Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Російський імпресіонізм національний варіант мистецького напрямку 19 20 століть Мав відображення в живописі найменше в р

Російський імпресіонізм

Російський імпресіонізм

Російський імпресіонізм — національний варіант мистецького напрямку 19-20 століть. Мав відображення в живописі, найменше в російській скульптурі та музиці.

image
Костянтин Коровін, «Набережна в Криму», 1913, Третьяковська галерея

Історія вивчення

image
Анонім. Вілла Боскореалє, «Скляна ваза з фруктами», до , Музей мистецтва Метрополітен
image
П'єр-Огюст Ренуар, «Яблука і груша»

Французький імпресіонізм історично ведуть від художньої виставки навесні 1874, що відкрилася в майстерні фотографа Надара. А вже 25 квітня 1874 маловідомий нині репортер Леруа надрукував в гумористичному виданні «Шаріварі» статтю з назвою «Виставка імпресіоністів». Осудлива тоді назва Леруа набула популярності, а пізніше стала історичною і втратила негативне забарвлення.

Назва «імпресіонізм» досить беззмістовна — на відміну від назв «Барбізонська школа» чи «Школа Фонтенбло», де хоча б є позначка географічного розташування художнього угруповання. Ще менше ясності з кількома художниками, які формально не входили в коло перших французьких імпресіоністів, хоча їх технічні прийоми і засоби цілком «імпресіоністичні» — Вільям Тернер, Вістлер ,Едуар Мане, Ежен Буден тощо. Але в історії мистецтв давно відомі технічні засоби імпресіоністів Франції задовго до 19 століття і їх (частково, обмежено) використовували ще Тиціан і Веласкес, не пориваючи з панівними ідеями своєї доби. Археологічні відкриття в Помпеях, Геркуланумі та в Римі, реставрація давньоримських стінописів і фресок також довели, що «імпресіоністичну» техніку віднайшли ще художники Стародавнього Риму і використовували у власних творах. Так новаторство французьких митців-імпресіоністів, розрекламоване ділками від мистецького бізнесу з міркувань найдорожче продати їх твори, збрякло.

Вивчення російського імпресіонізму пройшло етапи протиріч і негативного офіційного ставлення, коли визнавали наявність російських художників-імпресіоністів (Сєров Валентин Олександрович, Костянтин Коровін, Ігор Грабар, Філіп Малявін) і — не визнавали російського імпресіонізму. Навіть звертання до техніки імпресіонізму таких авторитетів російського мистецтва як Василь Полєнов, Віктор Борисов-Мусатов, Василь Суриков чи пізній Ілля Рєпін — не переконувало. Ретельне вивчення російського імпресіонізму стало можливим наприкінці 20 століття, коли цензура СРСР нарешті відсахнулась від мистецтвознавства. І з звичного мистецького терміна «імпресіонізм» нарешті зняли вороже для радянської ідеології навантаження занепадницького буржуазного мистецтва. Імпресіонізм почали визнавати логічним і майже обов'язковим етапом розвитку образотворчого мистецтва низки національних шкіл. До кінця 20 ст. імпресіонізм пройшов більш ніж 100-річний шлях розвитку і мав як роки піднесення, так і періоди кризи і занепаду і відбився в мистецтві декількох національних шкіл окрім Франції ( Росія, Сполучені Штати, частково Угорщина, Італія тощо).

Злам 19-20 століть взагалі характеризувався пожвавленням мистецького життя та появою різних художніх товариств, метою яких стають відокремлення від академізму, національне забарвлення самого мистецтва і спроби підняти його до рівня найкращих здобутків мистецтва Європи, в першу чергу до високого рівня Франції. Розповсюдженню цих настанов сприяють численні мистецькі видання, численні всесвітні виставки з мистецькими експозиціями, розвиток мистецтвознавства як науки.

Особливості російського імпресіонізму

Росія мала власні темпи розвитку культури, запізнілі в порівнянні з країнами Європи, не пройшла періодів відродження і гуманізму, маньєризму, розгалуження жанрів в 17 ст., а зробла це розгалуження на 100 років пізніше тощо. Але її культура і образотворче мистецтво мали власні важливі здобутки — міцний реалістичний характер і відсутність радикальних крайнощів, психологізм в портретах, цікавість до внутрішнього світу людини. Мистецтво Росії зберігало повчальний характер — як засіб підняти людські думки і душі до краси, до співчуття, до пошуку нового і справедливого хоча би в мистецтві, якщо їх нема в російській реальності. Саме ці якості забезпечували розвиток традицій національного мистецтва і відбивались як в бароко чи в реалізмі передвижників, так і в російському імпресіонізмі. Російське образотворче мистецтво мало зачепили руйнівні тенденції і в 20 ст. (у порінянні з Німеччиною, Великою Британією, Францією, США) і воно зберігло статус художньої значущості попри всі негаразди політичної історії століття і дві радикально-руйнівні зміни державного устрою 1917 та 1991.

Первісні зразки імпресіонізму з'явились в ранніх творах Валентина Сєрова як протест проти невиразної дійсності і бажання малювати лише свіже, радісне та «душевно бадьоре», як він тоді висловився («Дівчина, освітлена сонцем», «Дівчина з персиками», 1887). Імпресіоністична техніка притаманна пейзажам Ісака Левітана, портретам пізнього Іллі Рєпіна, майже всім пейзажам Ігоря Грабаря. Але опанування імпресіонізму в Росії дещо запізнюється в порівнянні з Францією, а його перший розквіт припав на роки кризи там французького імпресіонізму і відходу від його методу більшості французів-імпресіоністів. Дослідник течії Дж. Ревалд датував припинення першого періоду імпресіонізму у Франції 1886 роком, коли відбулась остання виставка імпресіоністів. Тим паче, що в ній брали участь лише три представники течії ( Каміль Піссарро, Едгар Дега, Берта Морізо), а родзинкою виставки стала картина Сьора «Весняна прогулянка на острові Гранд-Жатт», художника-неімпресіоніста і початківця абсолютно іншого нарпямку в мистецтві Франції. Ще раніше (1883) творчу кризу пережив П'єр-Огюст Ренуар, що відкинуло його від імпресіонізму. Період захоплення стилем Сьора (пуантилізм) був у Каміля Піссарро. І Ренуар, і Піссарро повернуться до імпресіоністичної техніки в останні періоди творчості, що стане творчою інерцією і періодом повторень давніх знахідок. Їх твори втратять експериментальний характер, оптимізм, це продукція на артринок. Ще гірший стан був з пізнім живописом Клода Моне, останній ставав інвалідом-художником через втрату сприйняття кольорів і значне погіршення зору, сам нищив останні картини.

Російський імпресіонізм не збігався за часом з французьким, зберігав «культ ескізу», але переніс в закінчену картину реалістичну традицію і психологізм. В творах російського імпресіонізму набагато менше милуваннями мінливостями і поверхневості, більше лірики і поваги до зображень людей чи краєвидів, більше навантаження змістом, в картинах збережена якась ідея, в наявності садибний і « сільський » ( заміський ) характер, нема відмови від темних і чорних фарб. «Культ ескізу» особливо яскраво відбився в підготовчих замальовках К. Коровіна до театральних декорацій та в портретів і натюрмортах, розрахованих на друзів та близьке оточення. Але він ставав старанним реалістом в великих театральних декораціях і знову віртуозним імпресіоністом — в творах на продаж ( твори гурзуфської тематики, твори паризького періоду). Звертання Олександра Головіна до знахідок імпресіоністів лише збагатило та урізноманітнило його творчий спадок.

Російський імпресіонізм — не створив художнього товариства ( як у Франції ) і не мав власного теоретичного обґрунтування. Він був лише технічним методом низки російських митців, їх вільним вибором. Також співіснував разом з іншими художніми напрямками - сецесією, символізмом, Світом мистецтва, пізніми передвижниками. Імпресіонізм — початковий етап творчості низки митців нової російської генерації, розчарованої в академізмі чи наслідках передвижників. Імпресіонізм також характерний для митців, що надавали перевагу формальним чи колористичним завданням власних творів — деякі твори Валентина Сєрова, низка портретів Фешина Миколи Івановича, картини Філіпа Малявіна.

Більшість російських прихильників імпресіонізму тяжіла до Москви або була пов'язана з Московським училищем живопису, навчальні програми якого мали більш вільний характер, ніж в Імператорській Академії мистецтв в Петербурзі.

Влітку 1898 Дягілєв Сергій Павлович вивіз в Німеччину для показу картини російських митців, серед яких були пейзажі і портрети Костянтина Коровіна та Валентина Сєрова. Твори російських імпресіоністів могли бачити відвідувачі виставок в містах Берлін, Кельн, Дюссельдорф, Мюнхен.

Галерея

Головні представники на зламі 19-20 ст.

Імпресіонізм в скульптурі

image
Паоло Трубецькой. Художник Ісак Левітан (1899) Державний Російський музей

Деякі принципи імпресіонізму — передача миттєвого руху, фрагментарність, плинність форми — у різному ступені позначилися в скульптурі 1880-1910-х (у Едгара Дега й Огюста Родена у Франції, Медардо Россо (1858—1928) в Італії, у й А. С. Голубкіної у Росії). У той же час підвищена мальовничість імпресіоністичної скульптури вступала часом у протиріччя з відчутністю й тілесністю, властивій самій природі скульптурного образу.

Паоло Трубецькой тривалий час жив і навчався в Італії, де мешкали його батьки і два брати. Систематичної художньої освіти не отримав, але його обдарованість, дворянське походження і наполегливість принесли успіхи. Паоло Трубецькой виготовляв портрети, анімалістичну скульптуру, брався за монументальні твори. Відрізнявся відкритістю характеру, прихильністю до тварин і нелюбов'ю до світських умовностей, навіть вегетаріанством, якими полонив примхливого, вибагливого до знайомих графа і письменника Лева Толстого. Швидкість, ескізність художньої манери Паоло Трубецького не псувала враженню художньої завершеності від скульптур майстра. Невиглажена, мерехтлива поверхня скульптур митця викликала обурення та критику з боку прихильників російського академізму, бо вони гостро відчули «ворожість» манери Трубецького поміркованому, помертвілому на той час академізму. З майстерні скульптора вийшли портрети Лева Толстого (1899), художника Ісака Левітана (1899 р.), оперного співака Федора Шаляпіна (1900), С.С. Боткіна (1906)1900 року скульптор Паоло Трубецькой від Російської імперії брав участь у Всесвітній виставці в Парижі. За портрет Лева Толстого та Л. Голіцина Паоло Трубецькой отримав вищу нагороду виставки «Великий приз» разом із скульптором Огюстом Роденом. Так російський імпресіонізм в скульптурі отримав перше визнання і за кордоном.

Пізній імпресіонізм в СРСР

Специфічною була доля російського імпресіонізму і в роки існування СРСР. Жорсткий цензурний контроль з боку сталінського уряду над розмаїттям мистецьких жанрів обумовив віднесення імпресіонізму до «формалістичної течії», ворожої і небезпечної для СРСР з ідеологічних міркувань. Тим не менше імпресіонізм як техніка був присутній в картинах деяких художників як інерція мистецьких процесів до перевороту в жовтні 1917 (Кустодієв Борис Михайлович ), а в 1929 навіть вийшла з друку книга «Русская живопись XIX века», де А. Федорова-Давидова в статті «Біля витоків російського імпресіонізму» намагалась дослідити генезу виникнення названого напрямку. Реалістичні корені імпресіонізму і консервативного соціалістичного реалізму тим не менше сприяли його прихованому існуванню в мистецтві підрадянського періоду. Але звинувачення в «наслідках імпресіонізму» якогось художника було як звинувачення в зраді і було присутнє в практиці радянської критики ще в 1950-і роки. Дивним чином імпресіоністична техніка і її характерна фактурність була присутня в картинах деяких авторитетів радянського мистецтва (Пластов Аркадій Олександрович, Герасимов Олександр Михайлович та ін.).

В добу відлиги ідеологічний тиск на імпресіонізм послабшав. До здобутків імпресіонізму звернулась низка радянських художників, бо це була територія обмеженої свободи і відродження зацікавленості в здобутках митців-попередників зламу 19-20 ст. В музейні експозиції Москви та Ленінграда повертають картини імпресіоністів із запасників.

Імпресіонізм — після довгої перерви — знову стає об'єктом аналізу і вивчення істориками мистецтва. Це 10-й том видання «Історія російського мистецтва» ( розділи, котрі створили Д.З. Коган, В.Н. Петров, Р.С. Кауфман, Д.В. Сарабьянов), книга Г.Ю.Стерніна «Художественная жизнь России на рубеже XIX-XX веков», а також дослідження О.Лясковської «Пленэр в русской живописи XIX века». Імпресіонізм потроху визнають відкритою мистецькою системою, особливим світоглядом, творчі можливості якої в національному мистецтві не використані повністю, добре прикладаються до директивного оптимізму хрущовської доби. А дисертація 1973 року В. Філіпова «Проблема формування імпресіонізму в російському живопису останніх десятиліть 19 ст.» стає фундаментальним твором цієї теми.

У 2000 в Державному Російському музеї відбулась виставка представників російського імпресіонізму. А порівняння картин Аркадія Пластова чи Олександра Герасимова з творами Костянтина Коровіна, Миколи Фешина, Бориса Кустодієва, Миколи Мещеріна виявило їх спорідненість і високу мистецьку вартість.

У 2003 схожу виставку з назвою «Російський імпресіонізм» підготувала Державна Третьяковська галерея. В місті Міннеаполіс (США) запрацював «Музей російського мистецтва», експозиція котрого створена з придбаних картин російських художників, для яких суттєвим було наслідування традиціям (допереворотного в 1917) мистецтва та причетність до імпресіонізму. В основі музейних колекцій — приватна збірка колекціонера та знавця радянського мистецтва Реймонда Джонсона .

Джерела

Примітки

  1. Дж. Ревалд, «История импрессионизма», М.-Л, 1959, с. 24 та 356
  2. Дж. Ревалд, «История импрессионизма», М.-Л, 1959, с. 399
  3. Дмитренко А.Ф. и др. «50 кратких биографій мастеров русского искусства», Ленинград, «Аврора», 1971
  4. Дмитренко А.Ф. и др. «50 кратких биографій мастеров русского искусства», Ленинград, «Аврора», 1971, с.255
  5. . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 22 червня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rosijskij impresionizm nacionalnij variant misteckogo napryamku 19 20 stolit Mav vidobrazhennya v zhivopisi najmenshe v rosijskij skulpturi ta muzici Kostyantin Korovin Naberezhna v Krimu 1913 Tretyakovska galereyaIstoriya vivchennyaAnonim Villa Boskorealye Sklyana vaza z fruktami do Muzej mistectva MetropolitenP yer Ogyust Renuar Yabluka i grusha Francuzkij impresionizm istorichno vedut vid hudozhnoyi vistavki navesni 1874 sho vidkrilasya v majsterni fotografa Nadara A vzhe 25 kvitnya 1874 malovidomij nini reporter Lerua nadrukuvav v gumoristichnomu vidanni Sharivari stattyu z nazvoyu Vistavka impresionistiv Osudliva todi nazva Lerua nabula populyarnosti a piznishe stala istorichnoyu i vtratila negativne zabarvlennya Nazva impresionizm dosit bezzmistovna na vidminu vid nazv Barbizonska shkola chi Shkola Fontenblo de hocha b ye poznachka geografichnogo roztashuvannya hudozhnogo ugrupovannya She menshe yasnosti z kilkoma hudozhnikami yaki formalno ne vhodili v kolo pershih francuzkih impresionistiv hocha yih tehnichni prijomi i zasobi cilkom impresionistichni Vilyam Terner Vistler Eduar Mane Ezhen Buden tosho Ale v istoriyi mistectv davno vidomi tehnichni zasobi impresionistiv Franciyi zadovgo do 19 stolittya i yih chastkovo obmezheno vikoristovuvali she Tician i Velaskes ne porivayuchi z panivnimi ideyami svoyeyi dobi Arheologichni vidkrittya v Pompeyah Gerkulanumi ta v Rimi restavraciya davnorimskih stinopisiv i fresok takozh doveli sho impresionistichnu tehniku vidnajshli she hudozhniki Starodavnogo Rimu i vikoristovuvali u vlasnih tvorah Tak novatorstvo francuzkih mitciv impresionistiv rozreklamovane dilkami vid misteckogo biznesu z mirkuvan najdorozhche prodati yih tvori zbryaklo Vivchennya rosijskogo impresionizmu projshlo etapi protirich i negativnogo oficijnogo stavlennya koli viznavali nayavnist rosijskih hudozhnikiv impresionistiv Syerov Valentin Oleksandrovich Kostyantin Korovin Igor Grabar Filip Malyavin i ne viznavali rosijskogo impresionizmu Navit zvertannya do tehniki impresionizmu takih avtoritetiv rosijskogo mistectva yak Vasil Polyenov Viktor Borisov Musatov Vasil Surikov chi piznij Illya Ryepin ne perekonuvalo Retelne vivchennya rosijskogo impresionizmu stalo mozhlivim naprikinci 20 stolittya koli cenzura SRSR nareshti vidsahnulas vid mistectvoznavstva I z zvichnogo misteckogo termina impresionizm nareshti znyali vorozhe dlya radyanskoyi ideologiyi navantazhennya zanepadnickogo burzhuaznogo mistectva Impresionizm pochali viznavati logichnim i majzhe obov yazkovim etapom rozvitku obrazotvorchogo mistectva nizki nacionalnih shkil Do kincya 20 st impresionizm projshov bilsh nizh 100 richnij shlyah rozvitku i mav yak roki pidnesennya tak i periodi krizi i zanepadu i vidbivsya v mistectvi dekilkoh nacionalnih shkil okrim Franciyi Rosiya Spolucheni Shtati chastkovo Ugorshina Italiya tosho Zlam 19 20 stolit vzagali harakterizuvavsya pozhvavlennyam misteckogo zhittya ta poyavoyu riznih hudozhnih tovaristv metoyu yakih stayut vidokremlennya vid akademizmu nacionalne zabarvlennya samogo mistectva i sprobi pidnyati jogo do rivnya najkrashih zdobutkiv mistectva Yevropi v pershu chergu do visokogo rivnya Franciyi Rozpovsyudzhennyu cih nastanov spriyayut chislenni mistecki vidannya chislenni vsesvitni vistavki z misteckimi ekspoziciyami rozvitok mistectvoznavstva yak nauki Osoblivosti rosijskogo impresionizmuRosiya mala vlasni tempi rozvitku kulturi zapiznili v porivnyanni z krayinami Yevropi ne projshla periodiv vidrodzhennya i gumanizmu manyerizmu rozgaluzhennya zhanriv v 17 st a zrobla ce rozgaluzhennya na 100 rokiv piznishe tosho Ale yiyi kultura i obrazotvorche mistectvo mali vlasni vazhlivi zdobutki micnij realistichnij harakter i vidsutnist radikalnih krajnoshiv psihologizm v portretah cikavist do vnutrishnogo svitu lyudini Mistectvo Rosiyi zberigalo povchalnij harakter yak zasib pidnyati lyudski dumki i dushi do krasi do spivchuttya do poshuku novogo i spravedlivogo hocha bi v mistectvi yaksho yih nema v rosijskij realnosti Same ci yakosti zabezpechuvali rozvitok tradicij nacionalnogo mistectva i vidbivalis yak v baroko chi v realizmi peredvizhnikiv tak i v rosijskomu impresionizmi Rosijske obrazotvorche mistectvo malo zachepili rujnivni tendenciyi i v 20 st u porinyanni z Nimechchinoyu Velikoyu Britaniyeyu Franciyeyu SShA i vono zberiglo status hudozhnoyi znachushosti popri vsi negarazdi politichnoyi istoriyi stolittya i dvi radikalno rujnivni zmini derzhavnogo ustroyu 1917 ta 1991 Pervisni zrazki impresionizmu z yavilis v rannih tvorah Valentina Syerova yak protest proti neviraznoyi dijsnosti i bazhannya malyuvati lishe svizhe radisne ta dushevno badore yak vin todi vislovivsya Divchina osvitlena soncem Divchina z persikami 1887 Impresionistichna tehnika pritamanna pejzazham Isaka Levitana portretam piznogo Illi Ryepina majzhe vsim pejzazham Igorya Grabarya Ale opanuvannya impresionizmu v Rosiyi desho zapiznyuyetsya v porivnyanni z Franciyeyu a jogo pershij rozkvit pripav na roki krizi tam francuzkogo impresionizmu i vidhodu vid jogo metodu bilshosti francuziv impresionistiv Doslidnik techiyi Dzh Revald datuvav pripinennya pershogo periodu impresionizmu u Franciyi 1886 rokom koli vidbulas ostannya vistavka impresionistiv Tim pache sho v nij brali uchast lishe tri predstavniki techiyi Kamil Pissarro Edgar Dega Berta Morizo a rodzinkoyu vistavki stala kartina Sora Vesnyana progulyanka na ostrovi Grand Zhatt hudozhnika neimpresionista i pochatkivcya absolyutno inshogo narpyamku v mistectvi Franciyi She ranishe 1883 tvorchu krizu perezhiv P yer Ogyust Renuar sho vidkinulo jogo vid impresionizmu Period zahoplennya stilem Sora puantilizm buv u Kamilya Pissarro I Renuar i Pissarro povernutsya do impresionistichnoyi tehniki v ostanni periodi tvorchosti sho stane tvorchoyu inerciyeyu i periodom povtoren davnih znahidok Yih tvori vtratyat eksperimentalnij harakter optimizm ce produkciya na artrinok She girshij stan buv z piznim zhivopisom Kloda Mone ostannij stavav invalidom hudozhnikom cherez vtratu sprijnyattya koloriv i znachne pogirshennya zoru sam nishiv ostanni kartini Rosijskij impresionizm ne zbigavsya za chasom z francuzkim zberigav kult eskizu ale perenis v zakinchenu kartinu realistichnu tradiciyu i psihologizm V tvorah rosijskogo impresionizmu nabagato menshe miluvannyami minlivostyami i poverhnevosti bilshe liriki i povagi do zobrazhen lyudej chi krayevidiv bilshe navantazhennya zmistom v kartinah zberezhena yakas ideya v nayavnosti sadibnij i silskij zamiskij harakter nema vidmovi vid temnih i chornih farb Kult eskizu osoblivo yaskravo vidbivsya v pidgotovchih zamalovkah K Korovina do teatralnih dekoracij ta v portretiv i natyurmortah rozrahovanih na druziv ta blizke otochennya Ale vin stavav starannim realistom v velikih teatralnih dekoraciyah i znovu virtuoznim impresionistom v tvorah na prodazh tvori gurzufskoyi tematiki tvori parizkogo periodu Zvertannya Oleksandra Golovina do znahidok impresionistiv lishe zbagatilo ta uriznomanitnilo jogo tvorchij spadok Rosijskij impresionizm ne stvoriv hudozhnogo tovaristva yak u Franciyi i ne mav vlasnogo teoretichnogo obgruntuvannya Vin buv lishe tehnichnim metodom nizki rosijskih mitciv yih vilnim viborom Takozh spivisnuvav razom z inshimi hudozhnimi napryamkami secesiyeyu simvolizmom Svitom mistectva piznimi peredvizhnikami Impresionizm pochatkovij etap tvorchosti nizki mitciv novoyi rosijskoyi generaciyi rozcharovanoyi v akademizmi chi naslidkah peredvizhnikiv Impresionizm takozh harakternij dlya mitciv sho nadavali perevagu formalnim chi koloristichnim zavdannyam vlasnih tvoriv deyaki tvori Valentina Syerova nizka portretiv Feshina Mikoli Ivanovicha kartini Filipa Malyavina Bilshist rosijskih prihilnikiv impresionizmu tyazhila do Moskvi abo bula pov yazana z Moskovskim uchilishem zhivopisu navchalni programi yakogo mali bilsh vilnij harakter nizh v Imperatorskij Akademiyi mistectv v Peterburzi Vlitku 1898 Dyagilyev Sergij Pavlovich viviz v Nimechchinu dlya pokazu kartini rosijskih mitciv sered yakih buli pejzazhi i portreti Kostyantina Korovina ta Valentina Syerova Tvori rosijskih impresionistiv mogli bachiti vidviduvachi vistavok v mistah Berlin Keln Dyusseldorf Myunhen GalereyaIsaak Levitan Vesna v Italiyi Isaak Levitan Zolota osin 1895 Valentin Syerov Divchina z persikami 1887 Derzhavna Tretyakovska galereya Valentin Syerov Portret Kostyantina Korovina 1891 Derzhavna Tretyakovska galereya Kostyantin Korovin Parizh 1933 Kostyantin Korovin Portret Fedora Shalyapina 1911 Igor Grabar Lyutneva blakit 1904 Igor Grabar Inij 1905 Viktor Borisov Musatov Travnevi kviti 1894 Viktor Borisov Musatov Pani bilya agavi v sadu 1897 Viktor Borisov Musatov Samoportret z sestroyu 1898 Derzhavnij Rosijskij muzej Sankt Peterburg Viktor Borisov Musatov Dama v gojdalci eskiz do nezdijsnenoyi kartini Maternite 1897 Derzhavna Tretyakovska galereya Moskva Viktor Borisov Musatov U vodojmi eskiz Privatna zbirka Moskva Viktor Borisov Musatov Vodojmishe 1902 Derzhavna Tretyakovska galereya Moskva Viktor Borisov Musatov Prividi 1903 Hudozhnik zobraziv Pivdennij fasad palacu v sadibi Somov Kostyantin Andrijovich Portret N F Ober 1896 Kustodiyev Boris Mihajlovich Zima 1916Golovni predstavniki na zlami 19 20 st Syerov Valentin Oleksandrovich 1865 1911 Kostyantin Korovin 1865 1939 1870 1905 1864 1916 Grabar Igor Emanuyilovich 1871 1960 Filip Malyavin 1869 1940 Zhukovskij Stanislav Yulianovich 1873 1944 Feshin Mikola Ivanovich 1881 1955 skulptor 1866 1938 Impresionizm v skulpturiPaolo Trubeckoj Hudozhnik Isak Levitan 1899 Derzhavnij Rosijskij muzej Deyaki principi impresionizmu peredacha mittyevogo ruhu fragmentarnist plinnist formi u riznomu stupeni poznachilisya v skulpturi 1880 1910 h u Edgara Dega j Ogyusta Rodena u Franciyi Medardo Rosso 1858 1928 v Italiyi u j A S Golubkinoyi u Rosiyi U toj zhe chas pidvishena malovnichist impresionistichnoyi skulpturi vstupala chasom u protirichchya z vidchutnistyu j tilesnistyu vlastivij samij prirodi skulpturnogo obrazu Paolo Trubeckoj trivalij chas zhiv i navchavsya v Italiyi de meshkali jogo batki i dva brati Sistematichnoyi hudozhnoyi osviti ne otrimav ale jogo obdarovanist dvoryanske pohodzhennya i napoleglivist prinesli uspihi Paolo Trubeckoj vigotovlyav portreti animalistichnu skulpturu bravsya za monumentalni tvori Vidriznyavsya vidkritistyu harakteru prihilnistyu do tvarin i nelyubov yu do svitskih umovnostej navit vegetarianstvom yakimi poloniv primhlivogo vibaglivogo do znajomih grafa i pismennika Leva Tolstogo Shvidkist eskiznist hudozhnoyi maneri Paolo Trubeckogo ne psuvala vrazhennyu hudozhnoyi zavershenosti vid skulptur majstra Neviglazhena merehtliva poverhnya skulptur mitcya viklikala oburennya ta kritiku z boku prihilnikiv rosijskogo akademizmu bo voni gostro vidchuli vorozhist maneri Trubeckogo pomirkovanomu pomertvilomu na toj chas akademizmu Z majsterni skulptora vijshli portreti Leva Tolstogo 1899 hudozhnika Isaka Levitana 1899 r opernogo spivaka Fedora Shalyapina 1900 S S Botkina 1906 1900 roku skulptor Paolo Trubeckoj vid Rosijskoyi imperiyi brav uchast u Vsesvitnij vistavci v Parizhi Za portret Leva Tolstogo ta L Golicina Paolo Trubeckoj otrimav vishu nagorodu vistavki Velikij priz razom iz skulptorom Ogyustom Rodenom Tak rosijskij impresionizm v skulpturi otrimav pershe viznannya i za kordonom Piznij impresionizm v SRSRSpecifichnoyu bula dolya rosijskogo impresionizmu i v roki isnuvannya SRSR Zhorstkij cenzurnij kontrol z boku stalinskogo uryadu nad rozmayittyam misteckih zhanriv obumoviv vidnesennya impresionizmu do formalistichnoyi techiyi vorozhoyi i nebezpechnoyi dlya SRSR z ideologichnih mirkuvan Tim ne menshe impresionizm yak tehnika buv prisutnij v kartinah deyakih hudozhnikiv yak inerciya misteckih procesiv do perevorotu v zhovtni 1917 Kustodiyev Boris Mihajlovich a v 1929 navit vijshla z druku kniga Russkaya zhivopis XIX veka de A Fedorova Davidova v statti Bilya vitokiv rosijskogo impresionizmu namagalas dosliditi genezu viniknennya nazvanogo napryamku Realistichni koreni impresionizmu i konservativnogo socialistichnogo realizmu tim ne menshe spriyali jogo prihovanomu isnuvannyu v mistectvi pidradyanskogo periodu Ale zvinuvachennya v naslidkah impresionizmu yakogos hudozhnika bulo yak zvinuvachennya v zradi i bulo prisutnye v praktici radyanskoyi kritiki she v 1950 i roki Divnim chinom impresionistichna tehnika i yiyi harakterna fakturnist bula prisutnya v kartinah deyakih avtoritetiv radyanskogo mistectva Plastov Arkadij Oleksandrovich Gerasimov Oleksandr Mihajlovich ta in V dobu vidligi ideologichnij tisk na impresionizm poslabshav Do zdobutkiv impresionizmu zvernulas nizka radyanskih hudozhnikiv bo ce bula teritoriya obmezhenoyi svobodi i vidrodzhennya zacikavlenosti v zdobutkah mitciv poperednikiv zlamu 19 20 st V muzejni ekspoziciyi Moskvi ta Leningrada povertayut kartini impresionistiv iz zapasnikiv Impresionizm pislya dovgoyi perervi znovu staye ob yektom analizu i vivchennya istorikami mistectva Ce 10 j tom vidannya Istoriya rosijskogo mistectva rozdili kotri stvorili D Z Kogan V N Petrov R S Kaufman D V Sarabyanov kniga G Yu Sternina Hudozhestvennaya zhizn Rossii na rubezhe XIX XX vekov a takozh doslidzhennya O Lyaskovskoyi Plener v russkoj zhivopisi XIX veka Impresionizm potrohu viznayut vidkritoyu misteckoyu sistemoyu osoblivim svitoglyadom tvorchi mozhlivosti yakoyi v nacionalnomu mistectvi ne vikoristani povnistyu dobre prikladayutsya do direktivnogo optimizmu hrushovskoyi dobi A disertaciya 1973 roku V Filipova Problema formuvannya impresionizmu v rosijskomu zhivopisu ostannih desyatilit 19 st staye fundamentalnim tvorom ciyeyi temi U 2000 v Derzhavnomu Rosijskomu muzeyi vidbulas vistavka predstavnikiv rosijskogo impresionizmu A porivnyannya kartin Arkadiya Plastova chi Oleksandra Gerasimova z tvorami Kostyantina Korovina Mikoli Feshina Borisa Kustodiyeva Mikoli Mesherina viyavilo yih sporidnenist i visoku mistecku vartist U 2003 shozhu vistavku z nazvoyu Rosijskij impresionizm pidgotuvala Derzhavna Tretyakovska galereya V misti Minneapolis SShA zapracyuvav Muzej rosijskogo mistectva ekspoziciya kotrogo stvorena z pridbanih kartin rosijskih hudozhnikiv dlya yakih suttyevim bulo nasliduvannya tradiciyam doperevorotnogo v 1917 mistectva ta prichetnist do impresionizmu V osnovi muzejnih kolekcij privatna zbirka kolekcionera ta znavcya radyanskogo mistectva Rejmonda Dzhonsona DzherelaDzh Revald Istoriya impressionizma M L 1959 Dmitrenko A F i dr 50 kratkih biografij masterov russkogo iskusstva Leningrad Avrora 1971 Filippov V A Impressionizm v russkoj zhivopisi M 2003 http www belygorod ru preface 15454 php idSer1 996 amp 5 bereznya 2016 u Wayback Machine http www ng ru culture 2003 06 26 6 tretykovka html 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Russkij impressionizm SPb 2000PrimitkiDzh Revald Istoriya impressionizma M L 1959 s 24 ta 356 Dzh Revald Istoriya impressionizma M L 1959 s 399 Dmitrenko A F i dr 50 kratkih biografij masterov russkogo iskusstva Leningrad Avrora 1971 Dmitrenko A F i dr 50 kratkih biografij masterov russkogo iskusstva Leningrad Avrora 1971 s 255 Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 22 chervnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Div takozhPortal Mistectvo Vidrodzhennya Venecijska shkola Realizm Secesiya Simvolizm Dekadans Postimpresionizm Svit mistectva tovaristvo

Дата публікації:
Топ