Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . |
Па́уль фон Гінденбург (нім. Paul Ludwig Hans Anton von Beneckendorff und von Hindenburg, 2 жовтня 1847, Познань, Пруссія, Німецький союз — 2 серпня 1934, поблизу Розенберга, Західна Пруссія, Третій Райх) — німецький військовий і державний діяч, генерал-фельдмаршал, райхспрезидент.
| Пауль фон Гінденбург Paul Ludwig Hans Anton von Beneckendorff und von Hindenburg | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Paul von Hindenburg | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 Paul Ludwig Hans Anton von Beneckendorff und von Hindenburg | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 Рейхспрезидент Німеччини  | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 12 травня 1925 — 2 серпня 1934 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Попередник | Фрідріх Еберт | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Наступник | Адольф Гітлер | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Начальник Генерального штабу Німеччини | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1916 — 1919 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Попередник | Еріх фон Фалькенгайн | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Наступник | Вільгельм Ґренер | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народився | 2 жовтня 1847 Познань | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Помер | 2 серпня 1934 (86 років) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Похований | d | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Відомий як | політик, військовослужбовець, солдат | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | Німеччина | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національність | німець | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Alma mater | Прусська військова академія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Політична партія | Безпартійний | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Батько | d[1] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Мати | d[1] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| У шлюбі з | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Діти | Оскар фон Гінденбург | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Релігія | Лютеранство | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 Медіафайли у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Життєпис
Дитинство
Народився у дворянській сім'ї прусського поміщика. Батько Пауля був офіцером прусського війська.
Військова служба
У війську служив з 1866 року. Учасник австро-прусської (1866) та франко-прусської (1870—1871) воєн. Закінчив Військову академію (1876). Із 1877 року служив у німецькому Генеральному штабі.
У 1893—1896 роках — командир 91-го піхотного полку. У 1896—1900 роках — начальник штабу 8-го армійського корпусу. У 1900—1903 роках — командир 28-ї піхотної дивізії, у 1903—1911 роках — командир 4-го армійського корпусу.
У 1911 році вийшов у відставку, проживав у своєму помісті.
Перша світова війна
З початком Першої світової війни німецькі війська у Східній Пруссії зазнали поразки від росіян. Тому кайзер Вільгельм ІІ відкликав Гінденбурга з відставки і 22 серпня 1914 року призначив командувачем 8-ї німецької армії замість генерала Прітвіца. Начальником штабу у Гінденбурга був призначений генерал Людендорф. Разом вони спланували і провели битву під Танненбергом, де розбили 2-гу російську армію.
18 вересня 1914 року Гінденбург очолив 9-ту армію в Польщі.
Із 1 жовтня 1914 року — головнокомандувач на Сході. Керував наступом австро-німецьких військ у 1915 році, захопив Польщу, Литву, Латвію, Волинь, захід Білорусі.
Із 29 серпня 1916 року — начальник Генерального штабу, керував всіма бойовими діями німецької армії і на Заході, і на Сході. Виступив організатором необмеженої підводної війни.
Восени 1918 року, бачачи поразку німецьких військ, запропонував почати переговори з Антантою. Після закінчення бойових дій продовжував виконувати обов'язки голови Генштабу.
3 липня 1919 року вийшов у відставку.
Час у відставці
| Цей розділ не містить . |
За бойові заслуги у Першій світовій війні отримав звання фельдмаршала та ряд нагород. У післявоєнний Німеччині мав статус національного героя.
З 1925 року і до кінця життя — президент (райхспрезидент) Німеччини, спершу Веймарської республіки (переобраний на другий термін у 1932 році), потім із 1933 року Третього Рейху.
Під час його президентства Німеччині вдалося вступити в Лігу Націй, домогтися дострокового виведення окупаційних військ із Рейланду і розпочати переговори про долю Саару. Завдяки впливу Гінденбурга «план Дауеса» замінили «планом Юнга», який істотно знижував обсяг репарацій країнам Антанти. Політика рейхспрезидента сприяла відродженню економічного потенціалу і відновленню військової могутності Німеччини. Але ця політика не знаходила розуміння у тих, хто привів його до влади: військових, консерваторів, націоналістів і монархістів. Особливо різко його критикували націонал-соціалісти. Світова економічна криза 1929—1932 рр., що боляче вдарила по Німеччині, не лише викликала гіперінфляцію та безробіття, а й підняла попурярність НСДАП.
19 листопада 1932 р. бізнесмени й банкіри, що представляли понад 160 найбільших компаній і банків, надіслали Гінденбургу лист, у якому вимагали ліквідувати парламентський режим і встановити нацистську диктатуру[]. До того ж назрівав великий скандал: Гінденбург був опосередковано замішаний у пов'язаній із земельною власністю корупційній схемі, в якій брав участь його син. Гітлер у ході переговорів з президентом узимку 1932/1933 років заявив, що якщо не отримає посаду канцлера, фракція нацистів у рейхстазі вимагатиме кримінального розслідування цієї справи. Це багато в чому змусило Гінденбурга погодитися з призначенням Адольфа Гітлера рейхсканцлером в січні 1933 року.
28 лютого 1933 року після пожежі в Рейхстагу, в організації якого звинуватили комуністів, підписав закон «Про захист народу і держави», який надав Гітлеру диктаторські повноваження. Користуючись ними, Гітлер обмежив громадянські свободи і заборонив діяльність Комуністичної партії Німеччини. У наступні місяці її долю розділили всі партії, крім НСДАП. Штурмові загони СА і СС отримали статус допоміжної поліції.
21 березня 1933 року дав Гітлеру символічне рукостискання у Гарнізонній церкві у Потсдамі, що означало спадкоємність нацизму традиціям старої прусської армії.
Проте у квітні 1933 року заперечував проти нацистського проекту закону про державну службу і наполіг, щоб із служби не звільнялися євреї-ветерани Першої світової війни і євреї, що були на цивільній службі під час війни. Улітку 1934 року після «ночі довгих ножів» відправив Гітлеру вдячну телеграму.
Гінденбург залишався на посаді до своєї смерті у віці 86 років, помер він від раку легенів у своєму будинку в Нойдеку, Східна Пруссія, 2 серпня 1934 року. Напередодні Гітлер отримав повідомлення про те, що Гінденбург знаходиться на смертному одрі. Потім він змусив кабінет міністрів прийняти , який передбачав, що після смерті Гінденбурга посада президента буде скасована, а його повноваження об'єднані з повноваженнями канцлера під титулом фюрера і рейхсканцлера.
Після смерті Гінденбурга Гітлер скасував пост рейхспрезидента і прийняв, за плебісцитом, повноваження голови держави сам, титулуючись «Фюрер і рейхсканцлер».
Нагороди
- Орден Червоного орла
- 4-го класу з мечами (19 червня 1866)
- 3-го класу з бантом і мечами на кільці (19 січня 1896)
- 2-го класу з дубовим листям і мечами на кільці (10 вересня 1897)
- великий хрест з дубовим листям, мечами і мечами на кільці
- Залізний хрест 2-го класу (12 вересня 1870)
- Застібка «25» до Залізного хреста 2-го класу (1895)
- Орден дому Ліппе, почесний хрест
- 2-го класу (березень 1896)
- 1-го класу
- Орден Корони (Пруссія) 2-го класу (17 січня 1897)
- Столітня медаль (березень 1897)
- Орден Святих Маврикія та Лазаря (Королівство Італія)
- великий офіцерський хрест (жовтень 1897)
- великий хрест
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
- Орден Церінгенського лева
- командорський хрест 1-го класу
- великий хрест
- Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
- великий хрест (1900)
- почесний великий хрест із золотою зіркою, мечами і лавровим листям (29 жовтня 1918)
- Медаль «За кампанію в Південно-Західній Африці» в сталі (1907)
- Орден Чорного орла з ланцюгом
- орден (№ 1 254; 13 березня 1911)
- ланцюг (17 січня 1912)
- Орден військових заслуг (Іспанія) 4-го класу
- , почесний командор
- Застібка «1914» до Залізного хреста 2-го класу
- Залізний хрест 1-го класу (серпень 1914)
- Pour le Mérite з дубовим листям
- орден (2 вересня 1914)
- дубове листя (23 лютого 1915)
- Військовий орден Максиміліана Йозефа, великий хрест (30 листопада 1914)
- Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест з мечами і ланцюгом (14 грудня 1914)
- Військовий орден Святого Генріха
- командорський хрест 1-го класу (21 грудня 1914)
- великий хрест (27 грудня 1916)
- Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (Австро-Угорщина; 1914)
- Орден Фрідріха (Вюртемберг), великий хрест (21 січня 1915)
- Орден Військових заслуг Карла Фрідріха (5 вересня 1915)
- (17 лютого 1916)
- 1-го класу з мечами (9 травня 1916)
- (30 вересня 1916)
- Військовий почесний хрест за героїчний вчинок (11 жовтня 1916)
- Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу з мечами (8 листопада 1916)
- Великий хрест Залізного хреста (9 грудня 1916)
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 1-го класу з військовою відзнакою і діамантами
- хрест (22 січня 1917)
- діаманти (5 листопада 1917)
- Золота медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) (5 серпня 1917)
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командорський хрест із зіркою і мечами (14 серпня 1917)
- Зірка Великого хреста Залізного хреста (24 березня 1918)
- Військовий орден Марії Терезії, великий хрест (Австро-Угорщина; 26 березня 1918)
- Орден Рутової корони (7 травня 1918)
- Орден Хреста Свободи, великий хрест з мечами (Фінляндія; 31 липня 1918)
- Ганзейський Хрест (Гамбург, Бремен і Любек)
- 2-го і 1-го ступеня
- Орден Святого Йосипа, великий хрест (Велике герцогство Тосканське)
- Орден Слави (Туніс), великий хрест
- Орден «Святий Олександр», великий хрест з мечами і ланцюгом (Третє Болгарське царство)
- , великий хрест з короною
- Орден «За заслуги» (Баварія), великий хрест
- Орден Альберта (Саксонія), великий хрест
- Орден Білого Сокола, великий хрест
- Орден «Османіє» 1-го класу з діамантами (Османська імперія)
- 1-го класу з мечами і діамантами
- Орден Меджида 1-го класу з мечами і діамантами (Османська імперія)
- Золота медаль «Імтияз» (Османська імперія)
- Галліполійська зірка (Османська імперія)
- Орден Цариці Тамари (Грузинська Демократична Республіка; № 1, 1922)
- Орден Золотого руна (Іспанія; 1931)
- Почесний громадянин 3 824 німецьких міст і громад
- Почесний доктор численних університетів
Вшанування пам'яті
Примітки
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Knights_of_the_Golden_Fleece. www.antiquesatoz.com. Процитовано 29 березня 2021.
Джерела
- Кентій А. В. Гінденбург Пауль фон // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 107. — .
- Кентій А. В. фон Гінденбург Пауль // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Посилання
- Гінденбург // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Біографія(нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Pa ul fon Gindenburg nim Paul Ludwig Hans Anton von Beneckendorff und von Hindenburg 2 zhovtnya 1847 Poznan Prussiya Nimeckij soyuz 2 serpnya 1934 poblizu Rozenberga Zahidna Prussiya Tretij Rajh nimeckij vijskovij i derzhavnij diyach general feldmarshal rajhsprezident Paul fon Gindenburg Paul Ludwig Hans Anton von Beneckendorff und von Hindenburgnim Paul von HindenburgPaul fon Gindenburg Paul Ludwig Hans Anton von Beneckendorff und von HindenburgRejhsprezident Nimechchini12 travnya 1925 2 serpnya 1934PoperednikFridrih EbertNastupnikAdolf GitlerNachalnik Generalnogo shtabu Nimechchini1916 1919PoperednikErih fon FalkengajnNastupnikVilgelm GrenerNarodivsya2 zhovtnya 1847 1847 10 02 PoznanPomer2 serpnya 1934 1934 08 02 86 rokiv PohovanijdVidomij yakpolitik vijskovosluzhbovec soldatGromadyanstvoNimechchinaNacionalnistnimecAlma materPrusska vijskova akademiyaPolitichna partiyaBezpartijnijBatkod 1 Matid 1 U shlyubi zDitiOskar fon GindenburgReligiyaLyuteranstvoNagorodiOrden Chornogo orla Orden Pour le Merite z dubovim listyam Prussiya Zirka Velikogo hresta Zaliznogo hrestaVelikij hrest Zaliznogo hresta Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasuVelikij Hrest ordena Chervonogo orlaPam yatna vijskova medal za kampaniyu 1870 71 Orden domu LippeStolitnya medal Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Kavaler Velikogo Hresta ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Velikij oficer ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha LyudvigaVelikij hrest ordena Ceringenskogo leva Velikij hrest ordena Ceringenskogo leva Medal Za kampaniyu v Pivdenno Zahidnij Africi Orden vijskovih zaslug Ispaniya Vijskovij orden Maksimiliana Jozefa Pochesnij komandor ordena Svyatogo Joanna Brandenburg Velikij hrest ordena domu Saksen Ernestine Velikij hrest Vijskovogo ordena Svyatogo Genriha Komandorskij hrest 1 go klasu Vijskovogo ordena Svyatogo GenrihaVelikij hrest ordena Fridriha Vyurtemberg Orden Vijskovih zaslug Karla Fridriha Hrest Za virnu sluzhbu Shaumburg Lippe Orden Za zaslugi Valdek Velikij komandor ordena domu Gogencollerniv Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Medal Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Kavaler Velikogo Hresta ordenu Mariyi Tereziyi Orden Rutovoyi koroniVelikij hrest ordena Hresta Svobodi Hrest Za zaslugi u vijni Meklenburg Strelic Velika strichka ordena Slavi Kavaler Velikogo hresta ordena Svyatij Oleksandr Orden Alberta Vedmedya Angalt Velikij hrest ordena Za vijskovi zaslugi Bavariya Velikij hrest ordena Alberta Saksoniya Velikij hrest ordena Bilogo SokolaOrden Osmanie 1 stupenya Orden Slavi Osmanska imperiya Orden Medzhida 1 stupenyaMedal Imtiyaz Gallipolijska zirka Orden Carici TamariPam yatnij hrest za kampaniyu 1866 Kavaler ordena Zolotogo runa Kavaler Velikogo hresta Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo Stefana Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisDitinstvo Narodivsya u dvoryanskij sim yi prusskogo pomishika Batko Paulya buv oficerom prusskogo vijska Vijskova sluzhba U vijsku sluzhiv z 1866 roku Uchasnik avstro prusskoyi 1866 ta franko prusskoyi 1870 1871 voyen Zakinchiv Vijskovu akademiyu 1876 Iz 1877 roku sluzhiv u nimeckomu Generalnomu shtabi U 1893 1896 rokah komandir 91 go pihotnogo polku U 1896 1900 rokah nachalnik shtabu 8 go armijskogo korpusu U 1900 1903 rokah komandir 28 yi pihotnoyi diviziyi u 1903 1911 rokah komandir 4 go armijskogo korpusu U 1911 roci vijshov u vidstavku prozhivav u svoyemu pomisti Persha svitova vijna Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni nimecki vijska u Shidnij Prussiyi zaznali porazki vid rosiyan Tomu kajzer Vilgelm II vidklikav Gindenburga z vidstavki i 22 serpnya 1914 roku priznachiv komanduvachem 8 yi nimeckoyi armiyi zamist generala Pritvica Nachalnikom shtabu u Gindenburga buv priznachenij general Lyudendorf Razom voni splanuvali i proveli bitvu pid Tannenbergom de rozbili 2 gu rosijsku armiyu 18 veresnya 1914 roku Gindenburg ocholiv 9 tu armiyu v Polshi Iz 1 zhovtnya 1914 roku golovnokomanduvach na Shodi Keruvav nastupom avstro nimeckih vijsk u 1915 roci zahopiv Polshu Litvu Latviyu Volin zahid Bilorusi Gindenburg u Lvovi pered budivleyu Krajovogo sejmu Serpen 1916 Iz 29 serpnya 1916 roku nachalnik Generalnogo shtabu keruvav vsima bojovimi diyami nimeckoyi armiyi i na Zahodi i na Shodi Vistupiv organizatorom neobmezhenoyi pidvodnoyi vijni Voseni 1918 roku bachachi porazku nimeckih vijsk zaproponuvav pochati peregovori z Antantoyu Pislya zakinchennya bojovih dij prodovzhuvav vikonuvati obov yazki golovi Genshtabu 3 lipnya 1919 roku vijshov u vidstavku Chas u vidstavci Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Za bojovi zaslugi u Pershij svitovij vijni otrimav zvannya feldmarshala ta ryad nagorod U pislyavoyennij Nimechchini mav status nacionalnogo geroya Z 1925 roku i do kincya zhittya prezident rajhsprezident Nimechchini spershu Vejmarskoyi respubliki pereobranij na drugij termin u 1932 roci potim iz 1933 roku Tretogo Rejhu Pid chas jogo prezidentstva Nimechchini vdalosya vstupiti v Ligu Nacij domogtisya dostrokovogo vivedennya okupacijnih vijsk iz Rejlandu i rozpochati peregovori pro dolyu Saaru Zavdyaki vplivu Gindenburga plan Dauesa zaminili planom Yunga yakij istotno znizhuvav obsyag reparacij krayinam Antanti Politika rejhsprezidenta spriyala vidrodzhennyu ekonomichnogo potencialu i vidnovlennyu vijskovoyi mogutnosti Nimechchini Ale cya politika ne znahodila rozuminnya u tih hto priviv jogo do vladi vijskovih konservatoriv nacionalistiv i monarhistiv Osoblivo rizko jogo kritikuvali nacional socialisti Svitova ekonomichna kriza 1929 1932 rr sho bolyache vdarila po Nimechchini ne lishe viklikala giperinflyaciyu ta bezrobittya a j pidnyala popuryarnist NSDAP 19 listopada 1932 r biznesmeni j bankiri sho predstavlyali ponad 160 najbilshih kompanij i bankiv nadislali Gindenburgu list u yakomu vimagali likviduvati parlamentskij rezhim i vstanoviti nacistsku diktaturu dzherelo Do togo zh nazrivav velikij skandal Gindenburg buv oposeredkovano zamishanij u pov yazanij iz zemelnoyu vlasnistyu korupcijnij shemi v yakij brav uchast jogo sin Gitler u hodi peregovoriv z prezidentom uzimku 1932 1933 rokiv zayaviv sho yaksho ne otrimaye posadu kanclera frakciya nacistiv u rejhstazi vimagatime kriminalnogo rozsliduvannya ciyeyi spravi Ce bagato v chomu zmusilo Gindenburga pogoditisya z priznachennyam Adolfa Gitlera rejhskanclerom v sichni 1933 roku 28 lyutogo 1933 roku pislya pozhezhi v Rejhstagu v organizaciyi yakogo zvinuvatili komunistiv pidpisav zakon Pro zahist narodu i derzhavi yakij nadav Gitleru diktatorski povnovazhennya Koristuyuchis nimi Gitler obmezhiv gromadyanski svobodi i zaboroniv diyalnist Komunistichnoyi partiyi Nimechchini U nastupni misyaci yiyi dolyu rozdilili vsi partiyi krim NSDAP Shturmovi zagoni SA i SS otrimali status dopomizhnoyi policiyi 21 bereznya 1933 roku dav Gitleru simvolichne rukostiskannya u Garnizonnij cerkvi u Potsdami sho oznachalo spadkoyemnist nacizmu tradiciyam staroyi prusskoyi armiyi Prote u kvitni 1933 roku zaperechuvav proti nacistskogo proektu zakonu pro derzhavnu sluzhbu i napolig shob iz sluzhbi ne zvilnyalisya yevreyi veterani Pershoyi svitovoyi vijni i yevreyi sho buli na civilnij sluzhbi pid chas vijni Ulitku 1934 roku pislya nochi dovgih nozhiv vidpraviv Gitleru vdyachnu telegramu Gindenburg zalishavsya na posadi do svoyeyi smerti u vici 86 rokiv pomer vin vid raku legeniv u svoyemu budinku v Nojdeku Shidna Prussiya 2 serpnya 1934 roku Naperedodni Gitler otrimav povidomlennya pro te sho Gindenburg znahoditsya na smertnomu odri Potim vin zmusiv kabinet ministriv prijnyati Zakon pro vishu derzhavnu posadu rejhu yakij peredbachav sho pislya smerti Gindenburga posada prezidenta bude skasovana a jogo povnovazhennya ob yednani z povnovazhennyami kanclera pid titulom fyurera i rejhskanclera Pislya smerti Gindenburga Gitler skasuvav post rejhsprezidenta i prijnyav za plebiscitom povnovazhennya golovi derzhavi sam tituluyuchis Fyurer i rejhskancler NagorodiOrden Chervonogo orla 4 go klasu z mechami 19 chervnya 1866 3 go klasu z bantom i mechami na kilci 19 sichnya 1896 2 go klasu z dubovim listyam i mechami na kilci 10 veresnya 1897 velikij hrest z dubovim listyam mechami i mechami na kilci Zaliznij hrest 2 go klasu 12 veresnya 1870 Zastibka 25 do Zaliznogo hresta 2 go klasu 1895 Orden domu Lippe pochesnij hrest 2 go klasu berezen 1896 1 go klasu Orden Koroni Prussiya 2 go klasu 17 sichnya 1897 Stolitnya medal berezen 1897 Orden Svyatih Mavrikiya ta Lazarya Korolivstvo Italiya velikij oficerskij hrest zhovten 1897 velikij hrest Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Orden Ceringenskogo leva komandorskij hrest 1 go klasu velikij hrest Orden Zaslug gercoga Petra Fridriha Lyudviga velikij hrest 1900 pochesnij velikij hrest iz zolotoyu zirkoyu mechami i lavrovim listyam 29 zhovtnya 1918 Medal Za kampaniyu v Pivdenno Zahidnij Africi v stali 1907 Orden Chornogo orla z lancyugom orden 1 254 13 bereznya 1911 lancyug 17 sichnya 1912 Orden vijskovih zaslug Ispaniya 4 go klasu pochesnij komandor Zastibka 1914 do Zaliznogo hresta 2 go klasu Zaliznij hrest 1 go klasu serpen 1914 Pour le Merite z dubovim listyam orden 2 veresnya 1914 dubove listya 23 lyutogo 1915 Vijskovij orden Maksimiliana Jozefa velikij hrest 30 listopada 1914 Orden domu Saksen Ernestine velikij hrest z mechami i lancyugom 14 grudnya 1914 Vijskovij orden Svyatogo Genriha komandorskij hrest 1 go klasu 21 grudnya 1914 velikij hrest 27 grudnya 1916 Korolivskij ugorskij orden Svyatogo Stefana velikij hrest Avstro Ugorshina 1914 Orden Fridriha Vyurtemberg velikij hrest 21 sichnya 1915 Orden Vijskovih zaslug Karla Fridriha 5 veresnya 1915 17 lyutogo 1916 1 go klasu z mechami 9 travnya 1916 30 veresnya 1916 Vijskovij pochesnij hrest za geroyichnij vchinok 11 zhovtnya 1916 Knyazivskij orden domu Gogencollerniv pochesnij hrest 1 go klasu z mechami 8 listopada 1916 Velikij hrest Zaliznogo hresta 9 grudnya 1916 Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina 1 go klasu z vijskovoyu vidznakoyu i diamantami hrest 22 sichnya 1917 diamanti 5 listopada 1917 Zolota medal Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina 5 serpnya 1917 Korolivskij orden domu Gogencollerniv velikij komandorskij hrest iz zirkoyu i mechami 14 serpnya 1917 Zirka Velikogo hresta Zaliznogo hresta 24 bereznya 1918 Vijskovij orden Mariyi Tereziyi velikij hrest Avstro Ugorshina 26 bereznya 1918 Orden Rutovoyi koroni 7 travnya 1918 Orden Hresta Svobodi velikij hrest z mechami Finlyandiya 31 lipnya 1918 Ganzejskij Hrest Gamburg Bremen i Lyubek 2 go i 1 go stupenya Orden Svyatogo Josipa velikij hrest Velike gercogstvo Toskanske Orden Slavi Tunis velikij hrest Orden Svyatij Oleksandr velikij hrest z mechami i lancyugom Tretye Bolgarske carstvo velikij hrest z koronoyu Orden Za zaslugi Bavariya velikij hrest Orden Alberta Saksoniya velikij hrest Orden Bilogo Sokola velikij hrest Orden Osmaniye 1 go klasu z diamantami Osmanska imperiya 1 go klasu z mechami i diamantami Orden Medzhida 1 go klasu z mechami i diamantami Osmanska imperiya Zolota medal Imtiyaz Osmanska imperiya Gallipolijska zirka Osmanska imperiya Orden Carici Tamari Gruzinska Demokratichna Respublika 1 1922 Orden Zolotogo runa Ispaniya 1931 Pochesnij gromadyanin 3 824 nimeckih mist i gromad Pochesnij doktor chislennih universitetivVshanuvannya pam yatiNa chest Gindenburga nazvani chislenni vulici ploshi mosti oficijni ustanovi dirizhabl i greblya U 1928 1936 rokah vipuskala chislenni marki i listivki z porterom Gindenburga U veresni 1934 roku bula vipushena seriya z shesti marok z chornoyu traurnoyu ramkoyu PrimitkiPas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Knights of the Golden Fleece www antiquesatoz com Procitovano 29 bereznya 2021 DzherelaKentij A V Gindenburg Paul fon Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 107 ISBN 966 00 0405 2 Kentij A V fon Gindenburg Paul Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X PosilannyaGindenburg Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Biografiya nim