Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Порт (від лат. portus — сховище, притулок, гавань, гирло) — ділянка берега моря, річки або озера з прилеглою акваторією, захищена від негоди захисними гідротехнічними спорудами, на якій розміщується комплекс будівель та пристроїв для завантаження і розвантаження суден та їх обслуговування. Під портом розуміється також приморське портове місто.
Історія
Вперше порти виникли у Середземномор'ї приблизно у IV тисячолітті до н. е. Великими середземноморськими містами-портами були Сідон, Карфаген, Пірей, Сиракузи, Александрія, Візантій.
У межах сучасної території України у Північному Причорномор'ї в період VII — V століть до н. е. виникла ціла низка давньогрецьких портових полісів — Борисфеніда (згодом Ольвія), Херсонес (Корсунь), Керкінітида, Пантікапей (Боспор), Теодосія (Кафа) та інші, які була центрами торговельних зв'язків. Пізніше більшість з них були колонізовані стародавніми римлянами, у середні віки — генуезцями, а потім Османською імперією.
У новий час бурхливому розвитку портової мережі та морського транспорту сприяла поява парового флоту на початку XIX століття і залізниці у другій його половині. Поштовхом для індустріального розвитку портової інфраструктури на півдні України стало будівництво Харківсько-Миколаївської і Курсько-Харківсько-Севастопольської залізниць. Для прикладу, у 1877 році через Миколаївський порт експортувалося близько 6 млн пудів зерна, а у 1903 році вже понад 100 млн пудів, причому дві третини цієї кількості надходило залізницею. Розвиток залізорудних копалин Кривого Рогу і марганцевих рудників Нікополя дали додатковий імпульс розвиткові перевезень через Миколаївський і Одеський порти: накладні витрати на перевантажування та подавання вагонів до порту становили одну копійку на пуд (0,61 руб./т), в Одеському порту вони становили 1,2 копійки (0,73 руб./т).
У СРСР у період перших п'ятирічок було здійснено великий обсяг робіт, спрямованих на відновлення та реконструкцію старих портів і будівництво нових. На Чорноморському узбережжі були побудовані нові великі порти в Чорноморську (під Одесою) і (Новоросійськ). Після другої світової війни усі основні причорноморські порти були відновлені. Збільшення обсягу міжнародної морської торгівлі призвело до їхнього подальшого швидкого росту.
Сьогодні морська індустрія України представлена розвиненою мережею морських, річкових і рибних портів, а також перевантажувальних терміналів, комплексів і причалів різних форм власності. В Україні діють Білгород-Дністровський, Дніпро-Бузький, Маріупольський, Бердянський, Ренійський, Одеський, Скадовський, Євпаторійський, Херсонський, Керченський, Севастопольський і Миколаївський морські торговельні порти. Існують також спеціалізований морський торговий порт «Ольвія», МТП «Південний» і МТП Чорноморськ. У 2008 році загальний вантажообіг морських портів України склав 132 мільйони 178 тисяч тонн.
Класифікація і типологія портів
Найрозповсюдженішим типом портів є порти загального призначення або торговельні порти, які призначені для передачі вантажів і пасажирів з на сухопутний та навпаки. Крім них існують:
- рибні порти — порти рибопромислових підприємств, де здійснюється розвантаження улову і обслуговування промислових суден.
- промислові порти — порти, які належать промисловим підприємствам і призначені для отримання сировини і відправки готової продукції водним шляхом. У деяких випадках промислові підприємства можуть мати власні причали в портах загального призначення; їх називають причалами клієнтури.
- порти-сховища — акваторії захищені штучними спорудами або розташовані в природних бухтах (затоках) і призначені для укриття суден під час шторму.
До середини XX століття існувало також поняття військовий порт — порт призначений для будівництва, ремонту і матеріально-технічного обслуговування кораблів і суден ВМС (ВМФ). Термін існував у Російській імперії і СРСР та ще деяких країнах до 1936–1942 років. Після введення системи військово-морських баз вийшов з ужитку. Існуючий аналог — «пункт базування».
За видами вантажів порти діляться на універсальні та спеціалізовані (нафтові, вугільні, контейнерні тощо). Залежно від вантажообігу порти поділяються за категоріями, які визначають їхнє господарське значення. Малі порти називаються також портопунктами.
За географічним розташуванням порти ділять на морські (берегові, гирлові, лагунні, острівні), річкові, озерні та водосховищні.
Акваторія берегових портів, зазвичай, захищена огороджувальними спорудами — молами, довжина яких може сягати декількох десятків кілометрів. Гирлові порти відрізняються тим, що в них сходяться морські та річкові шляхи сполучень, а віддаленість портових споруд від моря дозволяє обійтись без захисних споруд. Це ж стосується і портів, розташованих у глибині лагун.
Острівні порти використовуються як аванпорти (фр. avant-port) — порти-супутники великих портів, які пов'язані у своїй роботі з великими портами, розташованими на гирловій ділянці річки далеко від моря (наприклад, Миколаївський і Херсонський порти). Аванпорт, зазвичай, ближче до моря, має більші глибини і менше замерзання ніж головний порт.
Залежно від рівня припливів порти поділяються на відкриті та закриті (припливні). За тривалістю навігації — на постійні (такі, які експлуатуються протягом всієї навігації) та сезонні. Більшість українських морських портів відносяться до незамерзаючих, тобто постійних.
Міжнародно-правовий режим портів
Залежно від міжнародно-правового режиму порти бувають каботажні та міжнародні.
Правовий режим портів головним чином регулюється нормами національного законодавства із врахуванням існуючої міжнародної практики, яка спрямована на полегшення заходу і перебування іноземних торгових суден у портах. Прибережні держави зазвичай відкривають для заходу іноземних суден деякі торговельні порти, до яких має бути забезпечений вільний доступ усіх суден, незалежно від їхнього прапора. Однак держава має право виключити з переліку портів, відкритих для іноземних суден, будь-який порт або закрити доступ до усіх своїх портів у випадку, якщо цього вимагають інтереси її безпеки. При цьому судно, яке терпить біду, може здійснити захід у будь-який порт незалежно від його статусу.
У портах здійснюється і митний нагляд, прикордонний контроль, а також контроль безпеки мореплавства. Режим перебування суден, обсяг пільг і переваг при наданні причалів, збирання зборів і мита тощо визначається договорами про торгівлю і мореплавство або угодами про торгове судноплавство. За відсутності таких угод використання порту здійснюється на загальних підставах без будь-якої дискримінації.
Іноземні торгові судна, які знаходяться у порту, і усі члени їхніх екіпажів повністю підпадають під дію кримінальних, цивільних і адміністративних законів прибережної держави. Згідно з міжнародною практикою держава зазвичай не застосовує свою юрисдикцію, якщо злочин стосується тільки іноземного судна та його команди, не порушує спокій в порту і якщо до місцевої влади не надходило прохання про допомогу від капітана судна або консула. Прибережна держава, зазвичай, не втручається у цивільно-правові спори і трудові конфлікти між особами, які входять до складу команди іноземного судна. Юрисдикція не застосовується також і на підставі угод, які укладені між прибережною державою і державою прапора судна.
Військові кораблі при перебуванні в іноземному порту мають імунітет від юрисдикції прибережної країни. Імунітет полягає у нерозповсюдженні на них дії законів будь-якої країни крім держави прапора, непідсудності іноземним владам, свободі від примусових дій (затримання, арешту, обшуку, конфіскації, реквізиції тощо) з боку іноземних влад. Військовим кораблям надаються також пільги і привілеї — звільнення від усіх видів зборів, санітарного, митного огляду тощо. Якщо військовий корабель не дотримується законів і правил прибережної держави, її влада може вимагати від нього негайно залишити порт і її територіальні води.
Портова інфраструктура
Основні елементи порту — підхідний канал, зовнішній рейд, зовнішні обмежувальні споруди, навігаційний рейд, перевантажувальний рейд, причальний фронт, територія порту і під'їзні шляхи.
- Підхідний канал це штучне поглиблення в морському дні або гирлі річки на підходах до порту на ділянках з недостатніми для проходу суден глибинами, який обмежений спеціальними навігаційними знаками. Він необхідний для забезпечення безпечного проходу в порт суден з великою осадкою. Може сягати декількох десятків кілометрів і вимагає великих фінансових витрат на днопоглиблювальні роботи.
- Огороджувальні моли. Акваторія порту захищається від хвиль захисними спорудами, прохід між якими називається воротами порту, ширина яких забезпечує безпечний прохід суден, але гарантує мінімальне проникнення в порт штормових хвиль.
- Навігаційний рейд (інколи — внутрішній рейд) примикає безпосередньо до воріт порту. Призначений для маневрування суден перед заходом на перевантажувальні рейди або швартуванням.
- Причальні споруди, які розташовані в порту утворюють причальний фронт для вантажообробки суден. До причальних споруд належать портові набережні, пірси, і естакади, обладнані причальними (швартовими) тумбами, металевими кільцями (римами), відбійними пристосуваннями тощо. Типи і конструкцію причалів визначають природні (геологічні, гідрологічні) і технологічні умови (глибини біля причалів, навантаження на них).
Через високу вартість огороджувальних гідротехнічних споруд причальні споруди розташовуються компактно: причали зазвичай виконують у вигляді пірсів розташованих перпендикулярно або під кутом до берега; для гирлових портів характерні набережні в формі врізаних в берег басейнів. Основні причали порту, залежно від спеціалізації, утворюють термінали, спеціалізовані за видами вантажів (нафтові, контейнерні, зернові, вугільні, генеральних вантажів та ін.) або за типами суден (глибоководні, для суден з горизонтальним розвантаженням, пасажирські). Спеціалізація за видом вантажів дозволяє підібрати оптимальну схему механізації і типи перевантажувальних машин і механізмів.
Сухопутний транспорт портів, як правило, представлений розгалуженою залізничною і автомобільною мережею. Існують так звані «прикордонні» шляхи, які забезпечують первантаження безпосередньо з одного виду транспорту на інший, і «тилові» — призначені для перевезення вантажів, які проходять через склади.
Згідно з функціями і призначенням територія порту розділяється на біль-менш відокремлені портові зони: операційну, тилову, загальнопортових об'єктів, пасажирську і нережимну.
- Операційна портова зона включає технічні елементи, які безпосередньо беруть участь в перевантажувальному процесі: причали, перевантажувальні машини і пристрої, склади, прикордонні автомобільні дороги й залізниці.
- Тилова портова зона межує з операційною і має у своєму складі тилові залізничні колії, районні парки, віддалені базисні сховища, матеріальні склади, майстерні.
- Зона загальнопортових об'єктів об'єднує ділянки на яких розташовуються центральні склади і майстерні, службові споруди, стоянки автотранспорту.
- Пасажирська зона (пасажирський термінал) складається з морвокзалу, території пасажирських причалів і привокзальної площі.
Порт забезпечується комплексною системою електроживлення, водо- і теплопостачання, освітлення, зливової і виробничо-побутової каналізації, зв'язку і телекомунікацій. Як правило порти мають власну добре розвинену службу пожежної безпеки і охорони. Для обслуговування суден порти мають власний флот буксирів, водо- і нафтоналивних барж, нафтосміттєзбірників та інших рейдових плавзасобів.
Портові збори і тарифи
Портові збори і платежі стягуються в адміністративному порядку з вантажо- і судновласників за захід судна в порт, стоянку, завантажувально-розвантажувальні роботи тощо.
До портових зборів відносяться корабельний збір, який накладається на судна, що зайшли в порт у комерційних цілях (нараховується пропорційно чистій реєстровій місткості судна диференційовано за бесейнами; при повторних заходах стягується на пільгових умовах). Причальний збір стягується за надання судну місця стоянки біля причалу (залежить від довжини причального фронту, зайнятої судном і часу стоянки). Лоцманський збір отримується з суден, які фактично користувалися послугами портової лоцманської служби. За використання портових буксирів і катерів встановлюються збори залежно від потужності цих плавзасобів і часу їх використання. З власників вантажів, що надійшли в порт утримується вантажний збір, який обліковується залежно від маси і категорії вантажу. Існують також маячний, якірний, канальний, доковий збори.
Ціни за якими нараховуються плата за виконані портом роботи і надані послуги визначаються портовими тарифами, які мають покривати витрати і забезпечувати певний рівень рентабельності порту. Тарифи на перевантажувальні роботи в портах зазвичай встановлюються у вигляді акордних ставок з однієї тонни вантажу, диференційованих за групами портів і видами вантажів. Система портових тарифів включає також тарифи за зберігання вантажів на портових складах. Ставка плати за зберігання встановлюється з тони вантажу залежно від тривалості його зберігання (тона/доба).
Порто-франко
Вільна гавань або порто-франко (від італ. porto franco — вільний порт) — такий собі «аналог» duty-free — частина морського торговельного порту, в якій дозволений безмитний ввіз і вивіз товарів, їх зберігання і переробка. Товари, що вивозяться за межі вільної гавані на територію держави, якій належить порто-франко обкладаються відповідним митом. Вільні гавані часто-густо створюються при спорудженні нового порту з метою залучення вантажів та збільшення товарообігу. Порядок функціонування порто-франко визначається національним законодавством.
Порти України
Морські торговельні порти України
| Морські рибні порти УкраїніРічкові порти Україні |
Примітки
- Морський енциклопедичний довідник = Морской энциклопедический справочник (рос.). — Під ред. акад. М. М. Ісакіна. — Ленінград : «Судостороение», 1987. — Т. 2 (О-Я). — С. 117-118. — 518 с.
- Линюк Ю. С. Сторінки історії Одеської залізниці. — Одеса : «Астропрінт», 2005. — С. 252.
- Мінтранс збільшив вантажний оборот морських портів. www.glavred.info 14.01.2009[недоступне посилання з липня 2019]
- Військовий енциклопедичний словник = Военный энциклопедический словарь (рос.). — Під ред. маршала М. В. Огаркова. — Москва : «Военное издательство», 1983. — С. 357. — 863 с.
- Словник міжнародного морського права = Словарь международного морского права (рос.). — Під ред. Ю. Г. Барсегова. — Москва : «Международные отношения», 1985. — С. 187. — 256 с.
Див. також
Література
- Штенцель В. К., Соколов М. А. Порти і портові споруди = Порты и портовые сооружения (рос.). — Москва : «Транспорт», 1977.
- Смирнов Г. М. та ін. Порти і портові споруди = Порты и портовые сооружения (рос.). — Москва : «Стройиздат», 1979.
Посилання
- Порт // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- Портові збори // Юридична енциклопедія
- Порт // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — С. 262. — 536 с. — .
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Порт |
- Закон України «Про морські порти України»
- Порты Украины: морские порты, речные, рыбные (рос.)
- Розбудова інфраструктури: Близько 90 мільярдів будуть залучені в цьому році на модернізацію української інфраструктури. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 25 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Port znachennya Port vid lat portus shovishe pritulok gavan girlo dilyanka berega morya richki abo ozera z prilegloyu akvatoriyeyu zahishena vid negodi zahisnimi gidrotehnichnimi sporudami na yakij rozmishuyetsya kompleks budivel ta pristroyiv dlya zavantazhennya i rozvantazhennya suden ta yih obslugovuvannya Pid portom rozumiyetsya takozh primorske portove misto Odin z terminaliv Odeskogo morskogo portuIstoriyaAntichnij port Freska zi Stabiyi Arheologichnij muzej v NeapoliPraktichna gavan Odeskogo portu Pochatok XX storichchya Morskij torgovelnij port Yuzhnij 2008 rik Vpershe porti vinikli u Seredzemnomor yi priblizno u IV tisyacholitti do n e Velikimi seredzemnomorskimi mistami portami buli Sidon Karfagen Pirej Sirakuzi Aleksandriya Vizantij U mezhah suchasnoyi teritoriyi Ukrayini u Pivnichnomu Prichornomor yi v period VII V stolit do n e vinikla cila nizka davnogreckih portovih polisiv Borisfenida zgodom Olviya Hersones Korsun Kerkinitida Pantikapej Bospor Teodosiya Kafa ta inshi yaki bula centrami torgovelnih zv yazkiv Piznishe bilshist z nih buli kolonizovani starodavnimi rimlyanami u seredni viki genuezcyami a potim Osmanskoyu imperiyeyu Dokladnishe Davnogrecki mista Pivnichnogo Prichornomor ya U novij chas burhlivomu rozvitku portovoyi merezhi ta morskogo transportu spriyala poyava parovogo flotu na pochatku XIX stolittya i zaliznici u drugij jogo polovini Poshtovhom dlya industrialnogo rozvitku portovoyi infrastrukturi na pivdni Ukrayini stalo budivnictvo Harkivsko Mikolayivskoyi i Kursko Harkivsko Sevastopolskoyi zaliznic Dlya prikladu u 1877 roci cherez Mikolayivskij port eksportuvalosya blizko 6 mln pudiv zerna a u 1903 roci vzhe ponad 100 mln pudiv prichomu dvi tretini ciyeyi kilkosti nadhodilo zalizniceyu Rozvitok zalizorudnih kopalin Krivogo Rogu i margancevih rudnikiv Nikopolya dali dodatkovij impuls rozvitkovi perevezen cherez Mikolayivskij i Odeskij porti nakladni vitrati na perevantazhuvannya ta podavannya vagoniv do portu stanovili odnu kopijku na pud 0 61 rub t v Odeskomu portu voni stanovili 1 2 kopijki 0 73 rub t U SRSR u period pershih p yatirichok bulo zdijsneno velikij obsyag robit spryamovanih na vidnovlennya ta rekonstrukciyu starih portiv i budivnictvo novih Na Chornomorskomu uzberezhzhi buli pobudovani novi veliki porti v Chornomorsku pid Odesoyu i Novorosijsk Pislya drugoyi svitovoyi vijni usi osnovni prichornomorski porti buli vidnovleni Zbilshennya obsyagu mizhnarodnoyi morskoyi torgivli prizvelo do yihnogo podalshogo shvidkogo rostu Sogodni morska industriya Ukrayini predstavlena rozvinenoyu merezheyu morskih richkovih i ribnih portiv a takozh perevantazhuvalnih terminaliv kompleksiv i prichaliv riznih form vlasnosti V Ukrayini diyut Bilgorod Dnistrovskij Dnipro Buzkij Mariupolskij Berdyanskij Renijskij Odeskij Skadovskij Yevpatorijskij Hersonskij Kerchenskij Sevastopolskij i Mikolayivskij morski torgovelni porti Isnuyut takozh specializovanij morskij torgovij port Olviya MTP Pivdennij i MTP Chornomorsk U 2008 roci zagalnij vantazhoobig morskih portiv Ukrayini sklav 132 miljoni 178 tisyach tonn Klasifikaciya i tipologiya portivNajrozpovsyudzhenishim tipom portiv ye porti zagalnogo priznachennya abo torgovelni porti yaki priznacheni dlya peredachi vantazhiv i pasazhiriv z na suhoputnij ta navpaki Krim nih isnuyut Kitobijna flotiliya Radyanska Ukrayina Odesa 1960 rik ribni porti porti ribopromislovih pidpriyemstv de zdijsnyuyetsya rozvantazhennya ulovu i obslugovuvannya promislovih suden promislovi porti porti yaki nalezhat promislovim pidpriyemstvam i priznacheni dlya otrimannya sirovini i vidpravki gotovoyi produkciyi vodnim shlyahom U deyakih vipadkah promislovi pidpriyemstva mozhut mati vlasni prichali v portah zagalnogo priznachennya yih nazivayut prichalami kliyenturi porti shovisha akvatoriyi zahisheni shtuchnimi sporudami abo roztashovani v prirodnih buhtah zatokah i priznacheni dlya ukrittya suden pid chas shtormu Do seredini XX stolittya isnuvalo takozh ponyattya vijskovij port port priznachenij dlya budivnictva remontu i materialno tehnichnogo obslugovuvannya korabliv i suden VMS VMF Termin isnuvav u Rosijskij imperiyi i SRSR ta she deyakih krayinah do 1936 1942 rokiv Pislya vvedennya sistemi vijskovo morskih baz vijshov z uzhitku Isnuyuchij analog punkt bazuvannya Za vidami vantazhiv porti dilyatsya na universalni ta specializovani naftovi vugilni kontejnerni tosho Zalezhno vid vantazhoobigu porti podilyayutsya za kategoriyami yaki viznachayut yihnye gospodarske znachennya Mali porti nazivayutsya takozh portopunktami Za geografichnim roztashuvannyam porti dilyat na morski beregovi girlovi lagunni ostrivni richkovi ozerni ta vodoshovishni Kontejnernij terminal Odeskogo portu Akvatoriya beregovih portiv zazvichaj zahishena ogorodzhuvalnimi sporudami molami dovzhina yakih mozhe syagati dekilkoh desyatkiv kilometriv Girlovi porti vidriznyayutsya tim sho v nih shodyatsya morski ta richkovi shlyahi spoluchen a viddalenist portovih sporud vid morya dozvolyaye obijtis bez zahisnih sporud Ce zh stosuyetsya i portiv roztashovanih u glibini lagun Ostrivni porti vikoristovuyutsya yak avanporti fr avant port porti suputniki velikih portiv yaki pov yazani u svoyij roboti z velikimi portami roztashovanimi na girlovij dilyanci richki daleko vid morya napriklad Mikolayivskij i Hersonskij porti Avanport zazvichaj blizhche do morya maye bilshi glibini i menshe zamerzannya nizh golovnij port Zalezhno vid rivnya pripliviv porti podilyayutsya na vidkriti ta zakriti priplivni Za trivalistyu navigaciyi na postijni taki yaki ekspluatuyutsya protyagom vsiyeyi navigaciyi ta sezonni Bilshist ukrayinskih morskih portiv vidnosyatsya do nezamerzayuchih tobto postijnih Mizhnarodno pravovij rezhim portivZalezhno vid mizhnarodno pravovogo rezhimu porti buvayut kabotazhni ta mizhnarodni Pravovij rezhim portiv golovnim chinom regulyuyetsya normami nacionalnogo zakonodavstva iz vrahuvannyam isnuyuchoyi mizhnarodnoyi praktiki yaka spryamovana na polegshennya zahodu i perebuvannya inozemnih torgovih suden u portah Priberezhni derzhavi zazvichaj vidkrivayut dlya zahodu inozemnih suden deyaki torgovelni porti do yakih maye buti zabezpechenij vilnij dostup usih suden nezalezhno vid yihnogo prapora Odnak derzhava maye pravo viklyuchiti z pereliku portiv vidkritih dlya inozemnih suden bud yakij port abo zakriti dostup do usih svoyih portiv u vipadku yaksho cogo vimagayut interesi yiyi bezpeki Pri comu sudno yake terpit bidu mozhe zdijsniti zahid u bud yakij port nezalezhno vid jogo statusu U portah zdijsnyuyetsya i mitnij naglyad prikordonnij kontrol a takozh kontrol bezpeki moreplavstva Rezhim perebuvannya suden obsyag pilg i perevag pri nadanni prichaliv zbirannya zboriv i mita tosho viznachayetsya dogovorami pro torgivlyu i moreplavstvo abo ugodami pro torgove sudnoplavstvo Za vidsutnosti takih ugod vikoristannya portu zdijsnyuyetsya na zagalnih pidstavah bez bud yakoyi diskriminaciyi Vizit u Sevastopol fregata VMS SShA Klakring Zustrichaye Russkij blok 2009 rik Inozemni torgovi sudna yaki znahodyatsya u portu i usi chleni yihnih ekipazhiv povnistyu pidpadayut pid diyu kriminalnih civilnih i administrativnih zakoniv priberezhnoyi derzhavi Zgidno z mizhnarodnoyu praktikoyu derzhava zazvichaj ne zastosovuye svoyu yurisdikciyu yaksho zlochin stosuyetsya tilki inozemnogo sudna ta jogo komandi ne porushuye spokij v portu i yaksho do miscevoyi vladi ne nadhodilo prohannya pro dopomogu vid kapitana sudna abo konsula Priberezhna derzhava zazvichaj ne vtruchayetsya u civilno pravovi spori i trudovi konflikti mizh osobami yaki vhodyat do skladu komandi inozemnogo sudna Yurisdikciya ne zastosovuyetsya takozh i na pidstavi ugod yaki ukladeni mizh priberezhnoyu derzhavoyu i derzhavoyu prapora sudna Vijskovi korabli pri perebuvanni v inozemnomu portu mayut imunitet vid yurisdikciyi priberezhnoyi krayini Imunitet polyagaye u nerozpovsyudzhenni na nih diyi zakoniv bud yakoyi krayini krim derzhavi prapora nepidsudnosti inozemnim vladam svobodi vid primusovih dij zatrimannya areshtu obshuku konfiskaciyi rekviziciyi tosho z boku inozemnih vlad Vijskovim korablyam nadayutsya takozh pilgi i privileyi zvilnennya vid usih vidiv zboriv sanitarnogo mitnogo oglyadu tosho Yaksho vijskovij korabel ne dotrimuyetsya zakoniv i pravil priberezhnoyi derzhavi yiyi vlada mozhe vimagati vid nogo negajno zalishiti port i yiyi teritorialni vodi Portova infrastrukturaOsnovni elementi portu pidhidnij kanal zovnishnij rejd zovnishni obmezhuvalni sporudi navigacijnij rejd perevantazhuvalnij rejd prichalnij front teritoriya portu i pid yizni shlyahi Shema portu Borngolm Daniya Pidhidnij kanal ce shtuchne pogliblennya v morskomu dni abo girli richki na pidhodah do portu na dilyankah z nedostatnimi dlya prohodu suden glibinami yakij obmezhenij specialnimi navigacijnimi znakami Vin neobhidnij dlya zabezpechennya bezpechnogo prohodu v port suden z velikoyu osadkoyu Mozhe syagati dekilkoh desyatkiv kilometriv i vimagaye velikih finansovih vitrat na dnopogliblyuvalni roboti Ogorodzhuvalni moli Akvatoriya portu zahishayetsya vid hvil zahisnimi sporudami prohid mizh yakimi nazivayetsya vorotami portu shirina yakih zabezpechuye bezpechnij prohid suden ale garantuye minimalne proniknennya v port shtormovih hvil Navigacijnij rejd inkoli vnutrishnij rejd primikaye bezposeredno do vorit portu Priznachenij dlya manevruvannya suden pered zahodom na perevantazhuvalni rejdi abo shvartuvannyam Prichalni sporudi yaki roztashovani v portu utvoryuyut prichalnij front dlya vantazhoobrobki suden Do prichalnih sporud nalezhat portovi naberezhni pirsi i estakadi obladnani prichalnimi shvartovimi tumbami metalevimi kilcyami rimami vidbijnimi pristosuvannyami tosho Tipi i konstrukciyu prichaliv viznachayut prirodni geologichni gidrologichni i tehnologichni umovi glibini bilya prichaliv navantazhennya na nih Cherez visoku vartist ogorodzhuvalnih gidrotehnichnih sporud prichalni sporudi roztashovuyutsya kompaktno prichali zazvichaj vikonuyut u viglyadi pirsiv roztashovanih perpendikulyarno abo pid kutom do berega dlya girlovih portiv harakterni naberezhni v formi vrizanih v bereg basejniv Osnovni prichali portu zalezhno vid specializaciyi utvoryuyut terminali specializovani za vidami vantazhiv naftovi kontejnerni zernovi vugilni generalnih vantazhiv ta in abo za tipami suden glibokovodni dlya suden z gorizontalnim rozvantazhennyam pasazhirski Specializaciya za vidom vantazhiv dozvolyaye pidibrati optimalnu shemu mehanizaciyi i tipi perevantazhuvalnih mashin i mehanizmiv Suhoputnij transport portiv yak pravilo predstavlenij rozgaluzhenoyu zaliznichnoyu i avtomobilnoyu merezheyu Isnuyut tak zvani prikordonni shlyahi yaki zabezpechuyut pervantazhennya bezposeredno z odnogo vidu transportu na inshij i tilovi priznacheni dlya perevezennya vantazhiv yaki prohodyat cherez skladi Zgidno z funkciyami i priznachennyam teritoriya portu rozdilyayetsya na bil mensh vidokremleni portovi zoni operacijnu tilovu zagalnoportovih ob yektiv pasazhirsku i nerezhimnu Operacijna portova zona vklyuchaye tehnichni elementi yaki bezposeredno berut uchast v perevantazhuvalnomu procesi prichali perevantazhuvalni mashini i pristroyi skladi prikordonni avtomobilni dorogi j zaliznici Tilova portova zona mezhuye z operacijnoyu i maye u svoyemu skladi tilovi zaliznichni koliyi rajonni parki viddaleni bazisni shovisha materialni skladi majsterni Zona zagalnoportovih ob yektiv ob yednuye dilyanki na yakih roztashovuyutsya centralni skladi i majsterni sluzhbovi sporudi stoyanki avtotransportu Pasazhirska zona pasazhirskij terminal skladayetsya z morvokzalu teritoriyi pasazhirskih prichaliv i privokzalnoyi ploshi Port zabezpechuyetsya kompleksnoyu sistemoyu elektrozhivlennya vodo i teplopostachannya osvitlennya zlivovoyi i virobnicho pobutovoyi kanalizaciyi zv yazku i telekomunikacij Yak pravilo porti mayut vlasnu dobre rozvinenu sluzhbu pozhezhnoyi bezpeki i ohoroni Dlya obslugovuvannya suden porti mayut vlasnij flot buksiriv vodo i naftonalivnih barzh naftosmittyezbirnikiv ta inshih rejdovih plavzasobiv Portovi zbori i tarifiPortovi zbori i platezhi styaguyutsya v administrativnomu poryadku z vantazho i sudnovlasnikiv za zahid sudna v port stoyanku zavantazhuvalno rozvantazhuvalni roboti tosho Do portovih zboriv vidnosyatsya korabelnij zbir yakij nakladayetsya na sudna sho zajshli v port u komercijnih cilyah narahovuyetsya proporcijno chistij reyestrovij mistkosti sudna diferencijovano za besejnami pri povtornih zahodah styaguyetsya na pilgovih umovah Prichalnij zbir styaguyetsya za nadannya sudnu miscya stoyanki bilya prichalu zalezhit vid dovzhini prichalnogo frontu zajnyatoyi sudnom i chasu stoyanki Locmanskij zbir otrimuyetsya z suden yaki faktichno koristuvalisya poslugami portovoyi locmanskoyi sluzhbi Za vikoristannya portovih buksiriv i kateriv vstanovlyuyutsya zbori zalezhno vid potuzhnosti cih plavzasobiv i chasu yih vikoristannya Z vlasnikiv vantazhiv sho nadijshli v port utrimuyetsya vantazhnij zbir yakij oblikovuyetsya zalezhno vid masi i kategoriyi vantazhu Isnuyut takozh mayachnij yakirnij kanalnij dokovij zbori Cini za yakimi narahovuyutsya plata za vikonani portom roboti i nadani poslugi viznachayutsya portovimi tarifami yaki mayut pokrivati vitrati i zabezpechuvati pevnij riven rentabelnosti portu Tarifi na perevantazhuvalni roboti v portah zazvichaj vstanovlyuyutsya u viglyadi akordnih stavok z odniyeyi tonni vantazhu diferencijovanih za grupami portiv i vidami vantazhiv Sistema portovih tarifiv vklyuchaye takozh tarifi za zberigannya vantazhiv na portovih skladah Stavka plati za zberigannya vstanovlyuyetsya z toni vantazhu zalezhno vid trivalosti jogo zberigannya tona doba Porto frankoVilna gavan abo porto franko vid ital porto franco vilnij port takij sobi analog duty free chastina morskogo torgovelnogo portu v yakij dozvolenij bezmitnij vviz i viviz tovariv yih zberigannya i pererobka Tovari sho vivozyatsya za mezhi vilnoyi gavani na teritoriyu derzhavi yakij nalezhit porto franko obkladayutsya vidpovidnim mitom Vilni gavani chasto gusto stvoryuyutsya pri sporudzhenni novogo portu z metoyu zaluchennya vantazhiv ta zbilshennya tovaroobigu Poryadok funkcionuvannya porto franko viznachayetsya nacionalnim zakonodavstvom Porti UkrayiniMorski torgovelni porti Ukrayini Odeskij port MTP Chornomorsk port Yuzhnij Renijskij port Ust Dunajskij port Bilgorod Dnistrovskij port Izmayilskij port Mikolayivskij port port Olviya Skadovskij port Hersonskij port Yevpatorijskij port Yaltinskij port Kerchenskij port Sevastopolskij port Feodosijskij port Berdyanskij port Mariupolskij port Morski ribni porti Ukrayini Kerchenskij ribnij port Sevastopolskij ribnij portRichkovi porti Ukrayini Kiyivskij richkovij port Chernigivskij richkovij port Hersonskij richkovij port Mikolayivskij richkovij port Dnipropetrovskij richkovij port Zaporizkij richkovij port Kam yanskij richkovij port Nikopolskij richkovij port Kremenchuckij richkovij port Novokahovskij richkovij port Cherkaskij richkovij portPrimitkiMorskij enciklopedichnij dovidnik Morskoj enciklopedicheskij spravochnik ros Pid red akad M M Isakina Leningrad Sudostoroenie 1987 T 2 O Ya S 117 118 518 s Linyuk Yu S Storinki istoriyi Odeskoyi zaliznici Odesa Astroprint 2005 S 252 Mintrans zbilshiv vantazhnij oborot morskih portiv www glavred info 14 01 2009 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Vijskovij enciklopedichnij slovnik Voennyj enciklopedicheskij slovar ros Pid red marshala M V Ogarkova Moskva Voennoe izdatelstvo 1983 S 357 863 s Slovnik mizhnarodnogo morskogo prava Slovar mezhdunarodnogo morskogo prava ros Pid red Yu G Barsegova Moskva Mezhdunarodnye otnosheniya 1985 S 187 256 s Div takozhSuhij portLiteraturaShtencel V K Sokolov M A Porti i portovi sporudi Porty i portovye sooruzheniya ros Moskva Transport 1977 Smirnov G M ta in Porti i portovi sporudi Porty i portovye sooruzheniya ros Moskva Strojizdat 1979 PosilannyaPort Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Portovi zbori Yuridichna enciklopediya Port Mitna enciklopediya u 2 t I G Berezhnyuk vidp red ta in Hm PP Melnik A A 2013 T 2 M Ya S 262 536 s ISBN 978 617 7094 10 3 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu PortZakon Ukrayini Pro morski porti Ukrayini Porty Ukrainy morskie porty rechnye rybnye ros Rozbudova infrastrukturi Blizko 90 milyardiv budut zalucheni v comu roci na modernizaciyu ukrayinskoyi infrastrukturi http uprom info Nacionalnij promislovij portal 25 lipnya 2018 Procitovano 25 lipnya 2018