Принц Фрідріх Генріх Альбрехт Прусський, (нім. Friedrich Heinrich Albrecht Prinz von Preußen), (нар. 4 жовтня 1809 — пом. 14 жовтня 1872) — прусський принц з династії Гогенцоллернів, п'ятий син короля Пруссії Фрідріха Вільгельма III та королеви Луїзи, генерал-оберст кавалерії прусської армії та генерал-фельдмаршал російської, учасник австро-прусської та франко-прусської воєн, член рейхстагу Північнонімецького союзу у 1867—1871 роках.
Альбрехт Прусський | |
---|---|
Albrecht von Preußen | |
Альбрехт близько 1872 року | |
Ім'я при народженні | Фрідріх Генріх Альбрехт |
Народився | 4 жовтня 1809[1][…] Кенігсберг, Королівство Пруссія |
Помер | 14 жовтня 1872[1][…](63 роки) Берлін, Німецька імперія |
Поховання | Мавзолей парка Шарлоттенбург, Берлін |
Підданство | Королівство Пруссія |
Національність | німець |
Діяльність | офіцер, політик |
Знання мов | німецька |
Учасник | французько-прусська війна |
Суспільний стан | Член королівської родини |
Титул | принц Прусський |
Посада | d |
Військове звання | генерал-полковник у званні генерал-фельдмаршала |
Партія | d |
Конфесія | лютеранство |
Рід | Гогенцоллерни |
Батько | Фрідріх Вільгельм III |
Мати | Луїза (королева Пруссії) |
Брати, сестри | Вільгельм I Гогенцоллерн, Карл Прусський, Фрідріх Вільгельм IV, Александріна Пруська, Олександра Федорівна, Луїза Пруська, d і d |
У шлюбі з | Маріанна і d |
Діти | Від першого шлюбу: Шарлотта, , Єлизавета, Александріна Від другого шлюбу: , |
Нагороди | |
|
Біографія
Альбрехт народився 4 жовтня 1809 року у Кенігсберзі. Він був п'ятим сином та наймолодшою, дев'ятою, дитиною в родині короля Пруссії Фрідріха Вільгельма III та його першої дружини Луїзи Мекленбург-Стреліцької. На момент появи хлопчика на світ, в живих залишались його брати Фрідріх-Вільгельм, Вільгельм та Карл і сестри Шарлотта, Александріна та Луїза.
Перебуваючи у вигнанні після захоплення у 1806 Наполеоном Берліна, прусська королівська родина змогла повернутись до столиці лише у грудні 1809. Королева Луїза невдовзі померла. Альбрехту на той час виповнилось десять місяців.
У віці 10 років, як і всі прусські принци, він пристав до лав війська. Був зачислений другим лейтенантом у 1-й гвардійський піхотний полк. Люблячи та поважаючи коней, двадцяти років пристав до кавалерії.
Незадовго до свого 21-річчя Альбрехт вступив у династичний шлюб із своєю кузиною Маріанною Нідерландською, яка була його одноліткою. Весілля відбулося 14 вересня 1830 у палаці Нордейнде в Гаазі. У подружжя народилося четверо живих дітей:
- Шарлотта (1831—1855) — дружина кронпринца Саксен-Мейнінгену Георга, народила чотирьох дітей;
- (1837—1906) — генерал кінноти, регент Брауншівейзького герцогства у 1885—1906 роках, був одружений з Марією Саксен-Альтенбурзькою, мав трьох синів;
- Єлизавета (27 серпня—9 жовтня 1840) — померла немовлям;
- Александріна (1842—1892) — дружина принца Мекленбург-Шверінського , мали єдину доньку.
Родина оселилася в Берліні у Палаці принца Альбрехта на вулиці Вільгельма № 102, неподалік від Потсдамської площі. Альбрехт придбав його за 356 000 талерів і доручив повністю переобладнати відомому архітектору Карлу Фрідріху Шинкелю. Молодята займали перший поверх, в той час, як на другому були приміщення для персонала, кімната для срібла та столових приборів і велика більярдна.
Восени 1837 року Маріанна отримала у спадок від матері Каменц у Силезії і стала натхненницею створення нового готичного замка, будівництво якого було доручено також Шинкелю.15 жовтня 1838 урочисто був закладений перший камінь у фундамент майбутнього палацу в присутності архітектора та Альбрехта і Маріанни.
1842 року принц здійснив мандрівку на Кавказ та взяв участь у великій російській експедиції проти горців, що виходила із Ставрополя. Коли начальник експедиції загинув, то Альбрехт перебрав керівництво на себе і довів експедицію до кінця, за що користувався великою повагою імператора Миколи I.
У сімейному житті, згідно одного з відгуків, пара після весілля була дуже прив'язана один до одного. Однак, з роками відбулось відчуження. Цьому, окрім іншого, сприяла агресивна поведінка Альбрехта по відношенню до слуг незалежно від статі. Голланський звіт таємної поліції свідчить також про «венеричну хворобу».
У 1845 році Маріанна пішла від чоловіка, а 28 березня 1849 було оформлене розлучення. Маріанна на той час мала роман із своїм секретарем Йоганном ван Россумом, а Альбрехт був закоханий у доньку колишнього військового міністра Густава фон Рауха, Розалію, яка була придворною дамою Маріанни.
Подолавши опір Гогенцоллернів, в особливості, брата —імператора Фрідріха-Вільгельма IV, Альбрехт побрався із Розалією фон Раух. Весілля відбулося 13 червня 1850 в Берліні. Оскільки дружину відмовились приймати при прусському дворі, Альбрехт замовив учню Шинкеля, Адольфу Лозе, будівництво нового замка у Дрездені. До закінчення будівництва, резиденція подружжя розташовувалась у Мейнінгені, де жила донька Альбрехта, Шарлотта.
Принц 1852 року отримав звання генерала кінноти, а для Розалії 28 травня 1853 року був створений титул графині Гогенау. Замок Альбрехтсберг був готовий у 1854. Там же народився і перший син подружжя. Всього у пари було двоє діточок:
- (1854—1930) — граф фон Гогенау, генерал-лейтенант прусської армії, флігель-ад'ютант імператора Вільгельма II, був двічі одружений, мав чотирьох дітей від обох шлюбів;
- (1857—1914) — граф фон Гогенау, був одружений із Шарлоттою фон дер Деккен, мав чотирьох дітей.
Сини, через своє походження, не мали права наслідувати титул та не причислялися до династії Гогенцоллернів. Однак, вони носили титул графів Гогенау.
Внаслідок військової служби, Альбрехт часто бував в різних куточках Пруссії, а також здійснив кілька тривалих поїздок більшою частиною Європи, Близького Сходу і навіть Африки.
Після смерті імператора Фрідріха-Вільгельма IV у 1861, прусський двір став більш лояльним до родини. Новий кайзер Вільгельм I, навідав брата, завітавши до нього в Альбрехтсберг, і привітав Розалію, як свою невістку.
У 1865 Альбрехт став інспектором третього армійського дивізіону. В австро-прусській війні 1866 командував кавалерійським корпусом Першої прусської армії. Добровільно став під керівництво молодших генералів, будучи певним, що кожен офіцер має служити у місці відповідно своїх здібностей і не вважаючи себе підходящим для вищих керівних посад.Служив під проводом свого небожа, принца Фрідріха Карла. Брав участь у битвах при Мюнхенґреці, при Гичині та під Садовою.
У 1867—1871 роках Альбрехт був членом рейхстага Північнонімецького союзу від виборчого округу Ґумбінен —Інстербург, де відносився до позафракційних консерваторів.
На початку війни проти Франції 1870 принц отримав під своє командування 4-ту кавалерійську дивізію, яка складалася з шести полків та входила до складу Третьої армії. Він зайняв Шалонський табір наступного дня після відступу французів і першим помітив відвід військ Мак-Магона до Меца, внаслідок чого було вирішено невідкладно дати бій при Седані. Ця битва, що стала найвідомішою франко-прусській війні, відкрила прусським військам дорогу до Парижа. Сам імператор Наполеон III потрапив у полон. Це, в свою чергу, призвело до кінця монархії у Франції та встановлення республіканського ладу.
Пізніше, Альбрехт брав активну участь у військових діях під проводом генерала Людвіга фон дер Танна, великого герцога Мекленбург-Шверінського Фрідріха Франца II та принца Фрідріха Карла проти Луарської армії та у складному зимовому поході. Внаслідок напруженої діяльності отримав апоплексичний удар.
В день тріумфального повернення військ до Берліна, принц отримав чин генерал-оберста прусської армії зі званням генерал-фельдмаршала. У вересні 1872, під час зустрічі трьох імператорів, був удостоєний Олександром II звання російського генерал-фельдмаршала.
Помер 14 жовтня 1872 в Берліні після другого удару. Похований у металевій труні у склепі під вестибюлем в Мавзолеї парка замка Шарлоттенбург, де вже покоїлись його батьки.
Розалія, після його смерті, усамітнено жила в Альбрехтсбергу. Її не стало сім років потому. Діти, після закінчення військової служби, також оселилися в Альбрехтсбергу. Вільгельм у 1925 році був змушений продати палац через картярські борги. Всі троє поховані на лісовому цвинтарі Білий Олень у Дрездені.
Нащадки Альбрехта і Розалії живуть і досі.
Нагороди
Королівство Пруссія
- Орден Чорного орла з ланцюгом
- орден (4 жовтня 1819)
- ланцюг (1827)
- Орден Червоного орла, великий хрест з дубовим листям і мечами
- Орден Корони (Пруссія) 1-го класу з мечами
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командорський хрест
- Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу з мечами
- Pour le Mérite з дубовим листям
- орден (31 липня 1866)
- дубове листя (31 грудня 1870)
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
- Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (1835)
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) з військовою відзнакою
- Королівський гвельфський орден, великий хрест (1838)
- Орден Вірності (Баден) (1856)
- Орден Церінгенського лева, великий хрест (1856)
- Орден Андрія Первозванного
- Орден Святого Олександра Невського
- Орден Білого Орла
- Орден Святої Анни 1-го ступеня
- Орден Святого Станіслава 1-го ступеня
- Орден Святого Георгія 4-го ступеня
Інші країни
- (Гессен-Кассель; 5 вересня 1841)
- Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1841)
- Орден Білого Сокола, великий хрест (Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське; 11 листопада 1942)
- Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест (1850)
- , великий хрест (Велике герцогство Гессен; 6 липня 1851)
- , великий хрест з мечами (Герцогство Ангальт)
- орден (29 листопада 1854)
- мечі (12 вересня 1864)
- Орден Рутової корони (Королівство Саксонія; 1854)
- Орден Почесного легіону, великий хрест (Друга французька імперія; 1858)
- Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, великий хрест із золотою короною (Велике герцогство Ольденбург; 18 вересня 1861)
- , великий хрест (Герцогство Брауншвейг-Люнебург)
- Орден Вендської корони, великий хрест з короною в руді (Мекленбург)
- Орден Спасителя, великий хрест (Грецьке королівство)
- Орден Нідерландського лева, великий хрест
- Почесна шабля (Османська імперія)
- Орден Вежі й Меча, великий хрест (Португальське королівство)
- Орден Святого Фердинанда за заслуги, великий хрест (Королівство Обох Сицилій)
Вшанування пам'яті
- 14 жовтня 1901 року на Замковій вулиціБерліна в присутності кайзера Вільгельма II, був відкритий пам'ятник принцу Альбрехту Прусському у вигляді бронзової статуї на постаменті з барельєфами.
- В російській імператорській армії його ім'я було присвоєно Драгунському литовському полку № 1.
Генеалогія
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119285533 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Альбрехт // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 513–514.
- Find a Grave — 1996.
- Замок Альбрехтсберг [1] [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- Маріанна Оранж-Нассау [2] [ 17 березня 2014 у Wayback Machine.] (нід.)
- Палац принца Альберта [3] [ 17 березня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
- Замок Каменць — казковий замок-фортеця [4] [ 14 листопада 2013 у Wayback Machine.] (нім.)
- Добудували його під наглядом Фердинанда Мартіуса лише у травні 1872. У січні 1946 замок був підпалений і згорів. Після відновлення у 1995 році, частково використовується як готель.
- Стаття «Альбрехт, принц прусский (1809—1872)» в Енциклопедичному словнику Брокгауза і Єфрона[5] [Архівовано 28 листопада 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Історія родини [6] [ 6 грудня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
- Bernhard von Poten: Albrecht (Prinz von Preußen) . In: Allgemeine Deutsche Biographie [7] [Архівовано 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
- Нині — місто Гусев Калінінградської області.
- Specht, Fritz / Schwabe, Paul: Die Reichstagswahlen von 1867 bis 1903. Eine Statistik der Reichstagswahlen nebst den Programmen der Parteien und einem Verzeichnis der gewählten Abgeordneten
- Нині — популярний туристичний проспект.
- Пам'ятник принцу Альбрехту [8] [ 4 травня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
Література
- Hans Zeidler und Heidi Zeidler: Der vergessene Prinz. Geschichte und Geschichten um Schloß Albrechtsberg. Verlag der Kunst, Dresden 1995,
- Maik Ohnezeit: Militärische Leistungsbilanz. Ein Andenken des Prinzen Albrecht von Preußen aus dem Krieg 1870/71, in: Buck, Meike; Derda, Hans-Jürgen; Pöppelmann, Heike (Hrsg.): Tatort Geschichte. 120 Jahre Spurensuche im Braunschweigischen Landesmuseum, Petersberg 2011 (Veröffentlichungen des Braunschweigischen Landesmuseums 113), S. 194—195.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альбрехт Прусський (1809—1872) |
- Профіль на Geneall.net [ 28 липня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 25 липня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Альбрехта Прусського [ 7 січня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Albreht Princ Fridrih Genrih Albreht Prusskij nim Friedrich Heinrich Albrecht Prinz von Preussen nar 4 zhovtnya 1809 pom 14 zhovtnya 1872 prusskij princ z dinastiyi Gogencollerniv p yatij sin korolya Prussiyi Fridriha Vilgelma III ta korolevi Luyizi general oberst kavaleriyi prusskoyi armiyi ta general feldmarshal rosijskoyi uchasnik avstro prusskoyi ta franko prusskoyi voyen chlen rejhstagu Pivnichnonimeckogo soyuzu u 1867 1871 rokah Albreht PrusskijAlbrecht von PreussenAlbreht blizko 1872 rokuIm ya pri narodzhenniFridrih Genrih AlbrehtNarodivsya4 zhovtnya 1809 1809 10 04 1 Kenigsberg Korolivstvo PrussiyaPomer14 zhovtnya 1872 1872 10 14 1 63 roki Berlin Nimecka imperiyaPohovannyaMavzolej parka Sharlottenburg BerlinPiddanstvoKorolivstvo PrussiyaNacionalnistnimecDiyalnistoficer politikZnannya movnimeckaUchasnikfrancuzko prusska vijnaSuspilnij stanChlen korolivskoyi rodiniTitulprinc PrusskijPosadadVijskove zvannyageneral polkovnik u zvanni general feldmarshalaPartiyadKonfesiyalyuteranstvoRidGogencollerniBatkoFridrih Vilgelm IIIMatiLuyiza koroleva Prussiyi Brati sestriVilgelm I Gogencollern Karl Prusskij Fridrih Vilgelm IV Aleksandrina Pruska Oleksandra Fedorivna Luyiza Pruska d i dU shlyubi zMarianna i dDitiVid pershogo shlyubu Sharlotta Yelizaveta Aleksandrina Vid drugogo shlyubu NagorodiOrden Chornogo orla Velikij Hrest ordena Chervonogo orla Velikij komandor ordena domu GogencollernivOrden Pour le Merite z dubovim listyam Prussiya Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Kavaler Velikogo hresta Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo Stefana Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Orden Svyatogo Georgiya Gannover Orden Virnosti Baden Velikij hrest ordena Ceringenskogo levaVelikij hrest ordena Koroni Vyurtemberg Velikij hrest ordena Bilogo SokolaVelikij hrest ordena domu Saksen Ernestine Orden Lyudviga Gessen Orden Alberta Vedmedya Angalt Orden Rutovoyi koroni Velikij Hrest ordena Pochesnogo legionu Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha LyudvigaOrden Genriha Leva Orden Vendskoyi koroni Kavaler Velikogo hresta ordena SpasitelyaLicar Velikogo hresta ordena Niderlandskogo levaOrden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Bilogo Orla Rosijska Imperiya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 1 stupenya Orden Svyatogo Georgiya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaAlbreht narodivsya 4 zhovtnya 1809 roku u Kenigsberzi Vin buv p yatim sinom ta najmolodshoyu dev yatoyu ditinoyu v rodini korolya Prussiyi Fridriha Vilgelma III ta jogo pershoyi druzhini Luyizi Meklenburg Strelickoyi Na moment poyavi hlopchika na svit v zhivih zalishalis jogo brati Fridrih Vilgelm Vilgelm ta Karl i sestri Sharlotta Aleksandrina ta Luyiza Perebuvayuchi u vignanni pislya zahoplennya u 1806 Napoleonom Berlina prusska korolivska rodina zmogla povernutis do stolici lishe u grudni 1809 Koroleva Luyiza nevdovzi pomerla Albrehtu na toj chas vipovnilos desyat misyaciv U vici 10 rokiv yak i vsi prusski princi vin pristav do lav vijska Buv zachislenij drugim lejtenantom u 1 j gvardijskij pihotnij polk Lyublyachi ta povazhayuchi konej dvadcyati rokiv pristav do kavaleriyi Marianna Niderlandska na portreti penzlya G F Virca 1832 Nezadovgo do svogo 21 richchya Albreht vstupiv u dinastichnij shlyub iz svoyeyu kuzinoyu Mariannoyu Niderlandskoyu yaka bula jogo odnolitkoyu Vesillya vidbulosya 14 veresnya 1830 u palaci Nordejnde v Gaazi U podruzhzhya narodilosya chetvero zhivih ditej Sharlotta 1831 1855 druzhina kronprinca Saksen Mejningenu Georga narodila chotiroh ditej 1837 1906 general kinnoti regent Braunshivejzkogo gercogstva u 1885 1906 rokah buv odruzhenij z Mariyeyu Saksen Altenburzkoyu mav troh siniv Yelizaveta 27 serpnya 9 zhovtnya 1840 pomerla nemovlyam Aleksandrina 1842 1892 druzhina princa Meklenburg Shverinskogo mali yedinu donku Rodina oselilasya v Berlini u Palaci princa Albrehta na vulici Vilgelma 102 nepodalik vid Potsdamskoyi ploshi Albreht pridbav jogo za 356 000 taleriv i doruchiv povnistyu pereobladnati vidomomu arhitektoru Karlu Fridrihu Shinkelyu Molodyata zajmali pershij poverh v toj chas yak na drugomu buli primishennya dlya personala kimnata dlya sribla ta stolovih priboriv i velika bilyardna Voseni 1837 roku Marianna otrimala u spadok vid materi Kamenc u Sileziyi i stala nathnenniceyu stvorennya novogo gotichnogo zamka budivnictvo yakogo bulo dorucheno takozh Shinkelyu 15 zhovtnya 1838 urochisto buv zakladenij pershij kamin u fundament majbutnogo palacu v prisutnosti arhitektora ta Albrehta i Marianni 1842 roku princ zdijsniv mandrivku na Kavkaz ta vzyav uchast u velikij rosijskij ekspediciyi proti gorciv sho vihodila iz Stavropolya Koli nachalnik ekspediciyi zaginuv to Albreht perebrav kerivnictvo na sebe i doviv ekspediciyu do kincya za sho koristuvavsya velikoyu povagoyu imperatora Mikoli I U simejnomu zhitti zgidno odnogo z vidgukiv para pislya vesillya bula duzhe priv yazana odin do odnogo Odnak z rokami vidbulos vidchuzhennya Comu okrim inshogo spriyala agresivna povedinka Albrehta po vidnoshennyu do slug nezalezhno vid stati Gollanskij zvit tayemnoyi policiyi svidchit takozh pro venerichnu hvorobu U 1845 roci Marianna pishla vid cholovika a 28 bereznya 1849 bulo oformlene rozluchennya Marianna na toj chas mala roman iz svoyim sekretarem Jogannom van Rossumom a Albreht buv zakohanij u donku kolishnogo vijskovogo ministra Gustava fon Rauha Rozaliyu yaka bula pridvornoyu damoyu Marianni Rozaliya fon Rauh blizko 1840 roku Podolavshi opir Gogencollerniv v osoblivosti brata imperatora Fridriha Vilgelma IV Albreht pobravsya iz Rozaliyeyu fon Rauh Vesillya vidbulosya 13 chervnya 1850 v Berlini Oskilki druzhinu vidmovilis prijmati pri prusskomu dvori Albreht zamoviv uchnyu Shinkelya Adolfu Loze budivnictvo novogo zamka u Drezdeni Do zakinchennya budivnictva rezidenciya podruzhzhya roztashovuvalas u Mejningeni de zhila donka Albrehta Sharlotta Princ 1852 roku otrimav zvannya generala kinnoti a dlya Rozaliyi 28 travnya 1853 roku buv stvorenij titul grafini Gogenau Zamok Albrehtsberg buv gotovij u 1854 Tam zhe narodivsya i pershij sin podruzhzhya Vsogo u pari bulo dvoye ditochok 1854 1930 graf fon Gogenau general lejtenant prusskoyi armiyi fligel ad yutant imperatora Vilgelma II buv dvichi odruzhenij mav chotiroh ditej vid oboh shlyubiv 1857 1914 graf fon Gogenau buv odruzhenij iz Sharlottoyu fon der Dekken mav chotiroh ditej Sini cherez svoye pohodzhennya ne mali prava nasliduvati titul ta ne prichislyalisya do dinastiyi Gogencollerniv Odnak voni nosili titul grafiv Gogenau Vnaslidok vijskovoyi sluzhbi Albreht chasto buvav v riznih kutochkah Prussiyi a takozh zdijsniv kilka trivalih poyizdok bilshoyu chastinoyu Yevropi Blizkogo Shodu i navit Afriki Pislya smerti imperatora Fridriha Vilgelma IV u 1861 prusskij dvir stav bilsh loyalnim do rodini Novij kajzer Vilgelm I navidav brata zavitavshi do nogo v Albrehtsberg i privitav Rozaliyu yak svoyu nevistku U 1865 Albreht stav inspektorom tretogo armijskogo divizionu V avstro prusskij vijni 1866 komanduvav kavalerijskim korpusom Pershoyi prusskoyi armiyi Dobrovilno stav pid kerivnictvo molodshih generaliv buduchi pevnim sho kozhen oficer maye sluzhiti u misci vidpovidno svoyih zdibnostej i ne vvazhayuchi sebe pidhodyashim dlya vishih kerivnih posad Sluzhiv pid provodom svogo nebozha princa Fridriha Karla Brav uchast u bitvah pri Myunhengreci pri Gichini ta pid Sadovoyu Zamok Albrehtsberg U 1867 1871 rokah Albreht buv chlenom rejhstaga Pivnichnonimeckogo soyuzu vid viborchogo okrugu Gumbinen Insterburg de vidnosivsya do pozafrakcijnih konservatoriv Na pochatku vijni proti Franciyi 1870 princ otrimav pid svoye komanduvannya 4 tu kavalerijsku diviziyu yaka skladalasya z shesti polkiv ta vhodila do skladu Tretoyi armiyi Vin zajnyav Shalonskij tabir nastupnogo dnya pislya vidstupu francuziv i pershim pomitiv vidvid vijsk Mak Magona do Meca vnaslidok chogo bulo virisheno nevidkladno dati bij pri Sedani Cya bitva sho stala najvidomishoyu franko prusskij vijni vidkrila prusskim vijskam dorogu do Parizha Sam imperator Napoleon III potrapiv u polon Ce v svoyu chergu prizvelo do kincya monarhiyi u Franciyi ta vstanovlennya respublikanskogo ladu Piznishe Albreht brav aktivnu uchast u vijskovih diyah pid provodom generala Lyudviga fon der Tanna velikogo gercoga Meklenburg Shverinskogo Fridriha Franca II ta princa Fridriha Karla proti Luarskoyi armiyi ta u skladnomu zimovomu pohodi Vnaslidok napruzhenoyi diyalnosti otrimav apopleksichnij udar V den triumfalnogo povernennya vijsk do Berlina princ otrimav chin general obersta prusskoyi armiyi zi zvannyam general feldmarshala U veresni 1872 pid chas zustrichi troh imperatoriv buv udostoyenij Oleksandrom II zvannya rosijskogo general feldmarshala Pomer 14 zhovtnya 1872 v Berlini pislya drugogo udaru Pohovanij u metalevij truni u sklepi pid vestibyulem v Mavzoleyi parka zamka Sharlottenburg de vzhe pokoyilis jogo batki Rozaliya pislya jogo smerti usamitneno zhila v Albrehtsbergu Yiyi ne stalo sim rokiv potomu Diti pislya zakinchennya vijskovoyi sluzhbi takozh oselilisya v Albrehtsbergu Vilgelm u 1925 roci buv zmushenij prodati palac cherez kartyarski borgi Vsi troye pohovani na lisovomu cvintari Bilij Olen u Drezdeni Nashadki Albrehta i Rozaliyi zhivut i dosi NagorodiPam yatnik princu AlbertuKorolivstvo Prussiya Orden Chornogo orla z lancyugom orden 4 zhovtnya 1819 lancyug 1827 Orden Chervonogo orla velikij hrest z dubovim listyam i mechami Orden Koroni Prussiya 1 go klasu z mechami Korolivskij orden domu Gogencollerniv velikij komandorskij hrest Knyazivskij orden domu Gogencollerniv pochesnij hrest 1 go klasu z mechami Pour le Merite z dubovim listyam orden 31 lipnya 1866 dubove listya 31 grudnya 1870 Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Avstrijska imperiya Korolivskij ugorskij orden Svyatogo Stefana velikij hrest 1835 Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina z vijskovoyu vidznakoyuKorolivstvo Gannover Korolivskij gvelfskij orden velikij hrest 1838 Velike gercogstvo Baden Orden Virnosti Baden 1856 Orden Ceringenskogo leva velikij hrest 1856 Rosijska imperiya Orden Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Bilogo Orla Orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya Orden Svyatogo Stanislava 1 go stupenya Orden Svyatogo Georgiya 4 go stupenyaInshi krayini Gessen Kassel 5 veresnya 1841 Orden Vyurtemberzkoyi koroni velikij hrest 1841 Orden Bilogo Sokola velikij hrest Velike gercogstvo Saksen Vejmar Ejzenahske 11 listopada 1942 Orden domu Saksen Ernestine velikij hrest 1850 velikij hrest Velike gercogstvo Gessen 6 lipnya 1851 velikij hrest z mechami Gercogstvo Angalt orden 29 listopada 1854 mechi 12 veresnya 1864 Orden Rutovoyi koroni Korolivstvo Saksoniya 1854 Orden Pochesnogo legionu velikij hrest Druga francuzka imperiya 1858 Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga velikij hrest iz zolotoyu koronoyu Velike gercogstvo Oldenburg 18 veresnya 1861 velikij hrest Gercogstvo Braunshvejg Lyuneburg Orden Vendskoyi koroni velikij hrest z koronoyu v rudi Meklenburg Orden Spasitelya velikij hrest Grecke korolivstvo Orden Niderlandskogo leva velikij hrest Pochesna shablya Osmanska imperiya Orden Vezhi j Mecha velikij hrest Portugalske korolivstvo Orden Svyatogo Ferdinanda za zaslugi velikij hrest Korolivstvo Oboh Sicilij Vshanuvannya pam yati14 zhovtnya 1901 roku na Zamkovij vuliciBerlina v prisutnosti kajzera Vilgelma II buv vidkritij pam yatnik princu Albrehtu Prusskomu u viglyadi bronzovoyi statuyi na postamenti z barelyefami V rosijskij imperatorskij armiyi jogo im ya bulo prisvoyeno Dragunskomu litovskomu polku 1 GenealogiyaAvgust Vilgelm Prusskij Luyiza Amaliya Braunshvejg Volfenbyuttelska Lyudvig IX Karolina Cvajbryuken Birkenfeldska Karl Meklenburg Strelickij Yelizaveta Saksen Hildburghauzenska Georg Gessen Darmshtadtskij Mariya Luyiza Lejningenska Fridrih Vilgelm II Frederika Luyiza Gessen Darmshtadtska Karl II Frederika Gessen Darmshtadtska Fridrih Vilgelm III Luyiza Meklenburg Strelicka Albreht PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119285533 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Albreht Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1890 T Ia S 513 514 d Track Q656d Track Q23892888d Track Q22975806d Track Q19908137d Track Q4065721d Track Q602358 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Zamok Albrehtsberg 1 6 bereznya 2016 u Wayback Machine nim Marianna Oranzh Nassau 2 17 bereznya 2014 u Wayback Machine nid Palac princa Alberta 3 17 bereznya 2014 u Wayback Machine nim Zamok Kamenc kazkovij zamok fortecya 4 14 listopada 2013 u Wayback Machine nim Dobuduvali jogo pid naglyadom Ferdinanda Martiusa lishe u travni 1872 U sichni 1946 zamok buv pidpalenij i zgoriv Pislya vidnovlennya u 1995 roci chastkovo vikoristovuyetsya yak gotel Stattya Albreht princ prusskij 1809 1872 v Enciklopedichnomu slovniku Brokgauza i Yefrona 5 Arhivovano 28 listopada 2020 u Wayback Machine ros Istoriya rodini 6 6 grudnya 2017 u Wayback Machine nim Bernhard von Poten Albrecht Prinz von Preussen In Allgemeine Deutsche Biographie 7 Arhivovano 22 zhovtnya 2020 u Wayback Machine nim Nini misto Gusev Kaliningradskoyi oblasti Specht Fritz Schwabe Paul Die Reichstagswahlen von 1867 bis 1903 Eine Statistik der Reichstagswahlen nebst den Programmen der Parteien und einem Verzeichnis der gewahlten Abgeordneten Nini populyarnij turistichnij prospekt Pam yatnik princu Albrehtu 8 4 travnya 2014 u Wayback Machine nim LiteraturaHans Zeidler und Heidi Zeidler Der vergessene Prinz Geschichte und Geschichten um Schloss Albrechtsberg Verlag der Kunst Dresden 1995 ISBN 3 7608 0341 5 Maik Ohnezeit Militarische Leistungsbilanz Ein Andenken des Prinzen Albrecht von Preussen aus dem Krieg 1870 71 in Buck Meike Derda Hans Jurgen Poppelmann Heike Hrsg Tatort Geschichte 120 Jahre Spurensuche im Braunschweigischen Landesmuseum Petersberg 2011 Veroffentlichungen des Braunschweigischen Landesmuseums 113 S 194 195 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Albreht Prusskij 1809 1872 Profil na Geneall net 28 lipnya 2014 u Wayback Machine nim Profil na Thepeerage com 25 lipnya 2014 u Wayback Machine angl Genealogiya Albrehta Prusskogo 7 sichnya 2022 u Wayback Machine angl