О́льштин (пол. Olsztyn, до 1945 нім. Allenstein, давньопольськ. Holstin) — найбільше місто і столиця Вармінсько-Мазурського воєводства. Ольштин розташований у південній частині Вармії над річкою Лина (пол. Łyna).
Ольштин Olsztyn | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Стара ратуша в Ольштині | ||||||||
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
53°47′ пн. ш. 20°30′ сх. д. / 53.783° пн. ш. 20.500° сх. д. | ||||||||
Країна | Польща | |||||||
Регіон | Вармінсько-Мазурське воєводство | |||||||
Столиця для | Вармінсько-Мазурське воєводство, Ольштинське воєводство і Q25413577? | |||||||
Межує з
| ||||||||
Засновано | 1334 | |||||||
Магдебурзьке право | 1353 | |||||||
Площа | 88,33 км² | |||||||
Населення | ▼ 168 804 (01.07.2022) | |||||||
· густота | 1989 (2008) осіб/км² | |||||||
Агломерація | 270 000 | |||||||
Висота НРМ | 88 м | |||||||
Міста-побратими | Рованьємі Шатору Калп Гельзенкірхен Оффенбург Оснабрюк Луцьк Річмонд Бельсько-Бяла | |||||||
Телефонний код | (48) 89 | |||||||
Часовий пояс | CEST, і | |||||||
Номери автомобілів | NO | |||||||
GeoNames | 763166 | |||||||
OSM | r2720006 ·R | |||||||
SIMC | 0964465 | |||||||
Поштові індекси | 10-001 до 11-041 | |||||||
Міська влада | ||||||||
Мер міста | Пйотр Гжимович | |||||||
Вебсайт | http://www.olsztyn.eu | |||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Ольштин у Вікісховищі |
Через Ольштин протікають ще дві річки — Вадонг (пол. Wadąg) і Кортувка (пол. Kortówka). В межах міста знаходиться також 15 озер, які займають 8,25 % території.
Населення: 174 473
Ольштин — важливий туристичний осередок.
Історія
Перша згадка про місто походить з 1334 року, коли Генріх фон Лютер спорудив над річкою дерев'яно-земляне укріплення «Allenstein». Міські права надала 31 жовтня 1353 р. капітула Вармінської дієцезії, єпископ Йоган з Майсена. Першим бургомістром став Йоган з Лайс. Протягом 1347—1353 років було збудовано замок, костел Якова Апостола (1370—1380), закладено сітку вулиць, фортифікації. Місто вступило 1440 р. до Пруської конфедерації міст, а внаслідок мирного трактату з Торуня 1466 р. з Вармією потрапило під зверхність польського королівства, як частина Королівської Прусії.
В ніч з 21-22 січня 1945 р. радянські війська з півдня увійшли в Ольштин і після невеликих боїв захопили залізничний вокзал. Окрім боїв за вокзал у самому місті не було більшого опору. Вперті бої почалися лише на лінії річки Вадонг на північ від Ольштина, де німці створили лінію оборони. Бої тут точились 22-23 січня. До 24 січня район Ольштина був повністю захоплений. У місто прийшов новий — польський час.
3 травня 1947 р. до Ольштина прибув перший транспорт депортованих по акції «Вісла» українців.
Освіта і наука
Ольштин це найбільший освітній осередок у воєводстві та один з найбільших у північній Польщі. У місті існують:
- 43 дитсадки (серед яких 14 непублічних);
- 30 початкових шкіл (серед яких 3 непублічні);
- 25 гімназій (серед яких 1 непублічна);
- 28 загальноосвітніх ліцеїв (серед яких 14 непублічних);
- 1 художній ліцей;
- 9 профільованих ліцеїв;
- 11 технікумів (серед яких 1 непублічний);
- 8 професійних шкіл (серед яких 1 непублічна);
- 47 шкіл середнього рівня після ліцеїв (серед яких 37 непублічних);
- 2 музичні школи (І і ІІ рівнів);
- 8 осередків професійного навчання та додаткового вишколу (серед яких 7 непублічних);
- 6 осередків вишколу вчителів (серед яких 4 непублічні);
- 67 інші школи та осередки навчання (серед яких 17 непублічних);
- 1 непублічний реабілітаційно-виховний едукаційний осередок;
- 5 консультаційних пунктів психологічно-педагогічних (серед яких 1 непублічний).
Вищі навчальні заклади
Першим вищим навчальним закладом у місті була, створена 31 травня 1950 р. на території району Кортова, Вища рільнича школа. 1 вересня 1969 р. її переіменували на Рільнічо-Технічну академію. Внаслідок поєднання 1 вересня 1999 р. Вищої педагогічної школи, Рільничо-Технічної академії та Вармінського теологічного інституту виник Вармінсько-Мазурський університет, у якому навчається понад 35 тис. студентів.
У Ольштині 6 вишів:
- Вармінсько-Мазурський університет УВМ (тут існує факультет української мови — );
- Вища школа інформатики та економіки ТВП;
- Ольштинська вища школа ім. ;
- Ольштинська вища школа інформатики і управління ім. Тадеуша Котарбінського;
- Вища духова семінарія вармінської метрополії «Госіанум»;
- Вармінсько-Мазурський університет третього віку;
Дослідницько-наукові одиниці
Науковою і дослідницькою діяльністю, крім вишів, займаються:
- Центр східних досліджень;
- Інститут розплоду тварин і досліджень їжі Польської академії наук;
- Інститут риболовлі ім. ;
- Центр наукових досліджень ім. Войцеха Кентшинського.
Культура
У місті є планетарій.
Театри
Найбільшим ольштинським театром є Драматичний театр ім. Стефана Ярача, заснований 1925 р.
У Ольштині знаходиться також Ольштинський театр ляльок заснований у 1953 р. та Ольштинська пантоміма.
Музика
Тут було започатковано український фолк-рок-гурт «Беркут» (2004) та польський гурт Big Day (ансамбль).
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 81462 | 14801 | 58232 | 8429 |
Жінки | 93183 | 14030 | 58804 | 20349 |
Разом | 174645 | 28831 | 117036 | 28778 |
Транспорт
Автобус
На початок 2020-х місто обслуговує автобусна мережа з 36 автобусних маршрутів, що має 6 приміських і 2 нічні маршрути.
Тролейбус
З 1939 року до 31 липня 1971 року діяла тролейбусна мережа
Залізничний транспорт
Ольштин-Головний — головна залізнична станція міста, звідки курсують потяги до Варшави, Гданська, Щецина, Познані, Бидгоща, Ілави, Дзялдово та Елки.
Трамвай
Історично перша трамвайна лінія міста була побудована в 1907 році і з роками поступово розширювалася. Проте в 1965 році припинила свою діяльність.
В 2011 — 2015 роках було побудовано трамвайну мережу довжиною 11 км. Контракт було підписано в 2011 році, а будівництво розпочато в 2012 році. Це була перша нова трамвайна мережа, побудована в Польщі за 55 років; 15 низькопідлогових трамваїв Tramino було замовлено у у вересні 2012 року. На початок 2020-х діє 3 трамвайні лінії.
Планується розширення завдовжки 6 км, турецького виробника було обрано для постачання 24 трамваїв для мережі.
Авіаційний транспорт
Місто та околиці обслуговує аеропорт Ольштин-Мазури з регулярними міжнародними пасажирськими рейсами. Він розташований у Шиманах, за 10 км від Щитно та за 58 км на південь від міста Ольштин. З аеропорту здійснюють рейси до Лондона, Дортмунда, Львова, Кракова та Бургаса.
Релігія
У місті свої храми мають різні релігійні спільноти. Між іншими:
Українці в Ольштині
До 1947 р. перебування українців в Ольштині було лише епізодичним. Зокрема, відомо що 1807 р. в кафедральному соборі Якуба французи утримували полонених з прусської і російської армії (серед яких були українці), які спалили на опалення усе оздоблення храму. Були українці і в складі 2-ї російської армії Олександра Самсонова, яка просуваючись в Східну Пруссію, 27 серпня 1914 р. на два дні зайняла Ольштин.
При алеї I Dywizji Wojska Polskiego 31 знаходиться цвинтар солдатів російської армії з Першої світової війни. Тут на спільних могилах встановлено камінь з німецьким написом, таблички по російськи і німецьки та хрест. Кількість похованих у цих могилах не відома. Інший військовий цвинтар розміщений на вул. I Dywizji Wojska Polskiego 11. Тут також поховано солдатів російської армії з Першої світової (91), польських солдат, які померли в Кортовському лазареті (у с. Кортово) та радянських солдатів (4262 чоловіки). В усіх цих категоріях можна відшукати українців.
Наступною українською сторінкою історії Ольштина є депортація в околиці міста українців в рамках акції «Вісла» в 1947 р., а також діяльність апарату терору — Управління безпеки комуністичної Польщі (УБ) та радянського апарату терору — НКВС. 3 травня 1947 р. до Ольштина прибув перший транспорт депортованих в ході акції «Вісла» українців. Ольштин — був місцем сортування українців, люди розділялися за категоріями небезпеки для влади.
В Ольштині зберіглася низка будівель, пов'язаних з комуністичним апаратом терору. Головна будівля комуністичної польської служби безпеки — УБ розташовувалася в будинку по вул. Dąbrowszczaków 44. Зберігся будинок, де розташовувалася в'язниця УБ на aleja Marszałka Józefa Piłsudskiego 3. Зберігся також арешт УБ на вул. Warszawska між номерами 101 та 103. Загалом НКВС та УБ в Ольштині займалися німцями та вармяками, проте розпрацьовувалися також українці. Зокрема, (Гонта) мав допит в УБ в Ольштині. Тут він дав свідчення щодо відомої співпраці АК та УПА на Холмщині, зокрема, відносно відомих перемовин в присілку Жар біля Гути-Ружанецької.
Поступово українці з навколишніх сільських місцевостей збиралися до Ольштина. Після 1956 р. українське життя трохи поправилося. Наразі в Ольштині знаходиться центр активності українців на теренах Вармінсько-Мазурського воєводства. Офіційно станом на 2010 р. в Ольштині постійно мешкало близько 3 тис. українців.
Перші греко-католицькі богослужіння проходили в костелі францисканців на вул. Stanisława Wyspiańskiego 4. З 2000 р. діє греко-католицька церква Покрову Пресвятої Богородиці біля залізничного вокзалу на вул. Lubelska, 12. Українська Греко-католицька церква є найбільшим осередком українців в Ольштині. Церква у 2020р. була удостоєна до ранги Катедрального Собору та осередку єпископа. Біля храму знаходиться пам'ятники Голодомору та акції Вісла.
Що стосується депортованих православних українців, то їх нащадки пов'язані з православною церквою Покрови Богородиці на Aleja Wojska Polskiego 38. Парафія ж розташовується за адресою Aleja Wojska Polskiego 71/5. Біля православної церкви у 2001 р. був встановлений хрест в пам'ять про акцію «Вісла» 1947 р.
В Ольштині діє міський гурток Об'єднання українців в Польщі, садиба якого знаходиться в старовинному будинку по вул. Wyzwolenia 2/8.
28 квітня 2004 р. в залі Осередка наукових досліджень в Ольштині по вул. Partyzantów, 87 відкрилася вистава „Поляки-Українці 1939-1947 рр.” Урочистість супроводжувала Міжнародну наукову конференцію „Польсько-Українська спадщина”, організованої Університетом Вармії і Мазур в Ольштині осередком наукових досліджень імені Войцеха Кентшинського, Об’єднанням українців у Польщі та товариством сільський театр Węgajty.
11-14.10.2006 р. в Ольштині проходили сесії наукової конференції «Греко-католицька церква на Вармії і Мазурах у контексті минулого і суспільно-політичних змін в Польщі»: 11.10. – прес-конференція – Інститут політичних наук Вармінсько-Мазурського університету, вул. Szrajbera, 11; 13.10. – Гуманістичний центр Вармінсько-Мазурського університету, вул. Kurta Obitza, 1, Ольштин-Кортово II, Aula Teatralna (зал №146); 14.10. – служба в Покровській церкві УГКЦ в Ольштині на вул. Lubelska, 12. А о 18-00 того ж дня концерт церковної музики в Вармінсько-Мазурський філармонії. Учасники конференції мешкали у готелі «Gromada» (вже не функціонуючий), plac Konstytucji 3 Maja, 4.
Українські діти, навчаються в звичайних польських школах. В другій повинні дня вони вчать українську мову та ходять на лекції української мови а також відвідують уроки релігії, які проводяться українською мовою. Так заняття проходять в двох ольштинських школах: початковій № 22 і гімназії № 7.
В Ольштині діє дитячий вокальний ансамбль «Сузірячко».
Варто згадати також театр ім. Стефана Ярача — місце регулярного проведення Днів українського театру.
В сучасному Ольштині наявні такі вулиці українського походження:
- вул. Богуна;
- вул. Тараса Шевченка. На цій вулиці (скоріше провулку) 13.03.2011 р. встановлено меморіальну дошку. Дошка розміщена на будинку Ольштинського центру громадських організацій, який знаходиться на вулиці, яка від серпня 2008 р. носить ім'я Тараса Шевченка. Дошку для Ольштина виготовили у партнерському місті Луцьк з ініціативи Вармінсько-Мазурського відділу Об'єднання українців в Польщі, яким керує Стефан Мігус. Оказією для відкриття дошки була 190 річниця народження і 150 річниця смерті Тараса Шевченка;
- вул. Брацлавська (від м. Брацлав на Поділлі).
Радіо «Ольштин» регулярно випускає передачу для української меньшості.
В місті діє український ресторан «Dumka» по вул. Bolesława Limanowskiego 13.
В Ольштині на цвинтарі на вул. Poprzeczna похований український мовознавець Михайло Лесів (03.05.1928-15.07.2016): сектор 36, ряд 7, поховання 8.
Міста партнери
Серед 10 міст партнерів Ольштина є м. Луцьк (згідно з угодою від 19 грудня 1997 року). Серед активних учасників партнерства є товариство Культури польської на Волині, Товариство пошановувачів Волині й Полісся, Союз українців в Польщі.
Відомі люди
Народилися
- Войцех Плохарський (* 1964) — польський журналіст, автор, композитор, мандрівник.
- Павел Давидович (* 1995) — польський футболіст.
- Здзіслав Отелло Городецький (* 1948) — польський живописець, графік.
Див. також
Примітки
- Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- Парнікоза, Іван (01.08.2020). Українці в Ольштині. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . М. Жарких. Процитовано 01.08.2020.
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
- Janduła, Martyn (6 березня 2016). Trolejbusowe szaleństwo Olsztyna. Transport-Publiczny.pl (пол.). Процитовано 3 лютого 2019.
- Trams return to Olsztyn after 50 years. www.tautonline.com (англ.). 27 квітня 2016. Процитовано 3 лютого 2019.
- Solaris to deliver 15 Tramino low-floor trams to Olsztyn. www.breakingtravelnews.com. 1 жовтня 2012. Процитовано 3 лютого 2019.
- . Metro Report International. 17 травня 2018. Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 3 лютого 2019.
- Transportation. Olsztyn-Mazury Airport. Процитовано 3 лютого 2019.
- Kościół grekokatolicki na Warmii i Mazurach. Wobec doświadczeń przeszłości i przemian społeczno-politycznych w Polsce. Red. Dr. Marek Melnyk. Olsztyn – 2006 r. -137 s.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ольштин |
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
O lshtin pol Olsztyn do 1945 nim Allenstein davnopolsk Holstin najbilshe misto i stolicya Varminsko Mazurskogo voyevodstva Olshtin roztashovanij u pivdennij chastini Varmiyi nad richkoyu Lina pol Lyna Olshtin Olsztyn gerb praporStara ratusha v OlshtiniStara ratusha v OlshtiniOsnovni dani53 47 pn sh 20 30 sh d 53 783 pn sh 20 500 sh d 53 783 20 500 Krayina PolshaRegion Varminsko Mazurske voyevodstvoStolicya dlya Varminsko Mazurske voyevodstvo Olshtinske voyevodstvo i Q25413577 Mezhuye z susidni nas punktiGmina Staviguda Gmina Getshvald Gmina Jonkovo Gmina Diviti Gmina Barchevo Gmina Purda Zasnovano 1334Magdeburzke pravo 1353Plosha 88 33 km Naselennya 168 804 01 07 2022 gustota 1989 2008 osib km Aglomeraciya 270 000Visota NRM 88 mMista pobratimi Rovanyemi Shatoru Kalp Gelzenkirhen Offenburg Osnabryuk Luck Richmond Belsko ByalaTelefonnij kod 48 89Chasovij poyas CEST UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv NOGeoNames 763166OSM r2720006 RSIMC 0964465Poshtovi indeksi 10 001 do 11 041 Miska vlada Mer mista Pjotr GzhimovichVebsajt http www olsztyn eu Mapa Olshtin u Vikishovishi Cherez Olshtin protikayut she dvi richki Vadong pol Wadag i Kortuvka pol Kortowka V mezhah mista znahoditsya takozh 15 ozer yaki zajmayut 8 25 teritoriyi Naselennya 174 473 Olshtin vazhlivij turistichnij oseredok Olshtin Stare misto Visoka BramaIstoriyaOlshtinskij zamok Mikolaj Kopernik zhiv u zamku u 1516 21 rr Persha zgadka pro misto pohodit z 1334 roku koli Genrih fon Lyuter sporudiv nad richkoyu derev yano zemlyane ukriplennya Allenstein Miski prava nadala 31 zhovtnya 1353 r kapitula Varminskoyi diyeceziyi yepiskop Jogan z Majsena Pershim burgomistrom stav Jogan z Lajs Protyagom 1347 1353 rokiv bulo zbudovano zamok kostel Yakova Apostola 1370 1380 zakladeno sitku vulic fortifikaciyi Misto vstupilo 1440 r do Pruskoyi konfederaciyi mist a vnaslidok mirnogo traktatu z Torunya 1466 r z Varmiyeyu potrapilo pid zverhnist polskogo korolivstva yak chastina Korolivskoyi Prusiyi V nich z 21 22 sichnya 1945 r radyanski vijska z pivdnya uvijshli v Olshtin i pislya nevelikih boyiv zahopili zaliznichnij vokzal Okrim boyiv za vokzal u samomu misti ne bulo bilshogo oporu Vperti boyi pochalisya lishe na liniyi richki Vadong na pivnich vid Olshtina de nimci stvorili liniyu oboroni Boyi tut tochilis 22 23 sichnya Do 24 sichnya rajon Olshtina buv povnistyu zahoplenij U misto prijshov novij polskij chas 3 travnya 1947 r do Olshtina pribuv pershij transport deportovanih po akciyi Visla ukrayinciv Osvita i naukaOlshtin ce najbilshij osvitnij oseredok u voyevodstvi ta odin z najbilshih u pivnichnij Polshi U misti isnuyut 43 ditsadki sered yakih 14 nepublichnih 30 pochatkovih shkil sered yakih 3 nepublichni 25 gimnazij sered yakih 1 nepublichna 28 zagalnoosvitnih liceyiv sered yakih 14 nepublichnih 1 hudozhnij licej 9 profilovanih liceyiv 11 tehnikumiv sered yakih 1 nepublichnij 8 profesijnih shkil sered yakih 1 nepublichna 47 shkil serednogo rivnya pislya liceyiv sered yakih 37 nepublichnih 2 muzichni shkoli I i II rivniv 8 oseredkiv profesijnogo navchannya ta dodatkovogo vishkolu sered yakih 7 nepublichnih 6 oseredkiv vishkolu vchiteliv sered yakih 4 nepublichni 67 inshi shkoli ta oseredki navchannya sered yakih 17 nepublichnih 1 nepublichnij reabilitacijno vihovnij edukacijnij oseredok 5 konsultacijnih punktiv psihologichno pedagogichnih sered yakih 1 nepublichnij Vishi navchalni zakladi Pershim vishim navchalnim zakladom u misti bula stvorena 31 travnya 1950 r na teritoriyi rajonu Kortova Visha rilnicha shkola 1 veresnya 1969 r yiyi pereimenuvali na Rilnicho Tehnichnu akademiyu Vnaslidok poyednannya 1 veresnya 1999 r Vishoyi pedagogichnoyi shkoli Rilnicho Tehnichnoyi akademiyi ta Varminskogo teologichnogo institutu vinik Varminsko Mazurskij universitet u yakomu navchayetsya ponad 35 tis studentiv U Olshtini 6 vishiv Varminsko Mazurskij universitet UVM tut isnuye fakultet ukrayinskoyi movi Visha shkola informatiki ta ekonomiki TVP Olshtinska visha shkola im Olshtinska visha shkola informatiki i upravlinnya im Tadeusha Kotarbinskogo Visha duhova seminariya varminskoyi metropoliyi Gosianum Varminsko Mazurskij universitet tretogo viku Doslidnicko naukovi odinici Naukovoyu i doslidnickoyu diyalnistyu krim vishiv zajmayutsya Centr shidnih doslidzhen Institut rozplodu tvarin i doslidzhen yizhi Polskoyi akademiyi nauk Institut ribolovli im Centr naukovih doslidzhen im Vojceha Kentshinskogo KulturaU misti ye planetarij Teatri Najbilshim olshtinskim teatrom ye Dramatichnij teatr im Stefana Yaracha zasnovanij 1925 r U Olshtini znahoditsya takozh Olshtinskij teatr lyalok zasnovanij u 1953 r ta Olshtinska pantomima Muzika Tut bulo zapochatkovano ukrayinskij folk rok gurt Berkut 2004 ta polskij gurt Big Day ansambl DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 81462 14801 58232 8429 Zhinki 93183 14030 58804 20349 Razom 174645 28831 117036 28778TransportAvtobus Na pochatok 2020 h misto obslugovuye avtobusna merezha z 36 avtobusnih marshrutiv sho maye 6 primiskih i 2 nichni marshruti Trolejbus Z 1939 roku do 31 lipnya 1971 roku diyala trolejbusna merezha Zaliznichnij transport Olshtin Golovnij golovna zaliznichna stanciya mista zvidki kursuyut potyagi do Varshavi Gdanska Shecina Poznani Bidgosha Ilavi Dzyaldovo ta Elki Tramvaj Tramvajnu merezhu v Olshtini znovu vidkrito u grudni 2015 roku Dokladnishe Olshtinskij tramvaj Istorichno persha tramvajna liniya mista bula pobudovana v 1907 roci i z rokami postupovo rozshiryuvalasya Prote v 1965 roci pripinila svoyu diyalnist V 2011 2015 rokah bulo pobudovano tramvajnu merezhu dovzhinoyu 11 km Kontrakt bulo pidpisano v 2011 roci a budivnictvo rozpochato v 2012 roci Ce bula persha nova tramvajna merezha pobudovana v Polshi za 55 rokiv 15 nizkopidlogovih tramvayiv Tramino bulo zamovleno u Solaris u veresni 2012 roku Na pochatok 2020 h diye 3 tramvajni liniyi Planuyetsya rozshirennya zavdovzhki 6 km tureckogo virobnika bulo obrano dlya postachannya 24 tramvayiv dlya merezhi Aviacijnij transport Olshtin Mazuri Misto ta okolici obslugovuye aeroport Olshtin Mazuri z regulyarnimi mizhnarodnimi pasazhirskimi rejsami Vin roztashovanij u Shimanah za 10 km vid Shitno ta za 58 km na pivden vid mista Olshtin Z aeroportu zdijsnyuyut rejsi do Londona Dortmunda Lvova Krakova ta Burgasa ReligiyaU misti svoyi hrami mayut rizni religijni spilnoti Mizh inshimi Katolicka cerkva Ukrayinska greko katolicka cerkva Pravoslavna cerkva Protestanti Svidki Yegovi Baptisti Buddisti Ukrayinci v OlshtiniDo 1947 r perebuvannya ukrayinciv v Olshtini bulo lishe epizodichnim Zokrema vidomo sho 1807 r v kafedralnomu sobori Yakuba francuzi utrimuvali polonenih z prusskoyi i rosijskoyi armiyi sered yakih buli ukrayinci yaki spalili na opalennya use ozdoblennya hramu Buli ukrayinci i v skladi 2 yi rosijskoyi armiyi Oleksandra Samsonova yaka prosuvayuchis v Shidnu Prussiyu 27 serpnya 1914 r na dva dni zajnyala Olshtin Pri aleyi I Dywizji Wojska Polskiego 31 znahoditsya cvintar soldativ rosijskoyi armiyi z Pershoyi svitovoyi vijni Tut na spilnih mogilah vstanovleno kamin z nimeckim napisom tablichki po rosijski i nimecki ta hrest Kilkist pohovanih u cih mogilah ne vidoma Inshij vijskovij cvintar rozmishenij na vul I Dywizji Wojska Polskiego 11 Tut takozh pohovano soldativ rosijskoyi armiyi z Pershoyi svitovoyi 91 polskih soldat yaki pomerli v Kortovskomu lazareti u s Kortovo ta radyanskih soldativ 4262 choloviki V usih cih kategoriyah mozhna vidshukati ukrayinciv Nastupnoyu ukrayinskoyu storinkoyu istoriyi Olshtina ye deportaciya v okolici mista ukrayinciv v ramkah akciyi Visla v 1947 r a takozh diyalnist aparatu teroru Upravlinnya bezpeki komunistichnoyi Polshi UB ta radyanskogo aparatu teroru NKVS 3 travnya 1947 r do Olshtina pribuv pershij transport deportovanih v hodi akciyi Visla ukrayinciv Olshtin buv miscem sortuvannya ukrayinciv lyudi rozdilyalisya za kategoriyami nebezpeki dlya vladi V Olshtini zberiglasya nizka budivel pov yazanih z komunistichnim aparatom teroru Golovna budivlya komunistichnoyi polskoyi sluzhbi bezpeki UB roztashovuvalasya v budinku po vul Dabrowszczakow 44 Zberigsya budinok de roztashovuvalasya v yaznicya UB na aleja Marszalka Jozefa Pilsudskiego 3 Zberigsya takozh aresht UB na vul Warszawska mizh nomerami 101 ta 103 Zagalom NKVS ta UB v Olshtini zajmalisya nimcyami ta varmyakami prote rozpracovuvalisya takozh ukrayinci Zokrema Gonta mav dopit v UB v Olshtini Tut vin dav svidchennya shodo vidomoyi spivpraci AK ta UPA na Holmshini zokrema vidnosno vidomih peremovin v prisilku Zhar bilya Guti Ruzhaneckoyi Postupovo ukrayinci z navkolishnih silskih miscevostej zbiralisya do Olshtina Pislya 1956 r ukrayinske zhittya trohi popravilosya Narazi v Olshtini znahoditsya centr aktivnosti ukrayinciv na terenah Varminsko Mazurskogo voyevodstva Oficijno stanom na 2010 r v Olshtini postijno meshkalo blizko 3 tis ukrayinciv Pershi greko katolicki bogosluzhinnya prohodili v kosteli franciskanciv na vul Stanislawa Wyspianskiego 4 Z 2000 r diye greko katolicka cerkva Pokrovu Presvyatoyi Bogorodici bilya zaliznichnogo vokzalu na vul Lubelska 12 Ukrayinska Greko katolicka cerkva ye najbilshim oseredkom ukrayinciv v Olshtini Cerkva u 2020r bula udostoyena do rangi Katedralnogo Soboru ta oseredku yepiskopa Bilya hramu znahoditsya pam yatniki Golodomoru ta akciyi Visla Sho stosuyetsya deportovanih pravoslavnih ukrayinciv to yih nashadki pov yazani z pravoslavnoyu cerkvoyu Pokrovi Bogorodici na Aleja Wojska Polskiego 38 Parafiya zh roztashovuyetsya za adresoyu Aleja Wojska Polskiego 71 5 Bilya pravoslavnoyi cerkvi u 2001 r buv vstanovlenij hrest v pam yat pro akciyu Visla 1947 r V Olshtini diye miskij gurtok Ob yednannya ukrayinciv v Polshi sadiba yakogo znahoditsya v starovinnomu budinku po vul Wyzwolenia 2 8 28 kvitnya 2004 r v zali Oseredka naukovih doslidzhen v Olshtini po vul Partyzantow 87 vidkrilasya vistava Polyaki Ukrayinci 1939 1947 rr Urochistist suprovodzhuvala Mizhnarodnu naukovu konferenciyu Polsko Ukrayinska spadshina organizovanoyi Universitetom Varmiyi i Mazur v Olshtini oseredkom naukovih doslidzhen imeni Vojceha Kentshinskogo Ob yednannyam ukrayinciv u Polshi ta tovaristvom silskij teatr Wegajty 11 14 10 2006 r v Olshtini prohodili sesiyi naukovoyi konferenciyi Greko katolicka cerkva na Varmiyi i Mazurah u konteksti minulogo i suspilno politichnih zmin v Polshi 11 10 pres konferenciya Institut politichnih nauk Varminsko Mazurskogo universitetu vul Szrajbera 11 13 10 Gumanistichnij centr Varminsko Mazurskogo universitetu vul Kurta Obitza 1 Olshtin Kortovo II Aula Teatralna zal 146 14 10 sluzhba v Pokrovskij cerkvi UGKC v Olshtini na vul Lubelska 12 A o 18 00 togo zh dnya koncert cerkovnoyi muziki v Varminsko Mazurskij filarmoniyi Uchasniki konferenciyi meshkali u goteli Gromada vzhe ne funkcionuyuchij plac Konstytucji 3 Maja 4 Ukrayinski diti navchayutsya v zvichajnih polskih shkolah V drugij povinni dnya voni vchat ukrayinsku movu ta hodyat na lekciyi ukrayinskoyi movi a takozh vidviduyut uroki religiyi yaki provodyatsya ukrayinskoyu movoyu Tak zanyattya prohodyat v dvoh olshtinskih shkolah pochatkovij 22 i gimnaziyi 7 V Olshtini diye dityachij vokalnij ansambl Suziryachko Varto zgadati takozh teatr im Stefana Yaracha misce regulyarnogo provedennya Dniv ukrayinskogo teatru Mogila Mihajla Lesiva ta jogo druzhini Mariyi u Olshtini na cvintari na vul Poprzeczna foto 2024 r V suchasnomu Olshtini nayavni taki vulici ukrayinskogo pohodzhennya vul Boguna vul Tarasa Shevchenka Na cij vulici skorishe provulku 13 03 2011 r vstanovleno memorialnu doshku Doshka rozmishena na budinku Olshtinskogo centru gromadskih organizacij yakij znahoditsya na vulici yaka vid serpnya 2008 r nosit im ya Tarasa Shevchenka Doshku dlya Olshtina vigotovili u partnerskomu misti Luck z iniciativi Varminsko Mazurskogo viddilu Ob yednannya ukrayinciv v Polshi yakim keruye Stefan Migus Okaziyeyu dlya vidkrittya doshki bula 190 richnicya narodzhennya i 150 richnicya smerti Tarasa Shevchenka vul Braclavska vid m Braclav na Podilli Radio Olshtin regulyarno vipuskaye peredachu dlya ukrayinskoyi menshosti V misti diye ukrayinskij restoran Dumka po vul Boleslawa Limanowskiego 13 V Olshtini na cvintari na vul Poprzeczna pohovanij ukrayinskij movoznavec Mihajlo Lesiv 03 05 1928 15 07 2016 sektor 36 ryad 7 pohovannya 8 Mista partneriSered 10 mist partneriv Olshtina ye m Luck zgidno z ugodoyu vid 19 grudnya 1997 roku Sered aktivnih uchasnikiv partnerstva ye tovaristvo Kulturi polskoyi na Volini Tovaristvo poshanovuvachiv Volini j Polissya Soyuz ukrayinciv v Polshi Vidomi lyudiNarodilisya Vojceh Ploharskij 1964 polskij zhurnalist avtor kompozitor mandrivnik Pavel Davidovich 1995 polskij futbolist Zdzislav Otello Gorodeckij 1948 polskij zhivopisec grafik Div takozhZahidnij Olshtin VolshtinPrimitkiNaselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 Parnikoza Ivan 01 08 2020 Ukrayinci v Olshtini Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki ukrayinska M Zharkih Procitovano 01 08 2020 GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 Jandula Martyn 6 bereznya 2016 Trolejbusowe szalenstwo Olsztyna Transport Publiczny pl pol Procitovano 3 lyutogo 2019 Trams return to Olsztyn after 50 years www tautonline com angl 27 kvitnya 2016 Procitovano 3 lyutogo 2019 Solaris to deliver 15 Tramino low floor trams to Olsztyn www breakingtravelnews com 1 zhovtnya 2012 Procitovano 3 lyutogo 2019 Metro Report International 17 travnya 2018 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2019 Procitovano 3 lyutogo 2019 Transportation Olsztyn Mazury Airport Procitovano 3 lyutogo 2019 Kosciol grekokatolicki na Warmii i Mazurach Wobec doswiadczen przeszlosci i przemian spoleczno politycznych w Polsce Red Dr Marek Melnyk Olsztyn 2006 r 137 s Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Olshtin Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi