Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Боліві́йська літерату́ра (ісп. Literatura boliviana) — література болівійського народу, розвивається переважно іспанською, але також і кечуа, аймара мовами.
| Болівійська література | |
| Країна |  Болівія |
|---|---|
 Болівійська література у Вікісховищі | |
Давній період
Давній фольклор, що існував на території сучасної Болівії, був спільним і для індіанців Перу, які до 1532 року об'єднувалися в державі інків. Збереглися пісенні жанри мовами кечуа й аймара (яраві, хайлі тощо) та деякі синкретичні драматизовані форми (арануайя, уанка), з яких виник локальний театр. Відповідно література була усною, записана лише в колоніальний період.
Найдавніші літературні пам'ятки — народні болівійсько-перуанські віршовані драми (мовою кечуа) «Апу-Ольянтай» (15 ст., опубл. 1853) та «Уткха Паукар» (до 16 ст.).
Колоніальний період
Література Болівії колоніального періоду (16 — 18 ст.) представлена історичними хроніками індіанця Ф. Гуамана Поми де Айяли, ченця А. де Каланчи.
Починаючи від кінця 18 ст. у зв'язку з національно-визвольним рухом у літературі посилюються антиіспанські настрої. Показовами в цьому плані є публіцистичні твори В. Пасоса Канки.
ХІХ століття
Власне Болівійська література іспанською мовою з'явилася в роки війни за незалежність 1809—25.
З патріотичними віршами виступили індіанець Х. Уальпаррімачі Майта, Х. І. де Санхінес (автор тексту національного гімну).
В 2-й пол. ХІХ століття, до 1880-х років, панівним у літературі залишався романтизм. Антидеспотичні і соціальні мотиви мають поезії Р. Х. Бустаманте, Н. Галіндо, проза Н. Агірре, якому належить один з найзначніших історичних романів про війну за незалежність «Хуан де ла Роса» (1885). Теми народної боротьби знайшли відгук у драматургії Ф. Рейєса Ортіса, Х. Р. Гутьєрреса тощо. Представником кечуанської поезії цього періоду (писав також і іспанською) був К. Ф. Бельтран.
У 1880—90-х роках виник костумбризм, який став предтечею реалістичного мистецтва. Соціальною сатирою позначені повісті Л. Ансоатегі де Камперо, оповідання А. Самудіо, соціально-критичні нариси Х. С. Вальдеса («Силуети і начерки», 1889).
ХХ століття
Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. в поезії утверджується модернізм, яскравим представником якого був Р. Хаймес Фрейре. В його ліриці лунає протест проти соціальної несправедливості.
У перші десятиріччя ХХ століття розквіту набув індіхенізм. Його ідеологом у Болівії став поет і публіцист Франс Тамайо, що відверто опонував іспанському впливу на болівійську культуру. Також з'явився реалістичний жанрово-тематичний потік «індіанського роману», зачинателем якого у Болівії став А. Аргедас («Бронзова раса», 1919). Роман Х. Мендоси «В надрах Потосі» (1911) — перший болівійський роман про життя робітничого класу. Сатирично зображено дійсність у романі А. Чірвечеса «Кандидатура Рохаса» (1908).
Чакська війна (з Парагваєм, 1932-35) зумовила антивоєнну тематику творів — романи О. Серруто («Вогняний потоп», 1935), П. Торо Рамальйо («Чако», 1936; «Вони повернулись», 1940), А. Гусмана («Полонений», 1937).
Жорстоку експлуатацію робітників показано в романах Р. Ботельйо Госальвеса («Плоскогір'я», 1945), А. Гільєна Пінто («Утама», 1945; «Шахта», опубл. 1953), Ф. Раміреса Веларде («Шахти скорботи», 1947). Антиімперіалізмом пройняті романи Г. А. Наварро (псевдонім — Трістан Мароф; «Волл-стріт і голод», 1931), А. Сеспедеса («Метал диявола», 1946). Роман Р. Пради Оропеси «Ті, що засвічують зорю» (1969) — про боротьбу партизанського загону Е. Че Гевари.
Один з провідних болівійських письменників Хесус Лара в своїх реалістичних романах відтворив процес соціального пробудження індіанців, їхню боротьбу за землю і свої громадянські права: «Невільниця/Янакуна» (1952), «Наша кров» (1959).
До виданої у 1976 році в Болівії збірки «Болівійське оповідання вчора і сьогодні» увійшли кращі твори болівійських прозаїків ХХ століття (А. Аргедаса, Х. Мендоси, А. Касареса, А. Сеспедеса, Р. Пради Оропеси тощо), у яких порушуються пекучі соціальні й культурні проблеми країни.
З пізніших (2-а пол. ХХ століття) болівійських поетів найвідоміший — П. Шімосе (збірки «Вірші для народу», 1968; «Хочу писати вірші, а виходить піна», 1972).
Дитяча література в Болівії представлена фольклористичними казками Оскара Альфаро.
Серед літературознавців виділяється А. Гусман («Панорама болівійського роману», 1985).
Українські переклади
Українською перекладені оповідання А. Гумусіо, вірші М. Ертль, Н. Паса Самори, твори Х. Лари. Серед перекладачів — С. Борщевський, М. Мірошниченко, О. Буценко, А. Перепадя та інші.
Див. також
Примітки
- Іллічеський А. Х. Болівійська література // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. , стор. 214 див. тут
Джерела, література та посилання
- Іллічеський А. Х. Болівійська література // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. , стор. 214 див. тут
- Elizabeth Monasterios: "Chapter 42 La Paz- Chukiyawu Marka" // Literary Cultures of Latin America. A comparative History, ed. by Mario J. Valdés and Djelal Kadir, Volume II: Institutional Modes and Cultural Modalities, Oxford: Oxford University Press, 2004, pp. 474–497 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bolivi jska literatu ra isp Literatura boliviana literatura bolivijskogo narodu rozvivayetsya perevazhno ispanskoyu ale takozh i kechua ajmara movami Bolivijska literatura Krayina Boliviya Bolivijska literatura u VikishovishiDavnij periodDavnij folklor sho isnuvav na teritoriyi suchasnoyi Boliviyi buv spilnim i dlya indianciv Peru yaki do 1532 roku ob yednuvalisya v derzhavi inkiv Zbereglisya pisenni zhanri movami kechua j ajmara yaravi hajli tosho ta deyaki sinkretichni dramatizovani formi aranuajya uanka z yakih vinik lokalnij teatr Vidpovidno literatura bula usnoyu zapisana lishe v kolonialnij period Najdavnishi literaturni pam yatki narodni bolivijsko peruanski virshovani drami movoyu kechua Apu Olyantaj 15 st opubl 1853 ta Utkha Paukar do 16 st Kolonialnij periodLiteratura Boliviyi kolonialnogo periodu 16 18 st predstavlena istorichnimi hronikami indiancya F Guamana Pomi de Ajyali chencya A de Kalanchi Pochinayuchi vid kincya 18 st u zv yazku z nacionalno vizvolnim ruhom u literaturi posilyuyutsya antiispanski nastroyi Pokazovami v comu plani ye publicistichni tvori V Pasosa Kanki HIH stolittyaVlasne Bolivijska literatura ispanskoyu movoyu z yavilasya v roki vijni za nezalezhnist 1809 25 Z patriotichnimi virshami vistupili indianec H Ualparrimachi Majta H I de Sanhines avtor tekstu nacionalnogo gimnu V 2 j pol HIH stolittya do 1880 h rokiv panivnim u literaturi zalishavsya romantizm Antidespotichni i socialni motivi mayut poeziyi R H Bustamante N Galindo proza N Agirre yakomu nalezhit odin z najznachnishih istorichnih romaniv pro vijnu za nezalezhnist Huan de la Rosa 1885 Temi narodnoyi borotbi znajshli vidguk u dramaturgiyi F Rejyesa Ortisa H R Gutyerresa tosho Predstavnikom kechuanskoyi poeziyi cogo periodu pisav takozh i ispanskoyu buv K F Beltran U 1880 90 h rokah vinik kostumbrizm yakij stav predtecheyu realistichnogo mistectva Socialnoyu satiroyu poznacheni povisti L Ansoategi de Kampero opovidannya A Samudio socialno kritichni narisi H S Valdesa Silueti i nacherki 1889 HH stolittyaNaprikinci HIH na pochatku HH st v poeziyi utverdzhuyetsya modernizm yaskravim predstavnikom yakogo buv R Hajmes Frejre V jogo lirici lunaye protest proti socialnoyi nespravedlivosti U pershi desyatirichchya HH stolittya rozkvitu nabuv indihenizm Jogo ideologom u Boliviyi stav poet i publicist Frans Tamajo sho vidverto oponuvav ispanskomu vplivu na bolivijsku kulturu Takozh z yavivsya realistichnij zhanrovo tematichnij potik indianskogo romanu zachinatelem yakogo u Boliviyi stav A Argedas Bronzova rasa 1919 Roman H Mendosi V nadrah Potosi 1911 pershij bolivijskij roman pro zhittya robitnichogo klasu Satirichno zobrazheno dijsnist u romani A Chirvechesa Kandidatura Rohasa 1908 Chakska vijna z Paragvayem 1932 35 zumovila antivoyennu tematiku tvoriv romani O Serruto Vognyanij potop 1935 P Toro Ramaljo Chako 1936 Voni povernulis 1940 A Gusmana Polonenij 1937 Zhorstoku ekspluataciyu robitnikiv pokazano v romanah R Boteljo Gosalvesa Ploskogir ya 1945 A Gilyena Pinto Utama 1945 Shahta opubl 1953 F Ramiresa Velarde Shahti skorboti 1947 Antiimperializmom projnyati romani G A Navarro psevdonim Tristan Marof Voll strit i golod 1931 A Sespedesa Metal diyavola 1946 Roman R Pradi Oropesi Ti sho zasvichuyut zoryu 1969 pro borotbu partizanskogo zagonu E Che Gevari Odin z providnih bolivijskih pismennikiv Hesus Lara v svoyih realistichnih romanah vidtvoriv proces socialnogo probudzhennya indianciv yihnyu borotbu za zemlyu i svoyi gromadyanski prava Nevilnicya Yanakuna 1952 Nasha krov 1959 Do vidanoyi u 1976 roci v Boliviyi zbirki Bolivijske opovidannya vchora i sogodni uvijshli krashi tvori bolivijskih prozayikiv HH stolittya A Argedasa H Mendosi A Kasaresa A Sespedesa R Pradi Oropesi tosho u yakih porushuyutsya pekuchi socialni j kulturni problemi krayini Z piznishih 2 a pol HH stolittya bolivijskih poetiv najvidomishij P Shimose zbirki Virshi dlya narodu 1968 Hochu pisati virshi a vihodit pina 1972 Dityacha literatura v Boliviyi predstavlena folkloristichnimi kazkami Oskara Alfaro Sered literaturoznavciv vidilyayetsya A Gusman Panorama bolivijskogo romanu 1985 Ukrayinski perekladiUkrayinskoyu perekladeni opovidannya A Gumusio virshi M Ertl N Pasa Samori tvori H Lari Sered perekladachiv S Borshevskij M Miroshnichenko O Bucenko A Perepadya ta inshi Div takozhPeruanska literaturaPrimitkiIllicheskij A H Bolivijska literatura Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1988 T 1 A G stor 214 div tutDzherela literatura ta posilannyaIllicheskij A H Bolivijska literatura Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1988 T 1 A G stor 214 div tut Elizabeth Monasterios Chapter 42 La Paz Chukiyawu Marka Literary Cultures of Latin America A comparative History ed by Mario J Valdes and Djelal Kadir Volume II Institutional Modes and Cultural Modalities Oxford Oxford University Press 2004 pp 474 497 angl