Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Ачех Ачех Acèh Девіз ачех Pancacita П ять цілей Столиця Банда АчехГ

Ачех (провінція)

Ачех (провінція)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ачех.
Ачех
Acèh
image image
Девіз: ачех. Pancacita («П'ять цілей»)
image
image
Столиця Банда-Ачех
Губернатор Нова Іріансйя (Nova Iriansyah)
Площа 57 956 км²
Населення 4 494 410 (2010, перепис)
Етнічні групи ачинці (70,65 %), яванці (8,94 %), гайо (7,22 %), батаки (3,29 %), аласи (2,13 %), сималурці (1,49 %), анеук-джамі (1,40 %), синкіли (1,04 %), таміанги (1,11 %), мінангкабау (0,74 %)
Релігія іслам (98,6 %), християнство (1,2 %), буддизм (0,2 %)
Мови індонезійська (офіційна), ачеська
Дата заснування 7 грудня 1956
Часовий пояс UTC+7
Сайт acehprov.go.id

Ачех (індонез. Aceh, ачех. Acèh) — напівавтономна провінція Індонезії, розташована в крайній північній частині Суматри. Ачех оточений водою з трьох боків: Індійським океаном з півночі і заходу та Малаккською протокою зі сходу. На південному сході Ачех межує з провінцією Північна Суматра (індонез. Sumatera Utara). Площа 57 956 квадратних кілометрів. Населення 4 494 410 (2010, перепис). Столиця — Банда-Ачех.

Історія

Близько 500 р. тут знаходилася буддійська держава Ачех, що вела торгівлю з арабами, індійцями, китайськими торговцями та паломниками. В XIII ст. Ачех став опорним пунктом мусульман на індонезійському архіпелазі. Пізніше ця область відвідували англійські та голландські дослідники. Найбільшого багатства мусульманське королівство досягло за султана Іскадара Муда (1607—1636). В цей період тут відбувалися сутички з португальцями в Малаккській протоці. В 1614 р. ачинці розгромили португальський флот поблизу Бінтану. Голландці (1599) та англійці (1602) безуспішно пробували колонізувати цей район. Після короткого союзу (1641) із голландцями, Ачехський султанат почав втрачати свій вплив.

Після Наполеонівських війн, коли Ост-Індія була віддана Нідерландам, а територія Ачеху Британії, британці у 1824 р. підписали угоду про взаємний ненапад з голландцями. Але ця угода була порушена в 1873 р., у відповідь на що голландці спробували завоювати Ачех. Війна між Ачехським султанатом та Нідерландами тривала 25 років (див. Ачехська війна). Зрештою, Туанку Данель Суа, ачеський султан капітулював у 1903 р. і був засланий в 1905 р. Хоча, до кінця голландського колоніального правління тут ніколи не було спокійно.

Ачех став автономною провінцією у 1949 р., а в 1950 р. був сполучений з провінцією Північна Суматра. Під правлінням Індонезійської Республіки ачехи продовжували бути неспокійними та почали відкрите повстання в 1953 р. за надання Ачеху рівності з іншими провінціями, але нічого не досягли. Повстання спалахнуло знову у 1970 р. під керівництвом Ачехського Руху Слободи. Це дало початок збройним конфліктам з 1990 р. Індонезійська влада погодилася з утворенням автономії тільки у 2002 р.

В грудні 2004 р. сильний землетрус в Індійському океані з епіцентром на північний захід від Суматри спричинив велике цунамі, що спустошило значну частину західного узбережжя Ачеху та призвело до десятків тисяч людських жертв.

image
Ачех
image
Неофіційний прапор Ачеху

Ачех як провінція була утворена 7 грудня 1956 року, перш ніж була змінена на Спеціальний регіон Ачех (1959—2001), Нанггроє Ачех-Даруссалам (2001—2009), і стара назва Ачех була повернута в 2009 році.

Географія

Ачех в основному гористий регіон, найвищими вершинами є Льосер (3145 м), Абонгабонг (2985 м) та Лембу (2983 м). За винятком області на крайній півночі, тут є широкі берегові рівнини, а річки дуже короткі та непридатні для судноплавства. Південно-західне узбережжя вкрите болотами. Внутрішні вулканічні гори покриті тропічними лісами, які складаються з безстеблових пальм, дубів, хвойних дерев та лаврів. Мохи і трав'янисті рослини вкривають землю та нижню частину дерев.

Банда-Ачех, столиця й найбільше місто провінції, розташоване за 5 км від моря.

Район має кілька заповідників, включаючи Національний Парк Ґунунґ-Льосер.

Адміністративний поділ

image
Мапа провінції Ачех

До складу провінції входять 18 округів та 5 муніципалітетів (міст):

Назва Площа, км² Населення, осіб
(2010, перепис)		 Адміністративний центр
(індонез. Simeulue) 2 051,48 80 674 Сінабанг (індонез. Sinabang)
(індонез. Aceh Singkil) 2 185,00 102 509 (індонез. Singkil)
(індонез. Aceh Selatan) 3 841,60 202 251 (індонез. Tapak Tuan)
(індонез. Aceh Tenggara) 4 231,43 179 010 (індонез. Kutacane)
(індонез. Aceh Timur) 6 286,01 360 475 (індонез. Idi Rayeuk)
(індонез. Aceh Tengah) 4 318,39 175 527 Такенгон (індонез. Takengon)
(індонез. Aceh Barat) 2 927,95 173 558 (індонез. Meulaboh)
(індонез. Aceh Besar) 2 969,00 351 418 (індонез. Kota Jantho)
(індонез. Pidie) 3 086,95 379 108 (індонез. Sigli)
(індонез. Bireuen) 1 901,20 389 288 (індонез. Bireuen)
(індонез. Aceh Utara) 3 236,86 529 751 Лхоксукон (індонез. Lhoksukon)
(індонез. Aceh Barat Daya) 1 490,60 126 036 (індонез. Blangpidie)
(індонез. Gayo Lues) 5 719,58 79 560 (індонез. Blang Kejeren)
(індонез. Aceh Tamiang) 1 956,72 251 914 Каранг-Бару (індонез. Karang Baru)
(індонез. Nagan Raya) 3 363,72 139 663 (індонез. Suka Makmue)
(індонез. Aceh Jaya) 3 812,99 76 782 (індонез. Calang)
(індонез. Bener Meriah) 1 454,09 122 277 (індонез. Simpang Tiga Redelong)
(індонез. Pidie Jaya) 1 073,60 132 956 (індонез. Meureudu)
місто Банда-Ачех (індонез. Kota Banda Aceh) 61,36 223 446
місто Сабанг (індонез. Kota Sabang) 153,00 30 653
місто Ланґса (індонез. Kota Langsa) 262,41 148 945
місто (індонез. Kota Lhokseumawe) 181,06 171 163
місто (індонез. Kota Subulussalam) 1 391,00 67 446
Провінція Ачех 57 956,00 4 494 410 Банда-Ачех (індонез. Banda Aceh)

Населення

Більшість населення провінції становлять ачинці (аче, ачехи); інші корінні народи: гайо, аласи та близькі до них синкіли, сималурці (симьолуе), анеук-джамі (етнографічна група мінангкабау), малайці-таміанги.

У 2010 році етнічний склад населення Ачеху був таким:

Народи Чисельність Доля в населенні
Ачинці 3 160 728 70,65 %
Яванці 399 976 8,94 %
Гайо 322 996 7,22 %
Батаки 147 295 3,29 %
Аласи 95 152 2,13 %
Сималурці 66 495 1,49 %
Анеук-джамі 62 838 1,40 %
Таміанги 49 580 1,11 %
Сингкіли 46 600 1,04 %
Мінангкабау 33 112 0,74 %
Інші 89 172 1,99 %
Всього 4 473 944 100,00 %

Ачинці — народ малайського походження. Вони населяють низини й прилеглі до них пагорби.

За даними перепису населення 2010 року, в провінції Ачех проживало 4 413 244 мусульман (98,2 % населення), 53 624 християнина, 7 062 буддиста.

Економіка

Рис є основною продовольчою культурою Ачеху, вирощують також кукурудзу, батат, ямс, боби. Перець, копра, горіхи арека і каучук — основні експортні товари.

В Ачесі видобувають боксити та кам'яне вугілля, на східному узбережжі є декілька нафтових свердловин та більш важливі родовища природного газу. Промисловість і місцеві майстри виробляють текстильні товари, металопродукцію, золоті дорогоцінності, різьбленні речі та гравійовані металеві вироби.

Примітки

  1. 2010 Population Census — Population by Region, Type of Document, and Sex. Aceh Province [ 9 травня 2019 у Wayback Machine.]. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) (індонез.)(англ.)
  2. Aris Ananta, Evi Nurvidya Arifin, M. Sairi Hasbullah, Nur Budi Handayani, Agus Pramono. Demography of Indonesia's Ethnicity, p. 59: Table 3.1 Ethnic Composition by the Two Classifications: Province of Aceh, 2010. Institute of Southeast Asian Studies, 2015. (англ.)
  3. 2010 Population Census — Population by Region and Religion [ 29 грудня 2020 у Wayback Machine.]. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) (індонез.)(англ.)
  4. Undang-Undang Republik Indonesia Nomor 24 Tahun 1956 [Архівовано 12 листопада 2020 у Wayback Machine.] — Вікіджерела, (індонез.)
  5. Direktorat Jenderal Perimbangan Keuangan | Perubahan Sebutan Nanggroe Aceh Darussalam menjadi Aceh. www.djpk.kemenkeu.go.id (Indonesian) . оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  6. Buku Induk. Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan per Provinsi, Kabupaten/Kota dan Kecamatan Seluruh Indonesia [ 7 травня 2019 у Wayback Machine.]. Menteri Dalam Negeri Republik Indonesia, Gamawan Fauzi (індонез.)

Джерела

  • Aceh. Province, Indonesia [ 27 травня 2020 у Wayback Machine.]. Encyclopædia Britannica (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Acheh Acheh Aceh Deviz acheh Pancacita P yat cilej Stolicya Banda AchehGubernator Nova Iriansjya Nova Iriansyah Plosha 57 956 km Naselennya 4 494 410 2010 perepis Etnichni grupi achinci 70 65 yavanci 8 94 gajo 7 22 bataki 3 29 alasi 2 13 simalurci 1 49 aneuk dzhami 1 40 sinkili 1 04 tamiangi 1 11 minangkabau 0 74 Religiya islam 98 6 hristiyanstvo 1 2 buddizm 0 2 Movi indonezijska oficijna acheskaData zasnuvannya 7 grudnya 1956Chasovij poyas UTC 7Sajt acehprov go id Acheh indonez Aceh acheh Aceh napivavtonomna provinciya Indoneziyi roztashovana v krajnij pivnichnij chastini Sumatri Acheh otochenij vodoyu z troh bokiv Indijskim okeanom z pivnochi i zahodu ta Malakkskoyu protokoyu zi shodu Na pivdennomu shodi Acheh mezhuye z provinciyeyu Pivnichna Sumatra indonez Sumatera Utara Plosha 57 956 kvadratnih kilometriv Naselennya 4 494 410 2010 perepis Stolicya Banda Acheh IstoriyaBlizko 500 r tut znahodilasya buddijska derzhava Acheh sho vela torgivlyu z arabami indijcyami kitajskimi torgovcyami ta palomnikami V XIII st Acheh stav opornim punktom musulman na indonezijskomu arhipelazi Piznishe cya oblast vidviduvali anglijski ta gollandski doslidniki Najbilshogo bagatstva musulmanske korolivstvo dosyaglo za sultana Iskadara Muda 1607 1636 V cej period tut vidbuvalisya sutichki z portugalcyami v Malakkskij protoci V 1614 r achinci rozgromili portugalskij flot poblizu Bintanu Gollandci 1599 ta anglijci 1602 bezuspishno probuvali kolonizuvati cej rajon Pislya korotkogo soyuzu 1641 iz gollandcyami Achehskij sultanat pochav vtrachati svij vpliv Pislya Napoleonivskih vijn koli Ost Indiya bula viddana Niderlandam a teritoriya Achehu Britaniyi britanci u 1824 r pidpisali ugodu pro vzayemnij nenapad z gollandcyami Ale cya ugoda bula porushena v 1873 r u vidpovid na sho gollandci sprobuvali zavoyuvati Acheh Vijna mizh Achehskim sultanatom ta Niderlandami trivala 25 rokiv div Achehska vijna Zreshtoyu Tuanku Danel Sua acheskij sultan kapitulyuvav u 1903 r i buv zaslanij v 1905 r Hocha do kincya gollandskogo kolonialnogo pravlinnya tut nikoli ne bulo spokijno Acheh stav avtonomnoyu provinciyeyu u 1949 r a v 1950 r buv spoluchenij z provinciyeyu Pivnichna Sumatra Pid pravlinnyam Indonezijskoyi Respubliki achehi prodovzhuvali buti nespokijnimi ta pochali vidkrite povstannya v 1953 r za nadannya Achehu rivnosti z inshimi provinciyami ale nichogo ne dosyagli Povstannya spalahnulo znovu u 1970 r pid kerivnictvom Achehskogo Ruhu Slobodi Ce dalo pochatok zbrojnim konfliktam z 1990 r Indonezijska vlada pogodilasya z utvorennyam avtonomiyi tilki u 2002 r V grudni 2004 r silnij zemletrus v Indijskomu okeani z epicentrom na pivnichnij zahid vid Sumatri sprichiniv velike cunami sho spustoshilo znachnu chastinu zahidnogo uzberezhzhya Achehu ta prizvelo do desyatkiv tisyach lyudskih zhertv AchehNeoficijnij prapor Achehu Acheh yak provinciya bula utvorena 7 grudnya 1956 roku persh nizh bula zminena na Specialnij region Acheh 1959 2001 Nanggroye Acheh Darussalam 2001 2009 i stara nazva Acheh bula povernuta v 2009 roci GeografiyaAcheh v osnovnomu goristij region najvishimi vershinami ye Loser 3145 m Abongabong 2985 m ta Lembu 2983 m Za vinyatkom oblasti na krajnij pivnochi tut ye shiroki beregovi rivnini a richki duzhe korotki ta nepridatni dlya sudnoplavstva Pivdenno zahidne uzberezhzhya vkrite bolotami Vnutrishni vulkanichni gori pokriti tropichnimi lisami yaki skladayutsya z bezsteblovih palm dubiv hvojnih derev ta lavriv Mohi i trav yanisti roslini vkrivayut zemlyu ta nizhnyu chastinu derev Banda Acheh stolicya j najbilshe misto provinciyi roztashovane za 5 km vid morya Rajon maye kilka zapovidnikiv vklyuchayuchi Nacionalnij Park Gunung Loser Administrativnij podilMapa provinciyi Acheh Do skladu provinciyi vhodyat 18 okrugiv ta 5 municipalitetiv mist Nazva Plosha km Naselennya osib 2010 perepis Administrativnij centr indonez Simeulue 2 051 48 80 674 Sinabang indonez Sinabang indonez Aceh Singkil 2 185 00 102 509 indonez Singkil indonez Aceh Selatan 3 841 60 202 251 indonez Tapak Tuan indonez Aceh Tenggara 4 231 43 179 010 indonez Kutacane indonez Aceh Timur 6 286 01 360 475 indonez Idi Rayeuk indonez Aceh Tengah 4 318 39 175 527 Takengon indonez Takengon indonez Aceh Barat 2 927 95 173 558 indonez Meulaboh indonez Aceh Besar 2 969 00 351 418 indonez Kota Jantho indonez Pidie 3 086 95 379 108 indonez Sigli indonez Bireuen 1 901 20 389 288 indonez Bireuen indonez Aceh Utara 3 236 86 529 751 Lhoksukon indonez Lhoksukon indonez Aceh Barat Daya 1 490 60 126 036 indonez Blangpidie indonez Gayo Lues 5 719 58 79 560 indonez Blang Kejeren indonez Aceh Tamiang 1 956 72 251 914 Karang Baru indonez Karang Baru indonez Nagan Raya 3 363 72 139 663 indonez Suka Makmue indonez Aceh Jaya 3 812 99 76 782 indonez Calang indonez Bener Meriah 1 454 09 122 277 indonez Simpang Tiga Redelong indonez Pidie Jaya 1 073 60 132 956 indonez Meureudu misto Banda Acheh indonez Kota Banda Aceh 61 36 223 446misto Sabang indonez Kota Sabang 153 00 30 653misto Langsa indonez Kota Langsa 262 41 148 945misto indonez Kota Lhokseumawe 181 06 171 163misto indonez Kota Subulussalam 1 391 00 67 446Provinciya Acheh 57 956 00 4 494 410 Banda Acheh indonez Banda Aceh NaselennyaBilshist naselennya provinciyi stanovlyat achinci ache achehi inshi korinni narodi gajo alasi ta blizki do nih sinkili simalurci simolue aneuk dzhami etnografichna grupa minangkabau malajci tamiangi U 2010 roci etnichnij sklad naselennya Achehu buv takim Narodi Chiselnist Dolya v naselenniAchinci 3 160 728 70 65 Yavanci 399 976 8 94 Gajo 322 996 7 22 Bataki 147 295 3 29 Alasi 95 152 2 13 Simalurci 66 495 1 49 Aneuk dzhami 62 838 1 40 Tamiangi 49 580 1 11 Singkili 46 600 1 04 Minangkabau 33 112 0 74 Inshi 89 172 1 99 Vsogo 4 473 944 100 00 Achinci narod malajskogo pohodzhennya Voni naselyayut nizini j prilegli do nih pagorbi Za danimi perepisu naselennya 2010 roku v provinciyi Acheh prozhivalo 4 413 244 musulman 98 2 naselennya 53 624 hristiyanina 7 062 buddista EkonomikaRis ye osnovnoyu prodovolchoyu kulturoyu Achehu viroshuyut takozh kukurudzu batat yams bobi Perec kopra gorihi areka i kauchuk osnovni eksportni tovari V Achesi vidobuvayut boksiti ta kam yane vugillya na shidnomu uzberezhzhi ye dekilka naftovih sverdlovin ta bilsh vazhlivi rodovisha prirodnogo gazu Promislovist i miscevi majstri viroblyayut tekstilni tovari metaloprodukciyu zoloti dorogocinnosti rizblenni rechi ta gravijovani metalevi virobi Primitki2010 Population Census Population by Region Type of Document and Sex Aceh Province 9 travnya 2019 u Wayback Machine Badan Pusat Statistik BPS Statistics Indonesia indonez angl Aris Ananta Evi Nurvidya Arifin M Sairi Hasbullah Nur Budi Handayani Agus Pramono Demography of Indonesia s Ethnicity p 59 Table 3 1 Ethnic Composition by the Two Classifications Province of Aceh 2010 Institute of Southeast Asian Studies 2015 ISBN 978 981 4519 87 8 angl 2010 Population Census Population by Region and Religion 29 grudnya 2020 u Wayback Machine Badan Pusat Statistik BPS Statistics Indonesia indonez angl Undang Undang Republik Indonesia Nomor 24 Tahun 1956 Arhivovano 12 listopada 2020 u Wayback Machine Vikidzherela indonez Direktorat Jenderal Perimbangan Keuangan Perubahan Sebutan Nanggroe Aceh Darussalam menjadi Aceh www djpk kemenkeu go id Indonesian originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 31 serpnya 2018 Buku Induk Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan per Provinsi Kabupaten Kota dan Kecamatan Seluruh Indonesia 7 travnya 2019 u Wayback Machine Menteri Dalam Negeri Republik Indonesia Gamawan Fauzi indonez DzherelaAceh Province Indonesia 27 travnya 2020 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl

Дата публікації:
Топ