Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грабар І гор Емануї лович Граба р рос Игорь Эммануилович Грабарь 1871

Ігор Грабар

Ігор Грабар
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грабар.

І́гор Емануї́лович Граба́р (рос. Игорь Эммануилович Грабарь, 1871–1960) — радянський художник, реставратор, мистецтвознавець, історик мистецтва, музейний діяч, педагог, професор русинського походження, ключова фігура довоєнного радянського мистецтва. Син русофілки Ольги Грабар. Починав як імпресіоніст, потім став офіційним представником соціалістичного реалізму.

Грабар Ігор Емануїлович
рос. Грабарь Игорь Эммануилович
image
Худ. Філіп Малявін, «Портрет Ігоря Грабаря», 1895
При народженніГрабарь Игорь Эммануилович
Народження25 березня 1871(1871-03-25)
Будапешт, Австро-Угорщина
Смерть16 травня 1960(1960-05-16) (89 років)
 Москва, РРФСР, СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар
Національністьрусин
Країнаimage Австро-Угорщина →
image Російська імперія →
image СРСР
Жанрпейзажі, натюрморти, портрети
НавчанняСанкт-Петербурзький державний університет, Петербурзька академія мистецтв і d
Діяльністьхудожник, музеєзнавець, мистецтвознавець, архітектор
Напрямокімпресіонізм
Роки творчості1891[1] — 1960[1]
ВпливВалентина Сєрова, Костянтина Коровіна
Відомі учніЗацепіна Зінаїда Іллівна і Максименко Олександр Григорович
ПрацівникМДУ і Третьяковська галерея
ЧленАкадемія наук СРСР
Творипейзажі, натюрморти, портрети
МатиГрабар Ольга[2]
Брати, сестриГрабар Володимир Еммануїлович
Роботи в колекціїТретьяковська галерея
Нагороди
image image image image
image image image
image Грабар Ігор Емануїлович у Вікісховищі

Академік АМ СРСР (1947), академік АН СРСР (1943). Народний художник СРСР (1956). Лауреат Сталінської премії першого ступеню (1941).

Численні праці, 5-томова «История русского искусства» (1909—1916) за редакцією Грабара має багато українського матеріалу, зокрема розділ «Українське бароко» (1912).

Життєпис. Родина

Батько, Емануїл Грабар, був депутатом австрійського парламенту. Дід Ігоря з боку матері — Адольф Добрянський, москвофіл і громадський діяч в Закарпатті і Галичині, що тоді входили до складу Австро-Угорщини. Ігор Грабар так згадує про діда:

У дитинстві старші всіляко намагалися виправляти наш український говір, перекладаючи його на літературну мову. Особливо дбав про це мій дід по матері, Адольф Іванович Добрянський, особистість настільки яскрава і значна.

Оригінальний текст (рос.)
В детстве старшие всячески старались выправлять наш украинский говор, переводя его на литературный язык. Особенно заботился об этом дед мой по матери, Адольф Иванович Добрянский, личность настолько яркая и крупная.

На честь діда в головному місті краю, Ужгороді, діду згодом буде створено монумент. Мати, Ольга Грабар, теж займалась просвітництвом до народження сина. Хлопця хрестили за православним обрядом, хрещеним батьком був Костянтин Кустодієв, дядько російського художника Бориса Кустодієва.

Еміграція в Італію

Незважаючи на угорське оточення, родина дотримувалась слов'янської ідеї і вважала себе русинами. Аби не діяти в підпіллі, батько і подався в політику і став депутатом австрійського парламенту. Його слов'янофільську діяльність розцінили як державну зраду і родина була вимушена емігрувати в Італію. Батькові вдалося влаштуватися вихователем дітей князя П. П. Демидова, росіянина за походженням. Разом із родиною П. П. Демидова через три роки вони перебрались в Париж.

Освіта

Родина перебралась в Російську імперію в 1876 і оселилася в місті Єгорьєвськ, Рязанська губернія. Батько влаштувався викладачем в місцеву гімназію. Ігор навчався в прогімназії, а продовжив навчання в Москві, в ліцеї цесаревича Миколи, яке закінчив із золотою медаллю. По закінченні ліцею влаштувався в Петербурзький університет, юридичний факультет, який закінчив у 1893. Юридичний факультет закінчив і старший брат Ігоря, Володимир Грабар, який став відомим юристом.

Кар'єра художника

Закінчивши юридичний факультет, не обов'язково було йти в судові установи. Так юристи за першою освітою були художники Врубель Михайло Олександрович, Бенуа Олександр Миколайович. Цим шляхом пішов і Ігор Грабар, що став художником.

Ще в роки навчання в Москві він відвідував уроки малювання в Московському товаристві прихильників мистецтв.

У 1894 став студентом Петербурзької академії мистецтв. Закінчив академію в 1898 і перебрався в Європу, де удосконалював майстерність в Парижі та Мюнхені.

У 1903 перебрався в Москву. Брав участь в виставках «Світу мистецтва». Твори художника беруть на виставки в Мюнхені і в Парижі, виставляють в Осінньому Салоні. Картини Грабаря в 1906 були на виставці російських митців, показаної за сприяння Сергія Дягілєва, а також в Римі на Всесвітній виставці 1909 року.

Підмосковне Дугіно Мещеріних

Докладніше: Садиба
Докладніше: Російський імпресіонізм

Підмосковна садиба Мещеріних посіла особливе місце в житті художника. В садибу Ігор Грабар потрапив через знайомство з художником (1864—1916). Трохи старший за Ігоря, Мещерін теж писав пейзажі в стилістиці імпресіонізму, що подарували декілька тем для живопису уславленого російського художника Ісаака Левітана. Чимало пейзажів створив і Ігор Грабар, але його пейзажі інші за тематикою та колористичними завданнями, ніж твори Левітана. Садиба Дугіно розпізнається в таких творах Грабаря як «Золоте листя».

Орієнтований тоді на пізню дворянську культуру, Ігор Грабар декілька разів звертався до садибної культури у власному живопису. Звідси полотна «Куточок садиби», «Павільйон в Кузьмінках», «Садиба Абрамцево. Паркан».

Відхід від живопису

Художня творчість не головувала в уяві Ігоря Грабаря. Так, у 1909—1923 він відійшов від живопису. Він береться за архітектуру і вибудував за власним проектом санаторій «Захар'їно» під Москвою, де втілив власні архітектурні образи, навіяні італійським відродженням та російським класицизмом. Поринає в мистецвознавство, в історію мистецтва, в музейну справу, в охорону пам'яток старовини, котра тісно пов'язана з мистецвознавством і музейною справою. У 1917 він оприлюднив практично перший каталог очоленої ним Третьяковської галереї.

Грабар друкує монографії, присвячені творчості Валентина Сєрова та Ісака Левітана, котрі нещодавно покинули цей світ. Ігор Емануїлович віддав багато часу і зусиль для створення рукопису та друку першого шеститомового видання «Історії російського мистецтва».

У 1913—1925 посів місце голови Третьяковської галереї, котра стала державним музейним закладом, в галереї зробив реекспозицію за історичним принципом. Це було порушенням рішення самого Павла Третьякова, заповітом якого було залишити зібрання недоторканим. Так був втрачений шанс мати цілісне музейно-меморіальне зібрання в Москві на кінець 19 ст. А комуністичний уряд згодом перетворив Третьяковську галерею на філію радянської пропаганди з культом Сталіна і сталінських генералів та сталінських академіків на кшталт Трохима Лисенка.

Ігор Грабар і сталінський режим

Грабар відрізнявся здатністю ефектно себе зберігати. Так, він ще замолоду був знайомим з дружиною Льва Троцького — Наталею Седовою. Разом із пані-товаришкою Седовою Грабар працює в новоствореному музейному відділі Наркомпросу (Народного комісаріату просвіти). По більшовицькому перевороту 1917 р. і перенесенню столиці в Москву Лев Троцький оселився в колишній садибі Юсупових Архангельське. Вже на початку сталінських репресій Ігор Грабар свідомо покидає всі значні посади і згадує, що він ще й художник. І пише портрет дівчинки Світлани Алілуєвої, доньки генсека…

Навіть близькість до родини Троцького не зачепить Грабаря під час репресій. Ігор Грабар керував Центральними реставраційними майстернями в Москві. Кремлівський уряд призначає його головою численних радянських комісій, що відають конфіскаціями ікон з церков і монастирів та творів мистецтва з покинутих напризволяще садиб і палаців.

Трофейні компенсації за ідеєю Грабаря

З початку Німецько-радянської війни німецькі загарбники проводили планові конфіскації коштовних книг і творів мистецтва на територіях СРСР у межах плану «Лінц». На тлі хаосу перших двох років війни і значної втрати музейних скарбів і історично значущих споруд Ігор Грабар розробив і подав сталінському урядові проект-обґрунтування компенсацій радянській стороні з боку музеїв і промисловості фашистської Німеччини та її союзників. Саме він очолив Бюро експертів, котре готувало списки коштовних творів мистецтва з музеїв Німеччини, а також готувало для конфіскації означених музейних речей. Бюро також приймало трофейні компенсації (рукописи і стародруки, архіви, старовинні килими і гобелени, живопис, графічні зібрання та твори декоративно-ужиткового мистецтва).

Отже, комуністи пішли по стопах нацистів. Трофейні твори мистецтва будуть приховані на території СРСР з забороною їх оприлюднення та експонування майже на 50 років. Лише найзначущіші були повернуті, серед яких Дрезденська картинна галерея та Пергамський вівтар.

Співпраця художника Карла Лопяло з Ігорем Грабарем

По закінченню Московського архітектурного інституту 1950 року Карла Лопяло взяли на роботу в . Так Карл Лопяло був залучений до роботи великого колективу відомих російських науковців-мистецтвознавців зі створення багатотомового видання « Історії російського мистецтва». Праця з Ігорем Грабарем в Інституті історії мистецтв над реконструкціями для багатотомової «Історії російського мистецтва» надала можливість Карлу Карловичу Лопяло проявити як талант художника, так і архітектора-історика, накопичити ті знання з теорії та історії архітектури, котрі він потім блискуче застосовував і в роботі з Петром Барановським. З відновленням роботи ВООПИК Карл Лопяло став активним членом товариства по вивченню пам'яток історії і культури тодішнього СРСР. Брав участь в декількох архітектурних, археологічних та краєзнавчих експедиціях.

Родина

Дружина: Валентина Михайловна Мещерина (1892—1959)

Діти: донька Ольга (1922 р.н.) та син Мстислав (1925—2006)

Смерть

Помер в Москві. Похований на Новодівочому цвинтарі.

Вибрані твори (живопис)

  • «Автопортрет»
  • «Біля кузні»
  • «Золоте листя»
  • «Портрет Ло Гатто Етторе»
  • «Соняшники»
  • «Дугіно Мещерінових. Схід сонця»
  • «Портрет художника Антона Ашбе» (малюнок)
  • «Зима»
  • «Іній»
  • «Груші, порцеляна і блакитна скатерка»
  • «Портрет сина»
  • «Ожеледиця»
  • «Балюстрада»
  • «Гладкі жінки»
  • «Блакитний візерунок»
  • «Біля самовара»
  • «Куточок садиби»
  • «Хризантеми»
  • «Портрет К. Медової»
  • «Згасаючий день»
  • «Під березами»
  • «Автопортрет із дружиною»
  • «Сніг у вересні»
  • «За книгою»
  • «Вулиця Тверська (Москва)»
  • «Портрет батька»
  • «Нова дача»
  • «Куточок зникаючої Москви»
  • «Московський дворик»
  • «Весінній вітрець»
  • «Кафе. Мюнхен»
  • «Ранковий чай»
  • «Осінь»
  • «Портрет дочки»
  • «Автопортрет з палітрою і в білому халаті»
  • «Зимовий ранок»
  • «Пані за піаніно»
  • «У саду»
  • «Похмурий день»
  • «Автопортрет у капелюху»

Галерея

  • image
    «Портрет художника Антона Ашбе» (малюнок), 1899
  • image
    «Іній», 1905
  • image
    «Груші, порцеляна і блакитна скатерка», 1915
  • image
  • image
  • image
  • image
    Гоголь: шинель
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image

Див. також

Примітки

  1. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  2. різні автори Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. —
    d:Track:Q4201869d:Track:Q2818964d:Track:Q4532152
  3. . Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 10 березня 2016.
  4. . Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 10 березня 2016.
  5. . Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 10 березня 2016.
  6. . Архів оригіналу за 22 жовтня 2009. Процитовано 20 жовтня 2013.
  7. Через несколько лет после рождения сына жена ушла из семьи и о детях заботилась её сестра, Мария Мещерина — см. Биографическую справку [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  8. Ольга стала биохимиком, Мстислав — математиком.

Джерела

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Grabar I gor Emanuyi lovich Graba r ros Igor Emmanuilovich Grabar 1871 1960 radyanskij hudozhnik restavrator mistectvoznavec istorik mistectva muzejnij diyach pedagog profesor rusinskogo pohodzhennya klyuchova figura dovoyennogo radyanskogo mistectva Sin rusofilki Olgi Grabar Pochinav yak impresionist potim stav oficijnim predstavnikom socialistichnogo realizmu Grabar Igor Emanuyilovichros Grabar Igor EmmanuilovichHud Filip Malyavin Portret Igorya Grabarya 1895Pri narodzhenniGrabar Igor EmmanuilovichNarodzhennya25 bereznya 1871 1871 03 25 Budapesht Avstro UgorshinaSmert16 travnya 1960 1960 05 16 89 rokiv Moskva RRFSR SRSRPohovannyaNovodivichij cvintarNacionalnistrusinKrayina Avstro Ugorshina Rosijska imperiya SRSRZhanrpejzazhi natyurmorti portretiNavchannyaSankt Peterburzkij derzhavnij universitet Peterburzka akademiya mistectv i dDiyalnisthudozhnik muzeyeznavec mistectvoznavec arhitektorNapryamokimpresionizmRoki tvorchosti1891 1 1960 1 VplivValentina Syerova Kostyantina KorovinaVidomi uchniZacepina Zinayida Illivna i Maksimenko Oleksandr GrigorovichPracivnikMDU i Tretyakovska galereyaChlenAkademiya nauk SRSRTvoripejzazhi natyurmorti portretiMatiGrabar Olga 2 Brati sestriGrabar Volodimir EmmanuyilovichRoboti v kolekciyiTretyakovska galereyaNagorodi Grabar Igor Emanuyilovich u Vikishovishi Akademik AM SRSR 1947 akademik AN SRSR 1943 Narodnij hudozhnik SRSR 1956 Laureat Stalinskoyi premiyi pershogo stupenyu 1941 Chislenni praci 5 tomova Istoriya russkogo iskusstva 1909 1916 za redakciyeyu Grabara maye bagato ukrayinskogo materialu zokrema rozdil Ukrayinske baroko 1912 Zhittyepis RodinaBatko Emanuyil Grabar buv deputatom avstrijskogo parlamentu Did Igorya z boku materi Adolf Dobryanskij moskvofil i gromadskij diyach v Zakarpatti i Galichini sho todi vhodili do skladu Avstro Ugorshini Igor Grabar tak zgaduye pro dida U ditinstvi starshi vsilyako namagalisya vipravlyati nash ukrayinskij govir perekladayuchi jogo na literaturnu movu Osoblivo dbav pro ce mij did po materi Adolf Ivanovich Dobryanskij osobistist nastilki yaskrava i znachna Originalnij tekst ros V detstve starshie vsyacheski staralis vypravlyat nash ukrainskij govor perevodya ego na literaturnyj yazyk Osobenno zabotilsya ob etom ded moj po materi Adolf Ivanovich Dobryanskij lichnost nastolko yarkaya i krupnaya Na chest dida v golovnomu misti krayu Uzhgorodi didu zgodom bude stvoreno monument Mati Olga Grabar tezh zajmalas prosvitnictvom do narodzhennya sina Hlopcya hrestili za pravoslavnim obryadom hreshenim batkom buv Kostyantin Kustodiyev dyadko rosijskogo hudozhnika Borisa Kustodiyeva Emigraciya v ItaliyuNezvazhayuchi na ugorske otochennya rodina dotrimuvalas slov yanskoyi ideyi i vvazhala sebe rusinami Abi ne diyati v pidpilli batko i podavsya v politiku i stav deputatom avstrijskogo parlamentu Jogo slov yanofilsku diyalnist rozcinili yak derzhavnu zradu i rodina bula vimushena emigruvati v Italiyu Batkovi vdalosya vlashtuvatisya vihovatelem ditej knyazya P P Demidova rosiyanina za pohodzhennyam Razom iz rodinoyu P P Demidova cherez tri roki voni perebralis v Parizh OsvitaRodina perebralas v Rosijsku imperiyu v 1876 i oselilasya v misti Yegoryevsk Ryazanska guberniya Batko vlashtuvavsya vikladachem v miscevu gimnaziyu Igor navchavsya v progimnaziyi a prodovzhiv navchannya v Moskvi v liceyi cesarevicha Mikoli yake zakinchiv iz zolotoyu medallyu Po zakinchenni liceyu vlashtuvavsya v Peterburzkij universitet yuridichnij fakultet yakij zakinchiv u 1893 Yuridichnij fakultet zakinchiv i starshij brat Igorya Volodimir Grabar yakij stav vidomim yuristom Kar yera hudozhnikaZakinchivshi yuridichnij fakultet ne obov yazkovo bulo jti v sudovi ustanovi Tak yuristi za pershoyu osvitoyu buli hudozhniki Vrubel Mihajlo Oleksandrovich Benua Oleksandr Mikolajovich Cim shlyahom pishov i Igor Grabar sho stav hudozhnikom She v roki navchannya v Moskvi vin vidviduvav uroki malyuvannya v Moskovskomu tovaristvi prihilnikiv mistectv U 1894 stav studentom Peterburzkoyi akademiyi mistectv Zakinchiv akademiyu v 1898 i perebravsya v Yevropu de udoskonalyuvav majsternist v Parizhi ta Myunheni U 1903 perebravsya v Moskvu Brav uchast v vistavkah Svitu mistectva Tvori hudozhnika berut na vistavki v Myunheni i v Parizhi vistavlyayut v Osinnomu Saloni Kartini Grabarya v 1906 buli na vistavci rosijskih mitciv pokazanoyi za spriyannya Sergiya Dyagilyeva a takozh v Rimi na Vsesvitnij vistavci 1909 roku Pidmoskovne Dugino MesherinihDokladnishe Sadiba Dokladnishe Rosijskij impresionizm Pidmoskovna sadiba Mesherinih posila osoblive misce v zhitti hudozhnika V sadibu Igor Grabar potrapiv cherez znajomstvo z hudozhnikom 1864 1916 Trohi starshij za Igorya Mesherin tezh pisav pejzazhi v stilistici impresionizmu sho podaruvali dekilka tem dlya zhivopisu uslavlenogo rosijskogo hudozhnika Isaaka Levitana Chimalo pejzazhiv stvoriv i Igor Grabar ale jogo pejzazhi inshi za tematikoyu ta koloristichnimi zavdannyami nizh tvori Levitana Sadiba Dugino rozpiznayetsya v takih tvorah Grabarya yak Zolote listya Oriyentovanij todi na piznyu dvoryansku kulturu Igor Grabar dekilka raziv zvertavsya do sadibnoyi kulturi u vlasnomu zhivopisu Zvidsi polotna Kutochok sadibi Paviljon v Kuzminkah Sadiba Abramcevo Parkan Vidhid vid zhivopisuHudozhnya tvorchist ne golovuvala v uyavi Igorya Grabarya Tak u 1909 1923 vin vidijshov vid zhivopisu Vin beretsya za arhitekturu i vibuduvav za vlasnim proektom sanatorij Zahar yino pid Moskvoyu de vtiliv vlasni arhitekturni obrazi naviyani italijskim vidrodzhennyam ta rosijskim klasicizmom Porinaye v mistecvoznavstvo v istoriyu mistectva v muzejnu spravu v ohoronu pam yatok starovini kotra tisno pov yazana z mistecvoznavstvom i muzejnoyu spravoyu U 1917 vin oprilyudniv praktichno pershij katalog ocholenoyi nim Tretyakovskoyi galereyi Grabar drukuye monografiyi prisvyacheni tvorchosti Valentina Syerova ta Isaka Levitana kotri neshodavno pokinuli cej svit Igor Emanuyilovich viddav bagato chasu i zusil dlya stvorennya rukopisu ta druku pershogo shestitomovogo vidannya Istoriyi rosijskogo mistectva U 1913 1925 posiv misce golovi Tretyakovskoyi galereyi kotra stala derzhavnim muzejnim zakladom v galereyi zrobiv reekspoziciyu za istorichnim principom Ce bulo porushennyam rishennya samogo Pavla Tretyakova zapovitom yakogo bulo zalishiti zibrannya nedotorkanim Tak buv vtrachenij shans mati cilisne muzejno memorialne zibrannya v Moskvi na kinec 19 st A komunistichnij uryad zgodom peretvoriv Tretyakovsku galereyu na filiyu radyanskoyi propagandi z kultom Stalina i stalinskih generaliv ta stalinskih akademikiv na kshtalt Trohima Lisenka Igor Grabar i stalinskij rezhimGrabar vidriznyavsya zdatnistyu efektno sebe zberigati Tak vin she zamolodu buv znajomim z druzhinoyu Lva Trockogo Nataleyu Sedovoyu Razom iz pani tovarishkoyu Sedovoyu Grabar pracyuye v novostvorenomu muzejnomu viddili Narkomprosu Narodnogo komisariatu prosviti Po bilshovickomu perevorotu 1917 r i perenesennyu stolici v Moskvu Lev Trockij oselivsya v kolishnij sadibi Yusupovih Arhangelske Vzhe na pochatku stalinskih represij Igor Grabar svidomo pokidaye vsi znachni posadi i zgaduye sho vin she j hudozhnik I pishe portret divchinki Svitlani Aliluyevoyi donki genseka Navit blizkist do rodini Trockogo ne zachepit Grabarya pid chas represij Igor Grabar keruvav Centralnimi restavracijnimi majsternyami v Moskvi Kremlivskij uryad priznachaye jogo golovoyu chislennih radyanskih komisij sho vidayut konfiskaciyami ikon z cerkov i monastiriv ta tvoriv mistectva z pokinutih naprizvolyashe sadib i palaciv Trofejni kompensaciyi za ideyeyu GrabaryaZ pochatku Nimecko radyanskoyi vijni nimecki zagarbniki provodili planovi konfiskaciyi koshtovnih knig i tvoriv mistectva na teritoriyah SRSR u mezhah planu Linc Na tli haosu pershih dvoh rokiv vijni i znachnoyi vtrati muzejnih skarbiv i istorichno znachushih sporud Igor Grabar rozrobiv i podav stalinskomu uryadovi proekt obgruntuvannya kompensacij radyanskij storoni z boku muzeyiv i promislovosti fashistskoyi Nimechchini ta yiyi soyuznikiv Same vin ocholiv Byuro ekspertiv kotre gotuvalo spiski koshtovnih tvoriv mistectva z muzeyiv Nimechchini a takozh gotuvalo dlya konfiskaciyi oznachenih muzejnih rechej Byuro takozh prijmalo trofejni kompensaciyi rukopisi i starodruki arhivi starovinni kilimi i gobeleni zhivopis grafichni zibrannya ta tvori dekorativno uzhitkovogo mistectva Otzhe komunisti pishli po stopah nacistiv Trofejni tvori mistectva budut prihovani na teritoriyi SRSR z zaboronoyu yih oprilyudnennya ta eksponuvannya majzhe na 50 rokiv Lishe najznachushishi buli povernuti sered yakih Drezdenska kartinna galereya ta Pergamskij vivtar Spivpracya hudozhnika Karla Lopyalo z Igorem GrabaremPo zakinchennyu Moskovskogo arhitekturnogo institutu 1950 roku Karla Lopyalo vzyali na robotu v Tak Karl Lopyalo buv zaluchenij do roboti velikogo kolektivu vidomih rosijskih naukovciv mistectvoznavciv zi stvorennya bagatotomovogo vidannya Istoriyi rosijskogo mistectva Pracya z Igorem Grabarem v Instituti istoriyi mistectv nad rekonstrukciyami dlya bagatotomovoyi Istoriyi rosijskogo mistectva nadala mozhlivist Karlu Karlovichu Lopyalo proyaviti yak talant hudozhnika tak i arhitektora istorika nakopichiti ti znannya z teoriyi ta istoriyi arhitekturi kotri vin potim bliskuche zastosovuvav i v roboti z Petrom Baranovskim Z vidnovlennyam roboti VOOPIK Karl Lopyalo stav aktivnim chlenom tovaristva po vivchennyu pam yatok istoriyi i kulturi todishnogo SRSR Brav uchast v dekilkoh arhitekturnih arheologichnih ta krayeznavchih ekspediciyah RodinaDruzhina Valentina Mihajlovna Mesherina 1892 1959 Diti donka Olga 1922 r n ta sin Mstislav 1925 2006 SmertPomer v Moskvi Pohovanij na Novodivochomu cvintari Vibrani tvori zhivopis Avtoportret Bilya kuzni Zolote listya Portret Lo Gatto Ettore Sonyashniki Dugino Mesherinovih Shid soncya Portret hudozhnika Antona Ashbe malyunok Zima Inij Grushi porcelyana i blakitna skaterka Portret sina Ozheledicya Balyustrada Gladki zhinki Blakitnij vizerunok Bilya samovara Kutochok sadibi Hrizantemi Portret K Medovoyi Zgasayuchij den Pid berezami Avtoportret iz druzhinoyu Snig u veresni Za knigoyu Vulicya Tverska Moskva Portret batka Nova dacha Kutochok znikayuchoyi Moskvi Moskovskij dvorik Vesinnij vitrec Kafe Myunhen Rankovij chaj Osin Portret dochki Avtoportret z palitroyu i v bilomu halati Zimovij ranok Pani za pianino U sadu Pohmurij den Avtoportret u kapelyuhu Galereya Portret hudozhnika Antona Ashbe malyunok 1899 Inij 1905 Grushi porcelyana i blakitna skaterka 1915 Gogol shinelDiv takozhPejzazh Natyurmort Rosijskij impresionizm Lopyalo Karl KarlovichPrimitkiRKDartists d Track Q17299517 rizni avtori Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 ISBN 966 02 2075 8 d Track Q4201869d Track Q2818964d Track Q4532152 Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Procitovano 10 bereznya 2016 Arhiv originalu za 27 veresnya 2015 Procitovano 10 bereznya 2016 Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Procitovano 10 bereznya 2016 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2009 Procitovano 20 zhovtnya 2013 Cherez neskolko let posle rozhdeniya syna zhena ushla iz semi i o detyah zabotilas eyo sestra Mariya Mesherina sm Biograficheskuyu spravku 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Olga stala biohimikom Mstislav matematikom DzherelaZnamenska M V Grabar Igor Emanuyilovich 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 180 ISBN 966 00 0405 2 Enciklopediya Ukrayinoznavstva Lviv 1993 Grabar Igor Emmanuilovich Pisma 1941 1960 gg M Nauka 1983 PosilannyaGrabar Igor Emmanuyilovich Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006

Дата публікації:
Топ