Хауса, гауса — афразійський чадський народ у Західній Африці.
Хауса Hausa | |
---|---|
жінки хауса | |
Кількість | понад 24 млн чол. |
Ареал | Нігерія Нігер Камерун Гана Чад Бенін Буркіна-Фасо Того |
Мова | хауса |
Релігія | мусульмани-суніти; традиційні культи (Анімізм); |
Територія проживання і чисельність
Люди хауса проживають на півночі Нігерії (20,5 млн чоловік), Нігері (3,18 млн чоловік), Камеруні (110 тис. чоловік), Гані (110 тис. чоловік), Чаді (120 тис. чоловік); Буркіна-Фасо, Беніні, Того, ЦАР, Малі та Лівії.
Таким чином загальна чисельність — понад 24 млн чоловік.
Мова і релігія
Мова хауса належить до західної підгрупи чадської групи афразійської мовної родини. Має сильне діалектне членування.
Більшість хауса мусульмани-суніти, також поширені традиційні вірування.
Історія
Історично народ хауса сформувався як суміш багатьох етнічних компонентів. Хауса — творці оригінальної середньовічної цивілізації міст-держав Кано, Гобір, Бірам, Кацина, Зарія, Даура, Кеббі, Замфара та ін., які з XVI ст. підпали під залежність держави Сонгаї, потім Борну. У XIX ст. міста-держави народу хауса ввійшли в султанат фульбе Сокото; у 1903 р. були підкорені британськими колонізаторами.
Традиційні заняття
Традиційні заняття хауса — тропічне ручне землеробство (просо, сорго, маніок, ямс, батат, бавовник, індиго, арахіс), скотарство (дрібна рогата худоба, коні), риболовство.
Ремесла — металургія, ткацтво, гончарство, чинбарство, плетіння, різьбярство по дереву та фарбування тканин.
Джерела та література
- Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. (стаття «Хауса») (рос.)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 12., К., 1985, стор. 118
- Мифологический словарь, М.: «Советская Энциклопедия», 1991 (рос.)
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: , архів оригіналу: (англ.)
- (англ.)
Література
- Исмагилова Р. Н. Народы Нигерии. Этнический состав и краткая этнографическая характеристика., М., 1963 (рос.)
Посилання
- Гауса // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hausa znachennya Hausa gausa afrazijskij chadskij narod u Zahidnij Africi Hausa Hausazhinki hausaKilkist ponad 24 mln chol Areal Nigeriya Niger Kamerun Gana Chad Benin Burkina Faso TogoMova hausaReligiya musulmani suniti tradicijni kulti Animizm Teritoriya prozhivannya i chiselnistLyudi hausa prozhivayut na pivnochi Nigeriyi 20 5 mln cholovik Nigeri 3 18 mln cholovik Kameruni 110 tis cholovik Gani 110 tis cholovik Chadi 120 tis cholovik Burkina Faso Benini Togo CAR Mali ta Liviyi Takim chinom zagalna chiselnist ponad 24 mln cholovik Mova i religiyaMova hausa nalezhit do zahidnoyi pidgrupi chadskoyi grupi afrazijskoyi movnoyi rodini Maye silne dialektne chlenuvannya Bilshist hausa musulmani suniti takozh poshireni tradicijni viruvannya IstoriyaIstorichno narod hausa sformuvavsya yak sumish bagatoh etnichnih komponentiv Hausa tvorci originalnoyi serednovichnoyi civilizaciyi mist derzhav Kano Gobir Biram Kacina Zariya Daura Kebbi Zamfara ta in yaki z XVI st pidpali pid zalezhnist derzhavi Songayi potim Bornu U XIX st mista derzhavi narodu hausa vvijshli v sultanat fulbe Sokoto u 1903 r buli pidkoreni britanskimi kolonizatorami Tradicijni zanyattyaTradicijni zanyattya hausa tropichne ruchne zemlerobstvo proso sorgo maniok yams batat bavovnik indigo arahis skotarstvo dribna rogata hudoba koni ribolovstvo Remesla metalurgiya tkactvo goncharstvo chinbarstvo pletinnya rizbyarstvo po derevu ta farbuvannya tkanin Dzherela ta literaturaNarody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya enciklopediya 1988 stor stattya Hausa ros Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Tom 12 K 1985 stor 118 Mifologicheskij slovar M Sovetskaya Enciklopediya 1991 ros Simons Gary F and Charles D Fennig eds 2018 Ethnologue Languages of the World vid 21 Dallas Texas SIL International Online version arhiv originalu angl angl Literatura Ismagilova R N Narody Nigerii Etnicheskij sostav i kratkaya etnograficheskaya harakteristika M 1963 ros PosilannyaGausa Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006