Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Альфред фон Шліффен (нім. Alfred von Schlieffen, 28 лютого 1833 — 4 січня 1913) — граф, прусський генерал-фельдмаршал (1 січня 1911 року), начальник німецького Генерального штабу з 1891 по 1905 рік. Став загальновідомим завдяки розробленому ним плану Шліффена по розгрому Третьої французької республіки і Російської імперії.
| Альфред фон Шліффен | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Alfred von Schlieffen | ||||||||||
 граф Альфред фон Шліффен | ||||||||||
| Народження | 28 лютого 1833 Берлін | |||||||||
| Смерть | 4 січня 1913 (79 років) Берлін | |||||||||
| Поховання | Інваліденфрідгоф | |||||||||
| Країна |  Королівство Пруссія | |||||||||
| Приналежність |  Німецька імперія | |||||||||
| Освіта | HU Berlin | |||||||||
| Звання | генерал-фельдмаршал (1911) | |||||||||
| Війни / битви | Австро-прусська війна Французько-прусська війна | |||||||||
| Титул | граф[d] | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
 Альфред фон Шліффен у Вікісховищі | ||||||||||
Біографія
Альфред був вихідцем з Померанського дворянського роду фон Шліффенів, сином прусського майора Магнуса Граф фон Шліффена (1796—1864) і його дружини Огюсти, вродженої фон Шенберг (1808—1890). Після закінчення гімназії і отримання юридичної освіти, добровільно пішов на військову службу. Перше офіцерське звання отримав в 1854 році. Закінчив Об'єднану військову школу в 1861 році і через два роки отримав призначення в німецький Генеральний штаб.
Під час австро-прусської війни 1866 року був прикомандированим як офіцер Генштабу до штабу кавалерійського корпусу 1-й армії принца Фрідріха Карла Прусського. В складі корпусу йому довелось взяти участь у вирішальній битві при Кеніггреці (3 липня 1866 року). Під час Французько-прусської війни 1870—1871 років Шліффен служив в штабі великого герцога Фрідріха Франца II Мекленбургського і 22 грудня 1870 року за заслуги отримав чин майора. Після закінчення війни командував 1-м гвардійським уланським полком, де доріс до оберста.
З 1884 року — начальник відділу Генерального штабу, де й отримав перший генеральський чин генерал-майора. У 1888 році зайняв посаду обер-квартирмейстера — першого заступника тодішнього начальника генштабу графа , якого змінив на цьому високому посту 7 грудня 1891 року. 11 вересня 1903 року Шліффен отримав генерал-полковника, а 1 січня 1906 року подав у відставку, передавши посаду графу Гельмуту фон Мольтке (молодшому).
В своїх творах, на воєнних іграх і маневрах розвивав теорію оточення і знищення супротивника шляхом нищівного удару по його флангах (або одному з них) з подальшим виходом в тил.
Відомий його План Шліффена (складений в 1904 році), план стратегічного розгортання німецької армії і задум ведення операцій на два фронти: проти Третьої французької республіки і Російської імперії. Згідно цього плану німецька армія в майбутній війні повинна була протягом 6-8 тижнів основною частиною військ (до 85 % усіх сухопутних сил) знищити французьку армію, використовуючи територію Люксембургу і південної Бельгії для обходу основних оборонних рубежів французів, охоплення їх з флангу і виходу в тил. При цьому концентрація військ на правому фланзі повинна була забезпечити перевагу над ворогом у співвідношенні 7:1. Відомі слова Шліффена, сказані ним на смертному ложі: «Укріплювати тільки правий фланг». Після захоплення Парижа і розгрому французької армії розвернути всі сили для розгрому Росії.
Шліффен вважав, що само існування будь-якої європейської нації при наявному міжнародному поділі праці засновано на добре налагодженому товарообігу, тому ведення довготривалої війни для Німеччини неможливе. На його думку, на початку століття міжнародна ситуація була надзвичайно сприятлива для розгрому давнього ворога Німеччини — Франції: Англія вже не мала на той час на континенті достатніх сил для ведення війни, Росія була зайнята війною з Японією, а Італія притримувалася політики нейтралітету.
Під час Першої світової війни реалізувати план Шліффена не вдалося через ряд причин: відмову Італії від вступу у війну, неочікуваний опір Бельгії, що дозволив перегрупуватися французьким військам, швидка мобілізація Росії та захоплення Пруссії. Крім цього, наступник Шліффена змінив попередній план, зменшивши ударний кулак німецьких військ на правому фланзі наступу до співвідношення сил як 3:2.
Втім, поразки своїх задумів Шліффен вже не побачив. Перебуваючи у відставці, 1 січня 1911 року він отримав останнє підвищення в чині — звання генерал-фельдмаршала німецької армії, а 4 січня 1913 року помер в Берліні. Його тіло поховано на Інвалідному кладовищі Берліна, при цьому імператор Вільгельм ІІ особисто поклав вінок на його могилу.
Автор плану ведення війни Німеччиною на два фронти проти Франції і Росії фон Шліффен готував армію до блискавичної атаки, розраховуючи здобути перемогу протягом однієї літньої кампанії. Його погляди мали великий вплив на формування воєнної доктрини Німеччини в Першій та Другій світових війнах. При підготовці Другої світової війни Гітлер, впевнений в повному виключенні небезпеки війни на два фронти, скористався розробками Шліффена і основні положення плану (марш через Бельгію) були залишені в силі. Завдяки рішучим діям Манштейна, Гудеріана та інших німецьких воєначальників, використовуючи тактику «бліцкригу» і наступу через Арденни, що вважалися французами малоймовірним напрямком для головного удару, бої привели до швидкого розгрому Франції.
Примітки
- Sebastian Haffner: Die Sieben Todsünden des Deutschen Reichers im Ersten Weltkrieg.
- Unser Jahrhundert im Bild.Gütersloch: C.Bertelsmann Verlag.1964, 1966
- Der II. Weltkrieg. Dokumentation Das III.Reich (Zeitgeschichte in Wort, Bild und Ton 1938—1941) Gütersloch: Mohndruck Graphische Betriebe GmbH. 1989
Джерела
- «Канны». 2-е изд. М.: Воениздат, 1938. [ 11 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Foerster W. «Graf Schlieffen und der Weltkrieg», Berlin 1925.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alfred fon Shliffen nim Alfred von Schlieffen 28 lyutogo 1833 18330228 4 sichnya 1913 graf prusskij general feldmarshal 1 sichnya 1911 roku nachalnik nimeckogo Generalnogo shtabu z 1891 po 1905 rik Stav zagalnovidomim zavdyaki rozroblenomu nim planu Shliffena po rozgromu Tretoyi francuzkoyi respubliki i Rosijskoyi imperiyi Alfred fon Shliffennim Alfred von Schlieffengraf Alfred fon ShliffenNarodzhennya28 lyutogo 1833 1833 02 28 BerlinSmert4 sichnya 1913 1913 01 04 79 rokiv BerlinPohovannyaInvalidenfridgofKrayina Korolivstvo PrussiyaPrinalezhnistNimecka imperiyaOsvitaHU BerlinZvannyageneral feldmarshal 1911 Vijni bitviAvstro prusska vijna Francuzko prusska vijnaTitulgraf d NagorodiOrden Chornogo orla Orden Pour le Merite Prussiya Kavaler Maltijskogo ordena Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Orden Ceringenskogo leva Kavaler Velikogo Hresta ordena Leopolda Avstriya Kavaler Velikogo hresta Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo Stefana Licar Velikogo hresta ordena Niderlandskogo leva Alfred fon Shliffen u VikishovishiBiografiyaAlfred buv vihidcem z Pomeranskogo dvoryanskogo rodu fon Shliffeniv sinom prusskogo majora Magnusa Graf fon Shliffena 1796 1864 i jogo druzhini Ogyusti vrodzhenoyi fon Shenberg 1808 1890 Pislya zakinchennya gimnaziyi i otrimannya yuridichnoyi osviti dobrovilno pishov na vijskovu sluzhbu Pershe oficerske zvannya otrimav v 1854 roci Zakinchiv Ob yednanu vijskovu shkolu v 1861 roci i cherez dva roki otrimav priznachennya v nimeckij Generalnij shtab Pid chas avstro prusskoyi vijni 1866 roku buv prikomandirovanim yak oficer Genshtabu do shtabu kavalerijskogo korpusu 1 j armiyi princa Fridriha Karla Prusskogo V skladi korpusu jomu dovelos vzyati uchast u virishalnij bitvi pri Keniggreci 3 lipnya 1866 roku Pid chas Francuzko prusskoyi vijni 1870 1871 rokiv Shliffen sluzhiv v shtabi velikogo gercoga Fridriha Franca II Meklenburgskogo i 22 grudnya 1870 roku za zaslugi otrimav chin majora Pislya zakinchennya vijni komanduvav 1 m gvardijskim ulanskim polkom de doris do obersta Z 1884 roku nachalnik viddilu Generalnogo shtabu de j otrimav pershij generalskij chin general majora U 1888 roci zajnyav posadu ober kvartirmejstera pershogo zastupnika todishnogo nachalnika genshtabu grafa yakogo zminiv na comu visokomu postu 7 grudnya 1891 roku 11 veresnya 1903 roku Shliffen otrimav general polkovnika a 1 sichnya 1906 roku podav u vidstavku peredavshi posadu grafu Gelmutu fon Moltke molodshomu V svoyih tvorah na voyennih igrah i manevrah rozvivav teoriyu otochennya i znishennya suprotivnika shlyahom nishivnogo udaru po jogo flangah abo odnomu z nih z podalshim vihodom v til Vidomij jogo Plan Shliffena skladenij v 1904 roci plan strategichnogo rozgortannya nimeckoyi armiyi i zadum vedennya operacij na dva fronti proti Tretoyi francuzkoyi respubliki i Rosijskoyi imperiyi Zgidno cogo planu nimecka armiya v majbutnij vijni povinna bula protyagom 6 8 tizhniv osnovnoyu chastinoyu vijsk do 85 usih suhoputnih sil znishiti francuzku armiyu vikoristovuyuchi teritoriyu Lyuksemburgu i pivdennoyi Belgiyi dlya obhodu osnovnih oboronnih rubezhiv francuziv ohoplennya yih z flangu i vihodu v til Pri comu koncentraciya vijsk na pravomu flanzi povinna bula zabezpechiti perevagu nad vorogom u spivvidnoshenni 7 1 Vidomi slova Shliffena skazani nim na smertnomu lozhi Ukriplyuvati tilki pravij flang Pislya zahoplennya Parizha i rozgromu francuzkoyi armiyi rozvernuti vsi sili dlya rozgromu Rosiyi Shliffen vvazhav sho samo isnuvannya bud yakoyi yevropejskoyi naciyi pri nayavnomu mizhnarodnomu podili praci zasnovano na dobre nalagodzhenomu tovaroobigu tomu vedennya dovgotrivaloyi vijni dlya Nimechchini nemozhlive Na jogo dumku na pochatku stolittya mizhnarodna situaciya bula nadzvichajno spriyatliva dlya rozgromu davnogo voroga Nimechchini Franciyi Angliya vzhe ne mala na toj chas na kontinenti dostatnih sil dlya vedennya vijni Rosiya bula zajnyata vijnoyu z Yaponiyeyu a Italiya pritrimuvalasya politiki nejtralitetu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni realizuvati plan Shliffena ne vdalosya cherez ryad prichin vidmovu Italiyi vid vstupu u vijnu neochikuvanij opir Belgiyi sho dozvoliv peregrupuvatisya francuzkim vijskam shvidka mobilizaciya Rosiyi ta zahoplennya Prussiyi Krim cogo nastupnik Shliffena zminiv poperednij plan zmenshivshi udarnij kulak nimeckih vijsk na pravomu flanzi nastupu do spivvidnoshennya sil yak 3 2 Vtim porazki svoyih zadumiv Shliffen vzhe ne pobachiv Perebuvayuchi u vidstavci 1 sichnya 1911 roku vin otrimav ostannye pidvishennya v chini zvannya general feldmarshala nimeckoyi armiyi a 4 sichnya 1913 roku pomer v Berlini Jogo tilo pohovano na Invalidnomu kladovishi Berlina pri comu imperator Vilgelm II osobisto poklav vinok na jogo mogilu Avtor planu vedennya vijni Nimechchinoyu na dva fronti proti Franciyi i Rosiyi fon Shliffen gotuvav armiyu do bliskavichnoyi ataki rozrahovuyuchi zdobuti peremogu protyagom odniyeyi litnoyi kampaniyi Jogo poglyadi mali velikij vpliv na formuvannya voyennoyi doktrini Nimechchini v Pershij ta Drugij svitovih vijnah Pri pidgotovci Drugoyi svitovoyi vijni Gitler vpevnenij v povnomu viklyuchenni nebezpeki vijni na dva fronti skoristavsya rozrobkami Shliffena i osnovni polozhennya planu marsh cherez Belgiyu buli zalisheni v sili Zavdyaki rishuchim diyam Manshtejna Guderiana ta inshih nimeckih voyenachalnikiv vikoristovuyuchi taktiku blickrigu i nastupu cherez Ardenni sho vvazhalisya francuzami malojmovirnim napryamkom dlya golovnogo udaru boyi priveli do shvidkogo rozgromu Franciyi PrimitkiSebastian Haffner Die Sieben Todsunden des Deutschen Reichers im Ersten Weltkrieg Unser Jahrhundert im Bild Gutersloch C Bertelsmann Verlag 1964 1966 Der II Weltkrieg Dokumentation Das III Reich Zeitgeschichte in Wort Bild und Ton 1938 1941 Gutersloch Mohndruck Graphische Betriebe GmbH 1989 ISBN 3 88199 536 6Dzherela Kanny 2 e izd M Voenizdat 1938 11 grudnya 2014 u Wayback Machine Foerster W Graf Schlieffen und der Weltkrieg Berlin 1925