Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Альсі́дес Арґе́дас (ісп. Alcides Arguedas; 15 липня 1879, Ла-Пас, Болівія — 6 травня 1946, , Болівія) — болівійський письменник, історик і політичний діяч. Його головний літературний твір «Загальна історія Болівії», у якому розглядаються питання, пов'язані з національною ідентичностю, відмінністю корінних народів Америки, справив глибокий вплив на болівійську громадську думки першої половини XX століття. Його роман «Бронзова раса» вважається одним з найкращих романів Болівії XX століття та передвісником такого явища, як індіанізм.
| Альсідес Арґедас | ||||
|---|---|---|---|---|
| ісп. Alcides Arguedas | ||||
 | ||||
| Народився | 15 липня 1879[1][2][…] Ла-Пас, Болівія | |||
| Помер | 8 травня 1946[3] (66 років) або 6 травня 1946[4] (66 років) d, Ла-Пас, Болівія | |||
| Країна |  Болівія | |||
| Діяльність | політик, письменник, історик, дипломат, Історіограф | |||
| Alma mater | d | |||
| Жанр | роман, повість[d] і есей | |||
| Magnum opus | Загальна історія Болівії (1922) | |||
| | ||||
 Альсідес Арґедас у Вікісховищі | ||||
Біографія
Аргедас навчався на правовому і політологічному факультетах у , який він закінчив в 1904 році отримавши освіту дипломата і політолога.
Він був другим секретарем в дипломатиній болівійській місії в Парижі у 1910 році, де познайомився з відомими письменниками Рубеном Даріо і . Аьсідес почав писати у «Американському журналі». Його ессе «Хворе місто» опинилось в центрі його суперечки з поетом політиком Франсом Тамайо.
В 1944 році письменник поїхав до Буенос-Айресу, де захворів, в Болівію він повернувся 1946 року, де й помер, будучи дуже хворим.
Творчість
Романи
- «Піса́гуа», (1903);
- «Вуа́та-вуа́ра», (1904);
- «Креольське життя», (1912);
- «Бронзова раса», (1919).
Ессеї
- «Хворе місто», (1909);
- «В лице реальності», (збірка еесеїв);
- «Танець тіней» (спогади), (1934).
Історія
- «Створення республіки», (1920);
- «Загальна історія Болівії», (1922);
- «Диктатура і анархія», (1926);
- «Словесні головнокомандуючі», (1923);
- «Варварські головнокомандучі» (1929).
1935 року Арґедаса нагороджено Римською премією в Італії за «Танець тіней».
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
- Czech National Authority Database
Джерела
- krugosvet.ru [ 24 червня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- БСЭ [ 18 червня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alsi des Arge das isp Alcides Arguedas 15 lipnya 1879 La Pas Boliviya 6 travnya 1946 Boliviya bolivijskij pismennik istorik i politichnij diyach Jogo golovnij literaturnij tvir Zagalna istoriya Boliviyi u yakomu rozglyadayutsya pitannya pov yazani z nacionalnoyu identichnostyu vidminnistyu korinnih narodiv Ameriki spraviv glibokij vpliv na bolivijsku gromadsku dumki pershoyi polovini XX stolittya Jogo roman Bronzova rasa vvazhayetsya odnim z najkrashih romaniv Boliviyi XX stolittya ta peredvisnikom takogo yavisha yak indianizm Alsides Argedasisp Alcides ArguedasNarodivsya15 lipnya 1879 1879 07 15 1 2 La Pas BoliviyaPomer8 travnya 1946 1946 05 08 3 66 rokiv abo 6 travnya 1946 1946 05 06 4 66 rokiv d La Pas BoliviyaKrayina BoliviyaDiyalnistpolitik pismennik istorik diplomat IstoriografAlma materdZhanrroman povist d i esejMagnum opusZagalna istoriya Boliviyi 1922 Alsides Argedas u VikishovishiBiografiyaArgedas navchavsya na pravovomu i politologichnomu fakultetah u yakij vin zakinchiv v 1904 roci otrimavshi osvitu diplomata i politologa Vin buv drugim sekretarem v diplomatinij bolivijskij misiyi v Parizhi u 1910 roci de poznajomivsya z vidomimi pismennikami Rubenom Dario i Asides pochav pisati u Amerikanskomu zhurnali Jogo esse Hvore misto opinilos v centri jogo superechki z poetom politikom Fransom Tamajo V 1944 roci pismennik poyihav do Buenos Ajresu de zahvoriv v Boliviyu vin povernuvsya 1946 roku de j pomer buduchi duzhe hvorim TvorchistRomani Pisa gua 1903 Vua ta vua ra 1904 Kreolske zhittya 1912 Bronzova rasa 1919 Esseyi Hvore misto 1909 V lice realnosti zbirka eeseyiv Tanec tinej spogadi 1934 Istoriya Stvorennya respubliki 1920 Zagalna istoriya Boliviyi 1922 Diktatura i anarhiya 1926 Slovesni golovnokomanduyuchi 1923 Varvarski golovnokomanduchi 1929 1935 roku Argedasa nagorodzheno Rimskoyu premiyeyu v Italiyi za Tanec tinej PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Czech National Authority Database d Track Q13550863Dzherelakrugosvet ru 24 chervnya 2008 u Wayback Machine ros BSE 18 chervnya 2008 u Wayback Machine ros