Макс Гофман повне ім'я Карл Адольф Максиміліан Гофман (нім. Carl Adolf Maximilian Hoffmann) (25 січня 1869 Гомберг — † 8 липня 1927 Бад-Райхенгалль) — військовий діяч Німецької імперії. Син окружного судді Юліуса Гофмана і Шарлотти Фредеріки Елвін Гофман. З 1879 по 1887 навчався в гімназії в Нордхаузен.
Максиміліан Гофман | |
---|---|
нім. Maximilian Hoffmann | |
Ім'я при народженні | Карл Адольф Максиміліан |
Прізвисько | Макс Гофман |
Народження | 25 січня 1869 Мюнхен, Німецька імперія |
Смерть | 8 липня 1927 (58 років) Берлін, кладовище інвалідів |
Поховання | Інваліденфрідгоф |
Країна | Німецька імперія |
Роки служби | 1887–1918 |
Звання | Генерал-майор |
Командування | Східній фронт |
Війни / битви | Перша світова війна |
Нагороди | |
Макс Гофман у Вікісховищі |
Військова кар'єра
Після закінчення гімназії з 1887 по 1888 роки навчався у військовій школі. У 1898—1899 роках навчався в Прусській військовій академії. Отримав чин лейтенанта і призначення військовим аташе при дворі імператора Російської імперії. Пробув на посаді шість місяців. З 1899 по 1901 роки працював під керівництвом генерала Шліффена в російському відділі Німецького генерального штабу. В 1901 році підвищений до капітана. Під час Російсько-японської війни був німецьким військовим аташе і спостерігачем в в Маньчжурії. У вересні 1907 року призначений викладачем . В березні 1913 року підвищений до чину підполковника і призначений начальник відділу в прусському військовому міністерстві.
Перша світова війна
Улітку 1914 на короткий час призначений заступником командира 4-го баденського піхотного полку «Принц Вільям» № 112. Перебував на посади начальника оперативного відділу штабу ново-сформованої восьмої німецької армії в Східній Пруссії. Завданням єдиною на Східному фронті на той час німецької армії під командуванням і начальника штабу було не допустити проникнення російської армії на територію Пруссії. Гофман був одним з тих, хто розробляли план битви під Гумбіненном (20 серпня 1914 р.). Після поразки німецьких військ командувачем 8-ї армії був призначений генерал Гінденбург, а начальником штабу армії — генерал Людендорф.
Гофман був добре знайомий з регіоном і ситуацією на фронті, тому до його порад охоче прислухався Еріх Людендорф. Запропонований ним план контратаки був прийнятий і привів до перемоги під Танненбергом.
Битва під Таненбергом
Битва між російськими і німецькими військами під Таненбергом (23 — 30 серпня 1914) вважається одною з найвдаліших німецьких військових операцій на Східному фронті. Повністю була оточена і знищена російська . Стала сприйматись німецькими консерваторами як символічна відплата за Грюнвальдську битву. На її місці збудовано Таненберзький меморіал, в якому поховано президента Гінденбурга. У післявоєнних мемуарах, опублікованих під назвою Війна втрачених можливостей, Макс Гофман критикував Гінденбурга та Людендорфа за те, що вони приписали собі всі заслуги в перемозі під Таненбергом. Пізніше, разом із Людендорфом ним розпрацьований план битви на Мазурських озерах (9 — 14 вересня 1914), яка завдала важких втрат російським військам і дозволила остаточно витіснити російські війська зі Східної Пруссії.
В штабі Східного фронту
Генерал-квартирмейстер штабу 9-ї німецької армії. Генерал-квартирмейстер штабу Головнокомандувача Східним фронт (Oberbefehlshaber Ost (Ober-Ost)). 30 серпня 1916 р. отримав чин полковника і призначений начальником штабу Головнокомандувача Східним фронтом Леопольда Баварського. В жовтні 1917 підвищений до чину генерал-майору.
Берестейський мир
Ініціатор і організатор мирної конференції. Основний представник командування Східного фронту на переговорах в Бересті. Добре володів російською мовою. Ще до початку війни вважався основним фахівцем Генерального штабу Німецької імперії з російських справ. На відміну від інших членів Генерального штабу виказувався за те, щоби Німеччина не робила великих територіальних анексій на заході і сході. «Гофман звичайно вскакував з місця і зі злобним виглядом брався заперечувати, розпочинав він їх вигуком: „Ich protestiere!..“ [я протестую!], часто навіть вдаряючи рукою по столу.» — зі спогадів А.Самойло. Якщо Лев Троцький затягував переговори, то генерал Людендорф вимагав від Гофмана прискорити їх.
Українське питання
Зі спогадів Макса Гофмана: «Ще перед початком переговорів зголосилася в Бресті нова група учасників, а саме представники української народної держави. Їх вислала Центральна Рада, щоб укласти окремий мир від імені України, спираючись на заяву петербурзького совітського уряду про право народів на самовизначення свої долі. Державний секретар фон Кюльман і я радо прийняли українців, бо їх виступ уможливлював нам вигравати цю нову делегацію проти делегації петербурзької. Спричинили вони нову журбу графові Черніну, бо слід було сподіватися, що вони виступлять з якимись вимогами у справі політичних прав своїх земляків, що проживають на Буковині й у Східній Галичині».
Разом із Леопольдом Баварським приймав неофіційну делегація Центральної Ради у складі Микола Левитський, Олександр Севрюк, штабс-капітан Юрій Гасенко. В переговорах з українцями Гофман також диктував умови. В розмові з Голубовичем і Севрюком повідомив, що германський бік виключає можливість приєднання до УНР більшої (північної) частини Підляшшя. Він же категорично заявив австріцям про необхідність визнати справедливі права УНР на українську частину Холмщини. Відкидав можливість приєднання до УНР Галичини і Буковини. Український бік звертався з проханням військової допомоги і висилки з Німеччини частин сформованих з полонених українців, на що Макс Гофман відповів, що це питання буде складно вирішити. Вже після виїзду делегації з Берестя, викликав до себе Любинського і дав йому підписати «Звернення до німецького уряду» в якому УНР просило військової підтримки.
Оскільки після підписання Берестейського миру німецьке командування не дозволило розмістити українські війська на західних кордонах держави, Макс Гофман виступав основним гарантом стабільності на польсько-українському кордоні. Німецька позиція значно полегшила окупацію польськими військами в 1919 році північно-західних провінцій УНР.
Польське питання
Всупереч позиції німецького Генерального штабу, переконав імператора Вільгельма ІІ не збільшувати територію Німеччина за рахунок Польщі. Це призвело до конфлікту з Людендорфом та Гінденбургом. Людендорф розпочав проти Гофмана інформаційну війну звинувачуючи його у зайвому лібералізмі і зв'язках з «єврейськими колами». Стосунки між ними залишились напруженими й після війни.
Кримське питання
Одною з цілей Першої світової війни був контроль над Чорним морем. Гофман казав: «Крим повинен бути постійно німецькою колоніальною державою, як важлива військово-морська база німецького впливу на Кавказі та Близькому Сході».
Російське питання
24 грудня представники Четверного союзу погодились на радянську формулу миру «без анексій і контрибуцій». та Естонію, народи яких уже зробили крок до незалежності. Генерал Гофман заявив голові радянської делегації Адольфу Йоффе, що Польща, Литва і Латвія вже оголосили про свій вихід зі складу Росії і їх території не можуть вважатись анексованими. До Раднаркому займав вкрай агресивну і непоступливу позицію. Генерал Гофман в різкій формі викривав демагогію більшовиків (розгін Установчих Зборів, агресію проти Білорусі та України, червоний терор, замаскований чудовими гаслами про мир і демократію). Оскільки Троцький відмовився продовжувати переговори на німецьких умовах, то німецькі війська розпочали наступ на Східному фронті. Зі спогадів Макса Гофмана: «Ми вели її(війну) практично на потягах і автомобілях. Садиш на потяг купку піхоти з кулеметами і одною гарматою і їдеш до наступної станції. Береш вокзал, арештовуєш більшовиків, садиш на потяг ще солдат і їдеш далі». Позиція Гофмана привела до розриву союзу більшовиків і лівих есерів, переносу столиці Росії з Петрограду в Москву. Після того як Гофман отримав телеграму від Леніна зі згодою на підписання мирного договору, він потребував офіційного листа Раднаркому до уряду Німеччини.
Після підписання миру залишився фактичним командувачем військами Східного фронту. Контролював виконання підписаних угод і вивезення ресурсів з окупованих територій.
Цивільне життя
З 1919 року жив в Берліні. Після закінчення війни Гофман в березні 1920 року виходить у відставку. Одружився з художницею Іреною Кориною. В мерії Гомбергу зберігся портрет Макса Гофмана авторства Ірени Корини Гофман де він був названий Почесним громадянином Гомбергу на Ефце.
Продовжував цікавитись справами колишньої російської імперії. В 1922 спільно з німецьким промисловцем розробив план вторгнення об'єднаних військ Німеччини, Франції і Великої Британії до Радянського Союзу, так званий «план Гофмана»: «спільної військової інтервенцією повалити Радянський уряд, встановити конституційний лад і відновити економіку Росії». Керівництво рейхсверу план Гофмана не підтртмало, тим більше, що в цей час розпочато військову співпрацю з Радянським Союзом. Голландський підприємець Генрі Детердінг зорганізував в Лондоні зустріч, на якій обговорювались питання фінансової підтримки плану Гофмана. У 1920-ті роки Гофман і Рехенберг були в центрі скандалу, пов'язаного з підробленням російського червінця.
Звання
- Трирічний доброволець (28 березня 1887)
- Фенріх портупеї (13 грудня 1887)
- Другий лейтенант (19 вересня 1888)
- Перший лейтенант (12 вересня 1895)
- Гауптман (23 березня 1901)
- Майор (11 вересня 1907)
- Оберстлейтенант (27 січня 1914)
- Оберст (18 серпня 1916)
- Генерал-майор (29 жовтня 1917)
Нагороди
- Столітня медаль
- Орден Червоного орла 4-го класу з мечами
- Орден Священного скарбу 4-го класу (Японська імперія)
- Орден Корони (Пруссія) 4-го і 3-го класу
- Орден Корони Італії, офіцерський хрест
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (1912)
- Залізний хрест
- 2-го класу (вересень 1914) — за заслуги у битві під Танненбергом.
- 1-го класу
- Pour le Mérite з дубовим листям
- орден (7 жовтня 1916)
- дубове листя (№51; 25 липня 1917)
- Військовий орден Святого Генріха
- лицарський хрест (23 жовтня 1916)
- командорський хрест 2-го класу (3 вересня 1917)
- Військовий орден Максиміліана Йозефа, лицарський хрест (1 або 3 серпня 1917)
- Орден Залізної Корони 2-го класу (Австро-Угорщина)
- Почесний громадянин міста Гомберг
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Макс Гофман |
Література
- Дорошенко Д., Історія України 1917—1923 рр, т.1 — Ужгород, 1932.
- Vejas Gabriel Liulevicius, Kriegsland im Osten. Eroberung, Kolonisierung und Militärherrschaft im Ersten Weltkrieg 1914—1918., — Hamburg, Hamburger Ed., 2002, .
- Die Aufzeichnungen des Generalmajors Max Hoffmann. Hrsg. von Karl Friedrich Nowak. Verlag für Kulturpolitik, Berlin 1929, Zwei Bände
Посилання
- (англ.)Про Макса Гофмана на сторінці Першої світової війни [ 19 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Про Макса Гофмана на сторінці Історії війн [ 26 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- (англ.)про Макса Гофмана на сторінці про Пруссію
- (англ.)Про Макса Гофмана на сторінці військових командирів Австро-Угорщини [ 25 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- (рос.) Про Макса Гофмана на сторінці Hrono [ 13 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
Примітки
- . Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 22 лютого 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Gofmann Maks Gofman povne im ya Karl Adolf Maksimilian Gofman nim Carl Adolf Maximilian Hoffmann 25 sichnya 1869 Gomberg 8 lipnya 1927 Bad Rajhengall vijskovij diyach Nimeckoyi imperiyi Sin okruzhnogo suddi Yuliusa Gofmana i Sharlotti Frederiki Elvin Gofman Z 1879 po 1887 navchavsya v gimnaziyi v Nordhauzen Maksimilian Gofmannim Maximilian HoffmannIm ya pri narodzhenniKarl Adolf MaksimilianPrizviskoMaks GofmanNarodzhennya25 sichnya 1869 1869 01 25 Myunhen Nimecka imperiyaSmert8 lipnya 1927 1927 07 08 58 rokiv Berlin kladovishe invalidivPohovannyaInvalidenfridgofKrayina Nimecka imperiyaRoki sluzhbi1887 1918ZvannyaGeneral majorKomanduvannyaShidnij frontVijni bitviPersha svitova vijnaNagorodiStolitnya medal Oficer ordena Koroni Italiyi Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Orden Pour le Merite z dubovim listyam Prussiya Komandorskij hrest 2 go klasu Vijskovogo ordena Svyatogo Genriha Licarskij hrest Vijskovogo ordena Svyatogo Genriha Vijskovij orden Maksimiliana Jozefa Orden Zaliznoyi Koroni 2 stupenya Maks Gofman u VikishovishiVijskova kar yeraPislya zakinchennya gimnaziyi z 1887 po 1888 roki navchavsya u vijskovij shkoli U 1898 1899 rokah navchavsya v Prusskij vijskovij akademiyi Otrimav chin lejtenanta i priznachennya vijskovim atashe pri dvori imperatora Rosijskoyi imperiyi Probuv na posadi shist misyaciv Z 1899 po 1901 roki pracyuvav pid kerivnictvom generala Shliffena v rosijskomu viddili Nimeckogo generalnogo shtabu V 1901 roci pidvishenij do kapitana Pid chas Rosijsko yaponskoyi vijni buv nimeckim vijskovim atashe i sposterigachem v v Manchzhuriyi U veresni 1907 roku priznachenij vikladachem V berezni 1913 roku pidvishenij do chinu pidpolkovnika i priznachenij nachalnik viddilu v prusskomu vijskovomu ministerstvi Persha svitova vijnaGofman z Lyudendorfom na Shidnomu frontu Portret Gofmana Oskar Bryuh 1915 U shtabi Ulitku 1914 na korotkij chas priznachenij zastupnikom komandira 4 go badenskogo pihotnogo polku Princ Vilyam 112 Perebuvav na posadi nachalnika operativnogo viddilu shtabu novo sformovanoyi vosmoyi nimeckoyi armiyi v Shidnij Prussiyi Zavdannyam yedinoyu na Shidnomu fronti na toj chas nimeckoyi armiyi pid komanduvannyam i nachalnika shtabu bulo ne dopustiti proniknennya rosijskoyi armiyi na teritoriyu Prussiyi Gofman buv odnim z tih hto rozroblyali plan bitvi pid Gumbinennom 20 serpnya 1914 r Pislya porazki nimeckih vijsk komanduvachem 8 yi armiyi buv priznachenij general Gindenburg a nachalnikom shtabu armiyi general Lyudendorf Gofman buv dobre znajomij z regionom i situaciyeyu na fronti tomu do jogo porad ohoche prisluhavsya Erih Lyudendorf Zaproponovanij nim plan kontrataki buv prijnyatij i priviv do peremogi pid Tannenbergom Bitva pid Tanenbergom Bitva mizh rosijskimi i nimeckimi vijskami pid Tanenbergom 23 30 serpnya 1914 vvazhayetsya odnoyu z najvdalishih nimeckih vijskovih operacij na Shidnomu fronti Povnistyu bula otochena i znishena rosijska Stala sprijmatis nimeckimi konservatorami yak simvolichna vidplata za Gryunvaldsku bitvu Na yiyi misci zbudovano Tanenberzkij memorial v yakomu pohovano prezidenta Gindenburga U pislyavoyennih memuarah opublikovanih pid nazvoyu Vijna vtrachenih mozhlivostej Maks Gofman kritikuvav Gindenburga ta Lyudendorfa za te sho voni pripisali sobi vsi zaslugi v peremozi pid Tanenbergom Piznishe razom iz Lyudendorfom nim rozpracovanij plan bitvi na Mazurskih ozerah 9 14 veresnya 1914 yaka zavdala vazhkih vtrat rosijskim vijskam i dozvolila ostatochno vitisniti rosijski vijska zi Shidnoyi Prussiyi V shtabi Shidnogo frontu General kvartirmejster shtabu 9 yi nimeckoyi armiyi General kvartirmejster shtabu Golovnokomanduvacha Shidnim front Oberbefehlshaber Ost Ober Ost 30 serpnya 1916 r otrimav chin polkovnika i priznachenij nachalnikom shtabu Golovnokomanduvacha Shidnim frontom Leopolda Bavarskogo V zhovtni 1917 pidvishenij do chinu general majoru Berestejskij mirGofman pershij livoruch sered predstavnikiv Chetvernogo soyuzu Pidpisanti Berestejskogo mirnogo dogovoru general Brinkmann Mikola Lyubinskij Mikola Levitskij Oleksandr Sevryuk Maks Gofman Sergij Ostapenko Iniciator i organizator mirnoyi konferenciyi Osnovnij predstavnik komanduvannya Shidnogo frontu na peregovorah v Beresti Dobre volodiv rosijskoyu movoyu She do pochatku vijni vvazhavsya osnovnim fahivcem Generalnogo shtabu Nimeckoyi imperiyi z rosijskih sprav Na vidminu vid inshih chleniv Generalnogo shtabu vikazuvavsya za te shobi Nimechchina ne robila velikih teritorialnih aneksij na zahodi i shodi Gofman zvichajno vskakuvav z miscya i zi zlobnim viglyadom bravsya zaperechuvati rozpochinav vin yih vigukom Ich protestiere ya protestuyu chasto navit vdaryayuchi rukoyu po stolu zi spogadiv A Samojlo Yaksho Lev Trockij zatyaguvav peregovori to general Lyudendorf vimagav vid Gofmana priskoriti yih Ukrayinske pitannya Zi spogadiv Maksa Gofmana She pered pochatkom peregovoriv zgolosilasya v Bresti nova grupa uchasnikiv a same predstavniki ukrayinskoyi narodnoyi derzhavi Yih vislala Centralna Rada shob uklasti okremij mir vid imeni Ukrayini spirayuchis na zayavu peterburzkogo sovitskogo uryadu pro pravo narodiv na samoviznachennya svoyi doli Derzhavnij sekretar fon Kyulman i ya rado prijnyali ukrayinciv bo yih vistup umozhlivlyuvav nam vigravati cyu novu delegaciyu proti delegaciyi peterburzkoyi Sprichinili voni novu zhurbu grafovi Cherninu bo slid bulo spodivatisya sho voni vistuplyat z yakimis vimogami u spravi politichnih prav svoyih zemlyakiv sho prozhivayut na Bukovini j u Shidnij Galichini Razom iz Leopoldom Bavarskim prijmav neoficijnu delegaciya Centralnoyi Radi u skladi Mikola Levitskij Oleksandr Sevryuk shtabs kapitan Yurij Gasenko V peregovorah z ukrayincyami Gofman takozh diktuvav umovi V rozmovi z Golubovichem i Sevryukom povidomiv sho germanskij bik viklyuchaye mozhlivist priyednannya do UNR bilshoyi pivnichnoyi chastini Pidlyashshya Vin zhe kategorichno zayaviv avstricyam pro neobhidnist viznati spravedlivi prava UNR na ukrayinsku chastinu Holmshini Vidkidav mozhlivist priyednannya do UNR Galichini i Bukovini Ukrayinskij bik zvertavsya z prohannyam vijskovoyi dopomogi i visilki z Nimechchini chastin sformovanih z polonenih ukrayinciv na sho Maks Gofman vidpoviv sho ce pitannya bude skladno virishiti Vzhe pislya viyizdu delegaciyi z Berestya viklikav do sebe Lyubinskogo i dav jomu pidpisati Zvernennya do nimeckogo uryadu v yakomu UNR prosilo vijskovoyi pidtrimki Oskilki pislya pidpisannya Berestejskogo miru nimecke komanduvannya ne dozvolilo rozmistiti ukrayinski vijska na zahidnih kordonah derzhavi Maks Gofman vistupav osnovnim garantom stabilnosti na polsko ukrayinskomu kordoni Nimecka poziciya znachno polegshila okupaciyu polskimi vijskami v 1919 roci pivnichno zahidnih provincij UNR Polske pitannya Vsuperech poziciyi nimeckogo Generalnogo shtabu perekonav imperatora Vilgelma II ne zbilshuvati teritoriyu Nimechchina za rahunok Polshi Ce prizvelo do konfliktu z Lyudendorfom ta Gindenburgom Lyudendorf rozpochav proti Gofmana informacijnu vijnu zvinuvachuyuchi jogo u zajvomu liberalizmi i zv yazkah z yevrejskimi kolami Stosunki mizh nimi zalishilis napruzhenimi j pislya vijni Krimske pitannya Odnoyu z cilej Pershoyi svitovoyi vijni buv kontrol nad Chornim morem Gofman kazav Krim povinen buti postijno nimeckoyu kolonialnoyu derzhavoyu yak vazhliva vijskovo morska baza nimeckogo vplivu na Kavkazi ta Blizkomu Shodi Rosijske pitannya 24 grudnya predstavniki Chetvernogo soyuzu pogodilis na radyansku formulu miru bez aneksij i kontribucij ta Estoniyu narodi yakih uzhe zrobili krok do nezalezhnosti General Gofman zayaviv golovi radyanskoyi delegaciyi Adolfu Joffe sho Polsha Litva i Latviya vzhe ogolosili pro svij vihid zi skladu Rosiyi i yih teritoriyi ne mozhut vvazhatis aneksovanimi Do Radnarkomu zajmav vkraj agresivnu i nepostuplivu poziciyu General Gofman v rizkij formi vikrivav demagogiyu bilshovikiv rozgin Ustanovchih Zboriv agresiyu proti Bilorusi ta Ukrayini chervonij teror zamaskovanij chudovimi gaslami pro mir i demokratiyu Oskilki Trockij vidmovivsya prodovzhuvati peregovori na nimeckih umovah to nimecki vijska rozpochali nastup na Shidnomu fronti Zi spogadiv Maksa Gofmana Mi veli yiyi vijnu praktichno na potyagah i avtomobilyah Sadish na potyag kupku pihoti z kulemetami i odnoyu garmatoyu i yidesh do nastupnoyi stanciyi Beresh vokzal areshtovuyesh bilshovikiv sadish na potyag she soldat i yidesh dali Poziciya Gofmana privela do rozrivu soyuzu bilshovikiv i livih eseriv perenosu stolici Rosiyi z Petrogradu v Moskvu Pislya togo yak Gofman otrimav telegramu vid Lenina zi zgodoyu na pidpisannya mirnogo dogovoru vin potrebuvav oficijnogo lista Radnarkomu do uryadu Nimechchini Pislya pidpisannya miru zalishivsya faktichnim komanduvachem vijskami Shidnogo frontu Kontrolyuvav vikonannya pidpisanih ugod i vivezennya resursiv z okupovanih teritorij Civilne zhittyaPam yatnik na mogili Maksa Gofmana kladovishi veteraniv v Berlini Z 1919 roku zhiv v Berlini Pislya zakinchennya vijni Gofman v berezni 1920 roku vihodit u vidstavku Odruzhivsya z hudozhniceyu Irenoyu Korinoyu V meriyi Gombergu zberigsya portret Maksa Gofmana avtorstva Ireni Korini Gofman de vin buv nazvanij Pochesnim gromadyaninom Gombergu na Efce Prodovzhuvav cikavitis spravami kolishnoyi rosijskoyi imperiyi V 1922 spilno z nimeckim promislovcem rozrobiv plan vtorgnennya ob yednanih vijsk Nimechchini Franciyi i Velikoyi Britaniyi do Radyanskogo Soyuzu tak zvanij plan Gofmana spilnoyi vijskovoyi intervenciyeyu povaliti Radyanskij uryad vstanoviti konstitucijnij lad i vidnoviti ekonomiku Rosiyi Kerivnictvo rejhsveru plan Gofmana ne pidtrtmalo tim bilshe sho v cej chas rozpochato vijskovu spivpracyu z Radyanskim Soyuzom Gollandskij pidpriyemec Genri Deterding zorganizuvav v Londoni zustrich na yakij obgovoryuvalis pitannya finansovoyi pidtrimki planu Gofmana U 1920 ti roki Gofman i Rehenberg buli v centri skandalu pov yazanogo z pidroblennyam rosijskogo chervincya ZvannyaTririchnij dobrovolec 28 bereznya 1887 Fenrih portupeyi 13 grudnya 1887 Drugij lejtenant 19 veresnya 1888 Pershij lejtenant 12 veresnya 1895 Gauptman 23 bereznya 1901 Major 11 veresnya 1907 Oberstlejtenant 27 sichnya 1914 Oberst 18 serpnya 1916 General major 29 zhovtnya 1917 NagorodiStolitnya medal Orden Chervonogo orla 4 go klasu z mechami Orden Svyashennogo skarbu 4 go klasu Yaponska imperiya Orden Koroni Prussiya 4 go i 3 go klasu Orden Koroni Italiyi oficerskij hrest Hrest Za vislugu rokiv Prussiya 1912 Zaliznij hrest 2 go klasu veresen 1914 za zaslugi u bitvi pid Tannenbergom 1 go klasu Pour le Merite z dubovim listyam orden 7 zhovtnya 1916 dubove listya 51 25 lipnya 1917 Vijskovij orden Svyatogo Genriha licarskij hrest 23 zhovtnya 1916 komandorskij hrest 2 go klasu 3 veresnya 1917 Vijskovij orden Maksimiliana Jozefa licarskij hrest 1 abo 3 serpnya 1917 Orden Zaliznoyi Koroni 2 go klasu Avstro Ugorshina Pochesnij gromadyanin mista Gomberg Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Maks GofmanLiteraturaDoroshenko D Istoriya Ukrayini 1917 1923 rr t 1 Uzhgorod 1932 Vejas Gabriel Liulevicius Kriegsland im Osten Eroberung Kolonisierung und Militarherrschaft im Ersten Weltkrieg 1914 1918 Hamburg Hamburger Ed 2002 ISBN 3 930908 81 6 Die Aufzeichnungen des Generalmajors Max Hoffmann Hrsg von Karl Friedrich Nowak Verlag fur Kulturpolitik Berlin 1929 Zwei BandePosilannya angl Pro Maksa Gofmana na storinci Pershoyi svitovoyi vijni 19 sichnya 2012 u Wayback Machine Pro Maksa Gofmana na storinci Istoriyi vijn 26 grudnya 2011 u Wayback Machine angl pro Maksa Gofmana na storinci pro Prussiyu angl Pro Maksa Gofmana na storinci vijskovih komandiriv Avstro Ugorshini 25 veresnya 2012 u Wayback Machine ros Pro Maksa Gofmana na storinci Hrono 13 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Primitki Arhiv originalu za 12 grudnya 2019 Procitovano 22 lyutogo 2012