Елк

Елк (пол. Ełk, нім. Lyck, прусськ. Łek, трансліт. Luks, Luks) — місто в північно-східній Польщі, на річці Елк. Адміністративний центр Елкського повіту Вармінсько-Мазурського воєводства.Елк (польська вимова: [ɛwk]; колишня польська: Łek; німецька: Lyck; давньопрусська: Luks), також пишеться англійською як Elk. Назва міста має різне походження. Вважається, що його німецька версія Lyck походить від давньопрусської назви Luks (від слова для латаття, luka), тоді як інша теорія стверджує, що назва походить від польського слова «łęg», що означає луг. Старопольські назви міста включали Łek, Łęg та Łęk. Міські права воно отримало в 1445 році.Це центр Елкського повіту Вармінсько-Мазурського воєводства. Воно розташоване на березі озера Елк, утвореного льодовиком, і оточене великими лісами. Це найбільше місто і неофіційна столиця історичних Мазур. Однією з головних визначних пам'яток у цьому районі є легальне полювання.

Елк Ełk
Герб Прапор
Елк
Основні дані
53°49′ пн. ш. 22°21′ сх. д. / 53.817° пн. ш. 22.350° сх. д. / 53.817; 22.350Координати: 53°49′ пн. ш. 22°21′ сх. д. / 53.817° пн. ш. 22.350° сх. д. / 53.817; 22.350
Країна	Польща
Регіон	Вармінсько-Мазурське воєводство
Столиця для	Елцький повіт, ^d і Мазурія
Засновано	1237
Магдебурзьке право	1445
Площа	21,05 км²
Населення	▲ 60 174 (01.07.2022)
· густота	2693 (2008) осіб/км²
Висота НРМ	147 м
Міста-побратими	Берлінґтон, Неттеталь, Орбассано, Ліда, Гаґен^[2], Неменчин, Алітус (2014)^[3]
Телефонний код	(48) 87
Часовий пояс	CEST, і
Номери автомобілів	NEL
GeoNames	772621
OSM	↑2675560 ·R (Елцький повіт, Lyck District)
SIMC	0977670
Поштові індекси	19-300
Міська влада
Мер міста	^d
Вебсайт	elk.pl
Мапа
Елк у Вікісховищі

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	28468	6073	20135	2260
Жінки	30576	5766	19213	5597
Разом	59044	11839	39348	7857

Історія міста

1. Старий замок і місто Елк у 17 століття, де розташоване місто Елк, спочатку була населена ятвягами, балтійським народом, у ранньому середньовіччі. У 1281 році Скоманд, останній лідер язичницьких ятвягів, капітулював перед хрестоносцями Тевтонськими лицарями, які спочатку були запрошені в 1226 році Конрадом I Мазовецьким з польської династії П'ястів, щоб покласти край постійним язичницьким набігам на його територію. Після 1323 року північна частина регіону перебувала під управлінням коменданту Бранденбурга, тоді як більша частина з пізнішим містом належала коменданту Балга. Колишнє старопрусське поселення, місто вперше задокументовано в 1398 році навколо замку, побудованого тевтонськими лицарями. Після початку Тринадцятилітньої війни в 1454 році місто стало на бік Прусської конфедерації, на прохання якої польський король Казимир IV Ягеллон оголосив про включення регіону до Королівства Польського. що призвело до того, що місто стало частиною польської держави. Місто було ненадовго захоплено тевтонськими лицарями в 1455 році, а пізніше його завоювали поляки та тевтонські лицарі. Після 1466 р. входив до складу Польщі як лен.
2. У 1537 році герцог Альберт Прусський подарував маєток Яну Малецькому, польському друкареві з Кракова, який або втік, або переїхав до Герцогської Пруссії з матеріальних причин, щоб заснувати друкарню Прийнявши лютеранство, Малецький переклав і видав Малий катехізис Мартіна Лютера польською мовою У 1546 році в місті була заснована перша на Мазурах школа для середньої освіти, де навчалися польські шляхтичі з Речі Посполитої, а також поляки та німці. з герцогської Пруссії викладали польською мовою; посада польського вчителя залишалася до 1819 р. Першим ректором школи був польський пастор, перекладач, видавець і співавтор літературної польської мови Гієронім Малецький. У середині XVI століття Елк був одним із найбільш процвітаючих центрів польської мови. У 1639 році король Польщі Владислав IV Ваза відвідав місто. Він залишався під польським сюзеренітетом до 1660 року.18-19 століття у 1709-10 роках чума забрала 1300 жертв. У 1831 році від холери померло 300 осіб, приблизно 10 відсотків населення, у 1837 році ще 80 і 333 у 1852 році.
3. У 1840 році була заснована німецькомовна газета «Lycker gemeinnütziges Unterhaltungsblatt», пізніше названа «Lycker Zeitung». Між 1842 і 1845 роками в місті друкувалася польська газета «Przyjaciel Ludu Łecki» («Друг народу Лека»), метою якої був опір германізації та культивування польських народних традицій, а також освіта місцевого сільського населення. В тому ж році була заснована німецькомовна газета «Lycker gemeinnütziges Unterhaltungsblatt», пізніше названа «Lycker Zeitung». Між 1842 і 1845 роками в місті друкувалася польська газета «Przyjaciel Ludu Łecki» («Друг народу Лека»), метою якої був опір германізації та культивування польських народних традицій, а також освіта місцевого сільського населення. Будинок суду 1880 року побудови, нині початкова школа У травні 1845 р. у місті Казмеж Шульц організував польський рух опору, метою якого було підготувати місцеву польську молодь до повстання. Під час Січневого повстання зброю контрабандою переправляли через місто до російського поділу Польщі, і польські повстанці, які втікали з російського поділу, знайшли притулок у місті; між іншим, через нього пройшов загін полковника Юзефа Константи Рамотовського
4. У 1885 році місто під його сучасною назвою Елк було названо столицею Мазурів Географічним словником Королівства Польського. Наприкінці 19 це було найбільше місто регіону (за даними 1880 і 1890 року), перш ніж його перевершило Остероде (Оструда) (за даними 1905 і 1925 року).З 1896 по 1902 рік у місті виходила польськомовна газета «Gazeta Ludowa», яка значно субсидувалася великопольськими банками і представляла польський національний рух на Мазурах. Невдовзі він зіткнувся з репресіями та дискримінацією з боку німецької влади, що призвело до його припинення; його платний тираж впав з 357 примірників у 1896 році до менш ніж 250 на рубежі століть. За словами німецько-американського автора Річарда Бланке, «загибель ознаменувала кінець другої великої спроби польських націоналістів створити журналістську точку опори на Мазурах». Пам'ятник Міхалу Кайці в парку Солідарності У 1896 р. польські та мазурські діячі заснували в місті Мазурську народну партію, яка прагнула протистояти зусиллям німецької влади щодо примусової германізації. Співзасновником партії був поет Міхал Кайка, якому сьогодні в Елку встановлено пам’ятник у центрі міста.
5. З самого початку партія зазнавала жорстоких репресій і нападок з боку прусської влади. На федеральних виборах у Німеччині MPL отримала 229 голосів у 1898 році та 20 у 1912 році у виборчому окрузі Лік. 20 століття Елк близько 1900 року У 1910 році в Ліку проживало понад 13 000 жителів. Матеуш Сюхнінський називає відсоток поляків у 1900 році 35,7%, але попереджає, що ці цифри походять із занижених німецьких оцінок. Багато громадян бігли під час Першої світової війни, коли російські імперські війська атакували регіон, але повернулися після битв під Танненбергом і Мазурськими озерами. Англійські та італійські війська були розміщені в місті після Версальського договору для спостереження за плебісцитом у Східній Пруссії. Плебісциту передувала кампанія насильства і терору з боку німців проти поляків і навіть проти союзницьких солдатів. Німці погромили польські інформаційні щити і провели антипольські мітинги, на яких заохочували до побиття поляків і спустошення їхніх домівок і майна. У квітні 1920 року німецький Sicherheitswehr навіть завдав побоїв італійським солдатам, причому двоє смертельно. Результатом голосування за таких умов стало 8339 голосів за Німеччину та 8 за Польщу, яка щойно відновила незалежність. У 1922 році було відкрито Польське консульство, яке наступного року було перетворено на віце-консульство.
6. Саме в Ліку в 1856 році місцевим рабином Елізером Ліпманом Зільберманом була заснована перша в історії тижнева газета івритом «Ха-Магід» («проповідник»). Згодом газету перевезли до Берліна.[44] У Веймарській Німеччині панував антисемітизм, що призвело до переслідувань місцевого єврейського населення ще до того, як нацисти прийшли до влади. Антисемітська публікація Die jüdische Überlegenheit (Єврейська перевага), яка нападала на євреїв, поширювалася в 1927 році на місцевому зібранні прихильників фашизму . У 1932 році на місцевого фармацевта Лео Франкенштейна було скоєно напад; в його будинок кинули ручну гранату. Хвиля антисемітських репресій посилилася після приходу до влади в Німеччині в 1933 р. нацистів і арешту багатьох місцевих торговців та інтелігенції єврейського походження. Під час Кришталевої ночі в місті були пограбовані та спустошені єврейські крамниці та синагога. Зіткнувшись із цими подіями, кілька євреїв Ліка вирішили втекти, деякі за кордон, деякі до Берліна, інші аж до Шанхаю. З тих євреїв, які залишилися, 80 були вбиті в різних нацистських концентраційних таборах і таборах смерті.
7. Місто також було місцем німецьких таборів для норвезьких і радянських військовополонених під час Другої світової війни. Польський опір був активним і керував одним із головних пунктів контрабанди в регіоні для підпільної польської преси в місті. Воно було сильно пошкоджене бомбардуваннями. Радянська армія підійшла в січні 1945 року. У квітні 1945 року місто було передано під польську адміністрацію, а решту німецьких жителів було вигнано відповідно до Потсдамської угоди. Він був перебудований, і його сучасна польська назва Ełk була підтверджена як офіційна. Сучасні часи у 1999 році Елк відвідав Папа Іван Павло ІІ. Близько 300 000 людей відвідали папську месу у 2017 році антимусульманські заворушення в Елку відбулися після смертельного ножового поранення 21-річного чоловіка мусульманським кухарем шашлику. Кілька сотень чоловіків оточили ресторан Prince Kebab, кидаючи в магазин петарди, каміння та коктейлі Молотова. Поліція спочатку стояла осторонь і не втручалася протягом кількох годин; однак, коли вони втрутилися, натовп також обернувся проти них. Після заворушень в Елку по всій Польщі відбулися інші напади на шашличні ресторани. У 2018 році з нагоди 100-річчя незалежності Польщі перед ратушею встановили пам’ятник Юзефу Пілсудському. Маршала Польщі також вшанували муралом на одній із кам’яниць у центрі міста.

1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
2. https://www.hagen.de/web/de/hagen_de/02/0205/020505/020505.html
3. https://www.alytus.lt/lt/apie-alytu/tarptautinis-bendradarbiavimas-1
4. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
6. Ełk. Wikipedia, wolna encyklopedia (пол.). 17 травня 2023. Процитовано 1 червня 2023.

Старий замок і місто Елк у 17 століття, де розташоване місто Елк, спочатку була населена ятвягами, балтійським народом, у ранньому середньовіччі. У 1281 році Скоманд, останній лідер язичницьких ятвягів, капітулював перед хрестоносцями Тевтонськими лицарями, які спочатку були запрошені в 1226 році Конрадом I Мазовецьким з польської династії П'ястів, щоб покласти край постійним язичницьким набігам на його територію.

Після 1323 року північна частина регіону перебувала під управлінням коменданту Бранденбурга, тоді як більша частина з пізнішим містом належала коменданту Балга. Колишнє старопрусське поселення, місто вперше задокументовано в 1398 році навколо замку, побудованого тевтонськими лицарями. Назва міста має різне походження. Вважається, що його німецька версія Lyck походить від давньопрусської назви Luks (від слова для латаття, luka), тоді як інша теорія стверджує, що назва походить від польського слова «łęg», що означає луг. [2] Старопольські назви міста включали Łek, Łęg та Łęk. Міські права воно отримало в 1445 році. Після початку Тринадцятилітньої війни в 1454 році місто стало на бік Прусської конфедерації [3] [потрібна цитата для перевірки], на прохання якої польський король Казимир IV Ягеллон оголосив про включення регіону до Королівства Польського. що призвело до того, що місто стало частиною польської держави.[3][4] Місто було ненадовго захоплено тевтонськими лицарями в 1455 році, а пізніше його завоювали поляки та тевтонські лицарі.[5] Після 1466 р. входив до складу Польщі як лен.[6][7]