Еміньоню

Еміненю (тур. Eminönü) — історичний район Стамбула, на кінець 2010-х входить до складу муніципального району Фатіх. Еміненю розташовується на терені, що в минулому знаходився всередині стін Константинополя. На території Еміненю розташовано багато визначних пам'яток Стамбула, включаючи південний край Галатського мосту, Блакитну мечеть, палац Топкапи, собор Ая-Софія. З півночі Еміненю омивається затокою Золотий Ріг, зі сходу — протокою Босфор, який прямує до Мармурового моря, яке є межею з півдня. Фактично, Еміненю є півостровом. Еміненю був частиною району Фатіх до 1928 року, і знову передано до його складу з 2009 року. Еміненю охоплює приблизно територію, на якій було побудовано стародавній Візантій.

Еміненю
Загальна інформація
41°01′02″ пн. ш. 28°58′16″ сх. д. / 41.017222222249998254° пн. ш. 28.97111111113888882° сх. д. / 41.017222222249998254; 28.97111111113888882Координати: 41°01′02″ пн. ш. 28°58′16″ сх. д. / 41.017222222249998254° пн. ш. 28.97111111113888882° сх. д. / 41.017222222249998254; 28.97111111113888882
Країна	Туреччина
Адмінодиниця	Фатіх Стамбул
Карта
Еміненю у Вікісховищі

Назва Еміненю підкреслює його роль в історії. В перекладі з турецької, це означає «перед правосуддям» . Emin означає правосуддя, önü — перед. Назва, ймовірно, прийшла з османського судочинства і митниці в порту; зазвичай був митним співробітником в Османській імперії.

Через вигідне стратегічна положення затоки Золотий Ріг, яке було природним портом, півострів, а зокрема, берег Еміненю, почали освоювати ще в стародавні часи. Тут був заснований Константинополь. Еміненю відігравав важливу роль за часів володіння Константинополя венеційцями, які для власних потреб розвивали набережну і будували порти. За часів Османської імперії, Еміненю був важливим промисловим і торговим районом з палацом Топкапи в центрі.

За часів індустріальної ери, місце також змінилося. У пізній період Османської імперії був перебудований Галатский міст. З появою електрики та залізничного сполучення, Вокзал Сіркеджі став грати велике значення — тут був фактично розташований Стамбульський термінал Східного експреса. З розвитком вокзалу почали з'являтися інші великі споруди — на початку XX століття були побудовані Стамбульське головне поштове відділення, а також деякі великі офісні будівлі, наприклад, Istanbul 4th Vakıf Han в якому зараз розташовується готель. У ранні роки Турецької республіки відбувається активний розвиток і оновлення району. Територію перед Нової мечеттю розчистили і відкрили велику площу, був відреставрований Єгипетський базар, територію уздовж затоки звільнили від риб'ячого ринку і побудували дорогу до мосту Ататюрка. У 1928 році Еміненю вирішили виділити в окрему територію, і вивели зі складу району Фатіх. В 1950-х роках влада міста побудували вздовж узбережжя Мармурового моря вулицю Кеннеді, що з'єднала Еміньоню з аеропортом Ататюрк.

Туристичні пам'ятки

У Еміньоню розташовуються багато відомих історичних пам'яток Стамбула. Зокрема, площа Султанахмет з розташованими на ній пам'ятниками архітектури була включена до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1985 році.

Музеї

• Археологічний музей Стамбула, в якому зберігається понад 1 000 000 експонатів всіх епох і цивілізацій;
• Музей турецького та ісламського мистецтва;
• Палац Топкапи, головний палац Османської імперії до середини XIX століття;
• Собор Ая-Софія;
• Музей мозаїки;
• Поштовий музей Стамбула;

Мечеті

• Блакитна мечеть;
• Мечеть Сулейманіє;
• Нова мечеть;

Історичні ринки

• Капали-Чарши;
• Єгипетський базар.

Примітки

1. UNESCO. (англ.). whc.unesco.org. Архів оригіналу за 13 травня 2019. Процитовано 23 березня 2015.

Посилання

• Eminönü Photographs [ 9 травня 2018 у Wayback Machine.]
• Restaurants In Sirkeci [ 23 грудня 2021 у Wayback Machine.]
• Eminonu fish bread^{[недоступне посилання з 01.12.2017]}