. Процитовано 5 березня 2022.
  103. Марта Кривецька (8 грудня 2011). Транспортна схема у Львові. zaxid.net. Zaxid.net. оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 26 квітня 2021.

Джерела

Вулиця Січових Стрільців
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Вулиця Січових Стрільців у Вікісховищі?
  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — .
  • Бірюльов Ю. О. Кудельський Ян Томаш // Енциклопедія Львова: в 4-х т / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 653. — .
  • Бірюльов Ю. О. Бальдвін-Рамулт Людвіґ // Енциклопедія сучасної України: в 4-х т. — Київ : Національна академія наук України, Наукове товариство імені Шевченка, 2003. — Т. 2. — С. 180. — .
  • Львов: справочник / сост. Г. Гербильский и др.; общ. ред. Б. К. Дудыкевич. — Львів : Вільна Україна, 1949. — 200 с. (рос.)
  • Ілько Лемко. Львів, якого вже нема. Вулиця Гнатюка // Цікавинки з історії Львова: літературно-художнє видання. — Львів : Апріорі, 2011. — С. 15. — .
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Січових Стрільців вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 104—106. — .
  • Котлобулатова І. Львів на фотографії-2: 1860-2011. — Львів : Центр Європи, 2011. — 352 с. — .
  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 56, 77, 107, 111. — .
  • Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 38, 297—299, 301, 493. — 750 прим. — .
  • Мельник І. В. Краківське передмістя та західні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Центр Європи, 2011. — 288 с. — («Львівські вулиці і кам'яниці») — .
  • Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939 [ 26 квітня 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów: wydawca Zdzisław Jaśkiewicz; Juliusz Brunelik, 1939. — S. 13, 14, 51, 52, 54, 58. (пол.)
  • Schneider A. Przewodnik po mieście Lwowie. Wydany staraniem komitetu zawiazanego na przyjęcie gości z Wielkopolski, Prus, Szlązka i Krakowa, przybyłych na Zjazd do Lwowa dnia 13 sierpnia 1871 [ 22 серпня 2019 у Wayback Machine.]. — Lwów: (b.w.); Drukarnia Kornela Pillera, 1871. — 67 s. (пол.)
  • Reichman F. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa. Rocznik IV [ 9 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów: Wydawca i właściciel Fr. Reichman, 1900. — 302 s. (пол.)
  • Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913 [ 2 вересня 2020 у Wayback Machine.]. — Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — 695 s.+84 s. (dodatek) (пол.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vulicya Sichovih Strilciv vulicya u Galickomu rajoni Lvova Prostyagayetsya vid vulici Gnatyuka do perehrestya iz vulicyami Krushelnickoyi i Slovackogo ta utvoryuye perehrestya z vuliceyu Kostyushka a takozh priluchayetsya vulicya Universitetska Vulicya Sichovih Strilciv LvivViglyad na vul Sichovih Strilciv vid parku imeni Ivana FrankaViglyad na vul Sichovih Strilciv vid parku imeni Ivana FrankaMiscevistIstorichnij centr LvovaRajonGalickijNazva na chestUkrayinskih Sichovih StrilcivKolishni nazviMayer Gasse Mayerivka 3 Maya 17 Veresnya 3 Maya 29 Yunishtrasse 3 Maya 17 Veresnyaavstrijskogo periodu ukrayinskoyu Mayer Gasseavstrijskogo periodu nimeckoyu Mayer Gassepolskogo periodu polskoyu Majerowka 3 go Majaradyanskogo periodu ukrayinskoyu 17 Veresnyaradyanskogo periodu rosijskoyu 17 SentyabryaZagalni vidomostiProtyazhnist350 mKoordinati pochatku49 50 28 pn sh 24 01 32 sh d 49 8413861 pn sh 24 0257167 sh d 49 8413861 24 0257167 Koordinati 49 50 28 pn sh 24 01 32 sh d 49 8413861 pn sh 24 0257167 sh d 49 8413861 24 0257167Koordinati kincya49 50 20 pn sh 24 01 20 sh d 49 8389444 pn sh 24 0224417 sh d 49 8389444 24 0224417poshtovi indeksi79007TransportMarshrutni taksi 33Zupinki gromadskogo transportu vul Sichovih Strilciv RuhodnostoronnijBudivli pam yatki infrastrukturaBudivli 2 21Arhitekturni pam yatki 1 2 3 4 5 6 9 12 14Navchalni zakladilvivskij koledzh Infokomunikaciyi NU Lvivska politehnika lvivskij navchalno naukovij institut universitetu bankivskoyi spravi institut pislyadiplomnoyi osviti ta douniversitetskoyi pidgotovki Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka fakultet mizhnarodnih vidnosin Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana FrankaZakladi kulturiNaukova biblioteka Lvivskogo nacionalnogo medichnogo universitetu imeni Danila GalickogoPoshtovi viddilennyaVPZ 7 vul Grebinki 6 Zabudovasecesiya istorizm klasicizmParkiPark imeni Ivana FrankaZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapr2630478Mapa Vulicya Sichovih Strilciv u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Vulicya Sichovih Strilciv NazvaMayer Gasse vid 1841 roku na chest Jozefa Mayera vidomogo botanika ta pomologa i vlasnika sadiv pomizh yakih bula prokladena vulicya Mayerivka vid 1871 roku 3 Maya vid 1885 roku na chest Konstituciyi Rechi Pospolitoyi zatverdzhenoyi sejmom 3 travnya 1791 roku 17 Veresnya vid sichnya 1941 roku na chest vizvolennya a za faktom pochatkom radyanskoyi aneksiyi teritorij Zahidnoyi Ukrayini ta Zahidnoyi Bilorusi u veresni 1939 roku 3 Maya povtorno nazvano u chervni 1941 roku 29 Yunishtrasse vid listopada 1941 roku 3 Maya povtorno nazvano u lipni 1944 roku 17 Veresnya povtorno nazvano u grudni 1944 roku Sichovih Strilciv nazva z 1991 roku na chest Ukrayinskih Sichovih Strilciv yaki na chasi listopadovih podij 1918 roku boronili pidstupi do centralnoyi chastini mista vid polyakiv sho nastupali vid Yezuyitskogo sadu IstoriyaVulicya prokladalas u 1840 h rokah sered sadiv yaki nalezhali botaniku ta pomologu Jozefu Meyeru za sho i otrimala nazvu Mayerivka Spochatku vulicya zabudovuvalas villami ta nevelikimi palacikami Odnak zgodom misto poglinulo cyu okolicyu j do kincya XIX stolittya vulicya bula zabudovana velikimi kam yanicyami Vzhe u 1871 roci vulicya vvazhalas najpovazhnishoyu u Lvovi cherez znahodzhennya na nij uryadovogo budinku Povitu ta Servitutiv budinok 8 a takozh budinku Oshadnoyi Kasi budinok 2 Budivnictvo u 1877 1881 rokah Galickogo krajovogo sejmu nini golovnij korpus LNU im Franka pozhvavilo podalshij rozvitok dilnici i vzhe u mizhvoyennij period tut zoseredilasya bilshist finansovih ustanov mista zokrema diskontnij Varshavskij bank zemskij kreditnij bank akcijnij spilchanskij bank Avstro Ugorskij bank ta bagato inshih Do drugoyi svitovoyi vijni yiyi nazivali lvivskoyu Voll Strit ZabudovaV arhitekturnomu ansambli vulici Sichovih Strilciv perevazhayut videnska secesiya istorizm ta klasicizm Dekilka budinkiv vneseno do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya Z neparnogo boku vulici 1 chinshovi chotiripoverhovi kam yanici sporudzheni u 1876 1877 rokah za proyektom polskogo arhitektora Feliksa Ksenzharskogo v stili neorenesansu na zamovlennya Galickogo kreditnogo banku She do zavershennya budivelnih robit kam yanici perejshli u vlasnist knyagini Geleni Sangushko i 1879 roku knyaginya provela u budinku rekonstrukciyu pershogo poverhu oblashtuvavshi tam kav yarnyu ta cukernyu Na pochatku 1900 h rokiv vlasniceyu kam yanic bula knyaginya Tereza Sapiga Nini budinok 1 pri kolishnij vul 3 Maya maye inshij nomer ta nalezhit do susidnoyi vulici Gnatyuka 3 davnishe vul Mayerovska 1 vul 3 Travnya 3 u davnishomu budinku sho stoyav na comu misci vid 1878 roku mistilosya byuro lvivskogo arhitektora ta budivnichogo Zigmunta Kendzerskogo u 1885 1887 rokah na misci ciyeyi kam yanici konskripcijnij 135 2 4 u poyednanni stiliv neorenesans ta neobaroko sporudzhena budivlya direkciyi Cisarsko korolivskih derzhavnih zaliznic Shidnoyi Galichini Sporudzhennyu pereduvav konkurs na yakomu obrano proyekt Vincenta Ravskogo molodshogo Triyarusnij kolonnij portik uvinchano attikom zi skulpturoyu Germesa Merkuriya na kolesi z pidnyatoyu livoyu rukoyu sho simvolizuye dinamiku zaliznichnogo ruhu Nad viknami drugogo poverhu na sandrikah roztashovani simvolichni skulpturni grupi sho simvolizuyut Mehaniku Elektriku ta Telegraf a poryad roztashovani skladni barelyefi z zaliznichnim ustatkuvannyam yakih zgori ohoronyayut maskaroni leviv Skulpturne ozdoblennya fasadu budinku avtorstva Leonarda Markoni U 1913 roci direkciya zaliznic pereyihala u novu budivlyu sho pri ninishnij vulici Gogolya 1 a u budinku pri kolishnij vulici 3 Maya 3 zalishivsya odin iz najprestizhnishih na toj chas goteliv u Lvovi gotel Imperial sho pracyuvav tam vid 1897 roku a takozh pracyuvala kav yarnya Yevropejska U plani budivlya kolishnoyi direkciyi zaliznic nagaduye literu P yiyi brama provadila na velike podvir ya sho 1896 roku pochalosya zabudovuvatisya tripoverhovimi kam yanicyami Zgodom podvir ya stalo chastinoyu vnutrishnoyi vulichki sho mala vihodi do gotelyu Grand ta na vulicyu Sikstusku nini vulicya Doroshenka Za prizvishem vlasnika gotelyu Grand Yefrayima Gausmana cyu vulichku nazvano pasazhem Gausmana 1915 roku v goteli Imperial zupinyavsya vidomij amerikanskij pismennik Dzhon Rid Piznishe tut buli torgovelnij dim galantereyi i parfumeriyi Impor Vid chasu zakinchennya vijni u kolishnij budivli direkciyi zaliznic mistyatsya ofisi riznih ustanov Zokrema za radyanskih chasiv u 1950 h rokah serednya silskogospodarska shkola z pidgotovki goliv kolgospiv u 1992 2019 rokah tut mistilosya regionalne viddilennya fondu derzhmajna Ukrayini u Lvivskij oblasti a nini tut mistitsya viddilennya Praveks Banku 19 travnya 2010 roku za iniciativi blagodijnogo fondu Zberezhennya istoriko arhitekturnoyi spadshini mista Lvova startuvala gromadska iniciativa Vryatuvati Merkuriya Metoyu stav zbir koshtiv na restavraciyu skulpturi Germesa Merkuriya Na toj chas u skulpturi buli vidsutni chastini ruki z zhezlom kaduceyem na inshij vtracheno palec krila poshkodzheno oblichchya eksperti poboyuvalisya sho skulptura vzagali mozhe vpasti Zavdyaki dobrochinnim vneskam lviv yan vdalosya zibrati ponad 32000 griven yaki bulo vitracheno na poperednij oglyad skulpturi skladannya proyektu restavraciyi ta na chastinu restavracijnih robit Bezposeredni restavracijni roboti skulpturi rozpochalisya u chervni 2012 roku Nimecke tovaristvo mizhnarodnogo spivrobitnictva GIZ GmbH doluchilosya do iniciativi v ramkah proyektu Municipalnij rozvitok ta onovlennya staroyi chastini mista Lvova Suma restavracijnih robit sklala 160000 griven Skulpturu restavruvali fahivci kafedri restavraciyi NU Lvivska politehnika pid naukovim kerivnictvom docenta kafedri Olega Ribchinskogo skulpturni roboti vikonala skulptorka Lyubov Bulgakova vsi roboti suprovodzhuvav ekspert GIZ skulptor restavrator Dirk Bryuggeman Restavraciya skulpturi Germesa Merkuriya zavershena u listopadi 2012 roku 2014 roku u fasadi budinku z boku proyizdu Kriva Lipa bez bud yakih dozvilnih dokumentiv probito vhid j dobudovano dvoyarusnij majdanchik restoranu U serpni 2017 roku majdanchik cherez jogo nezakonne budivnictvo buv demontovanij 5 davnishe vul Mayerovska 3 vul 3 Maya 5 konskripcijnij 671 2 4 kolishnya chinshova pributkova kam yanicya sporudzhena naprikinci 1860 h rokiv Vid 1868 roku tut diyav fotosalon Edvarda Tshemeskogo yakij okrim fotografiyi zajmavsya tirazhuvannyam kreslen ilyustruvannyam naukovoyi literaturi Blizko 1902 roku tut vlashtuvav svoyu majsternyu skulptor modernist Stanislav Kazimir Ostrovskij U vnutrishnomu dvori roztashovanij dvopoverhovij budinok fligel sporudzhenij 1898 roku za proyektom Ivana Levinskogo u stili istorizmu dlya rodini didicha Mediki i burgomistra Peremishlya Yuzefa Benedikta Pavlikovskogo Tut mistilasya privatna biblioteka ta velika kolekciya starozhitnostej Pavlikovskih zokrema rukopisi pechatki moneti tvori mistectva Ostannij z nashadkiv Pavlikovskih Yan Gvalbert 1860 1939 yakij vikladav vid 1891 roku na rilnichih studiyah u Dublyanah pereyihav z Mediki do Lvova a 1921 roku peredav vlasnu kolekciyu 26000 knig ponad 26000 tvoriv mistectva do Ossolineumu Nini u kam yanici Pavlikovskih mistitsya biblioteka Tovaristva slipih U mizhvoyennij period v budinku mistilisya Zemskij kreditnij bank ta lvivskij viddil Lodzinskogo depozitnogo banku torgovelno promislovij dim Austropol ta fotoatelye Gubera Takozh u 1929 1936 rokah u comu zh budinku diyala legalna kooperativna vidavnicho torgovelna spilka Knizhka povna nazva Vidavnicha spilka Knizhka z obmezhenoyu porukoyu u Lvovi sho zajmalosya drukom ta rozpovsyudzhennyam literaturi komunistichnogo spryamuvannya zasnovane Volodimirom Ogonovskim ta L Kuhtoyu Pislya areshtu zasnovnikiv spilki u chervni 1931 roku spilkoyu do veresnya 1932 roku keruvala Nadiya Kuhta Za radyanskih chasiv u 1950 h rokah tut mistilosya navchalno virobniche pidpriyemstvo tovaristva gluhonimih oblasnij avtomotoklub ta obltorg u 1960 1980 rokah turistichnij klub Karpati a takozh z togo chasu v budinku sho znahoditsya na podvir yi roztashovana ta funkcionuye Lvivska oblasna organizaciya Ukrayinskogo tovaristva slipih i biblioteka dlya nezryachih ta pracyuvalo kafe Molochne V comu budinku u pershi roki nezalezhnosti takozh mistilosya vistavkove byuro Ekspobiznesservis piceriya Nyu Jork ta magazin budmaterialiv Yevroplak Komercijni ploshi pershogo poverhu budinku nini zajmayut kav yarnya Lvivskoyi majsterni shokoladu oficijno vidkrita 1 travnya 2013 roku ta vid 2015 roku restoran Red Pepper Tut takozh mistitsya lvivskij oblasnij oseredok partiyi Ukrayinske ob yednannya patriotiv UKROP 7 davnishe vul Mayerovska 5 vul 3 Maya 9 konskripcijnij 672 2 4 kam yanicya zbudovana naprikinci XIX stolittya Tut vid 1902 roku mistivsya Akcijnij spilchanskij bank U mizhvoyennij period odne z primishen pershogo poverhu budinku zajmala kramnicya fabriki parfumiv ta kosmetiki L Esprit doktora V Ajzenberga a takozh magazin kilimiv Tassa ta prodazh drukarskih mashin Uriha Vid 1939 roku do 1976 roku tut mistivsya elektrotehnichnij tehnikum vid 1976 roku proftehuchilishe zv yazku U veresni 1976 roku navchalnomu zakladu bulo peredano ce primishennya na todishnij vulici 17 Veresnya 7 U 1978 roci navchalnij zaklad reorganizovano u Tehnichne uchilishe 59 vid 1984 roku serednye profesijno tehnichne uchilishe SPTU 59 a vid 1992 roku u profesijno tehnichne uchilishe 59 Nini Lvivskij fahovij koledzh Infokomunikaciyi NU Lvivska politehnika Na pershomu poversi tut takozh mistyatsya cholovicha perukarnya Valgalla Barbershop ta apteka Alteya 9 davnishe vul Mayerovska 7 vul 3 Maya 9 konskripcijnij 660 2 4 yedina bankivska sporuda zvedena u period istorizmu yaka dosi vikoristovuyetsya za priznachennyam Nini tut roztashovane viddilennya 10013 03 PAT Derzhavnij oshadnij bank Ukrayini Budivlyu u stili florentijskogo renesansu imitaciya palacco Strocci u Florenciyi sporudzheno u 1897 1898 rokah dlya Avstro Ugorskogo banku Proyekt Yuliana Zaharevicha ta videnskogo arhitekturnogo byuro Felnera i Gelmera Zavdyaki zastosuvannyu metalevih perekrittiv arhitektoram vdalosya stvoriti veliku operacijnu zalu bez kolon ta masivnih peregorodok Skulpturni zobrazhennya lyudskih goliv na fasadi vikonav jmovirno Leonard Markoni Zal rekonstrujovano v stili modernizovanogo neoklasicizmu u 1914 1917 rokah za proyektom Ivana Bagenskogo Do pershoyi svitovoyi vijni tut mistivsya Avstro ugorskij bank u 1920 1930 h rokah Polskij promislovij bank a takozh lvivskij viddil poshtovoyi oshadnoyi kasi Za radyanskih chasiv tut mistilasya centralna oshadna kasa 6319 a takozh klub miliciyi sho slavivsya svoyimi tancyuvalnimi vechorami 11 davnishe vul Mayerovska 9 vul 3 Maya 11 konskripcijnij 727 2 4 zhitlovij budinok zvedenij 1901 roku za proyektom Karela Boublika 1902 roku na drugomu poversi budinku vidkrito kav yarnyu pid nazvoyu Amerikanska U poperednomu budinku sho znahodivsya na comu misci i nalezhav grafini R Lyanckoronskij u 1880 1881 rokah diyala majsternya skulptora Tadeusha Blotnickogo Za korotkij chas vin vikonav tut nizku robit zokrema statuyu Svitezyanki na zamovlennya magistratu dlya fontanu na ploshi Galickij V parteri kam yanici do 1912 roku mistivsya Salon vitonchenih mistectv Lyatura a na pershomu poversi budinku mistilasya kav yarnya Amerikanska de shodenno u dev yatij vechora vidbuvalisya koncerti vijskovoyi muziki Nastupni desyatilittya u parteri diyav kinoteatr zi zminoyu nazv i vlasnikiv Tak uprodovzh 1912 1918 rokiv v parteri budinku diyav kinoteatr Elit Isaaka ta Abisha Vehsleriv a obabich nogo v budinku diyali fotosaloni Rivoli ta Van Dik a na drugomu poversi pracyuvala kav yarnya Amerikanska Yakuba Klyarfelda U 1926 1931 rokah kinoteatr Vanda Genrika Sheera a takozh za dovidnikom 1929 roku v budinku roztashovuvavsya Polskij garantijnij bank U 1931 1933 rokah kinoteatr Oaza vlasnikom bula centralna kasa silskogospodarskih soyuziv 1933 1944 rokah kinoteatr Muza vlasnikami buli centralna kasa silskogospodarskih soyuziv ta podruzhzhya Hildi i Shulima Rozenbahiv Primishennya roztashovani obabich kinoteatru naperedodni vijni zajmali kramnicya galickogo naftovogo tovaristva Galiciya ta gurtivnya kolonialnih tovariv Yuliusha Privesa U radyanskij period 1944 1991 rokah kinoteatr Kinoteatr imeni Zoyi Kosmodem yanskoyi obabich yakogo buli Lvivske oblasne upravlinnya kinofikaciyi ta lvivskij oblasnij soyuz kinofotopracivnikiv a takozh u 1940 1950 h rokah tut mistivsya finansovo kreditnij tehnikum U 1991 roci kinoteatr perejmenovanij na Levenya 1993 roku primishennya kinoteatru peredano na balans mista a naprikinci 1990 h rokiv kinopokazi tut pripinilisya i vzhe 2000 roku derzhavne KP Levenya bulo likvidovano a kinoteatr ostatochno pripiniv svoyu diyalnist Nini tut mistyatsya Lvivskij navchalno naukovij institut universitetu bankivskoyi spravi ta restoran Intempo 13 davnishe vul Mayerovska 11 vul 3 Maya 11 A konskripcijnij 730 2 4 chotiripoverhova narizhna kam yanicya insha adresa vul Kostyushka 8 sporudzhena 1869 roku za proyektom arhitektora Edmunda Kelera Naprikinci XIX pochatku XX stolittya tut mistivsya Kreditnij bank do 1907 roku bank Tennera u 1919 1939 rokah budivlya nalezhala naftovomu tovaristvu Galiciya a takozh mistilasya kramnicya fotoaparativ Kinofot Naprikinci 2000 h rokiv tut mistilosya viddilennya Nadra Banku kramnici godinnikiv Sekundochka vzuttya Bravo ta Kopicentr V primishenni yake zajmav bank nini mistitsya produktovij magazin a zamist Sekundochki magazin elektroniki ta IT poslug 15 u mizhvoyennij period v budinku mistivsya centralnij kooperativnij bank Krajovoyi spilki kreditovoyi takozh magazin kancelyarskogo priladdya Ekonomat Gandelsmana bukinistichna kramnicya Shulberga ta prodazh avtopokrishok Sair Naprikinci 2000 h rokiv kafe klub Strilec ta produktova kramnicya Proviant 17 davnishe vul Mayerovska 13a vul 3 Maya 17 konskripcijnij 834 2 4 tripoverhova chinshova kam yanicya zbudovana u 1878 1879 rokah za proyektom arhitektora Mihala Fehtera u stili neorenesansu na zamovlennya Eliasha ta Shimona Geshelesiv Vzhe 1 chervnya 1880 roku novimi vlasnikami budinku stali Klara Rozenshtajn ta Anna Berliner Nastupni roki kam yanicya nalezhala lishe predstavnikam lvivskoyi yevrejskoyi gromadi do 1920 h rokiv rodini Goldbaumiv uprodovzh 1930 h rokiv rodini Franzosiv Na zamovlennya Solomona Goldbauma protyagom 1900 1913 rokiv arhitektor Salomon Rimer zdijsniv pererobku vikon pershogo poverhu na dveri kramnic ta probiv shiroki prorizi vitrin ukripivshi stini metalevim karkasom Nini zhitlovij bagatokvartirnij budinok pershij poverh yakogo zajmayut primishennya komercijnogo priznachennya kramnici zakladi pobutovogo obslugovuvannya 19 davnishe vul Mayerovska 15 vul 3 Maya 19 konskripcijnij 720 2 4 kolishnij pributkovij budinok knyagini Karolini z Sokolovskih Poninskoyi Rozrobkoyu proyektu zajmalosya arhitekturne byuro Ivana Levinskogo Budinok sporudzhenij u 1889 1890 rokah za proyektom Yana Tomasha Kudelskogo u stili neorenesansu 1901 roku budinok perejshov u vlasnist do Kaliksta Poninskogo spadkoyemcya knyagini Poninskoyi 1903 roku budinok pridbav prezident torgovo promislovoyi palati Samuyil Gorovic U mizhvoyennij period kolishnya kam yanicya Poninskoyi nalezhala Mihalu Mar yanu Bavorovskomu Tut takozh buv viddil strahovogo tovaristva Sileziya Po vijni elitnij zhitlovij budinok pereobladnali pid navchalnij zaklad U 1940 1950 h rokah tut mistivsya girnicho palivnij tehnikum zgodom na universitetskij korpus Nini tut mistitsya fakultet mizhnarodnih vidnosin Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka 21 davnishe vul Mayerovska 17 vul 3 Maya 21 konskripcijnij 791 2 4 chotiripoverhova chinshova kam yanicya sporudzhena u 1874 1875 rokah za proyektom arhitektora Emanuelya Gallya u stili neorenesansu yak privatnij budinok Emanuel ta Yuzefa Galliv Fasad oformleno ornamentalnimi relyefami 1893 roku do pravoyi oficini kam yanici bula dobudovana pralnya Na pochatku XX stolittya vlasnikom budinku buv vidomij lvivskij likar Ferdinand Obtulovich Rodini Obtulovichiv budinok nalezhav do 1930 h rokiv Nini zhitlovij bagatokvartirnij budinok a u primishennyah pershogo poverhu mistyatsya nizka ofisiv kafeterij u tilnij oficini kopiyuvalnij centr Z parnogo boku vulici 2 davnishe vul Mayerovska 2 vul 3 Maya 2 konskripcijnij 638 2 4 najstarisha na vulici chotiripoverhova narizhna kam yanicya zbudovana u 1846 1847 rokah v stili piznogo klasicizmu dlya grafa Kayetana Karnickogo Avtor proyektu nevidomij Budinok prikrasheno relyefami grifoniv orliv skulpturnimi kartinami Amur na spini sfinksa Lisicya boretsya zi zmiyeyu ta attiku yakij utvoryuyut dva levi sho trimayut kartush z relyefnim zobrazhennyam Svyatogo Arhistratiga Mihayila jmovirno avtorstva kamenyara Franca Shudlovskogo yakij navchavsya u majsterni Antona Shimzera Majsternya Shudlovskogo mistilasya u kam yanici pri susidnij vul Riznickij nini vulicya Nalivajka 5 V budinku vid 1869 roku mistilasya Galicka oshadna kasa yaka 1891 roku bula perenesena do novozbudovanogo budinku na rozi suchasnih vulici Gnatyuka ta prospektu Svobodi nini Muzej etnografiyi ta hudozhnogo promislu a sama kam yanicya stala chinshovoyu V parteri budinku roztashovuvalasya cukernya Vognouta i Barona zgodom kav yarnya Centralna Na pochatku XX stolittya kam yanicya nalezhala rodini Shemelovskih Tut diyala Spilka polskih kupciv i promislovciv a u parteri mistilasya kimnata dlya snidankiv ta pracyuvav restoran Musyalovicha i Yanika U 1912 roci v budinku meshkav kavaler ordenu Franca Josifa Naprikinci 1930 h rokiv cyu zh samu adresu malo byuro postachannya budivelnih materialiv Stanislava Matalskogo Za radyanskih chasiv u 1940 1950 h rokah u podvir yi budinku bula kontora trestu Golovmuka u parteri mistilosya kafe Chanahi za chasiv nezalezhnosti Bistro potim magazin pobutovoyi tehniki Do 1980 h rokiv budinok prijshov do stanu cilkovitoyi ruyini i u 1990 h rokah kapitalno vidremontovanij 14 lipnya 2011 roku tut vidkrivsya pershij vinomarket vseukrayinskoyi merezhi Polyana Stanom na traven 2021 roku budinok perebuvaye na restavraciyi 4 davnishe vul Mayerovska 4 vul 3 Maya 4 konskripcijnij 666 2 4 u 1860 1939 rokah kam yanicya nalezhala Kshechunovicham vidomij polskij shlyahetskij rodini virmenskogo pohodzhennya U mizhvoyennij period v budinku pid 4 perebuvali Tretij podatkovij uryad Malopolska spilka tapiceriv virobniki m yakih mebliv Nini na pershomu poversi budinku mistitsya lvivske viddilennya 3 PAT Bank Investicij i zaoshadzhen a takozh tut pracyuyut salon krasi Sister s Beauty vesilnij salon Wedberry s ofis merezhi turistichnih agencij Join UP ta ukrayinskij centr vivchennya gromadskoyi dumki Socioinform 6 davnishe vul Mayerovska 6 vul 3 Maya 6 konskripcijnij 670 2 4 kam yanicya zbudovana u 1870 h rokah za proyektom arhitektora Edmunda Kelera dlya rodini grafa Stanislava Badeni Primishennya budinku dekorovano v stili neorokoko Nad viknami drugogo poverhu pid grafskoyu koronoyu buli vstanovleni gerbi rodin Badeni ta Mayeriv U 1938 roci rodina Badeni podaruvala budinok Lvivskomu universitetu Nini tut mistitsya Naukova biblioteka Lvivskogo nacionalnogo medichnogo universitetu imeni Danila Galickogo v zalah yakoyi zbereglas neorokajlna lipnina steli j inshi avtentichni elementi inter yeru Lviv vul Sichovih Strilciv 8 1919 rik Gvintovi shodi v budinku 8 po vul Sichovih Strilciv u Lvovi 8 davnishe vul Mayerovska 8 vul 3 Maya 8 konskripcijnij 712 2 4 kam yanicya Vinteriv zbudovana u 1840 1843 rokah yak viplivaye z lista Lyudvika Vintera do magistratu Lvova shodo stanu dahu budinku datovanogo 11 chervnya 1874 rokom Vkazanij list pidpisanij Lyudvikom Vinterom yak spivvlasnikom budinku a takozh vkazuyetsya sho vin diye vid imeni inshih spivvlasnikiv budinku Karolini Vinter Yuliusha Vinter Kornela Vinter Oleksandra Vinter ta Emiliyi Vinter Lyudvik Vinter pracyuvav suddeyu apelyacijnogo ta kriminalnogo sudu u Lvovi ta perebuvav na cij posadi prinajmni u 1839 1850 rokah U drukovanih vidannyah vpershe budinok zgaduyetsya v dovidniku Handbuch des Lemberger Statthalterei Gebietes in Galizien za 1860 rik iz zaznachennyam togo sho u nomu mistilasya Direkciya fondu v spravah vidmini ta vikupu kriposnih povinnostej Lvivskogo administrativnogo okrugu utvorena 29 zhovtnya 1853 roku deyaki z pracivnikiv meshkali u comu budinku zokrema podatkovij inspektor Yakub Kulchickij ta kancelyarist Kornel Vinter U 1872 roci vzhe zgaduyetsya sho budinok perebuvav u vlasnosti kolishnogo radnika Dvoru Kornelya Vintera todi vzhe pensionera yakij meshkav tam prinajmni do pochatku pershoyi svitovoyi vijni Pid tim samim konskripcijnim nomerom budinok zgaduyetsya u dovidniku Skorowidz krol stol miasta Lwowa z oznaczeniem podzialu miasta nazw ulic i placow oliczbowania domow numerami konskrypcyjnemi i orjentacyjnemi z wymienieniem wlascicieli realnosci tudziez nazw i numerow dawniejszych za 1889 rik Pri comu v inshih dzherelah pidtverdzhuyetsya sho u 1889 roci vlasnikami budinku buli vzhe spadkoyemci Lyudvika Vintera U 1883 roci v budinku mistivsya kabinet likarya Vladislava Bilickogo Stanom na 1900 rik budinok perebuvav u vlasnosti Geleni Vinter ta grafini Sofiyi Didushickoyi a sered meshkanciv buli advokati Vilgelm Golcer Marcin Samuel Gorovic Leonard ta Leshek Mayevski prinajmni do 1902 roku 1901 roku v budinku narodivsya polskij poet yevrejskogo pohodzhennya Yan Mar yan Gesheles Vid 1902 roku i prinajmni do 1935 roku v budinku mistilosya Lvivske starostvo ta Rahunkova komisiya z regulyuvannya zemelnogo podatku Lvova ta Lvivskogo povitu a v mizhvoyennij period vidavnictvo Mercury Stanom na 1910 rik tut mistilasya Povitova shkilna rada Tovaristvo podatkovih uryadnikiv golova Volodimir Makarevich zastupnik golovi Antonij Konopackij Vlasnikami budinku u 1912 1914 rokah buli advokat Yuliush Vinter ta auskultant nizhchij rang sudovogo uryadnika Rudolf Vinter piznishe shonajmenshe z 1922 roku spivvlasnikom budinku v listuvanni imenuvavsya strahovij uryadnik Modest Olsh hocha najbilsh imovirno vlasnikom 5 12 chastok v budinku bula jogo druzhina Gelena mozhlivo v divoctvi Vinter Tut takozh meshkav radnik cisarsko korolivskogo Namisnictva u Korolivstvi Galichini ta Volodimiriyi Karol Franc Z 1912 roku po 1924 rik v budinku nadali znahodilos Lvivske starostvo na pidstavi dogovoru orendi vid 19 lyutogo 1912 roku ta meshkali starosta povitu ta radnik namisnika Antonij Shidlovskij Stanom na 1916 rik v budinku meshkav pravnik avstrijskij uryadnik pl yakogo 2 sichnya 1918 roku priznacheno radnikom Dvoru Z 5 listopada 1924 roku v budinku v chastini yaku do cogo chastkovo zajmalo Lvivske starostvo zhili okruzhnij suddya Tadeush Sametra zajmav na tretomu poversi 4 kimnati z kuhneyu ta tualetom telefonist Lvivskogo voyevodstva Yan Malchevskij z druzhinoyu ta odniyeyu ditinoyu zajmav na tretomu poversi 2 kimnati bez tualetu ta kuhni podatkovij uryadnik Vladislav Sohackij z druzhinoyu ta 6 ditmi zajmav na tretomu poversi dvi kimnati bez tualetu ta kuhni U 1925 roci telefonist Lvivskogo voyevodstva Yan Malchevskij peredav pravo koristuvannya kimnatami yak ofisom advokatu Romanu Otto Cikavim faktom ye viniknennya u 1927 roci publichnogo sporu mizh vlasnikami kam yanici ta podatkovim uryadnikom Vladislavom Sohackim za koristuvannya tualetom na tretomu poversi z zaluchennyam magistratu Lvova ta policiyi Za dovidnikom 1929 roku v budinku mistivsya Bankovij dim Gryusa U 1930 roci podvir ya kam yanici vikoristovuvala firma Chehovichka i Glimera U 1939 roci v budinku funkciyuvala laboratoriya d ra P Tona kabinet dantista Yakuba Dinera Nini tut mistyatsya IT ofis magazin zhinochogo odyagu vesilnij salon kramnicya kanctovariv hosteli ta tochilna majsternya Dovidnik vlasnikiv neruhomosti Lvova 1872 rik Dovidnik vlasnikiv neruhomosti Lvova 1889 rik Dokladnishe Kam yanicya Vinteriv 10 davnishe vul Mayerovska 10 vul 3 Maya 10 konskripcijnij 722 2 4 kolishnya kam yanicya budivnichogo Samuelya Gallya v stili klasicizmu ozdoblena 1844 roku relyefami nevidomogo skulptora zhinochimi maskami ta figurkami putti U 1890 1894 rokah u podvir yi cogo budinku mav vlasnu majsternyu polskij skulptor restavrator Stanislav Levandovskij U mizhvoyennij period na pershomu poversi budinku mistivsya restoran Yakuba Mihalskogo a takozh mistilosya fotoatelye Rivoli meblevij magazin Cajsera ta yevrejska gromadska organizaciya ru Na chasi nimeckoyi okupaciyi u 1941 1944 rokah tut diyav Ukrayinskij literaturno misteckij klub U radyanskij chas tut pracyuvala chajna a takozh vid povoyennih rokiv tut mistitsya Derzhavna zasluzhena horova kapela Ukrayini Trembita vid chasu nezalezhnosti z yavilisya salon igrovih avtomativ ta notarialna kontora Nini tut mistyatsya ofis blagodijnogo fondu Ukrayinsko nimecka perspektiva advokatska firma Logush Borsuk Bronfman i Kalishevich Vabi Sabi azijska kuhnya M pab Studentskij ta komisijnij magazin Luhovsky 12 davnishe vul Mayerovska 12 vul 3 Maya 12 konskripcijnij 646 2 4 kolishnya chinshova pributkova kam yanicya bankira Mojseya Rogatina zbudovana za proyektom Romana Felinskogo u stili piznoyi secesiyi poyednanoyi z nimeckim yugendstilem dlya kam yanichnika Mojseya Rogatina na misci davnishoyi kam yanici Romashkaniv Proyekt 1911 1912 rokiv realizaciya trivala do 1913 roku Skulpturne ozdoblennya u viglyadi dvoh licariv sho trimayut geraldichnij shit vikonav Tadeush Blotnickij yak i barelyefi z figurami angeliv i demoniv na stinah budinku Na pershomu poversi mistilasya kav yarnya yaka dekilka raziv zminyuvala nazvu Luvr Renesans Ric z inter yerom oformlenim za eskizami Felinskogo z velikimi alegorichnimi polotnami Feliksa Vigzhivalskogo Pered pochatkom drugoyi svitovoyi vijni v budinku mistilisya bankovij dim Yakoba Ulyama pansionat Kashtelyanka pansionat Kashtelyanka strahove tovaristvo Plast lvivska filiya italijskoyi strahovoyi kompaniyi it Za radyanskih chasiv u 1950 h rokah yidalnya 9 u 1960 1970 rokah tut mistilosya populyarne sered studentiv Lvivskogo derzhavnogo universitetu imeni Franka ta lvivskogo politehnichnogo institutu kafe Veselka Na pochatku 1980 h rokiv kafe pererobili na restoran Festivalnij a u drugij polovini 2000 h rokiv tut vidkrili restoran ukrayinskoyi nacionalnoyi kuhni Puzata hata 14 davnishe vul Mayerovska 14 vul 3 Maya 14 konskripcijnij 896 2 4 chotiripoverhova neorenesansova kam yanicya zbudovana u 1883 1884 rokah za proyektom arhitektora Yuliana Zaharevicha yak privatna kam yanicya posla do Galickogo sejmu Stanislava Brikchinskogo Blizko 1900 roku Brikchinskij prodaye svoyu kam yanicyu Galickomu kreditnomu banku a naprikinci 1900 h rokiv novim vlasnikom staye providna avstrijska bankivska ustanova Korolivsko cisarskij uprivilejovanij kreditnij zaklad torgivli i promislu nini suchasnij Creditanstalt Na zamovlennya lvivskoyi filiyi ciyeyi bankivskoyi ustanovi arhitekturne byuro Yuzefa Sosnovskogo ta Alfreda Zaharevicha molodshogo vikonalo proyekt gruntovnoyi rekonstrukciyi budinku U 1909 1911 rokah zgadana firma provela rekonstrukciyu budinku Zokrema golovnij vhid buv perenesenij na pivdennij fasad u podvir yi dobuduvali prostoru operacijnu zalu Na pochatku 1920 h rokiv kam yanicya perejshla u vlasnist Varshavskogo diskontnogo banku Na zamovlennya novogo vlasnika u 1922 1923 rokah za proyektom Mihala Ulyama zdijsneno nadbudovu p yatogo poverhu ta mansardnogo yarusu budinku U 1926 roci buli zmicneni opori shodovoyi klitki Po vijni budinok perejshov u vlasnist universitetu Nini tut mistitsya yuridichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka 16 davnishe vul Mayerovska 16 vul 3 Maya 16 konskripcijnij 645 2 4 kolishnya budivlya filiyi krakivskogo strahovogo tovaristva Florianka insha nazva Tovaristvo vzayemnih ubezpechen u Krakovi zbudovana u stili neorenesansu za proyektom Yuliusha Gohbergera u 1887 roci za inshimi danimi arhitektor Lyudvik Baldvin Ramult Fasad prikrashala statuya svyatogo Floriana pokrovitelya Krakova nini vtrachena Strahove tovaristvo bulo vlasnikom budinku do kincya 1930 h rokiv Ale ne vsi primishennya vikoristovuvali yak bankivski ofisi Vidomo sho na verhnih poverhah buli vlashtovani pomeshkannya Naprikinci 1880 h rokiv chastinu primishen vinajmalo shlyahetske kazino U 1940 1950 h rokah tut buli tresti Lvivvuglerozvidka ta Lvivvugol piznishe vlasnikom budivli stav lvivskij universitet Nini tut mistitsya institut pislyadiplomnoyi osviti ta douniversitetskoyi pidgotovki Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Kolishnij pributkovij budinok grafa Kayetana Karnickogo vul Sichovih Strilciv 2 Kolishnij budinok Direkciyi zaliznic vul Sichovih Strilciv 3 Kolishnij pributkovij budinok bankira Mojseya Rogatina vul Sichovih Strilciv 12 Budivlya kolishnogo avstrijskogo kreditnogo torgovo promislovogo banku vul Sichovih Strilciv 14 TransportTrolejbus U 1966 roci todishnoyu vuliceyu 17 Veresnya nini vulicya Sichovih Strilciv bulo prokladeno trolejbusnu liniyu ta oblashtovano kincevu zupinku trolejbusnih marshrutiv 1 3 9 navproti kinoteatru imeni Zoyi Kosmodem yanskoyi nini primishennya Lvivskogo navchalno naukovogo institutu universitetu bankivskoyi spravi Trolejbusni marshruti 1 3 ta 9 spoluchali centr mista Lvova z vulicyami Okruzhnoyu 1 Travnya nini vul Gorodocka zupinka Lotne pole ta golovnim zaliznichnim vokzalom Takozh chastkovo vuliceyu 17 Veresnya kursuvav trolejbusnij marshrut 2 sho spoluchav vulicyu Okruzhnu z vuliceyu Strijskoyu zupinka Lvivskij avtobusnij zavod Na pochatku 1970 h rokiv trolejbusnij marshrut 9 podovzhili vid vulici Okruzhnoyi do lvivskogo aeroportu 1 teper kursuvav vid ploshi Galickoyi zupinka Centr do avtobusnogo zavodu a trolejbusnij marshrut 3 skasovanij Natomist z yavlyayetsya trolejbusnij marshrut 10 sho spoluchiv vulici 17 Veresnya ta Prapornu zgodom vul Zheshuvska nini vulicya Ryashivska 1972 roku do vzhe isnuyuchih marshrutiv dodavsya she j trolejbusnij marshrut 13 sho spoluchiv vulicyu 17 Veresnya ta vul Gorodocku zupinka Vulicya Okruzhna poblizu Levandivskogo mostu 1974 roku trolejbusnij marshrut 13 skasovanij Natomist z yavlyayetsya trolejbusnij marshrut 12 sho spoluchiv vulici 17 Veresnya ta 1 Travnya nini vul Gorodocka zupinka Lotne pole 1992 roku kinceva zupinka vsih trolejbusnih marshrutiv z vulici Sichovih Strilciv perenesena na vulicyu Universitetsku i vidtodi ruh trolejbusiv vuliceyu Sichovih Strilciv ne zdijsnyuyetsya Avtobus Vidpovidno do novoyi transportnoyi shemi yaka bula zaprovadzhena u Lvovi u 2012 roci vid zupinki Vulicya Sichovih Strilciv teper kursuye marshrutne taksi 33 sho spoluchaye vul Sichovih Strilciv z TVK Pivdennij ta vul Vigovskogo pri yakij roztashovanij cej torgovo virobnichij kompleks PrimitkiMiske viddilennya poshtovogo zv yazku Lviv 7 ukrposhta com Ukrposhta originalu za 3 grudnya 2021 Procitovano 5 bereznya 2022 Marshruti gromadskogo transportu m Lvova eway in ua EasyWay originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 27 kvitnya 2021 Spisok budinkiv pam yatok arhitekturi m Lvova pomichnyk org originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 27 kvitnya 2021 Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova 2001 s 56 Melnik I Vulici Lvova 2017 s 297 Schneider A Przewodnik po miescie Lwowie Wydany staraniem komitetu zawiazanego na przyjecie gosci z Wielkopolski Prus Szlazka i Krakowa przybylych na Zjazd do Lwowa dnia 13 sierpnia 1871 22 serpnya 2019 u Wayback Machine S 36 Lviv na fotografiyi 2 1860 2011 S 39 Franciszek Baranski Lwow H Altenberg 1904 S 142 pol Biryulov Yu O Kendzerskij Zigmunt Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo Lviv Litopis 2010 T 3 K S 181 ISBN 978 966 7007 99 7 Melnik I Krakivske peredmistya 2011 s 79 Melnik I Krakivske peredmistya 2011 s 275 Wiczkowski Jozef Lwow Sklad Glowny w ksiegarni H Altenberga nakl Wydzialu Gospodarczego X Zjazdu Lekarzy i Przyrodnikow Polskich oraz Reprezentacyi M Lwowa 1907 S 592 pol Melnik I Krakivske peredmistya 2011 s 80 Arhitektura Lvova 2008 s 273 274 Melnik I Krakivske peredmistya 2011 s 81 Iniciativa Vryatuvati Merkuriya heritage lviv ua Tovaristvo ohoroni pam yatok originalu za 1 travnya 2021 Procitovano 1 travnya 2021 Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Sichovih Strilciv 03 ofisnij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 1 travnya 2021 Procitovano 1 travnya 2021 Vryatuvati Merkuriya Foto zaxid net Zaxid net 8 lyutogo 2011 originalu za 1 travnya 2021 Procitovano 1 travnya 2021 U Lvovi vidrestavruvali skulpturu Merkuriya city adm lviv ua Lvivska miska rada 13 listopada 2012 originalu za 1 travnya 2021 Procitovano 1 travnya 2021 Tetyana Koziryeva Den 208 2012 Bobkova S Rujnivnika pam yatki shukayut vden zi svichkoyu Leopolis dodatok do gazeti Visokij zamok 27 listopada 2014 48 429 S 5 U Lvovi demontuvali shist litnih majdanchikiv Perelik tvoemisto tv Media hab Tvoye Misto originalu za 1 travnya 2021 Procitovano 1 travnya 2021 Lewicki J Miedzy tradycja a nowoczesnoscia architektura Lwowa lat 1893 1918 Warszawa Neriton 2005 S 86 ISBN 83 88372 29 7 pol Biriulow J Rzezba lwowska S 187 Melnik I Krakivske peredmistya 2011 s 82 Arhitektura Lvova 2008 s 293 294 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 51 Drak M Revolyuciyi bezsmertya Miscyami revolyucijnoyi slavi na Lvivshini Lviv Kamenyar 1977 S 47 48 Lvov spravochnik 1949 s 132 Ilko Lemko Sichovih strilciv vul Zhitlovij budinok 5 pslava info Pradidivska slava originalu za 25 travnya 2019 Procitovano 17 chervnya 2019 Lvivska Majsternya Shokoladu vul Sichovih Strilciv 5 chocolate lviv ua originalu za 23 sichnya 2021 Procitovano 17 chervnya 2019 Informaciya pro zaklad redpepper com ua originalu za 5 serpnya 2019 Procitovano 17 chervnya 2019 Franciszek Baranski Lwow H Altenberg 1904 S 143 pol Ilustrowany informator miasta Lwowa S 58 Ilko Lemko Sichovih strilciv vul Zhitlovij budinok 7 pslava info Pradidivska slava originalu za 25 travnya 2019 Procitovano 17 chervnya 2019 Lvov spravochnik 1949 s 117 vsp lki lviv ua Arhiv originalu za 13 kvitnya 2021 Procitovano 17 chervnya 2019 Biriulow J Rzezba lwowska S 157 Melnik I Vulicya Sichovih Strilciv Postup 2006 28 29 sichnya 17 S 15 Lvov spravochnik 1949 s 168 Melnik B Vulicya 17 Veresnya Z istoriyi lvivskih vulic Lviv Vilna Ukrayina 1990 vip 1 S 18 19 Melnik I 18 sichnya 2007 Vulicya Sichovih Strilciv explorer lviv ua Procitovano 27 kvitnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Melnik I Krakivske peredmistya 2011 s 276 Somochkin I V Karel Boublik cheskij arhitektor u Lvovi Galicka brama 16 1996 S 15 Biryulov Yu O Muzi kav yaren starogo Lvova Galicka brama 6 1995 S 12 Biriulow J Rzezba lwowska S 111 112 Pavlo Kucherskij Oksana Lepak Proyekt Interaktivnij Lviv vul Sichovih Strilciv 11 kinoteatr ne diye lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 20 kvitnya 2021 Procitovano 27 kvitnya 2021 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 60 Pavlo Kucherskij Proyekt Interaktivnij Lviv Sichovih Strilciv 11 korpus universitetu Bankivskoyi spravi lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 27 kvitnya 2021 Ilko Lemko Sichovih strilciv vul Budinok 13 pslava info Pradidivska slava originalu za 25 travnya 2019 Procitovano 17 chervnya 2019 Ilko Lemko Sichovih strilciv vul Zhitlovij budinok 15 pslava info Pradidivska slava originalu za 25 travnya 2019 Procitovano 17 chervnya 2019 Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Sichovih Strilciv 17 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 12 serpnya 2020 Procitovano 27 kvitnya 2021 Biryulov Yu Kudelskij Yan Tomash s 653 Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Sichovih Strilciv 19 korpus LNU im Franka kolishnij zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 12 serpnya 2020 Procitovano 27 kvitnya 2021 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 52 Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Sichovih Strilciv 21 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 12 serpnya 2020 Procitovano 27 kvitnya 2021 Melnik I Krakivske peredmistya 2011 s 83 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 54 Lvov spravochnik 1949 s 141 Przemyslaw Wlodek Adam Kulewski Lwow przewodnik Pruszkow Oficyna Wydawnicza Rewasz 2006 S 169 ISBN 83 89188 53 8 Cikavinki z istoriyi Lvova 2011 s 15 Arhitektura Lvova 2008 s 220 221 Cielatkowska R Onyszczenko Szwec L Detal architektury mieszkaniowej Lwowa XIX XX wieku Gdansk Zaklad Poligrafii Politechniki Gdanskiej 2006 S 50 ISBN 83 197748 4 8 pol Biriulow J Rzezba lwowska Warszawa Neriton 2007 S 52 ISBN 978 83 7543 009 7 pol Polyana vidkriyetsya v yevropejskij stolici Ukrayini zaxid net Zaxid net 12 lipnya 2011 originalu za 28 lyutogo 2022 Procitovano 27 kvitnya 2021 Perelik ta grafik roboti viddilen PAT Bank Investicij i zaoshadzhen PDF bisbank com ua PDF originalu za 3 bereznya 2022 Procitovano 17 chervnya 2019 Oficijnij sajt salonu krasi Sister s Beauty Procitovano 17 chervnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Oficijnij sajt turistichnoyi agenciyi Join UP joinuplviv com originalu za 23 lyutogo 2019 Procitovano 17 chervnya 2019 Pracedavci programa sociologiyi UKU Ukrayinskij centr vivchennya gromadskoyi dumki Socioinform ucu edu ua Ukrayinskij katolickij universitet originalu za 17 chervnya 2019 Procitovano 17 chervnya 2019 Melnik I Krakivske peredmistya 2011 s 85 Lemberg b w Aerarial Staats Druckerei ok 1860 S 13 nim Lwow Nakladem Karola Wilda 1872 S 179 pol Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa rocznik 17 1913 2 veresnya 2020 u Wayback Machine Lwow Stryj wydawca Franciszek Reicman 1912 695 s 84 s dodatek pol Lwow Fr Reichman 1914 S 448 pol Lwow z drukarni Instytutu Stauropigianskiego nakl krol stol miasta Lwowa 1889 S 65 pol Lemberg k k Galizischen Aerarial Druckerei 1850 S 219 nim Kleczewski A Lwow Naklad ksiegarni F H Richtera 1883 S 22 pol Reichman F S 37 98 177 178 Gowin S Szkatulka na serce Cracovia Leopolis 2017 3 88 S 32 ISSN 1234 8600 pol Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta Lwow Warszawa 1925 S 7 pol M Sonnenschein Lwow b w ok 1926 S 113 pol Jan Rudolf Spigel Lwow b w Drukarnia Artura Goldmana 1909 S 59 pol Lwow wydawca Franciszek Reicman 1915 S 28 pol Gazeta Lwowska nr 3 1918 4 stycznia S 1 pol Ilustrowany informator miasta Lwowa S 21 Biriulow J Rzezba lwowska S 25 Lvov spravochnik 1949 s 131 Ilko Lemko Sichovih strilciv vul Budinok 10 pslava info Pradidivska slava originalu za 25 travnya 2019 Procitovano 17 chervnya 2019 Arhitektura Lvova 2008 s 485 Lewicki J Roman Felinski architekt i urbanista pioner nowoczesnej architektury Warszawa Neriton 2007 S 49 53 ISBN 978 83 7543 003 5 pol Ilustrowany informator miasta Lwowa S 51 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 13 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu IIL 52 ne vkazano tekst Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Sichovih Strilciv 14 korpus LNU im Franka kolishnij zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 12 serpnya 2020 Procitovano 27 kvitnya 2021 Biryulov Yu Baldvin Ramult Lyudvig s 180 Somochkin I V Svyatij Florian horonitel vid vognyu i pokrovitel pozhezhnih Galicka brama 5 29 1997 S 9 Ilko Lemko Vul Sichovih Strilciv 16 korpus LNU im Franka kolishnij budinok strahovoyi firmi pslava info Pradidivska slava originalu za 18 travnya 2019 Procitovano 17 chervnya 2019 lvivtrans net Lvivskij elektrotransport Arhiv originalu za 12 kvitnya 2012 Procitovano 5 bereznya 2022 lvivtrans net Lvivskij elektrotransport Arhiv originalu za 30 bereznya 2019 Procitovano 5 bereznya 2022 lvivtrans net Lvivskij elektrotransport Arhiv originalu za 17 chervnya 2019 Procitovano 5 bereznya 2022 lvivtrans net Lvivskij elektrotransport Arhiv originalu za 12 kvitnya 2012 Procitovano 5 bereznya 2022 lvivtrans net Lvivskij elektrotransport Arhiv originalu za 4 sichnya 2012 Procitovano 5 bereznya 2022 Marta Krivecka 8 grudnya 2011 Transportna shema u Lvovi zaxid net Zaxid net originalu za 26 kvitnya 2021 Procitovano 26 kvitnya 2021 DzherelaVulicya Sichovih Strilciv u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Vulicya Sichovih Strilciv u Vikishovishi Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Biryulov Yu O Kudelskij Yan Tomash Enciklopediya Lvova v 4 h t za red A Kozickogo Lviv Litopis 2010 T 3 K S 653 ISBN 978 966 7007 99 7 Biryulov Yu O Baldvin Ramult Lyudvig Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini v 4 h t Kiyiv Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Naukove tovaristvo imeni Shevchenka 2003 T 2 S 180 ISBN 966 02 2681 0 Lvov spravochnik sost G Gerbilskij i dr obsh red B K Dudykevich Lviv Vilna Ukrayina 1949 200 s ros Ilko Lemko Lviv yakogo vzhe nema Vulicya Gnatyuka Cikavinki z istoriyi Lvova literaturno hudozhnye vidannya Lviv Apriori 2011 S 15 ISBN 978 617 629 024 7 Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G Sichovih Strilciv vul 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 104 106 ISBN 978 966 2154 24 5 Kotlobulatova I Lviv na fotografiyi 2 1860 2011 Lviv Centr Yevropi 2011 352 s ISBN 978 966 7022 90 7 Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya Lviv Svit 2001 S 56 77 107 111 ISBN 966 603 115 9 Melnik I V Vulici Lvova Harkiv Folio 2017 S 38 297 299 301 493 750 prim ISBN 978 966 03 7863 6 Melnik I V Krakivske peredmistya ta zahidni okolici Korolivskogo stolichnogo mista Lvova Lviv Centr Yevropi 2011 288 s Lvivski vulici i kam yanici ISBN 978 966 7022 93 8 Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowosci wojewodztwa lwowskiego na rok 1939 26 kvitnya 2021 u Wayback Machine Lwow wydawca Zdzislaw Jaskiewicz Juliusz Brunelik 1939 S 13 14 51 52 54 58 pol Schneider A Przewodnik po miescie Lwowie Wydany staraniem komitetu zawiazanego na przyjecie gosci z Wielkopolski Prus Szlazka i Krakowa przybylych na Zjazd do Lwowa dnia 13 sierpnia 1871 22 serpnya 2019 u Wayback Machine Lwow b w Drukarnia Kornela Pillera 1871 67 s pol Reichman F Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa Rocznik IV 9 lyutogo 2021 u Wayback Machine Lwow Wydawca i wlasciciel Fr Reichman 1900 302 s pol Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa rocznik 17 1913 2 veresnya 2020 u Wayback Machine Lwow Stryj wydawca Franciszek Reicman 1912 695 s 84 s dodatek pol PosilannyaProyekt Vulici Lvova vulicya Sichovih Strilciv lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 26 kvitnya 2021 Procitovano 26 kvitnya 2021

Дата публікації:
Топ