Му́зика Япо́нії (яп. 日本の音楽, ніппон-но онґаку) — сукупність усіх традиційних і сучасних музичних мистецтв, що були створені та розвинені мешканцями Японського архіпелагу, включаючи айнів Хоккайдо і рюкюсців Окінави. Термін «музика» японською буде як 音楽 («онґаку»); де 音 («он») означає «звук» , а 楽 («ґаку») — «комфорт».
Музика Японії | |
---|---|
Тип | d жанр музики |
Країна | Японія |
Розташування | Японія |
Музика Японії у Вікісховищі |
Основні напрямки
В цілому, музика Японії поділяється на , так звану «брудну музику», до якої окрім придворної чи театральної музики старовини і середньовіччя інколи зараховують , та популярну або сучасну музику, яка охоплює різноманітні музичні жанри і напрямки, що були започатковані з середини 20 століття та існують по сьогодні.
Традиційна музика
До традиційної музики Японії відносять такі музичні мистецтва і практики, які склалися на Японських островах до 20 століття.
Музика Ямато
Стародавність
Ймовірно, перші поселенці Японського архіпелагу мали своє музичне мистецтво, проте прямих доказів його існування немає. Перші писемні згадки, які натякають на існування музики і танців у 2 столітті по Р. Х. на Японському архіпелазі, містяться у «Розділі про людей ва» китайської історичної хроніки і пов'язані із шаманськими практиками, що їх застосовувала «японська королівна» Хіміко.
У пізніших джерелах 8 століття, «Записах про справи давнини» і «Анналах Японії», знаходимо безпосередні вказівки на існування пісень-віршів ута (歌). Це були переважно священні перекази яматоського імператорського двору, які назвалися «великими піснями» оута (大歌) і виконувалися переважно під час богослужінь та бенкетів.
Материкові запозичення і ґаґаку
У 6 — 9 століттях молода японська держава вступила у активні відносини із державами Корейського півострову і Китаю. На цей час припадають запозичення остров’янами культурних надбань цих країн, і музики зокрема. В Японії континентальне музичне-танцювальне мистецтво іменувалося за назвами заморських держав: «музика Сілла», «музика Когурьо», «музика Пекче», «музика Тан»і «музика Бохай» . У 7 столітті, за правілння імператриці Суйко, пекчеський монах Мі Ма Чі запровадив у Японії театральне мистецтво ґіґаку (伎楽), а у середині 8 століття індійські брахмани завезли до Японських островів музичне мистецтво (林邑楽) і буддистскі гімни-літанії сьомьо (声明). Відголосом стародавнього рін'юґаку є традиційна музика сучасного .
Ці музичні мистецтва, за виключенням ґіґаку, яке занепало у 13 столітті, злилися у придворній «вишуканій музиці» ґаґаку (雅楽), що збереглася до нашого часу. Вона виконувалась оркестром струнних і ударних інструментів. Різновидом цього мистецтва була «танцювальна музика» буґаку (舞楽), виконання якої супроводжувалося танцем. «Танцювальна музика» поділялися на два види: «ліву» — «музика Тан» і рін'юґаку, та «праву» — «корейська музика» і «музика Бохай». Кожен окремий вид виконувався під оригінальну мелодію і окремий від інших склад оркестру. У 9 — 10 столітті, з настанням періоду Хей'ан, струнні оркестри набули менших масштабів і японці почали складати свої власні твори на зразок іноземних. Деякі з них записані у «Новостворнених піснях і мелодіях династії Хей'ан». Такі пісні і мелодії мали назви «музика північного саду» (北庭楽), «музика гармонії» (承和楽), «музика метелика» (胡蝶楽), «звуки насолоди» (長慶子) і належала до лівої «танцювальної музики». Разом із ними ґаґаку увібрало у себе стародавні японські божественні гімни і танці каґура (神楽), пісні та мелодії східної Японії (東遊歌), розважальні і побутові пісні регіонів (風俗歌) та популярні в народі пісні саібара (催馬楽). Усі вони отримали музичне оформлення у виконанні струнних інструментів і речитативного співу.
та Діма
Різновидом буддистської музики були релігійні гімни-літанії сьомьо, аналог європейського церковного співу часів середньовіччя в Японії. Ці гімни були молитвами прославлення будд, священним текстом сутр покладеним на мелодію, які імпортувалися з Китаю з 8 по 10 століття. Тексти перших сьомьо були написані санскритом, китайською писемною веньянь і стародавньою японською мовами. Загалом, існувало два стилі виконання цих гімнів, які сформувалися на традиціях найбільших стародавніх буддистських сект Японії — Тендай і Сінґон. Ці стилі справили величезний вплив на манеру співу і виконання мелодій не лише у релігійному, а й світському музичному мистецтві пізніших епох.
Починаючи з 11 століття пісні сайбара і прокламації віршів поступово вийшли з моди. Їх замінили «пісні сьогодення» імайо (今様), які були популярними у середовищі придворних до кінця 12 століття. Походження цих пісень тісно пов'язане із буддистськими гімнами сьомьо — різновиди гімнів, так звані «японські літанії» були скорочені і приведені до форми японського чотировірша. Імайо виникли серед простолюдинів, насамперед серед банних служанок юдзьо і танцівниць для розваг . У 12 столітті, завдяки захопленням імператорів танцівницями, нова пісенна культура знайшла визнання при дворі і була підхоплена місцевою знаттю. У 13 столітті імайо поступово зникли. Сьогодні їх відголосок можна знайти хіба що у мелодичних співах еттнеґаку (越天楽), різновиді придворного ґаґаку.
Середньовіччя
У 13 столітті в Японії з'явилося новий музичний жанр (平曲, «думи про Тайра»), що створювали музиканти-сліпці на основі буддистських літаній. Хейкьоку виконувалися речитативним співом під акомпанемент японської лютні біва. Виконавці цих дум, сліпі «ченці-лютники» біва-хосі, носили чернечий одяг, але монаших обітниць не приймали. Після падіння режиму родини Тайра наприкінці 12 століття, ці «японські кобзарі» поклали на музику слова «Повісті про рід Тайра» і популяризували її, мандруючи усіма провінціями Японії. Згідно з переказами «Записок від нудьги» повість написав придворний (信濃前司行長), а на її основі сліпий монах (生仏) склав перші .
У 14 столітті музиканти-сліпці створили свою самоврядну організацію, що займалася збереженням і передачею стародавніх «дум про Тайра». Ця організація перебувала під охороною центральних самурайських властей до 19 століття. Сьогодні хейкьоку зберігається зусиллями декількох ентузіастів і знаходиться на грані зникнення. Мелодії і ритм співу дум були запозичені піснями нагаута і японською драматичною прозою дзьорурі.
Одними з найвідоміших різновидів музичного мистецтва середньовічної Японії були «мистецтво польової музики» (田楽能) і «мистецтво музики мавпування» саруґаку (猿楽能).
Денґаку утворилося шляхом поєднання сільських обрядових танців, що виконувалися під час проведення розсади на рисових заливних полях, з музичними і акробатичними практиками запозиченими з Китаю. Це мистецтво виконувалося професійними майстрами . Воно набуло широкої популярності у 13 — 14 століттях у середовищі аристократії і вищого самурайства. Відомо, що японські можновладці Ходзьо Такатокі і Асікаґа Такаудзі високо цінували денґаку. Проте «польова музика» не змогла розвитися у окреме театральне мистецтво і, врешті-решт, поступилася мистецтву саруґаку, відомішому сьогодні як японський театр но (能).
Словом саруґаку позачали жартівливе мистецтво пантоміми, «мавпування», яке було поширене в Японії з 11 століття. Музиканти столичного регіону поєднали його з танцями куртизанок і піснями імайо, давши початок новому театральному мистецтву. Воно набуло піку своє популярності у другій половині 14 століття. Найвідомішим упорядником і драматургом цього мистецтва був Дзеамі, який вважається одним із засновників середньовічного театру но. Завдяки підтримці центральної влади у особі Асікаґи Йосіміцу, цей театр укріпив свої позиції, перетворившись мистецтво японської знаті. До 19 століття воно вважалося офіційним музичним мистецтвом самурайських урядів.
Сьогодні виконавці но поділені на п'ять шкіл — Кандзе-рю, , Компару-рю, і , серед яких усі за винятком останньої ведуть свій початок з 14 століття. Вистави но супроводжуються речетативним співом, танцями і мелодійними піснями різних видів. У музичному плані це театральне мистецтво зазнало сильного вплиу буддистських літаній сьомьо, а драматичному — артистичних прийомів денґаку і танців буґаку. Більшість класичних п'єс і пісень для но, які називаються (謡曲), були написані Дзеамі, патріархом школи Кандзе-рю. Вони проникнуті головним естетичним принципом цього театру — «таємничою чарівністю» юґен (幽玄). У традиційному но за один день актори показували, як правило, п'ять вистав (五番立), що були впорядковані за темами . Проте з 20 століття такі довготривалі програми були скорочені до однієї-двох вистав.
Танці «кабукі»
У 16 столітті в Японії з'явився новий жанр «дивакуватих танців» — (歌舞伎踊), які виконували у багатолюдних місцях столичного регіону. Його засновницею вважають жінку , жрицю . В основу танців лягли так звані буддистських «танцювальних молитов» (踊念仏), що були популярними у 13 — 14 століттях. «Дивакуваті танці» Акуні супровожджувалися короткими простолюдинськими піснями на противагу довгим гімнам імператорського двору. Вони виконувалися без інструментального акомпанементу, в танці з віялом. Хоча таких пісень був складений у 1528 році, увагу японців привернули пісні , зібрані у 1592—1596 роках. Саме його вважають «прабатьком коута» нового часу. У 17 — 19 столітті танці кабукі, поєднані з короткими піснями, переростуть у окремий вид театрального мистецтва.
Період Мейдзі
Від перших контактів японців із західною музичною культурою у XVI столітті за посередництвом португальських місіонерів (період відкриття перших церков, школ-семінарії та колегіумів), так і згодом, у формальному копіюванні структур китайської церемоніальної музики, японській музичній культурі притаманний принцип копіювання із подальшою герметизацією сприйнятих явищ. Взаємодія західної та японської музики періоду Мейдзі передусім пов'язана із військовою, релігійною та освітньою сферами. Японці засвоїли західну культуру та її музику. У зв'язку з цим музична панорама в Японії поступово ставала динамічнішою, наближувалась до музичного стилю Заходу.
Найранній етап західної адаптації цього періоду пов'язаний із військовою сферою. У місті Нагасакі створюється перша військова академія голландського зразка, у якій, поряд із військовою наукою, навчали військової музики. Організовуються перші військові оркестрові колективи — оркестри котекітай. Проникнення військової музики європейського стилю сприяло становленню й подальшому розвитку форм концертної діяльності за західними зразками — вони брали участь у культурному житті міст, на відкритій сцені Хібія, виконуючи твори європейських композиторів (Ріхарда Вагнера, Шарля Гуно, Петра Чайковського). Поступово за участю зарубіжних та японських авторів упорядковується відповідний репертуар, публікуються перші нотні збірки військової музики. У військовій галузі формується японська диригентська школа, засновниками якої стали англійські, французькі й німецькі митці, такі як [en], Шарль Леру, Франц Екерт. Під їх керівництвом відбувалося становлення перших японських військових диригентів: Сукецуне Накамура та Йосітойо Йоцумото.
Новий час
Музика айнів
Музика Окінави
Традиційні музичні інструменти
Сучасна музика
Сучасне музичне життя Японії багато в чому визначається діяльністю великої кількості організацій і товариств. У Токіо знаходяться японське відділення міжнародних музичних товариств, Міжнародного фонду мистецтв та інші. У Японії функціонують: оперні трупи «Фудзівара каґекідан» і «Ніккікай», ансамбль камерної опери «Сіцунай каґекідан»; близько 20 симфонічних оркестрів (8 — у Токіо); камерно-інструментальні ансамблі, у тому числі Токійський струнний квартет; хорові колективи тощо. Значну роль грають колективи традиційного музично-театрального мистецтва: Оркестр гагаку імператорського палацу «Сіґенкан», оркестр народних інструментів «Ніппонія», трупи Національного театру. Серед навчальних закладів: Музична академія («Сендеокуґакуен»), Вища музична школа «Тохо», Музична школа Кунітаті, музичне відділення при університетах Токіо, Осаки й інших міст; науково-дослідна робота проводиться в Японській академії музикознавства; товариство музики 20 століття сприяє виконанню сучасної музики, проводить музичні фестивалі. Зберігається звичай виконання музики й танців під час традиційних свят.
Серед традиційних виконавців кінця XX століття: співаки — Цудаю Такемото, Кіемото Сідзутаю, Есімура Ґородзі, Тобая Рітьо, Есідзуме Коредзі; інструменталісти — Такахасі Тікудзан, Еномото Сісуй (бива); Міяґі Міте, Кініті Макано-Сіма (кото); Кінея Ґосасуке, Імафудзі Тедзюро, Кінея Ґендзіро, Кіем те Ейдзабуро (сямісен); Масаюкі Коґа (сякухаті).
Одними з найвідоміших сучасних японських виконавців є Кейко Мацуї, Envy, Heaven In Her Arms.
Серед композиторів кінця 20 ст., що працюють у галузі електронної музики, виділяються твори Ісао Томіта. Частка його творів присвячена кіно. Він же створив музичний акомпанемент для делегації гімнасток Японії, що виступали на Олімпійських іграх 1956 р. в місті Мельбурн, Австралія.
Див. також
Примітки
- Kenkyusha's New Japanese-English Dictionary,
- Ієрогліфічне написання у такому ж порядку: 新羅楽, 高麗楽, 百済楽, 唐楽, 渤海楽.
- Такі тексти називалися відповідно «сбрахмінські літанії» (梵讃, бонсан), «китайські літанії» (漢讃, кансан) і «японські літанії» (和讃, васан).
- Перша вистава (初番目物) називалась «божественною» (神仏物), в якій головними героями були боги і богині Японії. Друга вистава (二番目物) називалась «ашурською» (修羅物), де обігрувалися видатні полководці і їхні муки на шляху Ашури, бога війни. Третя вистава (三番目物) називалася «перуковою» (鬘物), головними персонажами якої були молоді жінки, що прославилися в історії Японії. Четверта вистава (四番目物) називалися «відьмацькою» (狂女物) чи «сучасною» (現在物), основним сюжетом якої були сімейні події та наболілі проблеми сучасності. П'ята вистава (五番目物) називалася «демонічною» (鬼畜物), в якій головними особами були чорти чи духи. Такий поділ на п'ять вистав остаточно укріпився у 18 столітті.
- Eppstein U. (1983). The beginnings of western music in Meiji Era Japan: Thesis Ph. D. / Ury Eppstein. Tel Aviv: Tel Aviv University. с. 184.
- 中村理平 (1996). キリスト教と日本の洋楽. Tel Aviv: 大空社. с. 737. ISBN .
- [1]Суда, Евгения Леонтьевна. Западные влияния в музыкальном искусстве Японии периода Мейдзи (1868-1912) [Текст]: Дис. на здобуття наук. ступ. канд. мистецтвознавства (17.00.03) / Е. Л. Суда ; НМАУім. П.І. Чайковського; Наук. кер. Гнатюк Л.А. — Киев, 2017. — 240 с.
Джерела та література
- 吉川英史著『日本音楽の歴史』(Кіккава Ейсі. Історія японської музики.) 東京、創元社、1965年
Посилання
- Пізнаймо музику Японії [ 26 серпня 2007 у Wayback Machine.] (яп.)
- Японська традиційна музика [ 22 вересня 2007 у Wayback Machine.] (яп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mu zika Yapo niyi yap 日本の音楽 nippon no ongaku sukupnist usih tradicijnih i suchasnih muzichnih mistectv sho buli stvoreni ta rozvineni meshkancyami Yaponskogo arhipelagu vklyuchayuchi ajniv Hokkajdo i ryukyusciv Okinavi Termin muzika yaponskoyu bude yak 音楽 ongaku de 音 on oznachaye zvuk a 楽 gaku komfort Muzika YaponiyiTip d zhanr muzikiKrayina YaponiyaRoztashuvannya Yaponiya Muzika Yaponiyi u VikishovishiOsnovni napryamkiV cilomu muzika Yaponiyi podilyayetsya na tak zvanu brudnu muziku do yakoyi okrim pridvornoyi chi teatralnoyi muziki starovini i serednovichchya inkoli zarahovuyut ta populyarnu abo suchasnu muziku yaka ohoplyuye riznomanitni muzichni zhanri i napryamki sho buli zapochatkovani z seredini 20 stolittya ta isnuyut po sogodni Tradicijna muzikaDo tradicijnoyi muziki Yaponiyi vidnosyat taki muzichni mistectva i praktiki yaki sklalisya na Yaponskih ostrovah do 20 stolittya Muzika Yamato Starodavnist Jmovirno pershi poselenci Yaponskogo arhipelagu mali svoye muzichne mistectvo prote pryamih dokaziv jogo isnuvannya nemaye Pershi pisemni zgadki yaki natyakayut na isnuvannya muziki i tanciv u 2 stolitti po R H na Yaponskomu arhipelazi mistyatsya u Rozdili pro lyudej va kitajskoyi istorichnoyi hroniki i pov yazani iz shamanskimi praktikami sho yih zastosovuvala yaponska korolivna Himiko U piznishih dzherelah 8 stolittya Zapisah pro spravi davnini i Annalah Yaponiyi znahodimo bezposeredni vkazivki na isnuvannya pisen virshiv uta 歌 Ce buli perevazhno svyashenni perekazi yamatoskogo imperatorskogo dvoru yaki nazvalisya velikimi pisnyami outa 大歌 i vikonuvalisya perevazhno pid chas bogosluzhin ta benketiv Materikovi zapozichennya i gagaku Vikonannya kagura riznovidu gagaku pri svyatilishi Ise dzingu U 6 9 stolittyah moloda yaponska derzhava vstupila u aktivni vidnosini iz derzhavami Korejskogo pivostrovu i Kitayu Na cej chas pripadayut zapozichennya ostrov yanami kulturnih nadban cih krayin i muziki zokrema V Yaponiyi kontinentalne muzichne tancyuvalne mistectvo imenuvalosya za nazvami zamorskih derzhav muzika Silla muzika Koguro muzika Pekche muzika Tan i muzika Bohaj U 7 stolitti za pravilnnya imperatrici Sujko pekcheskij monah Mi Ma Chi zaprovadiv u Yaponiyi teatralne mistectvo gigaku 伎楽 a u seredini 8 stolittya indijski brahmani zavezli do Yaponskih ostroviv muzichne mistectvo 林邑楽 i buddistski gimni litaniyi somo 声明 Vidgolosom starodavnogo rin yugaku ye tradicijna muzika suchasnogo Ci muzichni mistectva za viklyuchennyam gigaku yake zanepalo u 13 stolitti zlilisya u pridvornij vishukanij muzici gagaku 雅楽 sho zbereglasya do nashogo chasu Vona vikonuvalas orkestrom strunnih i udarnih instrumentiv Riznovidom cogo mistectva bula tancyuvalna muzika bugaku 舞楽 vikonannya yakoyi suprovodzhuvalosya tancem Tancyuvalna muzika podilyalisya na dva vidi livu muzika Tan i rin yugaku ta pravu korejska muzika i muzika Bohaj Kozhen okremij vid vikonuvavsya pid originalnu melodiyu i okremij vid inshih sklad orkestru U 9 10 stolitti z nastannyam periodu Hej an strunni orkestri nabuli menshih masshtabiv i yaponci pochali skladati svoyi vlasni tvori na zrazok inozemnih Deyaki z nih zapisani u Novostvornenih pisnyah i melodiyah dinastiyi Hej an Taki pisni i melodiyi mali nazvi muzika pivnichnogo sadu 北庭楽 muzika garmoniyi 承和楽 muzika metelika 胡蝶楽 zvuki nasolodi 長慶子 i nalezhala do livoyi tancyuvalnoyi muziki Razom iz nimi gagaku uvibralo u sebe starodavni yaponski bozhestvenni gimni i tanci kagura 神楽 pisni ta melodiyi shidnoyi Yaponiyi 東遊歌 rozvazhalni i pobutovi pisni regioniv 風俗歌 ta populyarni v narodi pisni saibara 催馬楽 Usi voni otrimali muzichne oformlennya u vikonanni strunnih instrumentiv i rechitativnogo spivu ta Dima Riznovidom buddistskoyi muziki buli religijni gimni litaniyi somo analog yevropejskogo cerkovnogo spivu chasiv serednovichchya v Yaponiyi Ci gimni buli molitvami proslavlennya budd svyashennim tekstom sutr pokladenim na melodiyu yaki importuvalisya z Kitayu z 8 po 10 stolittya Teksti pershih somo buli napisani sanskritom kitajskoyu pisemnoyu venyan i starodavnoyu yaponskoyu movami Zagalom isnuvalo dva stili vikonannya cih gimniv yaki sformuvalisya na tradiciyah najbilshih starodavnih buddistskih sekt Yaponiyi Tendaj i Singon Ci stili spravili velicheznij vpliv na maneru spivu i vikonannya melodij ne lishe u religijnomu a j svitskomu muzichnomu mistectvi piznishih epoh Pochinayuchi z 11 stolittya pisni sajbara i proklamaciyi virshiv postupovo vijshli z modi Yih zaminili pisni sogodennya imajo 今様 yaki buli populyarnimi u seredovishi pridvornih do kincya 12 stolittya Pohodzhennya cih pisen tisno pov yazane iz buddistskimi gimnami somo riznovidi gimniv tak zvani yaponski litaniyi buli skorocheni i privedeni do formi yaponskogo chotirovirsha Imajo vinikli sered prostolyudiniv nasampered sered bannih sluzhanok yudzo i tancivnic dlya rozvag U 12 stolitti zavdyaki zahoplennyam imperatoriv tancivnicyami nova pisenna kultura znajshla viznannya pri dvori i bula pidhoplena miscevoyu znattyu U 13 stolitti imajo postupovo znikli Sogodni yih vidgolosok mozhna znajti hiba sho u melodichnih spivah ettnegaku 越天楽 riznovidi pridvornogo gagaku Serednovichchya U 13 stolitti v Yaponiyi z yavilosya novij muzichnij zhanr 平曲 dumi pro Tajra sho stvoryuvali muzikanti slipci na osnovi buddistskih litanij Hejkoku vikonuvalisya rechitativnim spivom pid akompanement yaponskoyi lyutni biva Vikonavci cih dum slipi chenci lyutniki biva hosi nosili chernechij odyag ale monashih obitnic ne prijmali Pislya padinnya rezhimu rodini Tajra naprikinci 12 stolittya ci yaponski kobzari poklali na muziku slova Povisti pro rid Tajra i populyarizuvali yiyi mandruyuchi usima provinciyami Yaponiyi Zgidno z perekazami Zapisok vid nudgi povist napisav pridvornij 信濃前司行長 a na yiyi osnovi slipij monah 生仏 sklav pershi U 14 stolitti muzikanti slipci stvorili svoyu samovryadnu organizaciyu sho zajmalasya zberezhennyam i peredacheyu starodavnih dum pro Tajra Cya organizaciya perebuvala pid ohoronoyu centralnih samurajskih vlastej do 19 stolittya Sogodni hejkoku zberigayetsya zusillyami dekilkoh entuziastiv i znahoditsya na grani zniknennya Melodiyi i ritm spivu dum buli zapozicheni pisnyami nagauta i yaponskoyu dramatichnoyu prozoyu dzoruri Sarugaku i no Vistava teatru no vidomishogo u serednovichchi yak sarugaku v svyatilishi Icusima Odnimi z najvidomishih riznovidiv muzichnogo mistectva serednovichnoyi Yaponiyi buli mistectvo polovoyi muziki 田楽能 i mistectvo muziki mavpuvannya sarugaku 猿楽能 Dengaku utvorilosya shlyahom poyednannya silskih obryadovih tanciv sho vikonuvalisya pid chas provedennya rozsadi na risovih zalivnih polyah z muzichnimi i akrobatichnimi praktikami zapozichenimi z Kitayu Ce mistectvo vikonuvalosya profesijnimi majstrami Vono nabulo shirokoyi populyarnosti u 13 14 stolittyah u seredovishi aristokratiyi i vishogo samurajstva Vidomo sho yaponski mozhnovladci Hodzo Takatoki i Asikaga Takaudzi visoko cinuvali dengaku Prote polova muzika ne zmogla rozvitisya u okreme teatralne mistectvo i vreshti resht postupilasya mistectvu sarugaku vidomishomu sogodni yak yaponskij teatr no 能 Slovom sarugaku pozachali zhartivlive mistectvo pantomimi mavpuvannya yake bulo poshirene v Yaponiyi z 11 stolittya Muzikanti stolichnogo regionu poyednali jogo z tancyami kurtizanok i pisnyami imajo davshi pochatok novomu teatralnomu mistectvu Vono nabulo piku svoye populyarnosti u drugij polovini 14 stolittya Najvidomishim uporyadnikom i dramaturgom cogo mistectva buv Dzeami yakij vvazhayetsya odnim iz zasnovnikiv serednovichnogo teatru no Zavdyaki pidtrimci centralnoyi vladi u osobi Asikagi Josimicu cej teatr ukripiv svoyi poziciyi peretvorivshis mistectvo yaponskoyi znati Do 19 stolittya vono vvazhalosya oficijnim muzichnim mistectvom samurajskih uryadiv Sogodni vikonavci no podileni na p yat shkil Kandze ryu Komparu ryu i sered yakih usi za vinyatkom ostannoyi vedut svij pochatok z 14 stolittya Vistavino suprovodzhuyutsya rechetativnim spivom tancyami i melodijnimi pisnyami riznih vidiv U muzichnomu plani ce teatralne mistectvo zaznalo silnogo vpliu buddistskih litanij somo a dramatichnomu artistichnih prijomiv dengaku i tanciv bugaku Bilshist klasichnih p yes i pisen dlya no yaki nazivayutsya 謡曲 buli napisani Dzeami patriarhom shkoli Kandze ryu Voni proniknuti golovnim estetichnim principom cogo teatru tayemnichoyu charivnistyu yugen 幽玄 U tradicijnomu no za odin den aktori pokazuvali yak pravilo p yat vistav 五番立 sho buli vporyadkovani za temami Prote z 20 stolittya taki dovgotrivali programi buli skorocheni do odniyeyi dvoh vistav Tanci kabuki Idzumo Okuni v yaskravomu odyazi kurtizanki i modnimi atributami svogo chasu hristiyanskoyu verviceyu mechami i garbuzami gorlyankami U 16 stolitti v Yaponiyi z yavivsya novij zhanr divakuvatih tanciv 歌舞伎踊 yaki vikonuvali u bagatolyudnih miscyah stolichnogo regionu Jogo zasnovniceyu vvazhayut zhinku zhricyu V osnovu tanciv lyagli tak zvani buddistskih tancyuvalnih molitov 踊念仏 sho buli populyarnimi u 13 14 stolittyah Divakuvati tanci Akuni suprovozhdzhuvalisya korotkimi prostolyudinskimi pisnyami na protivagu dovgim gimnam imperatorskogo dvoru Voni vikonuvalisya bez instrumentalnogo akompanementu v tanci z viyalom Hocha takih pisen buv skladenij u 1528 roci uvagu yaponciv privernuli pisni zibrani u 1592 1596 rokah Same jogo vvazhayut prabatkom kouta novogo chasu U 17 19 stolitti tanci kabuki poyednani z korotkimi pisnyami pererostut u okremij vid teatralnogo mistectva Period Mejdzi Vid pershih kontaktiv yaponciv iz zahidnoyu muzichnoyu kulturoyu u XVI stolitti za poserednictvom portugalskih misioneriv period vidkrittya pershih cerkov shkol seminariyi ta kolegiumiv tak i zgodom u formalnomu kopiyuvanni struktur kitajskoyi ceremonialnoyi muziki yaponskij muzichnij kulturi pritamannij princip kopiyuvannya iz podalshoyu germetizaciyeyu sprijnyatih yavish Vzayemodiya zahidnoyi ta yaponskoyi muziki periodu Mejdzi peredusim pov yazana iz vijskovoyu religijnoyu ta osvitnoyu sferami Yaponci zasvoyili zahidnu kulturu ta yiyi muziku U zv yazku z cim muzichna panorama v Yaponiyi postupovo stavala dinamichnishoyu nablizhuvalas do muzichnogo stilyu Zahodu Najrannij etap zahidnoyi adaptaciyi cogo periodu pov yazanij iz vijskovoyu sferoyu U misti Nagasaki stvoryuyetsya persha vijskova akademiya gollandskogo zrazka u yakij poryad iz vijskovoyu naukoyu navchali vijskovoyi muziki Organizovuyutsya pershi vijskovi orkestrovi kolektivi orkestri kotekitaj Proniknennya vijskovoyi muziki yevropejskogo stilyu spriyalo stanovlennyu j podalshomu rozvitku form koncertnoyi diyalnosti za zahidnimi zrazkami voni brali uchast u kulturnomu zhitti mist na vidkritij sceni Hibiya vikonuyuchi tvori yevropejskih kompozitoriv Riharda Vagnera Sharlya Guno Petra Chajkovskogo Postupovo za uchastyu zarubizhnih ta yaponskih avtoriv uporyadkovuyetsya vid povidnij repertuar publikuyutsya pershi notni zbirki vijskovoyi muziki U vijskovij galuzi formuyetsya yaponska dirigentska shkola zasnovnikami yakoyi stali anglijski francuzki j nimecki mitci taki yak en Sharl Leru Franc Ekert Pid yih kerivnictvom vidbuvalosya stanovlennya pershih yaponskih vijskovih dirigentiv Sukecune Nakamura ta Jositojo Jocumoto Novij chas Muzika ajniv Muzika Okinavi Tradicijni muzichni instrumenti Biva 4 5 strunnij muzichnij instrument analog ukrayinskoyi kobzi Suchasna muzikaSuchasne muzichne zhittya Yaponiyi bagato v chomu viznachayetsya diyalnistyu velikoyi kilkosti organizacij i tovaristv U Tokio znahodyatsya yaponske viddilennya mizhnarodnih muzichnih tovaristv Mizhnarodnogo fondu mistectv ta inshi U Yaponiyi funkcionuyut operni trupi Fudzivara kagekidan i Nikkikaj ansambl kamernoyi operi Sicunaj kagekidan blizko 20 simfonichnih orkestriv 8 u Tokio kamerno instrumentalni ansambli u tomu chisli Tokijskij strunnij kvartet horovi kolektivi tosho Znachnu rol grayut kolektivi tradicijnogo muzichno teatralnogo mistectva Orkestr gagaku imperatorskogo palacu Sigenkan orkestr narodnih instrumentiv Nipponiya trupi Nacionalnogo teatru Sered navchalnih zakladiv Muzichna akademiya Sendeokugakuen Visha muzichna shkola Toho Muzichna shkola Kunitati muzichne viddilennya pri universitetah Tokio Osaki j inshih mist naukovo doslidna robota provoditsya v Yaponskij akademiyi muzikoznavstva tovaristvo muziki 20 stolittya spriyaye vikonannyu suchasnoyi muziki provodit muzichni festivali Zberigayetsya zvichaj vikonannya muziki j tanciv pid chas tradicijnih svyat Sered tradicijnih vikonavciv kincya XX stolittya spivaki Cudayu Takemoto Kiemoto Sidzutayu Esimura Gorodzi Tobaya Rito Esidzume Koredzi instrumentalisti Takahasi Tikudzan Enomoto Sisuj biva Miyagi Mite Kiniti Makano Sima koto Kineya Gosasuke Imafudzi Tedzyuro Kineya Gendziro Kiem te Ejdzaburo syamisen Masayuki Koga syakuhati Odnimi z najvidomishih suchasnih yaponskih vikonavciv ye Kejko Macuyi Envy Heaven In Her Arms Sered kompozitoriv kincya 20 st sho pracyuyut u galuzi elektronnoyi muziki vidilyayutsya tvori Isao Tomita Chastka jogo tvoriv prisvyachena kino Vin zhe stvoriv muzichnij akompanement dlya delegaciyi gimnastok Yaponiyi sho vistupali na Olimpijskih igrah 1956 r v misti Melburn Avstraliya Div takozhEterne RimaPrimitkiKenkyusha s New Japanese English Dictionary ISBN 4 7674 2015 6 Iyeroglifichne napisannya u takomu zh poryadku 新羅楽 高麗楽 百済楽 唐楽 渤海楽 Taki teksti nazivalisya vidpovidno sbrahminski litaniyi 梵讃 bonsan kitajski litaniyi 漢讃 kansan i yaponski litaniyi 和讃 vasan Persha vistava 初番目物 nazivalas bozhestvennoyu 神仏物 v yakij golovnimi geroyami buli bogi i bogini Yaponiyi Druga vistava 二番目物 nazivalas ashurskoyu 修羅物 de obigruvalisya vidatni polkovodci i yihni muki na shlyahu Ashuri boga vijni Tretya vistava 三番目物 nazivalasya perukovoyu 鬘物 golovnimi personazhami yakoyi buli molodi zhinki sho proslavilisya v istoriyi Yaponiyi Chetverta vistava 四番目物 nazivalisya vidmackoyu 狂女物 chi suchasnoyu 現在物 osnovnim syuzhetom yakoyi buli simejni podiyi ta nabolili problemi suchasnosti P yata vistava 五番目物 nazivalasya demonichnoyu 鬼畜物 v yakij golovnimi osobami buli chorti chi duhi Takij podil na p yat vistav ostatochno ukripivsya u 18 stolitti Eppstein U 1983 The beginnings of western music in Meiji Era Japan Thesis Ph D Ury Eppstein Tel Aviv Tel Aviv University s 184 中村理平 1996 キリスト教と日本の洋楽 Tel Aviv 大空社 s 737 ISBN 9784756802361 1 Suda Evgeniya Leontevna Zapadnye vliyaniya v muzykalnom iskusstve Yaponii perioda Mejdzi 1868 1912 Tekst Dis na zdobuttya nauk stup kand mistectvoznavstva 17 00 03 E L Suda NMAUim P I Chajkovskogo Nauk ker Gnatyuk L A Kiev 2017 240 s Dzherela ta literatura吉川英史著 日本音楽の歴史 Kikkava Ejsi Istoriya yaponskoyi muziki 東京 創元社 1965年 ISBN 978 4 422 93275 0PosilannyaPiznajmo muziku Yaponiyi 26 serpnya 2007 u Wayback Machine yap Yaponska tradicijna muzika 22 veresnya 2007 u Wayback Machine yap