Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Липа пол Lipa село в Польщі у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства Населення 307 осіб 2011 Село

Липа (гміна Бірча)

Липа (гміна Бірча)

Липа (пол. Lipa) — село в Польщі, у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 307 осіб (2011). Село розташоване над потічком , притокою Ступниці.

Село
Липа
пол. Lipa
image
Церква святої Параскеви в Липі

Координати 49°43′ пн. ш. 22°22′ сх. д. / 49.717° пн. ш. 22.367° сх. д. / 49.717; 22.367Координати: 49°43′ пн. ш. 22°22′ сх. д. / 49.717° пн. ш. 22.367° сх. д. / 49.717; 22.367

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Перемишльський повіт
Гміна Бірча
Перша згадка 1436
Населення 307 осіб (2011)
Часовий пояс , влітку
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-751
Автомобільний код RPR
SIMC 0599451
GeoNames 766290
OSM r6855030  ·R
image
image
Липа
Липа (Польща)
image
image
Липа
Липа (Підкарпатське воєводство)
image Липа у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Липа.
image
Липа. Римо-католицький костел.

Географія

Село розташоване на відстані 8 кілометрів на захід від центру гміни села Бірчі, 29 кілометрів на захід від центру повіту міста Перемишля і 45 кілометрів на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва.

Історія

В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.

Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Сяноцької землі Руського воєводства Королівства Польського.

Село Липа засноване в 15 столітті на волоському праві.

Перша згадка про Липу відноситься до 1436 року. Тоді село було власністю Кмітів (пол. Kmitów).

Наступного 1437 року село купили брати з Бірчі Лукаш та Іванко (пол. Łukasz i Iwanko bracia z Birczy).

В 1443 році згадується Сиродор князь Липи (пол. Sirodor knyasz de Lippa).

У 1447 році Липу купив Єжи Матіяшович Гоздавіта (пол. Jerzy Matiaszowicz Gozdawita), власник Бірчі. З того часу село належало до бірчанського ключа.

В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село Липа відійшло до імперії Габсбургів.

У XIX столітті власником села був Францішек Зареба (пол. Franciszek Zaręba).

В 1830–1840 роках в Липі збудовано дерев'яну церкву святої Параскеви. В 1919 році церкву відремонтовано.

Докладніше:

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це переважно населене українцями село Надсяння опинилося по польському боці розмежування, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року.

В 30-х роках XX століття в Липі діяла українська читальня, приміщення котрої одночасно виконувало функцію будинку культури та хор під керівництвом сільського дяка Мирона Голови (пол. Myrona Hołowy).

Перед Другою світовою війною Липа складалася з великої кількості присілків: Липа-Долішня, Липа-Горішня, Морохів, Кузі, Копань, Підволюжка, Капура, Лесів, Присада, Грабовець, Мазури, Кічари, Ляські (пол. Lipa Dolna, Lipa Górna, Morochów, Kuzie, Kopań (Kopania), Podwoludzka, Capura (Capora), Leców, Przesada (Przysada), Grabowiec, Mazury, Kiczary, Lackie).

До греко-католицької парафії в Липі належали також мешканці населених пунктів Явірник-Руський (до 1843), Брижава (до 1930), Малява, Добрянка.

Перед початком Другої світової війни в 1938 році населення села становило 1694 особи, з яких 1417 греко-католиків, а їх частка становить майже 84 %.

1 квітня 1939 р. села Брижава і Липа передані з ґміни Бірча до ґміни Жогатин Добромильського повіту Львівського воєводства.

В 1939 році село налічувало 1930 осіб, серед яких 1510 українців-грекокатоликів, 330 українців-римокатоликів, 60 поляків, 30 євреїв.

Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року Липа, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР і ввійшла до складу Бірчанського району (районний центр — Бірча) утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).

З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.

В кінці липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією.

13 серпня розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії (облвоєнком — підполковник Карличев).

В березні 1945 року Липа, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі.

В 40-х роках на село Липа неодноразово нападали озброєні польські банди, зокрема відділи під керівництвом Яна Котвицького «Сліпого» (пол. Jana Kotwickiego „Ślepego”).

Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі, про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.,

Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, у якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.», виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.

В жовтні 1945 підрозділами Війська Польського проведено виселення українців з Липи до СРСР, після якої в селі та присілках з-понад 350 селянських господарств залишились заселеними лише близько 30.

Українська Повстанська Армія намагалась захистити мирне українське населення від примусової депортації польською армією та не дати польській владі заселювати звільнені господарства поляками. 21 жовтня 1945 частину господарств, котрі зостались без власників, спалено відділами УПА, найімовірніше підрозділом «Ударник-6».

Докладніше: Бої в Бірчі та околицях

Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.

Після депортації українців влада Польщі передала приміщення церкви святої Параскеви римо-католикам, які використовували його як костел (пол. kościół pw. Wniebowstąpienia Pańskiego) аж до часу побудови нового храму біля 2000-го року, після чого приміщення стоїть покинуте.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 148 28 102 18
Жінки 159 38 85 36
Разом 307 66 187 54
  • 1785 — 404 греко-католики, 95 римо-католиків, 16 юдеїв
  • 1840 — 809 греко-католиків
  • 1859 — 785 греко-католиків
  • 1879 — 986 греко-католиків
  • 1899 — 1271 греко-католик
  • 1926 — 1340 греко-католиків
  • 1929 — 1647 мешканців
  • 1938 — 1417 греко-католиків, 236 римо-католиків, 29 євреїв i 12 п'ятидесятників
  • 1939 — 1930 мешканців, серед них 1840, або більше 95%, українців (1510 українських греко-католиків, 330 україномовних римо-католиків), 60 поляків (3,1%), 30 євреїв (менше 1,6%).
  • 1997 — 312 осіб
  • 2006 — 321 особа

Відомі люди

Примітки

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Липа (гміна Бірча)

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 7 листопада 2018.
  3. Władysław Makarski. Nazwy miejscowości dawnej ziemi sanockiej : [rozprawa doktorska] KUL Wydział Nauk Humanistycznych. – Lublin : Redakcja Wydawnictw KUL, 1986.
  4. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 20 marca 1939 r. o zmianie granic gmin wiejskich Bircza i Żohatyn w powiecie dobromilskim, województwie lwowskim. Dz.U. 1939 nr 23 poz. 148 [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 18.
  6. Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 7 грудня 2012.
  7. . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 7 грудня 2012.
  8. . Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
  9. Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік;—
  10. Газета «Наше Слово» № 12, 1992 рік
  11. . Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 25 жовтня 2012.
  12. . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 25 жовтня 2012.
  13. . Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 25 жовтня 2012.
  14. . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 25 жовтня 2012.
  15. . Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 25 жовтня 2012.
  16. Шаповал, «ОУН і УПА на терені Польщі», Київ, 2010
  17. * Акція «Вісла»: Список виселених сіл та містечок, Повіт ПЕРЕМИШЛЬ [ 30 липня 2017 у Wayback Machine.]
  18. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  19. Руський апокриф Відкриті українські наукові дані (пол. APOKRYF RUSKI Otwarte Ukraińskie Zasoby Naukowe)

Джерела, посилання та література

Див. також


image Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lipa pol Lipa selo v Polshi u gmini Bircha Peremishlskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 307 osib 2011 Selo roztashovane nad potichkom pritokoyu Stupnici Selo Lipa pol Lipa Cerkva svyatoyi Paraskevi v Lipi Koordinati 49 43 pn sh 22 22 sh d 49 717 pn sh 22 367 sh d 49 717 22 367 Koordinati 49 43 pn sh 22 22 sh d 49 717 pn sh 22 367 sh d 49 717 22 367 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Peremishlskij povitGmina BirchaPersha zgadka 1436Naselennya 307 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 751Avtomobilnij kod RPRSIMC 0599451GeoNames 766290OSM r6855030 R LipaLipa Polsha LipaLipa Pidkarpatske voyevodstvo Lipa u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Lipa Lipa Rimo katolickij kostel GeografiyaSelo roztashovane na vidstani 8 kilometriv na zahid vid centru gmini sela Birchi 29 kilometriv na zahid vid centru povitu mista Peremishlya i 45 kilometriv na pivdennij shid vid stolici voyevodstva mista Ryashiva IstoriyaV XI XIII stolittyah na cih zemlyah isnuvalo Peremishlske ruske knyazivstvo zi stoliceyu v Peremishli yake vhodilo do skladu Galickogo knyazivstva a piznishe Galicko Volinskogo knyazivstva Pislya zahoplennya cih zemel Polsheyu teritoriya v 1340 1772 rokah vhodila do skladu Syanockoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo Selo Lipa zasnovane v 15 stolitti na voloskomu pravi Persha zgadka pro Lipu vidnositsya do 1436 roku Todi selo bulo vlasnistyu Kmitiv pol Kmitow Nastupnogo 1437 roku selo kupili brati z Birchi Lukash ta Ivanko pol Lukasz i Iwanko bracia z Birczy V 1443 roci zgaduyetsya Sirodor knyaz Lipi pol Sirodor knyasz de Lippa U 1447 roci Lipu kupiv Yezhi Matiyashovich Gozdavita pol Jerzy Matiaszowicz Gozdawita vlasnik Birchi Z togo chasu selo nalezhalo do birchanskogo klyucha V 1772 roci vnaslidok pershogo podilu Polshi selo Lipa vidijshlo do imperiyi Gabsburgiv U XIX stolitti vlasnikom sela buv Francishek Zareba pol Franciszek Zareba V 1830 1840 rokah v Lipi zbudovano derev yanu cerkvu svyatoyi Paraskevi V 1919 roci cerkvu vidremontovano Dokladnishe Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya Drugoyi Rechi Pospolitoyi ce perevazhno naselene ukrayincyami selo Nadsyannya opinilosya po polskomu boci rozmezhuvannya sho bulo zakripleno v Rizkomu mirnomu dogovori 1921 roku V 30 h rokah XX stolittya v Lipi diyala ukrayinska chitalnya primishennya kotroyi odnochasno vikonuvalo funkciyu budinku kulturi ta hor pid kerivnictvom silskogo dyaka Mirona Golovi pol Myrona Holowy Pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu Lipa skladalasya z velikoyi kilkosti prisilkiv Lipa Dolishnya Lipa Gorishnya Morohiv Kuzi Kopan Pidvolyuzhka Kapura Lesiv Prisada Grabovec Mazuri Kichari Lyaski pol Lipa Dolna Lipa Gorna Morochow Kuzie Kopan Kopania Podwoludzka Capura Capora Lecow Przesada Przysada Grabowiec Mazury Kiczary Lackie Do greko katolickoyi parafiyi v Lipi nalezhali takozh meshkanci naselenih punktiv Yavirnik Ruskij do 1843 Brizhava do 1930 Malyava Dobryanka Pered pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni v 1938 roci naselennya sela stanovilo 1694 osobi z yakih 1417 greko katolikiv a yih chastka stanovit majzhe 84 1 kvitnya 1939 r sela Brizhava i Lipa peredani z gmini Bircha do gmini Zhogatin Dobromilskogo povitu Lvivskogo voyevodstva V 1939 roci selo nalichuvalo 1930 osib sered yakih 1510 ukrayinciv grekokatolikiv 330 ukrayinciv rimokatolikiv 60 polyakiv 30 yevreyiv Pislya napadu 1 veresnya 1939 roku Tretogo Rejhu na Polshu j pochatku Drugoyi svitovoyi vijni ta vtorgnennya SRSR do Polshi 17 veresnya 1939 roku Lipa sho znahoditsya na pravomu shidnomu berezi Syanu razom z inshimi navkolishnimi selami vidijshla do SRSR i vvijshla do skladu Birchanskogo rajonu rajonnij centr Bircha utvorenoyi 27 listopada 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni selo vzhe v pershij tizhden bulo zajnyate vijskami vermahtu V kinci lipnya 1944 roku selo bulo zajnyate Chervonoyu Armiyeyu 13 serpnya rozpochato mobilizaciyu ukrayinskogo naselennya Drogobickoyi oblasti do Chervonoyi Armiyi oblvoyenkom pidpolkovnik Karlichev V berezni 1945 roku Lipa yak i ves Birchanskij rajon z rajonnim centrom Bircha Liskivskij rajon z rajonnim centrom Lisko ta zahidna chastina Peremishlskogo rajonu vklyuchno z mistom Peremishl zi skladu Drogobickoyi oblasti peredano Polshi V 40 h rokah na selo Lipa neodnorazovo napadali ozbroyeni polski bandi zokrema viddili pid kerivnictvom Yana Kotvickogo Slipogo pol Jana Kotwickiego Slepego Moskva pidpisala j 16 serpnya 1945 roku opublikuvala oficijno dogovir z Polsheyu pro vstanovlennya liniyi Kerzona ukrayinsko polskim kordonom ta nezvazhayuchi na bazhannya ukrayinciv zalishitis na ridnij zemli pro peredbachene dobrovilne viselennya priblizno odnogo miljona ukrayinciv z Zakerzonnya tobto Pidlyashshya Holmshini Nadsyannya i Lemkivshini Rozpochalosya viselennya ukrayinciv z ridnoyi zemli Provodyachi deportaciyu uryad Polshi yak i uryad SRSR keruvalisya Ugodoyu mizh cimi derzhavami pidpisanoyu v Lyublini 9 veresnya 1944 roku ale nezvazhayuchi na tekst ugodi u yakomu nagoloshuvalos sho Evakuaciyi pidlyagayut lishe ti z perelichenih osib yaki viyavili svoye bazhannya evakuyuvatisya i shodo prijnyattya yakih ye zgoda Uryadu Ukrayinskoyi RSR i Polskogo Komitetu Nacionalnogo Vizvolennya Evakuaciya ye dobrovilnoyu i tomu primus ne mozhe buti zastosovanij ni pryamo ni poseredno Bazhannya evakujovanih mozhe buti vislovleno yak usno tak i podano na pismi viselennya bulo primusovim i z zastosuvannyam vijskovih pidrozdiliv V zhovtni 1945 pidrozdilami Vijska Polskogo provedeno viselennya ukrayinciv z Lipi do SRSR pislya yakoyi v seli ta prisilkah z ponad 350 selyanskih gospodarstv zalishilis zaselenimi lishe blizko 30 Ukrayinska Povstanska Armiya namagalas zahistiti mirne ukrayinske naselennya vid primusovoyi deportaciyi polskoyu armiyeyu ta ne dati polskij vladi zaselyuvati zvilneni gospodarstva polyakami 21 zhovtnya 1945 chastinu gospodarstv kotri zostalis bez vlasnikiv spaleno viddilami UPA najimovirnishe pidrozdilom Udarnik 6 Dokladnishe Boyi v Birchi ta okolicyah Ukrayinske naselennya sela yakomu vdalosya uniknuti deportaciyi do SRSR popalo v 1947 roci pid etnichnu chistku pid chas provedennya Operaciyi Visla i bulo viseleno na ti teritoriyi u zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi sho do 1945 nalezhali Nimechchini Pislya deportaciyi ukrayinciv vlada Polshi peredala primishennya cerkvi svyatoyi Paraskevi rimo katolikam yaki vikoristovuvali jogo yak kostel pol kosciol pw Wniebowstapienia Panskiego azh do chasu pobudovi novogo hramu bilya 2000 go roku pislya chogo primishennya stoyit pokinute U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva NaselennyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 148 28 102 18 Zhinki 159 38 85 36 Razom 307 66 187 54 1785 404 greko katoliki 95 rimo katolikiv 16 yudeyiv 1840 809 greko katolikiv 1859 785 greko katolikiv 1879 986 greko katolikiv 1899 1271 greko katolik 1926 1340 greko katolikiv 1929 1647 meshkanciv 1938 1417 greko katolikiv 236 rimo katolikiv 29 yevreyiv i 12 p yatidesyatnikiv 1939 1930 meshkanciv sered nih 1840 abo bilshe 95 ukrayinciv 1510 ukrayinskih greko katolikiv 330 ukrayinomovnih rimo katolikiv 60 polyakiv 3 1 30 yevreyiv menshe 1 6 1997 312 osib 2006 321 osobaVidomi lyudiRuseckij Ivan ukrayinskij selyanin gromadsko politichnij diyach posol palati deputativ avstrijskogo parlamentu i Galickogo sejmu PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lipa gmina Bircha GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Central Statistical Office GUS TERYT National Register of Territorial Land Apportionment Journal Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 7 listopada 2018 Wladyslaw Makarski Nazwy miejscowosci dawnej ziemi sanockiej rozprawa doktorska KUL Wydzial Nauk Humanistycznych Lublin Redakcja Wydawnictw KUL 1986 ISBN 83 00 00202 2 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 20 marca 1939 r o zmianie granic gmin wiejskich Bircza i Zohatyn w powiecie dobromilskim wojewodztwie lwowskim Dz U 1939 nr 23 poz 148 18 sichnya 2017 u Wayback Machine pol Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 18 Hronika za 10 sichnya 1940 roku na sajti Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 7 grudnya 2012 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 7 grudnya 2012 Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 9 kvitnya 2022 Narisi z istoriyi Drogobicha vid najdavnishih chasiv do pochatku XXI st Drogobich vidavnictvo Kolo 2009 rik ISBN 978 966 7996 46 8 Gazeta Nashe Slovo 12 1992 rik Arhiv originalu za 4 lyutogo 2014 Procitovano 25 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 25 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 25 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 25 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 23 travnya 2013 Procitovano 25 zhovtnya 2012 Shapoval OUN i UPA na tereni Polshi Kiyiv 2010 Akciya Visla Spisok viselenih sil ta mistechok Povit PEREMIShL 30 lipnya 2017 u Wayback Machine Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Ruskij apokrif Vidkriti ukrayinski naukovi dani pol APOKRYF RUSKI Otwarte Ukrainskie Zasoby Naukowe Dzherela posilannya ta literaturaLipa pol Lipa 4 1 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 247 pol Dmitro Blezhejovskij Istorichnij shematizm Peremiskoyi Eparhiyi z vklyuchennyam Apostolskoyi Administraturi Lemkivshini 1828 1939 Lviv 1995 ISBN 5 7745 0672 X LipaDiv takozhRiznya v Bahovi Riznya v Berezci Riznya v Sivchini Boyi v Birchi ta okolicyah Tragediya sela Pavlokomi Piskorovichi Riznya v Sagrini Portal Polsha Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ