Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Балтійський флот Російської імперії — один з флотів російського імператорського флоту, створеного на Балтійському морі в 1703 році.
| Балтійський флот Російської імперії | |
|---|---|
| Балтийский флот Российской империи | |
 Балтійський флот у Гангутській битві у ході Великої Північної війни | |
| На службі | 1703 — 1917 |
| Країна |  Російська імперія |
| Вид |  Російський імператорський флот |
| Тип | (військовий флот) |
| Гарнізон/Штаб | Кронштадт |
| Війни/битви | Велика Північна війна Російсько-шведська війна (1741—1743) Семирічна війна Російсько-шведська війна (1788—1790) Російсько-шведська війна (1808—1809) Кримська війна Російсько-японська війна Перша світова війна |
| Командування | |
| Визначні командувачі | Грейг С. К. Щастний О. М. |
Історія
XVIII століття
Імперський російський Балтійський флот був створений під час Великої Північної війни за ініціативою царя Петра Першого, який наказав побудувати перші кораблі для Балтійського флоту на Лодєйному Полі в 1702 та 1703 рр. Прийнято вважати, що датою заснування Балтійського флоту було 18 травня 1703 року, коли невелика флотилія під командуванням Петра I із солдатами і здобула першу бойову перемогу, захопивши в гирлі річки Нева два шведських військових кораблі.
Першим командиром військово-морських сил на Балтиці став голландський адмірал, Корнелій Крюйс, якого в 1723 році змінив граф Федір Апраксін. У 1703 році у Кронштадті була розгорнута основна база флоту. Однією з перших дій флоту було взяття Шліссельбурга. Оскільки територія на захід навколо Фінської затоки була здобута Росією для створення морського незамерзающего порту, що давав доступ для його купців та нарощування військово-морських сил, було побудовано місто Санкт-Петербург та почалося будівництво великого порту. З 1704 року розпочалося будівництво Адміралтейської верфі в Петербурзі, що стала центром кораблебудування в Росії.
Балтійський флот почав отримувати нові судна в 1703 р. Першим кораблем цього флоту був трищогловий фрегат , що став флагманом флоту. За час Великої Північної війни 1700—1721 років за сприяння Балтійського флоту були взяті Виборг, Ревель, Рига, Моонзундські острови, Гельсінгфорс, Або; на море були здобуті перемоги при Гангуті (1714), (1719), (1720). До 1724 року флот вже мав у своєму складі 141 вітрильний військовий корабель та сотні веслярських суден (галер).
Під час Семирічної війни 1755—1763 років російський Балтійський флот активно діяв на Поморському узбережжі північної Німеччини та Пруссії, допомагаючи наземним військам у 1757 році та в 1761 році. Ересунн був заблокований з моря з метою недопущення прориву Королівського флоту Великої Британії до Балтійського моря. Під час російсько-шведської війни 1788—1790 років флот, яким командував Самуїл Грейг, бився зі шведським флотом біля Гоґланду (1788) та (1790). 9 липня 1790 року російська флотилія вчинила стрімкий напад на шведські кораблі, втім у Другій Роченсальмській битві, що розв'язалася, зазнала нищівної поразки, що була справжньою катастрофою для російського флоту, який втратив близько 9500 з 14 000 людей і приблизно третину своєї флотилії. Російська поразка в цій битві фактично закінчила війну.
XIX століття
Під час низки російсько-турецьких воєн XVIII та XIX століть (1710–1711, 1735–1739, 1768–1774, 1787–1792, 1806–1812, 1828–1829) сили Балтійського флоту здійснювали походи до Середземного моря, брали участь у Першій та Другій архіпелазьких експедиціях і завдали вирішальної поразки флоту Османської імперії в морських битвах при Чесмі (1770), у Дарданелл (1807), Афоні (1807) та Наварино (1827). Приблизно в ту ж епоху російський адмірал Іван Крузенштерн обійшов земну кулю, а інший офіцер Балтійського флоту — Фабіан Готліб фон Беллінсгаузен — виявив південний крижаний материк — Антарктиду.
У Кримській війні Балтійський флот, хоча і був пригнічений у своїх операціях відсутністю пароплавів — заважав британсько-французькому об'єднаному флоту окупувати Ханко, Свеаборг та Санкт-Петербург.
У 1861 році на озброєння Балтійського флоту надійшли перші броньовані кораблі. У 1863 році під час американської громадянської війни велика група кораблів флоту, включаючи флагман «Олександр Невський», здійснила похід до берегів Північної Америки. У 1869 році флот замовив першу башту на лінкорі у світі — на панцерник . У другій половині XIX — початку XX століття була створена потужна мережа берегових артилерійських батарей для прикриття підходів до Петербурга, Риги та інших важливих баз.
XX століття
Балтійський флот взяв помітну участь у російсько-японській війні. У вересні 1904 року після поразки та у боях проти Імперського флоту Японії з Балтійського моря була відправлена під командуванням адмірала Зіновія Рожественського. Здійснив довготривалий перехід з Балтики до Японського моря, 2-га ескадра була приречена зустрітися з японським флотом у Цусімській битві, де зазнала нищівної поразки. Поразка у цьому бою пришвидшила революційні процеси у Російській імперії та крах її монархічного устрою.
Після російсько-японської війни була реалізована нова програма військового кораблебудування — були закладені . Вже в 1906 році були спроектовані, а до 1912 року побудовані нові парові броненосці і . У 1906 році у Великій Британії був закладений, а в 1909 році увійшов до строю флагман Балтійського флоту — панцерний крейсер .
Перша світова війна
До початку воєнних дій російський Балтійський флот значно поступався німецькому кайзерівському флоту, тому усі плани будувалися з розрахунку на підтримку дій своїх наземних сил. Втім, кайзерівський флот для дій на Балтійському морі обмежився незначним угрупованням бойових кораблів, яке виконувало другорядні завдання. З початку серпня 1914 року розпочалися бойові дії, які скоріше мали характер розвідки боєм, ніж повномасштабних бойових зіткнень флотів двох держав. У грудні 1914 року до складу Балтійського флоту увійшла серія з чотирьох російських найсучасніших лінійних кораблів «Полтава», , «Петропавловськ» і «Севастополь», що докорінним чином змінило розклад сил в акваторії моря. За кампанію 1914 року російський Балтійський флот перейшов від пасивного очікування противника в гирлі Фінської затоки до активних дій у всій акваторії моря.
У 1915 році німецький флот, зосереджуючи основні зусилля на підтримці своїх військ, що наступали вздовж Курляндського узбережжя, перекинув з Північного моря до Балтики велике з'єднання лінійних кораблів, крейсерів і ескадрених міноносців. Наслідком чого стали зіткнення з російським флотом у Готландському бою та бою в Ризькій затоці. Невдала операція по прориву в Ризьку затоку змусила німців тимчасово відмовитися від активних дій і до кінця кампанії 1915 року перейти до оборонних та демонстративних дій. Натомість, Балтійський флот скористався поліпшенням оперативної обстановки й розгорнув боротьбу на німецьких морських комунікаціях, використовуючи підводні човни, надводні кораблі й мінну зброю.
До початку кампанії 1916 року німецьке верховне командування повернуло лінійні з'єднання флоту, що діяли на Балтиці, в Північне море. Але, Балтійський флот попри величезну перевагу росіян над противником, що утворилася, ніяких активних дій по суті не планував, продовжуючи перебувати в пасивному стані. Єдиним серйозним зіткненням став рейдовий наліт російських кораблів на німецький конвой у шведській бухті Норрчепінг у червні 1916 року, що завершився провалом.
Кампанія 1917 року увінчалася повним успіхом німецького флоту. Російський флот продовжував перебувати в пасивному стані, не вживаючи жодних спроб вести активні бойові дії на морі. До того ж льодова обстановка взимку та навесні не сприяла проведенню масштабних військових дій. Але, вирішальним фактором стало те, що в Російській імперії вибухнула гостра політична криза, яка наприкінці лютого — початку березня 1917 року призвела до повалення російської монархії і створення Тимчасового уряду.
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
- . Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 8 червня 2020.
- ИСТОРИЯ СОЗДАНИЯ И СЛУЖБА ЛИНКОРОВ ТИПА «СЕВАСТОПОЛЬ»
- ЦГАВМФ, ф. 716, оп. 1, д. 14, лл. 18, 20-45.
- Моонзундская (Ирбенская) операция 1915 г. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 8 червня 2020.
- Козлов Д. Ю. Сражение за Рижский залив. Лето 1915. — М.: Цейхгауз, 2007. — 64 с. —
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 січня 2021. Процитовано 8 червня 2020.
Література
- Граф Г. К. Императорский Балтийский флот между двумя войнами [ 8 червня 2020 у Wayback Machine.]. 1906—1914. — СПб.: «БЛИЦ», 2006.
- Кротов П. А. Гангут. 300 лет первой победе Российского флота. М., 2014.
- Лебедев А. А. Корабельные штаты Балтийского парусного флота, или Цена погони за миражом // Пространство и Время. — 2017. — № 1(27). — С. 126—135.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baltijskij flot Rosijskoyi imperiyi odin z flotiv rosijskogo imperatorskogo flotu stvorenogo na Baltijskomu mori v 1703 roci Baltijskij flot Rosijskoyi imperiyiBaltijskij flot Rossijskoj imperiiBaltijskij flot u Gangutskij bitvi u hodi Velikoyi Pivnichnoyi vijniNa sluzhbi1703 1917Krayina Rosijska imperiyaVid Rosijskij imperatorskij flotTipvijskovij flotGarnizon ShtabKronshtadtVijni bitviVelika Pivnichna vijna Rosijsko shvedska vijna 1741 1743 Semirichna vijna Rosijsko shvedska vijna 1788 1790 Rosijsko shvedska vijna 1808 1809 Krimska vijna Rosijsko yaponska vijna Persha svitova vijnaKomanduvannyaViznachni komanduvachiGrejg S K Shastnij O M IstoriyaXVIII stolittya Imperskij rosijskij Baltijskij flot buv stvorenij pid chas Velikoyi Pivnichnoyi vijni za iniciativoyu carya Petra Pershogo yakij nakazav pobuduvati pershi korabli dlya Baltijskogo flotu na Lodyejnomu Poli v 1702 ta 1703 rr Prijnyato vvazhati sho datoyu zasnuvannya Baltijskogo flotu bulo 18 travnya 1703 roku koli nevelika flotiliya pid komanduvannyam Petra I iz soldatami i zdobula pershu bojovu peremogu zahopivshi v girli richki Neva dva shvedskih vijskovih korabli Pershim komandirom vijskovo morskih sil na Baltici stav gollandskij admiral Kornelij Kryujs yakogo v 1723 roci zminiv graf Fedir Apraksin U 1703 roci u Kronshtadti bula rozgornuta osnovna baza flotu Odniyeyu z pershih dij flotu bulo vzyattya Shlisselburga Oskilki teritoriya na zahid navkolo Finskoyi zatoki bula zdobuta Rosiyeyu dlya stvorennya morskogo nezamerzayushego portu sho davav dostup dlya jogo kupciv ta naroshuvannya vijskovo morskih sil bulo pobudovano misto Sankt Peterburg ta pochalosya budivnictvo velikogo portu Z 1704 roku rozpochalosya budivnictvo Admiraltejskoyi verfi v Peterburzi sho stala centrom korablebuduvannya v Rosiyi Baltijskij flot pochav otrimuvati novi sudna v 1703 r Pershim korablem cogo flotu buv trishoglovij fregat sho stav flagmanom flotu Za chas Velikoyi Pivnichnoyi vijni 1700 1721 rokiv za spriyannya Baltijskogo flotu buli vzyati Viborg Revel Riga Moonzundski ostrovi Gelsingfors Abo na more buli zdobuti peremogi pri Ganguti 1714 1719 1720 Do 1724 roku flot vzhe mav u svoyemu skladi 141 vitrilnij vijskovij korabel ta sotni veslyarskih suden galer Pid chas Semirichnoyi vijni 1755 1763 rokiv rosijskij Baltijskij flot aktivno diyav na Pomorskomu uzberezhzhi pivnichnoyi Nimechchini ta Prussiyi dopomagayuchi nazemnim vijskam u 1757 roci ta v 1761 roci Eresunn buv zablokovanij z morya z metoyu nedopushennya prorivu Korolivskogo flotu Velikoyi Britaniyi do Baltijskogo morya Pid chas rosijsko shvedskoyi vijni 1788 1790 rokiv flot yakim komanduvav Samuyil Grejg bivsya zi shvedskim flotom bilya Goglandu 1788 ta 1790 9 lipnya 1790 roku rosijska flotiliya vchinila strimkij napad na shvedski korabli vtim u Drugij Rochensalmskij bitvi sho rozv yazalasya zaznala nishivnoyi porazki sho bula spravzhnoyu katastrofoyu dlya rosijskogo flotu yakij vtrativ blizko 9500 z 14 000 lyudej i priblizno tretinu svoyeyi flotiliyi Rosijska porazka v cij bitvi faktichno zakinchila vijnu XIX stolittya Pid chas nizki rosijsko tureckih voyen XVIII ta XIX stolit 1710 1711 1735 1739 1768 1774 1787 1792 1806 1812 1828 1829 sili Baltijskogo flotu zdijsnyuvali pohodi do Seredzemnogo morya brali uchast u Pershij ta Drugij arhipelazkih ekspediciyah i zavdali virishalnoyi porazki flotu Osmanskoyi imperiyi v morskih bitvah pri Chesmi 1770 u Dardanell 1807 Afoni 1807 ta Navarino 1827 Priblizno v tu zh epohu rosijskij admiral Ivan Kruzenshtern obijshov zemnu kulyu a inshij oficer Baltijskogo flotu Fabian Gotlib fon Bellinsgauzen viyaviv pivdennij krizhanij materik Antarktidu U Krimskij vijni Baltijskij flot hocha i buv prignichenij u svoyih operaciyah vidsutnistyu paroplaviv zavazhav britansko francuzkomu ob yednanomu flotu okupuvati Hanko Sveaborg ta Sankt Peterburg U 1861 roci na ozbroyennya Baltijskogo flotu nadijshli pershi bronovani korabli U 1863 roci pid chas amerikanskoyi gromadyanskoyi vijni velika grupa korabliv flotu vklyuchayuchi flagman Oleksandr Nevskij zdijsnila pohid do beregiv Pivnichnoyi Ameriki U 1869 roci flot zamoviv pershu bashtu na linkori u sviti na pancernik U drugij polovini XIX pochatku XX stolittya bula stvorena potuzhna merezha beregovih artilerijskih batarej dlya prikrittya pidhodiv do Peterburga Rigi ta inshih vazhlivih baz XX stolittya Baltijskij flot vzyav pomitnu uchast u rosijsko yaponskij vijni U veresni 1904 roku pislya porazki ta u boyah proti Imperskogo flotu Yaponiyi z Baltijskogo morya bula vidpravlena pid komanduvannyam admirala Zinoviya Rozhestvenskogo Zdijsniv dovgotrivalij perehid z Baltiki do Yaponskogo morya 2 ga eskadra bula prirechena zustritisya z yaponskim flotom u Cusimskij bitvi de zaznala nishivnoyi porazki Porazka u comu boyu prishvidshila revolyucijni procesi u Rosijskij imperiyi ta krah yiyi monarhichnogo ustroyu Pislya rosijsko yaponskoyi vijni bula realizovana nova programa vijskovogo korablebuduvannya buli zakladeni Vzhe v 1906 roci buli sproektovani a do 1912 roku pobudovani novi parovi bronenosci i U 1906 roci u Velikij Britaniyi buv zakladenij a v 1909 roci uvijshov do stroyu flagman Baltijskogo flotu pancernij krejser Persha svitova vijna Dokladnishe Bitva na Baltijskomu mori 1914 1918 Do pochatku voyennih dij rosijskij Baltijskij flot znachno postupavsya nimeckomu kajzerivskomu flotu tomu usi plani buduvalisya z rozrahunku na pidtrimku dij svoyih nazemnih sil Vtim kajzerivskij flot dlya dij na Baltijskomu mori obmezhivsya neznachnim ugrupovannyam bojovih korabliv yake vikonuvalo drugoryadni zavdannya Z pochatku serpnya 1914 roku rozpochalisya bojovi diyi yaki skorishe mali harakter rozvidki boyem nizh povnomasshtabnih bojovih zitknen flotiv dvoh derzhav U grudni 1914 roku do skladu Baltijskogo flotu uvijshla seriya z chotiroh rosijskih najsuchasnishih linijnih korabliv Poltava Petropavlovsk i Sevastopol sho dokorinnim chinom zminilo rozklad sil v akvatoriyi morya Za kampaniyu 1914 roku rosijskij Baltijskij flot perejshov vid pasivnogo ochikuvannya protivnika v girli Finskoyi zatoki do aktivnih dij u vsij akvatoriyi morya U 1915 roci nimeckij flot zoseredzhuyuchi osnovni zusillya na pidtrimci svoyih vijsk sho nastupali vzdovzh Kurlyandskogo uzberezhzhya perekinuv z Pivnichnogo morya do Baltiki velike z yednannya linijnih korabliv krejseriv i eskadrenih minonosciv Naslidkom chogo stali zitknennya z rosijskim flotom u Gotlandskomu boyu ta boyu v Rizkij zatoci Nevdala operaciya po prorivu v Rizku zatoku zmusila nimciv timchasovo vidmovitisya vid aktivnih dij i do kincya kampaniyi 1915 roku perejti do oboronnih ta demonstrativnih dij Natomist Baltijskij flot skoristavsya polipshennyam operativnoyi obstanovki j rozgornuv borotbu na nimeckih morskih komunikaciyah vikoristovuyuchi pidvodni chovni nadvodni korabli j minnu zbroyu Do pochatku kampaniyi 1916 roku nimecke verhovne komanduvannya povernulo linijni z yednannya flotu sho diyali na Baltici v Pivnichne more Ale Baltijskij flot popri velicheznu perevagu rosiyan nad protivnikom sho utvorilasya niyakih aktivnih dij po suti ne planuvav prodovzhuyuchi perebuvati v pasivnomu stani Yedinim serjoznim zitknennyam stav rejdovij nalit rosijskih korabliv na nimeckij konvoj u shvedskij buhti Norrcheping u chervni 1916 roku sho zavershivsya provalom Kampaniya 1917 roku uvinchalasya povnim uspihom nimeckogo flotu Rosijskij flot prodovzhuvav perebuvati v pasivnomu stani ne vzhivayuchi zhodnih sprob vesti aktivni bojovi diyi na mori Do togo zh lodova obstanovka vzimku ta navesni ne spriyala provedennyu masshtabnih vijskovih dij Ale virishalnim faktorom stalo te sho v Rosijskij imperiyi vibuhnula gostra politichna kriza yaka naprikinci lyutogo pochatku bereznya 1917 roku prizvela do povalennya rosijskoyi monarhiyi i stvorennya Timchasovogo uryadu Div takozhChornomorskij flot Rosijskoyi imperiyi Bitva na Baltijskomu mori 1914 1918 Britanska flotiliya pidvodnih chovniv na Baltijskomu mori Operaciyi VMF Velikoyi Britaniyi na Baltici 1918 1919 Admiraltejstv kolegiya Rosiya PrimitkiVinoski Dzherela Arhiv originalu za 8 listopada 2018 Procitovano 8 chervnya 2020 ISTORIYa SOZDANIYa I SLUZhBA LINKOROV TIPA SEVASTOPOL CGAVMF f 716 op 1 d 14 ll 18 20 45 Moonzundskaya Irbenskaya operaciya 1915 g Arhiv originalu za 2 kvitnya 2016 Procitovano 8 chervnya 2020 Kozlov D Yu Srazhenie za Rizhskij zaliv Leto 1915 M Cejhgauz 2007 64 s ISBN 978 5 9771 0055 7 PDF Arhiv originalu PDF za 17 sichnya 2021 Procitovano 8 chervnya 2020 LiteraturaGraf G K Imperatorskij Baltijskij flot mezhdu dvumya vojnami 8 chervnya 2020 u Wayback Machine 1906 1914 SPb BLIC 2006 Krotov P A Gangut 300 let pervoj pobede Rossijskogo flota M 2014 ISBN 978 5 699 75060 3 Lebedev A A Korabelnye shtaty Baltijskogo parusnogo flota ili Cena pogoni za mirazhom Prostranstvo i Vremya 2017 1 27 S 126 135