Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Саксайвама́н (кеч. Saksaywaman, букв. «Ситий яструб»; в іспанській транскрипції ісп. Sacsayhuaman) — мурована фортеця (пукара), неподалік історичної частини міста Куско (столиці Інкської імперії), розташована на висоті 3701 м. Сучасне Перу.
| Саксайваман | |
|---|---|
 | |
| 13°30′28″ пд. ш. 71°58′55″ зх. д. / 13.507778000028° пд. ш. 71.98222200002777527° зх. д.Координати: 13°30′28″ пд. ш. 71°58′55″ зх. д. / 13.507778000028° пд. ш. 71.98222200002777527° зх. д. | |
| Країна |  Перу[1] |
| Розташування | Куско |
| Тип | археологічна пам'ятка |
  Саксайваман Саксайваман (Перу) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Будівництво і архітектура фортеці
Саксайваман складений з вапняку, що був оформлений у величезні полігональні мегаліти, що склали основу цитаделі. Дослідники інкської технології тесання каміння відзначають її схожість до давньоєгипетської.
Головні укріплення цитаделі містяться з півночі. Циклопічний мур складається з 3 рівнів (поділених на частини); ці бруствери складені виступами, кутніми тупиками й контрфорсами.
Камені, використовувані в будівництві цих терас є одними з найбільших що використані в будь-якій будівлі в доіспанській Америці, також вражає точність підгонки, що не має собі рівних в Америці. Ця точність у поєднанні із закругленими кутами блоків, різноманітність їх взаємопов'язані форми та нахил стін всередину, як вважають, допомогли спорудам пережити руйнівні землетруси в Куско. Довжина найдовшої з трьох стін становить близько 400 метрів та заввишки близько 6 метрів. Оцінки маси найбільших блоків варіюється від 128 до майже 200 тонн.
Відомі декілька брам фортеці (один з входів був центральним). По краях передньої лінії підземних ходів розташована пара квадратних бійниць (бойових башт майумарка).
На території фортечного комплексу містились великий палац правителя, склади для харчових і військових припасів, приміщення для рядових воїнів і служників, штучна водойма, куди стікала вода від опадів тощо.
13 березня 2008, археологи виявили додаткові руїни на периферії Саксайваману. Вважається, що вони були побудовані культурою Killke, точна функція цих споруд залишається невідомою. Ця культура існувала протягом сотень років до інків.
Легенди, історія та сучасність
За переказами фортецю спорудив перший інка Манко Капак. У плані Куско, що своїми обрисами нагадує пуму, фортеця править за зуби.
Зараз достеменно відомо, що будівництво Саксайвамана розпочато за Інки Пачакутека після 1438 року, і протягом 70 років десятки тисяч індіанців займались її зведенням, скінчивши будівництво бл. 1500 року.
Педро де Леон у своїх нетлінних «Мандрівках…» описує враження іспанських конкістадорів від побаченого вперше Саксайвамана:
 | Ані кам'яні акведуки Сеговії, ані будівлі Геркулеса, ні навіть творіння римлян не в змозі зрівнятися своєю величчю з цією фортецею |  |
Хронограф Інка Ґарсіласо де ла Веґа писав про фортецю Саксайваман:
| | У тій частині, де гора має великий пологий схил і де вороги могли увійти у фортецю, побудували три мура, один за одним у похилій площині, якою здіймається гора… Перший мур демонстрував міць влади інків, і хоча два інших мура не поступаються першому, саме він (перший мур) вражає величчю кам'яних брил, із яких складений; той, хто не бачив цього на власні очі, не повірить, що з такого каміння можливо щось побудувати; тому на того, хто вдивиться в нього уважніше, це видовище справить незгладиме враження. | |
Сьогодні Саксайваман є однією з головних туристичних принад Куско і Перу в цілому.
У «Коментарях про царство інків» (XVI ст.) про цю пам'ятку сказано: «Це неможливо уявити. А коли побачиш своїми очима, починає здаватися, що тут не обійшлося без чаклунства й що це справа рук демонів, а не людей. Він побудований з таких величезних каменів і в такій безлічі, що відразу виникають питання, як індіанці добували ці камені і як доставляли їх сюди, як обробляли їх і ставили один на одного з такою точністю? Адже вони не користувалися ні залізом, ні сталлю для того, щоб проникати в скелю, обтісувати й полірувати камінь. У них не було ні волів, ні возів для перевезення, хоча в усьому світі не знайдеться таких возів і волів, щоб упоратися із цим завданням — настільки величезні ці брили й настільки важкі гірські стежки, якими їх доставляли».
Див. також
Примітки
- GeoNames — 2005.
- Sarmiento de Gamboa P. History of the Incas, Cambridge, 1907 (англ.)
- von Hagen V.W. The Four Seasons of Manuela., N.Y., 1952 (англ.)
- Cieza de León Pedro de The Travels of Pedro de Cieza de León, L., 1864 (англ.)
Література
- Источники XVI-XVII веков по истории инков: хроники, документы, письма / Под ред. С.А. Куприенко. — Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 418 с. — .
- , Доклад о древностях этого королевства Перу / пер. С. А. Куприенко. — Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 151 с. — .
- Талах В.Н., Америка первоначальная. Источники по истории майя, науа (астеков) и инков / Ред. В. Н. Талах, С. А. Куприенко. — Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 370 с. — .
Посилання
- фон Хаген Виктор Ацтеки, Майя, Инки., М.: «Вече», стор. 401—402 (рос.)
- Фотографії фортеці на Pasaporteblog.com
- Нові відкриття в Саксайвамані // Стаття BBC (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Saksajvama n kech Saksaywaman bukv Sitij yastrub v ispanskij transkripciyi isp Sacsayhuaman murovana fortecya pukara nepodalik istorichnoyi chastini mista Kusko stolici Inkskoyi imperiyi roztashovana na visoti 3701 m Suchasne Peru Saksajvaman13 30 28 pd sh 71 58 55 zh d 13 507778000028 pd sh 71 98222200002777527 zh d 13 507778000028 71 98222200002777527 Koordinati 13 30 28 pd sh 71 58 55 zh d 13 507778000028 pd sh 71 98222200002777527 zh d 13 507778000028 71 98222200002777527Krayina Peru 1 RoztashuvannyaKuskoTiparheologichna pam yatkaSaksajvamanSaksajvaman Peru Mediafajli u Vikishovishi Fortecya Saksajvaman Kam yana kladkaBudivnictvo i arhitektura forteciSaksajvaman skladenij z vapnyaku sho buv oformlenij u velichezni poligonalni megaliti sho sklali osnovu citadeli Doslidniki inkskoyi tehnologiyi tesannya kaminnya vidznachayut yiyi shozhist do davnoyegipetskoyi Golovni ukriplennya citadeli mistyatsya z pivnochi Ciklopichnij mur skladayetsya z 3 rivniv podilenih na chastini ci brustveri skladeni vistupami kutnimi tupikami j kontrforsami Kameni vikoristovuvani v budivnictvi cih teras ye odnimi z najbilshih sho vikoristani v bud yakij budivli v doispanskij Americi takozh vrazhaye tochnist pidgonki sho ne maye sobi rivnih v Americi Cya tochnist u poyednanni iz zakruglenimi kutami blokiv riznomanitnist yih vzayemopov yazani formi ta nahil stin vseredinu yak vvazhayut dopomogli sporudam perezhiti rujnivni zemletrusi v Kusko Dovzhina najdovshoyi z troh stin stanovit blizko 400 metriv ta zavvishki blizko 6 metriv Ocinki masi najbilshih blokiv variyuyetsya vid 128 do majzhe 200 tonn Vidomi dekilka bram forteci odin z vhodiv buv centralnim Po krayah perednoyi liniyi pidzemnih hodiv roztashovana para kvadratnih bijnic bojovih basht majumarka Na teritoriyi fortechnogo kompleksu mistilis velikij palac pravitelya skladi dlya harchovih i vijskovih pripasiv primishennya dlya ryadovih voyiniv i sluzhnikiv shtuchna vodojma kudi stikala voda vid opadiv tosho 13 bereznya 2008 arheologi viyavili dodatkovi ruyini na periferiyi Saksajvamanu Vvazhayetsya sho voni buli pobudovani kulturoyu Killke tochna funkciya cih sporud zalishayetsya nevidomoyu Cya kultura isnuvala protyagom soten rokiv do inkiv Legendi istoriya ta suchasnistZa perekazami fortecyu sporudiv pershij inka Manko Kapak U plani Kusko sho svoyimi obrisami nagaduye pumu fortecya pravit za zubi Zaraz dostemenno vidomo sho budivnictvo Saksajvamana rozpochato za Inki Pachakuteka pislya 1438 roku i protyagom 70 rokiv desyatki tisyach indianciv zajmalis yiyi zvedennyam skinchivshi budivnictvo bl 1500 roku Pedro de Leon u svoyih netlinnih Mandrivkah opisuye vrazhennya ispanskih konkistadoriv vid pobachenogo vpershe Saksajvamana Ani kam yani akveduki Segoviyi ani budivli Gerkulesa ni navit tvorinnya rimlyan ne v zmozi zrivnyatisya svoyeyu velichchyu z ciyeyu forteceyu Hronograf Inka Garsilaso de la Vega pisav pro fortecyu Saksajvaman U tij chastini de gora maye velikij pologij shil i de vorogi mogli uvijti u fortecyu pobuduvali tri mura odin za odnim u pohilij ploshini yakoyu zdijmayetsya gora Pershij mur demonstruvav mic vladi inkiv i hocha dva inshih mura ne postupayutsya pershomu same vin pershij mur vrazhaye velichchyu kam yanih bril iz yakih skladenij toj hto ne bachiv cogo na vlasni ochi ne povirit sho z takogo kaminnya mozhlivo shos pobuduvati tomu na togo hto vdivitsya v nogo uvazhnishe ce vidovishe spravit nezgladime vrazhennya Sogodni Saksajvaman ye odniyeyu z golovnih turistichnih prinad Kusko i Peru v cilomu U Komentaryah pro carstvo inkiv XVI st pro cyu pam yatku skazano Ce nemozhlivo uyaviti A koli pobachish svoyimi ochima pochinaye zdavatisya sho tut ne obijshlosya bez chaklunstva j sho ce sprava ruk demoniv a ne lyudej Vin pobudovanij z takih velicheznih kameniv i v takij bezlichi sho vidrazu vinikayut pitannya yak indianci dobuvali ci kameni i yak dostavlyali yih syudi yak obroblyali yih i stavili odin na odnogo z takoyu tochnistyu Adzhe voni ne koristuvalisya ni zalizom ni stallyu dlya togo shob pronikati v skelyu obtisuvati j poliruvati kamin U nih ne bulo ni voliv ni voziv dlya perevezennya hocha v usomu sviti ne znajdetsya takih voziv i voliv shob uporatisya iz cim zavdannyam nastilki velichezni ci brili j nastilki vazhki girski stezhki yakimi yih dostavlyali Panorama Saksajvamana Kusko pozadu Div takozhOlyantajtamboPrimitkiGeoNames 2005 d Track Q830106 Sarmiento de Gamboa P History of the Incas Cambridge 1907 angl von Hagen V W The Four Seasons of Manuela N Y 1952 angl Cieza de Leon Pedro de The Travels of Pedro de Cieza de Leon L 1864 angl LiteraturaIstochniki XVI XVII vekov po istorii inkov hroniki dokumenty pisma Pod red S A Kuprienko Vidavec Kupriyenko S A 2013 418 s ISBN 978 617 7085 03 3 Doklad o drevnostyah etogo korolevstva Peru per S A Kuprienko Vidavec Kupriyenko S A 2013 151 s ISBN 978 617 7085 09 5 Talah V N Amerika pervonachalnaya Istochniki po istorii majya naua astekov i inkov Red V N Talah S A Kuprienko Vidavec Kupriyenko S A 2013 370 s ISBN 978 617 7085 00 2 Posilannyafon Hagen Viktor Acteki Majya Inki M Veche stor 401 402 ros Fotografiyi forteci na Pasaporteblog com Novi vidkrittya v Saksajvamani Stattya BBC angl