Дніпро́вська пові́трянодеса́нтна опера́ція — масштабна повітрянодесантна операція часів Другої світової війни, яка була проведена радянськими військами протягом 25 вересня — 28 листопада 1943 року на території Черкаської та Київської областей УРСР. Головним завданням операції було захоплення та утримання повітряним десантом важливого рубежу на території Правобережної України поблизу Дніпровського закруту, в районі Великого Букрина — так званого Букринського плацдарму, з метою сприяння зосередженню на ньому необхідної для продовження наступу радянських військ та не допущення прориву військ Вермахту до захоплених загальновійськовими з'єднаннями плацдармів.
Дніпровська повітрянодесантна операція | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Битва за Дніпро Німецько-радянська війна | |||||||
Основні типи літаків, що залучалися до операції: транспортний Лі-2 (ліцензійний американський Douglas DC-3) та бомбардувальник Іл-4 | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
СРСР | Третій Рейх | ||||||
Командувачі | |||||||
М. Ф. Ватутін І. І. Затевахін П. М. Сидорчук | Е. фон Манштейн Г. Гот Г. Ебербах В. Нерінг | ||||||
Військові сили | |||||||
4 575 осіб | понад 10 000 осіб | ||||||
Втрати | |||||||
3 500 загиблих, захоплених у полон, зниклих безвісти | близько 3 000 загиблих |
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (липень 2019) |
Операція закінчилася повним крахом. Радянські війська втратили 3500 осіб загиблими та зниклими безвісти. Заплановане завдання операції не було виконане. Після поразки в цій повітрянодесантній операції, радянські повітрянодесантні війська більше не мали досвіду застосування десанту парашутним способом протягом усієї своєї подальшої історії.
Планування та підготовка
Передумови
Влітку 1943 року, після нищівної поразки німецьких військ на Курській дузі, радянські війська продовжили широкомасштабний наступ на всій території Лівобережної Україні, прагнучи прорватися до Дніпра і, користуючись спантеличеністю противника, захопити плацдарми на правому березі. У ході стрімкого наступу радянським військам вдалося з ходу захопити декілька важливих плацдармів на західному березі Дніпра в районі Лютіжу і Великого Букрина, тим самим створивши всі необхідні передумови для подальшого розвитку наступу на території Правобережної України.
Разом з цим, за пропозицією маршала Георгія Жукова в Ставку Верховного Головнокомандування була подана ідея — з метою сприяння зосередженню на плацдармах необхідної кількості радянських військ, обмеження маневру противника та відповідно не допущення прориву його піхоти і танків до захоплених рубежів із західного та північно-західного напрямків, застосувати повітрянодесантні війська на цьому напрямку театру воєнних дій. Також однією з вирішальних причин ухвалення рішення щодо висадки повітряного десанту стало завдання — якнайшвидше підготувати все до звільнення від німців столиці УРСР — міста Києва.
Попередній задум десантування
За попереднім задумом операцію планувалося здійснити десантування на протилежний берег Дніпра семи гвардійських повітрянодесантних бригад, об'єднаних у два зведених повітрянодесантних корпуси, які повинні були перешкодити перегруповуванню військ противника з початком форсування Дніпра частинами сухопутних військ Червоної армії.
До 16 вересня 1943 року штаб повітрянодесантних військ завершив розробку операції, визначив мету, склад і завдання десанту, а вже наступного дня рішення на проведення повітрянодесантної операції було ухвалене Ставкою.
Затверджений Ставкою план операції передбачав наступне. Першим у район Канева, у смузі наступу Воронезького фронту, повинен був десантуватися корпус командувача повітрянодесантними військами генерал-майора Івана Затевахіна. Він складався з 1-ї, 3-ї та 5-ї повітрянодесантних бригад, загальною кількістю близько 10 тисяч чоловіків. Корпус мав на озброєнні 24 гармати калібру 45 мм, 180 мінометів калібрів 50 і 82 мм, 378 протитанкових рушниць та 540 кулеметів.
Другий повітрянодесантний корпус у складі 4-ї, 6-ї та 7-ї повітрянодесантні бригад під командуванням генерал-майора Олександра Капітохіна повинен був десантуватися в смузі наступу Південного фронту кількома днями пізніше.
Ставка Верховного Головнокомандування затвердила цей план, але оперативна обстановка на цій ділянці фронту дуже швидко змінилася та вимагала термінового початку десантування поблизу Дніпровського закруту, у районі Великого Букрина, де радянські війська досягли найбільшого успіху.
19 вересня представник Ставки ВГК Георгій Жуков затвердив остаточний план операції.
Розробка плану операції
У цілому план операції був відпрацьований достатньо реалістично та охоплював практично усі можливі варіанти підготовки та проведення повітрянодесантної операції. Але, як це часто буває при плануванні, було випущено з уваги багато деталей, що згодом призвели до провалу. Вже на етапі підготовки транспортної авіації до десантування, виникла ціла низка проблем: авіація не встигала перебазуватися на нові аеродроми, на яких до того ж була відсутня достатня кількість палива, ремонтних деталей та запчастин; особовий склад повітрянодесантних бригад не мав часу на проведення тренувань і додаткових занять; бракувало також часу для організації чіткої взаємодії авіації і десантних підрозділів.
Більш того, надмірні заходи щодо утримання операції в таємниці спричинили за собою дуже негативні наслідки. В результаті, війська отримали можливість ознайомитися зі своїми бойовими завданнями практично перед посадкою в літак, та деякі навіть після десантування вже в тилу противника! Багато пунктів плану були дуже далекі від реального життя й, відверто кажучи, скоріше були побажаннями, ніж обґрунтованими рішеннями.
Наприклад, було ухвалено рішення висадити до початку операції спеціально підготовлені групи з числа найбільш підготовлених десантників, які за допомогою сигнальних вогнів повинні були позначити на місцевості місця приземлення для основних сил десанту. Проте, ця ідея не була втілена в життя з простої причини: ніхто з командування так і не визначив, хто ж на практиці виконуватиме це завдання.
На користь повітряного десанту планувалося використовувати вогневу міць артилерійського корпусу прориву, для чого до складу десанту були введені артилеристи-коректувальники й була виділена ескадрилья літаків-коректувальників для управління артилерійським вогнем. Напередодні вже були визначені види вогню артилерії, позначені ділянки для нанесення загороджувального вогню за викликом десанту. Але артилерія так і не змогла провести підтримку висадки десанту.
Так само, як і при плануванні Вяземської операції, було підраховано, що кожен літак військово-транспортної авіації виконає принаймні по 2-3 вильоти за ніч, але в реальності це було просто неможливо.
Вплив всіх цих негативних наслідків можливо було б мінімізувати, якби впродовж всієї операції велася постійна розвідка, і командування аналізувало можливі зміни оперативної обстановки. Однак, керівники операції, які проводили планування, переклали виконання цих завдань на другорядних виконавців, проявивши повну пасивність при підготовці такої масштабної висадки десантних військ.
Визначені завдання десанту та підготовка особового складу
Командувач військами фронту генерал Ватутін М. Ф. через командувача ПДВ визначив такі бойові завдання:
- 3-й пдбр (командир полковник В. К. Гончаров): здійснити десантування на південний схід від Ржищіва, захопити позиції по рубежу Липовий Ріг, Македони, Козарівка, із завданням не допустити прориву піхоти і танків противника в район плацдарму і утримувати ці позиції до підходу головних сил 40-ї армії;
- 5-й пдбр (командир підполковник П. М. Сидорчук): здійснити десантування на захід від Канева з метою захоплення рубежу Горкавчина, Степанці, та у взаємодії з 3-ю пдбр утримувати його до підходу головних сил;
- 1-й пдбр: яка не встигла здійснити підготовку до десантування у повному обсязі, до встановленого часу знаходитися в резерві корпусу та бути в готовності до висадки на другу або третю ніч.
Тривалість самостійних бойових дій десанту в тилу противника визначалась в 2-3 доби. Загальна чисельність особового складу десанту близько 10 тис. чоловіків.
Запланована для захоплення і утримання ділянка місцевості мала майже 40 кілометрів по фронту, що ще до початку проведення операції було дуже складним завданням для виконання лише двома повітрянодесантними бригадами, які мали на озброєнні лише стрілецьку зброю, міномети і легку артилерію.
Через надмірні заходи керівництва операцією в прагненні зберегти її в таємниці командири бригад ухвалили й оголосили своє рішення на десантування і бойові дії тільки наступного дня, 24 вересня 1943 року, за півтори години до посадки особового складу в літаки. Як наслідок, у командирів батальйонів і рот залишилося дуже мало часу для доведення завдання підлеглим, й вони не мали можливості уточнити основні питання взаємодії як усередині повітряного десанту, так і з іншими родами військ, намітити план бою після приземлення. Командири взводів взагалі були вимушені ставити завдання особовому складу в польоті. Фактично вони обмежувалися тільки вказівками про райони викидання, порядок збору після приземлення і рубіж, який передбачалося захопити і обороняти. Взагалі не проводилися також і передполітні заняття ані з офіцерами, ані з рештою особового складу.
Крім цього, не зважаючи на значну кількість радіостанцій, вони були розподілені таким чином, що в деяких літаках було по 5—6 засобів зв'язку, а в інших літаках радіостанції для десанту не було взагалі. Тому після висадки радисти залишилися без засобів зв'язку, а радіостанції — без радистів. Батареї живлення для радіостанцій також скидалися окремо від них.
Як показав подальший хід операції, все це, безперечно, негативно відбилось на діях підрозділів в тилу противника.
Фінальна стадія підготовки Дніпровської повітрянодесантної операції пройшла в неймовірній метушні, яка була обумовлена зривом планів та катастрофічним браком часу, що як наслідок призвело до повного краху операції…
Десантування
Початок операції
21 вересня по тривозі було піднято шість гвардійських повітрянодесантних бригад: 1-ша, 3-тя, 4-та, 5-та, 6-та і 7-ма.
1-ша, 3-тя і 5-та гвардійські повітрянодесантні бригади надійшли у розпорядження Воронезького; 4-та, 6-та і 7-ма — Південного фронтів. Було проведена переукладка парашутів та укладка вантажів у парашутно-десантні м'які мішки. Після цього бригади були передислоковані залізницею в райони аеродромів Лебедин, Смородине і Богодухів Сумської області.
До 23 вересня була створена оперативна група повітрянодесантних військ, яка повинна була здійснювати управління десантами. Група розмістилася на аеродромі Лебедин, у безпосередній близькості від пункту управління оперативної групи авіації далекої дії і штабу 2-ї повітряної армії. Незабаром група встановила прямий зв'язок зі штабом 40-ї армії, у смузі якої планувалось провести висадку першого десанту. Розвідувальна авіація 2-ї повітряної армії приступила до фотографування районів майбутнього десантування. В тил противника для проведення дорозвідки районів десантування та обстановки були виведені розвідоргани 40-ї армії.
Для здійснення висадки десанту залучили 180 військово-транспортних літаків «Дуглас» Лі-2 (1-ї, 53-ї і 62-ї авіаційних дивізій АДД). У свою чергу, авіація ПДВ виділила 10 машин Іл-4 для викидання спорядження і легких гармат, буксирувальники планерів, а також 35 десантних планерів А-7 і Г-11, якими повинна була десантуватися бригадна артилерія.
Віддалення аеродромів від районів викидання десанту складала 175—220 кілометрів, що теоретично дозволяло за одну ніч провести два-три літако-вильоти з цих аеродромів.
22 вересня передові частини Воронезького фронту захопили перші плацдарми за Дніпром. Вранці 23 вересня, генерал армії М. Ф. Ватутін прибув на командний пункт 40-ї армії, де з доповідей розвідки з'ясував, що в запланованому районі висадки десанту значних сил противника не встановлено.
У той же час німецьке командування проаналізувало стан справ і, припустивши ймовірний характер дій Червоної армії, зосередило 3 додаткових дивізії в районі висадки. Крім того німці планували переміщення ще двох дивізій у вірогідний район десантування.
Радянська розвідка знову ніяких змін обстановки не виявила.
Висадка десанту
Викидання перших двох бригад було вирішено почати в ніч на 25 вересня 1943 року. Передовий загін літаків 101-го полку АДД, який вела Герой Радянського Союзу Валентина Гризодубова з парашутистами 3-ї гв. пдбр піднявся в повітря о 18 годин 30 хвилин 24 вересня.
Через дві години стартували літаки з бійцями 5-ї гв. пдбр. Всього в ніч на 25 вересня було проведено 298 літако-вильотів (замість запланованих 500), було викинуто 3050 чоловіків і 432 контейнери зі складу 3-ї гвардійської бригади і 1 525 чоловіків та 228 контейнерів 5-ї гвардійської бригади. Відсутність достатньої кількості палива для літаків транспортної авіації на аеродромах зльоту привела до того, що графік зльоту був порушений з самого початку. Замість намічених планом 65 транспортних машин під посадку було подано лише 48, а чотири бензозаправники з'явилися лише за півгодини до вильоту. У результаті виліт першого ешелону довелося відкласти на півтори години.
Літаки злітали безсистемно — по готовності та з грубими порушеннями бойових порядків. Повертаючись назад на аеродроми вони були вимушені ще довше чекати перезаправляння, внаслідок чого десантники змушені були буквально метатися по аеродрому від одного літака до іншого, у пошуках готового до зльоту.
На аеродромі Смородине жоден літак з числа запланованих до вильоту не був готовий до зльоту взагалі. Ці літаки повинні були доставити 45-мм артилерійські гармати для десанту. Через відсутність палива 5-та бригада була вимушена припинити десантування з аеродрому Богодухів з настанням світанку. 3-тя бригада здійснила десантування в повному складі (без 45-мм гармат) з мережі аеродромів у районі Лебедина до світанку 25 вересня. Але літаків під посадку було подано менше, ніж передбачалося планом, а в найостанніший момент з'ясувалося, що зношеність машин не дозволяє їм брати штатну кількість вантажу. Багато літаків Лі-2 могли підняти лише 15-18 парашутистів або м'яких парашутно-десантних мішків — замість положених по штату мінімуму в 20 одиниць. У результаті в першу ніч не було викинуто 2017 чоловіків (30 % десанту). 590 контейнерів з вантажем (озброєнням, боєприпасами і продовольством) з числа запланованих, так і не були доставлені в район висадки десанту, залишившись на аеродромах зльоту.
Також, одним з головних чинників, що призвели першу стадію проведення повітрянодесантної операції на етапі десантування до провалу, став украй низький рівень навченості і готовності льотних екіпажів військово-транспортної авіації, які в більшості своєї не мали навіть елементарного досвіду проведення повітряних десантів.
Не випадково також, однією з головних причин провалу операції стала незадовільна організація навігаційного забезпечення. Згідно з планом проведення операції навігаційне забезпечення повинне було забезпечуватися в районах аеродромів, на маршрутах прольоту авіації та в районах висадки десанту на площадках приземлення сигнальними вогнями, радіопередавачами і приводними радіостанціями системи ППО. І хоча в районах аеродромів це спрацювало, то, ні на маршрутах прольоту літаків з десантом, ні тим більше в районах десантування навігаційного забезпечення взагалі не було. А пересувна по рейках радіонавігаційна станція «Бджола» прибула в пункт призначення в районі села Капустінці тоді, коли десантування було вже завершене. Тому літаки здійснювали висадку практично наосліп, без будь-якого навігаційного забезпечення.
Незважаючи на негативний досвід проведення Вяземської повітрянодесантної операції взимку 1942 року, ніяких практичних висновків в цьому відношенні взагалі зроблено не було. Всі завдання щодо наведення основних сил десанту переклали на плечі передових загонів, які повинні були після приземлення здійснити підсвічування районів десантування за допомогою серій сигнальних ракет. Але задум провалився через повне безладдя, що на аеродромах, що в повітрі, що на землі після приземлення. Плюс до цього, німці, виявивши висадку десанту супротивника, почали масовані запуски різнокольорових ракет з різних напрямків, чим остаточно ввели в повну оману не тільки транспортну авіацію, але і парашутний десант.
Додатково до відсутності радіоапаратури наведення, в ніч на 25 вересня різко погіршали погодні умови. Низька хмарність на висоті 600—800 метрів, в сукупності з дощем знизили видимість до 1-3 кілометрів. Коли вночі дощ припинився, над районами висадки опустився легкий туман, видимість досягала 2-4 км. Лише поодинокі екіпажі літаків змогли провести орієнтування в таких жахливих погодних умовах. Навігаційна апаратура могла б полегшити в такій обстановці забезпечити десантування, але вона була відсутня.
Як пізніше стало відомо з доповідей льотчиків — практично жоден з них не зміг використати наземні орієнтири в таких умовах. Дніпро залишався єдиним вірним орієнтиром для всіх без винятку екіпажів. З урахуванням того, що райони десантування знаходилися на відстані всього 15-20 кілометрів від Дніпра, який був достатньо надійним орієнтиром, льотчики могли розрахувати по напрямку й часу польоту приблизний район та здійснити висадку з помилкою 5-7 кілометрів від заданого. Але внаслідок вкрай низького рівня навченості льотних екіпажів, відсутності уявлення, де і в якому місці вони перетинають річку, екіпажі проводили невірні розрахунки. Іноді помилки в розрахунках досягали 40 кілометрів (!) від заданого. На додаток, після перетинання Дніпра, остерігаючись вогню протиповітряних засобів противника, літаки набирали висоту не визначені для десантування 600 метрів, а 1000 м і більш, та збільшували швидкість.
Десантники вимушені були покидати борт літака в таких умовах, що призвело до того, що інтервали між парашутистами після приземлення досягали не розрахункових 4 кілометри (максимум), а 8, а то і 15 (!) км. Навіть при висадці у тил противника в денний час, збір парашутистів у таких умовах був мало реальним. У більшості радянських десантників був відсутній хоч якийсь бойовий досвід щодо ведення бою в тилу противника, тому що переважна частина досвідчених десантників, які брали участь у Вяземській повітрянодесантній операції в цій операції участі не брали. Раніше, влітку 1943, з них було сформовано кілька звичайних піхотних дивізій, які взяли активну участь у жорстоких боях на Курській дузі, і зазнали важких втрат.
Ганебна організація навігаційного забезпечення, слабка підготовка льотного складу призвели до того, що особовий склад десантувався на площі більш ніж 25 на 70 кілометрів. Тільки 5 % особового складу приземлилися в запланованій зоні; 23 % десантників приземлилися в радіусі 10 кілометрів від намічених районів, 58 % — в радіусі 15 км, решта (14 %) — поза межами цих відстаней. Близько 400 десантників було викинуто на Черкаський ліс (70 кілометрів від району висадки), і 230 — приземлилися в розташуваннях своїх військ. Частина десанту приводнилася на Дніпро і потонула, заплутавшись у стропах.
Викидання десанту проводилося в умовах сильного зенітного вогню противника, внаслідок чого авіація далекої дії втратила три літаки. У одному зі збитих літаків знаходилося все управління 3-ї гвардійської бригади на чолі з командиром бригади полковником Красовським П. І. Всі вони загинули. Існує згадка Героя Радянського Союзу , що командир 3-ї бригади підполковник Гончаров В. К. в одному з перших боїв був поранений і згодом евакуйований на По-2 в тил. Можливо Гончаров, будучи командиром 1-ї бригади, після загибелі Красовського був призначений командиром вже висадженої 3-ї бригади і також десантувався в німецький тил.
Значна кількість десантників приземлилася безпосередньо на бойові порядки німецьких 73-ї, 112-ї і 255-ї піхотних і 7-ї танкової дивізій. Додатково, у цей район висувалася 19-та танкова і 10-та моторизована дивізії з частинами 24-го та 48-го танкових корпусів, тому багато парашутистів були практично відразу або знищено, або взято в полон.
Вже в процесі висадки стало зрозумілим, що операція йде не за планом. Зв'язок з висадженими підрозділами десанту був втрачений. Подальше десантування військ було припинене. Підрозділи 5-ї бригади, що залишилися, та 1-ша гвардійська повітрянодесантна бригада в повному складі були повернені до пунктів постійної дислокації.
Ведення бойових дій
Перші бої
Десант приступив до виконання бойового завдання в екстремально несприятливих умовах. Згідно з попередніми розрахунками, обидві бригади при сприятливому розвитку подій повинні були приземлитися в районі розміром 14 на 10 кілометрів, на відстані всього 25 кілометрів від лінії фронту. Фактично, приземлення було здійснене на величезній площі між Ржищевим і Черкасами. Переважна більшість обох бригад приземлилася буквально на голови німців, що знаходилися в другому ешелоні та в резерві противника, який відкрив по десанту запеклий вогонь з усіх видів зброї. Істотна частина десанту взагалі по суті опинилася далеко за межами району запланованих бойових дій.
Велика кількість бійців загинула в перші години операції: по донесенню німецького командування, протягом доби 25 вересня знищено 692 десантники, ще 209 захоплені в полон.
На землі всі роти, батальйони і навіть бригади перемішались між собою і вимушені були вступити миттєво в бій при повній відсутності єдиного командування і організації взаємодії між собою. Особовий склад групувався в невеликі загони, очолювані офіцерами, які не знали один одного та не володіли ситуацією, де вони знаходяться, і яке завдання стоїть перед ними. Це було найгіршим з можливих варіантів розвитку подій.
Незважаючи на нестерпні умови десантування, парашутисти 3-ї та 5-ї повітрянодесантних бригад демонстрували мужність, відвагу і самопожертвування в бою. Ще знаходячись у повітрі, десант вів вогонь зі стрілецької зброї та закидав противника ручними гранатами. Проте, не зважаючи на проявлений героїзм, організований збір десанту на площадках приземлення був зірваний. Виконання первинного плану повністю провалилося. Ні про яке захоплення вказаного рубежу не могло вже бути і мови. Десант вів запеклі бої дрібними групами протягом ночі і весь день 25 вересня.
Усвідомивши що відбулося, штаб ПДВ ухвалив рішення припинити подальшу висадку. Спроби встановити зв'язок з десантом тривалий час успіхів не мали. В ніч на 28 вересня в район десантування було викинуто три спеціальні групи з радіостанціями, але їхня доля залишилася невідомою.
Вдень 28 вересня надісланий за лінію фронту літак По-2 був збитий.
Згодом розвідувальна авіація виявила зосередження не розкритих раніше великих сил противника.
Як і решта особового складу десанту, командири підрозділів і бригад були розсіяні на великій ділянці місцевості. Командир 5-ї пдбр підполковник Сидорчук П. М., що приземлився в районі Канева, тільки через 2 години зіткнувся з першим парашутистом — військовослужбовцем 3-ї бригади. До ранку вони вийшли на групу з 5 чоловіків, і впродовж восьми днів він зібрав з дрібних груп і загонів боєздатне з'єднання. Тільки на дев'ятий день з моменту операції Сидорчук зустрівся з десантниками, які стрибали разом з ним в одному борту.
У неймовірних умовах протидії з боку німецьких військ, вночі і частково вдень, десантом було зібрано 35 груп, загальною чисельністю 2300 офіцерів, сержантів і солдатів, з числа тих, що десантувалися в ніч на 25 вересня. У цю кількість не входили ті групи десанту, які приземлилися на значному віддаленні від району бойових дій в глибокому тилу німців і не могли вплинути на виконання поставленого завдання, а також ті 230 парашутистів, що приземлилися на своїй території. Групи зосереджувалися на величезній площі, в абсолютній ізоляції одна від одної, без засобів зв'язку, важкого озброєння, в першу чергу артилерії. Найбільшими угрупуваннями десанту стали: групи, що діяли в районі Канівського і Черкаського лісових масивів, всього 600 чоловіків; у районі сіла Черниші — близько 200 чоловіків та в районі Ромашки — 4 групи загальною чисельністю 300 чоловіків.
Всі ці групи розпочали активні бойові дії в глибокому тилу німців та не припиняли своїх спроб з'єднатися в єдині підрозділи і бригади. Швидкому збору перешкоджало те, що жоден з командирів або їх заступників не міг вийти в заплановані раніше пункти збору, або, тим більш, на свої командні пункти.
Обстановка в тилу німців не давала можливості десантникам засиджуватися на одному місці. Навіть якщо групи у результаті виходили в пункти збору, то вони не залишали ніяких знаків або умовних сигналів про своє перебування тут, тим самим ускладнюючи іншим парашутистам можливість знайти їх. Ще складнішим виявилося завдання збору парашутно-десантних м'яких мішків з озброєнням, боєприпасами і іншими вантажами. Німецькі війська виставляли засідки в місцях, де ними був знайдений вантаж, та створювали спеціальні команди для захоплення і знищення парашутистів.
Німці пропонували навіть місцевому населенню винагороду в кількості 6000 окупаційних марок (10 000 карбованців) за кожного захопленого десантника.
Часом, десантники все ж таки примудрялися знайти такі контейнери, але внаслідок своєї нечисленності вони були не в змозі використовувати їх, і тому часто або спалювали, або закопували їх в землю. Це заподіювало непоправний збитків для ведення бойових дій рештою груп, яким бракувало боєприпасів, озброєння, медикаментів і продовольства, тривалий час діючи в глибокому тилу німців.
Створення партизанських загонів
Загалом усю територію, де вели бойові дії десантники можна умовно поділити на дві частини: північну і південну.
Північний ареал ведення бойових дій знаходився в околицях міста Ржищів, в місцевості практично позбавленій достатньої кількості лісових масивів. Невеликі гаї, ліски, яри дозволяли приховано діяти лише малим групам десанту, і практично виключали можливість діяти великим загонам, в особливості в денний час. Плюс до всього противник володів у цьому районі широкою мережею гарнізонів, які брали найактивнішу участь в боротьбі з повітряним десантом. Проте, у північній частині діяло принаймні 20 груп, загальною кількістю понад 1100 чоловіків, та 4 великих угруповання по 100—150 десантників у кожній.
Бойові дії, які вели десантники на північній ділянці проходили за значної переваги противника і практично за повної відсутності можливостей для маневру. З цієї причини, не маючи інформації про дії товаришів на півдні, ці групи робили численні спроби прорватися через лінію фронту та пробитися в розташування 40-ї армії. Не маючи можливості проявити повною мірою свої здібності, північні групи і загони своїми діями в тилу ворога усе ж таки заподіювали безліч клопоту військам Вермахту, змушуючи німців кидати істотні сили на їх пошук та знищення.
Південна ділянка ведення бойових дій рясніла ярами, лощинами, і мала високий ступінь лісистості: Канівський, Таганчанський, Михайлівський і Черкаський лісові масиви, велика кількість річок, струмків, боліт, безліч улоговин, ярів і дефіле, при порівняно малій щільності населеності створювали сприятливі умови для активних бойових дій групам і підрозділам десанту.
5 жовтня в Канівському лісі підполковник Сидорчук П. М. об'єднав декілька загонів десантників, сформувавши, таким чином, 3-тю бригаду у складі трьох батальйонів і чотирьох взводів бойового забезпечення: розвідувального, саперного, протитанкового і зв'язку. Наступного дня в розташування бригади вийшла група з радіостанцією і цього ж дня вперше після висадки, відбувся сеанс зв'язку з командуванням 40-ї армії. Весь час перебування в тилу противника бригада вела активні бойові дії. Німці кинули на знищення бригади значні сили, але так і не змогли ліквідувати в своєму тилу таке могутнє диверсійне угруповання.
Крім виконання диверсійних завдань, бригада провела детальну розвідку системи оборони противника по Дніпру.
До 26 жовтня у складі бригади було вже близько 1200 чоловіків, що дозволило наприкінці жовтня сформувати четвертий батальйон. Так само спільно з бригадою діяли партизанські загони «За Батьківщину», «Імені Коцюбинського», «Батя» (командир Солодченко К. К.), «Імені Чапаєва» (командир Спежевой М. А.), «Винищувач» (командир Могильний П. Н.), 720-й партизанський загін та розвідувальний загін Розвідуправління 1-го Білоруського фронту (майор Гнідаш К. С.).
Значного ефекту добилися активні бойові дії південних груп і загонів. Особливо відзначилися загони під командуванням старшого лейтенанта Ткачова, капітана Кротова, майора Фофанова, старшого лейтенанта Ахромовіча. Ці групи завдавали німців чутливих ударів. Так, наприклад, 30 вересня група, якою керував старший лейтенант Петросян С. Г. в населеному пункті Потик раптовою нічною атакою розгромила німецький гарнізон, знищивши до 100 чоловіків, було захоплено до 30 автомашин з боєприпасами, знищено 3 зенітні гармати, до 30 автомашин. Через декілька годин, ця ж група зробила засідку на німецьку артилерійську колону. В результаті бою було знищено до 80 чоловіків, 15 автомашин, 6 гармат та два міномети.
У період з 28 вересня по 11 листопада розвідувальні і диверсійні групи з числа десантників руйнували мости, знищували транспортні колони, засоби зв'язку, здійснювали зухвалі нальоти на гарнізони противника.
У військових архівах зберігся цікавий документ про оцінку німецьким командуванням радянських десантників. У наказі № 4969/43s датованим 7 жовтня 1943 року, штаб 8-ї німецької армії так оцінив дії парашутистів 3-ї і 5-ї бригад:
«Способи і методи ведення бою ворожими парашутистами, навіть після довгих днів боїв, втрат і відсутності поповнення, боєприпасів і продовольства демонструють високу навченість, яка постійно поєднується з хитрістю і кмітливістю, що проявляються кожним десантником. Невіддільною характерною рисою парашутистів залишається їх приголомшлива невловимість. Поведінка в безумовно важких умовах вражає своєю екстраординарністю. Навіть будучи пораненими десантники демонструють свою мужність і продовжують вести бій, незважаючи на отримані поранення. Поранені неодноразово, вони воліють підірвати себе гранатою, ніж бути захопленими в полон. Досі залишається складним виконання завдань щодо розшуку місць, де ховаються загони парашутистів. Ми неодноразово переконувалися в професійній здатності противника ретельно маскуватися, використовуючи усі переваги пересіченої місцевості. Коли наші розвідувальні підрозділи все-ж знаходили укриття, ворог тут же робив спроби позбавитися від них без жодного звуку, без криків „Ура!“, шуму і пострілів. Відчуваючи жахливий дефіцит у боєприпасах, противник, проте, фанатично б'ється до останнього патрона, часом пускаючи в хід навіть кинджали, якими вони всі озброєні.»
Участь у форсуванні Дніпра
У ніч на 12 листопада в розташування бригади на літаку По-2 прибув помічник начальника штабу 52-ї армії майор Дергачов, який доповів командирові бригади порядок форсування Дніпра військами 52-ї армії. До години ночі 13 листопада підрозділи бригади вийшли до вихідного положення та за сигналом командира бригади одночасно атакували всі опорні пункти противника відповідно до затвердженого рішення. На п'яту годину завдання отримане десантниками було успішно виконане.
У ніч на 14 листопада частини 254-ї стрілецької дивізії форсували Дніпро. 3-тя гвардійська повітрянодесантна бригада з'єдналася з ними та продовжила брати участь в наступальних боях до повного розгрому німецьких військ в районі Черкас. Третій батальйон, зайшовши в тил противника, раптово нічною атакою 21 листопада оволодів великим населеним пунктом Дубіївка і, тримаючи оборону, у взаємодії з другим батальйоном, що підійшов з боку Білозір'я, утримував його до 25 листопада, передавши ділянку оборони 926-ту стрілецькому полку.
28 листопада всі підрозділи 3-ї гвардійської повітрянодесантної бригади здали свої позиції 7-ій гвардійській повітрянодесантній дивізії і були виведені до міста Киржач до пункту постійної дислокації.
Наприкінці жовтня 1-ша, 2-га і 11-та гвардійські повітрянодесантні бригади були зведені у і передані до складу 1-го Прибалтійського фронту, де планувалася висадка повітряного десанту. Однак операція була скасована, висадка не відбулася, управління корпусу було передане до складу сухопутних військ, а бригади повернені до пунктів постійної дислокації.
Нагороди
Вважається, що двох учасників Дніпровського десанту було удостоєно звання Героя Радянського Союзу — командира 2-го пдб 5-й гв. пдбр майора Блувштейна О. А. та командира 3-го парашутно-десантного батальйону 5-й гв. пдбр старшого лейтенанта , однак насправді їх було троє. Офіційна історія забула про молодшого сержанта , навідника протитанкової рушниці (ПТР) 5-ї гв. пдбр, який 13—16 листопада 1943 року в бою в районі Свидівок вогнем ПТР знищив 4 німецьких танки, 2 бронемашини та 3 вантажівки з піхотою. У бою він був поранений в спину, пізніше в 1944 році — демобілізований. Звання Героя йому було присвоєно 24 квітня 1944 року, того ж дня отримали Героя і Блувштейн з Петросяном.
Примітний такий факт: у складі 5-ї гвардійської повітрянодесантної бригади в тил противника висаджувалася санітарний інструктор Надія Іванівна Гагаріна (Михайлова), якій тоді було всього 16 років(!). У боях в районі Свидівок і Сокирна, вона, єдиний медичний працівник батальйону, хто залишився в живих, надала допомогу 25 пораненим десантникам, але і сама двічі була поранена. 65 діб вона поруч з рештою десантників стійко переносила суворі випробування, що випали на її долю. Гагаріна була нагороджена медаллю «За бойові заслуги».
Пов'язані події
У складі Дніпровського десанту брали участь багато людей, що згодом стали відомими діячами науки і культури, наприклад, в десанті брав участь майбутній знаменитий кінорежисер Григорій Чухрай — тоді він був лейтенантом, командиром взводу зв'язку 3-ї повітряно-десантної бригади.
З Бойовим прапором 3-ї гвардійської повітряно-десантної бригади була пов'язана своя героїчна історія. Примітно, що Прапор бригади десантувався в тил ворога разом з бойовими підрозділами. При десантуванні він знаходився у прапороносця капітана Сапожникова, який заховав його під гімнастерку. Під час польоту, у повітрі, він був поранений в ногу і плече. Відстрілюючись, він все-таки зміг за допомогою товаришів доповзти до стогу сіна і від втрати крові знепритомнів.
15-річний підліток Анатолій Ганенко разом з братом знайшли пораненого командира та надали йому допомогу. Декілька тижнів брати разом з матір'ю доглядали п'ятьох поранених бійців і капітана. Коли радянські бійці зміцніли, вони вирішили прориватися до своїх. Але щоб не ризикувати Бойовим Прапором і штабними документами, їх довірили зберегти Анатолію, наказуючи передати їх негайно радянському командуванню, як тільки село буде звільнене від німців.
Півроку мати і син із смертельною небезпекою берегли прапор частини, у той час як в їх будинку розміщувався німецький генерал. Лише через 32 роки після війни за ініціативою воїнів-десантників за цей подвиг С. І. та А. Ф. Ганенко були нагороджені медаллю «За відвагу».
У форсуванні Дніпра як звичайна піхота брали участь гвардійські повітряно-десантні дивізії. Зокрема в 7-му полку служив знаменитий снайпер евенк Кульбертинов І. Н., який під час битви за Дніпро за короткий час знищив 59 німців. Всього до кінця війни снайпер мав на своєму рахунку 484 знищених бійців Вермахту.
Підсумки операції
ДИРЕКТИВА СТАВКИ ВГК № 30213 Командувачу військами Воронезького фронту, представникам Ставки «Про причини невдачі повітряного десанту на Воронезькому фронті і про вилучення повітряно-десантних бригад з підпорядкування командування фронту»
Констатую, що перший повітряний десант, проведений Воронезьким фронтом 24 вересня, провалився, викликавши масові непотрібні жертви. Сталося це не лише з вини тов. Скрипко, але і з вини тов. Юрьєва a і тов. Ватутіна, які повинні були контролювати підготовку і організацію викидання десанту.
Викидання масового десанту в нічний час свідчить про неграмотність організаторів цієї справи, бо, як показує досвід, викидання масового нічного десанту навіть на своїй території пов'язане з великими небезпеками.
Наказую: півтори повітряно-десантні бригади, що залишилися, вилучити з підпорядкування Воронезького фронту і вважати їх резервом Ставки.
a ↑ тов. Юрьєв — псевдонім Г. К. Жукова
За два місяці проведення Дніпровської повітряно-десантної операції загинули і зникло безвісти понад 3 500 десантників з числа 4 575, що висадилися. Не зважаючи на героїзм проявлений десантниками, мета десанту досягнута не була. Разом з цим, за радянськими офіційними даними, за час боїв у тилу противника десантники, спільно з партизанами, знищили близько трьох тисяч німецьких солдатів і офіцерів, пустили під укіс 15 ворожих ешелонів, знищили 52 танки, 6 самохідних гармат, 18 тягачів, 227 різних автомобілів та багато іншої техніки.
По перших результатах проведення Дніпровського десанту Ставка ВГК відреагувала негайно.
3 жовтня 1943 року вийшла Директива Ставки № 30213 «Про причини невдачі повітряного десанту на Воронезькому фронті». У директиві прямо вказувалось на «неграмотність організаторів», в числі яких було названо Скрипка, Жукова і Ватутіна.
Проте, не зважаючи на директиву № 30213, штабом Південного фронту була спланована ще одна операція, яка передбачала висадку за Дніпро частин 6-ї і 7-ї гв. парашутно-десантних бригад. Але вже 13 жовтня 1943 року вийшла Директива Ставки № 30222, яка прямо вказувала на заборону викидання нічних повітряних десантів.
Таким чином, 1-ша, 4-та, 6-та і 7-ма бригади та частина сил 5-ї бригади, які не встигли задіяти під час десантування в тил противника в районі Дніпра, у середині жовтня були повернені до пунктів постійної дислокації.
Причини провалу операції
Організація і підготовка операції, яку проводило управління обох фронтів та штабу ПДВ, не зважаючи на пряме керівництво з боку представника Ставки ВГК маршала Жукова Г. К. (можливо, саме завдяки його стилю керівництва під час підготовки та ведення військових операцій), виявилася украй поганою.
- Ані повітряна, ані наземна розвідка не виявила наявності в районі десантування дивізій противника, що вже блокували плацдарм, а також зосередження в наміченому районі висадки підтягнутих з тилу значних резервів противника.
- Навігаційне забезпечення висадки десанту було організовано вже після закінчення десантування.
- Висадка передових загонів для забезпечення висадки головних сил не була проведена.
- Підготовка особового складу до проведення операції практично не проводилася. Командний склад постановки бойових завдань особовому складу десанту не проводив. Організації всебічного забезпечення, розіграшу взаємодії та управління в ході ведення бойових дій проведено не було. Десант вилетів на бойову операцію непідготовлений. Як результат, практично жоден підрозділ не був готовий до ведення бойових дій в тилу противника.
- Матеріальне забезпечення підготовки операції було організоване погано, в результаті другий ешелон в повітря взагалі не піднявся, оскільки з'ясувалося, що на аеродром не підвезли пальне.
- Льотний склад військово-транспортної авіації взагалі не мав досвіду десантування. В результаті десантники виявилися розкидані на дуже великій площі, а значна частина десанта і артилерія (45-мм гармати) скинуті взагалі не були.
- Не зважаючи на велику кількість засобів зв'язку, багато радистів залишилися без радіостанцій, а радіостанції — без батарей живлення.
- В результаті хаотичної висадки повітряно-десантні бригади виявилися розкидані дрібними групами на величезній території, в основному на південь від передбачуваної зони висадки. Значна частина з них загинула, деякі групи, користуючись радіостанціями, зуміли встановити контакт і об'єднатися, проте зв'язок зі штабом фронту командири цих загонів налагодити не змогли через відсутність секретних кодів.
В цілому можна констатувати, що Дніпровська повітряно-десантна операція провалилася з вини командування фронтів та управління повітряно-десантних військ внаслідок кричущих організаційних помилок і відсутності у штабних офіцерів реального досвіду керівництва бойовими частинами в ході проведення десантної операції.
Для повітряно-десантних військ невдала операція мала фатальні наслідки. Більше радянські повітряно-десантні війська жодного разу не мали практичного бойового досвіду застосування повітряного десанту парашутним способом протягом всієї своєї подальшої історії.
Див. також
Примітки
- Советские воздушно-десантные. — Москва, 1980; Лисов И. И. Десантники. — Москва, 1968.
- Lt. Gen. N.V. STASKOV Chief of Staff of Airborne Troops 1943 Dnepr airborne operation: lessons and conclusions Military Thought, July, 2003 by Nikolai Viktorovich Staskov
- Архів оригіналу за 16 травня 2008. Процитовано 6 квітня 2008.
- . Архів оригіналу за 29 червня 2007. Процитовано 29 червня 2007.
- Суконкин Алексей Сергеевич Лиса в курятнике. Вдв и Спн. Часть 3. История десантных и разведывательно-диверсионных войск СССР и России
- . Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 4 серпня 2010.
Джерела та література
- Т. В. Вронська. Дніпровська повітряно-десантна операція 1943 [ 24 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 412. — .
- Русский архив: Великая Отечественная. Ставка ВГК: Документы и материалы. 1943 год. — М. : ТЕРРА, 1999. — Т. 16 (5–3). — 360 с. — 3000 прим. — . (рос.)
- Ю. Ненахов Воздушно-десантные войска во Второй мировой войне[недоступне посилання з травня 2019]
- Маргелов В.Ф., Лисов И.И., Самойленко Я.П. Советские воздушно-десантные (Военно-исторический очерк). — М. : Воениздат, 1980. (рос.)
- Лисов И.И. Десантники. — М., 1968. (рос.)
- Крайнюков К.В. Оружие особого рода. — М. : Мысль, 1984. (рос.)
- Ровенский Г.В. Военное Фрязино: Хроника 1941—1945 годов. — Фрязино : Отдел культуры Администрации г. Фрязино Московской области, 2003. — 96 с. (рос.)
- Пичугин В.С. Парашюты раскрылись за Днепром. — Свердловск : Средне-Уральское книжное издательство, 1978. — 80 с. — 18500 прим. (рос.)
- Чернов В. Днепровский десант. — Липецк : Липецкое изд-во, 2000. — 415 с. (рос.)
- Суконкин А.С. История десантных и разведывательно-диверсионных войск СССР и России. (рос.)
- Манштейн Э. Утерянные победы / Сост. С. Переслегин, Р. Исмаилов. — М. : АСТ, 1999. — 896 с. — (Военно-историческая библиотека) — . (рос.)
- Мучкаев С. Днепровский десант // Известия Калмыкии. — Вип. 08.08.1998. (рос.)
- Жуков Л. Воздушная гвардия // Нижегородские новости. — Вип. 01.08.2000. (рос.)
- Самойленко Я. Из опыта управления воздушными десантами в годы войны // Военно-исторический журнал. — Вип. № 12, 1979 г.. з джерела 16 травня 2008. Процитовано 6 квітня 2008. (рос.)
- Федяев О.М. Днепровский десант // Военно-исторический журнал. — Вип. № 8, 1994 г.. (рос.)
- Филь О. Канівський десант: віднесені вітром // Дзеркало тижня. — Вип. № 12 (591), 1 — 7 квітня 2006. з джерела 13 травня 2010. Процитовано 3 серпня 2010.
- Стаськов Н.В. Днепровская воздушно-десантная операция 1943 года: уроки и выводы // Военная мысль. — Вип. № 9, 2003. — С. с. 60-67. (рос.)
- Glantz David M. The Soviet Airborne Experience. — Washington : DIANE Publishing, 1984. — . (англ.)
Відео
- Освободители. Воздушный десант (рос.)
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dnipro vska povi tryanodesa ntna opera ciya masshtabna povitryanodesantna operaciya chasiv Drugoyi svitovoyi vijni yaka bula provedena radyanskimi vijskami protyagom 25 veresnya 28 listopada 1943 roku na teritoriyi Cherkaskoyi ta Kiyivskoyi oblastej URSR Golovnim zavdannyam operaciyi bulo zahoplennya ta utrimannya povitryanim desantom vazhlivogo rubezhu na teritoriyi Pravoberezhnoyi Ukrayini poblizu Dniprovskogo zakrutu v rajoni Velikogo Bukrina tak zvanogo Bukrinskogo placdarmu z metoyu spriyannya zoseredzhennyu na nomu neobhidnoyi dlya prodovzhennya nastupu radyanskih vijsk ta ne dopushennya prorivu vijsk Vermahtu do zahoplenih zagalnovijskovimi z yednannyami placdarmiv Dniprovska povitryanodesantna operaciyaBitva za Dnipro Nimecko radyanska vijnaOsnovni tipi litakiv sho zaluchalisya do operaciyi transportnij Li 2 licenzijnij amerikanskij Douglas DC 3 ta bombarduvalnik Il 4 Osnovni tipi litakiv sho zaluchalisya do operaciyi transportnij Li 2 licenzijnij amerikanskij Douglas DC 3 ta bombarduvalnik Il 4Data 25 veresnya 28 listopada 1943 rokuMisce Suchasni Cherkaska ta Kiyivska oblasti UkrayinaRezultat Proval viznachenogo za zamislom zavdannya operaciyi peremoga nimeckih vijskStoroni SRSR Tretij RejhKomanduvachiM F Vatutin I I Zatevahin P M Sidorchuk E fon Manshtejn G Got G Eberbah V NeringVijskovi sili4 575 osib ponad 10 000 osibVtrati3 500 zagiblih zahoplenih u polon zniklih bezvisti blizko 3 000 zagiblihCya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami lipen 2019 Operaciya zakinchilasya povnim krahom Radyanski vijska vtratili 3500 osib zagiblimi ta zniklimi bezvisti Zaplanovane zavdannya operaciyi ne bulo vikonane Pislya porazki v cij povitryanodesantnij operaciyi radyanski povitryanodesantni vijska bilshe ne mali dosvidu zastosuvannya desantu parashutnim sposobom protyagom usiyeyi svoyeyi podalshoyi istoriyi Planuvannya ta pidgotovkaPeredumovi Radyanski soldati gotuyut ploti dlya forsuvannya Dnipra Vlitku 1943 roku pislya nishivnoyi porazki nimeckih vijsk na Kurskij duzi radyanski vijska prodovzhili shirokomasshtabnij nastup na vsij teritoriyi Livoberezhnoyi Ukrayini pragnuchi prorvatisya do Dnipra i koristuyuchis spantelichenistyu protivnika zahopiti placdarmi na pravomu berezi U hodi strimkogo nastupu radyanskim vijskam vdalosya z hodu zahopiti dekilka vazhlivih placdarmiv na zahidnomu berezi Dnipra v rajoni Lyutizhu i Velikogo Bukrina tim samim stvorivshi vsi neobhidni peredumovi dlya podalshogo rozvitku nastupu na teritoriyi Pravoberezhnoyi Ukrayini Razom z cim za propoziciyeyu marshala Georgiya Zhukova v Stavku Verhovnogo Golovnokomanduvannya bula podana ideya z metoyu spriyannya zoseredzhennyu na placdarmah neobhidnoyi kilkosti radyanskih vijsk obmezhennya manevru protivnika ta vidpovidno ne dopushennya prorivu jogo pihoti i tankiv do zahoplenih rubezhiv iz zahidnogo ta pivnichno zahidnogo napryamkiv zastosuvati povitryanodesantni vijska na comu napryamku teatru voyennih dij Takozh odniyeyu z virishalnih prichin uhvalennya rishennya shodo visadki povitryanogo desantu stalo zavdannya yaknajshvidshe pidgotuvati vse do zvilnennya vid nimciv stolici URSR mista Kiyeva Poperednij zadum desantuvannya Za poperednim zadumom operaciyu planuvalosya zdijsniti desantuvannya na protilezhnij bereg Dnipra semi gvardijskih povitryanodesantnih brigad ob yednanih u dva zvedenih povitryanodesantnih korpusi yaki povinni buli pereshkoditi peregrupovuvannyu vijsk protivnika z pochatkom forsuvannya Dnipra chastinami suhoputnih vijsk Chervonoyi armiyi Do 16 veresnya 1943 roku shtab povitryanodesantnih vijsk zavershiv rozrobku operaciyi viznachiv metu sklad i zavdannya desantu a vzhe nastupnogo dnya rishennya na provedennya povitryanodesantnoyi operaciyi bulo uhvalene Stavkoyu Zatverdzhenij Stavkoyu plan operaciyi peredbachav nastupne Pershim u rajon Kaneva u smuzi nastupu Voronezkogo frontu povinen buv desantuvatisya korpus komanduvacha povitryanodesantnimi vijskami general majora Ivana Zatevahina Vin skladavsya z 1 yi 3 yi ta 5 yi povitryanodesantnih brigad zagalnoyu kilkistyu blizko 10 tisyach cholovikiv Korpus mav na ozbroyenni 24 garmati kalibru 45 mm 180 minometiv kalibriv 50 i 82 mm 378 protitankovih rushnic ta 540 kulemetiv Drugij povitryanodesantnij korpus u skladi 4 yi 6 yi ta 7 yi povitryanodesantni brigad pid komanduvannyam general majora Oleksandra Kapitohina povinen buv desantuvatisya v smuzi nastupu Pivdennogo frontu kilkoma dnyami piznishe Stavka Verhovnogo Golovnokomanduvannya zatverdila cej plan ale operativna obstanovka na cij dilyanci frontu duzhe shvidko zminilasya ta vimagala terminovogo pochatku desantuvannya poblizu Dniprovskogo zakrutu u rajoni Velikogo Bukrina de radyanski vijska dosyagli najbilshogo uspihu 19 veresnya predstavnik Stavki VGK Georgij Zhukov zatverdiv ostatochnij plan operaciyi Rozrobka planu operaciyi U cilomu plan operaciyi buv vidpracovanij dostatno realistichno ta ohoplyuvav praktichno usi mozhlivi varianti pidgotovki ta provedennya povitryanodesantnoyi operaciyi Ale yak ce chasto buvaye pri planuvanni bulo vipusheno z uvagi bagato detalej sho zgodom prizveli do provalu Vzhe na etapi pidgotovki transportnoyi aviaciyi do desantuvannya vinikla cila nizka problem aviaciya ne vstigala perebazuvatisya na novi aerodromi na yakih do togo zh bula vidsutnya dostatnya kilkist paliva remontnih detalej ta zapchastin osobovij sklad povitryanodesantnih brigad ne mav chasu na provedennya trenuvan i dodatkovih zanyat brakuvalo takozh chasu dlya organizaciyi chitkoyi vzayemodiyi aviaciyi i desantnih pidrozdiliv Bilsh togo nadmirni zahodi shodo utrimannya operaciyi v tayemnici sprichinili za soboyu duzhe negativni naslidki V rezultati vijska otrimali mozhlivist oznajomitisya zi svoyimi bojovimi zavdannyami praktichno pered posadkoyu v litak ta deyaki navit pislya desantuvannya vzhe v tilu protivnika Bagato punktiv planu buli duzhe daleki vid realnogo zhittya j vidverto kazhuchi skorishe buli pobazhannyami nizh obgruntovanimi rishennyami Napriklad bulo uhvaleno rishennya visaditi do pochatku operaciyi specialno pidgotovleni grupi z chisla najbilsh pidgotovlenih desantnikiv yaki za dopomogoyu signalnih vogniv povinni buli poznachiti na miscevosti miscya prizemlennya dlya osnovnih sil desantu Prote cya ideya ne bula vtilena v zhittya z prostoyi prichini nihto z komanduvannya tak i ne viznachiv hto zh na praktici vikonuvatime ce zavdannya Na korist povitryanogo desantu planuvalosya vikoristovuvati vognevu mic artilerijskogo korpusu prorivu dlya chogo do skladu desantu buli vvedeni artileristi korektuvalniki j bula vidilena eskadrilya litakiv korektuvalnikiv dlya upravlinnya artilerijskim vognem Naperedodni vzhe buli viznacheni vidi vognyu artileriyi poznacheni dilyanki dlya nanesennya zagorodzhuvalnogo vognyu za viklikom desantu Ale artileriya tak i ne zmogla provesti pidtrimku visadki desantu Tak samo yak i pri planuvanni Vyazemskoyi operaciyi bulo pidrahovano sho kozhen litak vijskovo transportnoyi aviaciyi vikonaye prinajmni po 2 3 viloti za nich ale v realnosti ce bulo prosto nemozhlivo Vpliv vsih cih negativnih naslidkiv mozhlivo bulo b minimizuvati yakbi vprodovzh vsiyeyi operaciyi velasya postijna rozvidka i komanduvannya analizuvalo mozhlivi zmini operativnoyi obstanovki Odnak kerivniki operaciyi yaki provodili planuvannya pereklali vikonannya cih zavdan na drugoryadnih vikonavciv proyavivshi povnu pasivnist pri pidgotovci takoyi masshtabnoyi visadki desantnih vijsk Viznacheni zavdannya desantu ta pidgotovka osobovogo skladu Plan Dniprovskoyi povitryanodesantnoyi operaciyi Komanduvach vijskami frontu general Vatutin M F cherez komanduvacha PDV viznachiv taki bojovi zavdannya 3 j pdbr komandir polkovnik V K Goncharov zdijsniti desantuvannya na pivdennij shid vid Rzhishiva zahopiti poziciyi po rubezhu Lipovij Rig Makedoni Kozarivka iz zavdannyam ne dopustiti prorivu pihoti i tankiv protivnika v rajon placdarmu i utrimuvati ci poziciyi do pidhodu golovnih sil 40 yi armiyi 5 j pdbr komandir pidpolkovnik P M Sidorchuk zdijsniti desantuvannya na zahid vid Kaneva z metoyu zahoplennya rubezhu Gorkavchina Stepanci ta u vzayemodiyi z 3 yu pdbr utrimuvati jogo do pidhodu golovnih sil 1 j pdbr yaka ne vstigla zdijsniti pidgotovku do desantuvannya u povnomu obsyazi do vstanovlenogo chasu znahoditisya v rezervi korpusu ta buti v gotovnosti do visadki na drugu abo tretyu nich Trivalist samostijnih bojovih dij desantu v tilu protivnika viznachalas v 2 3 dobi Zagalna chiselnist osobovogo skladu desantu blizko 10 tis cholovikiv Zaplanovana dlya zahoplennya i utrimannya dilyanka miscevosti mala majzhe 40 kilometriv po frontu sho she do pochatku provedennya operaciyi bulo duzhe skladnim zavdannyam dlya vikonannya lishe dvoma povitryanodesantnimi brigadami yaki mali na ozbroyenni lishe strilecku zbroyu minometi i legku artileriyu Cherez nadmirni zahodi kerivnictva operaciyeyu v pragnenni zberegti yiyi v tayemnici komandiri brigad uhvalili j ogolosili svoye rishennya na desantuvannya i bojovi diyi tilki nastupnogo dnya 24 veresnya 1943 roku za pivtori godini do posadki osobovogo skladu v litaki Yak naslidok u komandiriv bataljoniv i rot zalishilosya duzhe malo chasu dlya dovedennya zavdannya pidleglim j voni ne mali mozhlivosti utochniti osnovni pitannya vzayemodiyi yak useredini povitryanogo desantu tak i z inshimi rodami vijsk namititi plan boyu pislya prizemlennya Komandiri vzvodiv vzagali buli vimusheni staviti zavdannya osobovomu skladu v poloti Faktichno voni obmezhuvalisya tilki vkazivkami pro rajoni vikidannya poryadok zboru pislya prizemlennya i rubizh yakij peredbachalosya zahopiti i oboronyati Vzagali ne provodilisya takozh i peredpolitni zanyattya ani z oficerami ani z reshtoyu osobovogo skladu Krim cogo ne zvazhayuchi na znachnu kilkist radiostancij voni buli rozpodileni takim chinom sho v deyakih litakah bulo po 5 6 zasobiv zv yazku a v inshih litakah radiostanciyi dlya desantu ne bulo vzagali Tomu pislya visadki radisti zalishilisya bez zasobiv zv yazku a radiostanciyi bez radistiv Batareyi zhivlennya dlya radiostancij takozh skidalisya okremo vid nih Yak pokazav podalshij hid operaciyi vse ce bezperechno negativno vidbilos na diyah pidrozdiliv v tilu protivnika Finalna stadiya pidgotovki Dniprovskoyi povitryanodesantnoyi operaciyi projshla v nejmovirnij metushni yaka bula obumovlena zrivom planiv ta katastrofichnim brakom chasu sho yak naslidok prizvelo do povnogo krahu operaciyi DesantuvannyaPidgotovka do desantuvannyaRadyanski desantniki v litakuPochatok operaciyi 21 veresnya po trivozi bulo pidnyato shist gvardijskih povitryanodesantnih brigad 1 sha 3 tya 4 ta 5 ta 6 ta i 7 ma 1 sha 3 tya i 5 ta gvardijski povitryanodesantni brigadi nadijshli u rozporyadzhennya Voronezkogo 4 ta 6 ta i 7 ma Pivdennogo frontiv Bulo provedena pereukladka parashutiv ta ukladka vantazhiv u parashutno desantni m yaki mishki Pislya cogo brigadi buli peredislokovani zalizniceyu v rajoni aerodromiv Lebedin Smorodine i Bogoduhiv Sumskoyi oblasti Do 23 veresnya bula stvorena operativna grupa povitryanodesantnih vijsk yaka povinna bula zdijsnyuvati upravlinnya desantami Grupa rozmistilasya na aerodromi Lebedin u bezposerednij blizkosti vid punktu upravlinnya operativnoyi grupi aviaciyi dalekoyi diyi i shtabu 2 yi povitryanoyi armiyi Nezabarom grupa vstanovila pryamij zv yazok zi shtabom 40 yi armiyi u smuzi yakoyi planuvalos provesti visadku pershogo desantu Rozviduvalna aviaciya 2 yi povitryanoyi armiyi pristupila do fotografuvannya rajoniv majbutnogo desantuvannya V til protivnika dlya provedennya dorozvidki rajoniv desantuvannya ta obstanovki buli vivedeni rozvidorgani 40 yi armiyi Dlya zdijsnennya visadki desantu zaluchili 180 vijskovo transportnih litakiv Duglas Li 2 1 yi 53 yi i 62 yi aviacijnih divizij ADD U svoyu chergu aviaciya PDV vidilila 10 mashin Il 4 dlya vikidannya sporyadzhennya i legkih garmat buksiruvalniki planeriv a takozh 35 desantnih planeriv A 7 i G 11 yakimi povinna bula desantuvatisya brigadna artileriya Viddalennya aerodromiv vid rajoniv vikidannya desantu skladala 175 220 kilometriv sho teoretichno dozvolyalo za odnu nich provesti dva tri litako viloti z cih aerodromiv 22 veresnya peredovi chastini Voronezkogo frontu zahopili pershi placdarmi za Dniprom Vranci 23 veresnya general armiyi M F Vatutin pribuv na komandnij punkt 40 yi armiyi de z dopovidej rozvidki z yasuvav sho v zaplanovanomu rajoni visadki desantu znachnih sil protivnika ne vstanovleno U toj zhe chas nimecke komanduvannya proanalizuvalo stan sprav i pripustivshi jmovirnij harakter dij Chervonoyi armiyi zoseredilo 3 dodatkovih diviziyi v rajoni visadki Krim togo nimci planuvali peremishennya she dvoh divizij u virogidnij rajon desantuvannya Radyanska rozvidka znovu niyakih zmin obstanovki ne viyavila Visadka desantu Vikidannya pershih dvoh brigad bulo virisheno pochati v nich na 25 veresnya 1943 roku Peredovij zagin litakiv 101 go polku ADD yakij vela Geroj Radyanskogo Soyuzu Valentina Grizodubova z parashutistami 3 yi gv pdbr pidnyavsya v povitrya o 18 godin 30 hvilin 24 veresnya Cherez dvi godini startuvali litaki z bijcyami 5 yi gv pdbr Vsogo v nich na 25 veresnya bulo provedeno 298 litako vilotiv zamist zaplanovanih 500 bulo vikinuto 3050 cholovikiv i 432 kontejneri zi skladu 3 yi gvardijskoyi brigadi i 1 525 cholovikiv ta 228 kontejneriv 5 yi gvardijskoyi brigadi Vidsutnist dostatnoyi kilkosti paliva dlya litakiv transportnoyi aviaciyi na aerodromah zlotu privela do togo sho grafik zlotu buv porushenij z samogo pochatku Zamist namichenih planom 65 transportnih mashin pid posadku bulo podano lishe 48 a chotiri benzozapravniki z yavilisya lishe za pivgodini do vilotu U rezultati vilit pershogo eshelonu dovelosya vidklasti na pivtori godini Litaki zlitali bezsistemno po gotovnosti ta z grubimi porushennyami bojovih poryadkiv Povertayuchis nazad na aerodromi voni buli vimusheni she dovshe chekati perezapravlyannya vnaslidok chogo desantniki zmusheni buli bukvalno metatisya po aerodromu vid odnogo litaka do inshogo u poshukah gotovogo do zlotu Na aerodromi Smorodine zhoden litak z chisla zaplanovanih do vilotu ne buv gotovij do zlotu vzagali Ci litaki povinni buli dostaviti 45 mm artilerijski garmati dlya desantu Cherez vidsutnist paliva 5 ta brigada bula vimushena pripiniti desantuvannya z aerodromu Bogoduhiv z nastannyam svitanku 3 tya brigada zdijsnila desantuvannya v povnomu skladi bez 45 mm garmat z merezhi aerodromiv u rajoni Lebedina do svitanku 25 veresnya Ale litakiv pid posadku bulo podano menshe nizh peredbachalosya planom a v najostannishij moment z yasuvalosya sho znoshenist mashin ne dozvolyaye yim brati shtatnu kilkist vantazhu Bagato litakiv Li 2 mogli pidnyati lishe 15 18 parashutistiv abo m yakih parashutno desantnih mishkiv zamist polozhenih po shtatu minimumu v 20 odinic U rezultati v pershu nich ne bulo vikinuto 2017 cholovikiv 30 desantu 590 kontejneriv z vantazhem ozbroyennyam boyepripasami i prodovolstvom z chisla zaplanovanih tak i ne buli dostavleni v rajon visadki desantu zalishivshis na aerodromah zlotu Takozh odnim z golovnih chinnikiv sho prizveli pershu stadiyu provedennya povitryanodesantnoyi operaciyi na etapi desantuvannya do provalu stav ukraj nizkij riven navchenosti i gotovnosti lotnih ekipazhiv vijskovo transportnoyi aviaciyi yaki v bilshosti svoyeyi ne mali navit elementarnogo dosvidu provedennya povitryanih desantiv Desantuvannya v nich na 25 veresnya 1943 roku Ne vipadkovo takozh odniyeyu z golovnih prichin provalu operaciyi stala nezadovilna organizaciya navigacijnogo zabezpechennya Zgidno z planom provedennya operaciyi navigacijne zabezpechennya povinne bulo zabezpechuvatisya v rajonah aerodromiv na marshrutah prolotu aviaciyi ta v rajonah visadki desantu na ploshadkah prizemlennya signalnimi vognyami radioperedavachami i privodnimi radiostanciyami sistemi PPO I hocha v rajonah aerodromiv ce spracyuvalo to ni na marshrutah prolotu litakiv z desantom ni tim bilshe v rajonah desantuvannya navigacijnogo zabezpechennya vzagali ne bulo A peresuvna po rejkah radionavigacijna stanciya Bdzhola pribula v punkt priznachennya v rajoni sela Kapustinci todi koli desantuvannya bulo vzhe zavershene Tomu litaki zdijsnyuvali visadku praktichno naoslip bez bud yakogo navigacijnogo zabezpechennya Nezvazhayuchi na negativnij dosvid provedennya Vyazemskoyi povitryanodesantnoyi operaciyi vzimku 1942 roku niyakih praktichnih visnovkiv v comu vidnoshenni vzagali zrobleno ne bulo Vsi zavdannya shodo navedennya osnovnih sil desantu pereklali na plechi peredovih zagoniv yaki povinni buli pislya prizemlennya zdijsniti pidsvichuvannya rajoniv desantuvannya za dopomogoyu serij signalnih raket Ale zadum provalivsya cherez povne bezladdya sho na aerodromah sho v povitri sho na zemli pislya prizemlennya Plyus do cogo nimci viyavivshi visadku desantu suprotivnika pochali masovani zapuski riznokolorovih raket z riznih napryamkiv chim ostatochno vveli v povnu omanu ne tilki transportnu aviaciyu ale i parashutnij desant Dodatkovo do vidsutnosti radioaparaturi navedennya v nich na 25 veresnya rizko pogirshali pogodni umovi Nizka hmarnist na visoti 600 800 metriv v sukupnosti z doshem znizili vidimist do 1 3 kilometriv Koli vnochi dosh pripinivsya nad rajonami visadki opustivsya legkij tuman vidimist dosyagala 2 4 km Lishe poodinoki ekipazhi litakiv zmogli provesti oriyentuvannya v takih zhahlivih pogodnih umovah Navigacijna aparatura mogla b polegshiti v takij obstanovci zabezpechiti desantuvannya ale vona bula vidsutnya Yak piznishe stalo vidomo z dopovidej lotchikiv praktichno zhoden z nih ne zmig vikoristati nazemni oriyentiri v takih umovah Dnipro zalishavsya yedinim virnim oriyentirom dlya vsih bez vinyatku ekipazhiv Z urahuvannyam togo sho rajoni desantuvannya znahodilisya na vidstani vsogo 15 20 kilometriv vid Dnipra yakij buv dostatno nadijnim oriyentirom lotchiki mogli rozrahuvati po napryamku j chasu polotu pribliznij rajon ta zdijsniti visadku z pomilkoyu 5 7 kilometriv vid zadanogo Ale vnaslidok vkraj nizkogo rivnya navchenosti lotnih ekipazhiv vidsutnosti uyavlennya de i v yakomu misci voni peretinayut richku ekipazhi provodili nevirni rozrahunki Inodi pomilki v rozrahunkah dosyagali 40 kilometriv vid zadanogo Na dodatok pislya peretinannya Dnipra osterigayuchis vognyu protipovitryanih zasobiv protivnika litaki nabirali visotu ne viznacheni dlya desantuvannya 600 metriv a 1000 m i bilsh ta zbilshuvali shvidkist Desantniki vimusheni buli pokidati bort litaka v takih umovah sho prizvelo do togo sho intervali mizh parashutistami pislya prizemlennya dosyagali ne rozrahunkovih 4 kilometri maksimum a 8 a to i 15 km Navit pri visadci u til protivnika v dennij chas zbir parashutistiv u takih umovah buv malo realnim U bilshosti radyanskih desantnikiv buv vidsutnij hoch yakijs bojovij dosvid shodo vedennya boyu v tilu protivnika tomu sho perevazhna chastina dosvidchenih desantnikiv yaki brali uchast u Vyazemskij povitryanodesantnij operaciyi v cij operaciyi uchasti ne brali Ranishe vlitku 1943 z nih bulo sformovano kilka zvichajnih pihotnih divizij yaki vzyali aktivnu uchast u zhorstokih boyah na Kurskij duzi i zaznali vazhkih vtrat Ganebna organizaciya navigacijnogo zabezpechennya slabka pidgotovka lotnogo skladu prizveli do togo sho osobovij sklad desantuvavsya na ploshi bilsh nizh 25 na 70 kilometriv Tilki 5 osobovogo skladu prizemlilisya v zaplanovanij zoni 23 desantnikiv prizemlilisya v radiusi 10 kilometriv vid namichenih rajoniv 58 v radiusi 15 km reshta 14 poza mezhami cih vidstanej Blizko 400 desantnikiv bulo vikinuto na Cherkaskij lis 70 kilometriv vid rajonu visadki i 230 prizemlilisya v roztashuvannyah svoyih vijsk Chastina desantu privodnilasya na Dnipro i potonula zaplutavshis u stropah Soldati Vermahtu gotuyut vognevi poziciyi dlya oboroni Dniprovskogo valu Osin 1943 Vikidannya desantu provodilosya v umovah silnogo zenitnogo vognyu protivnika vnaslidok chogo aviaciya dalekoyi diyi vtratila tri litaki U odnomu zi zbitih litakiv znahodilosya vse upravlinnya 3 yi gvardijskoyi brigadi na choli z komandirom brigadi polkovnikom Krasovskim P I Vsi voni zaginuli Isnuye zgadka Geroya Radyanskogo Soyuzu sho komandir 3 yi brigadi pidpolkovnik Goncharov V K v odnomu z pershih boyiv buv poranenij i zgodom evakujovanij na Po 2 v til Mozhlivo Goncharov buduchi komandirom 1 yi brigadi pislya zagibeli Krasovskogo buv priznachenij komandirom vzhe visadzhenoyi 3 yi brigadi i takozh desantuvavsya v nimeckij til Znachna kilkist desantnikiv prizemlilasya bezposeredno na bojovi poryadki nimeckih 73 yi 112 yi i 255 yi pihotnih i 7 yi tankovoyi divizij Dodatkovo u cej rajon visuvalasya 19 ta tankova i 10 ta motorizovana diviziyi z chastinami 24 go ta 48 go tankovih korpusiv tomu bagato parashutistiv buli praktichno vidrazu abo znisheno abo vzyato v polon Vzhe v procesi visadki stalo zrozumilim sho operaciya jde ne za planom Zv yazok z visadzhenimi pidrozdilami desantu buv vtrachenij Podalshe desantuvannya vijsk bulo pripinene Pidrozdili 5 yi brigadi sho zalishilisya ta 1 sha gvardijska povitryanodesantna brigada v povnomu skladi buli poverneni do punktiv postijnoyi dislokaciyi Vedennya bojovih dijPershi boyi Desant pristupiv do vikonannya bojovogo zavdannya v ekstremalno nespriyatlivih umovah Zgidno z poperednimi rozrahunkami obidvi brigadi pri spriyatlivomu rozvitku podij povinni buli prizemlitisya v rajoni rozmirom 14 na 10 kilometriv na vidstani vsogo 25 kilometriv vid liniyi frontu Faktichno prizemlennya bulo zdijsnene na velicheznij ploshi mizh Rzhishevim i Cherkasami Perevazhna bilshist oboh brigad prizemlilasya bukvalno na golovi nimciv sho znahodilisya v drugomu esheloni ta v rezervi protivnika yakij vidkriv po desantu zapeklij vogon z usih vidiv zbroyi Istotna chastina desantu vzagali po suti opinilasya daleko za mezhami rajonu zaplanovanih bojovih dij Velika kilkist bijciv zaginula v pershi godini operaciyi po donesennyu nimeckogo komanduvannya protyagom dobi 25 veresnya znisheno 692 desantniki she 209 zahopleni v polon Na zemli vsi roti bataljoni i navit brigadi peremishalis mizh soboyu i vimusheni buli vstupiti mittyevo v bij pri povnij vidsutnosti yedinogo komanduvannya i organizaciyi vzayemodiyi mizh soboyu Osobovij sklad grupuvavsya v neveliki zagoni ocholyuvani oficerami yaki ne znali odin odnogo ta ne volodili situaciyeyu de voni znahodyatsya i yake zavdannya stoyit pered nimi Ce bulo najgirshim z mozhlivih variantiv rozvitku podij Nezvazhayuchi na nesterpni umovi desantuvannya parashutisti 3 yi ta 5 yi povitryanodesantnih brigad demonstruvali muzhnist vidvagu i samopozhertvuvannya v boyu She znahodyachis u povitri desant viv vogon zi strileckoyi zbroyi ta zakidav protivnika ruchnimi granatami Prote ne zvazhayuchi na proyavlenij geroyizm organizovanij zbir desantu na ploshadkah prizemlennya buv zirvanij Vikonannya pervinnogo planu povnistyu provalilosya Ni pro yake zahoplennya vkazanogo rubezhu ne moglo vzhe buti i movi Desant viv zapekli boyi dribnimi grupami protyagom nochi i ves den 25 veresnya Usvidomivshi sho vidbulosya shtab PDV uhvaliv rishennya pripiniti podalshu visadku Sprobi vstanoviti zv yazok z desantom trivalij chas uspihiv ne mali V nich na 28 veresnya v rajon desantuvannya bulo vikinuto tri specialni grupi z radiostanciyami ale yihnya dolya zalishilasya nevidomoyu Desantniki pered atakoyu Vden 28 veresnya nadislanij za liniyu frontu litak Po 2 buv zbitij Zgodom rozviduvalna aviaciya viyavila zoseredzhennya ne rozkritih ranishe velikih sil protivnika Yak i reshta osobovogo skladu desantu komandiri pidrozdiliv i brigad buli rozsiyani na velikij dilyanci miscevosti Komandir 5 yi pdbr pidpolkovnik Sidorchuk P M sho prizemlivsya v rajoni Kaneva tilki cherez 2 godini zitknuvsya z pershim parashutistom vijskovosluzhbovcem 3 yi brigadi Do ranku voni vijshli na grupu z 5 cholovikiv i vprodovzh vosmi dniv vin zibrav z dribnih grup i zagoniv boyezdatne z yednannya Tilki na dev yatij den z momentu operaciyi Sidorchuk zustrivsya z desantnikami yaki stribali razom z nim v odnomu bortu U nejmovirnih umovah protidiyi z boku nimeckih vijsk vnochi i chastkovo vden desantom bulo zibrano 35 grup zagalnoyu chiselnistyu 2300 oficeriv serzhantiv i soldativ z chisla tih sho desantuvalisya v nich na 25 veresnya U cyu kilkist ne vhodili ti grupi desantu yaki prizemlilisya na znachnomu viddalenni vid rajonu bojovih dij v glibokomu tilu nimciv i ne mogli vplinuti na vikonannya postavlenogo zavdannya a takozh ti 230 parashutistiv sho prizemlilisya na svoyij teritoriyi Grupi zoseredzhuvalisya na velicheznij ploshi v absolyutnij izolyaciyi odna vid odnoyi bez zasobiv zv yazku vazhkogo ozbroyennya v pershu chergu artileriyi Najbilshimi ugrupuvannyami desantu stali grupi sho diyali v rajoni Kanivskogo i Cherkaskogo lisovih masiviv vsogo 600 cholovikiv u rajoni sila Chernishi blizko 200 cholovikiv ta v rajoni Romashki 4 grupi zagalnoyu chiselnistyu 300 cholovikiv Vsi ci grupi rozpochali aktivni bojovi diyi v glibokomu tilu nimciv ta ne pripinyali svoyih sprob z yednatisya v yedini pidrozdili i brigadi Shvidkomu zboru pereshkodzhalo te sho zhoden z komandiriv abo yih zastupnikiv ne mig vijti v zaplanovani ranishe punkti zboru abo tim bilsh na svoyi komandni punkti Obstanovka v tilu nimciv ne davala mozhlivosti desantnikam zasidzhuvatisya na odnomu misci Navit yaksho grupi u rezultati vihodili v punkti zboru to voni ne zalishali niyakih znakiv abo umovnih signaliv pro svoye perebuvannya tut tim samim uskladnyuyuchi inshim parashutistam mozhlivist znajti yih She skladnishim viyavilosya zavdannya zboru parashutno desantnih m yakih mishkiv z ozbroyennyam boyepripasami i inshimi vantazhami Nimecki vijska vistavlyali zasidki v miscyah de nimi buv znajdenij vantazh ta stvoryuvali specialni komandi dlya zahoplennya i znishennya parashutistiv Nimci proponuvali navit miscevomu naselennyu vinagorodu v kilkosti 6000 okupacijnih marok 10 000 karbovanciv za kozhnogo zahoplenogo desantnika Chasom desantniki vse zh taki primudryalisya znajti taki kontejneri ale vnaslidok svoyeyi nechislennosti voni buli ne v zmozi vikoristovuvati yih i tomu chasto abo spalyuvali abo zakopuvali yih v zemlyu Ce zapodiyuvalo nepopravnij zbitkiv dlya vedennya bojovih dij reshtoyu grup yakim brakuvalo boyepripasiv ozbroyennya medikamentiv i prodovolstva trivalij chas diyuchi v glibokomu tilu nimciv Stvorennya partizanskih zagoniv Zagalom usyu teritoriyu de veli bojovi diyi desantniki mozhna umovno podiliti na dvi chastini pivnichnu i pivdennu Pivnichnij areal vedennya bojovih dij znahodivsya v okolicyah mista Rzhishiv v miscevosti praktichno pozbavlenij dostatnoyi kilkosti lisovih masiviv Neveliki gayi liski yari dozvolyali prihovano diyati lishe malim grupam desantu i praktichno viklyuchali mozhlivist diyati velikim zagonam v osoblivosti v dennij chas Plyus do vsogo protivnik volodiv u comu rajoni shirokoyu merezheyu garnizoniv yaki brali najaktivnishu uchast v borotbi z povitryanim desantom Prote u pivnichnij chastini diyalo prinajmni 20 grup zagalnoyu kilkistyu ponad 1100 cholovikiv ta 4 velikih ugrupovannya po 100 150 desantnikiv u kozhnij Bojovi diyi yaki veli desantniki na pivnichnij dilyanci prohodili za znachnoyi perevagi protivnika i praktichno za povnoyi vidsutnosti mozhlivostej dlya manevru Z ciyeyi prichini ne mayuchi informaciyi pro diyi tovarishiv na pivdni ci grupi robili chislenni sprobi prorvatisya cherez liniyu frontu ta probitisya v roztashuvannya 40 yi armiyi Ne mayuchi mozhlivosti proyaviti povnoyu miroyu svoyi zdibnosti pivnichni grupi i zagoni svoyimi diyami v tilu voroga use zh taki zapodiyuvali bezlich klopotu vijskam Vermahtu zmushuyuchi nimciv kidati istotni sili na yih poshuk ta znishennya Pivdenna dilyanka vedennya bojovih dij ryasnila yarami loshinami i mala visokij stupin lisistosti Kanivskij Taganchanskij Mihajlivskij i Cherkaskij lisovi masivi velika kilkist richok strumkiv bolit bezlich ulogovin yariv i defile pri porivnyano malij shilnosti naselenosti stvoryuvali spriyatlivi umovi dlya aktivnih bojovih dij grupam i pidrozdilam desantu 5 zhovtnya v Kanivskomu lisi pidpolkovnik Sidorchuk P M ob yednav dekilka zagoniv desantnikiv sformuvavshi takim chinom 3 tyu brigadu u skladi troh bataljoniv i chotiroh vzvodiv bojovogo zabezpechennya rozviduvalnogo sapernogo protitankovogo i zv yazku Nastupnogo dnya v roztashuvannya brigadi vijshla grupa z radiostanciyeyu i cogo zh dnya vpershe pislya visadki vidbuvsya seans zv yazku z komanduvannyam 40 yi armiyi Ves chas perebuvannya v tilu protivnika brigada vela aktivni bojovi diyi Nimci kinuli na znishennya brigadi znachni sili ale tak i ne zmogli likviduvati v svoyemu tilu take mogutnye diversijne ugrupovannya Krim vikonannya diversijnih zavdan brigada provela detalnu rozvidku sistemi oboroni protivnika po Dnipru Do 26 zhovtnya u skladi brigadi bulo vzhe blizko 1200 cholovikiv sho dozvolilo naprikinci zhovtnya sformuvati chetvertij bataljon Tak samo spilno z brigadoyu diyali partizanski zagoni Za Batkivshinu Imeni Kocyubinskogo Batya komandir Solodchenko K K Imeni Chapayeva komandir Spezhevoj M A Vinishuvach komandir Mogilnij P N 720 j partizanskij zagin ta rozviduvalnij zagin Rozvidupravlinnya 1 go Biloruskogo frontu major Gnidash K S Znachnogo efektu dobilisya aktivni bojovi diyi pivdennih grup i zagoniv Osoblivo vidznachilisya zagoni pid komanduvannyam starshogo lejtenanta Tkachova kapitana Krotova majora Fofanova starshogo lejtenanta Ahromovicha Ci grupi zavdavali nimciv chutlivih udariv Tak napriklad 30 veresnya grupa yakoyu keruvav starshij lejtenant Petrosyan S G v naselenomu punkti Potik raptovoyu nichnoyu atakoyu rozgromila nimeckij garnizon znishivshi do 100 cholovikiv bulo zahopleno do 30 avtomashin z boyepripasami znisheno 3 zenitni garmati do 30 avtomashin Cherez dekilka godin cya zh grupa zrobila zasidku na nimecku artilerijsku kolonu V rezultati boyu bulo znisheno do 80 cholovikiv 15 avtomashin 6 garmat ta dva minometi U period z 28 veresnya po 11 listopada rozviduvalni i diversijni grupi z chisla desantnikiv rujnuvali mosti znishuvali transportni koloni zasobi zv yazku zdijsnyuvali zuhvali naloti na garnizoni protivnika U vijskovih arhivah zberigsya cikavij dokument pro ocinku nimeckim komanduvannyam radyanskih desantnikiv U nakazi 4969 43s datovanim 7 zhovtnya 1943 roku shtab 8 yi nimeckoyi armiyi tak ociniv diyi parashutistiv 3 yi i 5 yi brigad Sposobi i metodi vedennya boyu vorozhimi parashutistami navit pislya dovgih dniv boyiv vtrat i vidsutnosti popovnennya boyepripasiv i prodovolstva demonstruyut visoku navchenist yaka postijno poyednuyetsya z hitristyu i kmitlivistyu sho proyavlyayutsya kozhnim desantnikom Neviddilnoyu harakternoyu risoyu parashutistiv zalishayetsya yih prigolomshliva nevlovimist Povedinka v bezumovno vazhkih umovah vrazhaye svoyeyu ekstraordinarnistyu Navit buduchi poranenimi desantniki demonstruyut svoyu muzhnist i prodovzhuyut vesti bij nezvazhayuchi na otrimani poranennya Poraneni neodnorazovo voni voliyut pidirvati sebe granatoyu nizh buti zahoplenimi v polon Dosi zalishayetsya skladnim vikonannya zavdan shodo rozshuku misc de hovayutsya zagoni parashutistiv Mi neodnorazovo perekonuvalisya v profesijnij zdatnosti protivnika retelno maskuvatisya vikoristovuyuchi usi perevagi peresichenoyi miscevosti Koli nashi rozviduvalni pidrozdili vse zh znahodili ukrittya vorog tut zhe robiv sprobi pozbavitisya vid nih bez zhodnogo zvuku bez krikiv Ura shumu i postriliv Vidchuvayuchi zhahlivij deficit u boyepripasah protivnik prote fanatichno b yetsya do ostannogo patrona chasom puskayuchi v hid navit kindzhali yakimi voni vsi ozbroyeni Uchast u forsuvanni Dnipra U nich na 12 listopada v roztashuvannya brigadi na litaku Po 2 pribuv pomichnik nachalnika shtabu 52 yi armiyi major Dergachov yakij dopoviv komandirovi brigadi poryadok forsuvannya Dnipra vijskami 52 yi armiyi Do godini nochi 13 listopada pidrozdili brigadi vijshli do vihidnogo polozhennya ta za signalom komandira brigadi odnochasno atakuvali vsi oporni punkti protivnika vidpovidno do zatverdzhenogo rishennya Na p yatu godinu zavdannya otrimane desantnikami bulo uspishno vikonane U nich na 14 listopada chastini 254 yi strileckoyi diviziyi forsuvali Dnipro 3 tya gvardijska povitryanodesantna brigada z yednalasya z nimi ta prodovzhila brati uchast v nastupalnih boyah do povnogo rozgromu nimeckih vijsk v rajoni Cherkas Tretij bataljon zajshovshi v til protivnika raptovo nichnoyu atakoyu 21 listopada ovolodiv velikim naselenim punktom Dubiyivka i trimayuchi oboronu u vzayemodiyi z drugim bataljonom sho pidijshov z boku Bilozir ya utrimuvav jogo do 25 listopada peredavshi dilyanku oboroni 926 tu strileckomu polku 28 listopada vsi pidrozdili 3 yi gvardijskoyi povitryanodesantnoyi brigadi zdali svoyi poziciyi 7 ij gvardijskij povitryanodesantnij diviziyi i buli vivedeni do mista Kirzhach do punktu postijnoyi dislokaciyi Naprikinci zhovtnya 1 sha 2 ga i 11 ta gvardijski povitryanodesantni brigadi buli zvedeni u i peredani do skladu 1 go Pribaltijskogo frontu de planuvalasya visadka povitryanogo desantu Odnak operaciya bula skasovana visadka ne vidbulasya upravlinnya korpusu bulo peredane do skladu suhoputnih vijsk a brigadi poverneni do punktiv postijnoyi dislokaciyi NagorodiVvazhayetsya sho dvoh uchasnikiv Dniprovskogo desantu bulo udostoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu komandira 2 go pdb 5 j gv pdbr majora Bluvshtejna O A ta komandira 3 go parashutno desantnogo bataljonu 5 j gv pdbr starshogo lejtenanta odnak naspravdi yih bulo troye Oficijna istoriya zabula pro molodshogo serzhanta navidnika protitankovoyi rushnici PTR 5 yi gv pdbr yakij 13 16 listopada 1943 roku v boyu v rajoni Svidivok vognem PTR znishiv 4 nimeckih tanki 2 bronemashini ta 3 vantazhivki z pihotoyu U boyu vin buv poranenij v spinu piznishe v 1944 roci demobilizovanij Zvannya Geroya jomu bulo prisvoyeno 24 kvitnya 1944 roku togo zh dnya otrimali Geroya i Bluvshtejn z Petrosyanom Primitnij takij fakt u skladi 5 yi gvardijskoyi povitryanodesantnoyi brigadi v til protivnika visadzhuvalasya sanitarnij instruktor Nadiya Ivanivna Gagarina Mihajlova yakij todi bulo vsogo 16 rokiv U boyah v rajoni Svidivok i Sokirna vona yedinij medichnij pracivnik bataljonu hto zalishivsya v zhivih nadala dopomogu 25 poranenim desantnikam ale i sama dvichi bula poranena 65 dib vona poruch z reshtoyu desantnikiv stijko perenosila suvori viprobuvannya sho vipali na yiyi dolyu Gagarina bula nagorodzhena medallyu Za bojovi zaslugi Pov yazani podiyiU skladi Dniprovskogo desantu brali uchast bagato lyudej sho zgodom stali vidomimi diyachami nauki i kulturi napriklad v desanti brav uchast majbutnij znamenitij kinorezhiser Grigorij Chuhraj todi vin buv lejtenantom komandirom vzvodu zv yazku 3 yi povitryano desantnoyi brigadi Z Bojovim praporom 3 yi gvardijskoyi povitryano desantnoyi brigadi bula pov yazana svoya geroyichna istoriya Primitno sho Prapor brigadi desantuvavsya v til voroga razom z bojovimi pidrozdilami Pri desantuvanni vin znahodivsya u praporonoscya kapitana Sapozhnikova yakij zahovav jogo pid gimnasterku Pid chas polotu u povitri vin buv poranenij v nogu i pleche Vidstrilyuyuchis vin vse taki zmig za dopomogoyu tovarishiv dopovzti do stogu sina i vid vtrati krovi znepritomniv 15 richnij pidlitok Anatolij Ganenko razom z bratom znajshli poranenogo komandira ta nadali jomu dopomogu Dekilka tizhniv brati razom z matir yu doglyadali p yatoh poranenih bijciv i kapitana Koli radyanski bijci zmicnili voni virishili prorivatisya do svoyih Ale shob ne rizikuvati Bojovim Praporom i shtabnimi dokumentami yih dovirili zberegti Anatoliyu nakazuyuchi peredati yih negajno radyanskomu komanduvannyu yak tilki selo bude zvilnene vid nimciv Pivroku mati i sin iz smertelnoyu nebezpekoyu beregli prapor chastini u toj chas yak v yih budinku rozmishuvavsya nimeckij general Lishe cherez 32 roki pislya vijni za iniciativoyu voyiniv desantnikiv za cej podvig S I ta A F Ganenko buli nagorodzheni medallyu Za vidvagu U forsuvanni Dnipra yak zvichajna pihota brali uchast gvardijski povitryano desantni diviziyi Zokrema v 7 mu polku sluzhiv znamenitij snajper evenk Kulbertinov I N yakij pid chas bitvi za Dnipro za korotkij chas znishiv 59 nimciv Vsogo do kincya vijni snajper mav na svoyemu rahunku 484 znishenih bijciv Vermahtu Pidsumki operaciyiDIREKTIVA STAVKI VGK 30213 Komanduvachu vijskami Voronezkogo frontu predstavnikam Stavki Pro prichini nevdachi povitryanogo desantu na Voronezkomu fronti i pro viluchennya povitryano desantnih brigad z pidporyadkuvannya komanduvannya frontu 3 zhovtnya 1943 r 01 god 40 hv Konstatuyu sho pershij povitryanij desant provedenij Voronezkim frontom 24 veresnya provalivsya viklikavshi masovi nepotribni zhertvi Stalosya ce ne lishe z vini tov Skripko ale i z vini tov Yuryeva a i tov Vatutina yaki povinni buli kontrolyuvati pidgotovku i organizaciyu vikidannya desantu Vikidannya masovogo desantu v nichnij chas svidchit pro negramotnist organizatoriv ciyeyi spravi bo yak pokazuye dosvid vikidannya masovogo nichnogo desantu navit na svoyij teritoriyi pov yazane z velikimi nebezpekami Nakazuyu pivtori povitryano desantni brigadi sho zalishilisya viluchiti z pidporyadkuvannya Voronezkogo frontu i vvazhati yih rezervom Stavki J STALIN a tov Yuryev psevdonim G K Zhukova Za dva misyaci provedennya Dniprovskoyi povitryano desantnoyi operaciyi zaginuli i zniklo bezvisti ponad 3 500 desantnikiv z chisla 4 575 sho visadilisya Ne zvazhayuchi na geroyizm proyavlenij desantnikami meta desantu dosyagnuta ne bula Razom z cim za radyanskimi oficijnimi danimi za chas boyiv u tilu protivnika desantniki spilno z partizanami znishili blizko troh tisyach nimeckih soldativ i oficeriv pustili pid ukis 15 vorozhih esheloniv znishili 52 tanki 6 samohidnih garmat 18 tyagachiv 227 riznih avtomobiliv ta bagato inshoyi tehniki Po pershih rezultatah provedennya Dniprovskogo desantu Stavka VGK vidreaguvala negajno 3 zhovtnya 1943 roku vijshla Direktiva Stavki 30213 Pro prichini nevdachi povitryanogo desantu na Voronezkomu fronti U direktivi pryamo vkazuvalos na negramotnist organizatoriv v chisli yakih bulo nazvano Skripka Zhukova i Vatutina Prote ne zvazhayuchi na direktivu 30213 shtabom Pivdennogo frontu bula splanovana she odna operaciya yaka peredbachala visadku za Dnipro chastin 6 yi i 7 yi gv parashutno desantnih brigad Ale vzhe 13 zhovtnya 1943 roku vijshla Direktiva Stavki 30222 yaka pryamo vkazuvala na zaboronu vikidannya nichnih povitryanih desantiv Takim chinom 1 sha 4 ta 6 ta i 7 ma brigadi ta chastina sil 5 yi brigadi yaki ne vstigli zadiyati pid chas desantuvannya v til protivnika v rajoni Dnipra u seredini zhovtnya buli poverneni do punktiv postijnoyi dislokaciyi Prichini provalu operaciyiOrganizaciya i pidgotovka operaciyi yaku provodilo upravlinnya oboh frontiv ta shtabu PDV ne zvazhayuchi na pryame kerivnictvo z boku predstavnika Stavki VGK marshala Zhukova G K mozhlivo same zavdyaki jogo stilyu kerivnictva pid chas pidgotovki ta vedennya vijskovih operacij viyavilasya ukraj poganoyu Ani povitryana ani nazemna rozvidka ne viyavila nayavnosti v rajoni desantuvannya divizij protivnika sho vzhe blokuvali placdarm a takozh zoseredzhennya v namichenomu rajoni visadki pidtyagnutih z tilu znachnih rezerviv protivnika Navigacijne zabezpechennya visadki desantu bulo organizovano vzhe pislya zakinchennya desantuvannya Visadka peredovih zagoniv dlya zabezpechennya visadki golovnih sil ne bula provedena Pidgotovka osobovogo skladu do provedennya operaciyi praktichno ne provodilasya Komandnij sklad postanovki bojovih zavdan osobovomu skladu desantu ne provodiv Organizaciyi vsebichnogo zabezpechennya rozigrashu vzayemodiyi ta upravlinnya v hodi vedennya bojovih dij provedeno ne bulo Desant viletiv na bojovu operaciyu nepidgotovlenij Yak rezultat praktichno zhoden pidrozdil ne buv gotovij do vedennya bojovih dij v tilu protivnika Materialne zabezpechennya pidgotovki operaciyi bulo organizovane pogano v rezultati drugij eshelon v povitrya vzagali ne pidnyavsya oskilki z yasuvalosya sho na aerodrom ne pidvezli palne Lotnij sklad vijskovo transportnoyi aviaciyi vzagali ne mav dosvidu desantuvannya V rezultati desantniki viyavilisya rozkidani na duzhe velikij ploshi a znachna chastina desanta i artileriya 45 mm garmati skinuti vzagali ne buli Ne zvazhayuchi na veliku kilkist zasobiv zv yazku bagato radistiv zalishilisya bez radiostancij a radiostanciyi bez batarej zhivlennya V rezultati haotichnoyi visadki povitryano desantni brigadi viyavilisya rozkidani dribnimi grupami na velicheznij teritoriyi v osnovnomu na pivden vid peredbachuvanoyi zoni visadki Znachna chastina z nih zaginula deyaki grupi koristuyuchis radiostanciyami zumili vstanoviti kontakt i ob yednatisya prote zv yazok zi shtabom frontu komandiri cih zagoniv nalagoditi ne zmogli cherez vidsutnist sekretnih kodiv V cilomu mozhna konstatuvati sho Dniprovska povitryano desantna operaciya provalilasya z vini komanduvannya frontiv ta upravlinnya povitryano desantnih vijsk vnaslidok krichushih organizacijnih pomilok i vidsutnosti u shtabnih oficeriv realnogo dosvidu kerivnictva bojovimi chastinami v hodi provedennya desantnoyi operaciyi Dlya povitryano desantnih vijsk nevdala operaciya mala fatalni naslidki Bilshe radyanski povitryano desantni vijska zhodnogo razu ne mali praktichnogo bojovogo dosvidu zastosuvannya povitryanogo desantu parashutnim sposobom protyagom vsiyeyi svoyeyi podalshoyi istoriyi Div takozhBukrinskij placdarm Povitryanodesantna armiya Povitryanodesantni vijska SRSR Grupa armij Pivden Kirovogradska operaciya Operaciya Merkurij Operaciya Market Garden PrimitkiSovetskie vozdushno desantnye Moskva 1980 Lisov I I Desantniki Moskva 1968 Lt Gen N V STASKOV Chief of Staff of Airborne Troops 1943 Dnepr airborne operation lessons and conclusions Military Thought July 2003 by Nikolai Viktorovich Staskov Arhiv originalu za 16 travnya 2008 Procitovano 6 kvitnya 2008 Arhiv originalu za 29 chervnya 2007 Procitovano 29 chervnya 2007 Sukonkin Aleksej Sergeevich Lisa v kuryatnike Vdv i Spn Chast 3 Istoriya desantnyh i razvedyvatelno diversionnyh vojsk SSSR i Rossii Arhiv originalu za 29 chervnya 2012 Procitovano 4 serpnya 2010 Dzherela ta literaturaT V Vronska Dniprovska povitryano desantna operaciya 1943 24 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 412 ISBN 966 00 0405 2 Russkij arhiv Velikaya Otechestvennaya Stavka VGK Dokumenty i materialy 1943 god M TERRA 1999 T 16 5 3 360 s 3000 prim ISBN 5 300 02007 9 ros Yu Nenahov Vozdushno desantnye vojska vo Vtoroj mirovoj vojne nedostupne posilannya z travnya 2019 Margelov V F Lisov I I Samojlenko Ya P Sovetskie vozdushno desantnye Voenno istoricheskij ocherk M Voenizdat 1980 ros Lisov I I Desantniki M 1968 ros Krajnyukov K V Oruzhie osobogo roda M Mysl 1984 ros Rovenskij G V Voennoe Fryazino Hronika 1941 1945 godov Fryazino Otdel kultury Administracii g Fryazino Moskovskoj oblasti 2003 96 s ros Pichugin V S Parashyuty raskrylis za Dneprom Sverdlovsk Sredne Uralskoe knizhnoe izdatelstvo 1978 80 s 18500 prim ros Chernov V Dneprovskij desant Lipeck Lipeckoe izd vo 2000 415 s ros Sukonkin A S Istoriya desantnyh i razvedyvatelno diversionnyh vojsk SSSR i Rossii ros Manshtejn E Uteryannye pobedy Sost S Pereslegin R Ismailov M AST 1999 896 s Voenno istoricheskaya biblioteka ISBN 9785170332601 ros Muchkaev S Dneprovskij desant Izvestiya Kalmykii Vip 08 08 1998 ros Zhukov L Vozdushnaya gvardiya Nizhegorodskie novosti Vip 01 08 2000 ros Samojlenko Ya Iz opyta upravleniya vozdushnymi desantami v gody vojny Voenno istoricheskij zhurnal Vip 12 1979 g z dzherela 16 travnya 2008 Procitovano 6 kvitnya 2008 ros Fedyaev O M Dneprovskij desant Voenno istoricheskij zhurnal Vip 8 1994 g ros Fil O Kanivskij desant vidneseni vitrom Dzerkalo tizhnya Vip 12 591 1 7 kvitnya 2006 z dzherela 13 travnya 2010 Procitovano 3 serpnya 2010 Staskov N V Dneprovskaya vozdushno desantnaya operaciya 1943 goda uroki i vyvody Voennaya mysl Vip 9 2003 S s 60 67 ros Glantz David M The Soviet Airborne Experience Washington DIANE Publishing 1984 ISBN 9781428915824 angl VideoOsvoboditeli Vozdushnyj desant ros Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi