Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Добрянка пол Dobrzanka село в Польщі у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства Село розташоване на

Добрянка (гміна Бірча)

Добрянка (гміна Бірча)

Добрянка (пол. Dobrzanka) — село в Польщі, у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Село розташоване над потічком Добрянка, притокою , яка є притокою Ступниці.

Село
Добрянка
пол. Dobrzanka


Координати 49°40′ пн. ш. 22°24′ сх. д. / 49.667° пн. ш. 22.400° сх. д. / 49.667; 22.400Координати: 49°40′ пн. ш. 22°24′ сх. д. / 49.667° пн. ш. 22.400° сх. д. / 49.667; 22.400

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Перемишльський повіт
Гміна Бірча
Населення 0 осіб (2006)
Часовий пояс , влітку
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-740
Автомобільний код RPR (Гміна Бірча)
SIMC 0599540
GeoNames 773111
OSM r6855028  ·R
image
image
Добрянка
Добрянка (Польща)
image
image
Добрянка
Добрянка (Підкарпатське воєводство)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Добрянка.

Географія

Село розташоване на відстані 7 кілометрів на південний захід від центру гміни села Бірчі, 30 кілометрів на південний захід від центру повіту міста Перемишля і 50 кілометрів на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва.

Історія

В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.

Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Сяноцької землі Руського воєводства Королівства Польського.

В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі територія відійшла до імперії Габсбургів. У 1867 р. село включене до Добромильського повіту.

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це село Надсяння, як й інші етнічні українські території (Лемківщина, Підляшшя, Сокальщина, Равщина і Холмщина), опинилося по польському боці розмежування, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року. В 1934 р. село включене до ґміни Бірча Добромильського повіту Львівського воєводства. На 1.01.1939 в селі було 490 жителів, з них 430 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 20 євреїв.

Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року Добрянка, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР Добрянка в ході утворення Дрогобицької області включена до Ліського повіту. Добрянка ввійшла до складу утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич) і утвореного 17.01.1940 Бірчанського району (районний центр — Бірча).

З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.

В кінці липня 1944 року село було захоплене Червоною Армією.

13 серпня розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії (облвоєнком — підполковник Карличев).

В березні 1945 року Добрянка, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передані Польщі.

Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі, про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.,

Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, у якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.», виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.

Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині. Залишилось лише 15 осіб в 3 будинках.

Населення

  • 1859 — 230 греко-католиків
  • 1879 — 267 греко-католиків
  • 1899 — 299 греко-католиків
  • 1926 — 401 греко-католик
  • 1938 — 402 греко-католики
  • 2006 — 0
    • греко-католицька громада села належала до парафії в селі Липа.

Див. також

Примітки

  1. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 листопада 2019. Процитовано 27 жовтня 2012.
  2. (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 25 жовтня 2013. Процитовано 3 жовтня 2012.
  3. Władysław Makarski. Nazwy miejscowości dawnej ziemi sanockiej : [rozprawa doktorska] KUL Wydział Nauk Humanistycznych. – Lublin : Redakcja Wydawnictw KUL, 1986.
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 17.
  5. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. . Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 25 листопада 2016.
  7. . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 3 жовтня 2012.
  8. . Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 17 березня 2022.
  9. Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік;—
  10. . Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 3 жовтня 2012.
  11. . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 3 жовтня 2012.
  12. . Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 3 жовтня 2012.
  13. . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 3 жовтня 2012.
  14. . Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 3 жовтня 2012.
  15. * Акція «Вісла»: Список виселених сіл та містечок, Добрянка, Повіт ПЕРЕМИШЛЬ [ 30 липня 2017 у Wayback Machine.]
  16. . Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 27 жовтня 2012.

Джерела, посилання та література


image Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dobryanka pol Dobrzanka selo v Polshi u gmini Bircha Peremishlskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Selo roztashovane nad potichkom Dobryanka pritokoyu yaka ye pritokoyu Stupnici Selo Dobryanka pol Dobrzanka Koordinati 49 40 pn sh 22 24 sh d 49 667 pn sh 22 400 sh d 49 667 22 400 Koordinati 49 40 pn sh 22 24 sh d 49 667 pn sh 22 400 sh d 49 667 22 400 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Peremishlskij povitGmina BirchaNaselennya 0 osib 2006 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 740Avtomobilnij kod RPR Gmina Bircha SIMC 0599540GeoNames 773111OSM r6855028 RDobryankaDobryanka Polsha DobryankaDobryanka Pidkarpatske voyevodstvo U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dobryanka GeografiyaSelo roztashovane na vidstani 7 kilometriv na pivdennij zahid vid centru gmini sela Birchi 30 kilometriv na pivdennij zahid vid centru povitu mista Peremishlya i 50 kilometriv na pivdennij shid vid stolici voyevodstva mista Ryashiva IstoriyaV XI XIII stolittyah na cih zemlyah isnuvalo Peremishlske ruske knyazivstvo zi stoliceyu v Peremishli yake vhodilo do skladu Galickogo knyazivstva a piznishe Galicko Volinskogo knyazivstva Pislya zahoplennya cih zemel Polsheyu teritoriya v 1340 1772 rokah vhodila do skladu Syanockoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo V 1772 roci vnaslidok pershogo podilu Polshi teritoriya vidijshla do imperiyi Gabsburgiv U 1867 r selo vklyuchene do Dobromilskogo povitu Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya Drugoyi Rechi Pospolitoyi ce selo Nadsyannya yak j inshi etnichni ukrayinski teritoriyi Lemkivshina Pidlyashshya Sokalshina Ravshina i Holmshina opinilosya po polskomu boci rozmezhuvannya sho bulo zakripleno v Rizkomu mirnomu dogovori 1921 roku V 1934 r selo vklyuchene do gmini Bircha Dobromilskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Na 1 01 1939 v seli bulo 490 zhiteliv z nih 430 ukrayinciv grekokatolikiv 40 ukrayinciv rimokatolikiv 20 yevreyiv Pislya napadu 1 veresnya 1939 roku Tretogo Rejhu na Polshu j pochatku Drugoyi svitovoyi vijni ta vtorgnennya SRSR do Polshi 17 veresnya 1939 roku Dobryanka sho znahoditsya na pravomu shidnomu berezi Syanu razom z inshimi navkolishnimi selami vidijshla do SRSR 27 11 1939 postanovoyu Verhovnoyi Radi URSR Dobryanka v hodi utvorennya Drogobickoyi oblasti vklyuchena do Liskogo povitu Dobryanka vvijshla do skladu utvorenoyi 27 listopada 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich i utvorenogo 17 01 1940 Birchanskogo rajonu rajonnij centr Bircha Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni selo vzhe v pershij tizhden bulo zajnyate vijskami vermahtu V kinci lipnya 1944 roku selo bulo zahoplene Chervonoyu Armiyeyu 13 serpnya rozpochato mobilizaciyu ukrayinskogo naselennya Drogobickoyi oblasti do Chervonoyi Armiyi oblvoyenkom pidpolkovnik Karlichev V berezni 1945 roku Dobryanka yak i ves Birchanskij rajon z rajonnim centrom Bircha Liskivskij rajon z rajonnim centrom Lisko ta zahidna chastina Peremishlskogo rajonu vklyuchno z mistom Peremishl zi skladu Drogobickoyi oblasti peredani Polshi Moskva pidpisala j 16 serpnya 1945 roku opublikuvala oficijno dogovir z Polsheyu pro vstanovlennya liniyi Kerzona ukrayinsko polskim kordonom ta nezvazhayuchi na bazhannya ukrayinciv zalishitis na ridnij zemli pro peredbachene dobrovilne viselennya priblizno odnogo miljona ukrayinciv z Zakerzonnya tobto Pidlyashshya Holmshini Nadsyannya i Lemkivshini Rozpochalosya viselennya ukrayinciv z ridnoyi zemli Provodyachi deportaciyu uryad Polshi yak i uryad SRSR keruvalisya Ugodoyu mizh cimi derzhavami pidpisanoyu v Lyublini 9 veresnya 1944 roku ale nezvazhayuchi na tekst ugodi u yakomu nagoloshuvalos sho Evakuaciyi pidlyagayut lishe ti z perelichenih osib yaki viyavili svoye bazhannya evakuyuvatisya i shodo prijnyattya yakih ye zgoda Uryadu Ukrayinskoyi RSR i Polskogo Komitetu Nacionalnogo Vizvolennya Evakuaciya ye dobrovilnoyu i tomu primus ne mozhe buti zastosovanij ni pryamo ni poseredno Bazhannya evakujovanih mozhe buti vislovleno yak usno tak i podano na pismi viselennya bulo primusovim i z zastosuvannyam vijskovih pidrozdiliv Ukrayinske naselennya sela yakomu vdalosya uniknuti deportaciyi do SRSR popalo v 1947 roci pid etnichnu chistku pid chas provedennya Operaciyi Visla i bulo viseleno na ti teritoriyi u zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi sho do 1945 nalezhali Nimechchini Zalishilos lishe 15 osib v 3 budinkah Naselennya1859 230 greko katolikiv 1879 267 greko katolikiv 1899 299 greko katolikiv 1926 401 greko katolik 1938 402 greko katoliki 2006 0 greko katolicka gromada sela nalezhala do parafiyi v seli Lipa Div takozhRiznya v Bahovi Riznya v Berezci Riznya v Sivchini Boyi v Birchi ta okolicyah Tragediya sela Pavlokomi Piskorovichi Riznya v SagriniPrimitki PDF Arhiv originalu PDF za 3 listopada 2019 Procitovano 27 zhovtnya 2012 Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2013 Procitovano 3 zhovtnya 2012 Wladyslaw Makarski Nazwy miejscowosci dawnej ziemi sanockiej rozprawa doktorska KUL Wydzial Nauk Humanistycznych Lublin Redakcja Wydawnictw KUL 1986 ISBN 83 00 00202 2 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 17 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 26 listopada 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 26 listopada 2016 Procitovano 25 listopada 2016 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 3 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 17 bereznya 2022 Narisi z istoriyi Drogobicha vid najdavnishih chasiv do pochatku XXI st Drogobich vidavnictvo Kolo 2009 rik ISBN 978 966 7996 46 8 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2014 Procitovano 3 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 3 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 3 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 3 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 23 travnya 2013 Procitovano 3 zhovtnya 2012 Akciya Visla Spisok viselenih sil ta mistechok Dobryanka Povit PEREMIShL 30 lipnya 2017 u Wayback Machine Arhiv originalu za 30 veresnya 2017 Procitovano 27 zhovtnya 2012 Dzherela posilannya ta literaturaDobryanka pol Dobrzanka 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1881 T II S 83 pol Dmitro Blezhejovskij Istorichnij shematizm Peremiskoyi Eparhiyi z vklyuchennyam Apostolskoyi Administraturi Lemkivshini 1828 1939 Lviv 1995 ISBN 5 7745 0672 X Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ