Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аба тство Сен Дені фр Abbaye de Saint Denis бенедиктинське абатство в Сен Дені північному передмісті Парижа головний мон

Абатство Сен-Дені

Абатство Сен-Дені

Аба́тство Сен-Дені́ (фр. Abbaye de Saint-Denis) — бенедиктинське абатство в Сен-Дені, північному передмісті Парижа, головний монастир середньовічної Франції.

Абатство Сен-Дені
Дата створення / заснування 12 століття
image
image
Приналежність d
Чернечий орден бенедиктинці
Названо на честь Діонісій Паризький
Країна image Франція[1][2]
Адміністративна одиниця Сен-Дені[1][2]
Сена-Сен-Дені
Іль-де-Франс
Розташовано на вулиці d
Дієцезія d
Християнський літургічний обряд римський обряд
Є власником d і d
Присвячено Діонісій Паризький
Отримані відзнаки

d

Оператор d
Архітектор Абат Сюжер
Архітектурний стиль готика і готика
Суміжна будівля d
Кількість відвідувачів за рік 139 140 осіб (2019)[3]
44 030 осіб (2020)[3]
52 570 осіб (2021)[3]
109 550 осіб (2022)[3]
Статус спадщини d[1], d[1] і Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d]
Висота 29 м[4]
Святий покровитель Діонісій Паризький
Критерій Світової спадщини (2005) d, d і d
Категорія людей, що тут поховані
Категорія для екстер'єру елемента d
Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента d
Офіційний сайт
image Абатство Сен-Дені у Вікісховищі

Координати: 48°56′08″ пн. ш. 2°21′35″ сх. д. / 48.935555555583775345° пн. ш. 2.3597222222499776° сх. д. / 48.935555555583775345; 2.3597222222499776

image
Інтер'єр базиліки з надгробками королів

Історія

У I столітті на цьому місці існувало римське поселення Каттулліакіс. За переказом, сюди, з відрубаною головою в руках, прийшов з Монмартра перший єпископ Парижу святий Діонісій Паризький.

У 475 році з благословення святої Женев'єви над гробницею святого побудували першу базиліку. За франкського короля Дагоберта I тут було засновано монастир бенедиктинців. Тож 630 року базиліку було перебудовано, й вона стала головним храмом монастиря.

Найбільшого розквіту абатство досягло за часів абата Сугерія (Сюжера), за участю якого в 1137—1144 роках було споруджено монастирську церкву — першу споруду в готичному стилі, архітектура якої вплинула на розвиток готики у Франції.

На початку XIII століття Людовик IX Святий наказав перенести в базиліку прах своїх попередників і створити для них надгробки. Відтоді церква стала правити за усипальницю французьких королів. Абатство, де поховано багатьох королів Франції, а також членів їхніх родин, часто називають «королівським некрополем Франції».

Тут поховано 25 французьких королів (починаючи з Дагобера I, † 638), 10 королев і 84 принци й принцеси. Частина західного фасаду, дві вежі й паперть було споруджено за , міністра Людовика VII (1140 року). Галерея з 37 вікнами заввишки 10 м з XIII століття, внутрішня частина храму і статуя св. Діонісія — пізнішого походження. Багато давніх гробниць було знищено під час Французької революції в жовтні 1793 року; деякі було перевезено до Парижа, але згодом повернуто на свої місця Віолле-ле-Дюком.

Вирізняються серед інших гробниці Людовика, сина Людовика Святого, Людовика XII і його дружини Анни Бретонської, Генріха II і його дружини Катерини Медічі (роботи Жермена Пілона), Дюгеклена, Франциска I та мозаїчний надгробний пам'ятник Фредеґунди († 597).

У Сен-Дені зберігався королівський штандарт — Орифлама. Під час Французької революції Сен-Дені було розграбовано та закрито, останки похованих викинуто в рів. У 1814 році за часів реставрації останки королів і членів їхніх родин було зібрано в оссуарій братства. У крипті були перепоховані страчені під час революції Людовик XVI та Марія-Антуанетта, а також померлі в еміграції принци й принцеси. У 1820 році тут же був похований убитий Лувелем герцог Беррійський, а в 1824 році — Людовик XVIII. З часу липневої революції 1830 року поховання в абатстві припинилися; гранітна плита, приготовлена для себе Карлом X, який потрапив у вигнання в 1830 році, залишилася невикористаною.

У будівлі старого абатства з 1815 року розташовується заснований в 1801 році Наполеоном Інститут для дочок і сестер кавалерів ордена Почесного легіону. В 1869 році абатство було відреставроване знаменитим архітектором Віолле-ле-Дюком. Зараз це національна пам'ятка.

9 червня 2004 року в церкві було поховано серце Людовика XVII, неповнолітнього невизнаного короля Франції, сина Людовика XVI та Марії-Антуанетти. Попередній похорон у Сен-Дені проходив у 1824 році, це був його дядько (і формальний наступник) Людовик XVIII.

Див. також

Примітки

  1. base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
    d:Track:Q384602d:Track:Q68471231d:Track:Q809830
  2. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  3. Centre des monuments nationaux data.gouv.fr: Plateforme ouverte des données publiques françaises — 2011.
    d:Track:Q3016893d:Track:Q2945551d:Track:Q72587257d:Track:Q16635111
  4. https://whc.unesco.org/en/tentativelists/230/

Література

  • Bouttier, Michel Monastères, Rempart, Desclée de Brouwer, Paris (France), , 1995.
  • Chastel, André L'Art français (tome 1), Flammarion, Paris (France), , 1993.
  • Denizeau, Gérard Histoire visuelle des Monuments de France, Larousse, Paris (France), , 2003 ; p. 78-79.
  • Grodecki, Louis Les vitraux de Saint-Denis, CNRS, Arts et Métiers, Paris (France), , 1976.
  • Kimpel, Dieter L'architecture gothique en France 1130—1270, Flammarion, Paris (France), , 1990.
  • Jean-Michel Leniaud, Saint-Denis de 1760 à nos jours, 1996.
  • Stoddard, Whitney S. Art & Architecture in Medieval France, Icon Editions (Harper & Row Publishers), New York, , 1972 ; p. 101—111.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Абатство Сен-Дені
  • Сайт базиліки Сен-Дені (фр.) [ 10 червня 2010 у Wayback Machine.]
  • Абатство на сайті міністерства культури Франції [ 29 січня 2010 у Wayback Machine.]
  • Археологічні розкопки в абатстві Сен-Дені [ 22 грудня 2010 у Wayback Machine.]


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Aba tstvo Sen Deni fr Abbaye de Saint Denis benediktinske abatstvo v Sen Deni pivnichnomu peredmisti Parizha golovnij monastir serednovichnoyi Franciyi Abatstvo Sen Deni Data stvorennya zasnuvannya12 stolittya source source source Prinalezhnistd Chernechij ordenbenediktinci Nazvano na chestDionisij Parizkij Krayina Franciya 1 2 Administrativna odinicyaSen Deni 1 2 Sena Sen Deni Il de Frans Roztashovano na vulicid Diyeceziyad Hristiyanskij liturgichnij obryadrimskij obryad Ye vlasnikomd i d PrisvyachenoDionisij Parizkij Otrimani vidznakid Operatord ArhitektorAbat Syuzher Arhitekturnij stilgotika i gotika Sumizhna budivlyad Kilkist vidviduvachiv za rik139 140 osib 2019 3 44 030 osib 2020 3 52 570 osib 2021 3 109 550 osib 2022 3 Status spadshinid 1 d 1 i Ob yekt poperednogo spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO d Visota29 m 4 Svyatij pokrovitelDionisij Parizkij Kriterij Svitovoyi spadshini 2005 d d i d Kategoriya lyudej sho tut pohovaniKategoriya Pohovani v abatstvi Sen Deni Kategoriya dlya ekster yeru elementad Kategoriya Vikishovisha dlya inter yera elementad Oficijnij sajt Abatstvo Sen Deni u Vikishovishi Koordinati 48 56 08 pn sh 2 21 35 sh d 48 935555555583775345 pn sh 2 3597222222499776 sh d 48 935555555583775345 2 3597222222499776Inter yer baziliki z nadgrobkami korolivIstoriyaU I stolitti na comu misci isnuvalo rimske poselennya Kattulliakis Za perekazom syudi z vidrubanoyu golovoyu v rukah prijshov z Monmartra pershij yepiskop Parizhu svyatij Dionisij Parizkij U 475 roci z blagoslovennya svyatoyi Zhenev yevi nad grobniceyu svyatogo pobuduvali pershu baziliku Za frankskogo korolya Dagoberta I tut bulo zasnovano monastir benediktinciv Tozh 630 roku baziliku bulo perebudovano j vona stala golovnim hramom monastirya Najbilshogo rozkvitu abatstvo dosyaglo za chasiv abata Sugeriya Syuzhera za uchastyu yakogo v 1137 1144 rokah bulo sporudzheno monastirsku cerkvu pershu sporudu v gotichnomu stili arhitektura yakoyi vplinula na rozvitok gotiki u Franciyi Na pochatku XIII stolittya Lyudovik IX Svyatij nakazav perenesti v baziliku prah svoyih poperednikiv i stvoriti dlya nih nadgrobki Vidtodi cerkva stala praviti za usipalnicyu francuzkih koroliv Abatstvo de pohovano bagatoh koroliv Franciyi a takozh chleniv yihnih rodin chasto nazivayut korolivskim nekropolem Franciyi Tut pohovano 25 francuzkih koroliv pochinayuchi z Dagobera I 638 10 korolev i 84 princi j princesi Chastina zahidnogo fasadu dvi vezhi j papert bulo sporudzheno za ministra Lyudovika VII 1140 roku Galereya z 37 viknami zavvishki 10 m z XIII stolittya vnutrishnya chastina hramu i statuya sv Dionisiya piznishogo pohodzhennya Bagato davnih grobnic bulo znisheno pid chas Francuzkoyi revolyuciyi v zhovtni 1793 roku deyaki bulo perevezeno do Parizha ale zgodom povernuto na svoyi miscya Violle le Dyukom Viriznyayutsya sered inshih grobnici Lyudovika sina Lyudovika Svyatogo Lyudovika XII i jogo druzhini Anni Bretonskoyi Genriha II i jogo druzhini Katerini Medichi roboti Zhermena Pilona Dyugeklena Franciska I ta mozayichnij nadgrobnij pam yatnik Fredegundi 597 U Sen Deni zberigavsya korolivskij shtandart Oriflama Pid chas Francuzkoyi revolyuciyi Sen Deni bulo rozgrabovano ta zakrito ostanki pohovanih vikinuto v riv U 1814 roci za chasiv restavraciyi ostanki koroliv i chleniv yihnih rodin bulo zibrano v ossuarij bratstva U kripti buli perepohovani stracheni pid chas revolyuciyi Lyudovik XVI ta Mariya Antuanetta a takozh pomerli v emigraciyi princi j princesi U 1820 roci tut zhe buv pohovanij ubitij Luvelem gercog Berrijskij a v 1824 roci Lyudovik XVIII Z chasu lipnevoyi revolyuciyi 1830 roku pohovannya v abatstvi pripinilisya granitna plita prigotovlena dlya sebe Karlom X yakij potrapiv u vignannya v 1830 roci zalishilasya nevikoristanoyu U budivli starogo abatstva z 1815 roku roztashovuyetsya zasnovanij v 1801 roci Napoleonom Institut dlya dochok i sester kavaleriv ordena Pochesnogo legionu V 1869 roci abatstvo bulo vidrestavrovane znamenitim arhitektorom Violle le Dyukom Zaraz ce nacionalna pam yatka 9 chervnya 2004 roku v cerkvi bulo pohovano serce Lyudovika XVII nepovnolitnogo neviznanogo korolya Franciyi sina Lyudovika XVI ta Mariyi Antuanetti Poperednij pohoron u Sen Deni prohodiv u 1824 roci ce buv jogo dyadko i formalnij nastupnik Lyudovik XVIII Div takozhSerednovichchya Romanskij stil Gotichnij stil Apokalipsis Villar de Onnekur Abat SyuzherPrimitkiPortal Franciya base Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830 archINFORM 1994 d Track Q265049 Centre des monuments nationaux data gouv fr Plateforme ouverte des donnees publiques francaises 2011 d Track Q3016893d Track Q2945551d Track Q72587257d Track Q16635111 https whc unesco org en tentativelists 230 LiteraturaBouttier Michel Monasteres Rempart Desclee de Brouwer Paris France ISBN 2 904365 01 X 1995 Chastel Andre L Art francais tome 1 Flammarion Paris France ISBN 2 08 010967 7 1993 Denizeau Gerard Histoire visuelle des Monuments de France Larousse Paris France ISBN 2 03 505201 7 2003 p 78 79 Grodecki Louis Les vitraux de Saint Denis CNRS Arts et Metiers Paris France ISBN 2 7004 0018 6 1976 Kimpel Dieter L architecture gothique en France 1130 1270 Flammarion Paris France ISBN 2 08 010970 7 1990 Jean Michel Leniaud Saint Denis de 1760 a nos jours 1996 Stoddard Whitney S Art amp Architecture in Medieval France Icon Editions Harper amp Row Publishers New York ISBN 0 06 430022 6 1972 p 101 111 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Abatstvo Sen Deni Sajt baziliki Sen Deni fr 10 chervnya 2010 u Wayback Machine Abatstvo na sajti ministerstva kulturi Franciyi 29 sichnya 2010 u Wayback Machine Arheologichni rozkopki v abatstvi Sen Deni 22 grudnya 2010 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ