Сіркеджі (тур. Sirkeci Garı) — станція Турецьких державних залізниць (TCDD) в Сіркеджі, на фракійському боці Стамбула. Побудувано як кінцевий пункт прямування Східного експресу. На кінець 2010-х зі станції Сіркеджі здійснюються внутрішні і міжнародні перевезення у західному напрямку.
Сіркеджі | |
Дата створення / заснування | 1890 |
---|---|
Названо на честь | Сіркеджі |
Континент | Європа |
Країна | Туреччина |
Адміністративна одиниця | Стамбул Фатіх |
Місце розташування | Сіркеджі d |
Розташовується на водоймі | Босфор |
Власник | Турецькі державні залізниці і Міністерство транспорту, морських справ і зв'язку Туреччини |
Оператор | TCDD Taşımacılık |
Дата офіційного відкриття | 22 липня 1872, 3 листопада 1890, 4 грудня 1955 і 26 лютого 2024 |
Сусідня станція | d і d |
Обслуговується маршрутом | d |
Залізнична лінія | d |
Ширина колії | європейська колія |
Кількість посадкових країв платформ | 5 |
Кількість колій обслуговування | 3 |
У межах місцевості обслуговування | Фатіх |
Доступність для інвалідних візків | доступно для інвалідних візків[d] і d |
Станція пересадки | d, d і d |
Стан збереженості | d |
Стан використання | використовується[d] |
Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента | d |
Сіркеджі у Вікісховищі |
Координати: 41°00′53″ пн. ш. 28°58′35″ сх. д. / 41.01496692823525336° пн. ш. 28.9764565712012647° сх. д.
Історія
Після Кримської війни уряд Османської імперії ухвалив рішення про будівництво залізниці, що сполучатиме Стамбул із країнами Європи. Перший контракт було підписано в січні 1857 року з членом парламенту Великої Британії Лабро, який було розірвано трьома місяцями пізніше, оскільки Лабро не зміг забезпечити необхідний інвестиційний капітал. Аналогічні другий і третій контракти, підписані з британськими та бельгійськими підприємцями в 1860 і 1868 роках, були настільки ж безрезультатними. 17 квітня 1869 було укладено договір концесії на будівництво «Залізниці Румелі» з бароном (Moritz Freiherr Hirsch auf Gereuth), бельгійським банкіром баварського походження. Проєкт передбачав будівництво залізничної гілки від Константинополя через Едірне, Пловдив і Сараєво до берегів Сави. Спорудження перших 15 км від Константинополя до Халкали почалося 4 липня 1870 року, і було завершено 4 січня 1871 року. Будівництво початкового пункту лінії в Сіркеджі обумовлювалося тим, що самого початку вибраний для цієї ролі знаходився занадто далеко від Еміньоню, головного ділового центру тієї епохи. Першим варіантом для цієї лінії був маршрут від до берега Золотого Рогу. Султан Абдул-Азіз дозволив прокласти залізницю узбережжям Мармурового моря, біля мурів нижнього саду палацу Топкапи. Будівництво цієї лінії було завершено 21 липня 1872 року. У 1873 році в Сіркеджі було побудовано «тимчасову» кінцеву залізничну станцію.
Будівля вокзалу
Будівництво нової будівлі вокзалу почалося 11 лютого 1888 року. Вокзал, який спочатку називався «Станція Мюшир Ахмет Паша», було відкрито 3 листопада 1890 року, замість тимчасової будівлі. Автором проєкту був , прусський архітектор, відряджений німецьким урядом для вивчення османської архітектури, який читав лекції в Стамбульській Політехнічній школі (нині ). Будинок вокзалу, площа якого становить 1,200 м², є одним із найвідоміших зразків європейського орієнталізму та вплинув на роботи інших архітекторів. Будинок було обладнано за останнім словом техніки того часу, з газовим освітленням та опаленням взимку, яке забезпечували великі австрійські печі.
Ресторан вокзалу став місцем зустрічей журналістів, письменників та інших діячів культури й мистецтва у 1950-1960-ті роки. Цей ресторан, який тепер називається «Східний Експрес» (Orient Express), є популярним поміж туристів.
Будинок вокзалу ніколи не перебудовувся і зберіг початковий вигляд, але територія навколо вокзалу значно змінилася з 1890 року. На станції розташовується Стамбульський залізничний музей, який було відкрито в 2005 році.
Міжнародні лінії
Вокзал є головним залізничним вузлом, що з'єднує мережу турецьких залізниць із рештою Європи. Від вокзалу Сіркеджі йдуть дві головні лінії. Одна з них з'єднує Стамбул із грецьким містом Салоніки, на іншій — (Bosphorus Express) здійснює щоденні рейси між Сіркеджі і станцією в столиці Румунії. Сполучення з Софією, Белградом, Будапештом і Кишиневом здійснюється за допомогою безпересадкових вагонів, причеплених до .
Східний експрес
4 жовтня 1883 Східний експрес вперше вирушив зі Східного вокзалу в Парижі під музику «Alla Turca» Моцарта. Цей потяг був проєктом бельгійського бізнесмена . Його маршрут пролягав через Страсбург, Карлсруе, Штутгарт, Ульм, Мюнхен, Відень, Будапешт, Бухарест, Русе, Варну й закінчувався в Сіркеджі. За 80 годин шляху потяг долав відстань 3,094 км.
Східний експрес, чиїми пасажирами були королі, принци і президенти, припинив своє існування 19 травня 1977 року через труднощі з перетином кордонів країн Залізної завіси.
У 1982 році американським бізнесменом було відкрито люксовий туристичний маршрут Венеція — Симплон Східний Експрес (Venice-Simplon Orient Express), на якому використовуються відновлені вагони з 1930-х років. Потяги курсують двічі-тричі на рік із березня по листопад. Вартість квитка — £1,200.
Мармарай
На лінії трансбосфорського тунелю "Мармарай" є станція Сіркеджі, яка була відкрита 29 жовтня 2013 року разом із чотирма іншими станціями (Казличешме, (Єнікапи), Ускюдар і . Станція Сіркеджі обслуговується TCDD потягами, що курсують між Халкали (на захід) і Гебзе (на схід, на анатолійському боці), з 6-10-хвилинними інтервалами.
Пасажирообіг станції Сіркеджі у лютому 2017 року склав 681,212 осіб, що робить її четвертою за завантаженістю станцією (14% всіх пасажирських перевезень на лінії).
Попередня | Турецькі державні залізниці | Наступна |
---|---|---|
до Халкали | до Гебзе |
Колія 1 | → ← Мармарай до Халкали |
Колія 2 | → Мармарай до Гебзе→ |
Громадський транспорт, який вирушає із Сіркеджі
- Кілька автобусних маршрутів
- Трамвайна лінія Еміньоню —
- Пором Сіркеджі — Кабаташ
- Морський автобус Сіркеджі — Бостанджи-
- Автомобільний пором Сіркеджі — Гарем
- Залізничний пором вокзал Сіркеджі (станція) — Гайдарпаша (станція)
Див. також
- Вокзал Хайдарпаша, другий великий вокзал Стамбулу, на азійському боці
- Східний експрес
- Мармарай
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сіркеджі (станція) |
- Istanbul - Sirkeci [ 5 березня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sirkedzhi tur Sirkeci Gari stanciya Tureckih derzhavnih zaliznic TCDD v Sirkedzhi na frakijskomu boci Stambula Pobuduvano yak kincevij punkt pryamuvannya Shidnogo ekspresu Na kinec 2010 h zi stanciyi Sirkedzhi zdijsnyuyutsya vnutrishni i mizhnarodni perevezennya u zahidnomu napryamku SirkedzhiData stvorennya zasnuvannya1890Nazvano na chestSirkedzhiKontinentYevropaKrayina TurechchinaAdministrativna odinicyaStambul FatihMisce roztashuvannyaSirkedzhi dRoztashovuyetsya na vodojmiBosforVlasnikTurecki derzhavni zaliznici i Ministerstvo transportu morskih sprav i zv yazku TurechchiniOperatorTCDD TasimacilikData oficijnogo vidkrittya22 lipnya 1872 3 listopada 1890 4 grudnya 1955 i 26 lyutogo 2024Susidnya stanciyad i dObslugovuyetsya marshrutomdZaliznichna liniyadShirina koliyiyevropejska koliyaKilkist posadkovih krayiv platform5Kilkist kolij obslugovuvannya3U mezhah miscevosti obslugovuvannyaFatihDostupnist dlya invalidnih vizkivdostupno dlya invalidnih vizkiv d i dStanciya peresadkid d i dStan zberezhenostidStan vikoristannyavikoristovuyetsya d Kategoriya Vikishovisha dlya inter yera elementad Sirkedzhi u Vikishovishi Koordinati 41 00 53 pn sh 28 58 35 sh d 41 01496692823525336 pn sh 28 9764565712012647 sh d 41 01496692823525336 28 9764565712012647Bokovij vhid u vokzalIstoriyaPislya Krimskoyi vijni uryad Osmanskoyi imperiyi uhvaliv rishennya pro budivnictvo zaliznici sho spoluchatime Stambul iz krayinami Yevropi Pershij kontrakt bulo pidpisano v sichni 1857 roku z chlenom parlamentu Velikoyi Britaniyi Labro yakij bulo rozirvano troma misyacyami piznishe oskilki Labro ne zmig zabezpechiti neobhidnij investicijnij kapital Analogichni drugij i tretij kontrakti pidpisani z britanskimi ta belgijskimi pidpriyemcyami v 1860 i 1868 rokah buli nastilki zh bezrezultatnimi 17 kvitnya 1869 bulo ukladeno dogovir koncesiyi na budivnictvo Zaliznici Rumeli z baronom Moritz Freiherr Hirsch auf Gereuth belgijskim bankirom bavarskogo pohodzhennya Proyekt peredbachav budivnictvo zaliznichnoyi gilki vid Konstantinopolya cherez Edirne Plovdiv i Sarayevo do beregiv Savi Sporudzhennya pershih 15 km vid Konstantinopolya do Halkali pochalosya 4 lipnya 1870 roku i bulo zaversheno 4 sichnya 1871 roku Budivnictvo pochatkovogo punktu liniyi v Sirkedzhi obumovlyuvalosya tim sho samogo pochatku vibranij dlya ciyeyi roli znahodivsya zanadto daleko vid Eminonyu golovnogo dilovogo centru tiyeyi epohi Pershim variantom dlya ciyeyi liniyi buv marshrut vid do berega Zolotogo Rogu Sultan Abdul Aziz dozvoliv proklasti zaliznicyu uzberezhzhyam Marmurovogo morya bilya muriv nizhnogo sadu palacu Topkapi Budivnictvo ciyeyi liniyi bulo zaversheno 21 lipnya 1872 roku U 1873 roci v Sirkedzhi bulo pobudovano timchasovu kincevu zaliznichnu stanciyu Budivlya vokzaluPasazhirska platforma Budivnictvo novoyi budivli vokzalu pochalosya 11 lyutogo 1888 roku Vokzal yakij spochatku nazivavsya Stanciya Myushir Ahmet Pasha bulo vidkrito 3 listopada 1890 roku zamist timchasovoyi budivli Avtorom proyektu buv prusskij arhitektor vidryadzhenij nimeckim uryadom dlya vivchennya osmanskoyi arhitekturi yakij chitav lekciyi v Stambulskij Politehnichnij shkoli nini Budinok vokzalu plosha yakogo stanovit 1 200 m ye odnim iz najvidomishih zrazkiv yevropejskogo oriyentalizmu ta vplinuv na roboti inshih arhitektoriv Budinok bulo obladnano za ostannim slovom tehniki togo chasu z gazovim osvitlennyam ta opalennyam vzimku yake zabezpechuvali veliki avstrijski pechi Restoran vokzalu stav miscem zustrichej zhurnalistiv pismennikiv ta inshih diyachiv kulturi j mistectva u 1950 1960 ti roki Cej restoran yakij teper nazivayetsya Shidnij Ekspres Orient Express ye populyarnim pomizh turistiv Budinok vokzalu nikoli ne perebudovuvsya i zberig pochatkovij viglyad ale teritoriya navkolo vokzalu znachno zminilasya z 1890 roku Na stanciyi roztashovuyetsya Stambulskij zaliznichnij muzej yakij bulo vidkrito v 2005 roci Mizhnarodni liniyiVokzal ye golovnim zaliznichnim vuzlom sho z yednuye merezhu tureckih zaliznic iz reshtoyu Yevropi Vid vokzalu Sirkedzhi jdut dvi golovni liniyi Odna z nih z yednuye Stambul iz greckim mistom Saloniki na inshij Bosphorus Express zdijsnyuye shodenni rejsi mizh Sirkedzhi i stanciyeyu v stolici Rumuniyi Spoluchennya z Sofiyeyu Belgradom Budapeshtom i Kishinevom zdijsnyuyetsya za dopomogoyu bezperesadkovih vagoniv pricheplenih do Shidnij ekspresDokladnishe Shidnij ekspres 4 zhovtnya 1883 Shidnij ekspres vpershe virushiv zi Shidnogo vokzalu v Parizhi pid muziku Alla Turca Mocarta Cej potyag buv proyektom belgijskogo biznesmena Jogo marshrut prolyagav cherez Strasburg Karlsrue Shtutgart Ulm Myunhen Viden Budapesht Buharest Ruse Varnu j zakinchuvavsya v Sirkedzhi Za 80 godin shlyahu potyag dolav vidstan 3 094 km Shidnij ekspres chiyimi pasazhirami buli koroli princi i prezidenti pripiniv svoye isnuvannya 19 travnya 1977 roku cherez trudnoshi z peretinom kordoniv krayin Zaliznoyi zavisi U 1982 roci amerikanskim biznesmenom bulo vidkrito lyuksovij turistichnij marshrut Veneciya Simplon Shidnij Ekspres Venice Simplon Orient Express na yakomu vikoristovuyutsya vidnovleni vagoni z 1930 h rokiv Potyagi kursuyut dvichi trichi na rik iz bereznya po listopad Vartist kvitka 1 200 MarmarajNa liniyi transbosforskogo tunelyu Marmaraj ye stanciya Sirkedzhi yaka bula vidkrita 29 zhovtnya 2013 roku razom iz chotirma inshimi stanciyami Kazlicheshme Yenikapi Uskyudar i Stanciya Sirkedzhi obslugovuyetsya TCDD potyagami sho kursuyut mizh Halkali na zahid i Gebze na shid na anatolijskomu boci z 6 10 hvilinnimi intervalami Pasazhiroobig stanciyi Sirkedzhi u lyutomu 2017 roku sklav 681 212 osib sho robit yiyi chetvertoyu za zavantazhenistyu stanciyeyu 14 vsih pasazhirskih perevezen na liniyi Poperednya Turecki derzhavni zaliznici NastupnaYenikapi do Halkali Marmaraj Uskyudar do Gebze Koliya 1 Marmaraj do HalkaliKoliya 2 Marmaraj do Gebze Gromadskij transport yakij virushaye iz SirkedzhiKilka avtobusnih marshrutiv Tramvajna liniya Eminonyu Porom Sirkedzhi Kabatash Morskij avtobus Sirkedzhi Bostandzhi Avtomobilnij porom Sirkedzhi Garem Zaliznichnij porom vokzal Sirkedzhi stanciya Gajdarpasha stanciya Div takozhVokzal Hajdarpasha drugij velikij vokzal Stambulu na azijskomu boci Shidnij ekspres MarmarajDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sirkedzhi stanciya Istanbul Sirkeci 5 bereznya 2009 u Wayback Machine angl