Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шарль Едуард Ґабріель Леру (фр. Charles Edouard Gabriel Leroux; 13 вересня 1851, Париж — 4 липня 1926) — французький композитор та військовий диригент, засновник нового «європейського» стилю в японській музиці періоду Мейджі.
| Шарль Леру | |
|---|---|
| Charles Edouard Gabriel Leroux | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Шарль Едуард Габріель Леру |
| Дата народження | 13 вересня 1851 |
| Місце народження | Париж |
| Дата смерті | 4 липня 1926 (74 роки) |
| Роки активності | 1873-1920 |
| Громадянство |  Франція |
| Національність | француз |
| Професії | композитор, диригент, музикознавець, військовослужбовець |
| Освіта | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанр | Військова музика, марші, класична музика |
| Нагороди |  |
 Файли у Вікісховищі | |
Загальні відомості
Народився 13 вересня 1851 року в Парижі, в родині меблевих фабрикантів. З дитинства вчився музиці, в 1870-му вступив до Паризької консерваторії, до класу фортепіано професора Мармонтеля. 1872-го був призваний на військову службу і направлений в 62-й піхотний полк. Наступного року став військовим музикантом. В 1875 році переведений до 78-го піхотного полку помічником капельмейстера, і вже у 1879 році посів його місце. Займався аранжуванням для духового оркестру і фортепіано.
У 1884 році прибув до Японії у складі 3-ї групи військових радників, змінив Гюстава Шарля Дезіре Драгона на посаді інструктора армійських військових оркестрів у перші роки існування Імперської армії Японії. У 1886 році був нагороджений Орденом Вранішнього Сонця 5-го ступеня. У 1889 році повернувся до Франції де був призначений капельмейстером 98-го піхотного полку, з дислокацією у Ліоні. 1899-го отримав чин капельмейстера першого класу (рівний званню капітана). У 1900 році був нагороджений Орденом Почесного Легіону. У 1906 році вийшов у відставку та оселився в шахтарському містечку Монсо-ле-Мін, де керував місцевим духовим оркестром. В останні роки жив у Версалі, де й помер 4 липня 1926 року у віці 74 років.
Нагороди
- Орден Вранішнього Сонця 5-го ступеня
- Орден Почесного легіону
Твори
Найвідомішими творами Леру є музика до пісні Тоями Масакадзу «Batto-tai» («З лезом наголо») та написана ним власноруч «Fou Sou Ka» («Пісня про країну Вранішнього Сонця»). Згодом він об'єднав ці два мотиви у композиції «Армійський марш» котра стала офіційним гімном Імперської армії Японії. Окрім того Шарль Леру є автором багатьох творів для фортепіано. У 1910 році була опублікувана його праця «La Musique Classique Japonaise» (Японська класична музика) — перший виданий на Заході твір про японську музику.
Гімн Імперської армії Японії
Складений 1886 року на мотиви двох творів — «Fou Sou Ka» та «Batto-tai». Окрім армії також є маршем японської поліції.
«Batto-tai» — перша японська пісня «західного стилю». Вона була відгуком на війну 1877 року, коли на чолі повстанців став колишній генерал Такаморі Сайґо. У вирішальному жорстокому бої повсталим самураям протистояли війська «нового зразка» Імператора Мейдзі. У 1882 році був опублікований перший збірник поезії «В західному стилі», до котрого увійшов вірш проректора з літературної кафедри Токійського університету Масакадзу Тоями «Пісня загону з оголеними мечами». Як зразок він використав американські похідні пісні, так як у 1870-ті роки навчався у Мічиганському університеті. Французький інструктор армійського оркестру Шарль Леру написав до нього музику, і в липні 1885 року на великому концерті в нещодавно збудованому «Рокумейкані»(яп. 鹿鳴館) відбулася прем'єра твору у присутності Його Величності Імператора Японії. Пісня стала надзвичайно популярною у всіх прошарках суспільства.
Фрагмент тексту пісні:
Ми — імператорська армія, і вороги Імператора — наші вороги, котрим немає пощади під небесами
Генерал супротивника — приклад відчайдушної хоробрості, а його солдати — безстрашні і не бояться смерті,
Та зі споконвіку змовникам і зрадникам, проклятим небесами, не бачити гарного життя.
Література
- David G. Hebert «Wind Bands and Cultural Identity in Japanese Schools» Springer, 2011. . p. 30
- Junko Oba «To Fight the Losing War, to Remember the Lost War: The Changing Role of Gunka, Japanese War Songs» in Richard King «Global Goes Local: Popular Culture in Asia», 2002, , p. 228
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sharl Eduard Gabriel Leru fr Charles Edouard Gabriel Leroux 13 veresnya 1851 Parizh 4 lipnya 1926 francuzkij kompozitor ta vijskovij dirigent zasnovnik novogo yevropejskogo stilyu v yaponskij muzici periodu Mejdzhi Sharl LeruCharles Edouard Gabriel LerouxZobrazhennyaOsnovna informaciyaPovne im yaSharl Eduard Gabriel LeruData narodzhennya13 veresnya 1851 1851 09 13 Misce narodzhennyaParizhData smerti4 lipnya 1926 1926 07 04 74 roki Roki aktivnosti1873 1920Gromadyanstvo FranciyaNacionalnistfrancuzProfesiyikompozitor dirigent muzikoznavec vijskovosluzhbovecOsvitaParizka visha nacionalna konservatoriya muziki j tancyuInstrumentifortepianoZhanrVijskova muzika marshi klasichna muzikaNagorodiVelikij Hrest ordena Pochesnogo legionu Fajli u VikishovishiZagalni vidomostiNarodivsya 13 veresnya 1851 roku v Parizhi v rodini meblevih fabrikantiv Z ditinstva vchivsya muzici v 1870 mu vstupiv do Parizkoyi konservatoriyi do klasu fortepiano profesora Marmontelya 1872 go buv prizvanij na vijskovu sluzhbu i napravlenij v 62 j pihotnij polk Nastupnogo roku stav vijskovim muzikantom V 1875 roci perevedenij do 78 go pihotnogo polku pomichnikom kapelmejstera i vzhe u 1879 roci posiv jogo misce Zajmavsya aranzhuvannyam dlya duhovogo orkestru i fortepiano U 1884 roci pribuv do Yaponiyi u skladi 3 yi grupi vijskovih radnikiv zminiv Gyustava Sharlya Dezire Dragona na posadi instruktora armijskih vijskovih orkestriv u pershi roki isnuvannya Imperskoyi armiyi Yaponiyi U 1886 roci buv nagorodzhenij Ordenom Vranishnogo Soncya 5 go stupenya U 1889 roci povernuvsya do Franciyi de buv priznachenij kapelmejsterom 98 go pihotnogo polku z dislokaciyeyu u Lioni 1899 go otrimav chin kapelmejstera pershogo klasu rivnij zvannyu kapitana U 1900 roci buv nagorodzhenij Ordenom Pochesnogo Legionu U 1906 roci vijshov u vidstavku ta oselivsya v shahtarskomu mistechku Monso le Min de keruvav miscevim duhovim orkestrom V ostanni roki zhiv u Versali de j pomer 4 lipnya 1926 roku u vici 74 rokiv NagorodiOrden Vranishnogo Soncya 5 go stupenya Orden Pochesnogo legionuTvoriNajvidomishimi tvorami Leru ye muzika do pisni Toyami Masakadzu Batto tai Z lezom nagolo ta napisana nim vlasnoruch Fou Sou Ka Pisnya pro krayinu Vranishnogo Soncya Zgodom vin ob yednav ci dva motivi u kompoziciyi Armijskij marsh kotra stala oficijnim gimnom Imperskoyi armiyi Yaponiyi Okrim togo Sharl Leru ye avtorom bagatoh tvoriv dlya fortepiano U 1910 roci bula opublikuvana jogo pracya La Musique Classique Japonaise Yaponska klasichna muzika pershij vidanij na Zahodi tvir pro yaponsku muziku Gimn Imperskoyi armiyi Yaponiyi Obkladinka partituri Fou So Ka Skladenij 1886 roku na motivi dvoh tvoriv Fou Sou Ka ta Batto tai Okrim armiyi takozh ye marshem yaponskoyi policiyi Batto tai persha yaponska pisnya zahidnogo stilyu Vona bula vidgukom na vijnu 1877 roku koli na choli povstanciv stav kolishnij general Takamori Sajgo U virishalnomu zhorstokomu boyi povstalim samurayam protistoyali vijska novogo zrazka Imperatora Mejdzi U 1882 roci buv opublikovanij pershij zbirnik poeziyi V zahidnomu stili do kotrogo uvijshov virsh prorektora z literaturnoyi kafedri Tokijskogo universitetu Masakadzu Toyami Pisnya zagonu z ogolenimi mechami Yak zrazok vin vikoristav amerikanski pohidni pisni tak yak u 1870 ti roki navchavsya u Michiganskomu universiteti Francuzkij instruktor armijskogo orkestru Sharl Leru napisav do nogo muziku i v lipni 1885 roku na velikomu koncerti v neshodavno zbudovanomu Rokumejkani yap 鹿鳴館 vidbulasya prem yera tvoru u prisutnosti Jogo Velichnosti Imperatora Yaponiyi Pisnya stala nadzvichajno populyarnoyu u vsih prosharkah suspilstva Gimn Imperskoyi armiyi Yaponiyi source source Zapis 1928 roku Pri problemah glyante v dovidku Fragment tekstu pisni Mi imperatorska armiya i vorogi Imperatora nashi vorogi kotrim nemaye poshadi pid nebesami General suprotivnika priklad vidchajdushnoyi horobrosti a jogo soldati bezstrashni i ne boyatsya smerti Ta zi spokonviku zmovnikam i zradnikam proklyatim nebesami ne bachiti garnogo zhittya LiteraturaDavid G Hebert Wind Bands and Cultural Identity in Japanese Schools Springer 2011 ISBN 9789400721777 p 30 Junko Oba To Fight the Losing War to Remember the Lost War The Changing Role of Gunka Japanese War Songs in Richard King Global Goes Local Popular Culture in Asia 2002 ISBN 9780774808750 p 228