Філіп Андрійович Малявін рос Филипп Андреевич Малявин 22 жовтня 1869 23 грудня 1940 художник представник російської гілк

Філіп Андрійович Малявін (рос. Филипп Андреевич Малявин; 22 жовтня 1869 — 23 грудня 1940) — художник, представник російської гілки імпресіонізму, росіянин за походженням. Емігрував у Францію, помер в місті Ніцца.

Філіп Малявін
Малявин Филипп Андреевич

Худ. Леон Бакст, літографія. Портрет Філіпа Малявіна, ДРМ, Петербург.
При народженні	Малявин Филипп Андреевич
Народження	22 жовтня 1869(1869-10-22) село Казанка
Смерть	23 грудня 1940(1940-12-23) (71 рік)
	Ніцца
Поховання	Російський цвинтар Кокад
Національність	росіянин
Країна	Франція
Жанр	портрет,жанрові картини
Навчання	Пптербурзька Академія мистецтв
Діяльність	художник, рисувальник, унаочнювач, графік
Напрямок	російський імпресіонізм
Роки творчості	1900 - 1939
Покровитель	Беклемішев Володимир Олександрович
Твори	Q17494927? і Q17495477?
Роботи в колекції	Третьяковська галерея, Російський музей, Міський музей (Амстердам)^[1], Музей д'Орсе, Національна галерея Вірменії, Челябінський державний музей образотворчих мистецтв і Національна галерея Словенії


Філіп Малявін у Вікісховищі

Біографія

Народився в великій селянській родині в селі Казанка (нині Оренбурзька область Російської Федерації.) Релігійна за переконаннями людина, Філіп дістався у 1885 р. монастиря Св. Пантелеймона на горі Афон в Греції і шість років перебував там. Займався в іконописній майстерні монастиря. Там його знайшов професор Петербурзької Академії мистецтв В. А. Беклемішев, що перебував з візитом в російському монастирі на Афоні.

Здібний іконописець подавав надії і професор забрав Малявіна в Петербург. З 1892 навчався на художньому відділенні, а після заснування майстерні (навчального класу) Іллі Рєпіна, був зарахований до неї. Серед учнів майстерні — Анна Остроумова, Сомов Костянтин Андрійович, Грабар Ігор Емануїлович.

У 1900 відбув у Париж, де в російському павільйоні була виставлена його картина «Ре́гіт (Сміх)». Картина мала успіх і була придбана урядом Італії для експонування в Венеційській Академії мистецтв.

Після повернення в Росію, художник оселився в невеликій садибі Аксіньїно біля міста Рязань. Був учасником Пересувних виставок, «Світу мистецтва (Мир искусства)» в Петербурзі та інших. Після більшовицького перевороту у 1917 перебрався в Москву. По завершенню громадянської війни і голоду виїхав у 1922 р. за кордон у Францію і став емігрантом. Мав успіх, виставки в різних містах Європи. Оселився в місті Ніцца. Як особа, трохи затримана в минулому часі, малював на російські теми часів царату, але в стилістиці імпресіонізму та експресіонізму.

Був заарештований у Бельгії під час початку 2-ї світової війни. Позбавлений грошей і підтримки, після звільнення йшов пішки через усю Францію до Ніцци, де помер у віці 71 рік, похований на цвинтарі Кокад.

Загальна характеристика творів

Мав неабиякий колористичний хист, що відрізняло його твори серед усіх російських майстрів і дорівнювало у обдарованістю з Врубелем. Могутня і стихійна сила його живопису була підтримана і манерою малювати широкими і великими пензлями на зразок Андерса Цорна, Костянтина Коровіна, українського художника Мурашка Олександра. Колористичний хист майстра був помічений італійцями, що вбачали в ньому послідовника майстрів Венеційської школи живопису. Тому його картина з Всесвітньої виставки була придбана до художніх збірок Венеції.

У 1987 на аукціоні Сотбі картина Малявіна «Російська дівчина в червоному» продана за 1 700 фунтів стерлінгів.