Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою Вулиця Словацького Ву лиця Слова цького вулиця у Галицькому районі Л

Вулиця Словацького (Львів)

Вулиця Словацького (Львів)
У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Словацького.

Ву́лиця Слова́цького — вулиця у Галицькому районі Львова. Вулиця є уявним продовженням вулиці Січових Стрільців та прямує до перехрестя з вулицями Коперника та Стефаника. Прилучається вулиця Крушельницької.

Вулиця Словацького
Львів
image
вул. Словацького. Вигляд від парку ім. Івана Франка.
вул. Словацького. Вигляд від парку ім. Івана Франка.
Місцевість Історичний центр Львова
Район Галицький
Назва на честь Юліуша Словацького
Колишні назви
Палацова, Семінарська, Словацького (част.), Оссолінських (част.),
Словацького, Семінарумштрассе
польського періоду (польською) Palacowa, Seminarska, Słowackiego,
Ossolińskich (cz.), Słowackiego
радянського періоду (українською) Словацького
радянського періоду (російською) Словацкого
Загальні відомості
Протяжність 240 м
Координати початку 49°50′14″ пн. ш. 24°01′28″ сх. д. / 49.8372833° пн. ш. 24.0246000° сх. д. / 49.8372833; 24.0246000Координати: 49°50′14″ пн. ш. 24°01′28″ сх. д. / 49.8372833° пн. ш. 24.0246000° сх. д. / 49.8372833; 24.0246000
Координати кінця 49°50′20″ пн. ш. 24°01′20″ сх. д. / 49.8389500° пн. ш. 24.0224056° сх. д. / 49.8389500; 24.0224056
поштові індекси 79000
Транспорт
Автобуси № 2А; приміський — № 138
Тролейбуси № 22, 29, 32
Маршрутні таксі № 33, 38
Рух односторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 1—6, 8, 14, 16, 18
Архітектурні пам'ятки № 1, 2/4, 3, 14
Поштові відділення ВПЗ № 1 (вул. Словацького, 1)
Забудова історизм, класицизм, сецесія
Парки Парк імені Івана Франка
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r2563804
Мапа
image Вулиця Словацького у Вікісховищі

Назва

Нинішня вулиця утворена з двох менших. Ділянка від перехрестя з вулицею Коперника до перехрестя з нинішньою вулицею Дорошенка не пізніше 1844 року вже мав назву вулиця Семінарська, від 1871 — Оссолінських. Ділянка від перехрестя з Дорошенка до початку вулиці Січових Стрільців мала назву вулиця Палацова, а від 1871 року — Словацького. Зрештою, 1889 року першу ділянку також названо на честь польського поета Юліуша Словацького, і так обидві вулиці об'єднано під цією назвою. У листопаді 1941 року вулицю знову розділено і ділянку між нинішніми Дорошенка і Коперника повторно названо Семінарською. У липні 1944 року вулицю знову об'єднано під спільною назвою — Вулиця Словацького.

Забудова

В забудові вулиці Словацького переважають історизм, класицизм, сецесія. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення:

№ 1 — будівля Головної пошти, споруджена у 1887—1889 роках на колишніх ґрунтах греко-католицької семінарії. Проєкт Сильвестра Гавришкевича у стилі неоренесансу попередньо відкоригований у Відні архітектором Фрідріхом Зетцом. Нагляд за будівництвом здійснював Йозеф Браунзайс, роботи виконувала будівельна фірма Людвіка Балдвіна-Рамулта і Юліана Цибульського. Під час українсько-польської війни тут відбувалися запеклі бої, внаслідок чого будівлю сильно понищено. 1923 року за проєктом Альфреда Захаревича та Євгена Червінського завершено перебудову, під час якої у центрі внутрішнього подвір'я добудовано офіцину, замінено перекриття, переобладнано усі комунікації, фасади набули рис модернізованого класицизму. На аттиках з'явилися стилізовані рельєфи, виконані ймовірно Юліушем Белтовським. У міжвоєнний період тут містилася Дирекція пошт і телеграфів. У 1949—1950 роках проведено чергову реконструкцію, котра переважно торкнулась інтер'єрів. Наступна реконструкція відбулася у 1973—1975 роках за проєктом Аполлона Ограновича. Скульптурні композиції інтер'єру розроблені Еммануїлом Миськом, вітражі — Ярославом Серветником. 1985 року проведено реставрацію фасаду. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 271-м. За радянських часів в приміщенні поштамту містився також обласний відділ центрального управління з розповсюдження друкованих видань [ru]».

image
Житловий будинок (вул. Словацького, 4)

(№ 2, 4) — житлові прибуткові будинки (кам'яниця Барда) у стилі геометричного модерну, близькі до тодішньої німецької архітектури. Збудовані для власника Германа Барда за проєктом архітектора Юзефа Авіна у 1912—1913 роках. Скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського. В будинку під № 4. на початку XX століття містився магазин Анджея Берлінського з продажу друкарських машинок. Будинки внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 754-м.

№ 3 — наріжний житловий, колишній прибутковий будинок, збудований 1883 року за проєктом архітекторів Яна і Кароля Шульців у стилі історизму. На першому поверсі міститься львівське регіональне відділення ПАТ «Банк Інвестицій і заощаджень». Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1032-м.

№ 5. Колишній прибутковий будинок, зведений 1883 року за проєктом Яна і Кароля Шульців. Нині — житловий будинок, одне з приміщень першого поверху якого займає відділення № 14 компанії з експрес-доставки поштових відправлень «Нова Пошта».

№ 6 — чотириповерхова кам'яниця. Тут у 1920—1934 та 1939—1941 роках мешкав видатний львів'янин, польський поет та афорист Станіслав Єжи де Туш-Лец. 22 квітня 2018 року, на фасаді будинку відкрито пам'ятну таблицю на його честь. Балкон будинку використовується, як одна з чисельних локацій щорічного «Свята музики». Свято або музичний фестиваль (фр. Fete de la Musique) відбулося у Франції 21 червня 1982 року. Досі Львів залишається єдиним українським містом, офіційно затвердженим «Fete de la Musique», як учасник Свята.

№ 8 — п'ятиповерхова чиншова кам'яниця, збудована у 1892—1894 роках за проєктом архітектора Яна Томаша Кудельського для адвоката Генрика Копецького. Кам'яниця Копецького проєктувалася у комплексі та будувалася одночасно з сусіднім будинком, що розташований на теперішній вулиці Дорошенка, 37, співвласниками останнього були Леопольд та Стефанія Бачевські. На початку XX століття кам'яниця перебувала у власності Товариства взаємних убезпечень приватних урядників, яка 1911 року перепродає будинок подружжю Соломону та Анні Руффам. Напередодні другої світової війни приміщеннями першого поверху користувалася торгова фірма «Електромат», що спеціалізувалася на продажі електро- та радіотоварів, а 1937 року на замовлення власників «Електромату» реконструйовано портал крамниці. За нашого часу колишній чиншовий дім Генрика Копецького продовжує функціонувати як житловий багатоквартирний будинок. У 1940—1950-х роках приміщення в партері займала державна фотографія Львівського обласного відділу «Укрфото», нині тут крамниця та копі-центр. Щодо відомих мешканців, то в будинку наприкінці XIX століття — початку XX століть мешкав директор Державної промислової школи, автор проєкту Львівського оперного театру, архітектор Зиґмунт Ґорґолевський.

№ 12 — триповерховий житловий будинок (теперішня адреса — вул. Дорошенка, 36), перший поверх якого за Польщі займала аптека «Під Фемідою», заснована 1901 року Фредериком Девехою, у радянські часи — аптека № 33, а 1996 року аптеці повернена історична назва — «Під Фемідою», але у 2017 році в приміщенні колишньої аптеки відкрили магазин жіночої білизни «Victoria’s secret».

№ 14 — адміністративний будинок, зведений архітектурно-будівельним бюро Міхала Уляма у 1911—1912 роках. В будинку на початку XX століття містився сільськогосподарський синдикат, у міжвоєнний період — «Банк земельний іпотечний у Львові». В будинку мешкав один з керівників Українського лікарського товариства у міжвоєнний період доктор Мирон Вахнянин.. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1033-м.

№ 16 — чиншова кам'яниця, зведена у 1876 році за проєктом Емануеля Галля. В цьому будинку у міжвоєнний період містилося архітектурно-будівельне бюро Максимільяна Когута та Юзефа Тіша, а також мешкав лікар Людвик Ландау з родиною, батько відомої польсько-ізраїльської письменниці Іди Фінк. До 1939 року на будинку висіла пам'ятна таблиця, яка інформувала про те, що в будинку наприкінці XIX століття мешкав і помер польський письменник та політичний діяч Александер (Лешек) Дунін-Борковський.

№ 18 — наріжний житловий колишній прибутковий будинок складного планування. Збудований у стилі історизму 1873 року за проєктом Емануеля Галля. Певний час власником цього будинку був фаховий окуліст, доктор Альфред Бужинський (прибл. 1914), а оперував у клініці, що містилася в будинку на вул. Театральній, 7. Доктор Бужинський у своєму заповіті записав один мільйон корон для придбання п'ятиморгових ділянок для потреб колоній скаутів. Виконавцями заповіту покійний призначив правління польського товариства «Сокіл» та єпископа Владислава Бандурського. У 1940—1950-х роках кімнату № 6 займала міська рада добровільного пожежного товариства. На початку квітня 2020 року відбулося встановлення відновленої вхідної брами цього будинку. Виготовленням і встановленням вхідної брами займались реставратори під керівництвом майстра Ростислава Малецького. 70% вартості робіт профінансувала Львівська міська рада, інші 30% покрили безпосередньо мешканці будинку.

Примітки

  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 12 червня 2023.
  2. Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
  3. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 12 червня 2023.
  4. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 3 листопада 2019.
  5. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 57.
  6. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 109.
  7. Голубець, 1925, с. 171.
  8. Сьомочкін І. Будинки Головної пошти на тлі історії її розвитку (XVIII—XX ст.) // Галицька брама. — 1996. — № 23. — С. 6—7.
  9. Архітектура Львова, 2008, с. 548.
  10. Львов: справочник, 1949, с. 123.
  11. Архітектура Львова, 2008, с. 489.
  12. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa… — S. 374.
  13. Архітектура Львова, 2008, с. 339—340.
  14. Перелік та графік роботи відділень ПАТ «Банк Інвестицій і заощаджень» (PDF). bisbank.com.ua. Банк Інвестицій і заощаджень. (PDF) оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 17 червня 2019.
  15. прес-служби ЛМР (22 квітня 2018). У Львові відкрили меморіальну таблицю Станіславу Єжи Лецу. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». оригіналу за 10 листопада 2018. Процитовано 22 квітня 2018.
  16. Офіційна сторінка «Свята музики у Львові». fetedelamusique.lviv.ua. оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 23 червня 2020.
  17. Бірюльов Ю. О. Кудельський Ян Томаш // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 653. — .
  18. Жук І. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Словацького, 8 — житловий будинок. lia.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 29 лютого 2020.
  19. Львов: справочник, 1949, с. 170.
  20. Бірюльов Ю. О. Ґорґолевський Зиґмунт // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — С. 635. — .
  21. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa… — S. 364.
  22. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 21.
  23. Аліна Небельмес (17 лютого 2010). Старі аптеки Львова. zaxid.net. Zaxid.net. оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 5 травня 2019.
  24. Львівська міськрада розірвала договір продажу історичної аптеки «Під Фемідою». 032.ua. 15 лютого 2019. оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 5 травня 2019.
  25. Тимофієнко В. І. Улям М. // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ, 1999. — .
  26. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 51.
  27. Голубець, 1925, с. 177.
  28. Ганіткевич Я. (15 грудня 2006). Українська медицина Львова до початку Другої світової війни. ntsh.org. Наукове товариство імені Шевченка. оригіналу за 12 листопада 2019. Процитовано 12 листопада 2019.
  29. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 28.
  30. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 35.
  31. // Kurjer Lwowski. — 1910, 24 pażdziernika. — S. 6. (пол.)
  32. Львів у 1914-1915 роках: 15 лютого 1914 року. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 21 червня 2020.
  33. . — Lwów, 1909. — S. 591. (пол.)
  34. // Nowości Illustrowane. — 1914. — № 12. — S. 7. (пол.)
  35. Львов: справочник, 1949, с. 157.
  36. Дуляба Н. (6 квітня 2020). У будинку на Словацького встановили нову браму. Фото до і після. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 23 червня 2020.

Джерела

Вулиця Словацького
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Вулиця Словацького у Вікісховищі?
  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — .
  • Голубець Микола. Львів: провідник / М. Голубець, Л. Л. — Львів : Червона калина, 1925. — 179 с.
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Словацького вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 108—109. — .
  • Львов: справочник / сост. Г. Гербильский и др.; общ. ред. Б. К. Дудыкевич. — Львів : Вільна Україна, 1949. — С. 123, 157, 170. (рос.)
  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століть. — Львів : Світ, 2001. — С. 57. — .
  • Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)
  • . — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
  • . — Lwów, 1909. — 904 s. (пол.)

Посилання

  • Проект «Вулиці Львова»: вулиця Академіка Гнатюка. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 17 жовтня 2020.
  • Паркування у центрі Львова: що є і що буде. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 19 листопада 2015. оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 17 жовтня 2020.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Vulicya Slovackogo Vu licya Slova ckogo vulicya u Galickomu rajoni Lvova Vulicya ye uyavnim prodovzhennyam vulici Sichovih Strilciv ta pryamuye do perehrestya z vulicyami Kopernika ta Stefanika Priluchayetsya vulicya Krushelnickoyi Vulicya Slovackogo Lvivvul Slovackogo Viglyad vid parku im Ivana Franka vul Slovackogo Viglyad vid parku im Ivana Franka Miscevist Istorichnij centr LvovaRajon GalickijNazva na chest Yuliusha SlovackogoKolishni nazviPalacova Seminarska Slovackogo chast Ossolinskih chast Slovackogo Seminarumshtrassepolskogo periodu polskoyu Palacowa Seminarska Slowackiego Ossolinskich cz Slowackiegoradyanskogo periodu ukrayinskoyu Slovackogoradyanskogo periodu rosijskoyu SlovackogoZagalni vidomostiProtyazhnist 240 mKoordinati pochatku 49 50 14 pn sh 24 01 28 sh d 49 8372833 pn sh 24 0246000 sh d 49 8372833 24 0246000 Koordinati 49 50 14 pn sh 24 01 28 sh d 49 8372833 pn sh 24 0246000 sh d 49 8372833 24 0246000Koordinati kincya 49 50 20 pn sh 24 01 20 sh d 49 8389500 pn sh 24 0224056 sh d 49 8389500 24 0224056poshtovi indeksi 79000TransportAvtobusi 2A primiskij 138Trolejbusi 22 29 32Marshrutni taksi 33 38Ruh odnostoronnijBudivli pam yatki infrastrukturaBudivli 1 6 8 14 16 18Arhitekturni pam yatki 1 2 4 3 14Poshtovi viddilennya VPZ 1 vul Slovackogo 1 Zabudova istorizm klasicizm secesiyaParki Park imeni Ivana FrankaZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap r2563804Mapa Vulicya Slovackogo u VikishovishiNazvaNinishnya vulicya utvorena z dvoh menshih Dilyanka vid perehrestya z vuliceyu Kopernika do perehrestya z ninishnoyu vuliceyu Doroshenka ne piznishe 1844 roku vzhe mav nazvu vulicya Seminarska vid 1871 Ossolinskih Dilyanka vid perehrestya z Doroshenka do pochatku vulici Sichovih Strilciv mala nazvu vulicya Palacova a vid 1871 roku Slovackogo Zreshtoyu 1889 roku pershu dilyanku takozh nazvano na chest polskogo poeta Yuliusha Slovackogo i tak obidvi vulici ob yednano pid ciyeyu nazvoyu U listopadi 1941 roku vulicyu znovu rozdileno i dilyanku mizh ninishnimi Doroshenka i Kopernika povtorno nazvano Seminarskoyu U lipni 1944 roku vulicyu znovu ob yednano pid spilnoyu nazvoyu Vulicya Slovackogo ZabudovaV zabudovi vulici Slovackogo perevazhayut istorizm klasicizm secesiya Dekilka budinkiv vneseno do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya 1 budivlya Golovnoyi poshti sporudzhena u 1887 1889 rokah na kolishnih gruntah greko katolickoyi seminariyi Proyekt Silvestra Gavrishkevicha u stili neorenesansu poperedno vidkorigovanij u Vidni arhitektorom Fridrihom Zetcom Naglyad za budivnictvom zdijsnyuvav Jozef Braunzajs roboti vikonuvala budivelna firma Lyudvika Baldvina Ramulta i Yuliana Cibulskogo Pid chas ukrayinsko polskoyi vijni tut vidbuvalisya zapekli boyi vnaslidok chogo budivlyu silno ponisheno 1923 roku za proyektom Alfreda Zaharevicha ta Yevgena Chervinskogo zaversheno perebudovu pid chas yakoyi u centri vnutrishnogo podvir ya dobudovano oficinu zamineno perekrittya pereobladnano usi komunikaciyi fasadi nabuli ris modernizovanogo klasicizmu Na attikah z yavilisya stilizovani relyefi vikonani jmovirno Yuliushem Beltovskim U mizhvoyennij period tut mistilasya Direkciya posht i telegrafiv U 1949 1950 rokah provedeno chergovu rekonstrukciyu kotra perevazhno torknulas inter yeriv Nastupna rekonstrukciya vidbulasya u 1973 1975 rokah za proyektom Apollona Ogranovicha Skulpturni kompoziciyi inter yeru rozrobleni Emmanuyilom Miskom vitrazhi Yaroslavom Servetnikom 1985 roku provedeno restavraciyu fasadu Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 271 m Za radyanskih chasiv v primishenni poshtamtu mistivsya takozh oblasnij viddil centralnogo upravlinnya z rozpovsyudzhennya drukovanih vidan ru Zhitlovij budinok vul Slovackogo 4 2 4 zhitlovi pributkovi budinki kam yanicya Barda u stili geometrichnogo modernu blizki do todishnoyi nimeckoyi arhitekturi Zbudovani dlya vlasnika Germana Barda za proyektom arhitektora Yuzefa Avina u 1912 1913 rokah Skulpturne ozdoblennya Zigmunta Kurchinskogo V budinku pid 4 na pochatku XX stolittya mistivsya magazin Andzheya Berlinskogo z prodazhu drukarskih mashinok Budinki vneseni do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 754 m 3 narizhnij zhitlovij kolishnij pributkovij budinok zbudovanij 1883 roku za proyektom arhitektoriv Yana i Karolya Shulciv u stili istorizmu Na pershomu poversi mistitsya lvivske regionalne viddilennya PAT Bank Investicij i zaoshadzhen Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1032 m 5 Kolishnij pributkovij budinok zvedenij 1883 roku za proyektom Yana i Karolya Shulciv Nini zhitlovij budinok odne z primishen pershogo poverhu yakogo zajmaye viddilennya 14 kompaniyi z ekspres dostavki poshtovih vidpravlen Nova Poshta 6 chotiripoverhova kam yanicya Tut u 1920 1934 ta 1939 1941 rokah meshkav vidatnij lviv yanin polskij poet ta aforist Stanislav Yezhi de Tush Lec 22 kvitnya 2018 roku na fasadi budinku vidkrito pam yatnu tablicyu na jogo chest Balkon budinku vikoristovuyetsya yak odna z chiselnih lokacij shorichnogo Svyata muziki Svyato abo muzichnij festival fr Fete de la Musique vidbulosya u Franciyi 21 chervnya 1982 roku Dosi Lviv zalishayetsya yedinim ukrayinskim mistom oficijno zatverdzhenim Fete de la Musique yak uchasnik Svyata 8 p yatipoverhova chinshova kam yanicya zbudovana u 1892 1894 rokah za proyektom arhitektora Yana Tomasha Kudelskogo dlya advokata Genrika Kopeckogo Kam yanicya Kopeckogo proyektuvalasya u kompleksi ta buduvalasya odnochasno z susidnim budinkom sho roztashovanij na teperishnij vulici Doroshenka 37 spivvlasnikami ostannogo buli Leopold ta Stefaniya Bachevski Na pochatku XX stolittya kam yanicya perebuvala u vlasnosti Tovaristva vzayemnih ubezpechen privatnih uryadnikiv yaka 1911 roku pereprodaye budinok podruzhzhyu Solomonu ta Anni Ruffam Naperedodni drugoyi svitovoyi vijni primishennyami pershogo poverhu koristuvalasya torgova firma Elektromat sho specializuvalasya na prodazhi elektro ta radiotovariv a 1937 roku na zamovlennya vlasnikiv Elektromatu rekonstrujovano portal kramnici Za nashogo chasu kolishnij chinshovij dim Genrika Kopeckogo prodovzhuye funkcionuvati yak zhitlovij bagatokvartirnij budinok U 1940 1950 h rokah primishennya v parteri zajmala derzhavna fotografiya Lvivskogo oblasnogo viddilu Ukrfoto nini tut kramnicya ta kopi centr Shodo vidomih meshkanciv to v budinku naprikinci XIX stolittya pochatku XX stolit meshkav direktor Derzhavnoyi promislovoyi shkoli avtor proyektu Lvivskogo opernogo teatru arhitektor Zigmunt Gorgolevskij 12 tripoverhovij zhitlovij budinok teperishnya adresa vul Doroshenka 36 pershij poverh yakogo za Polshi zajmala apteka Pid Femidoyu zasnovana 1901 roku Frederikom Devehoyu u radyanski chasi apteka 33 a 1996 roku apteci povernena istorichna nazva Pid Femidoyu ale u 2017 roci v primishenni kolishnoyi apteki vidkrili magazin zhinochoyi bilizni Victoria s secret 14 administrativnij budinok zvedenij arhitekturno budivelnim byuro Mihala Ulyama u 1911 1912 rokah V budinku na pochatku XX stolittya mistivsya silskogospodarskij sindikat u mizhvoyennij period Bank zemelnij ipotechnij u Lvovi V budinku meshkav odin z kerivnikiv Ukrayinskogo likarskogo tovaristva u mizhvoyennij period doktor Miron Vahnyanin Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1033 m 16 chinshova kam yanicya zvedena u 1876 roci za proyektom Emanuelya Gallya V comu budinku u mizhvoyennij period mistilosya arhitekturno budivelne byuro Maksimilyana Koguta ta Yuzefa Tisha a takozh meshkav likar Lyudvik Landau z rodinoyu batko vidomoyi polsko izrayilskoyi pismennici Idi Fink Do 1939 roku na budinku visila pam yatna tablicya yaka informuvala pro te sho v budinku naprikinci XIX stolittya meshkav i pomer polskij pismennik ta politichnij diyach Aleksander Leshek Dunin Borkovskij 18 narizhnij zhitlovij kolishnij pributkovij budinok skladnogo planuvannya Zbudovanij u stili istorizmu 1873 roku za proyektom Emanuelya Gallya Pevnij chas vlasnikom cogo budinku buv fahovij okulist doktor Alfred Buzhinskij pribl 1914 a operuvav u klinici sho mistilasya v budinku na vul Teatralnij 7 Doktor Buzhinskij u svoyemu zapoviti zapisav odin miljon koron dlya pridbannya p yatimorgovih dilyanok dlya potreb kolonij skautiv Vikonavcyami zapovitu pokijnij priznachiv pravlinnya polskogo tovaristva Sokil ta yepiskopa Vladislava Bandurskogo U 1940 1950 h rokah kimnatu 6 zajmala miska rada dobrovilnogo pozhezhnogo tovaristva Na pochatku kvitnya 2020 roku vidbulosya vstanovlennya vidnovlenoyi vhidnoyi brami cogo budinku Vigotovlennyam i vstanovlennyam vhidnoyi brami zajmalis restavratori pid kerivnictvom majstra Rostislava Maleckogo 70 vartosti robit profinansuvala Lvivska miska rada inshi 30 pokrili bezposeredno meshkanci budinku PrimitkiZnajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 12 chervnya 2023 Marshruti gromadskogo transportu m Lvova eway in ua EasyWay originalu za 27 bereznya 2019 Procitovano 3 listopada 2019 Znajti adresu ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 25 grudnya 2022 Procitovano 12 chervnya 2023 Spisok budinkiv pam yatok arhitekturi m Lvova pomichnyk org originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 3 listopada 2019 Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova 2001 s 57 1243 vulici Lvova 2009 s 109 Golubec 1925 s 171 Somochkin I Budinki Golovnoyi poshti na tli istoriyi yiyi rozvitku XVIII XX st Galicka brama 1996 23 S 6 7 Arhitektura Lvova 2008 s 548 Lvov spravochnik 1949 s 123 Arhitektura Lvova 2008 s 489 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa S 374 Arhitektura Lvova 2008 s 339 340 Perelik ta grafik roboti viddilen PAT Bank Investicij i zaoshadzhen PDF bisbank com ua Bank Investicij i zaoshadzhen PDF originalu za 3 bereznya 2022 Procitovano 17 chervnya 2019 pres sluzhbi LMR 22 kvitnya 2018 U Lvovi vidkrili memorialnu tablicyu Stanislavu Yezhi Lecu tvoemisto tv Media hab Tvoye Misto originalu za 10 listopada 2018 Procitovano 22 kvitnya 2018 Oficijna storinka Svyata muziki u Lvovi fetedelamusique lviv ua originalu za 25 chervnya 2020 Procitovano 23 chervnya 2020 Biryulov Yu O Kudelskij Yan Tomash Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo Lviv Litopis 2010 T 3 K S 653 ISBN 978 966 7007 99 7 Zhuk I Proyekt Interaktivnij Lviv vul Slovackogo 8 zhitlovij budinok lia lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 29 lyutogo 2020 Procitovano 29 lyutogo 2020 Lvov spravochnik 1949 s 170 Biryulov Yu O Gorgolevskij Zigmunt Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 1 A G S 635 ISBN 978 966 7007 68 8 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa S 364 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 21 Alina Nebelmes 17 lyutogo 2010 Stari apteki Lvova zaxid net Zaxid net originalu za 5 travnya 2019 Procitovano 5 travnya 2019 Lvivska miskrada rozirvala dogovir prodazhu istorichnoyi apteki Pid Femidoyu 032 ua 15 lyutogo 2019 originalu za 5 travnya 2019 Procitovano 5 travnya 2019 Timofiyenko V I Ulyam M Zodchi Ukrayini kincya XVIII pochatku XX stolit Biografichnij dovidnik K NDITIAM 1999 ISBN 966 7452 16 6 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 51 Golubec 1925 s 177 Ganitkevich Ya 15 grudnya 2006 Ukrayinska medicina Lvova do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni ntsh org Naukove tovaristvo imeni Shevchenka originalu za 12 listopada 2019 Procitovano 12 listopada 2019 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 28 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 35 Kurjer Lwowski 1910 24 pazdziernika S 6 pol Lviv u 1914 1915 rokah 15 lyutogo 1914 roku city adm lviv ua Lvivska miska rada originalu za 21 chervnya 2020 Procitovano 21 chervnya 2020 Lwow 1909 S 591 pol Nowosci Illustrowane 1914 12 S 7 pol Lvov spravochnik 1949 s 157 Dulyaba N 6 kvitnya 2020 U budinku na Slovackogo vstanovili novu bramu Foto do i pislya portal lviv ua Informacijna agenciya Lvivskij portal originalu za 26 chervnya 2020 Procitovano 23 chervnya 2020 DzherelaVulicya Slovackogo u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Vulicya Slovackogo u Vikishovishi Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Golubec Mikola Lviv providnik M Golubec L L Lviv Chervona kalina 1925 179 s Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G Slovackogo vul 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 108 109 ISBN 978 966 2154 24 5 Lvov spravochnik sost G Gerbilskij i dr obsh red B K Dudykevich Lviv Vilna Ukrayina 1949 S 123 157 170 ros Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolit Lviv Svit 2001 S 57 ISBN 966 603 115 9 Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowosci wojewodztwa lwowskiego na rok 1939 Lwow 1939 146 s pol Lwow wydawca Franciszek Reicman 1915 440 s pol Lwow 1909 904 s pol PosilannyaProekt Vulici Lvova vulicya Akademika Gnatyuka lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 17 zhovtnya 2020 Procitovano 17 zhovtnya 2020 Parkuvannya u centri Lvova sho ye i sho bude tvoemisto tv Media hab Tvoye Misto 19 listopada 2015 originalu za 26 bereznya 2022 Procitovano 17 zhovtnya 2020

Дата публікації:
Топ