Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мачу Пікчу місто інківФрансиско ПісарроЦерква Святого Августина у Лімі зразок колоніальної архітектуриІсторичний нарисПе

Історія Перу

Історія Перу
image
Мачу-Пікчу — місто інків
image
Франсиско Пісарро
image
Церква Святого Августина у Лімі, зразок колоніальної архітектури

Історичний нарис

Першими жителями Перу були кочові мисливці-збирачі, що мешкали в печерах прибережних районів. Найдревніша стоянка первісних людей — печера Пікімачай, яка датується 12000 рр. до н. е. Бавовну, квасолю, гарбуз, пекучий перець саджали вже в 4000 рр. до н. е. Пізніші культури, наприклад, Чавін, винайшли плетіння, розвинули сільське господарство, створили релігію. Близько 300 р. до н. е. чавіни несподівано зникли, але протягом подальших тисячоліть розвивалися інші культури, включаючи Салінар, Наска, Паракас і Уарі. До 15 століття н. е. в усьому районі панувала Інкська Імперія, розповсюджуючи свій вплив на Колумбію і Чилі.

Між 1526 і 1528 роками іспанський конкістадор Франсіско Пісарро досліджував узбережжя Перу. Його приваблювало багатство Інкської Імперії, він повернувся до Іспанії, щоб отримати економічну підтримку і людей для подальшого вивчення країни. І він повернувся в Кахамарку на півночі Перу, де полонив і стратив інкського імператора Атауальпу в 1533 році. Пісарро заснував місто Ліму в 1535 році, а через 6 років був убитий. Повстання останнього інкського імператора Манко Інки завершилося його стратою в 1572.

Подальші 200 років були мирними, і Ліма стала важливим політичним, соціальним, комерційним центром для андських народів. Але експлуатація індіанців колоніальними господарями привела до повстання в 1780, розпочатому інком Тупак Амару II. Заколот був коротким і закінчився тим, що всіх учасників було схоплено і страчено. Перу продовжувало бути лояльним до Іспанії до 1824 року, поки в країну не прийшли два визволителі: венесуелець Сімон Болівар і аргентинець Хосе де Сан Мартін. У 1866 році Перу перемогло в короткій війні з Іспанією, але програло битву з Чилі в «Війні Тихого океану» (1879—1883 р.), що завершилася втратою Тихоокеанського узбережжя і багатих селітряних копалень у північній пустелі Атакама. Перу також воювало з Еквадором у 1941 році через спірні кордони. За «Угодою Ріо-де-Жанейро 1942 року» Перу отримало район північніше від річки Мароньйон, але це не сподобалося Еквадору.

Повстання бандитів у 1965 році завершилося крахом, але ряд страйків разом з нападами маоістського угрупування «Сяючий шлях» привели до політичної нестійкості в 1980-х роках. Ще одне угрупування, «Революційний рух Тупак Амару» (РРТА), висунулося в цей же час. З 1990 року, після перемоги на президентських виборах Альберто Фухіморі над перуанським письменником Маріо Варгасом Льйосою, а також після арешту натхненників РРТА і лідерів «Сяючого Шляху» в 1992 році, перуанці сподіваються на довгий період миру.

Найбільша загроза стабільності в країні — безробіття і убогість, незважаючи на економіку, що швидко розвивається. Фухіморі залишився на другий термін у квітні 1995 року, перемігши колишнього Генерального секретаря ООН Хав'єра Переса де Куельяра. У 1998 році було підписано угоду з Еквадором, що мирно вирішила 57-річну проблему про кордон і створила підставу для збільшення іноземного фінансування в обох країнах. У листопаді 1999 року Перу і Чилі домовилися про свій кордон, а саме про важливий торговельний район .

На виборах в квітні 2000 року Алехандро Толедо, андський індіанць з бідної сім'ї, а згодом економіст Світового Банку, бився з двічі обраним Президентом Альберто Фухіморі. Всього за один тиждень до виборів Толедо подав офіційного листа до Національного виборчого комітету про те, що вибори корумповані, привертаючи увагу Організації Американських Держав до процесу. Вона оголосила, що Національному виборчому комітету потрібно більше часу, щоб розібратися в недоліках виборчого процесу. Толедо попросив своїх прихильників написати «Ні Обману» на бюлетенях, а сам зняв свою кандидатуру.

Фухіморі став переможцем у цих скандальних виборах. Але він пішов у відставку під час свого третього терміну в листопаді і втік до Японії після того, як був звинувачений главою Комітету національної безпеки Владіміро Монтесіносом у порушеннях прав людини і корупції.

Імперія інків

Докладніше: Інки

Імперія інків існувала досить короткий час — з 1438 року до 1533. У 1533 році останній правитель інків Атауальпа був задушений іспанцями.

image
Давня фортеця Саксайуаман, Куско, Перу.30.12.2006

Незалежність (1821—1824)

image
Хосе де Сан-Мартін проголошує незалежність Перу

28 липня 1821 — Перу офіційно оголосив про свою незалежність від Іспанії. Незалежність від Іспанії здобуто 1824 року.

20 ст

Прикордонні суперечки:

При владі в Перу були військові і цивільні уряди поперемінно з 1948 р. В 1960-х і 1970-х роках національні уряди провели земельну реформу і націоналізували нафтовидобувну галузь промисловості. Ці кроки привели до створення значного торгового дефіциту і виникненню внутрішнього та зовнішнього боргів.

Цивільний уряд відновлений 1980 року.

З 1990 р. — президент Альберто Фухіморі. 1992 року він при підтримці армії розпустив половину головних судів і призупинив дію уряду (зрікся влади 2000 року).

Див. також

Література

  • Historia del Perú contemporáneo: Desde las luchas por la Independencia hasta el presente [ 19 квітня 2021 у Wayback Machine.]. Carlos Contreras, (ed.). — Lima: IEP, PUCP, Universidad del Pacífico, 2013.
  • Источники XVI-XVII веков по истории инков: хроники, документы, письма / Под ред. С.А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 418 с. — .
  • , Доклад о древностях этого королевства Перу / пер. С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 151 с. — .
  • , Америка первоначальная. Источники по истории майя, науа (астеков) и инков / Ред. В. Н. Талах, С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 370 с. — .
  • Perú, Hombre e Historia: Vol. I, de los orígenes al siglo XV [ 14 серпня 2021 у Wayback Machine.]. — Lima: EDUBANCO, 1991.
  • Perú, Hombre e Historia: Vol. II, Entre el Siglo XVI y el XVIII [ 14 серпня 2021 у Wayback Machine.]. — Lima: EDUBANCO, 1992.
  • Perú, Hombre e Historia: Vol. III, La República [ 14 серпня 2021 у Wayback Machine.]. — Lima: EDUBANCO, 1993.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Machu Pikchu misto inkivFransisko PisarroCerkva Svyatogo Avgustina u Limi zrazok kolonialnoyi arhitekturiIstorichnij narisPershimi zhitelyami Peru buli kochovi mislivci zbirachi sho meshkali v pecherah priberezhnih rajoniv Najdrevnisha stoyanka pervisnih lyudej pechera Pikimachaj yaka datuyetsya 12000 rr do n e Bavovnu kvasolyu garbuz pekuchij perec sadzhali vzhe v 4000 rr do n e Piznishi kulturi napriklad Chavin vinajshli pletinnya rozvinuli silske gospodarstvo stvorili religiyu Blizko 300 r do n e chavini nespodivano znikli ale protyagom podalshih tisyacholit rozvivalisya inshi kulturi vklyuchayuchi Salinar Naska Parakas i Uari Do 15 stolittya n e v usomu rajoni panuvala Inkska Imperiya rozpovsyudzhuyuchi svij vpliv na Kolumbiyu i Chili Mizh 1526 i 1528 rokami ispanskij konkistador Fransisko Pisarro doslidzhuvav uzberezhzhya Peru Jogo privablyuvalo bagatstvo Inkskoyi Imperiyi vin povernuvsya do Ispaniyi shob otrimati ekonomichnu pidtrimku i lyudej dlya podalshogo vivchennya krayini I vin povernuvsya v Kahamarku na pivnochi Peru de poloniv i strativ inkskogo imperatora Ataualpu v 1533 roci Pisarro zasnuvav misto Limu v 1535 roci a cherez 6 rokiv buv ubitij Povstannya ostannogo inkskogo imperatora Manko Inki zavershilosya jogo stratoyu v 1572 Podalshi 200 rokiv buli mirnimi i Lima stala vazhlivim politichnim socialnim komercijnim centrom dlya andskih narodiv Ale ekspluataciya indianciv kolonialnimi gospodaryami privela do povstannya v 1780 rozpochatomu inkom Tupak Amaru II Zakolot buv korotkim i zakinchivsya tim sho vsih uchasnikiv bulo shopleno i stracheno Peru prodovzhuvalo buti loyalnim do Ispaniyi do 1824 roku poki v krayinu ne prijshli dva vizvoliteli venesuelec Simon Bolivar i argentinec Hose de San Martin U 1866 roci Peru peremoglo v korotkij vijni z Ispaniyeyu ale progralo bitvu z Chili v Vijni Tihogo okeanu 1879 1883 r sho zavershilasya vtratoyu Tihookeanskogo uzberezhzhya i bagatih selitryanih kopalen u pivnichnij pusteli Atakama Peru takozh voyuvalo z Ekvadorom u 1941 roci cherez spirni kordoni Za Ugodoyu Rio de Zhanejro 1942 roku Peru otrimalo rajon pivnichnishe vid richki Maronjon ale ce ne spodobalosya Ekvadoru Povstannya banditiv u 1965 roci zavershilosya krahom ale ryad strajkiv razom z napadami maoistskogo ugrupuvannya Syayuchij shlyah priveli do politichnoyi nestijkosti v 1980 h rokah She odne ugrupuvannya Revolyucijnij ruh Tupak Amaru RRTA visunulosya v cej zhe chas Z 1990 roku pislya peremogi na prezidentskih viborah Alberto Fuhimori nad peruanskim pismennikom Mario Vargasom Ljosoyu a takozh pislya areshtu nathnennikiv RRTA i lideriv Syayuchogo Shlyahu v 1992 roci peruanci spodivayutsya na dovgij period miru Najbilsha zagroza stabilnosti v krayini bezrobittya i ubogist nezvazhayuchi na ekonomiku sho shvidko rozvivayetsya Fuhimori zalishivsya na drugij termin u kvitni 1995 roku peremigshi kolishnogo Generalnogo sekretarya OON Hav yera Peresa de Kuelyara U 1998 roci bulo pidpisano ugodu z Ekvadorom sho mirno virishila 57 richnu problemu pro kordon i stvorila pidstavu dlya zbilshennya inozemnogo finansuvannya v oboh krayinah U listopadi 1999 roku Peru i Chili domovilisya pro svij kordon a same pro vazhlivij torgovelnij rajon Na viborah v kvitni 2000 roku Alehandro Toledo andskij indianc z bidnoyi sim yi a zgodom ekonomist Svitovogo Banku bivsya z dvichi obranim Prezidentom Alberto Fuhimori Vsogo za odin tizhden do viboriv Toledo podav oficijnogo lista do Nacionalnogo viborchogo komitetu pro te sho vibori korumpovani privertayuchi uvagu Organizaciyi Amerikanskih Derzhav do procesu Vona ogolosila sho Nacionalnomu viborchomu komitetu potribno bilshe chasu shob rozibratisya v nedolikah viborchogo procesu Toledo poprosiv svoyih prihilnikiv napisati Ni Obmanu na byuletenyah a sam znyav svoyu kandidaturu Fuhimori stav peremozhcem u cih skandalnih viborah Ale vin pishov u vidstavku pid chas svogo tretogo terminu v listopadi i vtik do Yaponiyi pislya togo yak buv zvinuvachenij glavoyu Komitetu nacionalnoyi bezpeki Vladimiro Montesinosom u porushennyah prav lyudini i korupciyi Imperiya inkivDokladnishe Inki Imperiya inkiv isnuvala dosit korotkij chas z 1438 roku do 1533 U 1533 roci ostannij pravitel inkiv Ataualpa buv zadushenij ispancyami Davnya fortecya Saksajuaman Kusko Peru 30 12 2006Nezalezhnist 1821 1824 Hose de San Martin progoloshuye nezalezhnist Peru 28 lipnya 1821 Peru oficijno ogolosiv pro svoyu nezalezhnist vid Ispaniyi Nezalezhnist vid Ispaniyi zdobuto 1824 roku 20 stPrikordonni superechki z Boliviyeyu 1902 z Kolumbiyeyu 1927 z Ekvadorom 1942 1981 Pri vladi v Peru buli vijskovi i civilni uryadi popereminno z 1948 r V 1960 h i 1970 h rokah nacionalni uryadi proveli zemelnu reformu i nacionalizuvali naftovidobuvnu galuz promislovosti Ci kroki priveli do stvorennya znachnogo torgovogo deficitu i viniknennyu vnutrishnogo ta zovnishnogo borgiv Civilnij uryad vidnovlenij 1980 roku Z 1990 r prezident Alberto Fuhimori 1992 roku vin pri pidtrimci armiyi rozpustiv polovinu golovnih sudiv i prizupiniv diyu uryadu zriksya vladi 2000 roku Div takozhIstoriya osvoyennya mineralnih resursiv PeruLiteraturaHistoria del Peru contemporaneo Desde las luchas por la Independencia hasta el presente 19 kvitnya 2021 u Wayback Machine Carlos Contreras ed Lima IEP PUCP Universidad del Pacifico 2013 Istochniki XVI XVII vekov po istorii inkov hroniki dokumenty pisma Pod red S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 418 s ISBN 978 617 7085 03 3 Doklad o drevnostyah etogo korolevstva Peru per S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 151 s ISBN 978 617 7085 09 5 Amerika pervonachalnaya Istochniki po istorii majya naua astekov i inkov Red V N Talah S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 370 s ISBN 978 617 7085 00 2 Peru Hombre e Historia Vol I de los origenes al siglo XV 14 serpnya 2021 u Wayback Machine Lima EDUBANCO 1991 Peru Hombre e Historia Vol II Entre el Siglo XVI y el XVIII 14 serpnya 2021 u Wayback Machine Lima EDUBANCO 1992 Peru Hombre e Historia Vol III La Republica 14 serpnya 2021 u Wayback Machine Lima EDUBANCO 1993

Дата публікації:
Топ