Населення Південно-Африканської Республіки. Чисельність населення країни у липні 2020 року становила 59 308 690 осіб. Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. (26-те місце у світі). Чисельність південноафриканців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 20,75 ‰ (79-те місце у світі), смертність — 9,91 ‰ (46-те місце у світі), природний приріст — 1,33 % (90-те місце у світі) .
Населення Південно-Африканської Республіки | |
---|---|
Ріст чисельності населення країни | |
Чисельність | 59 308 690 осіб |
Густота | 44,9 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 2,42 ‰ |
Природний рух | |
Природний приріст | ▲1,33 % |
Народжуваність | 20,75 ‰ |
Фертильність | 2,33 дітей на 1 жінку |
Смертність | 9,91 ‰ |
Смертність немовлят | 32,99 ‰ |
Вікова структура | |
• до 14 років | 28,43 % |
• 15–64 років | 66,1 % |
• старіші за 65 років | 5,47 % |
Середня тривалість життя | 62,34 року |
• чоловіків | 60,83 року |
• жінок | 63,87 року |
Статева структура | |
загалом | 0,98 чол./жін. |
при народженні | 1,02 чол./жін. |
до 15 років | 1,01 чол./жін. |
15–64 років | 1,02 чол./жін. |
після 65 років | 0,73 чол./жін. |
Етнічні групи | |
Нація | південноафриканці |
Мови | |
Офіційна | англійська, африкаанс і ще 9 африканських мов |
Природний рух
Відтворення
Народжуваність у Південно-Африканській Республіці, станом на 2015 рік, дорівнює 20,75 ‰ (79-те місце у світі). Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,33 дитини на одну жінку (88-ме місце у світі).
Смертність у Південно-Африканській Республіці 2015 року становила 9,91 ‰ (46-те місце у світі).
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,33 % (90-те місце у світі).
Вікова структура
Середній вік населення Південно-Африканської Республіки становить 26,8 року (145-те місце у світі): для чоловіків — 26,5, для жінок — 27 років. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 62,34 року (191-ше місце у світі), для чоловіків — 60,83 року, для жінок — 63,87 року.
Вікова структура населення ПАР, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
- діти віком до 14 років — 28,43 % (7 660 173 чоловіка, 7 598 013 жінок);
- молодь віком 15-24 роки — 18,52 % (4 937 169 чоловіків, 5 002 201 жінка);
- дорослі віком 25-54 роки — 41,07 % (11 120 423 чоловіка, 10 923 421 жінки);
- особи передпохилого віку (55-64 роки) — 6,53 % (1 628 183 чоловіка, 1 874 946 жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 5,46 % (1 231 627 чоловіків, 1 699 406 жінок).
Шлюбність — розлучуваність
Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 3,5; коефіцієнт розлучуваності — 0,6; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 17 (дані за 2009 рік) Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 32,0 року, жінки — 29,0 року, загалом — 30,5 року (дані за 2008 рік).
Розселення
Густота населення країни 2015 року становила 44,9 особи/км² (169-те місце у світі). Більшість населення мешкає у східних регіонах, де випадає найбільша кількість опадів, більш родючі землі, багатші природні ресурси і більше можливостей для працевлаштування. Більше третини південноафриканців мешкають у чотирьох найбільш заселених регіонах: Йоганнесбург-Преторія-Ферінігінг, провінція Ґаутенг; Дурбан-Пайнтаун-Пітермаріцбург, провінція Квазулу-Наталь; Кейптаун з передмістями; Порт-Елізабет-Уітенхейг, провінції Східний Кейп.
Урбанізація
Південно-Африканська Республіка високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 64,8 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,59 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки).
Головні міста держави: Йоганнесбург — 9,399 млн осіб, Кейптаун — 3,66 млн осіб, Дурбан — 2,901 млн осіб, Преторія (столиця) — 2,059 млн осіб, Порт-Елізабет — 1,179 млн осіб, Ферінігінг — 1,155 млн осіб (дані за 2015 рік).
Міграції
Річний рівень імміграції 2015 року становив 2,42 ‰ (42-ге місце у світі). Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
- Країни походження мігрантів (англ.)
Біженці й вимушені переселенці
Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває 41,45 тис. біженців з Сомалі, 32,58 тис. з Демократичної Республіки Конго, 20,32 тис. з Ефіопії, 6,7 тис. з Республіки Конго, 6,35 тис. з Зімбабве.
Південно-Африканська Республіка є членом Міжнародної організації з міграції (IOM).
Расово-етнічний склад
Головні етноси країни: темношкірі африканці — 80,2 %, білі — 8,4 %, мулати — 8,8 %, індійці та інші азіати — 2,5 % населення (оціночні дані за 2014 рік). Згідно з переписом 1996 року, 77 % населення ПАР становили африканці, білі — 11 %, метиси (нащадки змішаних шлюбів європейців і африканців) — 9 %, вихідці з Азії (в основному індійці) — близько 3 %.
- Расова віково-статтева піраміда, 2011 рік (англ.)
- Расове розселення населення ПАР
- Імміграція до країни за расами, 1917-2008 роки (англ.)
Африканці
У період 1948—1991 років африканське населення ПАР зазнавало систематичного пригноблення і репресій з боку правлячої меншини. Протягом 1980-х — початку 1990-х років близько половини африканського населення мешкало в десяти так званих бантустанах, які були створені урядом білої меншини, щоб позбавити африканців громадянства ПАР. У кожному бантустані мешкала одна або кілька етнічних груп на чолі з вождем, кандидатура якого затверджувалася урядом ПАР. Уряд білої меншини визнав як незалежні держави чотири бантустани (Бопхутхатсвана, Сиськей, Транськей і Венда), але жоден з них не отримав міжнародного визнання. У економічних відносинах бантустани були слабо розвинені і призначалися для регулювання притоку чорних робітників у контрольовану білими економіку ПАР. Коли в 1994 році країна стала державою багаторасової демократії, усі бантустани були ліквідовані. За даними 1996 року, африканське населення переважало в семи провінціях з дев'яти, а в чотирьох становило понад 90 %.
За часів апартеїду більшість африканців могли мешкати тільки окремо від білих, в особливих селищах — тауншипах. Африканці, які працювали домашньою прислугою у білих, на золотих чи алмазних копальнях, а також у сталеливарній промисловості, були заробітчанами, їхні сім'ї залишалися у селах. У гірничодобувній промисловості вони трудилися на контрактній основі і жили в спеціальних компаундах поблизу від місця роботи.
Вимушена міграція спочатку чорних чоловіків, а потім і жінок для пошуків роботи в «білих» районах і великих містах згубно позначилася не тільки на традиційному устрої життя, але і на сімейних відносинах. Населення бантустанів становили переважно жінки, діти і старики, оскільки більшість чоловіків віком від 16 до 60 років працювали, щоб забезпечити сім'ю або зібрати гроші на весілля. Значна частина коштів, необхідних для забезпечення прожиткового мінімуму жителів бантустанів, надходила від заробітчан.
Білі
Біле населення з моменту створення в 1910 році Південноафриканського Союзу і до 1994 року було політично пануючою групою і досі утримує домінуючі позиції в економіці. Біле населення ПАР складається з двох основних груп: африканерів та англо-африканців.
Африканери становлять міцно згуртовану общину. Майже всі вони — послідовники Нідерландської реформатської церкви, яка до 1990 року, коли апартеїд був підданий анафемі, виправдовувала ідею переваги білої раси і практику расової дискримінації. Африканери говорять на мові африкаанс, в основі якої лежить нідерландська мова. Вони чисельно переважають серед білих скрізь, крім деяких районів Квазулу-Наталя. Більше усього їх в провінціях Гаутенг і Західно-Капській.
Англо-африканці. Порівняно з африканерами, англомовне біле населення живе більш компактно. У деяких районах Квазулу-Наталя і Східно-Капської провінцій англо-африканці займаються сільським господарством, але більшість з них живе в містах. Крім невеликої (100 тис. чоловік), але впливової єврейської общини, англомовні білі належать до Англіканської, Методистської і Римо-католицької церков. Деякі англо-африканці зберігають прихильність до Великої Британії, але більшість вважає своєю батьківщиною ПАР. У цю групу білого населення входять всі нещодавні переселенці, які не говорять нідерландською мовою.
Українська діаспора
Азійське населення
Вихідці з Азії займають проміжне положення між чорними і білими. Більшість азіатів проживає в провінції Квазулу-Наталь і в передмісті Йоганнесбурга. Частина азійського населення як і раніше працює на цукрових плантаціях у Квазулу-Наталі або на промислових підприємствах і в установах Дурбана, основного морського порту провінції, інша частина — успішні торговці і власники великої нерухомості.
Мови
Офіційні мови: зулу — розмовляє 22,7 % населення країни, коса — 16 %, африкаанс — 13,5 %, англійська — 9,6 %, сепеді — 9,1 %, тсвана — 8 %, сесото — 7,6 %, тсонга — 4,5 %, сваті — 2,5 %, венда — 2,4 %, ндебеле — 2,1 %. Інші поширені мови: мова жестів 0,5 %, інші мови — 1,6 % (дані на 2011 рік).
- Лінгвістична карта
Релігії
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: протестантизм — 36,6 % ( — 11,1 %, п'ятидесятництво — 8,2 %, методизм — 6,8 %, Нідерландська реформатська церква — 6,7 %, англіканство — 3,8 %), католицтво — 7,1 %, іслам — 1,5 %, інші течії християнства — 36 %, інші — 2,3 %, не визначились — 1,4 %, не сповідують жодної — 15,1 % (згідно з переписом 2001 року).
Освіта
Рівень письменності 2015 року становив 94,3 % дорослого населення (віком від 15 років): 95,5 % — серед чоловіків, 93,1 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 6,1 % ВВП країни, станом на 2014 рік (42-ге місце у світі). Середня тривалість освіти становить 13 років, для хлопців — до 12 років, для дівчат — до 14 років (станом на 2013 рік).
Середня і професійна
Вища
Охорона здоров'я
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,78 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2013 рік). Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 8,8 % ВВП країни (42-ге місце у світі).
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 32,99 ‰ (64-те місце у світі); хлопчиків — 36,62 ‰, дівчаток — 29,27 ‰. Рівень материнської смертності 2015 року становив 138 випадків на 100 тис. народжень (38-ме місце у світі).
Південно-Африканська Республіка входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Захворювання
Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні середній. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, шистосомози (станом на 2016 рік).
2014 року було зареєстровано 6,83 млн хворих на СНІД (1-ше місце в світі), це 18,92 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (4-те місце у світі). Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 138,4 тис. осіб (2-ге місце у світі).
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 25,6 % (24-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 8,7 % (оцінка на 2008 рік). Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Санітарія
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,6 % населення в містах і 81,4 % в сільській місцевості; загалом 93,2 % населення країни. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 69,6 %, в сільській місцевості — 60,5 %, загалом по країні — 66,4 % (станом на 2015 рік). Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 12,5 км³ на рік, або 271,7 тонни на одного мешканця на рік: з яких 36 % припадає на побутові, 7 % — на промислові, 57 % — на сільськогосподарські потреби.
Соціально-економічне становище
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 52,1 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 44,5 %; частка осіб похилого віку — 7,7 %, або 13,1 потенційно працездатного на 1 пенсіонера. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2012 року перебувало 35,9 % населення країни. Розподіл у країні має такий вигляд: нижній дециль — 1,2 %, верхній дециль — 51,7 % (станом на 2009 рік).
Станом на 2013 рік, в країні 7,7 млн осіб не має доступу до електромереж; 85 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 90 %, у сільській місцевості — 77 %. Рівень проникнення інтернет-технологій середній. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 27,868 млн унікальних інтернет-користувачів (24-те місце у світі), що становило 51,9 % загальної кількості населення країни.
Трудові ресурси
Загальні трудові ресурси 2015 року становили 20,86 млн осіб (30-те місце у світі). Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 4 %; промисловість і будівництво — 18 %; сфера послуг — 66 % (станом на 2014 рік). Безробіття 2015 року дорівнювало 25,9 % працездатного населення, 2014 року — 25,1 % (180-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 51,3 %, серед юнаків — 48 %, серед дівчат — 55,3 % (6-те місце у світі).
Кримінал
Наркотики
Перевалочний пункт для героїну, гашишу й кокаїну, великий виробник марихуани; великий ринок кокаїну, героїну, метаквалону з Індії, синтетичних наркотиків; привабливе місце для відмивання грошей; підвищення рівня організованої злочинності.
Торгівля людьми
Згідно зі про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Державного департаменту США, уряд Південно-Африканської Республіки докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня.
- Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
- Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Гендерний стан
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 0,87 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,73 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої.
Демографічні дослідження
Населення Південно-Африканської Республіки | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1950 | 13 683 000 | — |
1960 | 17 396 000 | +27.1% |
1970 | 22 502 000 | +29.4% |
1980 | 29 077 000 | +29.2% |
1990 | 36 794 000 | +26.5% |
2000 | 44 760 000 | +21.7% |
2010 | 50 133 000 | +12.0% |
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- .
Переписи
Див. також
Примітки
- South Africa : ( )[англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- Mean age at first marriage by sex : ( )[англ.] // United Nations Economic Commission for Europe. — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — вік першого шлюбу за країною, за статтю.
- ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : ( )[англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 24 June. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- International Organization for Migration : ( )[англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
- Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- Trafficking in Persons Report 2013 : ( )[англ.] / // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : ( )[англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
- (англ.) Population Division of the Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat, World Population Prospects: The 2010 Revision.
Література
Українською
- Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : , . — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — .
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — .
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — .
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — .
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — .
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — .
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : , 2014. — 319 с. — .
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : , 2003. — 392 с. — .
- Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- , Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — .
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — .
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : , 1999. — 504 с. — .
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : , 2003. — 280 с. — .
Російською
- (рос.) Южно-Африканская Республика // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Южно-Африканская Республика // [в 2-х тт.] / гл. ред. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1987. — Т. 2. — 671 с.
- (рос.) Южно-Африканская Республика // Страны и народы. Африка. Восточная и Южная Африка / Редкол. : , Г. Б. Старушенко (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль», 1981. — 269 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — .
- (рос.) География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Південно-Африканської Республіки |
- World Population Prospects : ( )[англ.] // United Nation. . — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. South Africa : ( )[англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Південно-Африканської Республіки.
- Demographic and Health Surveys : ( )[англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
- At a glance: South Africa. Statistics and Monitoring : ( )[англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей у Південно-Африканської Республіки.
- South Africa. World Bank Open Data : ( )[англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Південно-Африканської Республіки.
- South Africa. Country Profile : ( )[англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Південно-Африканської Республіки від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in South Africa : ( )[англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : ( )[англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : ( )[англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naselennya Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Chiselnist naselennya krayini u lipni 2020 roku stanovila 59 308 690 osib Ocinka kilkosti naselennya ciyeyi derzhavi vrahovuye efekti zajvoyi smertnosti cherez zahvoryuvannya na SNID 26 te misce u sviti Chiselnist pivdennoafrikanciv stabilno zbilshuyetsya narodzhuvanist 2015 roku stanovila 20 75 79 te misce u sviti smertnist 9 91 46 te misce u sviti prirodnij pririst 1 33 90 te misce u sviti Naselennya Pivdenno Afrikanskoyi RespublikiRist chiselnosti naselennya krayiniChiselnist 59 308 690 osibGustota 44 9 osobi km Koeficiyent migraciyi 2 42 Prirodnij ruhPrirodnij pririst 1 33 Narodzhuvanist 20 75 Fertilnist 2 33 ditej na 1 zhinkuSmertnist 9 91 Smertnist nemovlyat 32 99 Vikova struktura do 14 rokiv 28 43 15 64 rokiv 66 1 starishi za 65 rokiv 5 47 Serednya trivalist zhittya 62 34 roku cholovikiv 60 83 roku zhinok 63 87 rokuStateva strukturazagalom 0 98 chol zhin pri narodzhenni 1 02 chol zhin do 15 rokiv 1 01 chol zhin 15 64 rokiv 1 02 chol zhin pislya 65 rokiv 0 73 chol zhin Etnichni grupiNaciya pivdennoafrikanciMoviOficijna anglijska afrikaans i she 9 afrikanskih movPrirodnij ruhVidtvorennya Narodzhuvanist u Pivdenno Afrikanskij Respublici stanom na 2015 rik dorivnyuye 20 75 79 te misce u sviti Koeficiyent potencijnoyi narodzhuvanosti 2015 roku stanoviv 2 33 ditini na odnu zhinku 88 me misce u sviti Smertnist u Pivdenno Afrikanskij Respublici 2015 roku stanovila 9 91 46 te misce u sviti Prirodnij pririst naselennya v krayini 2015 roku stanoviv 1 33 90 te misce u sviti Vikova struktura Vikovo stateva piramida naselennya Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki 2016 rik angl Serednij vik naselennya Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki stanovit 26 8 roku 145 te misce u sviti dlya cholovikiv 26 5 dlya zhinok 27 rokiv Ochikuvana serednya trivalist zhittya 2015 roku stanovila 62 34 roku 191 she misce u sviti dlya cholovikiv 60 83 roku dlya zhinok 63 87 roku Vikova struktura naselennya PAR stanom na 2015 rik mala takij viglyad diti vikom do 14 rokiv 28 43 7 660 173 cholovika 7 598 013 zhinok molod vikom 15 24 roki 18 52 4 937 169 cholovikiv 5 002 201 zhinka dorosli vikom 25 54 roki 41 07 11 120 423 cholovika 10 923 421 zhinki osobi peredpohilogo viku 55 64 roki 6 53 1 628 183 cholovika 1 874 946 zhinok osobi pohilogo viku 65 rokiv i starishi 5 46 1 231 627 cholovikiv 1 699 406 zhinok Shlyubnist rozluchuvanist Koeficiyent shlyubnosti tobto kilkist shlyubiv na 1 tis osib za kalendarnij rik dorivnyuye 3 5 koeficiyent rozluchuvanosti 0 6 indeks rozluchuvanosti tobto vidnoshennya shlyubiv do rozluchen za kalendarnij rik 17 dani za 2009 rik Serednij vik koli choloviki berut pershij shlyub dorivnyuye 32 0 roku zhinki 29 0 roku zagalom 30 5 roku dani za 2008 rik RozselennyaGustota naselennya PAR Gustota naselennya krayini 2015 roku stanovila 44 9 osobi km 169 te misce u sviti Bilshist naselennya meshkaye u shidnih regionah de vipadaye najbilsha kilkist opadiv bilsh rodyuchi zemli bagatshi prirodni resursi i bilshe mozhlivostej dlya pracevlashtuvannya Bilshe tretini pivdennoafrikanciv meshkayut u chotiroh najbilsh zaselenih regionah Jogannesburg Pretoriya Feriniging provinciya Gauteng Durban Pajntaun Pitermaricburg provinciya Kvazulu Natal Kejptaun z peredmistyami Port Elizabet Uitenhejg provinciyi Shidnij Kejp Urbanizaciya Dokladnishe Mista Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Pivdenno Afrikanska Respublika visokourbanizovana krayina Riven urbanizovanosti stanovit 64 8 naselennya krayini stanom na 2015 rik tempi zrostannya chastki miskogo naselennya 1 59 ocinka trendu za 2010 2015 roki Golovni mista derzhavi Jogannesburg 9 399 mln osib Kejptaun 3 66 mln osib Durban 2 901 mln osib Pretoriya stolicya 2 059 mln osib Port Elizabet 1 179 mln osib Feriniging 1 155 mln osib dani za 2015 rik Migraciyi Richnij riven immigraciyi 2015 roku stanoviv 2 42 42 ge misce u sviti Cej pokaznik ne vrahovuye riznici mizh zakonnimi i nezakonnimi migrantami mizh bizhencyami trudovimi migrantami ta inshimi Krayini pohodzhennya migrantiv angl Bizhenci j vimusheni pereselenci Stanom na 2015 rik v krayini postijno perebuvaye 41 45 tis bizhenciv z Somali 32 58 tis z Demokratichnoyi Respubliki Kongo 20 32 tis z Efiopiyi 6 7 tis z Respubliki Kongo 6 35 tis z Zimbabve Pivdenno Afrikanska Respublika ye chlenom Mizhnarodnoyi organizaciyi z migraciyi IOM Rasovo etnichnij skladEtnichnij sklad 2015 rik Etnos Vidsotok temnoshkiri 80 2 bili 8 4 mulati 8 8 inshi 2 5 Dokladnishe Golovni etnosi krayini temnoshkiri afrikanci 80 2 bili 8 4 mulati 8 8 indijci ta inshi aziati 2 5 naselennya ocinochni dani za 2014 rik Zgidno z perepisom 1996 roku 77 naselennya PAR stanovili afrikanci bili 11 metisi nashadki zmishanih shlyubiv yevropejciv i afrikanciv 9 vihidci z Aziyi v osnovnomu indijci blizko 3 Rasova vikovo statteva piramida 2011 rik angl Rasove rozselennya naselennya PAR Immigraciya do krayini za rasami 1917 2008 roki angl Afrikanci Rozselennya temnoshkirogo naselennya Rozselennya kolorovogo naselennya U period 1948 1991 rokiv afrikanske naselennya PAR zaznavalo sistematichnogo prignoblennya i represij z boku pravlyachoyi menshini Protyagom 1980 h pochatku 1990 h rokiv blizko polovini afrikanskogo naselennya meshkalo v desyati tak zvanih bantustanah yaki buli stvoreni uryadom biloyi menshini shob pozbaviti afrikanciv gromadyanstva PAR U kozhnomu bantustani meshkala odna abo kilka etnichnih grup na choli z vozhdem kandidatura yakogo zatverdzhuvalasya uryadom PAR Uryad biloyi menshini viznav yak nezalezhni derzhavi chotiri bantustani Bophuthatsvana Siskej Transkej i Venda ale zhoden z nih ne otrimav mizhnarodnogo viznannya U ekonomichnih vidnosinah bantustani buli slabo rozvineni i priznachalisya dlya regulyuvannya pritoku chornih robitnikiv u kontrolovanu bilimi ekonomiku PAR Koli v 1994 roci krayina stala derzhavoyu bagatorasovoyi demokratiyi usi bantustani buli likvidovani Za danimi 1996 roku afrikanske naselennya perevazhalo v semi provinciyah z dev yati a v chotiroh stanovilo ponad 90 Za chasiv aparteyidu bilshist afrikanciv mogli meshkati tilki okremo vid bilih v osoblivih selishah taunshipah Afrikanci yaki pracyuvali domashnoyu prislugoyu u bilih na zolotih chi almaznih kopalnyah a takozh u stalelivarnij promislovosti buli zarobitchanami yihni sim yi zalishalisya u selah U girnichodobuvnij promislovosti voni trudilisya na kontraktnij osnovi i zhili v specialnih kompaundah poblizu vid miscya roboti Vimushena migraciya spochatku chornih cholovikiv a potim i zhinok dlya poshukiv roboti v bilih rajonah i velikih mistah zgubno poznachilasya ne tilki na tradicijnomu ustroyi zhittya ale i na simejnih vidnosinah Naselennya bantustaniv stanovili perevazhno zhinki diti i stariki oskilki bilshist cholovikiv vikom vid 16 do 60 rokiv pracyuvali shob zabezpechiti sim yu abo zibrati groshi na vesillya Znachna chastina koshtiv neobhidnih dlya zabezpechennya prozhitkovogo minimumu zhiteliv bantustaniv nadhodila vid zarobitchan Bili Rozselennya svitloshkirogo naselennya Bile naselennya z momentu stvorennya v 1910 roci Pivdennoafrikanskogo Soyuzu i do 1994 roku bulo politichno panuyuchoyu grupoyu i dosi utrimuye dominuyuchi poziciyi v ekonomici Bile naselennya PAR skladayetsya z dvoh osnovnih grup afrikaneriv ta anglo afrikanciv Afrikaneri stanovlyat micno zgurtovanu obshinu Majzhe vsi voni poslidovniki Niderlandskoyi reformatskoyi cerkvi yaka do 1990 roku koli aparteyid buv piddanij anafemi vipravdovuvala ideyu perevagi biloyi rasi i praktiku rasovoyi diskriminaciyi Afrikaneri govoryat na movi afrikaans v osnovi yakoyi lezhit niderlandska mova Voni chiselno perevazhayut sered bilih skriz krim deyakih rajoniv Kvazulu Natalya Bilshe usogo yih v provinciyah Gauteng i Zahidno Kapskij Anglo afrikanci Porivnyano z afrikanerami anglomovne bile naselennya zhive bilsh kompaktno U deyakih rajonah Kvazulu Natalya i Shidno Kapskoyi provincij anglo afrikanci zajmayutsya silskim gospodarstvom ale bilshist z nih zhive v mistah Krim nevelikoyi 100 tis cholovik ale vplivovoyi yevrejskoyi obshini anglomovni bili nalezhat do Anglikanskoyi Metodistskoyi i Rimo katolickoyi cerkov Deyaki anglo afrikanci zberigayut prihilnist do Velikoyi Britaniyi ale bilshist vvazhaye svoyeyu batkivshinoyu PAR U cyu grupu bilogo naselennya vhodyat vsi neshodavni pereselenci yaki ne govoryat niderlandskoyu movoyu Ukrayinska diaspora Dokladnishe Ukrayinci Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Azijske naselennya Vihidci z Aziyi zajmayut promizhne polozhennya mizh chornimi i bilimi Bilshist aziativ prozhivaye v provinciyi Kvazulu Natal i v peredmisti Jogannesburga Chastina azijskogo naselennya yak i ranishe pracyuye na cukrovih plantaciyah u Kvazulu Natali abo na promislovih pidpriyemstvah i v ustanovah Durbana osnovnogo morskogo portu provinciyi insha chastina uspishni torgovci i vlasniki velikoyi neruhomosti MoviMovi PAR 2011 rik Mova Vidsotok zulu 22 7 kosa 16 afrikaans 13 5 anglijska 9 6 sepedi 9 1 tsvana 8 sesoto 7 6 tsonga 4 5 svati 2 5 venda 2 4 ndebele 2 1 mova zhestiv 0 5 inshi 1 6 Dokladnishe Oficijni movi zulu rozmovlyaye 22 7 naselennya krayini kosa 16 afrikaans 13 5 anglijska 9 6 sepedi 9 1 tsvana 8 sesoto 7 6 tsonga 4 5 svati 2 5 venda 2 4 ndebele 2 1 Inshi poshireni movi mova zhestiv 0 5 inshi movi 1 6 dani na 2011 rik Lingvistichna kartaReligiyiReligiyi v PAR 2005 rik Virospovidannya Vidsotok 36 6 katoliki 7 1 inshi 36 1 5 2 3 agnostiki 1 4 ateyisti 15 1 Dokladnishe Golovni religiyi j viruvannya yaki spoviduye i konfesiyi ta cerkovni organizaciyi do yakih vidnosit sebe naselennya krayini protestantizm 36 6 11 1 p yatidesyatnictvo 8 2 metodizm 6 8 Niderlandska reformatska cerkva 6 7 anglikanstvo 3 8 katolictvo 7 1 islam 1 5 inshi techiyi hristiyanstva 36 inshi 2 3 ne viznachilis 1 4 ne spoviduyut zhodnoyi 15 1 zgidno z perepisom 2001 roku OsvitaDokladnishe Riven pismennosti 2015 roku stanoviv 94 3 doroslogo naselennya vikom vid 15 rokiv 95 5 sered cholovikiv 93 1 sered zhinok Derzhavni vitrati na osvitu stanovlyat 6 1 VVP krayini stanom na 2014 rik 42 ge misce u sviti Serednya trivalist osviti stanovit 13 rokiv dlya hlopciv do 12 rokiv dlya divchat do 14 rokiv stanom na 2013 rik Serednya i profesijna VishaOhorona zdorov yaDokladnishe Zabezpechenist likaryami v krayini na rivni 0 78 likarya na 1000 meshkanciv stanom na 2013 rik Zagalni vitrati na ohoronu zdorov ya 2014 roku stanovili 8 8 VVP krayini 42 ge misce u sviti Smertnist nemovlyat do 1 roku stanom na 2015 rik stanovila 32 99 64 te misce u sviti hlopchikiv 36 62 divchatok 29 27 Riven materinskoyi smertnosti 2015 roku stanoviv 138 vipadkiv na 100 tis narodzhen 38 me misce u sviti Pivdenno Afrikanska Respublika vhodit do skladu ryadu mizhnarodnih organizacij Mizhnarodnogo ruhu ICRM i Mizhnarodnoyi federaciyi tovaristv Chervonogo Hresta i Chervonogo Pivmisyacya IFRCS Dityachogo fondu OON UNISEF Vsesvitnoyi organizaciyi ohoroni zdorov ya WHO Zahvoryuvannya Potencijnij riven zarazhennya infekcijnimi hvorobami v krayini serednij Najposhirenishi infekcijni zahvoryuvannya diareya gepatit A cherevnij tif shistosomozi stanom na 2016 rik 2014 roku bulo zareyestrovano 6 83 mln hvorih na SNID 1 she misce v sviti ce 18 92 naselennya v reproduktivnomu vici 15 49 rokiv 4 te misce u sviti Smertnist 2014 roku vid ciyeyi hvorobi stanovila 138 4 tis osib 2 ge misce u sviti Chastka doroslogo naselennya z visokim indeksom masi tila 2014 roku stanovila 25 6 24 te misce u sviti chastka ditej vikom do 5 rokiv zi znizhenoyu masoyu tila stanovila 8 7 ocinka na 2008 rik Cya statistika pokazuye yak vlasne stan harchuvannya tak i nayavnu gipotetichnu poshirenist riznih zahvoryuvan Sanitariya Dostup do oblashtovanih dzherel pitnoyi vodi 2015 roku malo 99 6 naselennya v mistah i 81 4 v silskij miscevosti zagalom 93 2 naselennya krayini Vidsotok zabezpechenosti naselennya dostupom do oblashtovanogo vodovidvedennya kanalizaciya septik v mistah 69 6 v silskij miscevosti 60 5 zagalom po krayini 66 4 stanom na 2015 rik Spozhivannya prisnoyi vodi stanom na 2005 rik dorivnyuye 12 5 km na rik abo 271 7 tonni na odnogo meshkancya na rik z yakih 36 pripadaye na pobutovi 7 na promislovi 57 na silskogospodarski potrebi Socialno ekonomichne stanovisheSpivvidnoshennya osib sho v ekonomichnomu plani zalezhat vid inshih do osib pracezdatnogo viku 15 64 roki zagalom stanovit 52 1 stanom na 2015 rik chastka ditej 44 5 chastka osib pohilogo viku 7 7 abo 13 1 potencijno pracezdatnogo na 1 pensionera Zagalom dani pokazniki harakterizuyut riven zatrebuvanosti derzhavnoyi dopomogi v sektorah osviti ohoroni zdorov ya i pensijnogo zabezpechennya vidpovidno Za mezheyu bidnosti 2012 roku perebuvalo 35 9 naselennya krayini Rozpodil u krayini maye takij viglyad nizhnij decil 1 2 verhnij decil 51 7 stanom na 2009 rik Stanom na 2013 rik v krayini 7 7 mln osib ne maye dostupu do elektromerezh 85 naselennya maye dostup v mistah cej pokaznik dorivnyuye 90 u silskij miscevosti 77 Riven proniknennya internet tehnologij serednij Stanom na lipen 2015 roku v krayini nalichuvalos 27 868 mln unikalnih internet koristuvachiv 24 te misce u sviti sho stanovilo 51 9 zagalnoyi kilkosti naselennya krayini Trudovi resursi Zagalni trudovi resursi 2015 roku stanovili 20 86 mln osib 30 te misce u sviti Zajnyatist ekonomichno aktivnogo naselennya u gospodarstvi krayini rozpodilyayetsya takim chinom agrarne lisove i ribne gospodarstva 4 promislovist i budivnictvo 18 sfera poslug 66 stanom na 2014 rik Bezrobittya 2015 roku dorivnyuvalo 25 9 pracezdatnogo naselennya 2014 roku 25 1 180 te misce u sviti sered molodi u vici 15 24 rokiv cya chastka stanovila 51 3 sered yunakiv 48 sered divchat 55 3 6 te misce u sviti KriminalDokladnishe Narkotiki Svitovi marshruti narkotrafiku angl Perevalochnij punkt dlya geroyinu gashishu j kokayinu velikij virobnik marihuani velikij rinok kokayinu geroyinu metakvalonu z Indiyi sintetichnih narkotikiv privablive misce dlya vidmivannya groshej pidvishennya rivnya organizovanoyi zlochinnosti Torgivlya lyudmi Dokladnishe Zgidno zi pro torgivlyu lyudmi angl Trafficking in Persons Report Derzhavnogo departamentu SShA uryad Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki dokladaye znachnih zusil v borotbi z yavishem primusovoyi praci seksualnoyi ekspluataciyi nezakonnoyu torgivleyu vnutrishnimi organami ale zakonodavstvo vidpovidaye minimalnim vimogam amerikanskogo zakonu 2000 roku shodo zahistu zhertv angl Trafficking Victims Protection Act s ne v povnij miri krayina znahoditsya u spisku drugogo rivnya Krayini donori chervonij i krayini recipiyenti kriminalnih potokiv angl Globalna borotba z torgivleyu lyudmi angl Gendernij stanStateve spivvidnoshennya ocinka 2015 roku pri narodzhenni 1 02 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici do 14 rokiv 1 01 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici 15 24 rokiv 0 99 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici 25 54 rokiv 1 02 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici 55 64 rokiv 0 87 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi u vici za 64 roki 0 73 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi zagalom 0 98 osobi cholovichoyi stati na 1 osobu zhinochoyi Demografichni doslidzhennyaNaselennya Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Rik Naselennya Zmina1950 13 683 000 1960 17 396 000 27 1 1970 22 502 000 29 4 1980 29 077 000 29 2 1990 36 794 000 26 5 2000 44 760 000 21 7 2010 50 133 000 12 0 Demografichni doslidzhennya v krayini vedutsya ryadom derzhavnih i naukovih ustanov PerepisiDiv takozhNaselennya Zemli Naselennya AfrikiPrimitkiSouth Africa angl The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku ISSN 1553 8133 Mean age at first marriage by sex angl United Nations Economic Commission for Europe Data zvernennya 12 sichnya 2018 roku vik pershogo shlyubu za krayinoyu za stattyu Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics angl arh 30 sichnya 2018 roku United Nations Statistical Division 2004 24 June Data zvernennya 29 sichnya 2018 roku International Organization for Migration angl Data zvernennya 12 sichnya 2017 roku krayini chleni Mizhnarodnoyi organizaciyi z migraciyi Znachna kilkist derzhav i teritorij rozriznyayut statusi derzhavnoyi nacionalnoyi i oficijnoyi mov Derzhavni movi u riznih krayinah mayut riznij pravovij status abo jogo vidsutnist sferu zastosuvannya U danomu vipadku pid oficijnoyu movoyu rozumiyetsya mova yakoyu koristuyutsya derzhavni administrativni inshi upravlinski organi konkretnih teritorij u povsyakdennomu dilovodstvi Trafficking in Persons Report 2013 angl U S State Department Data zvernennya 12 sichnya 2018 roku shorichna dopovid pro monitoring ta borotbu z torgivleyu lyudmi za 2013 rik UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery angl UNODC Data zvernennya 12 sichnya 2018 roku dopovid pro stan borotbi z torgivleyu lyudmi u sviti za 2009 rik angl Population Division of the Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat World Population Prospects The 2010 Revision LiteraturaUkrayinskoyu Atlas 10 11 klas Ekonomichna i socialna geografiya svitu uporyadniki K DNVP Kartografiya 2010 ISBN 978 966 475 639 3 Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Bezuglij V V Ekonomichna i socialna geografiya zarubizhnih krayin Navchalnij posibnik K VC Akademiya 2007 704 s ISBN 978 966 580 239 6 Bezuglij V V Kozinec S V Regionalna ekonomichna i socialna geografiya svitu Navchalnij posibnik vidannya 2 ge dop pererob K VC Akademiya 2007 688 s ISBN 966 580 144 9 Golovchenko V I Kravchuk O Krayinoznavstvo Aziya Afrika Latinska Amerika Avstraliya i Okeaniya K 2006 335 s ISBN 966 8939 04 2 Gudzelyak I I Geografiya naselennya Navchalnij posibnik I Gudzelyak L Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2008 232 s ISBN 978 966 613 599 8 Dahno I I Krayini svitu Enciklopedichnij dovidnik I I Dahno S M Timofiyev K Mapa 2011 606 s Biblioteka novogo ukrayincya ISBN 978 966 8804 23 6 Dahno I I Ekonomichna geografiya zarubizhnih krayin navchalnij posibnik K 2014 319 s ISBN 978 611 01 0682 5 Dzhaman V O Regionalni sistemi rozselennya demografichni aspekti Chernivci 2003 392 s ISBN 9665685988 Demografiya Navchalnij posibnik K MAUP 2005 112 s ISBN 966 608 442 2 Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Ekonomichna i socialna geografiya krayin svitu Navchalnij posibnik Za red Kuzika S P L Svit 2002 672 s ISBN 966 603 178 7 Zagalna medichna geografiya svitu V O Shevchenko ta in K b v 1998 178 s Regionalna ekonomichna i socialna geografiya svitu Latinska Amerika ta Karibski krayini Afrika Aziya Okeaniya navch posib L LNU im Ivana Franka 2013 368 s ISBN 978 617 10 0007 0 Krisachenko V S Dinamika naselennya Populyacijni etnichni ta globalni vimiri K Vidavnictvo Nacionalnogo institutu strategichnih doslidzhen 2005 368 s ISBN 966 554 083 1 Lyubiceva O O Mezencev K V Pavlov S V Geografiya religij K 1999 504 s ISBN 966 505 006 0 Maslyak P O Krayinoznavstvo K Znannya 2007 292 s Visha osvita XXI stolittya Maslyak P O Dahno I I Ekonomichna i socialna geografiya svitu P O Maslyak I I Dahno za red P O Maslyaka K 2003 280 s ISBN 966 7091 53 8 Rosijskoyu ros Yuzhno Afrikanskaya Respublika Demograficheskij enciklopedicheskij slovar glavn red Valentej D I M Sovetskaya enciklopediya 1985 608 s ros Yuzhno Afrikanskaya Respublika v 2 h tt gl red A Gromyko M Sovetskaya enciklopediya 1987 T 2 671 s ros Yuzhno Afrikanskaya Respublika Strany i narody Afrika Vostochnaya i Yuzhnaya Afrika Redkol G B Starushenko otv red i dr M Mysl 1981 269 s Strany i narody 180 tis prim ros Otv red S I Bruk i V S Apenchenko M GUGK GGK SSSR i Institut etnografii im N N Mikluho Maklaya AN SSSR 1964 185 s 20 tis prim ros Chislennost i rasselenie narodov mira Etnograficheskie ocherki pod red S I Bruka M Izdatelstvo AN SSSR 1962 487 s ros Lappo G M Geografiya gorodov Uchebnoe posobie dlya geograficheskih fakultetov vuzov M Tumanit izd centr VLADOS 1997 476 s ISBN 5 691 00047 0 ros Geografiya naseleniya M Progress 1980 383 s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Naselennya Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki World Population Prospects angl United Nation demografichni pokazniki naselennya svitu Global Health Observatory South Africa angl World Health Organization WHO mediko statistichni pokazniki Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Demographic and Health Surveys angl U S Agency for International Development reprezentativni dani pro stan zdorov ya i naselennya v krayinah sho rozvivayutsya At a glance South Africa Statistics and Monitoring angl UNICEF statistichni dani pro stan i polozhennya ditej u Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki South Africa World Bank Open Data angl The World Bank statistichno ekonomichni pokazniki Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki South Africa Country Profile angl International Labor Organization ekonomiko statistichni pokazniki Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki vid Mizhnarodnoyi organizaciyi praci United Nations Development Programme in South Africa angl UNDP storinka lokalnogo viddilennya Programi rozvitku OON United Nations Economic Commission for Europe UNECE angl Yevropejska ekonomichna komisiya OON YeEK OON World Population Estimates angl U S Census Bureau ocinki naselennya svitu