Брижава або Бережава (пол. Brzeżawa) — село в Польщі, у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 292 особи (2011).
Село Координати 49°40′36″ пн. ш. 22°21′21″ сх. д. / 49.67694444002777487° пн. ш. 22.35611111002777918° сх. д.Координати: 49°40′36″ пн. ш. 22°21′21″ сх. д. / 49.67694444002777487° пн. ш. 22.35611111002777918° сх. д.
Брижава у Вікісховищі |
Географія
Село розташоване на відстані 10 кілометрів на захід від центру гміни села Бірчі, 32 кілометри на захід від центру повіту міста Перемишля і 47 кілометрів на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва.
Історія
В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.
Після захоплення цих земель Польщею село в 1340–1772 роках входило до складу Сяноцької землі Руського воєводства Королівства Польського.
Село було засновано на початку 15 століття. Перші письмові згадки про село Брижава відносяться до 1464 року, коли Брижава належала до бірчанського маєтку, маючи назву Воля Твердого (пол. Twardego Wolya).
Перепис 1510 року показував, що сплачувалися податки з: 10 земельних ділянок (ланів), млина, корчми, священика й 200 овець.
25 січня 1648 року Станіслав Гумніцкий (пол. Stanisław Humnicki), сяноцький військовий, продав за 300 злотих священикамам-братам Ігнатові і Івану Манявским (пол. Ihnatowi i Iwanowi Maniawskim), священичу посаду в селі Брижава.
В 19 столітті село було власністю Людвига Добриньського (пол. Ludwika Dobrzyńskiego) й Казимира Газдовича (пол. Kazimierza Gazdowicza). Входило до Добромильського повіту.
Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це українське село Надсяння, як й інші етнічні українські території (Лемківщина, Підляшшя, Сокальщина, Равщина і Холмщина), опинилося по польському боці розмежування лінії Керзона, у так званому Закерзонні, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року. Входило до Добромильського повіту Львівського воєводства.
В 1938 році з 1391 мешканців села 1212 осіб були українцями греко-католицького віросповідання. Навіть якщо припустити, що серед римо-католиків та п'ятидесятників їх не було, все одно частка українців становила понад 87%.
На 01.01.1939 село налічувало 1590 осіб, серед яких 1400 українців-грекокатоликів, 150 українців-латинників, 10 поляків, 30 євреїв. Дерев’яна церква св. Михаїла збудована в 1843 р., парафія належала до Бірчанського деканату Перемишльської єпархії греко-католицької церкви.
1 квітня 1939 р. села Брижава і Липа передані з ґміни Бірча до ґміни Жогатин.
Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу та вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року Брижава, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР і ввійшла до складу Бірчанського району (районний центр — Бірча) утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).
З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.
В кінці липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією.
13 серпня розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії (облвоєнком — підполковник Карличев).
В березні 1945 року Брижава, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі.
Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення по лінії Керзона українсько-польського кордону та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі, про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.,
Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, у якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.», виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.
Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистка під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Населення
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 153 | 30 | 114 | 9 |
Жінки | 139 | 28 | 87 | 24 |
Разом | 292 | 58 | 201 | 33 |
- 1785 — 375 греко-католиків, 44 римо-католики i 10 юдеїв
- 1840 — 513 греко-католиків (нема інформації про вірних інших конфесій)
- 1859 — 694 греко-католики
- 1879 — 867 греко-католиків
- 1899 — 1084 греко-католики
- 1926 — 1190 греко-католиків
- 1929 — 1265 мешканців
- 1938 — 1212 греко-католиків, 97 римо-католиків, 21 юдей, 61 п'ятидесятник
Релігія
На теренах села душпастирську діяльність здійснюють Римо-Католицька Церква та Церква П'ятидесятників — протестантська спільнота євангелістського спрямування.
Пам'ятники архітектури
- Греко-католицька церква Святого Михаїла Архангела — збудована в 1843 р., тепер римсько-католицький костел Святого Михаїла Архангела. Стіни усередині орнаментовані поліфонічно-орнаментальним поліхромним стінним живописом з кінця XIX століття.
Визначні особистості, пов'язані з селом
- Людвіга Добринська-Рибіцька (пол. Ludwika Dobrzyńska-Rybicka) — професор Познаньського університету імені Адама Міцкевича
- Юліян (Ґбур) — єпископ Стрийської єпархії УГКЦ
- Михайло Гидзік (пол. Michał Hydzik) — колишній головний пресвітер
- Омелян Мазурик (пол. Omelian Mazuryk) — художник
- Микола Мазурик (пол. Mykoła Mazuryk) — різьбяр
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Брижава
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 9 вересня 2012.
- Władysław Makarski. Nazwy miejscowości dawnej ziemi sanockiej : [rozprawa doktorska] KUL Wydział Nauk Humanistycznych. — Lublin : Redakcja Wydawnictw KUL, 1986.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 17.
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 20 marca 1939 r. o zmianie granic gmin wiejskich Bircza i Żohatyn w powiecie dobromilskim, województwie lwowskim. Dz.U. 1939 nr 23 poz. 148 [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 9 вересня 2012.
- . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 3 грудня 2012.
- . Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 30 травня 2022.
- Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік;—
- . Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 9 вересня 2012.
- . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 9 вересня 2012.
- . Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 9 вересня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 9 вересня 2012.
- . Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 9 вересня 2012.
- * Акція «Вісла»: Список виселених сіл та містечок, Бережава, Повіт ПЕРЕМИШЛЬ [ 30 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Див. також
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Brizhava abo Berezhava pol Brzezawa selo v Polshi u gmini Bircha Peremishlskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 292 osobi 2011 Selo Brizhava pol Brzezawa Koordinati 49 40 36 pn sh 22 21 21 sh d 49 67694444002777487 pn sh 22 35611111002777918 sh d 49 67694444002777487 22 35611111002777918 Koordinati 49 40 36 pn sh 22 21 21 sh d 49 67694444002777487 pn sh 22 35611111002777918 sh d 49 67694444002777487 22 35611111002777918 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Peremishlskij povitGmina BirchaPersha zgadka 1464Naselennya 292 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 751Avtomobilnij kod RPRSIMC 0599066GeoNames 775181OSM 3012868 R Gmina Bircha BrizhavaBrizhava Polsha BrizhavaBrizhava Pidkarpatske voyevodstvo Brizhava u VikishovishiVid na cerkvu svyatogo Mihayila Arhangela v BrizhaviGeografiyaSelo roztashovane na vidstani 10 kilometriv na zahid vid centru gmini sela Birchi 32 kilometri na zahid vid centru povitu mista Peremishlya i 47 kilometriv na pivdennij shid vid stolici voyevodstva mista Ryashiva IstoriyaV XI XIII stolittyah na cih zemlyah isnuvalo Peremishlske ruske knyazivstvo zi stoliceyu v Peremishli yake vhodilo do skladu Galickogo knyazivstva a piznishe Galicko Volinskogo knyazivstva Pislya zahoplennya cih zemel Polsheyu selo v 1340 1772 rokah vhodilo do skladu Syanockoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo Selo bulo zasnovano na pochatku 15 stolittya Pershi pismovi zgadki pro selo Brizhava vidnosyatsya do 1464 roku koli Brizhava nalezhala do birchanskogo mayetku mayuchi nazvu Volya Tverdogo pol Twardego Wolya Perepis 1510 roku pokazuvav sho splachuvalisya podatki z 10 zemelnih dilyanok laniv mlina korchmi svyashenika j 200 ovec 25 sichnya 1648 roku Stanislav Gumnickij pol Stanislaw Humnicki syanockij vijskovij prodav za 300 zlotih svyashenikamam bratam Ignatovi i Ivanu Manyavskim pol Ihnatowi i Iwanowi Maniawskim svyashenichu posadu v seli Brizhava V 19 stolitti selo bulo vlasnistyu Lyudviga Dobrinskogo pol Ludwika Dobrzynskiego j Kazimira Gazdovicha pol Kazimierza Gazdowicza Vhodilo do Dobromilskogo povitu Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya Drugoyi Rechi Pospolitoyi ce ukrayinske selo Nadsyannya yak j inshi etnichni ukrayinski teritoriyi Lemkivshina Pidlyashshya Sokalshina Ravshina i Holmshina opinilosya po polskomu boci rozmezhuvannya liniyi Kerzona u tak zvanomu Zakerzonni sho bulo zakripleno v Rizkomu mirnomu dogovori 1921 roku Vhodilo do Dobromilskogo povitu Lvivskogo voyevodstva V 1938 roci z 1391 meshkanciv sela 1212 osib buli ukrayincyami greko katolickogo virospovidannya Navit yaksho pripustiti sho sered rimo katolikiv ta p yatidesyatnikiv yih ne bulo vse odno chastka ukrayinciv stanovila ponad 87 Na 01 01 1939 selo nalichuvalo 1590 osib sered yakih 1400 ukrayinciv grekokatolikiv 150 ukrayinciv latinnikiv 10 polyakiv 30 yevreyiv Derev yana cerkva sv Mihayila zbudovana v 1843 r parafiya nalezhala do Birchanskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi greko katolickoyi cerkvi 1 kvitnya 1939 r sela Brizhava i Lipa peredani z gmini Bircha do gmini Zhogatin Pislya napadu 1 veresnya 1939 roku Tretogo Rejhu na Polshu ta vtorgnennya SRSR do Polshi 17 veresnya 1939 roku Brizhava sho znahoditsya na pravomu shidnomu berezi Syanu razom z inshimi navkolishnimi selami vidijshla do SRSR i vvijshla do skladu Birchanskogo rajonu rajonnij centr Bircha utvorenoyi 27 listopada 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni selo vzhe v pershij tizhden bulo zajnyate vijskami vermahtu V kinci lipnya 1944 roku selo bulo zajnyate Chervonoyu Armiyeyu 13 serpnya rozpochato mobilizaciyu ukrayinskogo naselennya Drogobickoyi oblasti do Chervonoyi Armiyi oblvoyenkom pidpolkovnik Karlichev V berezni 1945 roku Brizhava yak i ves Birchanskij rajon z rajonnim centrom Bircha Liskivskij rajon z rajonnim centrom Lisko ta zahidna chastina Peremishlskogo rajonu vklyuchno z mistom Peremishl zi skladu Drogobickoyi oblasti peredano Polshi Moskva pidpisala j 16 serpnya 1945 roku opublikuvala oficijno dogovir z Polsheyu pro vstanovlennya po liniyi Kerzona ukrayinsko polskogo kordonu ta nezvazhayuchi na bazhannya ukrayinciv zalishitis na ridnij zemli pro peredbachene dobrovilne viselennya priblizno odnogo miljona ukrayinciv z Zakerzonnya tobto Pidlyashshya Holmshini Nadsyannya i Lemkivshini Rozpochalosya viselennya ukrayinciv z ridnoyi zemli Provodyachi deportaciyu uryad Polshi yak i uryad SRSR keruvalisya Ugodoyu mizh cimi derzhavami pidpisanoyu v Lyublini 9 veresnya 1944 roku ale nezvazhayuchi na tekst ugodi u yakomu nagoloshuvalos sho Evakuaciyi pidlyagayut lishe ti z perelichenih osib yaki viyavili svoye bazhannya evakuyuvatisya i shodo prijnyattya yakih ye zgoda Uryadu Ukrayinskoyi RSR i Polskogo Komitetu Nacionalnogo Vizvolennya Evakuaciya ye dobrovilnoyu i tomu primus ne mozhe buti zastosovanij ni pryamo ni poseredno Bazhannya evakujovanih mozhe buti vislovleno yak usno tak i podano na pismi viselennya bulo primusovim i z zastosuvannyam vijskovih pidrozdiliv Ukrayinske naselennya sela yakomu vdalosya uniknuti deportaciyi do SRSR popalo v 1947 roci pid etnichnu chistka pid chas provedennya Operaciyi Visla i bulo viseleno na ti teritoriyi u zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi sho do 1945 nalezhali Nimechchini U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva NaselennyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 153 30 114 9Zhinki 139 28 87 24Razom 292 58 201 331785 375 greko katolikiv 44 rimo katoliki i 10 yudeyiv 1840 513 greko katolikiv nema informaciyi pro virnih inshih konfesij 1859 694 greko katoliki 1879 867 greko katolikiv 1899 1084 greko katoliki 1926 1190 greko katolikiv 1929 1265 meshkanciv 1938 1212 greko katolikiv 97 rimo katolikiv 21 yudej 61 p yatidesyatnikReligiyaNa terenah sela dushpastirsku diyalnist zdijsnyuyut Rimo Katolicka Cerkva ta Cerkva P yatidesyatnikiv protestantska spilnota yevangelistskogo spryamuvannya Pam yatniki arhitekturiGreko katolicka cerkva Svyatogo Mihayila Arhangela zbudovana v 1843 r teper rimsko katolickij kostel Svyatogo Mihayila Arhangela Stini useredini ornamentovani polifonichno ornamentalnim polihromnim stinnim zhivopisom z kincya XIX stolittya Dokladnishe Cerkva Svyatogo Mihayila Arhangela v BrizhaviViznachni osobistosti pov yazani z selomLyudviga Dobrinska Ribicka pol Ludwika Dobrzynska Rybicka profesor Poznanskogo universitetu imeni Adama Mickevicha Yuliyan Gbur yepiskop Strijskoyi yeparhiyi UGKC Mihajlo Gidzik pol Michal Hydzik kolishnij golovnij presviter Omelyan Mazurik pol Omelian Mazuryk hudozhnik Mikola Mazurik pol Mykola Mazuryk rizbyarPrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Brizhava GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Central Statistical Office GUS TERYT National Register of Territorial Land Apportionment Journal Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 9 veresnya 2012 Wladyslaw Makarski Nazwy miejscowosci dawnej ziemi sanockiej rozprawa doktorska KUL Wydzial Nauk Humanistycznych Lublin Redakcja Wydawnictw KUL 1986 ISBN 83 00 00202 2 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 17 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 20 marca 1939 r o zmianie granic gmin wiejskich Bircza i Zohatyn w powiecie dobromilskim wojewodztwie lwowskim Dz U 1939 nr 23 poz 148 18 sichnya 2017 u Wayback Machine pol Hronika za 10 sichnya 1940 roku na sajti Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 9 veresnya 2012 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 3 grudnya 2012 Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 30 travnya 2022 Narisi z istoriyi Drogobicha vid najdavnishih chasiv do pochatku XXI st Drogobich vidavnictvo Kolo 2009 rik ISBN 978 966 7996 46 8 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2014 Procitovano 9 veresnya 2012 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 9 veresnya 2012 Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 9 veresnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 9 veresnya 2012 Arhiv originalu za 23 travnya 2013 Procitovano 9 veresnya 2012 Akciya Visla Spisok viselenih sil ta mistechok Berezhava Povit PEREMIShL 30 lipnya 2017 u Wayback Machine Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Div takozhRiznya v Berezci Riznya v Bahovi Riznya v Sivchini Boyi v Birchi ta okolicyah Mihajlo GidzikPortal Polsha Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi