Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дмитро Васильович Аве́ркієв (рос. Дмитрий Васильевич Аверкиев; нар. 12 жовтня 1836, Катеринодар — пом. 20 січня 1905, Санкт-Петербург) — російський драматург, белетрист, театральний критик, публіцист.
| Аверкієв Дмитро Васильович | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Аверкиев Дмитрий Васильевич | ||||
 | ||||
| Народився | 30 вересня (12 жовтня) 1836[1][2] або 11 (23) листопада 1836 Катеринодар, Російська імперія[1] | |||
| Помер | 7 (20) січня 1905[1] (68 років) Санкт-Петербург, Російська імперія[1][3] | |||
| Поховання | d | |||
| Країна |  Російська імперія | |||
| Діяльність | письменник, перекладач, театральний критик, драматург, прозаїк, літературний критик, публіцист | |||
| Сфера роботи | d[4], d[4], літературна критика[4], перекладацтво[d][4] і публіцистика[4] | |||
| Alma mater | d (1854) і d (1859) | |||
| Мова творів | російська | |||
| Нагороди | d (1893) | |||
| | ||||
 Аверкієв Дмитро Васильович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився 30 вересня [12 жовтня] 1836 року в місті Катеринодарі (нині Краснодар, Росія) в патріархальній купецькій сім'ї, яка пізніше збідніла. Дід і батько в дитинстві прищепили йому цікавість до російського побуту, яка збереглася на все життя. 1846 року переїхав до Санкт-Петербурга, де 1854 року закінчив закінчив комерційне училище. Протягом 1855—1859 років навчався на віддленні природничих наук Санкт-Петербурзького університету, який закінчив зі ступенем кандидата. В студентські роки був знайомий з Миколою Добролюбовим, зблизився з , проте вже тоді не розділяв радикальних настроїв, розповсюджених у студентському середовищі.
Після закінчення навчання виступав фейлетоністом в газетах «Русский инвалид» (під псевдонімом К. Рьянов), «Северная пчела», друкувався в щотижневику , переважно як театральний критик, зблизився з . 1861 року, у зв'язку зі смерттю Добролюбова, опублікував про нього співчутливу статтю («Русский инвалид» № 267, 1 грудня).
1864 року став одним із дієвих співробітників журналу братів Достоєвських . Тут він опублікував свою першу історичну п'єсу «Мамаєве побоїще» (1864, № 10). Консервативно налаштований, стояв на охоронних позиціях, ненавидів все нове і благоволив перед старовиною. За його реакційні статті в «Епосі» публіцист назвав його лицарем «мракобісся і сикофанства».
Після закриття журналу кілька років жив виключно перекладами і компіляціями з історії англійської літератури, продовжуючи писати у вільний час, епізодично друкувався у різних виданнях. В цей час опубліковані трагедія «Слобода Неволя» («Завірюха») про Івана Грозного (, 1867), віршовані комедії «Терентій чоловік Данильєвич» (1867), «Лісовик» («Отечественные записки», 1868) та інші. 1868 року в бенефіс Василя Самойлова з великим успіхом пройшла в Александринському театрі «Комедія про російського дворянина Фрола Скобєєва і столичницьку, Нардин-Нащокина, дочку Аннушку» (опублікована в журналі у 1869 році, № 3).
1871 року переїхав до Москви, де написав драму «Каширська старовина» (1872), яка міцно увійшла в репертуар столичних і провінційних театрів. У 1870-х роках був постійним театральним рецензентом газети . З 1874 року був членом при Московському університеті. У 1877—1878 роках опублікував у серію статей з теорії драми, видану ним в подальшому у вигляді теоретичного трактату «Про драму» окремою книгою. В ній виклав теорію драмивід Аристотеля до Лессінга. Робота адресована молодим драматургам, шанувальникам мистецтва, а також вивчаючим теорію літератури. 1893 року за книгу отримав . Окреме видання вийшло також у 1907 році.
В кінці 1881—1882 році разом з Олександром Островським і був членом Комісії зі складання проєкту положення про керування імператорськими театрами, де був однодумцем Островського. 1882 року був призначений членом Театрально-літературного комітету, закладу, в обов'язки якого входило стежити за художньою якістю репертуару імператорських татрів. У 1885—1886 роках видавав журнал «Щоденник письменника» (вийшло 12 номерів), де сам був автором всіх матеріалів. У 1880-х, після повернення до Санкт-Петербурга, став рецензентом газет «Голос» і «Новое время».
У 1887—1898 роках видав свої твори, які мали підсумковий характер. Помер у Санкт-Петербурзі 7 [20] січня 1905 року. Похований у Санкт-Петербурзі на Олександро-Невської лаври.
Творчість
Одним з основних джерел драматичної творчості письменника були літописні сказання. Писав головним чином історичні драми, пройняті духом «офіційної народності». Старовинний побут і патріархальні звичаї він протиставив сучасності. Так в п'єсі «Лісовик. Казкова комедія у віршах» виступив наслідувачем Олександра Островського, поєднуючи фольклорну фантастику з історичним побутовим матеріалом. У трагедії «Слобода Неволя» зобразив Івана Грозного у домашній обстановці. В «Комедії про російського дворянина Фрола Скобєєва і столичницьку, Нардин-Нащокина, дочку Аннушку» показав бідного дворянина кар'єристом, який хоче вибитися в люди, досягти багатства та почестей. В п'єс персонажі обмальовані зі знанням старовинниго побуту та з психологічною достовірністю.
В інших історичних п'єсах також зберіг вірність до передачі побутових деталей, зокрема в «Терентій чоловік Данильєвич» (1867), «Цар Петро і царевич Олексій» (1872), «Темний і Шемяка» (1873), «Княгиня Ульяна В'яземська» (1875), «Зруйнована наречена» (1876). Менш достовірні «Непогрішні» (1879), комедія «Не грайся з вогнем» (1870) та твори «Смерть Месаліни», «Трогирський воєвода», «Петербурзький зліток».
Найбільш значимою п'єсою вважається «Каширська старовина», постановка якої 9 грудня 1861 року в бенефіс Глікерії Федотової в Малому театрі, мала великий успіх. Вона міцно увійшла в репертуар доревоюційних російських театрів і ставилася в радянський час у 1930—1040-ві роки. Дії відбуваються у другій четверті XVII століття. Царський сокольник Василь Коркін стикається з батьком — гордим родовитим вотчинником Парфеном. Одруживши Василя на багатій, проте не коханій жінці, він ламає його життя. Велику увагу драматург приділив опису деталей патріархального побуту. Сильною стороною п'єси таж є її широке фольклорне обрамлення (до неї введені пісні, хороводні ігри, народні прислів'я та приказки). Достовірно і яскраво переданий старовинний російський побут. В Україні п'єса ставилася у Києві у 1876—1880 роках трупою ; у 1879—1893 роках — трупою ; у 1880—1881 роках — у Київському міському театрі; у 1892 році — Товариством драматичних артистів під керівництвом Миколи Соловцова, а також в антрепризах Харкова і Одеси.
Старовинний побут також ідеалізований і в повістях «Хмільна ніч» (1871), «Лихо» 91880), «Старий ліберал» (1886).
Написав лібрето до опер Олександра Сєрова «Рогнеда» (1865), Антона Рубінштейна «Горюша» (1888).
Як перекладач переклав «Гамлета» Вільяма Шекспіра, твори Альфреда де Мюссе, Генріха Гейне, Йоганна Вольфганг фон Гете, Фенімора Купера, а також природознавчі праці і підручники.
Примітки
- Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 1.
- различные авторы Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский, К. К. Арсеньев, Ф. Ф. Петрушевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1907.
- Аверкиев Дмитрий Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Czech National Authority Database
Література
- Аверкиев Дмитрий Васильевич // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Аверкиев, Дмитрий Васильевич // «Русские писатели. Биобиблиографический словарь» под редакцией Д. С. Лихачёва и других. Москва, «Просвещение», 1971, сторінки 145—146;
- Аверкиев Дмитрий Васильевич // Литературный энциклопедический словарь / под общ. ред. В. М. Кожевникова и . — Москва : Советская энциклопедия, 1987. — С. 537.(рос.);
- Аверкиев, Дмитрий Васильевич // «Русские писатели. Биобиблиографический словарь» под редакцией . Том 1 (А—Л). Москва, «Просвещение», 1990, сторінки 7—8;
- Лабінський М. Г. Аверкієв Дмитро Васильович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 13. — ISBN 5-88500-27-1.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dmitro Vasilovich Ave rkiyev ros Dmitrij Vasilevich Averkiev nar 12 zhovtnya 1836 Katerinodar pom 20 sichnya 1905 Sankt Peterburg rosijskij dramaturg beletrist teatralnij kritik publicist Averkiyev Dmitro Vasilovichros Averkiev Dmitrij VasilevichNarodivsya30 veresnya 12 zhovtnya 1836 1 2 abo 11 23 listopada 1836 Katerinodar Rosijska imperiya 1 Pomer7 20 sichnya 1905 1 68 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiya 1 3 PohovannyadKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistpismennik perekladach teatralnij kritik dramaturg prozayik literaturnij kritik publicistSfera robotid 4 d 4 literaturna kritika 4 perekladactvo d 4 i publicistika 4 Alma materd 1854 i d 1859 Mova tvorivrosijskaNagorodid 1893 Averkiyev Dmitro Vasilovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 30 veresnya 12 zhovtnya 1836 18361012 roku v misti Katerinodari nini Krasnodar Rosiya v patriarhalnij kupeckij sim yi yaka piznishe zbidnila Did i batko v ditinstvi prishepili jomu cikavist do rosijskogo pobutu yaka zbereglasya na vse zhittya 1846 roku pereyihav do Sankt Peterburga de 1854 roku zakinchiv zakinchiv komercijne uchilishe Protyagom 1855 1859 rokiv navchavsya na viddlenni prirodnichih nauk Sankt Peterburzkogo universitetu yakij zakinchiv zi stupenem kandidata V studentski roki buv znajomij z Mikoloyu Dobrolyubovim zblizivsya z prote vzhe todi ne rozdilyav radikalnih nastroyiv rozpovsyudzhenih u studentskomu seredovishi Pislya zakinchennya navchannya vistupav fejletonistom v gazetah Russkij invalid pid psevdonimom K Ryanov Severnaya pchela drukuvavsya v shotizhneviku perevazhno yak teatralnij kritik zblizivsya z 1861 roku u zv yazku zi smerttyu Dobrolyubova opublikuvav pro nogo spivchutlivu stattyu Russkij invalid 267 1 grudnya 1864 roku stav odnim iz diyevih spivrobitnikiv zhurnalu brativ Dostoyevskih Tut vin opublikuvav svoyu pershu istorichnu p yesu Mamayeve poboyishe 1864 10 Konservativno nalashtovanij stoyav na ohoronnih poziciyah nenavidiv vse nove i blagovoliv pered starovinoyu Za jogo reakcijni statti v Eposi publicist nazvav jogo licarem mrakobissya i sikofanstva Pislya zakrittya zhurnalu kilka rokiv zhiv viklyuchno perekladami i kompilyaciyami z istoriyi anglijskoyi literaturi prodovzhuyuchi pisati u vilnij chas epizodichno drukuvavsya u riznih vidannyah V cej chas opublikovani tragediya Sloboda Nevolya Zaviryuha pro Ivana Groznogo 1867 virshovani komediyi Terentij cholovik Danilyevich 1867 Lisovik Otechestvennye zapiski 1868 ta inshi 1868 roku v benefis Vasilya Samojlova z velikim uspihom projshla v Aleksandrinskomu teatri Komediya pro rosijskogo dvoryanina Frola Skobyeyeva i stolichnicku Nardin Nashokina dochku Annushku opublikovana v zhurnali u 1869 roci 3 1871 roku pereyihav do Moskvi de napisav dramu Kashirska starovina 1872 yaka micno uvijshla v repertuar stolichnih i provincijnih teatriv U 1870 h rokah buv postijnim teatralnim recenzentom gazeti Z 1874 roku buv chlenom pri Moskovskomu universiteti U 1877 1878 rokah opublikuvav u seriyu statej z teoriyi drami vidanu nim v podalshomu u viglyadi teoretichnogo traktatu Pro dramu okremoyu knigoyu V nij viklav teoriyu dramivid Aristotelya do Lessinga Robota adresovana molodim dramaturgam shanuvalnikam mistectva a takozh vivchayuchim teoriyu literaturi 1893 roku za knigu otrimav Okreme vidannya vijshlo takozh u 1907 roci V kinci 1881 1882 roci razom z Oleksandrom Ostrovskim i buv chlenom Komisiyi zi skladannya proyektu polozhennya pro keruvannya imperatorskimi teatrami de buv odnodumcem Ostrovskogo 1882 roku buv priznachenij chlenom Teatralno literaturnogo komitetu zakladu v obov yazki yakogo vhodilo stezhiti za hudozhnoyu yakistyu repertuaru imperatorskih tatriv U 1885 1886 rokah vidavav zhurnal Shodennik pismennika vijshlo 12 nomeriv de sam buv avtorom vsih materialiv U 1880 h pislya povernennya do Sankt Peterburga stav recenzentom gazet Golos i Novoe vremya U 1887 1898 rokah vidav svoyi tvori yaki mali pidsumkovij harakter Pomer u Sankt Peterburzi 7 20 sichnya 1905 roku Pohovanij u Sankt Peterburzi na Oleksandro Nevskoyi lavri TvorchistOdnim z osnovnih dzherel dramatichnoyi tvorchosti pismennika buli litopisni skazannya Pisav golovnim chinom istorichni drami projnyati duhom oficijnoyi narodnosti Starovinnij pobut i patriarhalni zvichayi vin protistaviv suchasnosti Tak v p yesi Lisovik Kazkova komediya u virshah vistupiv nasliduvachem Oleksandra Ostrovskogo poyednuyuchi folklornu fantastiku z istorichnim pobutovim materialom U tragediyi Sloboda Nevolya zobraziv Ivana Groznogo u domashnij obstanovci V Komediyi pro rosijskogo dvoryanina Frola Skobyeyeva i stolichnicku Nardin Nashokina dochku Annushku pokazav bidnogo dvoryanina kar yeristom yakij hoche vibitisya v lyudi dosyagti bagatstva ta pochestej V p yes personazhi obmalovani zi znannyam starovinnigo pobutu ta z psihologichnoyu dostovirnistyu Afisha vistavi Temnij i Shemyaka V inshih istorichnih p yesah takozh zberig virnist do peredachi pobutovih detalej zokrema v Terentij cholovik Danilyevich 1867 Car Petro i carevich Oleksij 1872 Temnij i Shemyaka 1873 Knyaginya Ulyana V yazemska 1875 Zrujnovana narechena 1876 Mensh dostovirni Nepogrishni 1879 komediya Ne grajsya z vognem 1870 ta tvori Smert Mesalini Trogirskij voyevoda Peterburzkij zlitok Najbilsh znachimoyu p yesoyu vvazhayetsya Kashirska starovina postanovka yakoyi 9 grudnya 1861 roku v benefis Glikeriyi Fedotovoyi v Malomu teatri mala velikij uspih Vona micno uvijshla v repertuar dorevoyucijnih rosijskih teatriv i stavilasya v radyanskij chas u 1930 1040 vi roki Diyi vidbuvayutsya u drugij chetverti XVII stolittya Carskij sokolnik Vasil Korkin stikayetsya z batkom gordim rodovitim votchinnikom Parfenom Odruzhivshi Vasilya na bagatij prote ne kohanij zhinci vin lamaye jogo zhittya Veliku uvagu dramaturg pridiliv opisu detalej patriarhalnogo pobutu Silnoyu storonoyu p yesi tazh ye yiyi shiroke folklorne obramlennya do neyi vvedeni pisni horovodni igri narodni prisliv ya ta prikazki Dostovirno i yaskravo peredanij starovinnij rosijskij pobut V Ukrayini p yesa stavilasya u Kiyevi u 1876 1880 rokah trupoyu u 1879 1893 rokah trupoyu u 1880 1881 rokah u Kiyivskomu miskomu teatri u 1892 roci Tovaristvom dramatichnih artistiv pid kerivnictvom Mikoli Solovcova a takozh v antreprizah Harkova i Odesi Starovinnij pobut takozh idealizovanij i v povistyah Hmilna nich 1871 Liho 91880 Starij liberal 1886 Napisav libreto do oper Oleksandra Syerova Rogneda 1865 Antona Rubinshtejna Goryusha 1888 Yak perekladach pereklav Gamleta Vilyama Shekspira tvori Alfreda de Myusse Genriha Gejne Joganna Volfgang fon Gete Fenimora Kupera a takozh prirodoznavchi praci i pidruchniki PrimitkiKratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1962 T 1 d Track Q4239850d Track Q649 razlichnye avtory Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij K K Arsenev F F Petrushevskij SPb Brokgauz Efron 1907 d Track Q656d Track Q602358d Track Q2818964d Track Q19908137d Track Q1782723d Track Q4361720d Track Q4065721 Averkiev Dmitrij Vasilevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863LiteraturaAverkiev Dmitrij Vasilevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Averkiev Dmitrij Vasilevich Russkie pisateli Biobibliograficheskij slovar pod redakciej D S Lihachyova i drugih Moskva Prosveshenie 1971 storinki 145 146 Averkiev Dmitrij Vasilevich Literaturnyj enciklopedicheskij slovar pod obsh red V M Kozhevnikova i Moskva Sovetskaya enciklopediya 1987 S 537 ros Averkiev Dmitrij Vasilevich Russkie pisateli Biobibliograficheskij slovar pod redakciej Tom 1 A L Moskva Prosveshenie 1990 storinki 7 8 Labinskij M G Averkiyev Dmitro Vasilovich Mistectvo Ukrayini Enciklopediya v 5 tomah A V Kudrickij vidpovidalnij redaktor K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 T 1 A V S 13 ISBN 5 88500 27 1