Войцех Кентшинський (пол. Wojciech Kętrzyński; 11 липня 1838, Гіжицько — 15 січня 1918, Львів) — польський історик, багатолітній директор Національної бібліотеки імені Оссолінських у Львові.
Войцех Кентшинський | |
---|---|
пол. Wojciech Kętrzyński | |
Пам'ятник В. Кентшинському у Кентшині | |
Псевдо | нім. Adalbert von Winkler |
Народився | 11 липня 1838 Гіжицько |
Помер | 15 січня 1918 (79 років) Львів |
Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
Країна | Республіка Польща Австро-Угорщина |
Діяльність | бібліотекар, медієвіст, історик Східної Європи, історик, етнограф, публіцист |
Галузь | історія[2], етнографія[2], публіцистика[2] і поезія[2] |
Відомий завдяки | історик |
Alma mater | Кенігсберзький університет |
Знання мов | німецька[3] і польська[2] |
Заклад | Національна бібліотека імені Оссолінських |
Учасник | Польське повстання 1863—1864 |
Членство | d |
Діти | d |
|
Біографія
Войцех Кентшинський (ім'я при народженні — Адальберт фон Вінклер) народився 11 липня 1838 року в Гіжицько в родині Йосифа, який працював жандармом у місцевому відділку поліції та Елеонори з дому Раабе, яка походила з Нового Села під Ілавою. Його батько мав дворянське походження, а прізвище походило від назви місцевості Кентшино у Вейгеровському повіті. По смерті батька у 1846 році, Кентшинський у 1849–1853 роках перебував у потсдамській школі для сиріт. У 1853–1855 роках навчався в прогімназії в Льотцені (нині — Гіжицько) завершивши там за два роки п'ятилітній курс.
1856 року одержав листа від сестри, з якого дізнався про своє польське походження та давнє родове прізвище Кентшинський. Через це зацікавився науковим вивченням польської мови. У 1859 році склав іспит зрілості і 13 жовтня розпочав історичні студії на філософському відділі Кенігсберзького університету (Альбертіна). Поринув у патріотичну діяльність, брав безпосередню участь у січневому повстанні 1863 року — організував переправлення зброї польським повстанцям. 11 вересня 1863 року заарештований в селі Яроти та ув'язнений в Верхніх Воротах в Ольштині. Після попереднього звільнення від обвинувачень, 6 жовтня його знов заарештовано і розміщено у в'язницю в передмісті Берліну. Його справа пізніше розглядалася у великому судовому процесі поляків в Берліні. Під час процесу був звинувачений у державній зраді, але згодом виправданий.
23 грудня 1864 року засуджений до року ув'язнення у Клодзькій фортеці. Там Кентшинський переклав на латинську мову свою докторську дисертацію. У 1868—1870 роках працював бібліотекарем у Й. Дзялинського в Курніку поблизу Познані. Від 1873 року безперервно працював у науковій установі ім. Оссолінських у Львові. Спочатку з 1 червня 1870 року, як науковий секретар, потім з 1 листопада 1876 року як директор установи.
1906 року отримав другу нагороду фундації Францішека Кохмана зі Львова.
Войцех Кентшинський помер 15 січня 1918 року, похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
Родина
Частина родини Войцеха Кентшинського оселилася в Варшаві, інші емігрували до Канади.
Вшанування
Пам'ять Войцеха Кентшинського вшановано. В 1946 році мазурське місто Растемборк перейменовано на Кентшин. Прізвищем його названо багато вулиць, зокрема, у 1919-1946 роках, його ім'я носила сучасна вулиця Федьковича у Львові. Також його ім'я носять школи та інші заклади.
Доробок
Войцеха Кентшинського за творчим доробком знають як історика, етнографа, політика, публіциста і поета. У своїх роботах опирався на багато на той момент не опублікованих джерел. Критично ставився до історичних містифікацій німецьких істориків. Кентшинський співпрацював з Генриком Сенкевичем, який, при написанні роману «Потоп», безсумнівно користувався його знаннями.
Найважливіші праці Войцеха Кентшинського:
- У 1868 році публікує в «Познанській Газеті» статтю «Про Мазури», яка також публікувалася 1872 року в скороченій версії. Вона була однією з його перших публікацій, що наближають Мазури до Польщі та Польщу до Мазурів.
- "Польська газета" з початку XVIII століття ("Пошта Крулевецька" 1718–1720). Опубліковано в «Науковому Провіднику», Львів 1880.
- Вірші Войцех Кентшинський почав писати німецькою мовою ще в юнацькі роки. Тираж збірки «Aus dem Liederbuch eines Germanisierten (1854—1862)», виданої 1883 року, був згодом конфіскований через протидію пруської й австрійської влади.
Примітки
- Cmentarz Łyczakowski we Lwowie — С. 138.
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Laureaci konkursu Kochmana… — S. 2.
- Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова... — С. 65,82,108.
Джерела
- Козловський С. Войцех Кентшинський (1838—1918): біоісторіограф. нарис [ 12 вересня 2014 у Wayback Machine.] // Гілея (науковий вісник) — Київ: 2009. — Випуск 26.
- Мельник Б. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 65,82,101,108,121,122. — .
- Laureaci konkursu Kochmana [ 5 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Nowości Illustrowane. — Kraków: 21 kwietnia 1906. — № 16. — S. 2. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vojceh Kentshinskij pol Wojciech Ketrzynski 11 lipnya 1838 18380711 Gizhicko 15 sichnya 1918 Lviv polskij istorik bagatolitnij direktor Nacionalnoyi biblioteki imeni Ossolinskih u Lvovi Vojceh Kentshinskijpol Wojciech KetrzynskiPam yatnik V Kentshinskomu u KentshiniPsevdo nim Adalbert von WinklerNarodivsya 11 lipnya 1838 1838 07 11 GizhickoPomer 15 sichnya 1918 1918 01 15 79 rokiv LvivPohovannya Lichakivskij cvintar 1 Krayina Respublika Polsha Avstro UgorshinaDiyalnist bibliotekar mediyevist istorik Shidnoyi Yevropi istorik etnograf publicistGaluz istoriya 2 etnografiya 2 publicistika 2 i poeziya 2 Vidomij zavdyaki istorikAlma mater Kenigsberzkij universitetZnannya mov nimecka 3 i polska 2 Zaklad Nacionalna biblioteka imeni OssolinskihUchasnik Polske povstannya 1863 1864Chlenstvo dDiti d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMogila na Lichakivskomu cvintari Vojceh Kentshinskij im ya pri narodzhenni Adalbert fon Vinkler narodivsya 11 lipnya 1838 roku v Gizhicko v rodini Josifa yakij pracyuvav zhandarmom u miscevomu viddilku policiyi ta Eleonori z domu Raabe yaka pohodila z Novogo Sela pid Ilavoyu Jogo batko mav dvoryanske pohodzhennya a prizvishe pohodilo vid nazvi miscevosti Kentshino u Vejgerovskomu poviti Po smerti batka u 1846 roci Kentshinskij u 1849 1853 rokah perebuvav u potsdamskij shkoli dlya sirit U 1853 1855 rokah navchavsya v progimnaziyi v Lotceni nini Gizhicko zavershivshi tam za dva roki p yatilitnij kurs 1856 roku oderzhav lista vid sestri z yakogo diznavsya pro svoye polske pohodzhennya ta davnye rodove prizvishe Kentshinskij Cherez ce zacikavivsya naukovim vivchennyam polskoyi movi U 1859 roci sklav ispit zrilosti i 13 zhovtnya rozpochav istorichni studiyi na filosofskomu viddili Kenigsberzkogo universitetu Albertina Porinuv u patriotichnu diyalnist brav bezposerednyu uchast u sichnevomu povstanni 1863 roku organizuvav perepravlennya zbroyi polskim povstancyam 11 veresnya 1863 roku zaareshtovanij v seli Yaroti ta uv yaznenij v Verhnih Vorotah v Olshtini Pislya poperednogo zvilnennya vid obvinuvachen 6 zhovtnya jogo znov zaareshtovano i rozmisheno u v yaznicyu v peredmisti Berlinu Jogo sprava piznishe rozglyadalasya u velikomu sudovomu procesi polyakiv v Berlini Pid chas procesu buv zvinuvachenij u derzhavnij zradi ale zgodom vipravdanij 23 grudnya 1864 roku zasudzhenij do roku uv yaznennya u Klodzkij forteci Tam Kentshinskij pereklav na latinsku movu svoyu doktorsku disertaciyu U 1868 1870 rokah pracyuvav bibliotekarem u J Dzyalinskogo v Kurniku poblizu Poznani Vid 1873 roku bezperervno pracyuvav u naukovij ustanovi im Ossolinskih u Lvovi Spochatku z 1 chervnya 1870 roku yak naukovij sekretar potim z 1 listopada 1876 roku yak direktor ustanovi 1906 roku otrimav drugu nagorodu fundaciyi Francisheka Kohmana zi Lvova Vojceh Kentshinskij pomer 15 sichnya 1918 roku pohovanij na Lichakivskomu cvintari u Lvovi RodinaChastina rodini Vojceha Kentshinskogo oselilasya v Varshavi inshi emigruvali do Kanadi VshanuvannyaPam yat Vojceha Kentshinskogo vshanovano V 1946 roci mazurske misto Rastembork perejmenovano na Kentshin Prizvishem jogo nazvano bagato vulic zokrema u 1919 1946 rokah jogo im ya nosila suchasna vulicya Fedkovicha u Lvovi Takozh jogo im ya nosyat shkoli ta inshi zakladi DorobokVojceha Kentshinskogo za tvorchim dorobkom znayut yak istorika etnografa politika publicista i poeta U svoyih robotah opiravsya na bagato na toj moment ne opublikovanih dzherel Kritichno stavivsya do istorichnih mistifikacij nimeckih istorikiv Kentshinskij spivpracyuvav z Genrikom Senkevichem yakij pri napisanni romanu Potop bezsumnivno koristuvavsya jogo znannyami Najvazhlivishi praci Vojceha Kentshinskogo U 1868 roci publikuye v Poznanskij Gazeti stattyu Pro Mazuri yaka takozh publikuvalasya 1872 roku v skorochenij versiyi Vona bula odniyeyu z jogo pershih publikacij sho nablizhayut Mazuri do Polshi ta Polshu do Mazuriv Polska gazeta z pochatku XVIII stolittya Poshta Krulevecka 1718 1720 Opublikovano v Naukovomu Providniku Lviv 1880 Virshi Vojceh Kentshinskij pochav pisati nimeckoyu movoyu she v yunacki roki Tirazh zbirki Aus dem Liederbuch eines Germanisierten 1854 1862 vidanoyi 1883 roku buv zgodom konfiskovanij cherez protidiyu pruskoyi j avstrijskoyi vladi PrimitkiCmentarz Lyczakowski we Lwowie S 138 d Track Q63568307 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Laureaci konkursu Kochmana S 2 Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova S 65 82 108 DzherelaKozlovskij S Vojceh Kentshinskij 1838 1918 bioistoriograf naris 12 veresnya 2014 u Wayback Machine Gileya naukovij visnik Kiyiv 2009 Vipusk 26 Melnik B Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova Lviv Svit 2001 S 65 82 101 108 121 122 ISBN 966 603 115 9 Laureaci konkursu Kochmana 5 kvitnya 2019 u Wayback Machine Nowosci Illustrowane Krakow 21 kwietnia 1906 16 S 2 pol