Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем Винничук Ukrcenter Примітки Юрко ВинничукІм я при народженні Вин

Винничук Юрій Павлович

Винничук Юрій Павлович
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Винничук.

Юрко Винничук
image
Ім'я при народженні Винничук Юрій Павлович
Псевдонім Юзьо Обсерватор, Тиберія Шпака, Аліна Джурик, Ярина Джурик, Ван Ян Мен, Макс Гамбургер, Ізидор Павв, Лизунчак,[1] Рома Попелюк , Шарина Матал
Народився 18 березня 1952(1952-03-18) (72 роки)
Станіслав
Країна image СРСР
image Україна
Діяльність журналіст, письменник, редактор, перекладач
Сфера роботи література[1], переклад[1], журналістика[1] і редагування[1]
Alma mater Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Мова творів українська
Жанр детективний
історичний
пригодницький
Magnum opus Танґо смерті
Премії
image
Золотий письменник України
image Винничук Юрій Павлович у Вікісховищі
image  Висловлювання у Вікіцитатах

Ю́рій Па́влович Винничу́к (нар. 18 березня 1952(19520318), Станіслав), іноді друкується під іменем Юрко́ Винничу́к — український письменник, журналіст, редактор.

Розпочав літературну діяльність у 1970-х роках з написання поетичних творів. Загалом вийшло дві поетичні збірки Винничука — «Відображення» (1990) та «Передчуття осені» (2010), — однак усі вірші автора написано до 1993 року. У 1970-х також було видано поему «Арканум» та оповідання «Ги-ги-ги», які висміювали радянську владу. У 1980 — 1990-х роках Винничук видав низку літературних містифікацій, серед яких переклад віршів давньоірландського поета Ріанґабара, акровірш , щоденники Роксолани тощо. Режисер естрадного театру «Не журись» (1987—1991) та засновник «Кабарету Юрця і Стефця» (1990).

Серед найвідоміших художніх творів Винничука романи «Діви ночі» (1991), «Танґо смерті» (2012), (2015), (2016), (2017) та (2019). Серед творів для дітей — повість «Місце для дракона» (1990) та ціла низка казок: , , казки про друзів Чеберяйчиків. Винничук також відомий як упорядник краєзнавчих книг «Легенди Львова» (1999), (2000), (2001), а також численних збірок та антологій української літератури. Зокрема, Винничук є упорядником антології української фантастики XIX століття (1989), збірки української літературної казки XIX століття (1993), збірки українських літературних казок «Зачароване місце» (2006) тощо. Крім того, у період 2001—2010 років у видавництві «Піраміда» вийшло 12 книжок різних авторів під брендом «Юрій Винничук презентує». Твори Винничука перекладено англійською, німецькою, французькою, хорватською, польською, чеською, болгарською, білоруською, сербською, російською, японською, китайською, есперанто, та іншими мовами.

Член Українського ПЕН та віце-президент Асоціації українських письменників.

Життєпис

Ранні роки та освіта

Народився 18 березня 1952 року в місті Станіславі. Батьки письменника волиняни: батько родом із села Бережанка на Лановеччині, мати — із села Малі Фільварки (зараз Підлісне) неподалік Кременця. Під час Другої світової війни батько входив до загону мельниківця Андрія Яворенка. Згодом до цього ж загону приєднався й дідусь Юрія з материного боку Лук'ян Сапіга, якого мельниківці визволили з Кременецької в'язниці.

Письменника назвали в честь його дядька Юрію Сапігу - члена молодіжної ОУН, якого 1941 року вбили чекісти.

Освіту здобув в Івано-Франківському педагогічному інституті, філологічний факультет (1969—1973 роки, учитель української мови й літератури).

Після закінчення вишу почав працювати в газеті . Водночас ним зацікавилося КДБ і 4 квітня 1974 року провело обшук у помешканні письменника, сподіваючись знайти антирадянські твори. 1974-го переїхав до Львова, де весь час ходив із валізою власних рукописних творів, через що отримав прізвисько «Юрко-чемодан». Працював вантажником, художником-оформлювачем, а згодом також займався фарцуванням та свого роду сутенерством, супроводжуючи повій, які йшли «на діло», щоб у такий спосіб вивчити їхній побут.

У 25-річному віці проходив військову службу в армії — у штабі. 1978 року написав поему «Арканум» та оповідання «Ги-ги-ги», знову ж таки привернувши увагу працівників КДБ.

Театральна творчість

1987–1991 — режисер Львівського естрадного театру «Не журись!», для якого писав сценарії вистав та пісенні тексти. Окрім того, брав участь у театрі «Не журись!» і як комедійний актор. У 1990 покинув театр і разом зі Стефком Оробцем створив . Також кабаретні замальовки Винничука ставилися на сцені молодіжного фестивалю «Вивих», що проходив двічі — у 1990 та 1992 роках.

2012 року Юрій Винничук взяв участь у бурлескному проєкті Ореста Лютого «Лагідна українізація». Під час одного з виступів письменник піднявся з зали на сцену і почав читати свій вірш під назвою «Колискова», який розповідає про сни політиків. За рік до початку Євромайдану часопис «Український тиждень» замовив у Винничука невеличкий сатиричний текст і автор написав трагікомічну п'єсу на одну дію — «Останній Бункер» (2013), що розповідає про втечу Януковича та захоплення народом Межигір'я, його резиденції.

Журналістська творчість

У 1991—1994 роках займав посаду редактора відділу містики та сенсацій у газеті «Post-Поступ». Зокрема, 1993 року на сторінках газети «Post-Поступ» Винничук розкритикував новий журнал «Літературно-Науковий Вісник» за привласнення назви «ЛНВ» — часопису, що виходив у 1898—1932 роках. Згодом Степан Пінчук, головний редактор журналу, подав на Винничука до суду, звинувативши його в тому, що стаття мала згубний вплив на подальшу долю журналу, публікацію якого довелося призупинити. Суд ухвалив рішення на користь позивача та змусив Винничука виплачувати моральне відшкодування.

У 1995—1998 роках Винничук працював головним редактором еротичної газети (Львів), а у 1998—1999 роках займав посаду редактора відділу в газеті «Поступ», де, зокрема, почав використовувати псевдонім Юзьо Обсерватор, аби надалі уникнути можливих судових процесів. З 2006 року — головний редактор відновленої газети «Post-Поступ».

Письменницька творчість

1997 року став членом Асоціації українських письменників, а 2004 року — віцепрезидентом цього об'єднання.

Поезія

1990 року видав свою дебютну збірку поезій «Відображення», яка налічувала близько двадцяти сторінок. Наступна поетична збірка письменника — «Передчуття осені» — побачила світ аж 2010 року і мала повніший характер. Усі вірші автора написано до 1993 року, оскільки, на переконання самого Винничука, «поезія належить молодості, а хто пише після 35 — той впадає у глибокий маразм».

Окрім того, в 2011 році окремі вірші Юрія Винничука ввійшли до збірки «Ніч еротичної поезії», а 2012 року також і до перевидання — «Ніч еротичної поезії non-stop». 14 вересня 2012 року на сцені львівського театру «Вознесіння» відбулася «ніч еротичної поезії», де Винничук та інші автори протягом двох годин декламували свої твори перед публікою.

Книжки для дітей

Для дитячої аудиторії Юрій Винничук зазвичай творить у жанрі літературної казки, однак дещо модифікованої, поєднаної з іншими жанрами. Серед найвідоміших дитячих книжок письменника: повість-казка «Місце для дракона» (1990), яка розповідає про травоїдного дракона Грицька, що зображений не жорстоким хижаком, а мрійником та романтиком; фантастична казка «Літопис від равлика» про добровільне перевтілення одного з персонажів на молюска, низку казок про двох друзів Чеберяйчиків, приміром казка «Метелик вивчає життя», яка знайомить нас із чарівною країною Вирій, де обоє друзів зустрічають метелика-одноденка, який має лиш одну добу, аби пізнати життя.

2005 року видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га» видало ілюстровану дитячу книгу письменника «Історія одного поросятка», а у вересні 2018 року у цьому ж видавництві вийшла ще одна книжка автора — віршована казка «Цукровий півник».

Доросла проза

image
Юрій Винничук у Вінниці, жовтень 2012

Писати Винничук почав іще студентом Івано-Франківського педінституту, на самому початку 1970-х, але перші книжкові публікації з'явилися лише двадцять років по тому. Перші надруковані прозові твори Винничука з'явилися на початку 90-х, зокрема, у 1990 році вийшла друком його перша збірка прози «Спалах» (1990), куди окрім іншого увійшли повісті «Місце для Дракона» (1990) та «Королевич-машкара» (1990). Наступна збірка прози автора під назвою «Вікна застиглого часу» вийшла лише через десять років у 2001 році.

У 1991 році з'являється перша повість для дорослих — кримінальний детектив «Діви ночі», спочатку 1991 року в журналі «Дзвін», а згодом у 1992 році окремою книгою в київському видавництві «Український письменник». У 1992 році також з'явилася повість-антиутопія «Ласкаво просимо в Щуроград», дія якої відбувається на фоні реалій тоталітарного радянського режиму. Наступною повістю Винничука було «Житіє гаремноє», яке вийшло у 1992 і нібито базувалося на «справжніх» щоденниках Роксолани.

Першим романом автора стала «Мальва Ланда» (2000 журнальна публікація, 2003 окремою книгою). У 2005 вийшов романи «Весняні ігри в осінніх садах», а в 2010 — роман «Груші в тісті». Хоча сюжетно ці два твори й не мають нічого спільного, їх поєднує інше — те, що обидва містять автобіографічні елементи з життя Винничука. У романі «Груші в тісті» Винничук також приділив особливу увагу богемному життю Львова у 1970–80-ті роки, тема яка до того була дуже куцо описана в українській літературі. У 2005 році за роман «Весняні ігри в осінніх садах» Винничук отримав свою першу літературну нагороду «Книга року Бі-Бі-Сі». 2012 року світ побачив роман «Танґо смерті», який приніс авторові другу літературну перемогу «Книгу року Бі-Бі-Сі».

2015 року вийшов роман «Аптекар», події якого відбуваються у Львові XVII століття та, зокрема, детально описує катівське ремесло. Роман отримав чимало схвальних відгуків, став фіналістом конкурсу (Книга року Бі-Бі-Сі), проте поступився збірці оповідань Василя Махна.. У вересні 2018 року під-час Форуму видавців 2018 було представлено продовження «Аптекаря» — роман «Сестри крові».

2016 року вийшов авантюрний роман «Цензор снів», який розповідає «про польоти над Атлантикою і казино, красивими жінками і шпигунами, погонями і ранами, зрадою та любощами». 2017 року світ побачив роман «Лютеція», який описує деякі моменти із життя Івана Вагилевича.

2019 року була видана детективна повість під назвою «Нічний репортер», що розповідає про розслідування журналіста Марка Криловича у справі вбивства кандидата в президенти Львова у 1938 році.

Літературні містифікації (1980-ті — 1990-ті)

У 1980-х Винничук став відомим завдяки літературним містифікаціям, що мали розголос, подібний до аналогічної творчості американського письменника [en], які він згодом описав як «намагання дати ляпаса тодішній системі, [створити] своєрідний протест». Зокрема він створив літературну містифікацію про сплюндрування Києва військами Батия 1240 року, що нібито були описані середньовічним ірландським поетом Ріанґабаром, який начебто був свідком тих подій та описав їх у вірші-ламентації «Плач над градом Кия». І вірш, і власне «середньовічного ірландського поета Ріанґабара» Винничук вигадав. Він опублікував свій «переклад вірша» з ірландської мови спочатку в газеті «Літературна Україна» (1982), а потім — у журналі «Жовтень» (1984, № 9). Містифікація виявилася настільки переконливою, що 1990 року згадка про Ріанґабара та його текст (як правдиву пам'ятку) потрапила до статті «Ірландська література» в Українській літературній енциклопедії.

Ще одна містифікація від Винничука — акровірш «Пісня світова» Анни Любовичівни, який він теж опублікував як знайдений текст XVII сторіччя. Винничук вперше опублікував свій «переклад» з польської мови в антології «Пісні Купідона: любовна поезія на Україні XVI — поч. XIX ст.» (1984). Згодом цей вигаданий твір було включено, зокрема, до третього тому хрестоматії української літератури «Слово многоцінне» виданої у 2006 році.

Оскільки жоден науковець не запідозрив містифікації, згодом Винничук сам зізнався, що ці твори вигадані.

На початку 90—х Олександр Кривенко, який тоді обіймав посаду головного редактора часопису «PostПоступ», звернувся до Винничука з пропозицією створення скандальної публікації задля збільшення зацікавленості серед читачів. Винничук вирішив опублікувати «справжні» щоденники Роксолани під назвою «Житіє гаремноє». Автор вигадав цілу історію, як йому начебто вдалося віднайти щоденники турецької наложниці, а згодом і дружини шаха, і «описав те, чим займалася Роксолана в гаремі».

Нерозвинена містифікація помітна й у романі «Мальва Ланда», оскільки головна героїня могла вважатися прототипом російської радянської правозахисниці та члена Гельсінської групи Мальви Нойєвни Ланді. Окрім того, коли героїня роману видавала свою збірку поезій, її редактором став Остап Грицай, справжній український письменник та перекладач.

Одним із різновидів містифікацій Юрія Винничука — зазначення неправдивої інформації про джерела походження творів, які він переклав або впорядкував. Зокрема, письменник вказує, що взяв оповідання «Історія черепа» Ореста Авдиковського з часопису «Галицька Русь» за 1892 рік, а також приписує оповідання невідомого автора «Кімната привидів» до творів, що друкувались на сторінках часопису «Annales des sc. Psych» (1891).

Укладач та упорядник антологій

Юрій Винничук також укладач антологій, зокрема, забутих авторів. За його словами:«Укладати антології — досить марудна справа, і, як бачите, ніхто не хоче тим займатися. Я ж шукаю тексти у старих газетах, журналах — і це цікаво, особливо, коли виявляю якогось абсолютно невідомого автора, абсолютно невідомий текст — це для мене найбільша приємність.» Загалом, письменник упорядковує антології та збірки на таку тематику:

  • готика, фантастика, міфологія та демонологія («Огненний змій», «Чорт зна що», «Міфи та легенди українців», «Книга Бестій» тощо);
  • казки («Біблійні казки», «Зачароване місце: українська літературна казка», «Срібна книга казок: антологія української літературної казки XIX століття» тощо);
  • краєзнавство («Кнайпи Львова», «Легенди Львова» тощо);
  • твори репресованих українських письменників («Розіп'ята муза», «Невідоме Розстріляне Відродження», «Соловецький етап. Антологія» тощо).

Політична діяльність

2010 року Винничук балотувався під номером 3 в списку «Народної самооборони» до Львівської міської ради.

Стиль

image
Юрій Винничук і Віктор Морозов

Юрій Винничук розпочав свою літературну діяльність у 80—х та відразу влився в когорту письменників-нонконформістів, які протистояли радянській владі на літературній ниві. Письменник творить у найрізноманітніших художніх жанрах (роман, антиутопія, оповідання, п'єса, поезія тощо), а також пише публіцистику, містифікації, бібліографічні і краєзнавчі книжки, займається художнім перекладом. За словами Т. Кахановської та М. Назаренко: «Винничук — взагалі фігура настільки багатогранна, що може вважатися „сам-собі-літоб'єднанням“».

У своїй розвідці літературознавець Григорій Грабович відзначає Винничука як популяризатора Львова, а Я. Поліщук та І. Бондарь-Герещенко вважають творчість письменника органічною частиною постмодерної української літератури. У своїх творах Юрій Винничук дотримується авантюрного або детективного сюжету та зазвичай додає елементи гротеску, бурлеску, фантасмагорії, пародії, гумору, іронії, сарказму, стьобу, еротизму та містифікацій. Окрім того, письменниця Роксолана Харчук називає Винничука «батьком „чорного гумору“ в українській літературі», а Павло Загребельний — «Геростратом української історії».

Контроверсії

Звинувачення у плагіаті (2001)

У квітні 2016 року журналіст львівського онлайн-журналу «Варіанти» Олег Хавич у статті «Кава з плагіатом», звинуватив Винничука у тому, що деякі частини краєзнавчої книжки «Таємниці львівської кави» (2001) запозичені з російськомовної книги Миколи Пучерова «Все о кофе» (укр. Все про каву), виданої 1987 року в київському академічному видавництві «Наукова думка». Хавич звинуватив Винничука у тому, що цілі абзаци роману «Таємниці львівської кави» нібито є перекладом з російської на українську мову з книги Пучєрова. У 2018 році у відповідь на ці звинувачення Винничук зазначив, що у книзі є запозичення лише кількох сторінок рецептів кави та інформації про вирощення кави, що мандрують з книжки до книжки різних авторів, які в першому виданні були позначені зірочкою, бо не належали авторові. В 2019 вийшло нове видання, яке відтворює зауваги першого про те, що ці сторінки були надані Львівською кавовою фабрикою.

Політичні переслідування (2013)

У січні 2012 року набув розголосу опублікований наприкінці 2011 року Винничуком вірш «Убий піда…са», через який один з тодішніх депутатів Верховної Ради України від комуністів, Леонід Грач, звинуватив Винничука у поширенні порнографічного змісту та заклику до повалення чинного ладу в Україні. Згодом, через публікацію цього вірша, Грач подав на Винничука заяву до прокуратури, що багато оглядачів сприйняли як політичне переслідування тодішнім режимом. У день народження письменника Леопольда фон Захер-Мазоха близько півсотні львів'ян влаштували флешмоб під гаслом «Red go porno» на знак протесту проти скарги Леоніда Грача. Біля пам'ятника Леопольду фон Захер-Мазоху встановили постамент, звідки Юрій Винничук прочитав декілька своїх віршів, серед яких, зокрема, й «Убий піда…са».

Звинувачення російських класиків у вторинності (2018)

Після публікації голови Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича 25 січня 2018 року у Facebook щодо підступності «русского міра», який вміє вербувати людей не лише силою примусу, тобто жорсткою силою, але й м'якою силою, заманюючи їх «симпатичним, вишуканим та респектабельним» російським культурним продуктом, як от книгами, піснями, чи фільмами, певна кількість проросійськи налаштованих користувачів в українському сегменті Facebook висловили своє незадоволення тезами В'ятровича. Водночас, значна кількість українських інтелектуалів та публічних осіб висловили свою підтримку позиції В'ятровича щодо підступності руского міра. Серед тих, хто підтримав позицію директора УІНП був і Винничук, який наприкінці січня 2018 року написав статтю-відповідь обвинувачам В'ятровича в інтернет-газеті «Збруч».

Розмірковуючи у своїй статті про залюбування-одержимість багатьох українців російською культурою, зокрема літературою, Винничук підкреслив вторинність російської культурної продукції й зокрема літератури, якщо той культурний продукт сприймати у контексті світової культури. Зокрема, як приклад вторинності російської літератури Винничук навів приклади плагіату таких відомих російських літераторів як Олександр Пушкін чи Михайло Булгаков. Винничук підкреслив, що «чимало класичних віршів Пушкіна, в тому числі „Лист Тетяни“, — це переспіви з французької» та що «[він] ніколи Булгаковим не захоплювався з тієї простої причини, що мав значно ширші читацькі обрії, ніж ті, хто читали тільки українською та російською. Людина, начитана у світовій літературі, легко побачить всю вторинність роману „Майстер і Маргарита“».

Юрій Винничук і Список 47 (2018)

Після інсценування вбивства Аркадія Бабченка у мережі з'явився так званий Список 47, який перелічує людей, яким начебто загрожує смерть від рук кілера. Серед цих людей фігурувало й ім'я Юрія Винничука. Письменник прокоментував цю подію такими словами: «Мова не йде про те, щоб знищити всіх 47 людей, які є в цьому списку. Думаю, просто накидали імена, загибель яких викликала б якийсь резонанс. Очевидно, що всіх 47 осіб знищувати не збиралися. Йшлося про кількох людей. Можна собі уявити, якби замочили трьох-чотирьох, який би кіпіш піднявся. Усі почали б говорити, що держава нічого не контролює, почалася б абсолютна паніка».

Скан-копії з московської бібліотеки (2023)

2023 року Юрій Винничук потрапив у скандал після того, як на своїй сторінці в Facebook опублікував пост, у якому просив поради щодо перерахування коштів на рахунок московської бібліотеки. За словами письменника, ця бібліотека містить багато важливих матеріалів, багато журналів, яких немає в Україні, в основному ХІХ століття, які йому потрібні для створення антології української прози. Письменник також заявив, що шукатиме інші шляхи отримання необхідного матеріалу з Росії.

Особисте життя

Живе в містечку Винники. Одружений з більш як на двадцять років молодшою жінкою Мирославою (1976 р.н.). Виховує сина Олеся-Лук'яна (2004 р.н.).

Бібліографія

Серед доробку Юрія Винничука наступні власні твори та упорядковані антології:

Власні твори

Повісті/романи
  • «Місце для дракона» (1990) — повість // вперше з'явилася у 1990 році збірці «Спалах», окремою книгою: Львів: Піраміда (2002)
  • «» (1990) — повість // вперше з'явилася у 1990 році у збірці «Спалах»
  • «Діви ночі» (1991) — повість // вперше з'явилася у 1991 році у журналі «Дзвін», окремою книгою: Київ: Український письменник (1992)
  • «» (1992) — повість // вперше з'явилася у 1992 році у журналі «Сучасність», окремою книгою: ?
  • «» (1992) — повість // вперше з'явилася у 1992 році у газеті «Post-Поступ», окремою книгою: Львів: Піраміда (1996)
  • «» (2000) // вперше з'явилася у 2000 році у журналі «Сучасність», окремою книгою: Львів: Піраміда (2003)
  • «» (2005, Львів: Піраміда)
  • «Груші в тісті» (2010, Львів: Піраміда)
  • «Танґо смерті» (2012, Харків: Фоліо)
  • «» (2015, Харків: Фоліо)
  • «» (2016, Харків: Фоліо)
  • «» (2017, Харків: Фоліо)
  • «» (вересень 2018, Харків: Фоліо) (прим.: продовження до роману «Аптекар»)
  • «» (квітень 2019, Харків: Фоліо)
  • « (робоча назва «Іній в очах її») (2020, Харків: Фоліо, у співавторстві з Андрієм Курковим)
  • «» (2021, Харків: Фабула)
  • «» (2021, Харків: Фабула) (прим.: продовження до роману «Вілла Деккера»)
  • «Алмази з Танжера» (2023, Харків: Фабула)
Поезія
  • «Відображення» (1990), збірка віршів.
  • «Передчуття осені» (2010), збірка віршів написаних у 1970—1993 рр.
Збірки оповідань
  • «Спалах» (1990),
  • «Вікна застиглого часу» (2001),
  • «Ги-ги-и» (2007), оповідання у жанрі чорного гумору
  • «Арканум» (2019)
  • «Щаслива збитошна пора» (2019, Львів: Апріорі)
  • «Збитошна пора» (2020, Львів: Апріорі, )
Краєзнавчі книги
  • «Легенди Львова» (1999)
  • «Кнайпи Львова» (2000),
  • «Таємниці львівської кави» (2001),
  • «Таємниці львівської горілки» (2006),
  • «Книга Лицарі пера і чарки» (2019)
Енциклопедії
  • «Книга бестій» (2003), міфологічна енциклопедія (серія «Юрій Винничук презентує: Мітольогія»)
  • «Чорт зна що» (2004), міфологічна енциклопедія (серія «Юрій Винничук презентує: Мітольогія»)
  • «Галицька кухня» (2004), кулінарна енциклопедія
Дитячі книги
  • «Гопля і Піпля» (2008)
  • Серія «Казкова скарбниця» (з 2002; 3 книжки у серії),
  • «Історія одного поросятка» (2005)
  • «Балакуче яблучко та інші історії» (2016)
  • «Метелик вивчає життя» (2016)
  • «Перекладенець» (2016)
  • «Лежень» (2016)
  • «Чеберяйчики Гопля і Піпля» (2016)
  • «Казки зі Львова» (2017)
  • «Чудернацькі казки» (2017)
  • «Казки веселі і сумні» (2018)
  • «Цукровий півник» (вересень 2018), віршована казка
П'єси
  • «Останній Бункер» (2013), трагікомедія на одну дію
  • «Дракон», поставлена на сцені львівського театру «МЕТА»

Антології

  • «Огненний змій: антологія української фантастики XIX століття» (1989, перевидання 2006 має назву «Огняний змій»), укладач
  • «Срібна книга казок: антологія української літературної казки XIX століття» (1992), укладач
  • «Нічний привид: антологія української готичної прози ХІХ століття» (2001, перевидання 2007), укладач
  • «Потойбічне»: Українська ґотична проза ХХ ст (2005), укладач
  • «Біблійні казки» (2005), укладач
  • «Розбійницькі скарби: казки про розбійників» (2006), укладач
  • «Зачароване місце: українська літературна казка» (2006), укладач
  • «Розіп'ята муза»: антологія українських поетів, які загинули насильницькою смертю у 2 томах (2011), укладач
  • «Львівська антологія в 3 томах» (2013—2014), укладач
  • «Антологія української готичної прози у 2 томах» (2014), укладач
  • «Антологія української фантастики ХІХ-ХХ ст» (2015), укладач(перевидання 2017)
  • «Невідоме Розстріляне Відродження» (2016), укладач
  • «Міфи та легенди українців» (2017), укладач
  • «Антологія української містичної прози» (2018), укладач
  • «Соловецький етап. Антологія» (2018), укладач
  • «Українська модерна проза» (2018), укладач
  • «Чорт зна що. У кігтях Хапуна. Антологія» (2019), укладач
  • «Чорт зна що. Запропаща душа. Антологія» (2019), укладач

Інше

  • Серія «Юрій Винничук презентує» у видавництві Піраміда, серія книг різних жанрів
    • 2001 р. Львівський Шерлок Голмс: детективні оповіді (прим.: упорядники Юрій Охріменко, Борис Корпан та Наталя Космолінська; автори: Адам Стодор та Вільгельм Раорт)
    • 2001 р. Духи старого Львова (прим.: автор Стефан Грабінський, переклад з польської: Мирослава Трофимука та ін.))
    • 2001 р. Нічний гість: моторошні оповіді (прим.: упорядник: Юрій Винничук)
    • 2001 р. Колекція пристрастей (прим.: автор Наталка Сняданко)
    • 2002 р. Клуб комісара Бонця: кримінальні загадки (прим.: автор: невідомий; редактор: Юрій Винничук; переклад з польської: Лариса Андрієвська)
    • 2002 р. На щербатім львівськім бруці (прим.: автор Мечислав Опалек, переклад з польської: Лариса Андрієвська)
    • 2003 р. Смерть виповзає з підвалів (прим.: автор Юрій Винничук під псевдонімом Ярина Джурик)
    • 2003 р. Герой передмістя (прим.: автор: Іван Керницький)
    • 2008 р. Сороміцькі оповідки (прим.: упорядник: Юрій Винничук та Володимир Гнатюк)
    • 2008 р. Гопля і Піпля (прим.: автор Юрій Винничук)
    • 2009—2010 рр. «Легенди Львова» - (прим.: автор Юрій Винничук)
      • 2010 р. Легенди Львова. Книга перша — вперше видна 1999 року у видавництві Сполом
      • 2009 р. Легенди Львова. Книга друга

Аудіокниги

  • 2004 — «Мальва Ланда» (озвучив Роман Семисал)
  • 2006 — «Книга бестій» (озвучив Ігор Мурашко);
  • 2010 — «Груші в тісті» (озвучив Віктор Власенко);
  • 2011 — «Весняні ігри в осінніх садах» (видавництво «Наш Формат»; озвучка — народний артист України Олексій Богданович, продюсування — Сергій Куцан, звукорежисура — Володимир Муляр);
  • 2013 — «Вікна застиглого часу»;
  • 2016 — «Аптекар» (озвучила Галина Шумська);
  • 2016 — «Місце для дракона» (озвучила Катерина Шестакова);
  • 2019 — «Весняні ігри в осінніх садах» (озвучив Олександр Рудько для аудіокнигарні «АБУК»).

Переклади з інших мов

Автор перекладів з англійської, німецької, російської, чеської, польської та хорватської.

  • Богуміл Грабал. Барон Мюнгавзен. Переклад з чеської: Юрій Винничук. Київ, видавництво «Класика», 2002.
  • Богуміл Грабал. «Вар'яти» (Вибрана проза). Переклад з чеської: Юрій Винничук. Львів, ВНТЛ-Класика, 2003. 184 стор. (Класика)
  • . «Місячна карета». Переклад з сербської: Юрій Винничук // «Антологія сербської постмодерної фантастики». Львів: «Піраміда», 2004. 300 стор.: С. 92-101. -9
  • Богуміл Грабал. «Я обслуговував англійського короля». Переклад з чеської: Юрій Винничук. Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га. 2009. 240 стор.
  • Еріх Марія Ремарк. «Життя у позику». Переклад з німецької: Рома Попелюк та Юрій Винничук. Львів, ТзОВ «Експрес Медіа Принт». 2014. 194. ISBN відсутнє

Також перекладав коротку прозу Григорія Данилевського («Біс на вечорницях», «Життя через сторіччя»), Стефана Ґрабінського («Чад»), Миколи Костомарова («Дитяча могила»), Юрка Юрченка («Журавель»), Івана Борозни («Золота гора, або Я тебе вирятую»), Ореста Соміва («Київські відьми»), Михайла Чайковського («Могила»), («Шапка», «Орендатор»), Зорана Ферича («Полапка Волта Діснея»), Богуміла Грабала («Чи не бажаєте побачити Злату Прагу?»).

Екранізації

2004 року з'явилась короткометражна стрічка, знята за мотивами оповідання «Граната на двох» — «Трагічне кохання до зрадливої Нуськи». 2007 року знято двосерійний телефільм «Діви ночі» за однойменною повістю Винничука. За однойменними казками письменника знято короткометражні анімаційні короткометражні фільми: «Історія одного Поросятка» (1994), «Як метелик вивчав життя» (1997) та «Лежень» (2013).

У 2020 році від режисера Тараса Ткаченка у прокат має вийти повнометражний художній фільм за однойменною повістю Винничука.

Нагороди

Джерела

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Юрій Винничук: “Не засмучуватись передчасно і вірити у власні сили”. . 14 серпня 2014. оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 21 липня 2019.
  3. . Друг читача. 20 січня 2012. Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019.
  4. // Укладач: В. В. Потуремець. Полтава: Обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара, 2016. 12 стор.
  5.  — Буквоїд
  6. . web.archive.org. 19 серп. 2018 р. Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 12 лютого 2018.
  7. Віктор Паюк переклав мовою есперанто оповідання «Вишиваний світ» (La Espero (Швеція), 10, 2005) та «Острів Зиз» (La Kancerkliniko (Франція), 119, 2006)
  8. Юрій Винничук (25 червня 2017). Наша бандерівська карма. zbruc.eu. оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 4 лютого 2018.
  9. Юрій Винничук (26 березня 2017). Історія однієї дружби. zbruc.eu. оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 4 лютого 2018.
  10. // uainfo.org, 29.09.2016
  11. // Телекритика, 02.10.2009 (передрук з видання Ostro.org [ 2 серпня 2018 у Wayback Machine.])
  12. Юрко-чемодан, щоденники Роксолани і 300 коханок: у «Карпатському просторі» Юрій Винничук розвінчував міфи. kurs.if.ua. 5 травня 2018. оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 21 липня 2019.
  13. Юрій Винничук: Україні треба розділитися й пожити, як дві Німеччини. Українська правда. Життя. 21 жовтня 2010. оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 21 липня 2019.
  14. Юрій Винничук (24 травня 2017). Під ковпаком. zbruc.eu. оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019.
  15. . rockhouse.com.ua, 1990
  16. . Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2018.
  17. "Добре дивимося на сусідів. Бо хто не співає – той москаль" - Антін Мухарський спробував себе в ролі Ореста Лютого. Gazeta.ua. 27 березня 2012 р. оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019.
  18. Олег Снітовський (25 червня 2016). Юрій Винничук, письменник. Укрінформ. оригіналу за 3 серпня 2018. Процитовано 21 липня 2019.
  19. . Український тиждень. № 52 (269) від 27 грудня 2012. Архів оригіналу за 25 травня 2013. Процитовано 21 липня 2019.
  20. , газета «Експрес», 01.04.2013
  21. Як мене судили. zbruc.eu. 16 січня 2017. оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 21 липня 2019.
  22. Юрій Винничук: Сашко Кривенко не є зіркою естради… Ми не можемо на його імені робити тираж нового видання. Ми просто хочемо його вшанувати. zik.ua. 17 листопада 2006. оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 21 липня 2019.
  23. Книжкове потойбіччя. Україна молода. 2 вересня 2015. оригіналу за 19 лютого 2018. Процитовано 21 липня 2019.
  24. «Ніч еротичної поезії» вдруге видається у форматі книги. zik.ua. 1 серпня 2012. оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 21 липня 2019. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= ()
  25. . GalInfo, 15 вересня 2012
  26. Олена Красуля. . // Матеріали студентських наукових читань. Кривий Ріг: КДПУ. — 131 с. — С. 63-69. ISBN 978—966–177–095–8
  27. . Фоліо, 2015
  28. Тамара Бакіна. . // Сучасні літературознавчі студії. Топос тварин як антропологічне дзеркало. К.: Видавництво центр КНЛУ, Вип. 8 (2011). — С. 7-17.
  29. . — К: «А-ба-ба-га-ла-ма-га», 2018
  30. Костянтин Родик (15 липня 2015). Нічні діви не старіють. Україна молода. оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 21 липня 2019.
  31. Костянтин Родик (18 серпня 2015). Сексо-політологія масової свідомості. Україна молода. оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 21 липня 2019.
  32. Яна Дубинянська. . Дзеркало тижня, 14 жовтня 2005
  33. // zaxid.net, 21 жовтня 2011
  34. . BBC українською, 18 грудня 2012
  35. Юрій Винничук — переможець конкурсу Бі-Бі-Сі [ 11 січня 2016 у Wayback Machine.] — Бі-Бі-Сі Україна, 24 лютого 2006
  36. . BBC News українською, 19 листопада 2015
  37. . BBC News українською, 7 грудня 2015
  38. У Книзі року ВВС та Дитячій книзі року ВВС перемогли Махно і Бачинський. BBC News українською. 11 грудня 2015. оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 16 грудня 2015.
  39. . Високий замок, 25 вересня 2018
  40. . Gazeta.ua. 11 лют. 2016 р. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 10 серпня 2018.
  41. . Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 11 серпня 2018.
  42. . www.chytomo.com. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 9 червня 2019.
  43. // Український тиждень, 12 липня 2011
  44. Ростислав Семків. // Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки. — 2015. — Т. 176. — С. 52-57
  45. Ірина Ковбаса.  — Літакцент, 25 червня 2009
  46. Ірландська література [ 21 липня 2019 у Wayback Machine.] // Українська літературна енциклопедія : у 3 т. / відп. ред. І. О. Дзеверін. — К. : Головна редакція УРЕ, 1988—1995.. Том 2: с. 331—332
  47. Шкарлута Тетяна. ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Київ, 2017
  48. В'ячеслав Васильченко.  — , 14.12.2017
  49. Danylyuk, Myroslava. . Praha, 2012. Bakalářská práce. Univerzita Karlova v Praze. Vedoucí práce Mgr. Tereza Chlaňová, Ph.D] 52 p: 24-25 (чеськ.)
  50. Пісні Купідона: любовна поезія на Україні XVI — поч. XIX ст. Упорядник: Валерій Шевчук. Київ: Молодь, 1984. 351 стор.: С. 228—229
  51. Любовичівна, Анна. Пісня світова (антологія любовної поезії XVI—XVIII століть) //  Слово многоцінне: хрестоматія української літератури, створеної різними мовами в епоху Ренесансу (друга половина XV — XVI ст.) та в епоху Бароко (кінець XVI—XVIII ст.) в 4 кн.; Книга 3: Література Високого Бароко (1632—1709 рік). Керівник проекту В. Яременко; упоряд.: В. Шевчук, В. Яременко. Київ: Аконіт, 2006. 799 с. — С. 768. (серія) (книга 3)
  52. Рябченко, М. М. «Концепт маски у творчості Юрія Винничука.» Літературознавчі студії 39 (2) (2013), ст.363
  53. . Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 4 серпня 2018.
  54. . web.archive.org. 2 вер. 2018 р. Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 2 вересня 2018.
  55. . https://galinfo.com.ua. 18.10.10. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 24.06.20.
  56. Lis-Markiewicz, Przemysław (20 січ. 2018 р.). . Studia Ukrainica Posnaniensia. 6 (0): 225—234. doi:10.14746/sup.2018.6.27. Архів оригіналу за 29 травня 2020. Процитовано 2 серпня 2018 — через pressto.amu.edu.pl.
  57. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 серпня 2018. Процитовано 12 лютого 2018.
  58. . Красуля, О. ЖАНРОВА СПЕЦИФІКА ДИТЯЧОЇ ПРОЗИ Ю. ВИННИЧУКА. Матеріали студентських наукових читань: зб. наук. праць. ст. 65 [ 21 липня 2019 у Wayback Machine.]
  59. Чернюк, С. Л. (21 лип. 2016 р.). . Наукові праці. Філологія. Літературознавство. 276 (264). Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2018 — через litstudies.chdu.edu.ua.
  60. Рябченко, М. М. «Концепт маски у творчості Юрія Винничука.» Літературознавчі студії 39 (2) (2013): ст. 365
  61. Ціхоцький, Іван; Боросовська, Ілона (2 жовтня 2018). . Вісник Львівського університету. Серія філологічна (укр.). Т. 0, № 68. doi:10.30970/vpl.2108.68.8901. ISSN 2078-5534. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 6 жовтня 2018.
  62. . 7 лют. 2013 р. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 11 серпня 2018.
  63. . Варіанти. 20 квітня 2016. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
  64. Пучеров Н. Все о кофе. — Киев: Наукова думка, 1987. — 104 с.
  65. // Facebook, 2018
  66. До письменника прийшла міліція — через вірш «Убий під***аса». УП. 23 січня 2012. оригіналу за 12 січня 2018. Процитовано 11 серпня 2018.
  67. . Ukrainian PEN-Center. 25 січня 2012. Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 12 лютого 2018. (англ.)
  68. Alexander J. Motyl. // Association of Ukrainians in Great Britain, 02.02.12. (англ.)
  69. Скандальний вірш Винничука гуляє народом
  70.  — Радіо свобода, 27 Січень 2018
  71.  — Український тиждень, 28 січня 2018
  72. . zbruc.eu. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
  73. . zbruc.eu. Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 19 серпня 2018.
  74. Юрій Винничук: Список СБУ: душить жаба, що вас там нема?. Розслідування.
  75. Хотів здійснити платіж в Росію. Відомий український письменник потрапив у скандал
  76. Юрій Винничук потрапив у скандал через спробу заплатити російській бібліотеці
  77. . antikor.com.ua. Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2018.
  78. Przemysław Lis-Markiewicz. Юрій Винничук як упорядник української літературної спадщини // Studia Ukrainica Posnaniensia, vol. VI: 2018, pp. 225—234. ISSN 2300-4754.
  79. . web.archive.org. 12 лют. 2018 р. Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 12 лютого 2018.
  80. Чудернацькі казки Юрія Винничука [ 12 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Бібліографічний огляд до 65-річчя від дня народження письменника. Рівне: Рівненська обласна бібліотека для дітей. 2017
  81. Вир історії і містифікації: 65 років від дня народження Юрія Винничука. Біобібліографічна довідка [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Кам'янець-Подільська міська бібліотека імені Костя Солухи. 2017
  82. Ростислав Семків. // Після постмодернізму — Київ, 2012
  83. Спалах наднової [ 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Дзеркало тижня, 24 липня 2015
  84. . esu.com.ua. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 10 серпня 2018.
  85. Юрій Винничук. Огненний змій: антологія української фантастики XIX століття. Укладач: Юрій Винничук. Київ: Молодь. 1989. 288 с.
  86. Юрій Винничук. Огняний змій: українська готична проза ХІХ ст. Упорядник та перекладач: Юрій Винничук. Львів: Піраміда, 2006. 520 с. (Готика). 
  87. Юрій Винничук. Срібна книга казок: українські літературні казки XIX століття. Укладач: Юрій Винничук. Київ: Веселка, 1992. 496 с. (Золота бібліотека учня)
  88. Юрій Винничук. Нічний привид: українська готична проза ХІХ ст". Укладання та переклад іншомовних текстів: Юрій Винничук. Львів: Піраміда, 2007. 412 с. (Серія «Готика»).
  89. Юрій Винничук. Потойбічне: українська готична проза ХІХ ст". Укладач: Юрій Винничук. Львів: Піраміда, 2005. 464 с. (Серія «Готика»).
  90.  — Критика, Квітень 2006
  91. Розіп'ята муза: антологія українських поетів, які загинули насильницькою смертю. Укладач: Юрій Винничук. Львів: Піраміда, 2011.
  92. Львівська антологія: в 3-х т. — Т. 1. Від давніх часів до початку ХХ ст. / укл., передм. Ю. П. Винничука. — Харків: Фоліо, 2013. — 667 с.
  93. Львівська антологія: в 3-х т. — Т. 2. 1920-1940-ві роки. В гранатових горах / укл. Ю. П. Винничука. — Харків: Фоліо, 2014. — 410 с.
  94. Львівська антологія: в 3-х т. — Т. 2. 1920-1940-ві роки. Герої відчайдушних літ / укл. Ю. П. Винничука. — Харків: Фоліо, 2014. — 412 с.
  95. Юрій Вининчук. Антологія української готичної прози у 2-х томах. Упорядник: Юрій Винничук. Харків: Фоліо, 2014. 604 с. (том I); 620 стор (том II); (обидва томи).
  96. Юрій Винничук. Антологія української фантастики ХІХ-ХХ ст. Упорядник: Юрій Винничук. Харків: Фоліо. 2015. 608 с.
  97. Юрій Винничук. Невідоме Розстріляне Відродження. Упорядник: Юрій Винничук. Харків: Фоліо. 2016. 768 с.
  98. Юрій Винничук. Міфи та легенди українців. Упорядник: Юрій Винничук. Харків: Фоліо. 2017. 224 с.
  99. Юрій Винничук. Антологія української містичної прози. Упорядник: Юрій Винничук. Харків: Фоліо. 2018. 408 с. ISBN 978-966- 03-8110-0
  100. Юрій Винничук. Соловецький етап. Антологія. Упорядник: Юрій Винничук. Харків: Фоліо. 2018. 492 с. ISBN 978-966- 03-8102-5
  101. Юрій Винничук. Українська модерна проза. Упорядник: Юрій Винничук. Харків: Фоліо. 2018. 512 с. ISBN 978-966- 03-8014-1
  102. Юрій Винничук. Чорт зна що. У кігтях Хапуна. Антологія. Упорядник: Юрій Винничук. Харків: Фоліо. 2019. ? с. ISBN ?
  103. Юрій Винничук. Чорт зна що. Запропаща душа. Антологія. Упорядник: Юрій Винничук. Харків: Фоліо. 2019. ? с. ISBN ?
  104. Петро Птаха. — Поступ, 14-15 ЛИПНЯ 2001 року
  105.  — Поступ, № 115 (773), 28-29 липня 2001 року
  106.  — Критика, жовтень 2001
  107. Р. І. Іваничук. Дороги вольні і невольні: Щоденники. 1991-1994. Харків: Орбіта, 2016. 555 стор. (Державна програма "Українська книга" 2016 року).
  108. . Критика, 2008
  109. Филатов, Антон. . www.cutinsight.com. Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019.
  110. Хоменко, Святослав (6 груд. 2016 р.). . Архів оригіналу за 3 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2018 — через www.bbc.com.
  111. . Держкіно, 2019
  112. . Держкіно, 2019
  113. . Телекритика, 31.05.2019
  114. // PEN-Ukraine, 2018
  115. . ZAXID.NET. Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019.
  116. . goldenwriters.com.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 листопада 2012.
  117. Форум галицької кухні, 13-14 березня 2013 року, Львів [ 17 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Часопис «Ї», 2013
  118. . www.chytomo.com (укр.). 21 жовтня 2019. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 27 листопада 2019.
  119. Втретє премію імені Івана Корсака здобув Юрій Винничук

Посилання

image Зовнішні відеофайли
image Ю. Винничук. "Убий підараса" (2011)
image Мультфільм «Історія Одного Поросятка» за мотивами однойменної казки Ю. Винничука (1994)
image Мультфільм «Як метелик життя вивчав» за мотивами однойменної казки Ю. Винничука (1997)
image Мультфільм "Лежень" за мотивами однойменної казки Ю. Винничука (2013)
  • image Юрій Винничук у соцмережі «Facebook»
  • Юрій Винничук [ 12 серпня 2018 у Wayback Machine.] на сайті Goodreads (англ.)
  • Юрій Винничук [ 11 серпня 2018 у Wayback Machine.] на сайті PEN-Ukraine
  • Колонка Юрія Винничука [ 15 січня 2022 у Wayback Machine.] на сайті ТСН
  • Колонка Юрія Винничука [ 10 березня 2022 у Wayback Machine.] на сайті «Обозреватель»
  • Колонка Юрія Винничука [ 3 серпня 2018 у Wayback Machine.] на сайті «Збруч»
  • Юрій Винничук про алкогольні уподобання у стародавній Русі // Читомо [ 2 березня 2022 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Vinnichuk Ukrcenter Primitki Yurko VinnichukIm ya pri narodzhenni Vinnichuk Yurij PavlovichPsevdonim Yuzo Observator Tiberiya Shpaka Alina Dzhurik Yarina Dzhurik Van Yan Men Maks Gamburger Izidor Pavv Lizunchak 1 Roma Popelyuk Sharina MatalNarodivsya 18 bereznya 1952 1952 03 18 72 roki StanislavKrayina SRSR UkrayinaDiyalnist zhurnalist pismennik redaktor perekladachSfera roboti literatura 1 pereklad 1 zhurnalistika 1 i redaguvannya 1 Alma mater Prikarpatskij nacionalnij universitet imeni Vasilya StefanikaMova tvoriv ukrayinskaZhanr detektivnij istorichnij prigodnickijMagnum opus Tango smertiPremiyi Zolotij pismennik Ukrayini Vinnichuk Yurij Pavlovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Yu rij Pa vlovich Vinnichu k nar 18 bereznya 1952 19520318 Stanislav inodi drukuyetsya pid imenem Yurko Vinnichu k ukrayinskij pismennik zhurnalist redaktor Rozpochav literaturnu diyalnist u 1970 h rokah z napisannya poetichnih tvoriv Zagalom vijshlo dvi poetichni zbirki Vinnichuka Vidobrazhennya 1990 ta Peredchuttya oseni 2010 odnak usi virshi avtora napisano do 1993 roku U 1970 h takozh bulo vidano poemu Arkanum ta opovidannya Gi gi gi yaki vismiyuvali radyansku vladu U 1980 1990 h rokah Vinnichuk vidav nizku literaturnih mistifikacij sered yakih pereklad virshiv davnoirlandskogo poeta Riangabara akrovirsh shodenniki Roksolani tosho Rezhiser estradnogo teatru Ne zhuris 1987 1991 ta zasnovnik Kabaretu Yurcya i Stefcya 1990 Sered najvidomishih hudozhnih tvoriv Vinnichuka romani Divi nochi 1991 Tango smerti 2012 2015 2016 2017 ta 2019 Sered tvoriv dlya ditej povist Misce dlya drakona 1990 ta cila nizka kazok kazki pro druziv Cheberyajchikiv Vinnichuk takozh vidomij yak uporyadnik krayeznavchih knig Legendi Lvova 1999 2000 2001 a takozh chislennih zbirok ta antologij ukrayinskoyi literaturi Zokrema Vinnichuk ye uporyadnikom antologiyi ukrayinskoyi fantastiki XIX stolittya 1989 zbirki ukrayinskoyi literaturnoyi kazki XIX stolittya 1993 zbirki ukrayinskih literaturnih kazok Zacharovane misce 2006 tosho Krim togo u period 2001 2010 rokiv u vidavnictvi Piramida vijshlo 12 knizhok riznih avtoriv pid brendom Yurij Vinnichuk prezentuye Tvori Vinnichuka perekladeno anglijskoyu nimeckoyu francuzkoyu horvatskoyu polskoyu cheskoyu bolgarskoyu biloruskoyu serbskoyu rosijskoyu yaponskoyu kitajskoyu esperanto ta inshimi movami Chlen Ukrayinskogo PEN ta vice prezident Asociaciyi ukrayinskih pismennikiv ZhittyepisRanni roki ta osvita Narodivsya 18 bereznya 1952 roku v misti Stanislavi Batki pismennika volinyani batko rodom iz sela Berezhanka na Lanovechchini mati iz sela Mali Filvarki zaraz Pidlisne nepodalik Kremencya Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni batko vhodiv do zagonu melnikivcya Andriya Yavorenka Zgodom do cogo zh zagonu priyednavsya j didus Yuriya z materinogo boku Luk yan Sapiga yakogo melnikivci vizvolili z Kremeneckoyi v yaznici Pismennika nazvali v chest jogo dyadka Yuriyu Sapigu chlena molodizhnoyi OUN yakogo 1941 roku vbili chekisti Osvitu zdobuv v Ivano Frankivskomu pedagogichnomu instituti filologichnij fakultet 1969 1973 roki uchitel ukrayinskoyi movi j literaturi Pislya zakinchennya vishu pochav pracyuvati v gazeti Vodnochas nim zacikavilosya KDB i 4 kvitnya 1974 roku provelo obshuk u pomeshkanni pismennika spodivayuchis znajti antiradyanski tvori 1974 go pereyihav do Lvova de ves chas hodiv iz valizoyu vlasnih rukopisnih tvoriv cherez sho otrimav prizvisko Yurko chemodan Pracyuvav vantazhnikom hudozhnikom oformlyuvachem a zgodom takozh zajmavsya farcuvannyam ta svogo rodu sutenerstvom suprovodzhuyuchi povij yaki jshli na dilo shob u takij sposib vivchiti yihnij pobut U 25 richnomu vici prohodiv vijskovu sluzhbu v armiyi u shtabi 1978 roku napisav poemu Arkanum ta opovidannya Gi gi gi znovu zh taki privernuvshi uvagu pracivnikiv KDB Teatralna tvorchist 1987 1991 rezhiser Lvivskogo estradnogo teatru Ne zhuris dlya yakogo pisav scenariyi vistav ta pisenni teksti Okrim togo brav uchast u teatri Ne zhuris i yak komedijnij aktor U 1990 pokinuv teatr i razom zi Stefkom Orobcem stvoriv Takozh kabaretni zamalovki Vinnichuka stavilisya na sceni molodizhnogo festivalyu Vivih sho prohodiv dvichi u 1990 ta 1992 rokah 2012 roku Yurij Vinnichuk vzyav uchast u burlesknomu proyekti Oresta Lyutogo Lagidna ukrayinizaciya Pid chas odnogo z vistupiv pismennik pidnyavsya z zali na scenu i pochav chitati svij virsh pid nazvoyu Koliskova yakij rozpovidaye pro sni politikiv Za rik do pochatku Yevromajdanu chasopis Ukrayinskij tizhden zamoviv u Vinnichuka nevelichkij satirichnij tekst i avtor napisav tragikomichnu p yesu na odnu diyu Ostannij Bunker 2013 sho rozpovidaye pro vtechu Yanukovicha ta zahoplennya narodom Mezhigir ya jogo rezidenciyi Zhurnalistska tvorchist U 1991 1994 rokah zajmav posadu redaktora viddilu mistiki ta sensacij u gazeti Post Postup Zokrema 1993 roku na storinkah gazeti Post Postup Vinnichuk rozkritikuvav novij zhurnal Literaturno Naukovij Visnik za privlasnennya nazvi LNV chasopisu sho vihodiv u 1898 1932 rokah Zgodom Stepan Pinchuk golovnij redaktor zhurnalu podav na Vinnichuka do sudu zvinuvativshi jogo v tomu sho stattya mala zgubnij vpliv na podalshu dolyu zhurnalu publikaciyu yakogo dovelosya prizupiniti Sud uhvaliv rishennya na korist pozivacha ta zmusiv Vinnichuka viplachuvati moralne vidshkoduvannya U 1995 1998 rokah Vinnichuk pracyuvav golovnim redaktorom erotichnoyi gazeti Lviv a u 1998 1999 rokah zajmav posadu redaktora viddilu v gazeti Postup de zokrema pochav vikoristovuvati psevdonim Yuzo Observator abi nadali uniknuti mozhlivih sudovih procesiv Z 2006 roku golovnij redaktor vidnovlenoyi gazeti Post Postup Pismennicka tvorchist 1997 roku stav chlenom Asociaciyi ukrayinskih pismennikiv a 2004 roku viceprezidentom cogo ob yednannya Poeziya 1990 roku vidav svoyu debyutnu zbirku poezij Vidobrazhennya yaka nalichuvala blizko dvadcyati storinok Nastupna poetichna zbirka pismennika Peredchuttya oseni pobachila svit azh 2010 roku i mala povnishij harakter Usi virshi avtora napisano do 1993 roku oskilki na perekonannya samogo Vinnichuka poeziya nalezhit molodosti a hto pishe pislya 35 toj vpadaye u glibokij marazm Okrim togo v 2011 roci okremi virshi Yuriya Vinnichuka vvijshli do zbirki Nich erotichnoyi poeziyi a 2012 roku takozh i do perevidannya Nich erotichnoyi poeziyi non stop 14 veresnya 2012 roku na sceni lvivskogo teatru Voznesinnya vidbulasya nich erotichnoyi poeziyi de Vinnichuk ta inshi avtori protyagom dvoh godin deklamuvali svoyi tvori pered publikoyu Knizhki dlya ditej Dlya dityachoyi auditoriyi Yurij Vinnichuk zazvichaj tvorit u zhanri literaturnoyi kazki odnak desho modifikovanoyi poyednanoyi z inshimi zhanrami Sered najvidomishih dityachih knizhok pismennika povist kazka Misce dlya drakona 1990 yaka rozpovidaye pro travoyidnogo drakona Gricka sho zobrazhenij ne zhorstokim hizhakom a mrijnikom ta romantikom fantastichna kazka Litopis vid ravlika pro dobrovilne perevtilennya odnogo z personazhiv na molyuska nizku kazok pro dvoh druziv Cheberyajchikiv primirom kazka Metelik vivchaye zhittya yaka znajomit nas iz charivnoyu krayinoyu Virij de oboye druziv zustrichayut metelika odnodenka yakij maye lish odnu dobu abi piznati zhittya 2005 roku vidavnictvo A ba ba ga la ma ga vidalo ilyustrovanu dityachu knigu pismennika Istoriya odnogo porosyatka a u veresni 2018 roku u comu zh vidavnictvi vijshla she odna knizhka avtora virshovana kazka Cukrovij pivnik Dorosla proza Yurij Vinnichuk u Vinnici zhovten 2012 Pisati Vinnichuk pochav ishe studentom Ivano Frankivskogo pedinstitutu na samomu pochatku 1970 h ale pershi knizhkovi publikaciyi z yavilisya lishe dvadcyat rokiv po tomu Pershi nadrukovani prozovi tvori Vinnichuka z yavilisya na pochatku 90 h zokrema u 1990 roci vijshla drukom jogo persha zbirka prozi Spalah 1990 kudi okrim inshogo uvijshli povisti Misce dlya Drakona 1990 ta Korolevich mashkara 1990 Nastupna zbirka prozi avtora pid nazvoyu Vikna zastiglogo chasu vijshla lishe cherez desyat rokiv u 2001 roci U 1991 roci z yavlyayetsya persha povist dlya doroslih kriminalnij detektiv Divi nochi spochatku 1991 roku v zhurnali Dzvin a zgodom u 1992 roci okremoyu knigoyu v kiyivskomu vidavnictvi Ukrayinskij pismennik U 1992 roci takozh z yavilasya povist antiutopiya Laskavo prosimo v Shurograd diya yakoyi vidbuvayetsya na foni realij totalitarnogo radyanskogo rezhimu Nastupnoyu povistyu Vinnichuka bulo Zhitiye garemnoye yake vijshlo u 1992 i nibito bazuvalosya na spravzhnih shodennikah Roksolani Pershim romanom avtora stala Malva Landa 2000 zhurnalna publikaciya 2003 okremoyu knigoyu U 2005 vijshov romani Vesnyani igri v osinnih sadah a v 2010 roman Grushi v tisti Hocha syuzhetno ci dva tvori j ne mayut nichogo spilnogo yih poyednuye inshe te sho obidva mistyat avtobiografichni elementi z zhittya Vinnichuka U romani Grushi v tisti Vinnichuk takozh pridiliv osoblivu uvagu bogemnomu zhittyu Lvova u 1970 80 ti roki tema yaka do togo bula duzhe kuco opisana v ukrayinskij literaturi U 2005 roci za roman Vesnyani igri v osinnih sadah Vinnichuk otrimav svoyu pershu literaturnu nagorodu Kniga roku Bi Bi Si 2012 roku svit pobachiv roman Tango smerti yakij prinis avtorovi drugu literaturnu peremogu Knigu roku Bi Bi Si 2015 roku vijshov roman Aptekar podiyi yakogo vidbuvayutsya u Lvovi XVII stolittya ta zokrema detalno opisuye kativske remeslo Roman otrimav chimalo shvalnih vidgukiv stav finalistom konkursu Kniga roku Bi Bi Si prote postupivsya zbirci opovidan Vasilya Mahna U veresni 2018 roku pid chas Forumu vidavciv 2018 bulo predstavleno prodovzhennya Aptekarya roman Sestri krovi 2016 roku vijshov avantyurnij roman Cenzor sniv yakij rozpovidaye pro poloti nad Atlantikoyu i kazino krasivimi zhinkami i shpigunami pogonyami i ranami zradoyu ta lyuboshami 2017 roku svit pobachiv roman Lyuteciya yakij opisuye deyaki momenti iz zhittya Ivana Vagilevicha 2019 roku bula vidana detektivna povist pid nazvoyu Nichnij reporter sho rozpovidaye pro rozsliduvannya zhurnalista Marka Krilovicha u spravi vbivstva kandidata v prezidenti Lvova u 1938 roci Literaturni mistifikaciyi 1980 ti 1990 ti U 1980 h Vinnichuk stav vidomim zavdyaki literaturnim mistifikaciyam sho mali rozgolos podibnij do analogichnoyi tvorchosti amerikanskogo pismennika en yaki vin zgodom opisav yak namagannya dati lyapasa todishnij sistemi stvoriti svoyeridnij protest Zokrema vin stvoriv literaturnu mistifikaciyu pro splyundruvannya Kiyeva vijskami Batiya 1240 roku sho nibito buli opisani serednovichnim irlandskim poetom Riangabarom yakij nachebto buv svidkom tih podij ta opisav yih u virshi lamentaciyi Plach nad gradom Kiya I virsh i vlasne serednovichnogo irlandskogo poeta Riangabara Vinnichuk vigadav Vin opublikuvav svij pereklad virsha z irlandskoyi movi spochatku v gazeti Literaturna Ukrayina 1982 a potim u zhurnali Zhovten 1984 9 Mistifikaciya viyavilasya nastilki perekonlivoyu sho 1990 roku zgadka pro Riangabara ta jogo tekst yak pravdivu pam yatku potrapila do statti Irlandska literatura v Ukrayinskij literaturnij enciklopediyi She odna mistifikaciya vid Vinnichuka akrovirsh Pisnya svitova Anni Lyubovichivni yakij vin tezh opublikuvav yak znajdenij tekst XVII storichchya Vinnichuk vpershe opublikuvav svij pereklad z polskoyi movi v antologiyi Pisni Kupidona lyubovna poeziya na Ukrayini XVI poch XIX st 1984 Zgodom cej vigadanij tvir bulo vklyucheno zokrema do tretogo tomu hrestomatiyi ukrayinskoyi literaturi Slovo mnogocinne vidanoyi u 2006 roci Oskilki zhoden naukovec ne zapidozriv mistifikaciyi zgodom Vinnichuk sam ziznavsya sho ci tvori vigadani Na pochatku 90 h Oleksandr Krivenko yakij todi obijmav posadu golovnogo redaktora chasopisu PostPostup zvernuvsya do Vinnichuka z propoziciyeyu stvorennya skandalnoyi publikaciyi zadlya zbilshennya zacikavlenosti sered chitachiv Vinnichuk virishiv opublikuvati spravzhni shodenniki Roksolani pid nazvoyu Zhitiye garemnoye Avtor vigadav cilu istoriyu yak jomu nachebto vdalosya vidnajti shodenniki tureckoyi nalozhnici a zgodom i druzhini shaha i opisav te chim zajmalasya Roksolana v garemi Nerozvinena mistifikaciya pomitna j u romani Malva Landa oskilki golovna geroyinya mogla vvazhatisya prototipom rosijskoyi radyanskoyi pravozahisnici ta chlena Gelsinskoyi grupi Malvi Nojyevni Landi Okrim togo koli geroyinya romanu vidavala svoyu zbirku poezij yiyi redaktorom stav Ostap Gricaj spravzhnij ukrayinskij pismennik ta perekladach Odnim iz riznovidiv mistifikacij Yuriya Vinnichuka zaznachennya nepravdivoyi informaciyi pro dzherela pohodzhennya tvoriv yaki vin pereklav abo vporyadkuvav Zokrema pismennik vkazuye sho vzyav opovidannya Istoriya cherepa Oresta Avdikovskogo z chasopisu Galicka Rus za 1892 rik a takozh pripisuye opovidannya nevidomogo avtora Kimnata prividiv do tvoriv sho drukuvalis na storinkah chasopisu Annales des sc Psych 1891 Ukladach ta uporyadnik antologij Yurij Vinnichuk takozh ukladach antologij zokrema zabutih avtoriv Za jogo slovami Ukladati antologiyi dosit marudna sprava i yak bachite nihto ne hoche tim zajmatisya Ya zh shukayu teksti u starih gazetah zhurnalah i ce cikavo osoblivo koli viyavlyayu yakogos absolyutno nevidomogo avtora absolyutno nevidomij tekst ce dlya mene najbilsha priyemnist Zagalom pismennik uporyadkovuye antologiyi ta zbirki na taku tematiku gotika fantastika mifologiya ta demonologiya Ognennij zmij Chort zna sho Mifi ta legendi ukrayinciv Kniga Bestij tosho kazki Biblijni kazki Zacharovane misce ukrayinska literaturna kazka Sribna kniga kazok antologiya ukrayinskoyi literaturnoyi kazki XIX stolittya tosho krayeznavstvo Knajpi Lvova Legendi Lvova tosho tvori represovanih ukrayinskih pismennikiv Rozip yata muza Nevidome Rozstrilyane Vidrodzhennya Soloveckij etap Antologiya tosho Politichna diyalnist 2010 roku Vinnichuk balotuvavsya pid nomerom 3 v spisku Narodnoyi samooboroni do Lvivskoyi miskoyi radi StilYurij Vinnichuk i Viktor Morozov Yurij Vinnichuk rozpochav svoyu literaturnu diyalnist u 80 h ta vidrazu vlivsya v kogortu pismennikiv nonkonformistiv yaki protistoyali radyanskij vladi na literaturnij nivi Pismennik tvorit u najriznomanitnishih hudozhnih zhanrah roman antiutopiya opovidannya p yesa poeziya tosho a takozh pishe publicistiku mistifikaciyi bibliografichni i krayeznavchi knizhki zajmayetsya hudozhnim perekladom Za slovami T Kahanovskoyi ta M Nazarenko Vinnichuk vzagali figura nastilki bagatogranna sho mozhe vvazhatisya sam sobi litob yednannyam U svoyij rozvidci literaturoznavec Grigorij Grabovich vidznachaye Vinnichuka yak populyarizatora Lvova a Ya Polishuk ta I Bondar Gereshenko vvazhayut tvorchist pismennika organichnoyu chastinoyu postmodernoyi ukrayinskoyi literaturi U svoyih tvorah Yurij Vinnichuk dotrimuyetsya avantyurnogo abo detektivnogo syuzhetu ta zazvichaj dodaye elementi grotesku burlesku fantasmagoriyi parodiyi gumoru ironiyi sarkazmu stobu erotizmu ta mistifikacij Okrim togo pismennicya Roksolana Harchuk nazivaye Vinnichuka batkom chornogo gumoru v ukrayinskij literaturi a Pavlo Zagrebelnij Gerostratom ukrayinskoyi istoriyi KontroversiyiZvinuvachennya u plagiati 2001 U kvitni 2016 roku zhurnalist lvivskogo onlajn zhurnalu Varianti Oleg Havich u statti Kava z plagiatom zvinuvativ Vinnichuka u tomu sho deyaki chastini krayeznavchoyi knizhki Tayemnici lvivskoyi kavi 2001 zapozicheni z rosijskomovnoyi knigi Mikoli Pucherova Vse o kofe ukr Vse pro kavu vidanoyi 1987 roku v kiyivskomu akademichnomu vidavnictvi Naukova dumka Havich zvinuvativ Vinnichuka u tomu sho cili abzaci romanu Tayemnici lvivskoyi kavi nibito ye perekladom z rosijskoyi na ukrayinsku movu z knigi Puchyerova U 2018 roci u vidpovid na ci zvinuvachennya Vinnichuk zaznachiv sho u knizi ye zapozichennya lishe kilkoh storinok receptiv kavi ta informaciyi pro viroshennya kavi sho mandruyut z knizhki do knizhki riznih avtoriv yaki v pershomu vidanni buli poznacheni zirochkoyu bo ne nalezhali avtorovi V 2019 vijshlo nove vidannya yake vidtvoryuye zauvagi pershogo pro te sho ci storinki buli nadani Lvivskoyu kavovoyu fabrikoyu Politichni peresliduvannya 2013 U sichni 2012 roku nabuv rozgolosu opublikovanij naprikinci 2011 roku Vinnichukom virsh Ubij pida sa cherez yakij odin z todishnih deputativ Verhovnoyi Radi Ukrayini vid komunistiv Leonid Grach zvinuvativ Vinnichuka u poshirenni pornografichnogo zmistu ta zakliku do povalennya chinnogo ladu v Ukrayini Zgodom cherez publikaciyu cogo virsha Grach podav na Vinnichuka zayavu do prokuraturi sho bagato oglyadachiv sprijnyali yak politichne peresliduvannya todishnim rezhimom U den narodzhennya pismennika Leopolda fon Zaher Mazoha blizko pivsotni lviv yan vlashtuvali fleshmob pid gaslom Red go porno na znak protestu proti skargi Leonida Gracha Bilya pam yatnika Leopoldu fon Zaher Mazohu vstanovili postament zvidki Yurij Vinnichuk prochitav dekilka svoyih virshiv sered yakih zokrema j Ubij pida sa Zvinuvachennya rosijskih klasikiv u vtorinnosti 2018 Pislya publikaciyi golovi Ukrayinskogo institutu nacionalnoyi pam yati Volodimira V yatrovicha 25 sichnya 2018 roku u Facebook shodo pidstupnosti russkogo mira yakij vmiye verbuvati lyudej ne lishe siloyu primusu tobto zhorstkoyu siloyu ale j m yakoyu siloyu zamanyuyuchi yih simpatichnim vishukanim ta respektabelnim rosijskim kulturnim produktom yak ot knigami pisnyami chi filmami pevna kilkist prorosijski nalashtovanih koristuvachiv v ukrayinskomu segmenti Facebook vislovili svoye nezadovolennya tezami V yatrovicha Vodnochas znachna kilkist ukrayinskih intelektualiv ta publichnih osib vislovili svoyu pidtrimku poziciyi V yatrovicha shodo pidstupnosti ruskogo mira Sered tih hto pidtrimav poziciyu direktora UINP buv i Vinnichuk yakij naprikinci sichnya 2018 roku napisav stattyu vidpovid obvinuvacham V yatrovicha v internet gazeti Zbruch Rozmirkovuyuchi u svoyij statti pro zalyubuvannya oderzhimist bagatoh ukrayinciv rosijskoyu kulturoyu zokrema literaturoyu Vinnichuk pidkresliv vtorinnist rosijskoyi kulturnoyi produkciyi j zokrema literaturi yaksho toj kulturnij produkt sprijmati u konteksti svitovoyi kulturi Zokrema yak priklad vtorinnosti rosijskoyi literaturi Vinnichuk naviv prikladi plagiatu takih vidomih rosijskih literatoriv yak Oleksandr Pushkin chi Mihajlo Bulgakov Vinnichuk pidkresliv sho chimalo klasichnih virshiv Pushkina v tomu chisli List Tetyani ce perespivi z francuzkoyi ta sho vin nikoli Bulgakovim ne zahoplyuvavsya z tiyeyi prostoyi prichini sho mav znachno shirshi chitacki obriyi nizh ti hto chitali tilki ukrayinskoyu ta rosijskoyu Lyudina nachitana u svitovij literaturi legko pobachit vsyu vtorinnist romanu Majster i Margarita Yurij Vinnichuk i Spisok 47 2018 Pislya inscenuvannya vbivstva Arkadiya Babchenka u merezhi z yavivsya tak zvanij Spisok 47 yakij perelichuye lyudej yakim nachebto zagrozhuye smert vid ruk kilera Sered cih lyudej figuruvalo j im ya Yuriya Vinnichuka Pismennik prokomentuvav cyu podiyu takimi slovami Mova ne jde pro te shob znishiti vsih 47 lyudej yaki ye v comu spisku Dumayu prosto nakidali imena zagibel yakih viklikala b yakijs rezonans Ochevidno sho vsih 47 osib znishuvati ne zbiralisya Jshlosya pro kilkoh lyudej Mozhna sobi uyaviti yakbi zamochili troh chotiroh yakij bi kipish pidnyavsya Usi pochali b govoriti sho derzhava nichogo ne kontrolyuye pochalasya b absolyutna panika Skan kopiyi z moskovskoyi biblioteki 2023 2023 roku Yurij Vinnichuk potrapiv u skandal pislya togo yak na svoyij storinci v Facebook opublikuvav post u yakomu prosiv poradi shodo pererahuvannya koshtiv na rahunok moskovskoyi biblioteki Za slovami pismennika cya biblioteka mistit bagato vazhlivih materialiv bagato zhurnaliv yakih nemaye v Ukrayini v osnovnomu HIH stolittya yaki jomu potribni dlya stvorennya antologiyi ukrayinskoyi prozi Pismennik takozh zayaviv sho shukatime inshi shlyahi otrimannya neobhidnogo materialu z Rosiyi Osobiste zhittyaZhive v mistechku Vinniki Odruzhenij z bilsh yak na dvadcyat rokiv molodshoyu zhinkoyu Miroslavoyu 1976 r n Vihovuye sina Olesya Luk yana 2004 r n BibliografiyaSered dorobku Yuriya Vinnichuka nastupni vlasni tvori ta uporyadkovani antologiyi Vlasni tvori Povisti romani Misce dlya drakona 1990 povist vpershe z yavilasya u 1990 roci zbirci Spalah okremoyu knigoyu Lviv Piramida 2002 1990 povist vpershe z yavilasya u 1990 roci u zbirci Spalah Divi nochi 1991 povist vpershe z yavilasya u 1991 roci u zhurnali Dzvin okremoyu knigoyu Kiyiv Ukrayinskij pismennik 1992 1992 povist vpershe z yavilasya u 1992 roci u zhurnali Suchasnist okremoyu knigoyu 1992 povist vpershe z yavilasya u 1992 roci u gazeti Post Postup okremoyu knigoyu Lviv Piramida 1996 2000 vpershe z yavilasya u 2000 roci u zhurnali Suchasnist okremoyu knigoyu Lviv Piramida 2003 2005 Lviv Piramida Grushi v tisti 2010 Lviv Piramida Tango smerti 2012 Harkiv Folio 2015 Harkiv Folio 2016 Harkiv Folio 2017 Harkiv Folio veresen 2018 Harkiv Folio prim prodovzhennya do romanu Aptekar kviten 2019 Harkiv Folio robocha nazva Inij v ochah yiyi 2020 Harkiv Folio u spivavtorstvi z Andriyem Kurkovim 2021 Harkiv Fabula 2021 Harkiv Fabula prim prodovzhennya do romanu Villa Dekkera Almazi z Tanzhera 2023 Harkiv Fabula Poeziya Vidobrazhennya 1990 zbirka virshiv Peredchuttya oseni 2010 zbirka virshiv napisanih u 1970 1993 rr Zbirki opovidan Spalah 1990 Vikna zastiglogo chasu 2001 Gi gi i 2007 opovidannya u zhanri chornogo gumoru Arkanum 2019 Shasliva zbitoshna pora 2019 Lviv Apriori Zbitoshna pora 2020 Lviv Apriori ISBN 978 617 629 503 7 Krayeznavchi knigi Legendi Lvova 1999 Knajpi Lvova 2000 Tayemnici lvivskoyi kavi 2001 Tayemnici lvivskoyi gorilki 2006 Kniga Licari pera i charki 2019 Enciklopediyi Kniga bestij 2003 mifologichna enciklopediya seriya Yurij Vinnichuk prezentuye Mitologiya Chort zna sho 2004 mifologichna enciklopediya seriya Yurij Vinnichuk prezentuye Mitologiya Galicka kuhnya 2004 kulinarna enciklopediyaDityachi knigi Goplya i Piplya 2008 Seriya Kazkova skarbnicya z 2002 3 knizhki u seriyi Istoriya odnogo porosyatka 2005 Balakuche yabluchko ta inshi istoriyi 2016 Metelik vivchaye zhittya 2016 Perekladenec 2016 Lezhen 2016 Cheberyajchiki Goplya i Piplya 2016 Kazki zi Lvova 2017 Chudernacki kazki 2017 Kazki veseli i sumni 2018 Cukrovij pivnik veresen 2018 virshovana kazkaP yesi Ostannij Bunker 2013 tragikomediya na odnu diyu Drakon postavlena na sceni lvivskogo teatru META Antologiyi Ognennij zmij antologiya ukrayinskoyi fantastiki XIX stolittya 1989 perevidannya 2006 maye nazvu Ognyanij zmij ukladach Sribna kniga kazok antologiya ukrayinskoyi literaturnoyi kazki XIX stolittya 1992 ukladach Nichnij privid antologiya ukrayinskoyi gotichnoyi prozi HIH stolittya 2001 perevidannya 2007 ukladach Potojbichne Ukrayinska gotichna proza HH st 2005 ukladach Biblijni kazki 2005 ukladach Rozbijnicki skarbi kazki pro rozbijnikiv 2006 ukladach Zacharovane misce ukrayinska literaturna kazka 2006 ukladach Rozip yata muza antologiya ukrayinskih poetiv yaki zaginuli nasilnickoyu smertyu u 2 tomah 2011 ukladach Lvivska antologiya v 3 tomah 2013 2014 ukladach Antologiya ukrayinskoyi gotichnoyi prozi u 2 tomah 2014 ukladach Antologiya ukrayinskoyi fantastiki HIH HH st 2015 ukladach perevidannya 2017 Nevidome Rozstrilyane Vidrodzhennya 2016 ukladach Mifi ta legendi ukrayinciv 2017 ukladach Antologiya ukrayinskoyi mistichnoyi prozi 2018 ukladach Soloveckij etap Antologiya 2018 ukladach Ukrayinska moderna proza 2018 ukladach Chort zna sho U kigtyah Hapuna Antologiya 2019 ukladach Chort zna sho Zapropasha dusha Antologiya 2019 ukladachInshe Seriya Yurij Vinnichuk prezentuye u vidavnictvi Piramida seriya knig riznih zhanriv2001 r Lvivskij Sherlok Golms detektivni opovidi prim uporyadniki Yurij Ohrimenko Boris Korpan ta Natalya Kosmolinska avtori Adam Stodor ta Vilgelm Raort 2001 r Duhi starogo Lvova prim avtor Stefan Grabinskij pereklad z polskoyi Miroslava Trofimuka ta in 2001 r Nichnij gist motoroshni opovidi prim uporyadnik Yurij Vinnichuk 2001 r Kolekciya pristrastej prim avtor Natalka Snyadanko 2002 r Klub komisara Boncya kriminalni zagadki prim avtor nevidomij redaktor Yurij Vinnichuk pereklad z polskoyi Larisa Andriyevska 2002 r Na sherbatim lvivskim bruci prim avtor Mechislav Opalek pereklad z polskoyi Larisa Andriyevska 2003 r Smert vipovzaye z pidvaliv prim avtor Yurij Vinnichuk pid psevdonimom Yarina Dzhurik 2003 r Geroj peredmistya prim avtor Ivan Kernickij 2008 r Soromicki opovidki prim uporyadnik Yurij Vinnichuk ta Volodimir Gnatyuk 2008 r Goplya i Piplya prim avtor Yurij Vinnichuk 2009 2010 rr Legendi Lvova prim avtor Yurij Vinnichuk 2010 r Legendi Lvova Kniga persha vpershe vidna 1999 roku u vidavnictvi Spolom 2009 r Legendi Lvova Kniga drugaAudioknigi 2004 Malva Landa ozvuchiv Roman Semisal 2006 Kniga bestij ozvuchiv Igor Murashko 2010 Grushi v tisti ozvuchiv Viktor Vlasenko 2011 Vesnyani igri v osinnih sadah vidavnictvo Nash Format ozvuchka narodnij artist Ukrayini Oleksij Bogdanovich prodyusuvannya Sergij Kucan zvukorezhisura Volodimir Mulyar 2013 Vikna zastiglogo chasu 2016 Aptekar ozvuchila Galina Shumska 2016 Misce dlya drakona ozvuchila Katerina Shestakova 2019 Vesnyani igri v osinnih sadah ozvuchiv Oleksandr Rudko dlya audioknigarni ABUK Perekladi z inshih mov Avtor perekladiv z anglijskoyi nimeckoyi rosijskoyi cheskoyi polskoyi ta horvatskoyi Bogumil Grabal Baron Myungavzen Pereklad z cheskoyi Yurij Vinnichuk Kiyiv vidavnictvo Klasika 2002 Bogumil Grabal Var yati Vibrana proza Pereklad z cheskoyi Yurij Vinnichuk Lviv VNTL Klasika 2003 184 stor ISBN 966 7493 48 2 Klasika Misyachna kareta Pereklad z serbskoyi Yurij Vinnichuk Antologiya serbskoyi postmodernoyi fantastiki Lviv Piramida 2004 300 stor S 92 101 ISBN 978 98522 07 9 Bogumil Grabal Ya obslugovuvav anglijskogo korolya Pereklad z cheskoyi Yurij Vinnichuk Kiyiv A ba ba ga la ma ga 2009 240 stor ISBN 978 966 7047 87 0 Erih Mariya Remark Zhittya u poziku Pereklad z nimeckoyi Roma Popelyuk ta Yurij Vinnichuk Lviv TzOV Ekspres Media Print 2014 194 ISBN vidsutnye peredruk Erih Mariya Remark Zhittya u poziku Iskra zhittya Per z nimeckoyi Yu Vinnichuk Yu Mikityuk Harkiv KSD 2016 733 stor ISBN 978 617 12 0850 6 Takozh perekladav korotku prozu Grigoriya Danilevskogo Bis na vechornicyah Zhittya cherez storichchya Stefana Grabinskogo Chad Mikoli Kostomarova Dityacha mogila Yurka Yurchenka Zhuravel Ivana Borozni Zolota gora abo Ya tebe viryatuyu Oresta Somiva Kiyivski vidmi Mihajla Chajkovskogo Mogila Shapka Orendator Zorana Fericha Polapka Volta Disneya Bogumila Grabala Chi ne bazhayete pobachiti Zlatu Pragu Ekranizaciyi2004 roku z yavilas korotkometrazhna strichka znyata za motivami opovidannya Granata na dvoh Tragichne kohannya do zradlivoyi Nuski 2007 roku znyato dvoserijnij telefilm Divi nochi za odnojmennoyu povistyu Vinnichuka Za odnojmennimi kazkami pismennika znyato korotkometrazhni animacijni korotkometrazhni filmi Istoriya odnogo Porosyatka 1994 Yak metelik vivchav zhittya 1997 ta Lezhen 2013 U 2020 roci vid rezhisera Tarasa Tkachenka u prokat maye vijti povnometrazhnij hudozhnij film za odnojmennoyu povistyu Vinnichuka NagorodiTitul Galickij licar za shotizhnevi statti Yuzya Observatora v gazeti Post Postup 1999 Premiya Kniga roku Bi Bi Si za romani ta Tango smerti 2005 2012 Premiya Zolotij pismennik Ukrayini 2012 Vidznaka klubu galickoyi kuhni Posol galickoyi kuhni za viznachnij vnesok u populyarizaciyu galickoyi kulinariyi 2013 Vidznaka chitackih simpatij polskoyi literaturnoyi nagorodi Angelus za polskomovnij pereklad romanu Tango smerti 2019 Premiya imeni Ivana Korsaka za istorichni romani Aptekar ta Sestri krovi DzherelaCzech National Authority Database d Track Q13550863 Yurij Vinnichuk Ne zasmuchuvatis peredchasno i viriti u vlasni sili 14 serpnya 2014 originalu za 17 lyutogo 2018 Procitovano 21 lipnya 2019 Drug chitacha 20 sichnya 2012 Arhiv originalu za 21 lipnya 2019 Procitovano 21 lipnya 2019 Ukladach V V Poturemec Poltava Oblasna biblioteka dlya yunactva im Olesya Gonchara 2016 12 stor Bukvoyid web archive org 19 serp 2018 r Arhiv originalu za 19 serpnya 2018 Procitovano 12 lyutogo 2018 Viktor Payuk pereklav movoyu esperanto opovidannya Vishivanij svit La Espero Shveciya 10 2005 ta Ostriv Ziz La Kancerkliniko Franciya 119 2006 Yurij Vinnichuk 25 chervnya 2017 Nasha banderivska karma zbruc eu originalu za 20 zhovtnya 2018 Procitovano 4 lyutogo 2018 Yurij Vinnichuk 26 bereznya 2017 Istoriya odniyeyi druzhbi zbruc eu originalu za 11 serpnya 2018 Procitovano 4 lyutogo 2018 uainfo org 29 09 2016 Telekritika 02 10 2009 peredruk z vidannya Ostro org 2 serpnya 2018 u Wayback Machine Yurko chemodan shodenniki Roksolani i 300 kohanok u Karpatskomu prostori Yurij Vinnichuk rozvinchuvav mifi kurs if ua 5 travnya 2018 originalu za 2 grudnya 2018 Procitovano 21 lipnya 2019 Yurij Vinnichuk Ukrayini treba rozdilitisya j pozhiti yak dvi Nimechchini Ukrayinska pravda Zhittya 21 zhovtnya 2010 originalu za 23 kvitnya 2018 Procitovano 21 lipnya 2019 Yurij Vinnichuk 24 travnya 2017 Pid kovpakom zbruc eu originalu za 21 lipnya 2019 Procitovano 21 lipnya 2019 rockhouse com ua 1990 Arhiv originalu za 2 serpnya 2018 Procitovano 2 serpnya 2018 Dobre divimosya na susidiv Bo hto ne spivaye toj moskal Antin Muharskij sprobuvav sebe v roli Oresta Lyutogo Gazeta ua 27 bereznya 2012 r originalu za 21 lipnya 2019 Procitovano 21 lipnya 2019 Oleg Snitovskij 25 chervnya 2016 Yurij Vinnichuk pismennik Ukrinform originalu za 3 serpnya 2018 Procitovano 21 lipnya 2019 Ukrayinskij tizhden 52 269 vid 27 grudnya 2012 Arhiv originalu za 25 travnya 2013 Procitovano 21 lipnya 2019 gazeta Ekspres 01 04 2013 Yak mene sudili zbruc eu 16 sichnya 2017 originalu za 2 veresnya 2018 Procitovano 21 lipnya 2019 Yurij Vinnichuk Sashko Krivenko ne ye zirkoyu estradi Mi ne mozhemo na jogo imeni robiti tirazh novogo vidannya Mi prosto hochemo jogo vshanuvati zik ua 17 listopada 2006 originalu za 11 serpnya 2018 Procitovano 21 lipnya 2019 Knizhkove potojbichchya Ukrayina moloda 2 veresnya 2015 originalu za 19 lyutogo 2018 Procitovano 21 lipnya 2019 Nich erotichnoyi poeziyi vdruge vidayetsya u formati knigi zik ua 1 serpnya 2012 originalu za 19 serpnya 2018 Procitovano 21 lipnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka GalInfo 15 veresnya 2012 Olena Krasulya Materiali studentskih naukovih chitan Krivij Rig KDPU 131 s S 63 69 ISBN 978 966 177 095 8 Folio 2015 Tamara Bakina Suchasni literaturoznavchi studiyi Topos tvarin yak antropologichne dzerkalo K Vidavnictvo centr KNLU Vip 8 2011 S 7 17 K A ba ba ga la ma ga 2018 Kostyantin Rodik 15 lipnya 2015 Nichni divi ne stariyut Ukrayina moloda originalu za 15 kvitnya 2018 Procitovano 21 lipnya 2019 Kostyantin Rodik 18 serpnya 2015 Sekso politologiya masovoyi svidomosti Ukrayina moloda originalu za 12 lyutogo 2018 Procitovano 21 lipnya 2019 Yana Dubinyanska Dzerkalo tizhnya 14 zhovtnya 2005 zaxid net 21 zhovtnya 2011 BBC ukrayinskoyu 18 grudnya 2012 Yurij Vinnichuk peremozhec konkursu Bi Bi Si 11 sichnya 2016 u Wayback Machine Bi Bi Si Ukrayina 24 lyutogo 2006 BBC News ukrayinskoyu 19 listopada 2015 BBC News ukrayinskoyu 7 grudnya 2015 U Knizi roku VVS ta Dityachij knizi roku VVS peremogli Mahno i Bachinskij BBC News ukrayinskoyu 11 grudnya 2015 originalu za 5 serpnya 2018 Procitovano 16 grudnya 2015 Visokij zamok 25 veresnya 2018 Gazeta ua 11 lyut 2016 r Arhiv originalu za 11 serpnya 2018 Procitovano 10 serpnya 2018 Arhiv originalu za 11 serpnya 2018 Procitovano 11 serpnya 2018 www chytomo com Arhiv originalu za 27 travnya 2019 Procitovano 9 chervnya 2019 Ukrayinskij tizhden 12 lipnya 2011 Rostislav Semkiv Naukovi zapiski NaUKMA Filologichni nauki 2015 T 176 S 52 57 Irina Kovbasa Litakcent 25 chervnya 2009 Irlandska literatura 21 lipnya 2019 u Wayback Machine Ukrayinska literaturna enciklopediya u 3 t vidp red I O Dzeverin K Golovna redakciya URE 1988 1995 Tom 2 s 331 332 Shkarluta Tetyana M vo osviti i nauki Ukrayini Kiyiv nac un t im Tarasa Shevchenka Kiyiv 2017 V yacheslav Vasilchenko 14 12 2017 Danylyuk Myroslava Praha 2012 Bakalarska prace Univerzita Karlova v Praze Vedouci prace Mgr Tereza Chlanova Ph D 52 p 24 25 chesk Pisni Kupidona lyubovna poeziya na Ukrayini XVI poch XIX st Uporyadnik Valerij Shevchuk Kiyiv Molod 1984 351 stor S 228 229 Lyubovichivna Anna Pisnya svitova antologiya lyubovnoyi poeziyi XVI XVIII stolit Slovo mnogocinne hrestomatiya ukrayinskoyi literaturi stvorenoyi riznimi movami v epohu Renesansu druga polovina XV XVI st ta v epohu Baroko kinec XVI XVIII st v 4 kn Kniga 3 Literatura Visokogo Baroko 1632 1709 rik Kerivnik proektu V Yaremenko uporyad V Shevchuk V Yaremenko Kiyiv Akonit 2006 799 s S 768 ISBN 966 8436 07 5 seriya ISBN 966 8436 10 5 kniga 3 Ryabchenko M M Koncept maski u tvorchosti Yuriya Vinnichuka Literaturoznavchi studiyi 39 2 2013 st 363 Arhiv originalu za 4 serpnya 2018 Procitovano 4 serpnya 2018 web archive org 2 ver 2018 r Arhiv originalu za 2 veresnya 2018 Procitovano 2 veresnya 2018 https galinfo com ua 18 10 10 Arhiv originalu za 11 listopada 2021 Procitovano 24 06 20 Lis Markiewicz Przemyslaw 20 sich 2018 r Studia Ukrainica Posnaniensia 6 0 225 234 doi 10 14746 sup 2018 6 27 Arhiv originalu za 29 travnya 2020 Procitovano 2 serpnya 2018 cherez pressto amu edu pl PDF Arhiv originalu PDF za 2 serpnya 2018 Procitovano 12 lyutogo 2018 Krasulya O ZhANROVA SPECIFIKA DITYaChOYi PROZI Yu VINNIChUKA Materiali studentskih naukovih chitan zb nauk prac st 65 21 lipnya 2019 u Wayback Machine Chernyuk S L 21 lip 2016 r Naukovi praci Filologiya Literaturoznavstvo 276 264 Arhiv originalu za 2 serpnya 2018 Procitovano 2 serpnya 2018 cherez litstudies chdu edu ua Ryabchenko M M Koncept maski u tvorchosti Yuriya Vinnichuka Literaturoznavchi studiyi 39 2 2013 st 365 Cihockij Ivan Borosovska Ilona 2 zhovtnya 2018 Visnik Lvivskogo universitetu Seriya filologichna ukr T 0 68 doi 10 30970 vpl 2108 68 8901 ISSN 2078 5534 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2018 Procitovano 6 zhovtnya 2018 7 lyut 2013 r Arhiv originalu za 11 serpnya 2018 Procitovano 11 serpnya 2018 Varianti 20 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 31 sichnya 2018 Procitovano 30 sichnya 2018 Pucherov N Vse o kofe Kiev Naukova dumka 1987 104 s Facebook 2018 Do pismennika prijshla miliciya cherez virsh Ubij pid asa UP 23 sichnya 2012 originalu za 12 sichnya 2018 Procitovano 11 serpnya 2018 Ukrainian PEN Center 25 sichnya 2012 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2018 Procitovano 12 lyutogo 2018 angl Alexander J Motyl Association of Ukrainians in Great Britain 02 02 12 angl Skandalnij virsh Vinnichuka gulyaye narodom Radio svoboda 27 Sichen 2018 Ukrayinskij tizhden 28 sichnya 2018 zbruc eu Arhiv originalu za 31 sichnya 2018 Procitovano 30 sichnya 2018 zbruc eu Arhiv originalu za 19 serpnya 2018 Procitovano 19 serpnya 2018 Yurij Vinnichuk Spisok SBU dushit zhaba sho vas tam nema Rozsliduvannya Hotiv zdijsniti platizh v Rosiyu Vidomij ukrayinskij pismennik potrapiv u skandal Yurij Vinnichuk potrapiv u skandal cherez sprobu zaplatiti rosijskij biblioteci antikor com ua Arhiv originalu za 2 serpnya 2018 Procitovano 2 serpnya 2018 Przemyslaw Lis Markiewicz Yurij Vinnichuk yak uporyadnik ukrayinskoyi literaturnoyi spadshini Studia Ukrainica Posnaniensia vol VI 2018 pp 225 234 ISSN 2300 4754 web archive org 12 lyut 2018 r Arhiv originalu za 12 lyutogo 2018 Procitovano 12 lyutogo 2018 Chudernacki kazki Yuriya Vinnichuka 12 lyutogo 2018 u Wayback Machine Bibliografichnij oglyad do 65 richchya vid dnya narodzhennya pismennika Rivne Rivnenska oblasna biblioteka dlya ditej 2017 Vir istoriyi i mistifikaciyi 65 rokiv vid dnya narodzhennya Yuriya Vinnichuka Biobibliografichna dovidka 4 serpnya 2020 u Wayback Machine Kam yanec Podilska miska biblioteka imeni Kostya Soluhi 2017 Rostislav Semkiv Pislya postmodernizmu Kiyiv 2012 Spalah nadnovoyi 2 veresnya 2018 u Wayback Machine Dzerkalo tizhnya 24 lipnya 2015 esu com ua Arhiv originalu za 11 serpnya 2018 Procitovano 10 serpnya 2018 Yurij Vinnichuk Ognennij zmij antologiya ukrayinskoyi fantastiki XIX stolittya Ukladach Yurij Vinnichuk Kiyiv Molod 1989 288 s ISBN 5 7720 0245 7 Yurij Vinnichuk Ognyanij zmij ukrayinska gotichna proza HIH st Uporyadnik ta perekladach Yurij Vinnichuk Lviv Piramida 2006 520 s Gotika ISBN 966 8522 81 8 Yurij Vinnichuk Sribna kniga kazok ukrayinski literaturni kazki XIX stolittya Ukladach Yurij Vinnichuk Kiyiv Veselka 1992 496 s ISBN 5 301 00495 6 Zolota biblioteka uchnya Yurij Vinnichuk Nichnij privid ukrayinska gotichna proza HIH st Ukladannya ta pereklad inshomovnih tekstiv Yurij Vinnichuk Lviv Piramida 2007 412 s Seriya Gotika ISBN 978 966 441 038 7 Yurij Vinnichuk Potojbichne ukrayinska gotichna proza HIH st Ukladach Yurij Vinnichuk Lviv Piramida 2005 464 s Seriya Gotika ISBN 966 8522 50 8 Kritika Kviten 2006 Rozip yata muza antologiya ukrayinskih poetiv yaki zaginuli nasilnickoyu smertyu Ukladach Yurij Vinnichuk Lviv Piramida 2011 ISBN 9789664412626 Lvivska antologiya v 3 h t T 1 Vid davnih chasiv do pochatku HH st ukl peredm Yu P Vinnichuka Harkiv Folio 2013 667 s ISBN 978 966 03 6586 5 Lvivska antologiya v 3 h t T 2 1920 1940 vi roki V granatovih gorah ukl Yu P Vinnichuka Harkiv Folio 2014 410 s ISBN 9789660365865 Lvivska antologiya v 3 h t T 2 1920 1940 vi roki Geroyi vidchajdushnih lit ukl Yu P Vinnichuka Harkiv Folio 2014 412 s ISBN 9789660365865 Yurij Vininchuk Antologiya ukrayinskoyi gotichnoyi prozi u 2 h tomah Uporyadnik Yurij Vinnichuk Harkiv Folio 2014 604 s ISBN 978 966 03 6944 3 tom I 620 stor ISBN 978 966 03 6945 0 tom II ISBN 978 966 03 6943 6 obidva tomi Yurij Vinnichuk Antologiya ukrayinskoyi fantastiki HIH HH st Uporyadnik Yurij Vinnichuk Harkiv Folio 2015 608 s ISBN 978 966 03 7082 1 Yurij Vinnichuk Nevidome Rozstrilyane Vidrodzhennya Uporyadnik Yurij Vinnichuk Harkiv Folio 2016 768 s ISBN 978 966 03 7531 4 Yurij Vinnichuk Mifi ta legendi ukrayinciv Uporyadnik Yurij Vinnichuk Harkiv Folio 2017 224 s ISBN 978 966 03 7167 5 Yurij Vinnichuk Antologiya ukrayinskoyi mistichnoyi prozi Uporyadnik Yurij Vinnichuk Harkiv Folio 2018 408 s ISBN 978 966 03 8110 0 Yurij Vinnichuk Soloveckij etap Antologiya Uporyadnik Yurij Vinnichuk Harkiv Folio 2018 492 s ISBN 978 966 03 8102 5 Yurij Vinnichuk Ukrayinska moderna proza Uporyadnik Yurij Vinnichuk Harkiv Folio 2018 512 s ISBN 978 966 03 8014 1 Yurij Vinnichuk Chort zna sho U kigtyah Hapuna Antologiya Uporyadnik Yurij Vinnichuk Harkiv Folio 2019 s ISBN Yurij Vinnichuk Chort zna sho Zapropasha dusha Antologiya Uporyadnik Yurij Vinnichuk Harkiv Folio 2019 s ISBN Petro Ptaha Postup 14 15 LIPNYa 2001 roku Postup 115 773 28 29 lipnya 2001 roku Kritika zhovten 2001 R I Ivanichuk Dorogi volni i nevolni Shodenniki 1991 1994 Harkiv Orbita 2016 555 stor Derzhavna programa Ukrayinska kniga 2016 roku ISBN 978 617 7466 08 5 Kritika 2008 Filatov Anton www cutinsight com Arhiv originalu za 21 lipnya 2019 Procitovano 21 lipnya 2019 Homenko Svyatoslav 6 grud 2016 r Arhiv originalu za 3 serpnya 2018 Procitovano 2 serpnya 2018 cherez www bbc com Derzhkino 2019 Derzhkino 2019 Telekritika 31 05 2019 PEN Ukraine 2018 ZAXID NET Arhiv originalu za 21 lipnya 2019 Procitovano 21 lipnya 2019 goldenwriters com ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 25 listopada 2012 Forum galickoyi kuhni 13 14 bereznya 2013 roku Lviv 17 grudnya 2014 u Wayback Machine Chasopis Yi 2013 www chytomo com ukr 21 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2019 Procitovano 27 listopada 2019 Vtretye premiyu imeni Ivana Korsaka zdobuv Yurij VinnichukPosilannyaZovnishni videofajliYu Vinnichuk Ubij pidarasa 2011 Multfilm Istoriya Odnogo Porosyatka za motivami odnojmennoyi kazki Yu Vinnichuka 1994 Multfilm Yak metelik zhittya vivchav za motivami odnojmennoyi kazki Yu Vinnichuka 1997 Multfilm Lezhen za motivami odnojmennoyi kazki Yu Vinnichuka 2013 Yurij Vinnichuk u socmerezhi Facebook Yurij Vinnichuk 12 serpnya 2018 u Wayback Machine na sajti Goodreads angl Yurij Vinnichuk 11 serpnya 2018 u Wayback Machine na sajti PEN Ukraine Kolonka Yuriya Vinnichuka 15 sichnya 2022 u Wayback Machine na sajti TSN Kolonka Yuriya Vinnichuka 10 bereznya 2022 u Wayback Machine na sajti Obozrevatel Kolonka Yuriya Vinnichuka 3 serpnya 2018 u Wayback Machine na sajti Zbruch Yurij Vinnichuk pro alkogolni upodobannya u starodavnij Rusi Chitomo 2 bereznya 2022 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ