Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Координати 45 04 57 пн ш 33 34 57 сх д 45 08250 пн ш 33 58250 сх д 45 08250 33 58250 У Вікіпедії є статті про інші значе

Аеродром Саки

Аеродром Саки

Координати: 45°04′57″ пн. ш. 33°34′57″ сх. д. / 45.08250° пн. ш. 33.58250° сх. д. / 45.08250; 33.58250

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Нитка (значення).

Полігон злітно-посадкових систем «Нитка» (від абр. НИТКА: рос. Наземный Испытательный Тренировочный Комплекс Авиационный) — науково-тренувальний комплекс, збудований за часів СРСР для відпрацювання льотчиками палубної авіації техніки зльоту і посадки літака на палубу авіаносця. Комплекс розташований на авіабазі «Саки» (смт Новофедорівка, раніше «Саки-4») поблизу міста Саки, що в Криму. Попередня назва — НИУТКА (рос. Научно-Испытательный Учебный Тренажер Корабельной Авиации).

image
Вигляд злітно-посадкового блоку комплексу НИТКА з повітря. 2010 рік

Склад комплексу

Тренажер складається з основного злітно-посадкового блоку і злітно-посадкової смуги зі стартовим трампліном. Обладнаний потужними паросиловими й електрогідравлічними пристроями — катапультами й аерофінішерами.

Злітно-посадковий блок, виконаний врівень з поверхнею льотного поля, складається з таких основних елементів:

  • Стартовий блок БС-1 з паровим кидковим пристроєм (аналог стартової катапульти). Блок використовувався для проведення випробувань аерофінішерів. Зараз не використовується.
  • Стартовий блок БС-2. Блок БС-2-2 використовується для тренувальних посадок літаків на аерофінішер. Поряд з стартовим блоком зарезервоване місце для другого кидкового пристрою (катапульти).
  • Паросилова установка — паровий котел КВГ-2-1, продуктивністю 115 тонн пари на годину, тиском 64 атмосфери та температурою пари 470 °С.

Блок обладнаний аварійними затримуючими пристроями й аварійними сітками.

Спрямована в бік моря злітно-посадкова смуга (орієнтована 225/45) має довжину 290 метрів. ЗПС обладнана стартовим трампліном Т-2 з кутом відриву 14 градусів.

Загальна вага металоконструкцій комплексу разом з трампліном становить близько 12000 тонн. «Нитка» вважається найбільшим тренажером даного типу в світі. Обслуговування комплексу та підтримання його в робочому стані здійснює близько 180 військових фахівців.

На «Нитці» встановлена ​​корабельна «Луна», КДП обладнаний системою управління польотами «Циліндр», яка являє собою один контур аналогічної корабельної системи «Резистор-К4».

Таким чином, на тренажері може здійснюватися підготовка льотчиків палубної авіації на усі типи авіаносців: з палубою для вертикального, катапультного і трамплінного зльоту.

Згідно з українсько-російською угодою про використання полігону злітно-посадкових систем «Нитка» від 7 лютого 1997 року до цілісного комплексу полігону злітно-посадкових систем «Нитка» входять 19 об'єктів:

Об'єкти полігону злітно-посадкових систем «Нитка»
image
Схема комплексу НИТКА.

1. Командно-диспетчерський пункт;
2. Стартовий блок БС-1;
3. Трек парової стартової катапульти;
4. Стартовий блок БС-2 (під ним — паросилова установка);
5. Блок аерофінішерів БС-2-2;
6. Місце зарезервоване для другої катапульти;
7. Злітно-посадкова смуга з трампліном

.

№ з/п Найменування об'єкта Рік побудови
1 Штаб частини 1937
2 Майстерні 1979
3 Підсобне приміщення 1979
4 Прирейковий склад 1980
5 Караульне приміщення 1981
6 Караульне приміщення 1980
7 Дизельна електростанція 1988
8 Димова труба з каналами 1984
9 Утримуючий пристрій 1984
10 Морський водозабір 1988
11 Насосна зворотного водозабезпечення 1988
12 Флотаційна станція 1986
13 Камера переключення 1985
14 Злітно-посадковий блок 1986
15 Резервуар (1000 метрів) 1986
16 Резервуар (500 метрів) 1986
17 Блок БС-2-2 1982
18 Трамплін 1984
19 Казарма 1953

Історія будівництва

Будівництво тренажерного комплексу в авіагарнізоні Саки-4 було розпочате 1977 року після вводу в експлуатацію першого авіаносного крейсера проєкту 1143 важкого авіаносного крейсера «Київ». Будівництво кожного наступного авіанесучого крейсера здійснювалося за новим проєктом, паралельно створювалися нові типи літаків палубної авіації, тому потрібен був спеціальний полігон, на якому б відпрацьовувалися методика зльоту-посадки літаків на усі перспективні проєкти авіаносців, випробувалися нові прототипи літаків корабельної авіації з укороченими зльотом і посадкою.

Проєкт тренажерного комплексу був розроблений Невським проєктно-конструкторським бюро (Санкт-Петербург). Основні споруди комплексу — злітно-посадкові блоки будував і здійснював монтаж Чорноморський суднобудівний завод (Миколаїв). Аерофінішери й трампліни — «Пролетарський завод» (Ленінград). Усіма роботами з будівництва НИТКА керував старший будівельник ЧСЗ Олексій Іванович Середін.

Усі конструкції, які монтувалися на тренажері — основні блоки, а потім і трампліни виготовлялися секціями в Миколаєві на Чорноморському заводі й транспортувалися морем до Новофедорівки, де був споруджений спеціальний причал, створена виробнича база заводу для організації повноцінного будівництва.

image
Таким уявляли секретний об'єкт під Саками агенти РУМО США у 1980-х: «The MiG-29 FULCRUM and other aircraft were adapted and evaluated for ramp-assisted takeoff at Saki naval airfield on the Crimean Peninsula»

Генеральний штаб ЗС СРСР постійно чинив тиск на ГШ ВМФ і Мінсудпром, знижуючи обсяги фінансування з метою припинення робіт з будівництва кидкового пристрою (катапульти), а в жовтні 1980 року повністю припинив фінансування «Нитки», коли її готовність оцінювалася на 65-70 %. На цей період був сформований основний злітно-посадковий блок БС-1, в якому йшов монтаж механізмів енергоустановки, аерофінішерів і катапульти № 1, а також було сформовано корпус другого (посадкового) блоку БС-2-1. Була підготовлена спільна доповідь головнокомандувача ВМФ Сергія Георгійовича Горшкова і директора ЧСЗ Юрія Івановича Макарова міністру оборони Д. Ф. Устинову, де окрім «Нитки», був зроблений акцент на необхідності створення справжнього авіаносця з палубою для горизонтального зльоту і посадки літаків. Крім того, в цій доповіді зазначалося, що за розрахунками інститутів і ДКБ міністерства авіаційної промисловості є можливість зльоту з коротким розгоном літаків типа Су-27 з польотної палубі корабля із застосуванням трампліна з кутом сходу 15-20 градусів.

Після цього активізувалися роботи з виготовлення катапульти (шифр НДДКР «Світлана-1»), внутрішній діаметр двох циліндрів якої дорівнює 50 см, а довжина — близько 90 м. Щоб катапульта протягом декількох секунд змогла розігнати літак до швидкості зльоту 270–280 км/год, вимагалося накопичити максимальну кількість пари, а потім миттєво направити її під човник катапульти. Волгодонський завод «Атоммаш» виготовив для «Нитки» експериментальні пароакумулятори і систему жаростійких трубопроводів, здатних пропускати великі обсяги пари високого тиску.

1982 року комплекс було введено в експлуатацію без паросилової установки й катапульти. На тренажері розпочалася підготовка екіпажів літаків вертикального зльоту Як-38.

Після виходу в січні й квітні 1984 року урядових постанов про створення палубних винищувачів МіГ-29 і Су-27 активізувалися роботи з виготовлення катапульти «Світлана-1», внутрішній діаметр двох циліндрів якої дорівнював 50 см, а довжина — близько 90 м. Щоб катапульта змогла розігнати протягом декількох секунд літак до швидкості зльоту 270–280 км на годину, потрібно було накопичити максимальну кількість пари, а потім миттєво направити його під човник катапульти. Волгодонський завод «Атоммаш» виготовив для НИТКА дослідні пароакумулятори і систему жаростійких трубопроводів, здатних пропускати великі обсяги пари високого тиску. Однак через те, що в СРСР так і не було розроблено повноцінного авіаносця, катапульта, в розробку якої було вкладено роботу не одного десятка КБ і заводів, так і залишилася непотрібною. Катапульта № 2, під яку проєктом зарезервоване місце на тренажері не встановлювалася.

Енергозабезпечення полігону здійснювалося за допомогою трьох дизель-генераторів потужністю 680 КВт кожний.

Трампліни: спочатку на комплексі був встановлений трамплін Т-1 з кутом сходу 8°. Перший зліт з трампліна було здійснено 21 серпня 1982 року на літаку МіГ-29. Однак, за розрахунками конструкторів, оптимальний кут сходу мав становити 12° для МіГ-29 і 18° для Су-27. Через це було запропоновано розробити трамплін зі змінним кутом сходу, але така конструкція за розрахунками виявилася занадто громіздкою, і від цієї ідеї відмовилися. Для другого трампліну, який отримав назву Т-2, був обраний компромісний кут у 14 градусів. ЧСЗ терміново виготовив новий трамплін — у вересні 1984 року з нього розпочалися польоти літаків Су-27, МіГ-29 і Су-25УТГ.

Експлуатація

Радянський період (1981—1991)

У 1981 році в авіагарнізоні Саки-4 був сформований 23-й випробувальний навчально-тренувальний комплекс. 21 серпня 1986 року він переформований у 39-е управління випробувального навчально-тренувального комплексу корабельної авіації, а сам комплекс отримав назву «НИТКА».

Перший зліт з трампліна з кутом сходу вісім градусів здійснив 21 серпня 1982 року льотчик-випробувач ДКБ-155 Міністерства авіаційної промисловості СРСР імені А. І. Мікояна і М. І. Гуревича Герой Радянського Союзу на літаку МіГ-29ЛЛ.

image
Сакський навчально-тренувальний Як-38У в Морському музеї України, Севастополь.

У вересні 1984 року почалися польоти літаків Су-27 і МіГ-29. Перший зліт з нового трампліна на літаку Су-27 здійснив льотчик-випробувач Герої Радянського Союзу , на літаку МіГ-29 — Герой Радянського Союзу . Після них польоти з «Нитки» на літаках МіГ-29 і Су-27 виконували льотчики-випробувачі Герої Радянського Союзу , , та інші. Це були перші у світовій практиці злети літаків зі звичайною аеродинамікою з трампліна.

Одночасно розпочалися випробувальні польоти спеціально створеного для підготовки льотчиків корабельної авіації двомісного навчально-бойового літака Су-25УТГ (рос. учебно-тренировочный с гаком). Перші посадки з використанням аерофінішерів були виконані на літаках Су-27К В. Г. Пугачовим і МіГ-29К .

Директивою головного штабу ВМФ від 13 грудня 1988 року на базі 39-го управління в Саках був створений 1063-й Центр бойового застосування корабельної авіації, до якого увійшли 23 ІУТК, 229-й окремий корабельний інструкторсько-дослідний штурмовий авіаполк (на літаках Як-38, пізніше МіГ-21 і Су-25) і сформований 10 березня 1986 року 100-й окремий корабельний винищувальний авіаційний полк (на літаках Су-27 і МіГ-29), а також частини забезпечення — батальйон зв'язку і батальйон аеродромно-технічного забезпечення. Центр замикався на 33-й Центр бойового застосування і переучування льотного складу авіації ВМФ імені Преображенського (Миколаїв).

У 1991 році, в ході випробувань літака Су-27К, в акваторії Чорного моря льотчики 100-го авіаполку і А. П. Яковлев 26 і 27 вересня 1991 року виконали перші самостійні посадки на корабель — важкий авіаносний крейсер «Тбілісі» (нині «Адмірал флоту Радянського Союзу Кузнецов» ВМФ РФ). Льотчики С. Г. Расссказов і Л. Стратонітський, які також були підготовлені до польотів на «Тбілісі», але на літаках МіГ-29К, здійснити посадку на корабель не змогли — авіанесучий крейсер був терміново виведений у море і перебазований на Північний флот.

У ВМС незалежної України. Підготовка льотчиків ВМФ РФ

image
Палубний винищувач Су-27К (Су-33) над полігоном НИТКА, Саки, 2010

10 квітня 1992 року в урочистій обстановці 1063-й Центр бойового застосування корабельної авіації на чолі з полковником авіації Віктором Безногих присягнув Україні. Наказом Міністра оборони з'єднання було зараховане до складу Збройних Сил України. Перехід Центру майже повним складом під Державний прапор України вслід за Донузлавським і Очаківським гарнізонами надто багато значив у формуванні Військово-Морських Сил України. Спочатку 1063-й ЦБЗКА і НИТКА були підпорядковані 3-й філії ГЛІЦ (Приморський, Феодосія), яка у свою чергу підпорядковувалася 5-му авіаційному корпусу ВПС України. А в липні 1993 року, з формуванням авіації Військово-Морських Сил 100-й і 299-й полки увійшли до її складу. На базі Центру бойового застосування корабельної авіації ВМС було сформоване управління авіації Військово-Морських Сил. Командувачем авіацією Військово-Морських Сил України був призначений генерал-майор Микола Воловін.

Оскільки воєнна доктрина України не передбачає ведення активних воєнних дій на океанському ТВД і Збройні сили України не потребують авіаносців, то й підготовка льотчиків літаків палубної авіації для ЗС України є зайвою. Тому певний час тренажерний комплекс за призначенням не використовувався.

7 лютого 1997 року уряди України і Російської Федерації підписали угоду Про використання полігона злітно-посадкових систем «Нитка». Сторони домовилися про спільне використання полігону НИТКА. За угодою Україна дозволила Росії використовувати полігон у складі злітно-посадкової смуги з трампліном і комплексом засобів та механізмів, що забезпечують трамплінний зліт і аерофінішерну посадку літаків, а також зобов'язалася надавати послуги щодо підготовки льотного складу, проведення випробувань об'єктів авіаційної та морської техніки, забезпечення експлуатації полігона. За надані послуги російська сторона мала постачати Україні запасні частини, агрегати, комплектуючі вироби до літаків типу «Су» Повітряних сил України на суму, еквівалентну витратам української сторони за надання полігона, підтримання його у справному стані та надані послуги з підготовки льотчиків.

З того часу до 2008 року на українському полігоні щорічно проходили тренування льотчики 279-го корабельного винищувального авіаційного полку Північного флоту Росії (аеродром базування Сєвєроморськ-3) на літаках Су-27К, Су-27УБ та Су-25УТГ. Тренування тривалістю 1,5-2 місяці, зазвичай проходили в літній період.

image
Навчально-тренувальний літак Су-25УТГ на полігоні НИТКА, Саки, 2010.

Після агресії Росії проти Грузії у серпні 2008 року співробітництво України й Росії з підготовки російських льотчиків було призупинене. За версією, оприлюдненою для ЗМІ заступником командувача морською авіацією ВМФ Росії Миколою Куклевим 5 вересня 2008 року, «9 серпня 2008 року МЗС України виступив із заявою, в якій тренування російських льотчиків на тренажері в Криму вважає недоцільним». Насправді такої заяви міністерство закордонних справ України не робило. У зв’язку з російсько-грузинським збройним конфліктом, що тривав, 9 серпня було заборонено перебазування з Анапи до Сак літаків, на яких російські пілоти мали тренуватися. Генеральний штаб ЗС України, у свою чергу, дав згоду на проведення цих тренувань, які мали розпочатися 11 вересня. Внаслідок політико-дипломатичних суперечок між двома державами тренування льотчиків у 2008 році так і не відбулись.

Не відбулися тренування російських льотчиків на «Нитці» й 2009 року. Причина — не був продовжений термін експлуатації аерофінішера. Російська сторона причиною зриву тренувань назвала «постійно мінливу політичну кон'юнктуру на Україні й невміння українських політиків відповідати за свої слова».

Наступні польоти з «Нитки» відбулися лише у 2010 році: 21 серпня 2010 року на аеродром Саки прибули російські літаки Су-27К, МіГ-29К, Су-27КУБ та Су-25УТГ, а тренування почалися 5 вересня та тривали близько 20 днів. За словами командира окремого корабельного винищувально-авіаційного полку морської авіації Північного флоту ВМФ РФ Євгена Кузнєцова, російські льотчики залишилися задоволеними організацією підготовки льотчиків спеціалістами полігона.

20 серпня 2012 року міністр оборони України Дмитро Саламатін і міністр оборони Російської Федерації Анатолій Сердюков підписали протокол Про внесення змін до Угоди між урядом України і урядом Російської федерації про використання полігона злітно-посадкових систем «Нитка». Реалізація протоколу дасть змогу перейти на розрахунки за використання полігона у твердій грошовій сумі замість отримання запчастин, збільшити перелік авіаційної техніки, яка залучатиметься для проведення випробувань на полігоні, а також використовувати полігон в інтересах не тільки Російської Федерації, а й інших держав.

У 2013 році Росія відмовилася від тренування льотчиків на полігоні «Нитка» в Криму. Пізніше, 4 вересня 2013 року, під час 6-го засідання підкомітету з питань безпеки Україно-російської міждержавної комісії, яке відбулося в Москві, російська сторона повідомила про відмову у використанні тренувального комплексу «Нитка» з 2014 року. Українська сторона зі свого боку заявила про готовність припинити дію російсько-української міжурядової угоди 1997 року, яка регламентує використання полігону в інтересах ВМФ РФ.

Офіційний представник МО РФ 7 січня 2014 року заявив, що з 2014 року переучування льотчиків 279-го корабельного винищувального авіаційного полку Північного флоту Росії на літаки МіГ-29К буде здійснюватися на аналогічному комплексі Центру бойового застосування і переучування льотного складу авіації ВМФ в Єйську.

Докладніше: Вибухи в Новофедорівці

9 серпня 2022 року біля Новофедорівки пролунали потужні вибухи на аеродромі російських окупантів. За повідомленнями місцевих мешканців стало відомо, що спочатку пролунали 4 вибухи, згодом з'явилась інформація про 6-7, а потім навіть — 15 потужних вибухів. Саме з цього військового аеродрому злітають винищувачі та бомбардувальники, які в ході широкомасштабного російського вторгнення в Україну атакують населенні пункти Південної України.

Іноземні аналоги

Сполучені Штати Америки

Військово-морські сили США мають на озброєнні 11 багатоцільових авіаносців і відповідну кількість авіакрил авіаносної авіації (типове авіаносне крило нараховує 86-88 літаків палубної авіації). Наземна підготовка молодих льотчиків морської авіації здійснюється у навчальних авіакрилах на авіабазах Чейз-Філд і Кнінгсвілл (штат Техас). Польоти здійснюються на польову модель посадкової палуби авіаносця, яка являє собою аеродромну злітно-посадкову смугу, обладнану гальмівною системою (аерофінішерами). На першому етапі відпрацьовуються польоти з виконанням маневру «торкання-зліт» (англ. touch-and-go), тобто літак, ідучи на посадку, торкається ЗПС у визначеній точці і знову на форсажі злітає. На наступному етапі підготовки виконуються посадки з використанням системи гальмування — льотчик випускає гальмівний гак, який зачіпається за один з гальмівних тросів. Після відпрацювання техніки посадки на польовій моделі льотчики продовжують навчання на справжньому авіаносці.

image
Китайський тренажер — габаритна копія середнього авіаносця в місті Ухань з літаком J-11В на «палубі»

Китайська Народна Республіка

Китай поступово розвиває своє виробництво палубних винищувачів J-15 і тепер вже безпосередньо розпочав оснащувати необхідні для підготовки льотного складу палубної авіації наземні тренажерні комплекси. У 2010 році низка ЗМІ, з посиланням на японську газету «Асахі», заявила про те, що Китай почав будівництво двох наземних комплексів, призначених для підготовки пілотів палубної авіації, які імітують злітно-посадкову палубу авіаносця, в провінціях Ляонін і Шеньсі. За оцінкою експертів, один з них — наземний тренажерний комплекс в Хулудао, провінція Ляонін, — майже практична копія української «Нитки».

Але найцікавіший об'єкт знаходиться на березі Бохайської затоки в Жовтому морі. На околиці міста Ухань в провінції Хубей збудований «наземний авіаносець» — майже повна габаритна копія середнього авіаносця з островом, польотною палубою і трампліном, яка за зовнішнім виглядом схожа на авіанесучий крейсер проєкту 1143.6 «Варяг» (нині китайський авіаносець «Ши Лан»).

Російська Федерація

Росія болісно сприйняла перебої з підготовкою льотчиків палубної авіації РФ в Саках. 21 січня 2009 року в 949-му державному льотно-випробувальному центрі (місто Ахтубінськ, Астраханської області) відбулося виїзне засідання військово-промислової комісії при уряді Російської Федерації під головуванням заступника голови уряду РФ Сергія Іванова. Одним з питань, яке обговорювалося в ході засідання ВПК, було питання створення на базі авіагарнізону Єйськ Центру підготовки льотчиків морської авіації з авіаційним багатофункціональним тренажерно-полігонним комплексом. За словами Іванова в рамках федеральної цільової програми «Створення системи базування Чорноморського флоту на території Російської Федерації в 2004–2020 роки» урядом РФ визначено кошторис на створення Центру підготовки льотчиків морської авіації (ЦПЛМА) з авіаційним багатофункціональним тренажерно-полігонним комплексом на території Єйського вищого військового авіаційного училища імені В. М. Комарова (нині — філія Військово-повітряної академії РФ). Рішення про створення ЦПЛМА в Єйську було прийняте урядом Росії ще у грудні 2007 року. Зміни до ФЦП, які передбачають фінансування об'єкту, затверджені президентом РФ наприкінці 2008 року. Кошторис робіт становив 5,7 млрд рублів до 2011 року. Формальним приводом для будівництва є «позбавлення залежності від України при підготовці льотчиків для важкого авіаносного крейсера „Адмірал Кузнецов“ на тренажерному комплексі НИТКА, орендованого в Україні».

image
Аеродром Єйськ. Березень 2012. На передньому плані — котловани для блоків тренажерного комплексу

Відповідно до проєктної документації ЦПЛМА, серед іншого планується будівництво на узбережжі Єйського лиману тренажерного комплексу палубної авіації, аналогічного українській «Нитці». У 2010 році з Качі під Севастополем до Єйську був виведений 859-й центр бойового застосування і переучування льотного складу морської авіації, на базі якого і створюється новий комплекс. За даними російських ЗМІ, в квітні 2012 року в Єйську розпочався монтаж трампліна, а в серпні — обладнання злітно-посадкового блоку аерофінішерами. Командування морської авіації РФ заявляло, що завершить будівництво Єйського тренажеру у 2013 році, однак у грудні 2013 року командувач морської авіації заявив, що ввести в експлуатацію наземну модель палуби авіаносця вдасться не раніше лютого 2014-го.

Індія

Будівництво тренажера SBTF (від англ. Shore-Based Test Facility) на авіабазі ВМС Індії [en] в штаті Гоа здійснюється росіянами за контрактом з від 2009 року. Тренажер є статичною копією перспективного авіаносця «Вікрант», обладнаний трампліном з кутом сходу 14º і аерофінішерами. Тренажер призначений для тестових польотів легких винищувачів а також підготовки льотчиків МіГ-29К. У березні 2012 року ВАТ «Пролетарський завод» відвантажив аерофінішери «Светлана-2» за індійським замовленням. У 2012–2013 роках ВАТ «Невское ПКБ» на полігоні також побудовано стартовий блок з трампліном.

Міфи про «Нитку»

  • Міф про те, що «Нитка» це «підземний корабель», копія авіаносного крейсера «Адмірал Кузнецов»: «НИТКА — це унікальний комплекс, який являє собою трьохпалубний підземний корабель … який за розмірами відповідає крейсеру „Адмірал флоту Радянського Союзу Кузнєцов“». Автором легенди мимоволі став один з «батьків» «Нитки», будівник радянських авіаносців і автор книг про них Валерій Васильович Бабич, який в одній з публікацій образно порівняв НИТКА з «трипалубним підземним кораблем», маючи на увазі те, що складний комплекс підземних комунікацій блоку, які місцями сягають трьох поверхів, насичений потужними паросиловими і електрогідравлічними пристроями, кабель-мережами і обладнанням схожий на справжній корабель. Порівняння тренажерного комплексу з льотною палубою важкого авіаносного крейсера «Адмірал Кузнецов» виникло через те, що останній, на жаль, залишився єдиним в історії авіанесучим кораблем радянського будівництва, для наземної підготовки авіакрила якого використовувалася НИТКА. Заради істини слід зазначити, що ціла низка злітно-посадкових елементів, прототипи яких вперше були використані на «Нитці», в подальшому були реалізовані під час проєктування і будівництва перспективних авіанесучих кораблів.
  • Міф про те, що «Нитка» імітує хитавицю палуби корабля: «потужні гідравлічні агрегати створюють на зльоті „морську хитавицю“… і можна побачити як літаки сідають на палубу, що коливається в степу». «Автори» легенди стали жертвою містифікацій радянських чекістів. У 1970-х роках, в часи, коли формувалася концепція полігона НИТКА, органами військової контррозвідки здійснювалися заходи з протидії іноземним технічним розвідкам (так звана, ПДІТР). Згідно з планом ПДІТР була запущена чутка про «хитку платформу» посадкового блоку. Байка виявилася настільки добротною і живучою, що досі половина жителів Сак «по секрету» повідомлять вам цю подробицю. Дезінформацією задля популярності займаються і солідні видання. В реальності реалізація такої ідеї технічно неможлива через величезну вагу посадкового блоку.

Див. також

Примітки

  1. Андрей Манчук. НИТКА (Наземный испытательный тренировочный комплекс авиационный). Сайт Флот 2017 (рос.)
  2. Аэродром НИТКА. Аэродромы Крыма [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про використання полігону злітно-посадкових систем «Нитка» від 07.02.1997 [Архівовано 06.10.2014, у Wayback Machine.] Ратифікована Законом України № 1968-IV від 01.07.2004
  4. Зінур Ляпін.«Нитка» — Это … Наземный испытательный тренировочный комплекс авиационный. Моряк України. 21.09.2011 (рос.)
  5. Валерий Бабич. Наземный испытательный комплекс корабельной авиации «Нитка» [Архівовано 28 лютого 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Біографія Авіарда Гавриловича Фастівця на сайті «Герои страны» (рос.)
  7. Василь Шевчук. Севастопольська Спілка офіцерів України на етапі створення Військово-Морських Сил Збройних Сил України. [Архівовано 11 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Матеріали VI-ї Всеукраїнської наукової військово-історичної конференції «Воєнна історія Північного Причорномор'я та Таврії», 06-07.10.2011 р., м. Севастополь.
  8. Богдан Левик. Військово-політичне забезпечення становлення Збройних Сил України. Військово-історичний журнал. № 3 (117) травень-червень 2012 р.
  9. Мирослав Мамчак. Україна: шлях до моря. Історія українського флоту. — Снятин: ПрутПринт, 2007
  10. Микола Савченко.Анатомія неоголошеної війни. — К.: Українська перспектива, 1997.
  11. Киев запретил тренировки российских морских летчиков на имитаторе палубы корабля в Крыму. Новый регион. 05.09.2008 [Архівовано 08.06.2015, у Wayback Machine.] (рос.)
  12. Украинские власти сорвали тренировку российских летчиков в Крыму. Новая газета. 05.09.2008 (рос.)
  13. Олег Снігур. «НИТКА» дружби обривається? Українське МЗС не пустило російські літаки тренуватися в Крим. Україна молода. № 147 за 04.10.2012
  14. Росія звинуватила Україну в зриві тренувань російських льотчиків.[недоступне посилання з жовтня 2019] Коментарі. [Архівовано 5 жовтня 2012 у Wayback Machine.] 05.09.2008
  15. Україна не пустила російських льотчиків до Криму.[недоступне посилання] ТСН 16.09.2009
  16. Генштаб Украины не пустил российских летчиков в Крым newsru.com 16.09.2009
  17. Российские летчики в Крыму довольны условиями тренировок. politua.ru 15.09.2010 (рос.)
  18. Використання полігону злітно-посадкових систем «Нитка» буде більш раціональним. Повідомлення прес-служби КМУ від 16.08.2012.
  19. Росія й Україна домовилися про оплату за полігон НИТКА. Лівий берег. 20.08.2012
  20. Росія у 2013 році відмовилася від тренування льотчиків на полігоні НИТКА у Криму, — джерело, РБК-Україна, 04.07.2013
  21. Росія відмовилася від українського полігону НИТКА з 2014 року, РБК-Україна, 10.09.2013
  22. Росія відмовилася від використання полігону НИТКА в Криму, Українська правда, 10.09.2013
  23. Летчики Северного флота займутся освоением новых МиГ-29К в Ейске. РИА Новости. 07.01.2014
  24. Біля авіабази росіян у Криму пролунали потужні вибухи. 24tv.ua. 9 серпня 2022.
  25. П. Гринин. Подготовка лётчиков авианосной авиации ВМС США. Зарубежное военное обозрение. № 4 1975. (рос.)
  26. Китай построит наземные комплексы подготовки палубной авиации. [Архівовано 2014-10-06 у Wayback Machine.] Сайт «Новости Армии» [Архівовано 2012-10-12 у Wayback Machine.]. 11.08.2010 (рос.)
  27. Russell Hsiao. Is China's Carrier Aviation Program Kicking into High Gear? The Jamestown Foundation. 22.04.2011 (англ.)
  28. Китай создает комплексную систему подготовки летного состава палубной авиации. [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] timesru.com 07.02.2011 (рос.)
  29. СМИ: Россия построит аналог НИТКИ и оставит Украину ни с чем. flotprom.ru 12.11.2010 (рос.)
  30. В Ейске начался монтаж трамплина для НИТКА. Новости ВПК. 24.04.2012 (рос.)
  31. НИТКА в Ейске начали оборудовать аэрофинишерами. [Архівовано 2014-10-06 у Wayback Machine.] Ейск-инфо. 02.08.2012 (рос.)
  32. Российская НИТКА появится в 2013 году, сообщил командующий МА ВМФ. Інформагенство РИА-НОВОСТИ. 16.07.2011 (рос.)
  33. Российская НИТКА для палубной авиации будет готова в феврале 2014 года [Архівовано 2015-09-23 у Wayback Machine.]. b-port.com. 09.12.2014. (рос.)
  34. Индия достроит первые полосы собственного НИТКА к концу года. lenta.ru. 20.02.2012 (рос.)
  35. Отгрузка изделий в Индию [Архівовано 2014-10-06 у Wayback Machine.]. Пресс-служба ОАО «Пролетарський завод». 15.03.2012. (рос.)

Офіційні джерела

  • Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про використання полігону злітно-посадкових систем «Нитка» від 01.07.2004
  • Постанова КМУ про підписання Протоколу про внесення змін до Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про використання полігону злітно-посадкових систем «Нитка» від 15.08.2012

Література

image
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Полігон злітно-посадкових систем «Нитка»
  • Бабич В. В. Город Святого Николая и его авианосцы. — 7. — Николаев : Атолл, 2013. — 805 с. — .
  • Бабич В. В. Наши авианосцы на стапелях и в дальних походах. — Николаев : Атолл, 2003. — 544 с. с. — .

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Koordinati 45 04 57 pn sh 33 34 57 sh d 45 08250 pn sh 33 58250 sh d 45 08250 33 58250 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nitka znachennya Poligon zlitno posadkovih sistem Nitka vid abr NITKA ros Nazemnyj Ispytatelnyj Trenirovochnyj Kompleks Aviacionnyj naukovo trenuvalnij kompleks zbudovanij za chasiv SRSR dlya vidpracyuvannya lotchikami palubnoyi aviaciyi tehniki zlotu i posadki litaka na palubu avianoscya Kompleks roztashovanij na aviabazi Saki smt Novofedorivka ranishe Saki 4 poblizu mista Saki sho v Krimu Poperednya nazva NIUTKA ros Nauchno Ispytatelnyj Uchebnyj Trenazher Korabelnoj Aviacii Viglyad zlitno posadkovogo bloku kompleksu NITKA z povitrya 2010 rikSklad kompleksuTrenazher skladayetsya z osnovnogo zlitno posadkovogo bloku i zlitno posadkovoyi smugi zi startovim tramplinom Obladnanij potuzhnimi parosilovimi j elektrogidravlichnimi pristroyami katapultami j aerofinisherami Zlitno posadkovij blok vikonanij vriven z poverhneyu lotnogo polya skladayetsya z takih osnovnih elementiv Startovij blok BS 1 z parovim kidkovim pristroyem analog startovoyi katapulti Blok vikoristovuvavsya dlya provedennya viprobuvan aerofinisheriv Zaraz ne vikoristovuyetsya Startovij blok BS 2 Blok BS 2 2 vikoristovuyetsya dlya trenuvalnih posadok litakiv na aerofinisher Poryad z startovim blokom zarezervovane misce dlya drugogo kidkovogo pristroyu katapulti Parosilova ustanovka parovij kotel KVG 2 1 produktivnistyu 115 tonn pari na godinu tiskom 64 atmosferi ta temperaturoyu pari 470 S Blok obladnanij avarijnimi zatrimuyuchimi pristroyami j avarijnimi sitkami Spryamovana v bik morya zlitno posadkova smuga oriyentovana 225 45 maye dovzhinu 290 metriv ZPS obladnana startovim tramplinom T 2 z kutom vidrivu 14 gradusiv Zagalna vaga metalokonstrukcij kompleksu razom z tramplinom stanovit blizko 12000 tonn Nitka vvazhayetsya najbilshim trenazherom danogo tipu v sviti Obslugovuvannya kompleksu ta pidtrimannya jogo v robochomu stani zdijsnyuye blizko 180 vijskovih fahivciv Na Nitci vstanovlena korabelna Luna KDP obladnanij sistemoyu upravlinnya polotami Cilindr yaka yavlyaye soboyu odin kontur analogichnoyi korabelnoyi sistemi Rezistor K4 Takim chinom na trenazheri mozhe zdijsnyuvatisya pidgotovka lotchikiv palubnoyi aviaciyi na usi tipi avianosciv z paluboyu dlya vertikalnogo katapultnogo i tramplinnogo zlotu Zgidno z ukrayinsko rosijskoyu ugodoyu pro vikoristannya poligonu zlitno posadkovih sistem Nitka vid 7 lyutogo 1997 roku do cilisnogo kompleksu poligonu zlitno posadkovih sistem Nitka vhodyat 19 ob yektiv Ob yekti poligonu zlitno posadkovih sistem Nitka Shema kompleksu NITKA 1 Komandno dispetcherskij punkt 2 Startovij blok BS 1 3 Trek parovoyi startovoyi katapulti 4 Startovij blok BS 2 pid nim parosilova ustanovka 5 Blok aerofinisheriv BS 2 2 6 Misce zarezervovane dlya drugoyi katapulti 7 Zlitno posadkova smuga z tramplinom z p Najmenuvannya ob yekta Rik pobudovi 1 Shtab chastini 1937 2 Majsterni 1979 3 Pidsobne primishennya 1979 4 Prirejkovij sklad 1980 5 Karaulne primishennya 1981 6 Karaulne primishennya 1980 7 Dizelna elektrostanciya 1988 8 Dimova truba z kanalami 1984 9 Utrimuyuchij pristrij 1984 10 Morskij vodozabir 1988 11 Nasosna zvorotnogo vodozabezpechennya 1988 12 Flotacijna stanciya 1986 13 Kamera pereklyuchennya 1985 14 Zlitno posadkovij blok 1986 15 Rezervuar 1000 metriv 1986 16 Rezervuar 500 metriv 1986 17 Blok BS 2 2 1982 18 Tramplin 1984 19 Kazarma 1953Istoriya budivnictvaBudivnictvo trenazhernogo kompleksu v aviagarnizoni Saki 4 bulo rozpochate 1977 roku pislya vvodu v ekspluataciyu pershogo avianosnogo krejsera proyektu 1143 vazhkogo avianosnogo krejsera Kiyiv Budivnictvo kozhnogo nastupnogo avianesuchogo krejsera zdijsnyuvalosya za novim proyektom paralelno stvoryuvalisya novi tipi litakiv palubnoyi aviaciyi tomu potriben buv specialnij poligon na yakomu b vidpracovuvalisya metodika zlotu posadki litakiv na usi perspektivni proyekti avianosciv viprobuvalisya novi prototipi litakiv korabelnoyi aviaciyi z ukorochenimi zlotom i posadkoyu Proyekt trenazhernogo kompleksu buv rozroblenij Nevskim proyektno konstruktorskim byuro Sankt Peterburg Osnovni sporudi kompleksu zlitno posadkovi bloki buduvav i zdijsnyuvav montazh Chornomorskij sudnobudivnij zavod Mikolayiv Aerofinisheri j tramplini Proletarskij zavod Leningrad Usima robotami z budivnictva NITKA keruvav starshij budivelnik ChSZ Oleksij Ivanovich Seredin Usi konstrukciyi yaki montuvalisya na trenazheri osnovni bloki a potim i tramplini vigotovlyalisya sekciyami v Mikolayevi na Chornomorskomu zavodi j transportuvalisya morem do Novofedorivki de buv sporudzhenij specialnij prichal stvorena virobnicha baza zavodu dlya organizaciyi povnocinnogo budivnictva Takim uyavlyali sekretnij ob yekt pid Sakami agenti RUMO SShA u 1980 h The MiG 29 FULCRUM and other aircraft were adapted and evaluated for ramp assisted takeoff at Saki naval airfield on the Crimean Peninsula Generalnij shtab ZS SRSR postijno chiniv tisk na GSh VMF i Minsudprom znizhuyuchi obsyagi finansuvannya z metoyu pripinennya robit z budivnictva kidkovogo pristroyu katapulti a v zhovtni 1980 roku povnistyu pripiniv finansuvannya Nitki koli yiyi gotovnist ocinyuvalasya na 65 70 Na cej period buv sformovanij osnovnij zlitno posadkovij blok BS 1 v yakomu jshov montazh mehanizmiv energoustanovki aerofinisheriv i katapulti 1 a takozh bulo sformovano korpus drugogo posadkovogo bloku BS 2 1 Bula pidgotovlena spilna dopovid golovnokomanduvacha VMF Sergiya Georgijovicha Gorshkova i direktora ChSZ Yuriya Ivanovicha Makarova ministru oboroni D F Ustinovu de okrim Nitki buv zroblenij akcent na neobhidnosti stvorennya spravzhnogo avianoscya z paluboyu dlya gorizontalnogo zlotu i posadki litakiv Krim togo v cij dopovidi zaznachalosya sho za rozrahunkami institutiv i DKB ministerstva aviacijnoyi promislovosti ye mozhlivist zlotu z korotkim rozgonom litakiv tipa Su 27 z polotnoyi palubi korablya iz zastosuvannyam tramplina z kutom shodu 15 20 gradusiv Pislya cogo aktivizuvalisya roboti z vigotovlennya katapulti shifr NDDKR Svitlana 1 vnutrishnij diametr dvoh cilindriv yakoyi dorivnyuye 50 sm a dovzhina blizko 90 m Shob katapulta protyagom dekilkoh sekund zmogla rozignati litak do shvidkosti zlotu 270 280 km god vimagalosya nakopichiti maksimalnu kilkist pari a potim mittyevo napraviti yiyi pid chovnik katapulti Volgodonskij zavod Atommash vigotoviv dlya Nitki eksperimentalni paroakumulyatori i sistemu zharostijkih truboprovodiv zdatnih propuskati veliki obsyagi pari visokogo tisku 1982 roku kompleks bulo vvedeno v ekspluataciyu bez parosilovoyi ustanovki j katapulti Na trenazheri rozpochalasya pidgotovka ekipazhiv litakiv vertikalnogo zlotu Yak 38 Pislya vihodu v sichni j kvitni 1984 roku uryadovih postanov pro stvorennya palubnih vinishuvachiv MiG 29 i Su 27 aktivizuvalisya roboti z vigotovlennya katapulti Svitlana 1 vnutrishnij diametr dvoh cilindriv yakoyi dorivnyuvav 50 sm a dovzhina blizko 90 m Shob katapulta zmogla rozignati protyagom dekilkoh sekund litak do shvidkosti zlotu 270 280 km na godinu potribno bulo nakopichiti maksimalnu kilkist pari a potim mittyevo napraviti jogo pid chovnik katapulti Volgodonskij zavod Atommash vigotoviv dlya NITKA doslidni paroakumulyatori i sistemu zharostijkih truboprovodiv zdatnih propuskati veliki obsyagi pari visokogo tisku Odnak cherez te sho v SRSR tak i ne bulo rozrobleno povnocinnogo avianoscya katapulta v rozrobku yakoyi bulo vkladeno robotu ne odnogo desyatka KB i zavodiv tak i zalishilasya nepotribnoyu Katapulta 2 pid yaku proyektom zarezervovane misce na trenazheri ne vstanovlyuvalasya Energozabezpechennya poligonu zdijsnyuvalosya za dopomogoyu troh dizel generatoriv potuzhnistyu 680 KVt kozhnij Tramplini spochatku na kompleksi buv vstanovlenij tramplin T 1 z kutom shodu 8 Pershij zlit z tramplina bulo zdijsneno 21 serpnya 1982 roku na litaku MiG 29 Odnak za rozrahunkami konstruktoriv optimalnij kut shodu mav stanoviti 12 dlya MiG 29 i 18 dlya Su 27 Cherez ce bulo zaproponovano rozrobiti tramplin zi zminnim kutom shodu ale taka konstrukciya za rozrahunkami viyavilasya zanadto gromizdkoyu i vid ciyeyi ideyi vidmovilisya Dlya drugogo tramplinu yakij otrimav nazvu T 2 buv obranij kompromisnij kut u 14 gradusiv ChSZ terminovo vigotoviv novij tramplin u veresni 1984 roku z nogo rozpochalisya poloti litakiv Su 27 MiG 29 i Su 25UTG EkspluataciyaRadyanskij period 1981 1991 U 1981 roci v aviagarnizoni Saki 4 buv sformovanij 23 j viprobuvalnij navchalno trenuvalnij kompleks 21 serpnya 1986 roku vin pereformovanij u 39 e upravlinnya viprobuvalnogo navchalno trenuvalnogo kompleksu korabelnoyi aviaciyi a sam kompleks otrimav nazvu NITKA Pershij zlit z tramplina z kutom shodu visim gradusiv zdijsniv 21 serpnya 1982 roku lotchik viprobuvach DKB 155 Ministerstva aviacijnoyi promislovosti SRSR imeni A I Mikoyana i M I Gurevicha Geroj Radyanskogo Soyuzu na litaku MiG 29LL Sakskij navchalno trenuvalnij Yak 38U v Morskomu muzeyi Ukrayini Sevastopol U veresni 1984 roku pochalisya poloti litakiv Su 27 i MiG 29 Pershij zlit z novogo tramplina na litaku Su 27 zdijsniv lotchik viprobuvach Geroyi Radyanskogo Soyuzu na litaku MiG 29 Geroj Radyanskogo Soyuzu Pislya nih poloti z Nitki na litakah MiG 29 i Su 27 vikonuvali lotchiki viprobuvachi Geroyi Radyanskogo Soyuzu ta inshi Ce buli pershi u svitovij praktici zleti litakiv zi zvichajnoyu aerodinamikoyu z tramplina Odnochasno rozpochalisya viprobuvalni poloti specialno stvorenogo dlya pidgotovki lotchikiv korabelnoyi aviaciyi dvomisnogo navchalno bojovogo litaka Su 25UTG ros uchebno trenirovochnyj s gakom Pershi posadki z vikoristannyam aerofinisheriv buli vikonani na litakah Su 27K V G Pugachovim i MiG 29K Direktivoyu golovnogo shtabu VMF vid 13 grudnya 1988 roku na bazi 39 go upravlinnya v Sakah buv stvorenij 1063 j Centr bojovogo zastosuvannya korabelnoyi aviaciyi do yakogo uvijshli 23 IUTK 229 j okremij korabelnij instruktorsko doslidnij shturmovij aviapolk na litakah Yak 38 piznishe MiG 21 i Su 25 i sformovanij 10 bereznya 1986 roku 100 j okremij korabelnij vinishuvalnij aviacijnij polk na litakah Su 27 i MiG 29 a takozh chastini zabezpechennya bataljon zv yazku i bataljon aerodromno tehnichnogo zabezpechennya Centr zamikavsya na 33 j Centr bojovogo zastosuvannya i pereuchuvannya lotnogo skladu aviaciyi VMF imeni Preobrazhenskogo Mikolayiv U 1991 roci v hodi viprobuvan litaka Su 27K v akvatoriyi Chornogo morya lotchiki 100 go aviapolku i A P Yakovlev 26 i 27 veresnya 1991 roku vikonali pershi samostijni posadki na korabel vazhkij avianosnij krejser Tbilisi nini Admiral flotu Radyanskogo Soyuzu Kuznecov VMF RF Lotchiki S G Rassskazov i L Stratonitskij yaki takozh buli pidgotovleni do polotiv na Tbilisi ale na litakah MiG 29K zdijsniti posadku na korabel ne zmogli avianesuchij krejser buv terminovo vivedenij u more i perebazovanij na Pivnichnij flot U VMS nezalezhnoyi Ukrayini Pidgotovka lotchikiv VMF RF Palubnij vinishuvach Su 27K Su 33 nad poligonom NITKA Saki 2010 10 kvitnya 1992 roku v urochistij obstanovci 1063 j Centr bojovogo zastosuvannya korabelnoyi aviaciyi na choli z polkovnikom aviaciyi Viktorom Beznogih prisyagnuv Ukrayini Nakazom Ministra oboroni z yednannya bulo zarahovane do skladu Zbrojnih Sil Ukrayini Perehid Centru majzhe povnim skladom pid Derzhavnij prapor Ukrayini vslid za Donuzlavskim i Ochakivskim garnizonami nadto bagato znachiv u formuvanni Vijskovo Morskih Sil Ukrayini Spochatku 1063 j CBZKA i NITKA buli pidporyadkovani 3 j filiyi GLIC Primorskij Feodosiya yaka u svoyu chergu pidporyadkovuvalasya 5 mu aviacijnomu korpusu VPS Ukrayini A v lipni 1993 roku z formuvannyam aviaciyi Vijskovo Morskih Sil 100 j i 299 j polki uvijshli do yiyi skladu Na bazi Centru bojovogo zastosuvannya korabelnoyi aviaciyi VMS bulo sformovane upravlinnya aviaciyi Vijskovo Morskih Sil Komanduvachem aviaciyeyu Vijskovo Morskih Sil Ukrayini buv priznachenij general major Mikola Volovin Oskilki voyenna doktrina Ukrayini ne peredbachaye vedennya aktivnih voyennih dij na okeanskomu TVD i Zbrojni sili Ukrayini ne potrebuyut avianosciv to j pidgotovka lotchikiv litakiv palubnoyi aviaciyi dlya ZS Ukrayini ye zajvoyu Tomu pevnij chas trenazhernij kompleks za priznachennyam ne vikoristovuvavsya 7 lyutogo 1997 roku uryadi Ukrayini i Rosijskoyi Federaciyi pidpisali ugodu Pro vikoristannya poligona zlitno posadkovih sistem Nitka Storoni domovilisya pro spilne vikoristannya poligonu NITKA Za ugodoyu Ukrayina dozvolila Rosiyi vikoristovuvati poligon u skladi zlitno posadkovoyi smugi z tramplinom i kompleksom zasobiv ta mehanizmiv sho zabezpechuyut tramplinnij zlit i aerofinishernu posadku litakiv a takozh zobov yazalasya nadavati poslugi shodo pidgotovki lotnogo skladu provedennya viprobuvan ob yektiv aviacijnoyi ta morskoyi tehniki zabezpechennya ekspluataciyi poligona Za nadani poslugi rosijska storona mala postachati Ukrayini zapasni chastini agregati komplektuyuchi virobi do litakiv tipu Su Povitryanih sil Ukrayini na sumu ekvivalentnu vitratam ukrayinskoyi storoni za nadannya poligona pidtrimannya jogo u spravnomu stani ta nadani poslugi z pidgotovki lotchikiv Z togo chasu do 2008 roku na ukrayinskomu poligoni shorichno prohodili trenuvannya lotchiki 279 go korabelnogo vinishuvalnogo aviacijnogo polku Pivnichnogo flotu Rosiyi aerodrom bazuvannya Syevyeromorsk 3 na litakah Su 27K Su 27UB ta Su 25UTG Trenuvannya trivalistyu 1 5 2 misyaci zazvichaj prohodili v litnij period Navchalno trenuvalnij litak Su 25UTG na poligoni NITKA Saki 2010 Pislya agresiyi Rosiyi proti Gruziyi u serpni 2008 roku spivrobitnictvo Ukrayini j Rosiyi z pidgotovki rosijskih lotchikiv bulo prizupinene Za versiyeyu oprilyudnenoyu dlya ZMI zastupnikom komanduvacha morskoyu aviaciyeyu VMF Rosiyi Mikoloyu Kuklevim 5 veresnya 2008 roku 9 serpnya 2008 roku MZS Ukrayini vistupiv iz zayavoyu v yakij trenuvannya rosijskih lotchikiv na trenazheri v Krimu vvazhaye nedocilnim Naspravdi takoyi zayavi ministerstvo zakordonnih sprav Ukrayini ne robilo U zv yazku z rosijsko gruzinskim zbrojnim konfliktom sho trivav 9 serpnya bulo zaboroneno perebazuvannya z Anapi do Sak litakiv na yakih rosijski piloti mali trenuvatisya Generalnij shtab ZS Ukrayini u svoyu chergu dav zgodu na provedennya cih trenuvan yaki mali rozpochatisya 11 veresnya Vnaslidok politiko diplomatichnih superechok mizh dvoma derzhavami trenuvannya lotchikiv u 2008 roci tak i ne vidbulis Ne vidbulisya trenuvannya rosijskih lotchikiv na Nitci j 2009 roku Prichina ne buv prodovzhenij termin ekspluataciyi aerofinishera Rosijska storona prichinoyu zrivu trenuvan nazvala postijno minlivu politichnu kon yunkturu na Ukrayini j nevminnya ukrayinskih politikiv vidpovidati za svoyi slova Nastupni poloti z Nitki vidbulisya lishe u 2010 roci 21 serpnya 2010 roku na aerodrom Saki pribuli rosijski litaki Su 27K MiG 29K Su 27KUB ta Su 25UTG a trenuvannya pochalisya 5 veresnya ta trivali blizko 20 dniv Za slovami komandira okremogo korabelnogo vinishuvalno aviacijnogo polku morskoyi aviaciyi Pivnichnogo flotu VMF RF Yevgena Kuznyecova rosijski lotchiki zalishilisya zadovolenimi organizaciyeyu pidgotovki lotchikiv specialistami poligona 20 serpnya 2012 roku ministr oboroni Ukrayini Dmitro Salamatin i ministr oboroni Rosijskoyi Federaciyi Anatolij Serdyukov pidpisali protokol Pro vnesennya zmin do Ugodi mizh uryadom Ukrayini i uryadom Rosijskoyi federaciyi pro vikoristannya poligona zlitno posadkovih sistem Nitka Realizaciya protokolu dast zmogu perejti na rozrahunki za vikoristannya poligona u tverdij groshovij sumi zamist otrimannya zapchastin zbilshiti perelik aviacijnoyi tehniki yaka zaluchatimetsya dlya provedennya viprobuvan na poligoni a takozh vikoristovuvati poligon v interesah ne tilki Rosijskoyi Federaciyi a j inshih derzhav U 2013 roci Rosiya vidmovilasya vid trenuvannya lotchikiv na poligoni Nitka v Krimu Piznishe 4 veresnya 2013 roku pid chas 6 go zasidannya pidkomitetu z pitan bezpeki Ukrayino rosijskoyi mizhderzhavnoyi komisiyi yake vidbulosya v Moskvi rosijska storona povidomila pro vidmovu u vikoristanni trenuvalnogo kompleksu Nitka z 2014 roku Ukrayinska storona zi svogo boku zayavila pro gotovnist pripiniti diyu rosijsko ukrayinskoyi mizhuryadovoyi ugodi 1997 roku yaka reglamentuye vikoristannya poligonu v interesah VMF RF Oficijnij predstavnik MO RF 7 sichnya 2014 roku zayaviv sho z 2014 roku pereuchuvannya lotchikiv 279 go korabelnogo vinishuvalnogo aviacijnogo polku Pivnichnogo flotu Rosiyi na litaki MiG 29K bude zdijsnyuvatisya na analogichnomu kompleksi Centru bojovogo zastosuvannya i pereuchuvannya lotnogo skladu aviaciyi VMF v Yejsku Dokladnishe Vibuhi v Novofedorivci 9 serpnya 2022 roku bilya Novofedorivki prolunali potuzhni vibuhi na aerodromi rosijskih okupantiv Za povidomlennyami miscevih meshkanciv stalo vidomo sho spochatku prolunali 4 vibuhi zgodom z yavilas informaciya pro 6 7 a potim navit 15 potuzhnih vibuhiv Same z cogo vijskovogo aerodromu zlitayut vinishuvachi ta bombarduvalniki yaki v hodi shirokomasshtabnogo rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu atakuyut naselenni punkti Pivdennoyi Ukrayini Inozemni analogiSpolucheni Shtati Ameriki Vijskovo morski sili SShA mayut na ozbroyenni 11 bagatocilovih avianosciv i vidpovidnu kilkist aviakril avianosnoyi aviaciyi tipove avianosne krilo narahovuye 86 88 litakiv palubnoyi aviaciyi Nazemna pidgotovka molodih lotchikiv morskoyi aviaciyi zdijsnyuyetsya u navchalnih aviakrilah na aviabazah Chejz Fild i Kningsvill shtat Tehas Poloti zdijsnyuyutsya na polovu model posadkovoyi palubi avianoscya yaka yavlyaye soboyu aerodromnu zlitno posadkovu smugu obladnanu galmivnoyu sistemoyu aerofinisherami Na pershomu etapi vidpracovuyutsya poloti z vikonannyam manevru torkannya zlit angl touch and go tobto litak iduchi na posadku torkayetsya ZPS u viznachenij tochci i znovu na forsazhi zlitaye Na nastupnomu etapi pidgotovki vikonuyutsya posadki z vikoristannyam sistemi galmuvannya lotchik vipuskaye galmivnij gak yakij zachipayetsya za odin z galmivnih trosiv Pislya vidpracyuvannya tehniki posadki na polovij modeli lotchiki prodovzhuyut navchannya na spravzhnomu avianosci Kitajskij trenazher gabaritna kopiya serednogo avianoscya v misti Uhan z litakom J 11V na palubi Kitajska Narodna Respublika Kitaj postupovo rozvivaye svoye virobnictvo palubnih vinishuvachiv J 15 i teper vzhe bezposeredno rozpochav osnashuvati neobhidni dlya pidgotovki lotnogo skladu palubnoyi aviaciyi nazemni trenazherni kompleksi U 2010 roci nizka ZMI z posilannyam na yaponsku gazetu Asahi zayavila pro te sho Kitaj pochav budivnictvo dvoh nazemnih kompleksiv priznachenih dlya pidgotovki pilotiv palubnoyi aviaciyi yaki imituyut zlitno posadkovu palubu avianoscya v provinciyah Lyaonin i Shensi Za ocinkoyu ekspertiv odin z nih nazemnij trenazhernij kompleks v Huludao provinciya Lyaonin majzhe praktichna kopiya ukrayinskoyi Nitki Ale najcikavishij ob yekt znahoditsya na berezi Bohajskoyi zatoki v Zhovtomu mori Na okolici mista Uhan v provinciyi Hubej zbudovanij nazemnij avianosec majzhe povna gabaritna kopiya serednogo avianoscya z ostrovom polotnoyu paluboyu i tramplinom yaka za zovnishnim viglyadom shozha na avianesuchij krejser proyektu 1143 6 Varyag nini kitajskij avianosec Shi Lan Rosijska Federaciya Rosiya bolisno sprijnyala pereboyi z pidgotovkoyu lotchikiv palubnoyi aviaciyi RF v Sakah 21 sichnya 2009 roku v 949 mu derzhavnomu lotno viprobuvalnomu centri misto Ahtubinsk Astrahanskoyi oblasti vidbulosya viyizne zasidannya vijskovo promislovoyi komisiyi pri uryadi Rosijskoyi Federaciyi pid golovuvannyam zastupnika golovi uryadu RF Sergiya Ivanova Odnim z pitan yake obgovoryuvalosya v hodi zasidannya VPK bulo pitannya stvorennya na bazi aviagarnizonu Yejsk Centru pidgotovki lotchikiv morskoyi aviaciyi z aviacijnim bagatofunkcionalnim trenazherno poligonnim kompleksom Za slovami Ivanova v ramkah federalnoyi cilovoyi programi Stvorennya sistemi bazuvannya Chornomorskogo flotu na teritoriyi Rosijskoyi Federaciyi v 2004 2020 roki uryadom RF viznacheno koshtoris na stvorennya Centru pidgotovki lotchikiv morskoyi aviaciyi CPLMA z aviacijnim bagatofunkcionalnim trenazherno poligonnim kompleksom na teritoriyi Yejskogo vishogo vijskovogo aviacijnogo uchilisha imeni V M Komarova nini filiya Vijskovo povitryanoyi akademiyi RF Rishennya pro stvorennya CPLMA v Yejsku bulo prijnyate uryadom Rosiyi she u grudni 2007 roku Zmini do FCP yaki peredbachayut finansuvannya ob yektu zatverdzheni prezidentom RF naprikinci 2008 roku Koshtoris robit stanoviv 5 7 mlrd rubliv do 2011 roku Formalnim privodom dlya budivnictva ye pozbavlennya zalezhnosti vid Ukrayini pri pidgotovci lotchikiv dlya vazhkogo avianosnogo krejsera Admiral Kuznecov na trenazhernomu kompleksi NITKA orendovanogo v Ukrayini Aerodrom Yejsk Berezen 2012 Na perednomu plani kotlovani dlya blokiv trenazhernogo kompleksu Vidpovidno do proyektnoyi dokumentaciyi CPLMA sered inshogo planuyetsya budivnictvo na uzberezhzhi Yejskogo limanu trenazhernogo kompleksu palubnoyi aviaciyi analogichnogo ukrayinskij Nitci U 2010 roci z Kachi pid Sevastopolem do Yejsku buv vivedenij 859 j centr bojovogo zastosuvannya i pereuchuvannya lotnogo skladu morskoyi aviaciyi na bazi yakogo i stvoryuyetsya novij kompleks Za danimi rosijskih ZMI v kvitni 2012 roku v Yejsku rozpochavsya montazh tramplina a v serpni obladnannya zlitno posadkovogo bloku aerofinisherami Komanduvannya morskoyi aviaciyi RF zayavlyalo sho zavershit budivnictvo Yejskogo trenazheru u 2013 roci odnak u grudni 2013 roku komanduvach morskoyi aviaciyi zayaviv sho vvesti v ekspluataciyu nazemnu model palubi avianoscya vdastsya ne ranishe lyutogo 2014 go Indiya Budivnictvo trenazhera SBTF vid angl Shore Based Test Facility na aviabazi VMS Indiyi en v shtati Goa zdijsnyuyetsya rosiyanami za kontraktom z vid 2009 roku Trenazher ye statichnoyu kopiyeyu perspektivnogo avianoscya Vikrant obladnanij tramplinom z kutom shodu 14º i aerofinisherami Trenazher priznachenij dlya testovih polotiv legkih vinishuvachiv a takozh pidgotovki lotchikiv MiG 29K U berezni 2012 roku VAT Proletarskij zavod vidvantazhiv aerofinisheri Svetlana 2 za indijskim zamovlennyam U 2012 2013 rokah VAT Nevskoe PKB na poligoni takozh pobudovano startovij blok z tramplinom Mifi pro Nitku Mif pro te sho Nitka ce pidzemnij korabel kopiya avianosnogo krejsera Admiral Kuznecov NITKA ce unikalnij kompleks yakij yavlyaye soboyu trohpalubnij pidzemnij korabel yakij za rozmirami vidpovidaye krejseru Admiral flotu Radyanskogo Soyuzu Kuznyecov Avtorom legendi mimovoli stav odin z batkiv Nitki budivnik radyanskih avianosciv i avtor knig pro nih Valerij Vasilovich Babich yakij v odnij z publikacij obrazno porivnyav NITKA z tripalubnim pidzemnim korablem mayuchi na uvazi te sho skladnij kompleks pidzemnih komunikacij bloku yaki miscyami syagayut troh poverhiv nasichenij potuzhnimi parosilovimi i elektrogidravlichnimi pristroyami kabel merezhami i obladnannyam shozhij na spravzhnij korabel Porivnyannya trenazhernogo kompleksu z lotnoyu paluboyu vazhkogo avianosnogo krejsera Admiral Kuznecov viniklo cherez te sho ostannij na zhal zalishivsya yedinim v istoriyi avianesuchim korablem radyanskogo budivnictva dlya nazemnoyi pidgotovki aviakrila yakogo vikoristovuvalasya NITKA Zaradi istini slid zaznachiti sho cila nizka zlitno posadkovih elementiv prototipi yakih vpershe buli vikoristani na Nitci v podalshomu buli realizovani pid chas proyektuvannya i budivnictva perspektivnih avianesuchih korabliv Mif pro te sho Nitka imituye hitavicyu palubi korablya potuzhni gidravlichni agregati stvoryuyut na zloti morsku hitavicyu i mozhna pobachiti yak litaki sidayut na palubu sho kolivayetsya v stepu Avtori legendi stali zhertvoyu mistifikacij radyanskih chekistiv U 1970 h rokah v chasi koli formuvalasya koncepciya poligona NITKA organami vijskovoyi kontrrozvidki zdijsnyuvalisya zahodi z protidiyi inozemnim tehnichnim rozvidkam tak zvana PDITR Zgidno z planom PDITR bula zapushena chutka pro hitku platformu posadkovogo bloku Bajka viyavilasya nastilki dobrotnoyu i zhivuchoyu sho dosi polovina zhiteliv Sak po sekretu povidomlyat vam cyu podrobicyu Dezinformaciyeyu zadlya populyarnosti zajmayutsya i solidni vidannya V realnosti realizaciya takoyi ideyi tehnichno nemozhliva cherez velicheznu vagu posadkovogo bloku Div takozhAvianosec Avianosni krejseri proyektu 1143 Palubna aviaciyaPrimitkiAndrej Manchuk NITKA Nazemnyj ispytatelnyj trenirovochnyj kompleks aviacionnyj Sajt Flot 2017 ros Aerodrom NITKA Aerodromy Kryma Arhivovano 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros Ugoda mizh Uryadom Ukrayini ta Uryadom Rosijskoyi Federaciyi pro vikoristannya poligonu zlitno posadkovih sistem Nitka vid 07 02 1997 Arhivovano 06 10 2014 u Wayback Machine Ratifikovana Zakonom Ukrayini 1968 IV vid 01 07 2004 Zinur Lyapin Nitka Eto Nazemnyj ispytatelnyj trenirovochnyj kompleks aviacionnyj Moryak Ukrayini 21 09 2011 ros Valerij Babich Nazemnyj ispytatelnyj kompleks korabelnoj aviacii Nitka Arhivovano 28 lyutogo 2008 u Wayback Machine ros Biografiya Aviarda Gavrilovicha Fastivcya na sajti Geroi strany ros Vasil Shevchuk Sevastopolska Spilka oficeriv Ukrayini na etapi stvorennya Vijskovo Morskih Sil Zbrojnih Sil Ukrayini Arhivovano 11 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Materiali VI yi Vseukrayinskoyi naukovoyi vijskovo istorichnoyi konferenciyi Voyenna istoriya Pivnichnogo Prichornomor ya ta Tavriyi 06 07 10 2011 r m Sevastopol Bogdan Levik Vijskovo politichne zabezpechennya stanovlennya Zbrojnih Sil Ukrayini Vijskovo istorichnij zhurnal 3 117 traven cherven 2012 r Miroslav Mamchak Ukrayina shlyah do morya Istoriya ukrayinskogo flotu Snyatin PrutPrint 2007 Mikola Savchenko Anatomiya neogoloshenoyi vijni K Ukrayinska perspektiva 1997 Kiev zapretil trenirovki rossijskih morskih letchikov na imitatore paluby korablya v Krymu Novyj region 05 09 2008 Arhivovano 08 06 2015 u Wayback Machine ros Ukrainskie vlasti sorvali trenirovku rossijskih letchikov v Krymu Novaya gazeta 05 09 2008 ros Oleg Snigur NITKA druzhbi obrivayetsya Ukrayinske MZS ne pustilo rosijski litaki trenuvatisya v Krim Ukrayina moloda 147 za 04 10 2012 Rosiya zvinuvatila Ukrayinu v zrivi trenuvan rosijskih lotchikiv nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 Komentari Arhivovano 5 zhovtnya 2012 u Wayback Machine 05 09 2008 Ukrayina ne pustila rosijskih lotchikiv do Krimu nedostupne posilannya TSN 16 09 2009 Genshtab Ukrainy ne pustil rossijskih letchikov v Krym newsru com 16 09 2009 Rossijskie letchiki v Krymu dovolny usloviyami trenirovok politua ru 15 09 2010 ros Vikoristannya poligonu zlitno posadkovih sistem Nitka bude bilsh racionalnim Povidomlennya pres sluzhbi KMU vid 16 08 2012 Rosiya j Ukrayina domovilisya pro oplatu za poligon NITKA Livij bereg 20 08 2012 Rosiya u 2013 roci vidmovilasya vid trenuvannya lotchikiv na poligoni NITKA u Krimu dzherelo RBK Ukrayina 04 07 2013 Rosiya vidmovilasya vid ukrayinskogo poligonu NITKA z 2014 roku RBK Ukrayina 10 09 2013 Rosiya vidmovilasya vid vikoristannya poligonu NITKA v Krimu Ukrayinska pravda 10 09 2013 Letchiki Severnogo flota zajmutsya osvoeniem novyh MiG 29K v Ejske RIA Novosti 07 01 2014 Bilya aviabazi rosiyan u Krimu prolunali potuzhni vibuhi 24tv ua 9 serpnya 2022 P Grinin Podgotovka lyotchikov avianosnoj aviacii VMS SShA Zarubezhnoe voennoe obozrenie 4 1975 ros Kitaj postroit nazemnye kompleksy podgotovki palubnoj aviacii Arhivovano 2014 10 06 u Wayback Machine Sajt Novosti Armii Arhivovano 2012 10 12 u Wayback Machine 11 08 2010 ros Russell Hsiao Is China s Carrier Aviation Program Kicking into High Gear The Jamestown Foundation 22 04 2011 angl Kitaj sozdaet kompleksnuyu sistemu podgotovki letnogo sostava palubnoj aviacii Arhivovano 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine timesru com 07 02 2011 ros SMI Rossiya postroit analog NITKI i ostavit Ukrainu ni s chem flotprom ru 12 11 2010 ros V Ejske nachalsya montazh tramplina dlya NITKA Novosti VPK 24 04 2012 ros NITKA v Ejske nachali oborudovat aerofinisherami Arhivovano 2014 10 06 u Wayback Machine Ejsk info 02 08 2012 ros Rossijskaya NITKA poyavitsya v 2013 godu soobshil komanduyushij MA VMF Informagenstvo RIA NOVOSTI 16 07 2011 ros Rossijskaya NITKA dlya palubnoj aviacii budet gotova v fevrale 2014 goda Arhivovano 2015 09 23 u Wayback Machine b port com 09 12 2014 ros Indiya dostroit pervye polosy sobstvennogo NITKA k koncu goda lenta ru 20 02 2012 ros Otgruzka izdelij v Indiyu Arhivovano 2014 10 06 u Wayback Machine Press sluzhba OAO Proletarskij zavod 15 03 2012 ros Oficijni dzherelaUgoda mizh Uryadom Ukrayini ta Uryadom Rosijskoyi Federaciyi pro vikoristannya poligonu zlitno posadkovih sistem Nitka vid 01 07 2004 Postanova KMU pro pidpisannya Protokolu pro vnesennya zmin do Ugodi mizh Uryadom Ukrayini ta Uryadom Rosijskoyi Federaciyi pro vikoristannya poligonu zlitno posadkovih sistem Nitka vid 15 08 2012LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Poligon zlitno posadkovih sistem Nitka Babich V V Gorod Svyatogo Nikolaya i ego avianoscy 7 Nikolaev Atoll 2013 805 s ISBN 966 2504 37 0 Babich V V Nashi avianoscy na stapelyah i v dalnih pohodah Nikolaev Atoll 2003 544 s s ISBN 966 7726 69 X PosilannyaForum 100 KIAP v ch 45782 Saki 4 na sajti TAKR KIEV Okupanti perekinuli do Krimu aviapolk z Murmansku https mil in ua Ukrayinskij militarnij portal 27 veresnya 2019 Procitovano 27 veresnya 2019 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ