Транспорт Греції представлений автомобільним , залізничним , повітряним , (морським) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 131 957 км² (97-ме місце у світі). Форма території країни — складна; максимальна дистанція з півночі на південь — 587 км, зі сходу на захід — 555 км. Географічне положення Греції дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між Європою і Близьким Сходом; акваторіями Середземного і Чорного морів. Гористий рельєф країни перешкоджає широкому розвитку транспортної мережі. Проте періодично в країні впроваджуються нові проекти, покликані підвищити безпеку руху та розширити транспортну інфраструктуру. Значний імпульс розвитку транспортної інфраструктури надало будівництво напередодні проведення Олімпійських ігор 2004 року в Афінах.
Транспорт Греції | |
---|---|
Транспортна система Греції (англ.) | |
Територія | |
Площа | 132 тис. км² (97-ме) |
Рельєф | гористий |
Найвища точка | гора Олімп (2917 м) |
Повітряний | |
Аеропортів | 77 (69-те) |
Наземний | |
Автошляхів | 116,9 тис. км (41-ше) |
Залізниць | 2,5 тис. км (64-те) |
Водний | |
Узбережжя | 13,67 тис. км |
Головний порт | Пірей |
Водних шляхів | 6 км (106-те) |
Трубопровідний | |
Трубопроводів | 1,4 тис. км |
Адміністрування | |
Орган | галузеві міністерства |
Історія становлення і розвитку
Автомобільний
Загальна довжина автошляхів у Греції, станом на 2012 рік, дорівнює 116 960 км, з яких 41 357 км із твердим покриттям (1 091 км швидкісних автомагістралей) і 75 603 км без нього (40-ве місце у світі).
- Автомобільна розв’язка Аттікі-Одос
В Аттиці 2004 року завершено будівництво швидкісної автомагістралі Аттікі-Одос, яка сполучила передмістя агломерації Афін із міжнародним аеропортом «Елефтеріос Венізелос». Вона вважається однією з найбезпечніших автомагістралей в Європі. Розрахунки показали, що автомобілісти заощаджуватимуть 2 млн літрів палива на день, користуючись Аттікі-Одос, що веде до значної фінансової та неоціненної екологічної вигоди. Крім того будівництво Аттікі-Одос — наймасштабніше будівництво в Аттиці новогрецької історії — виявили розмаїття артефактів, які передано археологічному товариств.
У Північний Греції в стадії будівництва перебувають кілька ділянок головної автостради країни — Егнатія-Одос (загальна протяжність близько 680 км). Влітку 2009 року відкритий рух ділянкою Автобану 1 сполученням Афіни — Салоніки (східне узбережжя) — перша черга швидкісної автомагістралі PATHE — осьового шляху, який сполучить міста Патри, Афіни та Салоніки.
До категорії платних автошляхів у Греції належить три автодороги Етнікі-Одос — 1/E75, та .
Мости
2004 року міст Ріо-Антіріо (офіційна назва «Харілаос Трикупіс») з'єднав західний Пелопоннес із західною частиною Центральної Греції через Коринфську затоку, сполучення між якими попередньо існувало тільки морем, і став найдовшим вантовим мостом в Європі (довжина 2 880 м).
Залізничний
Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 2 548 км (64-те місце у світі), з яких 1 565 км стандартної 1435-мм колії (764 км електрифіковано), 961 км вузької 1000-мм колії; 22 км вузької 750-мм колії. До 2004 року всі наявні залізничні лінії були вдосконалені та оснащені сучасним швидким рухомим складом.
Повітряний
У країні, станом на 2013 рік, діє 77 аеропортів (69-те місце у світі), з них 68 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 9 із ґрунтовим. Напередодні Олімпіади 2004 року були радикально модернізовані. Будівництво нових терміналів та реконструкція аеропорту «Елефтеріос Венізелос», сертифікованого Європейським агентством авіаційної тезпеки та Федеральним управлінням цивільної авіації США щодо перевезень літаком Airbus A380, стало важливою віхою у справі поліпшення міжнародного повітряного сполучення. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):
- довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 6 (0);
- від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 15 (0);
- від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 19 (0);
- від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 18 (2);
- коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 10 (7).
У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 9 авіапідприємств, які оперують 93 повітряними суднами. Найбільшими міжнародними авіаперевізниками Греції були Olympic Air, заснована 1957 року магнатом Аристотелем Онассісом, і Aegean Airlines, заснована 1987 року. Проте 2009 року компанії оголосили про об'єднання під назвою Olympic Air. Найбільший внутрішній регіональний авіаперевізник — компанія Athens Airways, створена 2009 року, сполучає Афіни, Салоніки, Мітилену та Кавалу з основними містами на півночі Греції, а також деякими грецькими островами, виконує також чартерні рейси. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 12,58 млн осіб. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 27,45 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів).
У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 9 гелікоптерних майданчиків.
Греція є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — SX, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU). Аеропорти Греції мають літерний код ІКАО, що починається з — LG.
Водний
Морський
Головні морські порти країни: Аспропіргос, , Пірей, Салоніки. Нафтові термінали: . СПГ-термінали для імпорту скрапленого природного газу діють у портах: . Пірейський порт — найбільший пасажирський порт в Європі та третій у світі. У Пірейському порту працюють поромні компанії: , , Blue Star Ferries, GA Ferries, NEL Lines, LANE Lines, Aegean Speed Lines, , , Monarch Classic Cruises та інші. Інші великі морські порти: Александруполіс, Елефсін, Іракліон, Кавала, Керкіра, Халкіда, Ігумениця, Патри, Салоніки, Волос, Мітилена, Родос, Каламата, Нафпліон, Скарамангас.
- Пасажирський пором компанії Minoan Lines
Морський країни, станом на 2010 рік, складався з 860 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (12-те місце у світі), з яких: балкерів — 262, суховантажів — 49, інших вантажних суден — 1, танкерів для хімічної продукції — 68, контейнеровозів — 35, газовозів — 13, пасажирських суден — 7, вантажно-пасажирських суден — 109, нафтових танкерів — 302, ролкерів — 14.
Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 42 (Бельгії — 17, Бермудських Островів — 3, Кіпру — 3, Італії — 5, Великої Британії — 6, Сполучених Штатів Америки — 8); зареєстровані під прапорами інших країн — 2459 (Антигуа і Барбуди — 4, Багамських Островів — 225, Барбадосу — 14, Белізу — 2, Бермудських Островів — 8, Бразилії — 1, Кабо-Верде — 1, Камбоджі — 2, Кайманових Островів — 9, Коморських Островів — 4, Кюрасао — 1, Кіпру — 201, Домініки — 4, Єгипту — 8, Гібралтару — 8, Гондурасу — 4, Гонконгу — 27, Індонезії — 1, Острову Мен — 62, Італії — 7, Ямайки — 3, Ліберії — 505, Мальти — 469, Маршаллових Островів — 408, Мексики — 2, Молдови — 1, Панами — 379, Філіппінам — 5, Португалії — 2, Сент-Кіттсу і Невісу — 2, Сент-Вінсенту і Гренадин — 42, Сан-Томе і Принсіпі — 1, Саудівської Аравії — 4, Сінгапуру — 22, Об'єднаних Арабських Еміратів — 3, Уругваю — 1, Вануату — 3, Венесуели — 4, невстановленої приналежності — 10).
Грецький торговельний флот забезпечує приблизно 20 % ВВП Греції, це найбільша галузь економіки країни. При цьому станом на 2010 рік грецькі судновласники володіють 25 % всього світового флоту. Для порівняння, станом на 2001 рік вони володіли 17,4 % світового флоту. Грецьке каботажне судноплавство найбільш значуще в Європі. Найбільші транснаціональні поромні переправи: Європа — Близький Схід, Бриндізі — Патри.
Річковий
Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2012 року становила 6 км (106-те місце у світі). Коринфський канал довжиною 6 км на Коринфському перешийку скорочує плавання навколо півострова Пелопоннес на 325 км.
Трубопровідний
Загальна довжина газогонів у Греції, станом на 2013 рік, становила 1 329 км; нафтогонів — 94 км. Нафтопровід Aspropyrgos Refinery перетинає Аспропіргос, Скарамангас та інші муніципалітети Аттики. Триває розробка проекту будівництва Александруполіс-Бургас, який мав би для Греції стратегічне значення, проте Болгарія відмовилась від проекту. Греція стане однією з країн, територією яких буде прокладено італійський проект системи газопроводів «Південний потік», 29 квітня 2008 року країна приєдналась до проекту. У Москві за підсумками переговорів президента Росії Володимира Путіна і прем'єр-міністра Греції Константіноса Караманліса було підписано міжурядову угоду про будівництво грецької ділянки «Південного потоку». На території Греції побудують південно-західну наземну гілку трубопроводу, яка потім пройде через Іонічне море до Італії. 7 травня 2010 року «Газпром» і грецька компанія DESFA (дочірнє підприємство DEPA — державної корпорації, що займається розподілом природного газу) підписали в Москві угоду про будівництво грецької ділянки газопроводу «Південний потік».
Міський громадський
Напередодні Олімпіади у Греції, а особливо в Афінах, вдосконалено міський громадський транспорт, запущено швидкісний приміський трамвай, введено в експлуатацію 2 і 3 гілку афінського метрополітену. Цілком оновлено рухомий склад гілки Проастіакос «Афіни-Пірей». Електрична магістраль останньої була продовжена та сполучена із національною залізничною мережею.
Внаслідок боргової кризи 2010 року більшість підприємств громадського транспорту в Греції стали збитковими. Дефіцит бюджетів таких компаній, як Організація грецьких залізниць, ІСАП (електрична залізнична лінія Пірей-Кіфісія), ILPAP (Афінський тролейбус), Ethel, Eas (автобусні лінії в Афінах і Салоніках), , (або Hellenic Tourism Development), в період 2077—2009 років зріс на 31 % і склав 1,7 млрд. євро в 2009 році — на 6,3 % вище у порівнянні з попереднім роком, у той час як їхній борг становить 12 млрд. євро, що також перевищує на 10 % відповідний період 2008 року. У зв'язку із цим, уряд Греції має намір здійснити широку програму реструктуризації галузі.
Державне управління
Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через окремі галузеві міністерства і . Станом на 25 листопада 2016 року міністерства в уряді Алексіса Ципраса очолювали та , відповідно.
Див. також
Примітки
- Greece : ( )[англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- Атлас світу, 2005.
- Дубович І. А., 2008.
- Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
- Attiki Odos Motorway, Greece.
- Attiki Odos S.A. — Responsibility towards the environment, the society and the human being.
- New toll station. — ANA-MAN.
- European Tolls — Search results for Greece.
- Rio–Antirrio bridge//Concept & Construction.
- Athens International Airport: Diversion airport for A380 flight.
- Olympic Air и Aegean Airlines объединились : [ 5 березня 2012 року]. — ANA-MAN, .
- Μυτιλήνη-Καβάλα.
- Web charter request form.
- (англ.) Convention on International Civil Aviation.
- Presentation. — www.olp.gr.
- Piraeus by Maritime Database : [арх. 06.06.2012]. — www.maritime-database.com. — Дата звернення: 27.12.2008.
- Lines - Piraeus. — .
- Piraeus Sea Lines.
- Greek Shipowners Dealing With The 25 % Of World Fleet — greekreporter.
- Greek Shipowners Dealing With The 25 % Of World Fleet.
- Greek ship owners own 17.4 percent of world fleet (16 January, 2001). — Consulate General New York, NY.
- Строительство нефтепровода Бургас-Александруполис имеет для Греции очень важное значение — глава МИД.
- Болгария отказалась строить нефтепровод Бургас-Александруполис.
- Россия и Греция договорились о «Южном потоке».
- Losses of 11 major state utilities up by 31 %. — ANA-MAN.
- Major public sector restructuring. — ANA-MAN.
- Drastic restructuring needed for public sector enterprises.
- Greece : ( )[англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 12 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
Література
Українською
- Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : , . — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — .
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — .
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — .
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — .
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : , 2014. — 319 с. — .
- Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
- Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — .
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
- (англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — .
- (англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — .
- (англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : , 2003.
Російською
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : , 2006. — 188 с. — .
- (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : , 2002. — 928 с. — .
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Греції |
- Карти транспортної системи Греції на Вікісховищі.
- Карти Греції — Perry–Castañeda Library Map Collection.
- (рос.) Добірка публікацій про Грецію з часопису «Вокруг света».
- (гр.) Офіційна сторінка Міністерства інфраструктури, транспорту та мереж Греції.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Transport Greciyi predstavlenij avtomobilnim zaliznichnim povitryanim morskim i truboprovidnim u naselenih punktah ta u mizhmiskomu spoluchenni diye gromadskij transport pasazhirskih perevezen Plosha krayini dorivnyuye 131 957 km 97 me misce u sviti Forma teritoriyi krayini skladna maksimalna distanciya z pivnochi na pivden 587 km zi shodu na zahid 555 km Geografichne polozhennya Greciyi dozvolyaye krayini kontrolyuvati transportni shlyahi mizh Yevropoyu i Blizkim Shodom akvatoriyami Seredzemnogo i Chornogo moriv Goristij relyef krayini pereshkodzhaye shirokomu rozvitku transportnoyi merezhi Prote periodichno v krayini vprovadzhuyutsya novi proekti poklikani pidvishiti bezpeku ruhu ta rozshiriti transportnu infrastrukturu Znachnij impuls rozvitku transportnoyi infrastrukturi nadalo budivnictvo naperedodni provedennya Olimpijskih igor 2004 roku v Afinah Transport GreciyiTransportna sistema Greciyi angl TeritoriyaPlosha132 tis km 97 me RelyefgoristijNajvisha tochkagora Olimp 2917 m PovitryanijAeroportiv77 69 te NazemnijAvtoshlyahiv116 9 tis km 41 she Zaliznic2 5 tis km 64 te VodnijUzberezhzhya13 67 tis kmGolovnij portPirejVodnih shlyahiv6 km 106 te TruboprovidnijTruboprovodiv1 4 tis kmAdministruvannyaOrgangaluzevi ministerstvaIstoriya stanovlennya i rozvitkuAvtomobilnijDokladnishe Zagalna dovzhina avtoshlyahiv u Greciyi stanom na 2012 rik dorivnyuye 116 960 km z yakih 41 357 km iz tverdim pokrittyam 1 091 km shvidkisnih avtomagistralej i 75 603 km bez nogo 40 ve misce u sviti Avtomobilna rozv yazka Attiki Odos V Attici 2004 roku zaversheno budivnictvo shvidkisnoyi avtomagistrali Attiki Odos yaka spoluchila peredmistya aglomeraciyi Afin iz mizhnarodnim aeroportom Elefterios Venizelos Vona vvazhayetsya odniyeyu z najbezpechnishih avtomagistralej v Yevropi Rozrahunki pokazali sho avtomobilisti zaoshadzhuvatimut 2 mln litriv paliva na den koristuyuchis Attiki Odos sho vede do znachnoyi finansovoyi ta neocinennoyi ekologichnoyi vigodi Krim togo budivnictvo Attiki Odos najmasshtabnishe budivnictvo v Attici novogreckoyi istoriyi viyavili rozmayittya artefaktiv yaki peredano arheologichnomu tovaristv U Pivnichnij Greciyi v stadiyi budivnictva perebuvayut kilka dilyanok golovnoyi avtostradi krayini Egnatiya Odos zagalna protyazhnist blizko 680 km Vlitku 2009 roku vidkritij ruh dilyankoyu Avtobanu 1 spoluchennyam Afini Saloniki shidne uzberezhzhya persha cherga shvidkisnoyi avtomagistrali PATHE osovogo shlyahu yakij spoluchit mista Patri Afini ta Saloniki Do kategoriyi platnih avtoshlyahiv u Greciyi nalezhit tri avtodorogi Etniki Odos 1 E75 ta Div takozh ta Nomerni znaki Greciyi Mosti 2004 roku mist Rio Antirio oficijna nazva Harilaos Trikupis z yednav zahidnij Peloponnes iz zahidnoyu chastinoyu Centralnoyi Greciyi cherez Korinfsku zatoku spoluchennya mizh yakimi poperedno isnuvalo tilki morem i stav najdovshim vantovim mostom v Yevropi dovzhina 2 880 m ZaliznichnijDokladnishe Zagalna dovzhina zaliznichnih kolij krayini stanom na 2014 rik stanovila 2 548 km 64 te misce u sviti z yakih 1 565 km standartnoyi 1435 mm koliyi 764 km elektrifikovano 961 km vuzkoyi 1000 mm koliyi 22 km vuzkoyi 750 mm koliyi Do 2004 roku vsi nayavni zaliznichni liniyi buli vdoskonaleni ta osnasheni suchasnim shvidkim ruhomim skladom Div takozh Organizaciya greckih zaliznic ta ProastiakosPovitryanijDokladnishe U krayini stanom na 2013 rik diye 77 aeroportiv 69 te misce u sviti z nih 68 iz tverdim pokrittyam zlitno posadkovih smug i 9 iz gruntovim Naperedodni Olimpiadi 2004 roku buli radikalno modernizovani Budivnictvo novih terminaliv ta rekonstrukciya aeroportu Elefterios Venizelos sertifikovanogo Yevropejskim agentstvom aviacijnoyi tezpeki ta Federalnim upravlinnyam civilnoyi aviaciyi SShA shodo perevezen litakom Airbus A380 stalo vazhlivoyu vihoyu u spravi polipshennya mizhnarodnogo povitryanogo spoluchennya Aeroporti krayini za dovzhinoyu zlitno posadkovih smug rozpodilyayutsya nastupnim chinom u duzhkah okremo kilkist bez tverdogo pokrittya dovshi za 10 tis futiv gt 3047 m 6 0 vid 10 tis do 8 tis futiv 3047 2438 m 15 0 vid 8 tis do 5 tis futiv 2437 1524 m 19 0 vid 5 tis do 3 tis futiv 1523 914 m 18 2 korotshi za 3 tis futiv lt 914 m 10 7 U krayini stanom na 2015 rik zareyestrovano 9 aviapidpriyemstv yaki operuyut 93 povitryanimi sudnami Najbilshimi mizhnarodnimi aviapereviznikami Greciyi buli Olympic Air zasnovana 1957 roku magnatom Aristotelem Onassisom i Aegean Airlines zasnovana 1987 roku Prote 2009 roku kompaniyi ogolosili pro ob yednannya pid nazvoyu Olympic Air Najbilshij vnutrishnij regionalnij aviapereviznik kompaniya Athens Airways stvorena 2009 roku spoluchaye Afini Saloniki Mitilenu ta Kavalu z osnovnimi mistami na pivnochi Greciyi a takozh deyakimi greckimi ostrovami vikonuye takozh charterni rejsi Za 2015 rik zagalnij pasazhiroobig na vnutrishnih i mizhnarodnih rejsah stanoviv 12 58 mln osib Za 2015 rik povitryanim transportom bulo perevezeno 27 45 mln tonno kilometriv vantazhiv bez vrahuvannya bagazhu pasazhiriv U krayini stanom na 2013 rik sporudzheno i diye 9 gelikopternih majdanchikiv Greciya ye chlenom Mizhnarodnoyi organizaciyi civilnoyi aviaciyi ICAO Zgidno zi statteyu 20 Chikazkoyi konvenciyi pro mizhnarodnu civilnu aviaciyu 1944 roku Mizhnarodna organizaciya civilnoyi aviaciyi dlya povitryanih suden krayini stanom na 2016 rik zakripila reyestracijnij prefiks SX zasnovanij na radiopozivnih vidilenih Mizhnarodnim soyuzom elektrozv yazku ITU Aeroporti Greciyi mayut liternij kod IKAO sho pochinayetsya z LG Div takozh Aviakompaniyi Greciyi taVodnijDokladnishe Morskij Golovni morski porti krayini Aspropirgos Pirej Saloniki Naftovi terminali SPG terminali dlya importu skraplenogo prirodnogo gazu diyut u portah Pirejskij port najbilshij pasazhirskij port v Yevropi ta tretij u sviti U Pirejskomu portu pracyuyut poromni kompaniyi Blue Star Ferries GA Ferries NEL Lines LANE Lines Aegean Speed Lines Monarch Classic Cruises ta inshi Inshi veliki morski porti Aleksandrupolis Elefsin Iraklion Kavala Kerkira Halkida Igumenicya Patri Saloniki Volos Mitilena Rodos Kalamata Nafplion Skaramangas Pasazhirskij porom kompaniyi Minoan Lines Morskij krayini stanom na 2010 rik skladavsya z 860 morskih suden z tonnazhem bilshim za 1 tis reyestrovih tonn GRT kozhne 12 te misce u sviti z yakih balkeriv 262 suhovantazhiv 49 inshih vantazhnih suden 1 tankeriv dlya himichnoyi produkciyi 68 kontejnerovoziv 35 gazovoziv 13 pasazhirskih suden 7 vantazhno pasazhirskih suden 109 naftovih tankeriv 302 rolkeriv 14 Stanom na 2010 rik kilkist morskih torgovih suden sho hodyat pid praporom krayini ale ye vlasnistyu inshih derzhav 42 Belgiyi 17 Bermudskih Ostroviv 3 Kipru 3 Italiyi 5 Velikoyi Britaniyi 6 Spoluchenih Shtativ Ameriki 8 zareyestrovani pid praporami inshih krayin 2459 Antigua i Barbudi 4 Bagamskih Ostroviv 225 Barbadosu 14 Belizu 2 Bermudskih Ostroviv 8 Braziliyi 1 Kabo Verde 1 Kambodzhi 2 Kajmanovih Ostroviv 9 Komorskih Ostroviv 4 Kyurasao 1 Kipru 201 Dominiki 4 Yegiptu 8 Gibraltaru 8 Gondurasu 4 Gonkongu 27 Indoneziyi 1 Ostrovu Men 62 Italiyi 7 Yamajki 3 Liberiyi 505 Malti 469 Marshallovih Ostroviv 408 Meksiki 2 Moldovi 1 Panami 379 Filippinam 5 Portugaliyi 2 Sent Kittsu i Nevisu 2 Sent Vinsentu i Grenadin 42 San Tome i Prinsipi 1 Saudivskoyi Araviyi 4 Singapuru 22 Ob yednanih Arabskih Emirativ 3 Urugvayu 1 Vanuatu 3 Venesueli 4 nevstanovlenoyi prinalezhnosti 10 Greckij torgovelnij flot zabezpechuye priblizno 20 VVP Greciyi ce najbilsha galuz ekonomiki krayini Pri comu stanom na 2010 rik grecki sudnovlasniki volodiyut 25 vsogo svitovogo flotu Dlya porivnyannya stanom na 2001 rik voni volodili 17 4 svitovogo flotu Grecke kabotazhne sudnoplavstvo najbilsh znachushe v Yevropi Najbilshi transnacionalni poromni perepravi Yevropa Blizkij Shid Brindizi Patri Div takozh Grecke sudnoplavstvo Richkovij Zagalna dovzhina sudnoplavnih dilyanok richok i vodnih shlyahiv dostupnih dlya suden z dedvejtom ponad 500 tonn 2012 roku stanovila 6 km 106 te misce u sviti Korinfskij kanal dovzhinoyu 6 km na Korinfskomu pereshijku skorochuye plavannya navkolo pivostrova Peloponnes na 325 km TruboprovidnijZagalna dovzhina gazogoniv u Greciyi stanom na 2013 rik stanovila 1 329 km naftogoniv 94 km Naftoprovid Aspropyrgos Refinery peretinaye Aspropirgos Skaramangas ta inshi municipaliteti Attiki Trivaye rozrobka proektu budivnictva Aleksandrupolis Burgas yakij mav bi dlya Greciyi strategichne znachennya prote Bolgariya vidmovilas vid proektu Greciya stane odniyeyu z krayin teritoriyeyu yakih bude prokladeno italijskij proekt sistemi gazoprovodiv Pivdennij potik 29 kvitnya 2008 roku krayina priyednalas do proektu U Moskvi za pidsumkami peregovoriv prezidenta Rosiyi Volodimira Putina i prem yer ministra Greciyi Konstantinosa Karamanlisa bulo pidpisano mizhuryadovu ugodu pro budivnictvo greckoyi dilyanki Pivdennogo potoku Na teritoriyi Greciyi pobuduyut pivdenno zahidnu nazemnu gilku truboprovodu yaka potim projde cherez Ionichne more do Italiyi 7 travnya 2010 roku Gazprom i grecka kompaniya DESFA dochirnye pidpriyemstvo DEPA derzhavnoyi korporaciyi sho zajmayetsya rozpodilom prirodnogo gazu pidpisali v Moskvi ugodu pro budivnictvo greckoyi dilyanki gazoprovodu Pivdennij potik Miskij gromadskijDokladnishe Naperedodni Olimpiadi u Greciyi a osoblivo v Afinah vdoskonaleno miskij gromadskij transport zapusheno shvidkisnij primiskij tramvaj vvedeno v ekspluataciyu 2 i 3 gilku afinskogo metropolitenu Cilkom onovleno ruhomij sklad gilki Proastiakos Afini Pirej Elektrichna magistral ostannoyi bula prodovzhena ta spoluchena iz nacionalnoyu zaliznichnoyu merezheyu Vnaslidok borgovoyi krizi 2010 roku bilshist pidpriyemstv gromadskogo transportu v Greciyi stali zbitkovimi Deficit byudzhetiv takih kompanij yak Organizaciya greckih zaliznic ISAP elektrichna zaliznichna liniya Pirej Kifisiya ILPAP Afinskij trolejbus Ethel Eas avtobusni liniyi v Afinah i Salonikah abo Hellenic Tourism Development v period 2077 2009 rokiv zris na 31 i sklav 1 7 mlrd yevro v 2009 roci na 6 3 vishe u porivnyanni z poperednim rokom u toj chas yak yihnij borg stanovit 12 mlrd yevro sho takozh perevishuye na 10 vidpovidnij period 2008 roku U zv yazku iz cim uryad Greciyi maye namir zdijsniti shiroku programu restrukturizaciyi galuzi Div takozh Afinskij metropoliten Salonikskij metropoliten Proastiakos Afinskij trolejbus Tramvaj u Patrah ta Afinskij tramvajDerzhavne upravlinnyaDerzhava zdijsnyuye upravlinnya transportnoyu infrastrukturoyu krayini cherez okremi galuzevi ministerstva i Stanom na 25 listopada 2016 roku ministerstva v uryadi Aleksisa Ciprasa ocholyuvali ta vidpovidno Div takozhEkonomika GreciyiPrimitkiGreece angl The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 12 July Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku ISSN 1553 8133 Atlas svitu 2005 Dubovich I A 2008 Atlas Ekonomichna i socialna geografiya svitu 2010 Attiki Odos Motorway Greece Attiki Odos S A Responsibility towards the environment the society and the human being New toll station ANA MAN European Tolls Search results for Greece Rio Antirrio bridge Concept amp Construction Athens International Airport Diversion airport for A380 flight Olympic Air i Aegean Airlines obedinilis 5 bereznya 2012 roku ANA MAN Mytilhnh Kabala Web charter request form angl Convention on International Civil Aviation Presentation www olp gr Piraeus by Maritime Database arh 06 06 2012 www maritime database com Data zvernennya 27 12 2008 Lines Piraeus Piraeus Sea Lines Greek Shipowners Dealing With The 25 Of World Fleet greekreporter Greek Shipowners Dealing With The 25 Of World Fleet Greek ship owners own 17 4 percent of world fleet 16 January 2001 Consulate General New York NY Stroitelstvo nefteprovoda Burgas Aleksandrupolis imeet dlya Grecii ochen vazhnoe znachenie glava MID Bolgariya otkazalas stroit nefteprovod Burgas Aleksandrupolis Rossiya i Greciya dogovorilis o Yuzhnom potoke Losses of 11 major state utilities up by 31 ANA MAN Major public sector restructuring ANA MAN Drastic restructuring needed for public sector enterprises Greece angl Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments Washington D C Central Intelligence Agency 2017 12 July Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas 10 11 klas Ekonomichna i socialna geografiya svitu uporyadniki K DNVP Kartografiya 2010 ISBN 978 966 475 639 3 Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Bezuglij V V Ekonomichna i socialna geografiya zarubizhnih krayin Navchalnij posibnik K VC Akademiya 2007 704 s ISBN 978 966 580 239 6 Bezuglij V V Kozinec S V Regionalna ekonomichna i socialna geografiya svitu Navchalnij posibnik vidannya 2 ge dop pererob K VC Akademiya 2007 688 s ISBN 966 580 144 9 Dahno I I Krayini svitu Enciklopedichnij dovidnik I I Dahno S M Timofiyev K Mapa 2011 606 s Biblioteka novogo ukrayincya ISBN 978 966 8804 23 6 Dahno I I Ekonomichna geografiya zarubizhnih krayin navchalnij posibnik K 2014 319 s ISBN 978 611 01 0682 5 Doroshenko V I Geografiya transportu Navchalnij posibnik V I Doroshenko K D Didenko K Kiyivskij nac un t im T Shevchenka 2010 183 s ISBN 978 966 439 329 1 Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Ekonomichna i socialna geografiya krayin svitu Navchalnij posibnik Za red S P Kuzika L Svit 2002 672 s ISBN 966 603 178 7 Zarubizhna transportna geografiya navchalnij posibnik uklad Petrashevskij O L i dr K Nacionalnij transportnij universitet 2015 95 s ISBN 978 966 632 227 5 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl Modern Transport Geography Hoyle B and R Knowles eds Second Edition London Wiley 1998 angl Rodrigue J P The Geography of Transport Systems Fourth Edition N Y Routledge 2017 440 s ISBN 978 1138669574 angl Taaffe E J Gauthier H L and Geography of transportation Second Edition N Y Prentice Hall 1996 ISBN 0 13 368572 1 angl Black W Transportation A Geographical Analysis N Y 2003 Rosijskoyu ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s ros Transportnaya geografiya i transportnye sistemy mira uchebnoe posobie K 2006 188 s ISBN 000 0000 00 4 ros Ekonomicheskaya socialnaya i politicheskaya geografiya mira Regiony i strany pod red S B Lavrova N V Kaledina M 2002 928 s ISBN 5 8297 0039 5 ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Transport Greciyi Karti transportnoyi sistemi Greciyi na Vikishovishi Karti Greciyi Perry Castaneda Library Map Collection ros Dobirka publikacij pro Greciyu z chasopisu Vokrug sveta gr Oficijna storinka Ministerstva infrastrukturi transportu ta merezh Greciyi