Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історія Туркменістану
Давні часи
На території Туркменістану було знайдено безліч кам'яних знарядь, що належать до різних етапів палеоліту. До неоліту відносяться залишки поселень мисливців і рибалок: найвідоміші з них — грот Джебел у східному Прикаспії.
Південна область Туркменістану була північно-східною окраїною давніх хліборобських культур Близького Сходу, і тут раніше, ніж в інших частинах Середньої Азії, виникло хліборобство і скотарство. Знайдене поблизу Ашгабата поселення Джейтун — найдавніше хліборобське поселення (VI тис. до н.е.) на території колишнього СРСР. Хліборобство виникло на основі природного зрошення: поля зволожувалися розливами гірських струмків.
Стародавні землероби передгірних рівнин південного Туркменістану осідали в будинках, побудованих з глиняних валиків — попередників цегли-сирцю, виробляли серпи з вкладишами з кремнію, зернотертки, ліпний керамічний посуд, прикрашений червоним розписом. У неоліті в цій зоні з'являються перші ірригаційні канали. Розвиток хліборобства відбувався також в епоху бронзи. До того часу відноситься безліч пам'яток — великих поселень (Намазга-тепе, Алтин-тепе, Кара-тепе тощо), частина яких належить до протоміського типу. Під час їх розкопок серед інших матеріалів були виявлені також предмети мистецтва — статуетки, керамічні посудини з розписом тощо.
Наприкінці VI - початку V тисячоліття до нашої ери джейтунську культуру змінила культура Аннау, носії якої представляли нову хвилю вихідців з Ірану, які вже освоїли мідноливарну справу. Синхронно з культурою Ганна в V тисячолітті до н. е. зароджується поселення Намазга-Тепе, на основі якого формується Маргіанська цивілізація, що входить в коло дравідійських культур Середнього Сходу (Хараппська цивілізація, Елам).
У II тисячолітті до н. е. територію Туркменістану заселяють арійські племена андронівської культури, причому першою хвилею завойовників вважаються носії дардських мов. Дослідники припускають, що в IX-VII століттях до н. е. тут (а також на суміжній території північного Афганістану) склався описаний в Авесті протоіранскій союз Арьйошаяна, який був частково розгромлений, частково відтіснений на південь турано-массагетськими кочівниками.
Античність
Хліборобські оази південного Туркменістану VII-VI ст. до н.е. перебували у складі різних держав: Маргіана (басейн Мургаба) — у складі Бактрії; південно-західні області Парфії і Гірканії — у складі Мідії. У VI-IV ст. до н.е. Туркменістан входив до держави Ахеменідів, а після цього у володіння Александра Македонського і його наступників — Селевкидів. Етнічний склад древнього населення Туркменістану був неоднорідним. У степах і пустелях кочували скотарі — дахи і массагети (західні групи саків — іраномовних племен, що займали у ті часи величезні території Середньої Азії і Казахстану).
Першою державою, центр якої знаходився на території Туркменістану, була Парфія зі столицею в місті Ніса. Іншим важливим центром країни в той час став Мерв. Ядро Парфянської держави склали сакські плем'я, які кочували на території Туркменії. Скориставшись ослабленням держави Селевкідів, вони спочатку підкорили своєму впливу суміжні території Гірканії і Хорасану, а потім і всю Персію, Месопотамію, Вірменію і Бактрію.
Середньовіччя
Туркменістан у VII - XIV століттях
В III ст. територія Туркменістану була захоплена Сасанідами. В цей же час серед частини кочовиків Туркменістану розпочалися процеси асиміляції союзом племен сюнну, попередників гунів. Згодом країна була завойована кочовим іраномовним союзом племен на чолі з ефталітами, після розгрому яких, Сасаніди знову повернули втрачений вплив. Однак біля північних кордонів іраномовної Туркменії утворився Тюркський каганат. В VIII століття араби розгромили державу Сасанідів і принесли на територію Туркменістану іслам. В 776 - 783 рр. населення брало участь в антиарабських повстаннях під керівництвом хурраміта Хашима ібн Хакіма.
Першу спробу створення тюркської держави на території Туркменістану зробив Алп-Тегін, який в X столітті заснував недовговічну державу Газневидів. Формування туркменського народу пов'язано з міграцією огузьких племен під проводом Тогрул-бека з династії Сельджукидів, який заснував власну державу в 1037 році.
До XI століття сельджуки встановили контроль над територією Туркменії, крім того низка військових перемог дозволила створити їм велику державу. В 1055 сельджуки взяли Багдад. Проте центром могутньої імперії сельджуків продовжувала залишатися територія Туркменії. В результаті походів сельджуків окремі групи туркменів розселилися на території Близького Сходу. Вони не склали там більшості (туркомани), але створили там ряд державних утворень (Кара-Коюнлу).
Туркменами приблизно у IX-XI ст. почала називатися та частина степового тюркомовного населення, яка осіла вздовж кордонів хліборобських районів і своєю культурою була тісно пов'язана з іраномовним населенням Хорезму і Хорасану.
У XII столітті туркмени, які проживали на території Туркменії, потрапили під владу хорезмшахів: в 1141 році Ала ад-Дін Атсиз розграбував Мерв, а в 1193 Ала ад-Дін Текеш остаточно приєднав землі Туркменістану до Хорезму. На той час у туркменів, які переселилися на захід, виникло власне державне об'єднання Конійський султанат, територія якого стала ядром формування турецького народу.
На початку 1219 територія Туркменії, підпорядкована Хорезму, зазнала нищівної монгольської навали. Міста Мерв і Ургенч була перетворені на руїни. Територія Туркменії надовго перетворюється в периферію сусідніх держав: монголо-перської держави Хулагуїдів (XIII-XIV ст.), а потім узбецьких імперій Тимуридів (XIV-XVI ст.), Бухарського і Хівінського царства. У цей період вільні туркмени повернулися до родо-племінного устрою. Особливого розвитку досягло килимарство.
Остаточно туркменська народність сформувалася лише в XIV-XV ст. До того часу в оазах південного Туркменістану майже завершилося злиття осілих огузьких степових племен з осілим іраномовним населенням північного Хорасану.
Пізньосередньовічний Туркменіністан
На початку XVI ст. північні туркменські племена широко розселилися і займали все східне узбережжя Каспійського моря, півострів Мангишлак, Устюрт і Балхани, північно-західні окраїни Хорезмської оази, береги Сарикамишського озера і Узбою, а також пустелю Каракуми. Вони оволоділи землями і в оазах південного Туркменістану, де ще зберігалося іраномовне хліборобське населення. У цей період більшість туркменських племен вели напівкочовий спосіб життя, поєднуючи заняття хліборобством на орошуваних землях зі скотарством. Скотарі, так само як і землероби, зазвичай були у кожному роді. Нерідко одна частина родини кочувала з худобою, а інша жила осіло, обробляючи землю і оберігаючи посіви. Хліборобством найчастіше займалися бідніші члени роду. Заможні родичі — володарі великих стад худоби — доручали їм за частку врожаю обробку своїх полів. Поділ туркмен на скотарів і землеробів зберігся і в ХХ ст.
У пізньому середньовіччі туркменські племена були розподілені між трьома феодальними державами — Іраном, Хівою і Бухарою. Суспільний лад туркмен у XVI-XIX ст. історики визначають як патріархально-феодальний з елементами патріархального рабства. Роль військово-феодальної знаті з часом посилювалася. Феодальні відносини найбільше були розвинуті серед осілих хліборобських племен (дар'яликські туркмени, язири прикопетдагської смуги). Однак туркмени майже не мали міст, розвинутого ремесла і в економічному відношенні відставали від своїх сусідів — корінних жителів Ірану, Бухари і Хіви. Це було головною причиною їх політичної роздробленості.
У XVI ст. їхня територія була об'єктом жорстоких війн між бухарськими і хівінськими ханами, а південь Туркменістану захопив сефевидський Іран.
У цей період зменшується стік води по Дар'ялику і починає поступово висихати Сарикамиське озеро, по берегах якого жили туркменські племена. Ця обставина змусила їх поступово переміститися на південь, у приатрекські степи і прикопетдагські райони, а звідти — на південний схід у долини Мургабу та Амудар'ї. З початку XVII ст. на кочовища північних туркмен і місто Хорезм вчиняють зухвалі набіги калмики, які прийшли зі сходу у пошуках вільних земель. У цей час зміцнюються не тільки економічні, а й політичні зв'язки туркмен з Російською державою. Наприкінці XVII ст. деякі туркменські племена, змучені набігами калмиків і загонів хівінського хана, перейшли у російське підданство і переселилися на Північний Кавказ.
У 1740 більша частина території Туркменістану опинилася в руках іранського шаха Надира. Частина туркмен, які не підокорилися, пішли на Мангишлак, у прикаспійські степи і в Хорезм. Надир-шах, зустрічаючи завзятий опір туркмен, жорстоко розправлявся з ними. Його проводирі знищували і забирали у рабство жителів, викрадали худобу, грабували майно. Однак боротьба не припинялася. У 1747 р. Надир-шах був убитий, і його держава швидко розпалася. Туркменські племена, які тимчасово пішли на північ, повернулися у південний Туркменістан.
XIX ст.
У XIX ст. тривали нескінченні війни і грабіжницькі походи феодальних володарів Хіви, Бухари та Ірану на територію Туркменістану. Не припинялися також міжусобиці між туркменськими феодалами. Все це перешкоджало суспільно-політичному, економічному і культурному розвитку туркмен, що прирікало їх на крайню відсталість.
Напередодні входження до складу Російської імперії туркмени займали всю сучасну територію Туркменістану, а також деякі райони сучасних Ірану й Афганістану. Частина їх жила на Устюрті і Мангишлаку, де окрім них кочували казахи. Як і в пізньому середньовіччі, туркмени поділялися на безліч племен, всередині яких існувала багатосходинкова система поділу. Найбільшими племенами були теке (текінці), йомут (йомути), ерсарі, сарики, салири, гоклени, човдури та інші. Племенні і родові зв'язки відігравали велику роль і використовувалися родовими вождями для експлуатації сородичів.
Тривалий час зберігалося безліч архаїчних соціальних інститутів, що вживалися з феодалізмом. Так, майже до 80-x років XIX ст. існувало патріархальне рабство. Всі туркмени поділялися на «чистокровних», рабів і рабинь, які у родині звичайно були наложницями. У суспільстві також був значний прошарок нащадків від змішаних шлюбів вільних з рабинями. Окрім цих основних категорій, існували ще прибульці з інших племен і нащадки вже підкореного і ще не повністю асимільованого іраномовного населення. Всі ці соціальні категорії, окрім «чистокровних», не вважалися повноцінними членами суспільства.
У 60-70-х роках XIX ст. до складу Росії увійшли Бухарський емірат, a після цього Хівінське ханство. У 1869-1885 рр. до складу Росії увійшла територія південного Туркменістану, що утворила Закаспійську область. З 1898 р. ця область стала частиною Туркестанського краю.
Після приєднання до Росії Туркменістан почав втягуватися в економічну систему російського капіталізму, яку, незважаючи на встановлену царською адміністрацією систему управління цією окраїною, можна все ж назвати прогресивною порівняно з архаїчним суспільно-економічним устроєм туркменських племен.
Соціальні відносини, родинно-шлюбні стосунки, правила поведінки у суспільстві, які протягом багатьох століть визначалися нормами звичайного права (адат), у нових соціально-економічних умовах опинилися під сильнішим впливом духівництва і все більше почали витіснятися нормами шаріату. Общинна земельна власність, яка раніше захищалася адатом, витісняла приватну власність. Родові старійшини і хани, які захоплювали общинні землі, ставали також фактичними розпорядниками води, що зрошувала ці землі.
У 1880-1885 рр. по території Туркменістану була проведена Закаспійська залізниця, що започаткувало проникнення капіталу в Середню Азію. У Закаспійській області виникли міста (Красноводськ, Ашгабат, інші) з прибулим російським і вірменським населенням, з'явилися промислові підприємства. Таким чином, перед Жовтневою революцією 1917 року у суспільному ладі туркмен, який залишався в основному патріархально-феодальним, з'явилися елементи капіталізму, особливо у південних (Ашгабатському, Мервському) районах.
XX століття
Після Жовтневого перевороту у Петрограді та вдалого збройного повстання у Ташкенті (листопад 1917 р.) радянська влада офіційно була проголошена у Закаспійській області 2 (15) грудня 1917 р. на IV з'їзді Рад Закаспійської області. Після цього влада почала переходити до рук Рад в інших містах, селищах, аулах Туркменістану. У цей же час у січні 1918 р. владу у Хіві захопив Джунаїд-хан.
У той же час на владу в усьому російському Туркестані претендував небільшовицький уряд Туркестанської автономії. Прибулі з Росії більшовицькі війська розбили автономію, після чого 30 квітня 1918 р. на V з'їзді Рад Туркестанського краю, що відбувся у Ташкенті, була утворена Туркестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (у складі РРФСР). До неї увійшла основна частина території Туркменістану (Закаспійська область, перейменована у серпні 1921 р. у Туркменську область).
У липні 1918 р. у Закаспійській області за підтримки англійців владу захопили есери та туркменські націоналісти, утворивши Закаспійський тимчасовий уряд. У Закаспій вступили англійські війська. Громадянська війна та іноземна інтервенція тривали близько 1,5 року. У липні 1919 р. Червона Армія зайняла Ашгабат, а в лютому 1920 р. — Красноводськ; англійські війська були вигнані з Туркестану.
У листопаді 1919 р. Червона армія завоювала Хіву, у вересні 1920 р. — Бухару, і на цій території були утворені Хорезмська і Бухарська народні радянські республіки. Частину їх населення становили туркмени. Згодом ці республіки були перетворені в соціалістичні.
У результаті національно-державного розмежування Середньої Азії з окремих територій, населених туркменами, 27 жовтня 1924 р. була утворена Туркменська Радянська Соціалістична Республіка. У лютому 1925 р. (водночас з I з'їздом Комуністичної партії Туркменістану) відбувся I Всетуркменський з'їзд Рад, що ухвалив Декларацію про утворення Туркменської РСР і постанову про добровільне її входження до складу СРСР. Вперше була створена єдина туркменська національна держава, що стало найважливішим чинником формування туркменської нації.
У 1929-1930 рр. і особливо в 1931 р. у період індустріалізації і колективізації сільського господарства в Туркменістані, особливо у районах, що займалися тваринництвом і де найбільшою мірою збереглися докапіталістичні суспільні відносини, активізувалися загони басмачів, які підтримувалися з-за кордону. Тим не менше, Червоній Армії вдалося порівняно швидко ліквідувати басмацтво.
На початку Німецько-радянської війни була створена 87-а окрема туркменська бригада, яка пізніше стала основою 76-ї стрілецької дивізії. Під час війни 19 тис. воїнів Туркменістану були нагороджені орденами і медалями, 51 воїн-туркмен був удостоєний звання Героя Радянського Союзу.
До труднощів післявоєнних років додалося страшне лихо 1948 р. — руйнівний Ашгабатський землетрус. Тим не менше, за післявоєнний період вдалося (багато у чому завдяки росіянам і українцям, які приїхали в Туркменістан зі спустошених під час війни регіонів СРСР) успішно відновити і модернізувати народне господарство республіки: створити нафтогазовий комплекс, побудувати Каракумський канал.
Незалежний Туркменістан
Епоха Туркменбаші
Після розвалу СРСР Туркменістан здобув незалежність, а в країні встановився авторитарний режим Сапармурата Ніязова (колишнього першого секретаря компартії країни), який отримав 22 жовтня 1993 року офіційний титул Туркменбаші.
В 1994 - 1995 роках в країні розглядалося питання про перетворення займаної Сапармуратом Ніязовим «Туркменбаші» вищої посади президент в шаха і проголошення Туркменістану шахством. З назви держави «Республіка Туркменістан» було виключено слово Республіка, і офіційною назвою країни стало «Туркменістан». Однак на нараді старійшин, що пройшла у 1994 році в Балканському велаяті, ця ідея не була одностайно підтримана старійшинами, які представляли кілька кланів Туркменії. У зв'язку з цим, а також в більшій мірі з огляду на висловлене в ході негласних консультацій негативне ставлення до цієї ідеї керівників сусідніх Ірану, Узбекистана, Росії і враховуючи напружені відносини Ніязова з можливим спадкоємцем сином Мурадом, Ніязова шахом оголошено не було. Пізніше, в грудні 1999 року, Сапармурат Ніязов був оголошений довічним президентом.
Культ особи Туркменбаші включав зведення пам'ятників і мечеті Туркменбаші Рухи, перейменування вулиць, а також гірських вершин і навіть цілого міста (Красноводськ став Туркменбаші). Опозиція і вільний інтернет були заборонені, введена цензура, «залізна завіса» і стеження за громадянами та іноземцями, а замість радянської ідеології населенню на всіх рівнях в обов'язковому порядку нав'язувалася помірно-націоналістична ідеологія «священної» книги Туркменбаші Рухнама («Філософсько-історичне дослідження духовності туркменського народу» з викладом наказів і звітів справжнім і прийдешнім поколінням країни 2001 - 2004), наближеною за статусом до Корану. У політичній, суспільній, економічній та побутовій сферах життя населення було введено безліч нововведень аж до абсурдних. Разом з тим, завдяки експорту природного газу і деяким заходам соціальної підтримки, Туркменістану вдалося зберегти помірно високий рівень життя.
Сучасність
Всупереч прогнозуваного населенням і деякими аналітиками настання системної кризи в Туркменістані в разі раптової смерті Туркменбаші, після швидкої і несподіваної для туркменського народу смерті Ніязова 21 грудня 2006 зміна політичної влади пройшла зовні мирно, скільки-небудь очевидної кризи не сталося.
Однак, передбачене конституцією виконання обов'язків президента головою парламенту-Меджлісу (проти Овезгельди Атаєва, який займав цю посаду, було порушено кримінальну справу) не відбулося. Рішенням ради безпеки Туркменістану тимчасовим главою держави став віце-прем'єр, міністр охорони здоров'я Бердимухамедов Гурбангули Мялікгулійович, який потім був обраний другим президентом Туркменії на виборах 11 лютого 2007 року. У країні було скасовано більшість нововведень Туркменбаші і багато в чому скасований культ його особистості, авторитарний режим був деякою мірою лібералізований й проведені деякі реформи.
12 лютого 2012 рік відбулися четверті президентські вибори. Гурбангули Бердимухамедов обраний на другий термін, з результатом 96,70%. 21 серпня 2012 року створено друга партія - Партія промисловців і підприємців Туркменістану. До цього в країні існувала однопартійна система.
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya Turkmenistanu Istoriya TurkmenistanuMargianaImperiya AhemenidivDinastiya SasanidivTahiridiSamanidiSeldzhucka imperiyaShahi HorezmuMongolske zavoyuvannya Serednoyi AziyiHivinske hanstvoZakaspijska oblastGromadyanska vijna v RosiyiTurkestanska Avtonomna Radyanska Socialistichna RespublikaTurkmenska Radyanska Socialistichna RespublikaEpoha TurkmenbashiSuchasnij TurkmenistanpereglyanutiredaguvatiDavni chasiArheologichni kulturi indoiranskih narodiv Na teritoriyi Turkmenistanu bulo znajdeno bezlich kam yanih znaryad sho nalezhat do riznih etapiv paleolitu Do neolitu vidnosyatsya zalishki poselen mislivciv i ribalok najvidomishi z nih grot Dzhebel u shidnomu Prikaspiyi Pivdenna oblast Turkmenistanu bula pivnichno shidnoyu okrayinoyu davnih hliborobskih kultur Blizkogo Shodu i tut ranishe nizh v inshih chastinah Serednoyi Aziyi viniklo hliborobstvo i skotarstvo Znajdene poblizu Ashgabata poselennya Dzhejtun najdavnishe hliborobske poselennya VI tis do n e na teritoriyi kolishnogo SRSR Hliborobstvo viniklo na osnovi prirodnogo zroshennya polya zvolozhuvalisya rozlivami girskih strumkiv Starodavni zemlerobi peredgirnih rivnin pivdennogo Turkmenistanu osidali v budinkah pobudovanih z glinyanih valikiv poperednikiv cegli sircyu viroblyali serpi z vkladishami z kremniyu zernotertki lipnij keramichnij posud prikrashenij chervonim rozpisom U neoliti v cij zoni z yavlyayutsya pershi irrigacijni kanali Rozvitok hliborobstva vidbuvavsya takozh v epohu bronzi Do togo chasu vidnositsya bezlich pam yatok velikih poselen Namazga tepe Altin tepe Kara tepe tosho chastina yakih nalezhit do protomiskogo tipu Pid chas yih rozkopok sered inshih materialiv buli viyavleni takozh predmeti mistectva statuetki keramichni posudini z rozpisom tosho Naprikinci VI pochatku V tisyacholittya do nashoyi eri dzhejtunsku kulturu zminila kultura Annau nosiyi yakoyi predstavlyali novu hvilyu vihidciv z Iranu yaki vzhe osvoyili midnolivarnu spravu Sinhronno z kulturoyu Ganna v V tisyacholitti do n e zarodzhuyetsya poselennya Namazga Tepe na osnovi yakogo formuyetsya Margianska civilizaciya sho vhodit v kolo dravidijskih kultur Serednogo Shodu Harappska civilizaciya Elam U II tisyacholitti do n e teritoriyu Turkmenistanu zaselyayut arijski plemena andronivskoyi kulturi prichomu pershoyu hvileyu zavojovnikiv vvazhayutsya nosiyi dardskih mov Doslidniki pripuskayut sho v IX VII stolittyah do n e tut a takozh na sumizhnij teritoriyi pivnichnogo Afganistanu sklavsya opisanij v Avesti protoiranskij soyuz Arjoshayana yakij buv chastkovo rozgromlenij chastkovo vidtisnenij na pivden turano massagetskimi kochivnikami AntichnistParfyanske carstvo u period najbilshogo rozkvitu blizko 60 do n e Hliborobski oazi pivdennogo Turkmenistanu VII VI st do n e perebuvali u skladi riznih derzhav Margiana basejn Murgaba u skladi Baktriyi pivdenno zahidni oblasti Parfiyi i Girkaniyi u skladi Midiyi U VI IV st do n e Turkmenistan vhodiv do derzhavi Ahemenidiv a pislya cogo u volodinnya Aleksandra Makedonskogo i jogo nastupnikiv Selevkidiv Etnichnij sklad drevnogo naselennya Turkmenistanu buv neodnoridnim U stepah i pustelyah kochuvali skotari dahi i massageti zahidni grupi sakiv iranomovnih plemen sho zajmali u ti chasi velichezni teritoriyi Serednoyi Aziyi i Kazahstanu Pershoyu derzhavoyu centr yakoyi znahodivsya na teritoriyi Turkmenistanu bula Parfiya zi stoliceyu v misti Nisa Inshim vazhlivim centrom krayini v toj chas stav Merv Yadro Parfyanskoyi derzhavi sklali sakski plem ya yaki kochuvali na teritoriyi Turkmeniyi Skoristavshis oslablennyam derzhavi Selevkidiv voni spochatku pidkorili svoyemu vplivu sumizhni teritoriyi Girkaniyi i Horasanu a potim i vsyu Persiyu Mesopotamiyu Virmeniyu i Baktriyu SerednovichchyaTurkmenistan u VII XIV stolittyah Teritoriya Turkmenistanu v skladi derzhavi Sasanidiv Rannye Serednovichchya V III st teritoriya Turkmenistanu bula zahoplena Sasanidami V cej zhe chas sered chastini kochovikiv Turkmenistanu rozpochalisya procesi asimilyaciyi soyuzom plemen syunnu poperednikiv guniv Zgodom krayina bula zavojovana kochovim iranomovnim soyuzom plemen na choli z eftalitami pislya rozgromu yakih Sasanidi znovu povernuli vtrachenij vpliv Odnak bilya pivnichnih kordoniv iranomovnoyi Turkmeniyi utvorivsya Tyurkskij kaganat V VIII stolittya arabi rozgromili derzhavu Sasanidiv i prinesli na teritoriyu Turkmenistanu islam V 776 783 rr naselennya bralo uchast v antiarabskih povstannyah pid kerivnictvom hurramita Hashima ibn Hakima Pershu sprobu stvorennya tyurkskoyi derzhavi na teritoriyi Turkmenistanu zrobiv Alp Tegin yakij v X stolitti zasnuvav nedovgovichnu derzhavu Gaznevidiv Formuvannya turkmenskogo narodu pov yazano z migraciyeyu oguzkih plemen pid provodom Togrul beka z dinastiyi Seldzhukidiv yakij zasnuvav vlasnu derzhavu v 1037 roci Do XI stolittya seldzhuki vstanovili kontrol nad teritoriyeyu Turkmeniyi krim togo nizka vijskovih peremog dozvolila stvoriti yim veliku derzhavu V 1055 seldzhuki vzyali Bagdad Prote centrom mogutnoyi imperiyi seldzhukiv prodovzhuvala zalishatisya teritoriya Turkmeniyi V rezultati pohodiv seldzhukiv okremi grupi turkmeniv rozselilisya na teritoriyi Blizkogo Shodu Voni ne sklali tam bilshosti turkomani ale stvorili tam ryad derzhavnih utvoren Kara Koyunlu Turkmenami priblizno u IX XI st pochala nazivatisya ta chastina stepovogo tyurkomovnogo naselennya yaka osila vzdovzh kordoniv hliborobskih rajoniv i svoyeyu kulturoyu bula tisno pov yazana z iranomovnim naselennyam Horezmu i Horasanu Portret Togrul beka na turkmenskij banknoti 1 manat U XII stolitti turkmeni yaki prozhivali na teritoriyi Turkmeniyi potrapili pid vladu horezmshahiv v 1141 roci Ala ad Din Atsiz rozgrabuvav Merv a v 1193 Ala ad Din Tekesh ostatochno priyednav zemli Turkmenistanu do Horezmu Na toj chas u turkmeniv yaki pereselilisya na zahid viniklo vlasne derzhavne ob yednannya Konijskij sultanat teritoriya yakogo stala yadrom formuvannya tureckogo narodu Na pochatku 1219 teritoriya Turkmeniyi pidporyadkovana Horezmu zaznala nishivnoyi mongolskoyi navali Mista Merv i Urgench bula peretvoreni na ruyini Teritoriya Turkmeniyi nadovgo peretvoryuyetsya v periferiyu susidnih derzhav mongolo perskoyi derzhavi Hulaguyidiv XIII XIV st a potim uzbeckih imperij Timuridiv XIV XVI st Buharskogo i Hivinskogo carstva U cej period vilni turkmeni povernulisya do rodo pleminnogo ustroyu Osoblivogo rozvitku dosyaglo kilimarstvo Ostatochno turkmenska narodnist sformuvalasya lishe v XIV XV st Do togo chasu v oazah pivdennogo Turkmenistanu majzhe zavershilosya zlittya osilih oguzkih stepovih plemen z osilim iranomovnim naselennyam pivnichnogo Horasanu Piznoserednovichnij Turkmeninistan Prapor Buharskogo emiratu Na pochatku XVI st pivnichni turkmenski plemena shiroko rozselilisya i zajmali vse shidne uzberezhzhya Kaspijskogo morya pivostriv Mangishlak Ustyurt i Balhani pivnichno zahidni okrayini Horezmskoyi oazi beregi Sarikamishskogo ozera i Uzboyu a takozh pustelyu Karakumi Voni ovolodili zemlyami i v oazah pivdennogo Turkmenistanu de she zberigalosya iranomovne hliborobske naselennya U cej period bilshist turkmenskih plemen veli napivkochovij sposib zhittya poyednuyuchi zanyattya hliborobstvom na oroshuvanih zemlyah zi skotarstvom Skotari tak samo yak i zemlerobi zazvichaj buli u kozhnomu rodi Neridko odna chastina rodini kochuvala z hudoboyu a insha zhila osilo obroblyayuchi zemlyu i oberigayuchi posivi Hliborobstvom najchastishe zajmalisya bidnishi chleni rodu Zamozhni rodichi volodari velikih stad hudobi doruchali yim za chastku vrozhayu obrobku svoyih poliv Podil turkmen na skotariv i zemlerobiv zberigsya i v HH st U piznomu serednovichchi turkmenski plemena buli rozpodileni mizh troma feodalnimi derzhavami Iranom Hivoyu i Buharoyu Suspilnij lad turkmen u XVI XIX st istoriki viznachayut yak patriarhalno feodalnij z elementami patriarhalnogo rabstva Rol vijskovo feodalnoyi znati z chasom posilyuvalasya Feodalni vidnosini najbilshe buli rozvinuti sered osilih hliborobskih plemen dar yalikski turkmeni yaziri prikopetdagskoyi smugi Odnak turkmeni majzhe ne mali mist rozvinutogo remesla i v ekonomichnomu vidnoshenni vidstavali vid svoyih susidiv korinnih zhiteliv Iranu Buhari i Hivi Ce bulo golovnoyu prichinoyu yih politichnoyi rozdroblenosti U XVI st yihnya teritoriya bula ob yektom zhorstokih vijn mizh buharskimi i hivinskimi hanami a pivden Turkmenistanu zahopiv sefevidskij Iran U cej period zmenshuyetsya stik vodi po Dar yaliku i pochinaye postupovo visihati Sarikamiske ozero po beregah yakogo zhili turkmenski plemena Cya obstavina zmusila yih postupovo peremistitisya na pivden u priatrekski stepi i prikopetdagski rajoni a zvidti na pivdennij shid u dolini Murgabu ta Amudar yi Z pochatku XVII st na kochovisha pivnichnih turkmen i misto Horezm vchinyayut zuhvali nabigi kalmiki yaki prijshli zi shodu u poshukah vilnih zemel U cej chas zmicnyuyutsya ne tilki ekonomichni a j politichni zv yazki turkmen z Rosijskoyu derzhavoyu Naprikinci XVII st deyaki turkmenski plemena zmucheni nabigami kalmikiv i zagoniv hivinskogo hana perejshli u rosijske piddanstvo i pereselilisya na Pivnichnij Kavkaz U 1740 bilsha chastina teritoriyi Turkmenistanu opinilasya v rukah iranskogo shaha Nadira Chastina turkmen yaki ne pidokorilisya pishli na Mangishlak u prikaspijski stepi i v Horezm Nadir shah zustrichayuchi zavzyatij opir turkmen zhorstoko rozpravlyavsya z nimi Jogo provodiri znishuvali i zabirali u rabstvo zhiteliv vikradali hudobu grabuvali majno Odnak borotba ne pripinyalasya U 1747 r Nadir shah buv ubitij i jogo derzhava shvidko rozpalasya Turkmenski plemena yaki timchasovo pishli na pivnich povernulisya u pivdennij Turkmenistan XIX st Zakaspijska oblast v 1900 r U XIX st trivali neskinchenni vijni i grabizhnicki pohodi feodalnih volodariv Hivi Buhari ta Iranu na teritoriyu Turkmenistanu Ne pripinyalisya takozh mizhusobici mizh turkmenskimi feodalami Vse ce pereshkodzhalo suspilno politichnomu ekonomichnomu i kulturnomu rozvitku turkmen sho pririkalo yih na krajnyu vidstalist Naperedodni vhodzhennya do skladu Rosijskoyi imperiyi turkmeni zajmali vsyu suchasnu teritoriyu Turkmenistanu a takozh deyaki rajoni suchasnih Iranu j Afganistanu Chastina yih zhila na Ustyurti i Mangishlaku de okrim nih kochuvali kazahi Yak i v piznomu serednovichchi turkmeni podilyalisya na bezlich plemen vseredini yakih isnuvala bagatoshodinkova sistema podilu Najbilshimi plemenami buli teke tekinci jomut jomuti ersari sariki saliri gokleni chovduri ta inshi Plemenni i rodovi zv yazki vidigravali veliku rol i vikoristovuvalisya rodovimi vozhdyami dlya ekspluataciyi sorodichiv Trivalij chas zberigalosya bezlich arhayichnih socialnih institutiv sho vzhivalisya z feodalizmom Tak majzhe do 80 x rokiv XIX st isnuvalo patriarhalne rabstvo Vsi turkmeni podilyalisya na chistokrovnih rabiv i rabin yaki u rodini zvichajno buli nalozhnicyami U suspilstvi takozh buv znachnij prosharok nashadkiv vid zmishanih shlyubiv vilnih z rabinyami Okrim cih osnovnih kategorij isnuvali she pribulci z inshih plemen i nashadki vzhe pidkorenogo i she ne povnistyu asimilovanogo iranomovnogo naselennya Vsi ci socialni kategoriyi okrim chistokrovnih ne vvazhalisya povnocinnimi chlenami suspilstva Gerb oblasti z oficijnim opisom 1890 U 60 70 h rokah XIX st do skladu Rosiyi uvijshli Buharskij emirat a pislya cogo Hivinske hanstvo U 1869 1885 rr do skladu Rosiyi uvijshla teritoriya pivdennogo Turkmenistanu sho utvorila Zakaspijsku oblast Z 1898 r cya oblast stala chastinoyu Turkestanskogo krayu Pislya priyednannya do Rosiyi Turkmenistan pochav vtyaguvatisya v ekonomichnu sistemu rosijskogo kapitalizmu yaku nezvazhayuchi na vstanovlenu carskoyu administraciyeyu sistemu upravlinnya ciyeyu okrayinoyu mozhna vse zh nazvati progresivnoyu porivnyano z arhayichnim suspilno ekonomichnim ustroyem turkmenskih plemen Socialni vidnosini rodinno shlyubni stosunki pravila povedinki u suspilstvi yaki protyagom bagatoh stolit viznachalisya normami zvichajnogo prava adat u novih socialno ekonomichnih umovah opinilisya pid silnishim vplivom duhivnictva i vse bilshe pochali vitisnyatisya normami shariatu Obshinna zemelna vlasnist yaka ranishe zahishalasya adatom vitisnyala privatnu vlasnist Rodovi starijshini i hani yaki zahoplyuvali obshinni zemli stavali takozh faktichnimi rozporyadnikami vodi sho zroshuvala ci zemli U 1880 1885 rr po teritoriyi Turkmenistanu bula provedena Zakaspijska zaliznicya sho zapochatkuvalo proniknennya kapitalu v Serednyu Aziyu U Zakaspijskij oblasti vinikli mista Krasnovodsk Ashgabat inshi z pribulim rosijskim i virmenskim naselennyam z yavilisya promislovi pidpriyemstva Takim chinom pered Zhovtnevoyu revolyuciyeyu 1917 roku u suspilnomu ladi turkmen yakij zalishavsya v osnovnomu patriarhalno feodalnim z yavilisya elementi kapitalizmu osoblivo u pivdennih Ashgabatskomu Mervskomu rajonah XX stolittyaGerb Turkmenskoyi RSR Deviz Proletariyi vsih krayin yednajtes na dvoh oficijnih movah TRSR turkmenskij i rosijskij Dokladnishe Turkmenska Radyanska Socialistichna Respublika Pislya Zhovtnevogo perevorotu u Petrogradi ta vdalogo zbrojnogo povstannya u Tashkenti listopad 1917 r radyanska vlada oficijno bula progoloshena u Zakaspijskij oblasti 2 15 grudnya 1917 r na IV z yizdi Rad Zakaspijskoyi oblasti Pislya cogo vlada pochala perehoditi do ruk Rad v inshih mistah selishah aulah Turkmenistanu U cej zhe chas u sichni 1918 r vladu u Hivi zahopiv Dzhunayid han U toj zhe chas na vladu v usomu rosijskomu Turkestani pretenduvav nebilshovickij uryad Turkestanskoyi avtonomiyi Pribuli z Rosiyi bilshovicki vijska rozbili avtonomiyu pislya chogo 30 kvitnya 1918 r na V z yizdi Rad Turkestanskogo krayu sho vidbuvsya u Tashkenti bula utvorena Turkestanska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika u skladi RRFSR Do neyi uvijshla osnovna chastina teritoriyi Turkmenistanu Zakaspijska oblast perejmenovana u serpni 1921 r u Turkmensku oblast U lipni 1918 r u Zakaspijskij oblasti za pidtrimki anglijciv vladu zahopili eseri ta turkmenski nacionalisti utvorivshi Zakaspijskij timchasovij uryad U Zakaspij vstupili anglijski vijska Gromadyanska vijna ta inozemna intervenciya trivali blizko 1 5 roku U lipni 1919 r Chervona Armiya zajnyala Ashgabat a v lyutomu 1920 r Krasnovodsk anglijski vijska buli vignani z Turkestanu U listopadi 1919 r Chervona armiya zavoyuvala Hivu u veresni 1920 r Buharu i na cij teritoriyi buli utvoreni Horezmska i Buharska narodni radyanski respubliki Chastinu yih naselennya stanovili turkmeni Zgodom ci respubliki buli peretvoreni v socialistichni U rezultati nacionalno derzhavnogo rozmezhuvannya Serednoyi Aziyi z okremih teritorij naselenih turkmenami 27 zhovtnya 1924 r bula utvorena Turkmenska Radyanska Socialistichna Respublika U lyutomu 1925 r vodnochas z I z yizdom Komunistichnoyi partiyi Turkmenistanu vidbuvsya I Vseturkmenskij z yizd Rad sho uhvaliv Deklaraciyu pro utvorennya Turkmenskoyi RSR i postanovu pro dobrovilne yiyi vhodzhennya do skladu SRSR Vpershe bula stvorena yedina turkmenska nacionalna derzhava sho stalo najvazhlivishim chinnikom formuvannya turkmenskoyi naciyi U 1929 1930 rr i osoblivo v 1931 r u period industrializaciyi i kolektivizaciyi silskogo gospodarstva v Turkmenistani osoblivo u rajonah sho zajmalisya tvarinnictvom i de najbilshoyu miroyu zbereglisya dokapitalistichni suspilni vidnosini aktivizuvalisya zagoni basmachiv yaki pidtrimuvalisya z za kordonu Tim ne menshe Chervonij Armiyi vdalosya porivnyano shvidko likviduvati basmactvo Na pochatku Nimecko radyanskoyi vijni bula stvorena 87 a okrema turkmenska brigada yaka piznishe stala osnovoyu 76 yi strileckoyi diviziyi Pid chas vijni 19 tis voyiniv Turkmenistanu buli nagorodzheni ordenami i medalyami 51 voyin turkmen buv udostoyenij zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Do trudnoshiv pislyavoyennih rokiv dodalosya strashne liho 1948 r rujnivnij Ashgabatskij zemletrus Tim ne menshe za pislyavoyennij period vdalosya bagato u chomu zavdyaki rosiyanam i ukrayincyam yaki priyihali v Turkmenistan zi spustoshenih pid chas vijni regioniv SRSR uspishno vidnoviti i modernizuvati narodne gospodarstvo respubliki stvoriti naftogazovij kompleks pobuduvati Karakumskij kanal Nezalezhnij TurkmenistanEpoha Turkmenbashi Dokladnishe Saparmurat Niyazov Pislya rozvalu SRSR Turkmenistan zdobuv nezalezhnist a v krayini vstanovivsya avtoritarnij rezhim Saparmurata Niyazova kolishnogo pershogo sekretarya kompartiyi krayini yakij otrimav 22 zhovtnya 1993 roku oficijnij titul Turkmenbashi V 1994 1995 rokah v krayini rozglyadalosya pitannya pro peretvorennya zajmanoyi Saparmuratom Niyazovim Turkmenbashi vishoyi posadi prezident v shaha i progoloshennya Turkmenistanu shahstvom Z nazvi derzhavi Respublika Turkmenistan bulo viklyucheno slovo Respublika i oficijnoyu nazvoyu krayini stalo Turkmenistan Odnak na naradi starijshin sho projshla u 1994 roci v Balkanskomu velayati cya ideya ne bula odnostajno pidtrimana starijshinami yaki predstavlyali kilka klaniv Turkmeniyi U zv yazku z cim a takozh v bilshij miri z oglyadu na vislovlene v hodi neglasnih konsultacij negativne stavlennya do ciyeyi ideyi kerivnikiv susidnih Iranu Uzbekistana Rosiyi i vrahovuyuchi napruzheni vidnosini Niyazova z mozhlivim spadkoyemcem sinom Muradom Niyazova shahom ogolosheno ne bulo Piznishe v grudni 1999 roku Saparmurat Niyazov buv ogoloshenij dovichnim prezidentom Kult osobi Turkmenbashi vklyuchav zvedennya pam yatnikiv i mecheti Turkmenbashi Ruhi perejmenuvannya vulic a takozh girskih vershin i navit cilogo mista Krasnovodsk stav Turkmenbashi Opoziciya i vilnij internet buli zaboroneni vvedena cenzura zalizna zavisa i stezhennya za gromadyanami ta inozemcyami a zamist radyanskoyi ideologiyi naselennyu na vsih rivnyah v obov yazkovomu poryadku nav yazuvalasya pomirno nacionalistichna ideologiya svyashennoyi knigi Turkmenbashi Ruhnama Filosofsko istorichne doslidzhennya duhovnosti turkmenskogo narodu z vikladom nakaziv i zvitiv spravzhnim i prijdeshnim pokolinnyam krayini 2001 2004 nablizhenoyu za statusom do Koranu U politichnij suspilnij ekonomichnij ta pobutovij sferah zhittya naselennya bulo vvedeno bezlich novovveden azh do absurdnih Razom z tim zavdyaki eksportu prirodnogo gazu i deyakim zahodam socialnoyi pidtrimki Turkmenistanu vdalosya zberegti pomirno visokij riven zhittya Suchasnist Dokladnishe Berdimuhamedov Gurbanguli Myalikgulijovich Vsuperech prognozuvanogo naselennyam i deyakimi analitikami nastannya sistemnoyi krizi v Turkmenistani v razi raptovoyi smerti Turkmenbashi pislya shvidkoyi i nespodivanoyi dlya turkmenskogo narodu smerti Niyazova 21 grudnya 2006 zmina politichnoyi vladi projshla zovni mirno skilki nebud ochevidnoyi krizi ne stalosya Odnak peredbachene konstituciyeyu vikonannya obov yazkiv prezidenta golovoyu parlamentu Medzhlisu proti Ovezgeldi Atayeva yakij zajmav cyu posadu bulo porusheno kriminalnu spravu ne vidbulosya Rishennyam radi bezpeki Turkmenistanu timchasovim glavoyu derzhavi stav vice prem yer ministr ohoroni zdorov ya Berdimuhamedov Gurbanguli Myalikgulijovich yakij potim buv obranij drugim prezidentom Turkmeniyi na viborah 11 lyutogo 2007 roku U krayini bulo skasovano bilshist novovveden Turkmenbashi i bagato v chomu skasovanij kult jogo osobistosti avtoritarnij rezhim buv deyakoyu miroyu liberalizovanij j provedeni deyaki reformi 12 lyutogo 2012 rik vidbulisya chetverti prezidentski vibori Gurbanguli Berdimuhamedov obranij na drugij termin z rezultatom 96 70 21 serpnya 2012 roku stvoreno druga partiya Partiya promislovciv i pidpriyemciv Turkmenistanu Do cogo v krayini isnuvala odnopartijna sistema Dzherela