Армія Великої Японської Імперії (яп. 大日本帝国陸軍, だいにっぽんていこくりくぐん, дай-ніппон тейкоку рікуґун) — сухопутні війська Японської імперії. Існували впродовж 1871—1945 років. Координувалася Генштабом армії і Міністерством армії, які підпорядковувалися Імператору, головнокомандувачу усіх збройних сил держави. Під час війни чи надзвичайних ситуацій армія управлялася найвищою всеяпонською радою, Генеральним штабом Збройних сил Японії.
Армія Великої Японської Імперії | |
---|---|
яп. 大日本帝国陸軍, だいにっぽんていこくりくぐん, дай-ніппон тейкоку рікуґун | |
Прапор Імперської армії | |
На службі | 1871 — 1945 |
Країна | Японська імперія |
Тип | Сухопутні війська |
Марш | «Армійський марш» (яп. 陸軍分列行進曲) Шарля Леру |
Війни/битви | Китайсько-японська війна Російсько-японська війна Перша світова війна Друга світова війна |
Знаки розрізнення | |
Знак розрізнення | |
Медіафайли на Вікісховищі |
Історія
Передумови для створення Імперської Армії Японії оформилися на початку реставрації Мейдзі 1868 року. В ході громадянської війни 1868—1869 років Імператорський уряд відчув нагальну потребу реформування збройних сил. На той час єдиної державної армії не існувало, а центральна влада покладалася на окремі самурайські ополчення окремих автономних уділів. Для управління ними в серпні 1869 року уряд заснував Міністерство війни Японії. Поряд із координуванням збройних сил країни, воно мусило розробити проєкт їхньої реформи за зразком передових держав Європи та США.
В лютому 1871 року Імператорський уряд, основну частину військової сили якого складали війська Сацума-хану, Тьосю-хану та Тоса-хану, сформував на їх основі гвардію. Вона підпорядковувалася безпосередньо Імператору і була першим підрозділом Імперської армії Японії нового зразка. Через рік уряд ліквідував Міністерство війни, замість якого заснував два нових — Міністерство армії та Міністерство флоту.
1871 року підрозділи армії Японії були об'єднані у гарнізони. Вони розміщувалися по всій країні й ними керували окремі штаби, що базувалися у стратегічно важливих містах. У січні 1873 року уряд скасував традиційні самурайські ополчення і проголосив указ про введення загальної військової повинності. Разом з цим була реорганізована система гарнізонів, число яких скоротили до шести, відповідно до кількості військових округів.
В мирний час чисельність японської армії становила 30 тисяч вояків. Її завданням було підтримання правопорядку всередині країни, зокрема придушення повстань самураїв та селян, невдоволених політикою уряду. Проте подальші реформи сухопутних сил Японії були скеровані для протидії зовнішньому ворогу. Зокрема, 1874 року 3 тисячний японський контингент здійснив Тайванський похід, а ряд військових лідерів реставрації Мейдзі наполягали на завоюванні сусідньої Кореї, з метою нав'язати їй дипломатичні відносини.
Бій армії з повсталими самураями (1877) | Японський солдат (1894) | Японські солдати і офіцери (1900) |
1878 року, в ході підготовки до майбутніх воєн, уряд виокремив зі складу Міністерства армії Генеральний штаб армії. Він знаходився під безпосереднім керівництвом Імператора Японії і виконував роль мозкового центру сухопутних сил. Згодом подібний був створений для флоту. Існування двох окремих генеральних штабів спричинило двовладдя у японських збройних силах. В майбутньому воно породило нескінченні суперечки між армією і флотом щодо , знизивши боєздатність усього японського війська.
В травні 1885 року уряд замінив систему шести гарнізонів 6-ма дивізіями. За три роки до них додали окрему гвардійську дивізію. Ця реорганізація була необхідна для ведення повномасштабної війни, що спалахнула між Японією і Цінським Китаєм у 1894—1895 роках. В ній взяли участь усі сім дивізій, чисельністю 120 тисяч солдат і офіцерів. Для Японії це був перший збройний конфлікт такого масштабу за останні 300 років. Японці вийшли з нього переможцями і, на основі здобутого досвіду, розпочали нову реорганізацію армії. Так, на початок японсько-російської війни 1904—1905 років Імперська армія нараховувала вже 400 тисяч вояків, а наприкінці конфлікту була збільшена ще на 100 тисяч. Японці перемогли Росію, але втратили одну п'яту частину своєї армії.
Бій японської піхоти з цінськими військами (1894) | Бій японської кінноти з російськими козаками (1904) |
З квітня 1907 року, за зразком Британії, Франції, Росії та США, Японія встановила . Вона передбачала метод і санкціонувала застосування японських збройних сил в межах Східної Азії для захисту інтересів держави. Згідно з доктриною, чисельність дивізій Імперської армії Японії в мирний час становила 25 дивізій, а у воєнний — 40. 1918 року доктрина була поповнена додатком про Японії, до яких зараховувалися Росія, США і Китай. 1923 року порядок противників змінили відповідно до ступеня небезпеки: США, Росія і Китай. 1936 року до них додали Британію.
1914 року спалахнула Перша світова війна, в якій Японія виступила проти країн Троїстого союзу. Вона оголосила війну Німецькій імперії, захопила німецькі володіння в Ціндао на Шаньдунському півострові в Китаї, а також окупувала ряд островів на півдні Тихого океану. Після більшовицького перевороту 1917 року, Японія втрутилася в громадянську війну в Росії і відправила до Сибіру 3 дивізії Імперської армії Японії. Японський військовий контингент, збільшений до 100 тисяч чоловік, захопив велику територію від узбережжя Приморського краю до озера Байкал, але втримати її не зміг через опір більшовиків та міжнародний тиск.
Японська армія у Владивостоці (1918) | Японська армія в Маньчжурії (1932) | Парад в китайській столиці Нанкін (1937) |
По закінченню Першої світової війни Японія зосередила свої зусилля на підкоренні Китаю. Локальні конфлікти між японською армією та силами Гоміньдану в 1927—1928 роках, такі як або , а також завоювання японцями Маньчжурії в 1931—1932 роках, переросли у нову японсько-китайську війну 1937—1945 років. З 1941 року на боці Китаю відкрито виступили США, що втягнуло Японію у Другу світову війну. Вона закінчилася розгромом Японської імперії та ліквідацією Імперської армії Японії.
Організація
Центральними установами, які керували Імператорською армією Японії, були Міністерство армії, Генеральний штаб армії та . Вони називалися трьома армійськими відомствами. Їх очолювали міністр армії, голова генштабу армії та головний інспектор освіти відповідно. Усі три відомства мали однаковий статус і безпосередньо підпорядковувалися Імператору Японії.
Міністерство армії було засновано 1872 року. Відповідно до Конституції Японської імперії його голова, міністр армії, мав право радити Імператору і був зобов'язаний звітувати про діяльність сухопутних сил. Хоча Імператор як суверен мав необмежену владу, він вважався особою священною і недоторканою, тому відповідальність за виконання Імператорських наказів, які зазвичай приймалися колегіально, ніс міністр. Останній займався адміністративними питаннями армії та здійснював контроль над військовими кадрами.
Генеральний штаб, утворений 1878 року, здійснював безпосереднє командування Імперською армією Японії. Його обов'язки не були прописані в Конституції, що стало причиною зростання адміністративного і політичного впливу відомства. Початково армійський Генеральний штаб знаходився на вершині командної вертикалі усіх збройних сил. Проте після заснування Генерального штабу флоту в 1893 році право командувати збройними силами країни під час війни перейшло до Генерального штабу збройних сил Японії. Голова Генерального штабу армії займався розробкою наказів Імператора щодо армії. Ці накази схвалювалися монархом і виконувалися у мирний час міністром армії, а у воєнний — головою армійського генштабу.
Головна інспекція освіти була сформована 1900 року і завідувала загальновійськовою й освітньою підготовкою особового складу Імперської армії.
Повноваження трьох армійських відомств визначалися під час призначення їхніх голів на посади. Однак 1913 року контроль за формуванням армії та питання мобілізації були законодавчо закріплені як прерогатива голови Генерального штабу армії. Відтоді ж зародилася також практика проведення постійних нарад голів трьох армійських відомств. Ці наради стали засобом впливу армії на уряд і Імператора. На них затверджувалася кандидатура наступника міністра армії.
1938 року до трьох відомств додали новостворену , яка так само підпорядковувалася Імператору.
Найбільшою одиницею Імперської армії Японії в мирний час була дивізія. На 1917 рік їх нараховувалося 21, на початку 1920-х — 17. В ході Другої світової війни їх кількість сягнула максимуму — 51. У воєнний час дивізії об'єднувалися у армії, які, у свою чергу, об'єднувалися у фронти). Винятками з цього правила були і Квантунська армія, які дислокувалися в Кореї і Маньчжурії і в мирний час для захисту японських інтересів.
Звання
Категорія | Звання | Петлиця | Погон |
Імператор 天皇 | Генералісимус 大元帥 | ||
Генерали 将官 | Маршал 元帥 | ||
Генерал 大将 | |||
Генерал-лейтенант 中将 | |||
Генерал-майор 少将 | |||
Офіцери 士官 | Полковник 大佐 | ||
Підполковник 中佐 | |||
Майор 少佐 | |||
Капітан 大尉 | |||
Лейтенант 中尉 | |||
Молодший лейтенант 少尉 | |||
Унтер-офіцер 准士官 | Прапорщик 准尉 | ||
Сержанти 下士官 | Старший сержант 曹長 | ||
Сержант 軍曹 | |||
Капрал 伍長 | |||
Солдати 兵 | Старшина 兵長 | ||
Рядовий вищого класу 上等兵 | |||
Рядовий 1 класу 一等兵 | |||
Рядовий 2 класу 二等兵 |
Роди військ
Піхота | Символізує кров | |||
Кавалерія | Символізує степ | |||
Артилерія | Символізує дим пороху | |||
Інженерні війська | Символізує землю | |||
Транстпортні війська | Символізує море | |||
Військова поліція | Символізує безпристрасність | |||
Авіація | Символізує небо | Прапор піхотних полків | Прапор кавалерійських і артилерійських полків |
Війни
Вчинення воєнних злочинів
Під час проведення своїх військових кампаній імперська армія Японії порушувала закони та звичаї війни, тим самим вчиняла воєнні злочини. Більш детально: «Японські військові злочини».
Персоналії
- Акаші Мотоджіро — координатор диверсійної діяльності на території Росії в ході російсько-японської війни.
- Акіяма Йосіфуру — «батько японської кавалерії».
- Аракі Садао — міністр армії, спеціаліст з Росії та СРСР.
- Омура Масудзіро — засновник новітніх збройних сил Японії.
- Ояма Івао — міністр армії, переможець вирішальної сухопутної битви під Мукденом в ході російсько-японської війни.
- Сайґо Цуґуміті — організатор Тайванського походу.
- Ямаґата Арітомо — «батько японської армії».
- Такаянаґі Ясутаро — спеціаліст з Маньчжурії та Росії.
Див. також
- Військова академія армії Японії
- Вища військова академія армії Японії
- Дивізії Імперської армії Японії
- ВПС Імператорської армії Японії
- Імперський флот Японії
- Сухопутні Сили Самооборони Японії
- Повітряно-десантні війська Японії
- Кокурюкай
- Японська імперія
- Японський націоналізм
- Експансіонізм Японської імперії 1920-1945 років
- Японські воєнні злочини
- Тосейха
- Кодоха
- Гунбацу
Примітки
- Також скорочено називались Імперською армією (яп. 帝国陸軍, ていこくりくぐん, тейкоку рікуґун) або Імператорською армією (яп. 皇軍, こうぐん коґун) військами.
- 御親兵, ґо-сімпей
- яп. 鎮台.
- яп. 営所.
- 全国六軍管.
- 参謀本部
- яп. 帝国国防方針.
- яп. 陸軍三官衙.
- яп. 陸軍大臣.
- яп. 参謀総長.
- яп. 教育総監.
- яп. 陸軍航空総監部
- яп. 師団, сідан.
- яп. 軍, ґун.
- яп. 方面軍, хомен-ґун.
- Зокрема, Квантунська армія нараховувала на 1941 рік 16 дивізій, чисельністю 800 тисяч чоловік. Формально вона охороняла , проте фактично її штаб керував адміністрацією і військом союзної Японії Маньчжурської держави. Генералітет Квантунської армії часто не узгоджував свої дії із вищим командуванням Японії, що лише загострювало міжнародну і воєнну ситуацію в Східній Азії.
- Введені з 1938 року замість погон і кольорових петлиць родів військ. Скасовані з 3 вересня 1945 року у зв'язку з капітуляцією Японії.
- Введені з 1930 року разом з кольоровими петлицями родів військ.
Джерела
Література
- Хіроо Онода - біографія Самурая(укр.) (аудио)
Англійською
- Drea Edward J. In the Service of the Emperor: Essays on the Imperial Japanese Army, University of Nebraska Press. 1998.
- Harries Meirion. Soldiers of the Sun: The Rise and Fall of the Imperial Japanese Army, Random House. 1994.
- Hayashi Saburo. Kogun: The Japanese Army in the Pacific War, The Marine Corps Association. 1959
Японською
- 桑木崇明著 『陸軍五十年史』(新日本文化史叢書)、東京: 鱒書房、1943年
- 日本近代史料研究会編 『日本陸海軍の制度・組織・人事』、東京: 東京大学出版会、1971年
- 防衛庁防衛研修所戦史部著 『陸海軍年表 : 付兵語・用語の解説』、東京: 朝雲新聞社、1980年
- 太平洋戦争研究会編著 『図説帝国陸軍 : 旧日本陸軍完全ガイド』、東京: 翔泳社、1995年
- 三根生久大著 『帝国陸軍の本質』、東京:講談社、1995年
- 原剛, 安岡昭男編 『日本陸海軍事典』、東京: 新人物往来社、1997年
- 福川秀樹編著 『日本陸海軍人名辞典』、東京: 芙蓉書房出版、1999年
- 日下公人, 三野正洋著 『組織の興亡 : 日本陸軍の教訓』、東京: ワック, 2000年
- 黒沢文貴著 『大戦間期の日本陸軍』、東京: みすず書房、2000年
- 秦郁彦編 『日本陸海軍総合事典』第2版、東京: 東京大学出版会、2005年
- 小谷賢著 『日本軍のインテリジェンス : なぜ情報が活かされないのか』、東京: 講談社、2007年
- 山口宗之著 『陸軍と海軍 : 陸海軍将校史の研究』増補版、大阪: 清文堂出版、2005年
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імперська армія Японії |
- (яп.)
- (яп.)
- (яп.) Інститут оборони Міністерства оборони Японії [ 16 січня 2011 у Wayback Machine.]
Відео
Пісні
- Мія-сан, Мія-сан (1868)
- Гімн Японії (марш) (1880)
- Загон мечників (1885)
- Хоч би сотні ворогів (1886)
- Монгольська навала (1892)
- Звитяга у Жовтому морі (1894)
- Марш санітарок (1894)
- Хоробрі моряки (1895)
- Сніжний похід (1895)
- Дорога у 680 миль (1897)
- Марш військових кораблів (1900)
- Японська армія (1904)
- Японський флот (1904)
- Камрад (1905)
- Підполковник Хіросе (1905)
- Підполковник Татібана (1905)
- Підполковник Татібана (1905)
- Цусімська битва (1905)
- Морська служба (1905)
- Пісня юної Японії (1930)
- Трійця хоробрих підривачів (1932)
- Таборова пісня (1937)
- Патріотичний марш (1937)
- Ідучи морем (віце-гімн) (1937)
- Марш любимих коней (1938)
- Дружина і солдат (1938)
- Ескадрілія соколів Като (1938)
- Проводи солдата в похід (1939)
- Молюсь на світанок (1940)
- Бий китайських бандитів! (1942)
- Божественні вояки Небес (1942)
- Пісня молодих орлів (1943)
- Рабаульська пісенька (1944)
- Пабаульська ескадрилья флоту (1944)
- Битва за Філіппіни (1944)
- Ми з тобою квіти сакури! (1945)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Armiya Velikoyi Yaponskoyi Imperiyi yap 大日本帝国陸軍 だいにっぽんていこくりくぐん daj nippon tejkoku rikugun suhoputni vijska Yaponskoyi imperiyi Isnuvali vprodovzh 1871 1945 rokiv Koordinuvalasya Genshtabom armiyi i Ministerstvom armiyi yaki pidporyadkovuvalisya Imperatoru golovnokomanduvachu usih zbrojnih sil derzhavi Pid chas vijni chi nadzvichajnih situacij armiya upravlyalasya najvishoyu vseyaponskoyu radoyu Generalnim shtabom Zbrojnih sil Yaponiyi Armiya Velikoyi Yaponskoyi Imperiyiyap 大日本帝国陸軍 だいにっぽんていこくりくぐん daj nippon tejkoku rikugunPrapor Imperskoyi armiyiNa sluzhbi1871 1945Krayina Yaponska imperiyaTipSuhoputni vijskaMarsh Armijskij marsh yap 陸軍分列行進曲 Sharlya LeruVijni bitviKitajsko yaponska vijna Rosijsko yaponska vijna Persha svitova vijna Druga svitova vijnaZnaki rozriznennyaZnak rozriznennyaMediafajli na VikishovishiIstoriyaPeredumovi dlya stvorennya Imperskoyi Armiyi Yaponiyi oformilisya na pochatku restavraciyi Mejdzi 1868 roku V hodi gromadyanskoyi vijni 1868 1869 rokiv Imperatorskij uryad vidchuv nagalnu potrebu reformuvannya zbrojnih sil Na toj chas yedinoyi derzhavnoyi armiyi ne isnuvalo a centralna vlada pokladalasya na okremi samurajski opolchennya okremih avtonomnih udiliv Dlya upravlinnya nimi v serpni 1869 roku uryad zasnuvav Ministerstvo vijni Yaponiyi Poryad iz koordinuvannyam zbrojnih sil krayini vono musilo rozrobiti proyekt yihnoyi reformi za zrazkom peredovih derzhav Yevropi ta SShA V lyutomu 1871 roku Imperatorskij uryad osnovnu chastinu vijskovoyi sili yakogo skladali vijska Sacuma hanu Tosyu hanu ta Tosa hanu sformuvav na yih osnovi gvardiyu Vona pidporyadkovuvalasya bezposeredno Imperatoru i bula pershim pidrozdilom Imperskoyi armiyi Yaponiyi novogo zrazka Cherez rik uryad likviduvav Ministerstvo vijni zamist yakogo zasnuvav dva novih Ministerstvo armiyi ta Ministerstvo flotu 1871 roku pidrozdili armiyi Yaponiyi buli ob yednani u garnizoni Voni rozmishuvalisya po vsij krayini j nimi keruvali okremi shtabi sho bazuvalisya u strategichno vazhlivih mistah U sichni 1873 roku uryad skasuvav tradicijni samurajski opolchennya i progolosiv ukaz pro vvedennya zagalnoyi vijskovoyi povinnosti Razom z cim bula reorganizovana sistema garnizoniv chislo yakih skorotili do shesti vidpovidno do kilkosti vijskovih okrugiv V mirnij chas chiselnist yaponskoyi armiyi stanovila 30 tisyach voyakiv Yiyi zavdannyam bulo pidtrimannya pravoporyadku vseredini krayini zokrema pridushennya povstan samurayiv ta selyan nevdovolenih politikoyu uryadu Prote podalshi reformi suhoputnih sil Yaponiyi buli skerovani dlya protidiyi zovnishnomu vorogu Zokrema 1874 roku 3 tisyachnij yaponskij kontingent zdijsniv Tajvanskij pohid a ryad vijskovih lideriv restavraciyi Mejdzi napolyagali na zavoyuvanni susidnoyi Koreyi z metoyu nav yazati yij diplomatichni vidnosini Bij armiyi z povstalimi samurayami 1877 Yaponskij soldat 1894 Yaponski soldati i oficeri 1900 1878 roku v hodi pidgotovki do majbutnih voyen uryad viokremiv zi skladu Ministerstva armiyi Generalnij shtab armiyi Vin znahodivsya pid bezposerednim kerivnictvom Imperatora Yaponiyi i vikonuvav rol mozkovogo centru suhoputnih sil Zgodom podibnij buv stvorenij dlya flotu Isnuvannya dvoh okremih generalnih shtabiv sprichinilo dvovladdya u yaponskih zbrojnih silah V majbutnomu vono porodilo neskinchenni superechki mizh armiyeyu i flotom shodo znizivshi boyezdatnist usogo yaponskogo vijska V travni 1885 roku uryad zaminiv sistemu shesti garnizoniv 6 ma diviziyami Za tri roki do nih dodali okremu gvardijsku diviziyu Cya reorganizaciya bula neobhidna dlya vedennya povnomasshtabnoyi vijni sho spalahnula mizh Yaponiyeyu i Cinskim Kitayem u 1894 1895 rokah V nij vzyali uchast usi sim divizij chiselnistyu 120 tisyach soldat i oficeriv Dlya Yaponiyi ce buv pershij zbrojnij konflikt takogo masshtabu za ostanni 300 rokiv Yaponci vijshli z nogo peremozhcyami i na osnovi zdobutogo dosvidu rozpochali novu reorganizaciyu armiyi Tak na pochatok yaponsko rosijskoyi vijni 1904 1905 rokiv Imperska armiya narahovuvala vzhe 400 tisyach voyakiv a naprikinci konfliktu bula zbilshena she na 100 tisyach Yaponci peremogli Rosiyu ale vtratili odnu p yatu chastinu svoyeyi armiyi Bij yaponskoyi pihoti z cinskimi vijskami 1894 Bij yaponskoyi kinnoti z rosijskimi kozakami 1904 Z kvitnya 1907 roku za zrazkom Britaniyi Franciyi Rosiyi ta SShA Yaponiya vstanovila Vona peredbachala metod i sankcionuvala zastosuvannya yaponskih zbrojnih sil v mezhah Shidnoyi Aziyi dlya zahistu interesiv derzhavi Zgidno z doktrinoyu chiselnist divizij Imperskoyi armiyi Yaponiyi v mirnij chas stanovila 25 divizij a u voyennij 40 1918 roku doktrina bula popovnena dodatkom pro Yaponiyi do yakih zarahovuvalisya Rosiya SShA i Kitaj 1923 roku poryadok protivnikiv zminili vidpovidno do stupenya nebezpeki SShA Rosiya i Kitaj 1936 roku do nih dodali Britaniyu 1914 roku spalahnula Persha svitova vijna v yakij Yaponiya vistupila proti krayin Troyistogo soyuzu Vona ogolosila vijnu Nimeckij imperiyi zahopila nimecki volodinnya v Cindao na Shandunskomu pivostrovi v Kitayi a takozh okupuvala ryad ostroviv na pivdni Tihogo okeanu Pislya bilshovickogo perevorotu 1917 roku Yaponiya vtrutilasya v gromadyansku vijnu v Rosiyi i vidpravila do Sibiru 3 diviziyi Imperskoyi armiyi Yaponiyi Yaponskij vijskovij kontingent zbilshenij do 100 tisyach cholovik zahopiv veliku teritoriyu vid uzberezhzhya Primorskogo krayu do ozera Bajkal ale vtrimati yiyi ne zmig cherez opir bilshovikiv ta mizhnarodnij tisk Yaponska armiya u Vladivostoci 1918 Yaponska armiya v Manchzhuriyi 1932 Parad v kitajskij stolici Nankin 1937 Po zakinchennyu Pershoyi svitovoyi vijni Yaponiya zoseredila svoyi zusillya na pidkorenni Kitayu Lokalni konflikti mizh yaponskoyu armiyeyu ta silami Gomindanu v 1927 1928 rokah taki yak abo a takozh zavoyuvannya yaponcyami Manchzhuriyi v 1931 1932 rokah pererosli u novu yaponsko kitajsku vijnu 1937 1945 rokiv Z 1941 roku na boci Kitayu vidkrito vistupili SShA sho vtyagnulo Yaponiyu u Drugu svitovu vijnu Vona zakinchilasya rozgromom Yaponskoyi imperiyi ta likvidaciyeyu Imperskoyi armiyi Yaponiyi OrganizaciyaBudivlya Generalnogo shtabu Imperskoyi armiyi Yaponiyi Centralnimi ustanovami yaki keruvali Imperatorskoyu armiyeyu Yaponiyi buli Ministerstvo armiyi Generalnij shtab armiyi ta Voni nazivalisya troma armijskimi vidomstvami Yih ocholyuvali ministr armiyi golova genshtabu armiyi ta golovnij inspektor osviti vidpovidno Usi tri vidomstva mali odnakovij status i bezposeredno pidporyadkovuvalisya Imperatoru Yaponiyi Ministerstvo armiyi bulo zasnovano 1872 roku Vidpovidno do Konstituciyi Yaponskoyi imperiyi jogo golova ministr armiyi mav pravo raditi Imperatoru i buv zobov yazanij zvituvati pro diyalnist suhoputnih sil Hocha Imperator yak suveren mav neobmezhenu vladu vin vvazhavsya osoboyu svyashennoyu i nedotorkanoyu tomu vidpovidalnist za vikonannya Imperatorskih nakaziv yaki zazvichaj prijmalisya kolegialno nis ministr Ostannij zajmavsya administrativnimi pitannyami armiyi ta zdijsnyuvav kontrol nad vijskovimi kadrami Generalnij shtab utvorenij 1878 roku zdijsnyuvav bezposerednye komanduvannya Imperskoyu armiyeyu Yaponiyi Jogo obov yazki ne buli propisani v Konstituciyi sho stalo prichinoyu zrostannya administrativnogo i politichnogo vplivu vidomstva Pochatkovo armijskij Generalnij shtab znahodivsya na vershini komandnoyi vertikali usih zbrojnih sil Prote pislya zasnuvannya Generalnogo shtabu flotu v 1893 roci pravo komanduvati zbrojnimi silami krayini pid chas vijni perejshlo do Generalnogo shtabu zbrojnih sil Yaponiyi Golova Generalnogo shtabu armiyi zajmavsya rozrobkoyu nakaziv Imperatora shodo armiyi Ci nakazi shvalyuvalisya monarhom i vikonuvalisya u mirnij chas ministrom armiyi a u voyennij golovoyu armijskogo genshtabu Golovna inspekciya osviti bula sformovana 1900 roku i zaviduvala zagalnovijskovoyu j osvitnoyu pidgotovkoyu osobovogo skladu Imperskoyi armiyi Povnovazhennya troh armijskih vidomstv viznachalisya pid chas priznachennya yihnih goliv na posadi Odnak 1913 roku kontrol za formuvannyam armiyi ta pitannya mobilizaciyi buli zakonodavcho zakripleni yak prerogativa golovi Generalnogo shtabu armiyi Vidtodi zh zarodilasya takozh praktika provedennya postijnih narad goliv troh armijskih vidomstv Ci naradi stali zasobom vplivu armiyi na uryad i Imperatora Na nih zatverdzhuvalasya kandidatura nastupnika ministra armiyi 1938 roku do troh vidomstv dodali novostvorenu yaka tak samo pidporyadkovuvalasya Imperatoru Najbilshoyu odiniceyu Imperskoyi armiyi Yaponiyi v mirnij chas bula diviziya Na 1917 rik yih narahovuvalosya 21 na pochatku 1920 h 17 V hodi Drugoyi svitovoyi vijni yih kilkist syagnula maksimumu 51 U voyennij chas diviziyi ob yednuvalisya u armiyi yaki u svoyu chergu ob yednuvalisya u fronti Vinyatkami z cogo pravila buli i Kvantunska armiya yaki dislokuvalisya v Koreyi i Manchzhuriyi i v mirnij chas dlya zahistu yaponskih interesiv ZvannyaKategoriya Zvannya Petlicya PogonImperator 天皇 Generalisimus 大元帥Generali 将官 Marshal 元帥General 大将General lejtenant 中将General major 少将Oficeri 士官 Polkovnik 大佐Pidpolkovnik 中佐Major 少佐Kapitan 大尉Lejtenant 中尉Molodshij lejtenant 少尉Unter oficer 准士官 Praporshik 准尉Serzhanti 下士官 Starshij serzhant 曹長Serzhant 軍曹Kapral 伍長Soldati 兵 Starshina 兵長Ryadovij vishogo klasu 上等兵Ryadovij 1 klasu 一等兵Ryadovij 2 klasu 二等兵Rodi vijskPihota Simvolizuye krovKavaleriya Simvolizuye stepArtileriya Simvolizuye dim porohuInzhenerni vijska Simvolizuye zemlyuTranstportni vijska Simvolizuye moreVijskova policiya Simvolizuye bezpristrasnistAviaciya Simvolizuye nebo Prapor pihotnih polkiv Prapor kavalerijskih i artilerijskih polkivVijni1874Sagske povstannya Tajvanskij pohid1876Povstannya Ligi kamikadze Povstannya v Akidzuki Povstannya v Hagi1877Pivdenno zahidna vijna1894 1895Yaponsko cinska vijna1904 1905Yaponsko rosijska vijna1914 1918Persha svitova vijna19181931 1932Manchzhurskij pohid1937 1945Yaponsko kitajska vijna1939 1945Druga svitova vijna1941 1945Yaponsko kitajska vijna Vijna na Tihomu okeani Radyansko yaponska vijnaVchinennya voyennih zlochinivPid chas provedennya svoyih vijskovih kampanij imperska armiya Yaponiyi porushuvala zakoni ta zvichayi vijni tim samim vchinyala voyenni zlochini Bilsh detalno Yaponski vijskovi zlochini PersonaliyiAkashi Motodzhiro koordinator diversijnoyi diyalnosti na teritoriyi Rosiyi v hodi rosijsko yaponskoyi vijni Akiyama Josifuru batko yaponskoyi kavaleriyi Araki Sadao ministr armiyi specialist z Rosiyi ta SRSR Omura Masudziro zasnovnik novitnih zbrojnih sil Yaponiyi Oyama Ivao ministr armiyi peremozhec virishalnoyi suhoputnoyi bitvi pid Mukdenom v hodi rosijsko yaponskoyi vijni Sajgo Cugumiti organizator Tajvanskogo pohodu Yamagata Aritomo batko yaponskoyi armiyi Takayanagi Yasutaro specialist z Manchzhuriyi ta Rosiyi Div takozhVijskova akademiya armiyi Yaponiyi Visha vijskova akademiya armiyi Yaponiyi Diviziyi Imperskoyi armiyi Yaponiyi VPS Imperatorskoyi armiyi Yaponiyi Imperskij flot Yaponiyi Suhoputni Sili Samooboroni Yaponiyi Povitryano desantni vijska Yaponiyi Kokuryukaj Yaponska imperiya Yaponskij nacionalizm Ekspansionizm Yaponskoyi imperiyi 1920 1945 rokiv Yaponski voyenni zlochini Tosejha Kodoha GunbacuPrimitkiTakozh skorocheno nazivalis Imperskoyu armiyeyu yap 帝国陸軍 ていこくりくぐん tejkoku rikugun abo Imperatorskoyu armiyeyu yap 皇軍 こうぐん kogun vijskami 御親兵 go simpej yap 鎮台 yap 営所 全国六軍管 参謀本部 yap 帝国国防方針 yap 陸軍三官衙 yap 陸軍大臣 yap 参謀総長 yap 教育総監 yap 陸軍航空総監部 yap 師団 sidan yap 軍 gun yap 方面軍 homen gun Zokrema Kvantunska armiya narahovuvala na 1941 rik 16 divizij chiselnistyu 800 tisyach cholovik Formalno vona ohoronyala prote faktichno yiyi shtab keruvav administraciyeyu i vijskom soyuznoyi Yaponiyi Manchzhurskoyi derzhavi Generalitet Kvantunskoyi armiyi chasto ne uzgodzhuvav svoyi diyi iz vishim komanduvannyam Yaponiyi sho lishe zagostryuvalo mizhnarodnu i voyennu situaciyu v Shidnij Aziyi Vvedeni z 1938 roku zamist pogon i kolorovih petlic rodiv vijsk Skasovani z 3 veresnya 1945 roku u zv yazku z kapitulyaciyeyu Yaponiyi Vvedeni z 1930 roku razom z kolorovimi petlicyami rodiv vijsk DzherelaLiteraturaHiroo Onoda biografiya Samuraya ukr audio Anglijskoyu Drea Edward J In the Service of the Emperor Essays on the Imperial Japanese Army University of Nebraska Press 1998 Harries Meirion Soldiers of the Sun The Rise and Fall of the Imperial Japanese Army Random House 1994 Hayashi Saburo Kogun The Japanese Army in the Pacific War The Marine Corps Association 1959 Yaponskoyu 桑木崇明著 陸軍五十年史 新日本文化史叢書 東京 鱒書房 1943年 日本近代史料研究会編 日本陸海軍の制度 組織 人事 東京 東京大学出版会 1971年 防衛庁防衛研修所戦史部著 陸海軍年表 付兵語 用語の解説 東京 朝雲新聞社 1980年 太平洋戦争研究会編著 図説帝国陸軍 旧日本陸軍完全ガイド 東京 翔泳社 1995年 三根生久大著 帝国陸軍の本質 東京 講談社 1995年 原剛 安岡昭男編 日本陸海軍事典 東京 新人物往来社 1997年 福川秀樹編著 日本陸海軍人名辞典 東京 芙蓉書房出版 1999年 日下公人 三野正洋著 組織の興亡 日本陸軍の教訓 東京 ワック 2000年 黒沢文貴著 大戦間期の日本陸軍 東京 みすず書房 2000年 秦郁彦編 日本陸海軍総合事典 第2版 東京 東京大学出版会 2005年 小谷賢著 日本軍のインテリジェンス なぜ情報が活かされないのか 東京 講談社 2007年 山口宗之著 陸軍と海軍 陸海軍将校史の研究 増補版 大阪 清文堂出版 2005年PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Imperska armiya Yaponiyi yap yap yap Institut oboroni Ministerstva oboroni Yaponiyi 16 sichnya 2011 u Wayback Machine Video Pisni Miya san Miya san 1868 Gimn Yaponiyi marsh 1880 Zagon mechnikiv 1885 Hoch bi sotni vorogiv 1886 Mongolska navala 1892 Zvityaga u Zhovtomu mori 1894 Marsh sanitarok 1894 Horobri moryaki 1895 Snizhnij pohid 1895 Doroga u 680 mil 1897 Marsh vijskovih korabliv 1900 Yaponska armiya 1904 Yaponskij flot 1904 Kamrad 1905 Pidpolkovnik Hirose 1905 Pidpolkovnik Tatibana 1905 Pidpolkovnik Tatibana 1905 Cusimska bitva 1905 Morska sluzhba 1905 Pisnya yunoyi Yaponiyi 1930 Trijcya horobrih pidrivachiv 1932 Taborova pisnya 1937 Patriotichnij marsh 1937 Iduchi morem vice gimn 1937 Marsh lyubimih konej 1938 Druzhina i soldat 1938 Eskadriliya sokoliv Kato 1938 Provodi soldata v pohid 1939 Molyus na svitanok 1940 Bij kitajskih banditiv 1942 Bozhestvenni voyaki Nebes 1942 Pisnya molodih orliv 1943 Rabaulska pisenka 1944 Pabaulska eskadrilya flotu 1944 Bitva za Filippini 1944 Mi z toboyu kviti sakuri 1945