Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Єжи Мнішек значення Єжи Мнішек або Юрій Мнішек Мнішех власного герб

Юрій Мнішек

Юрій Мнішек
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Єжи Мнішек (значення).

Єжи Мнішек, або Юрій Мнішек (Мнішех) власного гербу (1548 — 16 травня 1613) — державний діяч Речі Посполитої. Крайчий великий коронний (1574 р.), воєвода сандомирський (1590 р.), староста львівський (1593 р.), самбірський, сокальський, сяноцький, рогатинський, каштелян радомський, жупник руський. Кальвініст, який перейшов на латинський обряд.

Єжи Мнішек
image
Єжи Мнішек
Псевдо Юрій Мнішек
Народився бл.1548
Сянок, Республіка Польща
Помер 16 травня 1613(1613-05-16)
Ярославль, Московське царство
Підданство Річ Посполита image
Діяльність військовик, урядник
Знання мов польська
Посада Сандомирський воєвода, крайчий великий коронний[1], d, d, Q64884066?, львівський староста[d], d, d, Q66201354?, Q66201192?, d, Q66201085?, d, Q100230861?, посол Сейму Речі Посполитої[d] і Кухмістр великий коронний[2]
Конфесія кальвініст, потім — католик
Рід Мнішеки
Батько Миколай Мнішек
Мати Барбара Мнішек
У шлюбі з Ядвіґа з Тарлів
Діти Миколай, Урсула, Марина, Ефрозія, Станіслав Боніфацій, Стефан Ян, Франциск Бернард, Сиґізмунд, Анна
image
Герб

Життєпис

Син підкоморія надвірного Миколая Мнішека та його дружини Барбари з Каменецьких. Виріс у родині кальвіністів.

Навчався в університетах Кеніґсберґа, Ляйпциґа. Після повернення через політичну ситуацію разом з родичами перейшов у католицьку віру. У придане дружини Ядвиґи з Тарлів — дочки королівського секретаря Миколая Тарла — отримав Хирів, Самбір, Потік, Баковиці, Ляшки Муровані, де заклав родинну резиденцію. Як староста мав резиденцію у Самборі. Був власником Залізців.

Увійшов до складу спеціяльної комісії для розгляду питання щодо зведення нового монастиря бернардинів у Львові, яку створив король Сиґізмунд III Ваза (також Станіслав Жолкевський, львівський латинський архієпископ Ян Димітр Соліковський).

Димитрій І Московський

На початку 1604 р. православні брати князі Вишневецькі везли до короля у Краків Димитрія I Самозванця, якого у Самборі Константин Вишневецький показав своєму тестеві Є. Мнішеку. Сиґізмунд ІІІ Ваза не визнав у ньому сина царя; дозволив вербувати військо на теренах Речі Посполитої. На зворотній дорозі: у Самборі Вишневецькі разом з Є. Мнішеком розглядали питання організації походу, відбулось заручення Димитрія з Мариною Мнішек, пожертвував у Львові 950 злотих на будівництво Успенської церкви.

У травні 1604 Мнішек, Димитрій Самозванець підписали контракт, що у випадку коронації він одружиться з Мариною, надавши їй у володіння Новгород, Псков, її батькам 1 мільйон злотих, Сіверщину, Смоленськ. Можливо, до участі у поході Є. Мнішека схилив значний борг, загроза суду за розтрату королівського майна. До завербованих 1600 вояків долучилось 2000 січовиків Війська Запорозького. Кримські татари відмовились брати участь у поході.

Основні приготування до походу велись у Самборі, Львові (за легендою 1604 у костелі бернардинців освятили шаблі). У жовтні 1604 15000-не військо Димитрія І увійшло до Московщини. Під Новгород-Сіверським їм вдалось розбити 50-тисячне військо московського воєводи; через заборговану 2-місячну платню військо розійшлось. З ними відійшов Є. Мнішек з 800 вояками. У Самозванця залишилось 1500 поляків, до яких приєдналось 12000 козаків з Дону. Їх розбило царське військо завдяки значній перевазі у артилерії. Самозванець відступив до Путивля, де знаходились запорізькі козаки. Квітень 1605 р. — у Москві помер Борис I Годунов, розпочався бунт. Це дозволило 20 червня 1605 увійти з військом до Москви Єжи Мнішеку з Дмітрієм Самозванцем, якого упізнала його мати Марія Наґая — вдова царя Івана IV Лютого.

image
Мнішеки у ярославському засланні

Коронація відбулась 31 липня 1605. За дозвіл на одруження з донькою Мариною Єжи направив у Самбір 200 тисяч злотих весільного подарунку. Заочний шлюб через посередника царя відбувся у Кракові 22 листопада 1605 за участи Сиґізмунда III Вази, папського нунція. У квітні 1606 р. кордон Московського царства перетнув величезний караван карет, возів з 2000 гостями, Мариною Мнішек, яка 8 травня була коронована царицею в Успенському соборі Кремля. Шлюб відбувся 12 травня 1605 року. Марина Мнішек була присутня на шлюбному бенкеті, танцювала з іншими чоловіками; подавали європейські страви за європейськими звичаями, грала музика, що надзвичайно обурило бояр, як і те, що була п'ятниця.

Це вирішило долю царської пари. Підготовку до балу-маскараду сприйняли за доказ того, що вони не є православними у місцевому розумінні царями. У ніч на 17 травня змовники проникли до Кремля, вбили царя Димитрія І. Через неоднозначне ставлення народу до чергового царевбивства труп Димитрія I спалили. Під час заворушень у Москві загинуло до 3000 осіб, 500 урядовців Речі Посполитої. Дивним чином вдалось врятуватись Марині і Єжи Мнішекам. Новообраний цар Василь IV Шуйський заслав їх у Ярославль — утримувались ізольовано, як заручники. Через наступ 1607 р. на Москву Лжедмітрія ІІ, поразки московського війська цар терміново уклав 4-річне перемир'я з Річчю Посполитою. За ним відпускали полонених поляків та Мнішеків за умови, що Марина не буде титулуватись царицею. У липні під конвоєм тисячі стрільців Мнішеків повезли до Речі Посполитої.

Лжедмитрій II

Польський загін Александра Зборовського відбив Мнішеків, привіз до табору Яна Петра Сапіги. Єжи Мнішек переконав доньку визнати Лжедмитрія II за свого чоловіка, що дивом врятувався, в обмін за обіцянку того сплатити 300 тисяч рублів, надати 14 прикордонних міст. Імовірно, за його згоди відбулось одруження Лжедмітрія ІІ з царицею Мариною. Лжедмитрію II не вдалось захопити Москву. 1609 року Єжи Мнішек повернувся до Львова, де русини подарували йому 5 дукатів задля здобуття прихильності. На Сеймі 1609 р. виступав проти залучення коронного війська у події в Московському царстві; приєднався до 5-тисячного польського війська польного гетьмана Станіслава Жолкєвського, брав участь у червні 1610 року в битві під Клушином, у серпні увійшов до Москви. У серпні під Москвою була укладена угода з боярами про визнання царем королевича Владислава IV Вази. Через відмову Марини Мнішек зректись прав на царський трон Єжи Мнішек міг опинитись ворогом короля; був у складі делегації, що 1611 р. привезла на Сейм скинутого царя Васілія IV Шуйського.

На звістку про здобуття Смоленська 1611 року у Львові влаштували театралізовану виставу з декораціями на площі Ринок, святкування. Надалі Є. Мнішек значну частину часу перебував у московському царстві.

Помер 16 травня 1613 року.

Посади

Каштелян радомський, воєвода сандомирський (1590 р.), крайчий великий коронний (1574 р.), жупник руський, староста львівський (1593 р.), староста самбірський, сокальський, сяноцький, рогатинський.

Шлюб, діти

Був одружений із Ядвиґою з Тарлів. У шлюбі народились:

Примітки

  1. Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 64. — 220 с. —
    d:Track:Q6453758d:Track:Q11686403d:Track:Q123985090
  2. Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 70. — 220 с. —
    d:Track:Q6453758d:Track:Q11686403d:Track:Q123985090
  3. Блавацький П. Похід на Москву. — К. : Видавець Корбуш, 2020. — С. . — .
  4. Вечерський В. Українські монастирі. — К., Харків : ТзОВ «Інформаційно-аналітична аґенція „Наш час“», ВАТ «Харківська книжкова фабрика „Глобус“», 2008. — іл. — С. 333. — (Невідома Україна). — , (серія).

Джерела

  • Норман Дейвіс. Європа. Історія. — К. : «Основи», 2000.
  • Ruslan Skrynnikow. Borys Godynow. — PIW, 1982. — . (пол.)

Посилання

  • Jerzy Mniszech h. Kończyc (ID: 9.104.412) [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
  • Porozumienie Stanisława Żółkiewskiego z bojarami rosyjskimi pod Moskwą (27 sierpnia 1610) [Архівовано 6 червня 2011 у Wayback Machine.] (пол.)
  • Допрос боярами Юрия Мнишека после убийства Лжедмитрия [ 13 травня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yezhi Mnishek znachennya Yezhi Mnishek abo Yurij Mnishek Mnisheh vlasnogo gerbu 1548 16 travnya 1613 derzhavnij diyach Rechi Pospolitoyi Krajchij velikij koronnij 1574 r voyevoda sandomirskij 1590 r starosta lvivskij 1593 r sambirskij sokalskij syanockij rogatinskij kashtelyan radomskij zhupnik ruskij Kalvinist yakij perejshov na latinskij obryad Yezhi MnishekYezhi MnishekPsevdo Yurij MnishekNarodivsya bl 1548 Syanok Respublika PolshaPomer 16 travnya 1613 1613 05 16 Yaroslavl Moskovske carstvoPiddanstvo Rich PospolitaDiyalnist vijskovik uryadnikZnannya mov polskaPosada Sandomirskij voyevoda krajchij velikij koronnij 1 d d Q64884066 lvivskij starosta d d d Q66201354 Q66201192 d Q66201085 d Q100230861 posol Sejmu Rechi Pospolitoyi d i Kuhmistr velikij koronnij 2 Konfesiya kalvinist potim katolikRid MnishekiBatko Mikolaj MnishekMati Barbara MnishekU shlyubi z Yadviga z TarlivDiti Mikolaj Ursula Marina Efroziya Stanislav Bonifacij Stefan Yan Francisk Bernard Sigizmund AnnaGerb Mediafajli u VikishovishiZhittyepisSin pidkomoriya nadvirnogo Mikolaya Mnisheka ta jogo druzhini Barbari z Kameneckih Viris u rodini kalvinistiv Navchavsya v universitetah Kenigsberga Lyajpciga Pislya povernennya cherez politichnu situaciyu razom z rodichami perejshov u katolicku viru U pridane druzhini Yadvigi z Tarliv dochki korolivskogo sekretarya Mikolaya Tarla otrimav Hiriv Sambir Potik Bakovici Lyashki Murovani de zaklav rodinnu rezidenciyu Yak starosta mav rezidenciyu u Sambori Buv vlasnikom Zalizciv Uvijshov do skladu speciyalnoyi komisiyi dlya rozglyadu pitannya shodo zvedennya novogo monastirya bernardiniv u Lvovi yaku stvoriv korol Sigizmund III Vaza takozh Stanislav Zholkevskij lvivskij latinskij arhiyepiskop Yan Dimitr Solikovskij Dimitrij I Moskovskij Na pochatku 1604 r pravoslavni brati knyazi Vishnevecki vezli do korolya u Krakiv Dimitriya I Samozvancya yakogo u Sambori Konstantin Vishneveckij pokazav svoyemu testevi Ye Mnisheku Sigizmund III Vaza ne viznav u nomu sina carya dozvoliv verbuvati vijsko na terenah Rechi Pospolitoyi Na zvorotnij dorozi u Sambori Vishnevecki razom z Ye Mnishekom rozglyadali pitannya organizaciyi pohodu vidbulos zaruchennya Dimitriya z Marinoyu Mnishek pozhertvuvav u Lvovi 950 zlotih na budivnictvo Uspenskoyi cerkvi U travni 1604 Mnishek Dimitrij Samozvanec pidpisali kontrakt sho u vipadku koronaciyi vin odruzhitsya z Marinoyu nadavshi yij u volodinnya Novgorod Pskov yiyi batkam 1 miljon zlotih Sivershinu Smolensk Mozhlivo do uchasti u pohodi Ye Mnisheka shiliv znachnij borg zagroza sudu za roztratu korolivskogo majna Do zaverbovanih 1600 voyakiv doluchilos 2000 sichovikiv Vijska Zaporozkogo Krimski tatari vidmovilis brati uchast u pohodi Osnovni prigotuvannya do pohodu velis u Sambori Lvovi za legendoyu 1604 u kosteli bernardinciv osvyatili shabli U zhovtni 1604 15000 ne vijsko Dimitriya I uvijshlo do Moskovshini Pid Novgorod Siverskim yim vdalos rozbiti 50 tisyachne vijsko moskovskogo voyevodi cherez zaborgovanu 2 misyachnu platnyu vijsko rozijshlos Z nimi vidijshov Ye Mnishek z 800 voyakami U Samozvancya zalishilos 1500 polyakiv do yakih priyednalos 12000 kozakiv z Donu Yih rozbilo carske vijsko zavdyaki znachnij perevazi u artileriyi Samozvanec vidstupiv do Putivlya de znahodilis zaporizki kozaki Kviten 1605 r u Moskvi pomer Boris I Godunov rozpochavsya bunt Ce dozvolilo 20 chervnya 1605 uvijti z vijskom do Moskvi Yezhi Mnisheku z Dmitriyem Samozvancem yakogo upiznala jogo mati Mariya Nagaya vdova carya Ivana IV Lyutogo Mnisheki u yaroslavskomu zaslanni Koronaciya vidbulas 31 lipnya 1605 Za dozvil na odruzhennya z donkoyu Marinoyu Yezhi napraviv u Sambir 200 tisyach zlotih vesilnogo podarunku Zaochnij shlyub cherez poserednika carya vidbuvsya u Krakovi 22 listopada 1605 za uchasti Sigizmunda III Vazi papskogo nunciya U kvitni 1606 r kordon Moskovskogo carstva peretnuv velicheznij karavan karet voziv z 2000 gostyami Marinoyu Mnishek yaka 8 travnya bula koronovana cariceyu v Uspenskomu sobori Kremlya Shlyub vidbuvsya 12 travnya 1605 roku Marina Mnishek bula prisutnya na shlyubnomu benketi tancyuvala z inshimi cholovikami podavali yevropejski stravi za yevropejskimi zvichayami grala muzika sho nadzvichajno oburilo boyar yak i te sho bula p yatnicya Ce virishilo dolyu carskoyi pari Pidgotovku do balu maskaradu sprijnyali za dokaz togo sho voni ne ye pravoslavnimi u miscevomu rozuminni caryami U nich na 17 travnya zmovniki pronikli do Kremlya vbili carya Dimitriya I Cherez neodnoznachne stavlennya narodu do chergovogo carevbivstva trup Dimitriya I spalili Pid chas zavorushen u Moskvi zaginulo do 3000 osib 500 uryadovciv Rechi Pospolitoyi Divnim chinom vdalos vryatuvatis Marini i Yezhi Mnishekam Novoobranij car Vasil IV Shujskij zaslav yih u Yaroslavl utrimuvalis izolovano yak zaruchniki Cherez nastup 1607 r na Moskvu Lzhedmitriya II porazki moskovskogo vijska car terminovo uklav 4 richne peremir ya z Richchyu Pospolitoyu Za nim vidpuskali polonenih polyakiv ta Mnishekiv za umovi sho Marina ne bude tituluvatis cariceyu U lipni pid konvoyem tisyachi strilciv Mnishekiv povezli do Rechi Pospolitoyi Lzhedmitrij II Polskij zagin Aleksandra Zborovskogo vidbiv Mnishekiv priviz do taboru Yana Petra Sapigi Yezhi Mnishek perekonav donku viznati Lzhedmitriya II za svogo cholovika sho divom vryatuvavsya v obmin za obicyanku togo splatiti 300 tisyach rubliv nadati 14 prikordonnih mist Imovirno za jogo zgodi vidbulos odruzhennya Lzhedmitriya II z cariceyu Marinoyu Lzhedmitriyu II ne vdalos zahopiti Moskvu 1609 roku Yezhi Mnishek povernuvsya do Lvova de rusini podaruvali jomu 5 dukativ zadlya zdobuttya prihilnosti Na Sejmi 1609 r vistupav proti zaluchennya koronnogo vijska u podiyi v Moskovskomu carstvi priyednavsya do 5 tisyachnogo polskogo vijska polnogo getmana Stanislava Zholkyevskogo brav uchast u chervni 1610 roku v bitvi pid Klushinom u serpni uvijshov do Moskvi U serpni pid Moskvoyu bula ukladena ugoda z boyarami pro viznannya carem korolevicha Vladislava IV Vazi Cherez vidmovu Marini Mnishek zrektis prav na carskij tron Yezhi Mnishek mig opinitis vorogom korolya buv u skladi delegaciyi sho 1611 r privezla na Sejm skinutogo carya Vasiliya IV Shujskogo Na zvistku pro zdobuttya Smolenska 1611 roku u Lvovi vlashtuvali teatralizovanu vistavu z dekoraciyami na ploshi Rinok svyatkuvannya Nadali Ye Mnishek znachnu chastinu chasu perebuvav u moskovskomu carstvi Pomer 16 travnya 1613 roku Posadi Kashtelyan radomskij voyevoda sandomirskij 1590 r krajchij velikij koronnij 1574 r zhupnik ruskij starosta lvivskij 1593 r starosta sambirskij sokalskij syanockij rogatinskij Shlyub diti Buv odruzhenij iz Yadvigoyu z Tarliv U shlyubi narodilis Mikolaj Mnishek 1587 1613 starosta lukivskij Ursula Mnishek pom 1622 druzhina voyevodi ruskogo belzkogo knyazya Konstantina Vishneveckogo Marina Mnishek 1588 1614 moskovska caricya Evfrozina Mnishek druzhina Germolausa Jordana Stanislav Bonifacij Mnisheh 1580 1644 starosta lvivskij 1613 sambirskij glinyanskij Stefan Yan Mnishek do 1580 pislya 1605 starosta syanockij Francishek Bernard Mnisheh 1590 1661 kashtelyan sondeckij starosta syanockij Sigizmund Mnishek pom bilya 1613 Anna Mnishek druzhina kashtelyana vojnickogo Pjotra ShishkovskogoPrimitkiUrzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku za red A Gasiorowski Kornik Biblioteka Kornicka 1992 S 64 220 s ISBN 83 85213 04 X d Track Q6453758d Track Q11686403d Track Q123985090 Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku za red A Gasiorowski Kornik Biblioteka Kornicka 1992 S 70 220 s ISBN 83 85213 04 X d Track Q6453758d Track Q11686403d Track Q123985090 Blavackij P Pohid na Moskvu K Vidavec Korbush 2020 S ISBN 978 966 2955 49 1 Vecherskij V Ukrayinski monastiri K Harkiv TzOV Informacijno analitichna agenciya Nash chas VAT Harkivska knizhkova fabrika Globus 2008 il S 333 Nevidoma Ukrayina ISBN 978 966 1530 06 4 ISBN 966 8174 12 7 seriya DzherelaNorman Dejvis Yevropa Istoriya K Osnovi 2000 Ruslan Skrynnikow Borys Godynow PIW 1982 ISBN 83 06 00765 4 pol PosilannyaJerzy Mniszech h Konczyc ID 9 104 412 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine pol Porozumienie Stanislawa Zolkiewskiego z bojarami rosyjskimi pod Moskwa 27 sierpnia 1610 Arhivovano 6 chervnya 2011 u Wayback Machine pol Dopros boyarami Yuriya Mnisheka posle ubijstva Lzhedmitriya 13 travnya 2011 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ